МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Б) знання щодо конкретного предмета свого дослідження;

В) вміння одержувати інформацію за допомогою наукових методів, приладів і устаткування (спостереження, експеримент, статистичний аналіз матеріалів і т. ін.);

Г) вміння осмислити одержану інформацію і подати її в прийнятній для даної галузі науки формі;

Д) загальнобіологічну ерудицію та вміння логічно мислити;

Е) вміння працювати з науковою літературою;

Є) загальну грамотність та мовну культуру;

Ж) володіння прийомами комп'ютерної техніки;

З) знайомство з нормативами та правилами оформлення рукописів, що прийняті в науковій літературі.

Курсові роботи є обов'язковим елементом професійної підготовки студентів. Навчальним планом передбачається виконання курсових робіт на 1-3-му курсах навчання, а також професійно орієнтованої курсової роботи на 4-му році навчання. Метою курсової роботи на 1-му курсі є актуалізація знань і закріплення навичок, одержаних з лекцій дисципліни «Вступ до фаху». Студенти мають навчитись визначати актуальність теми, її наукове та практичне значення, формулювати мету та завдання роботи, проводити інформаційний пошук із заданої проблеми, визначати структуру роботи, оформляти результати, бібліографію, ілюстрації, а також набути навичок у побудові доповіді тощо. Курсові роботи на 1-му і 2-му роках навчання мають, як правило, реферативний характер і являють собою огляд і аналіз літературних джерел з обраної теми.

Виконання курсових робіт на 2-му і 3-му курсах дозволить студентові удосконалити вміння планувати дослідження та викладати результати аналізу літературних джерел з обраної проблематики, зміцнити навички з підготовки доповіді та поведінки під час доповіді.

На 4-му курсі студенти вже можуть виконувати певні роботи експериментального плану. Їм доведеться оволодіти методиками та методами конкретних галузей лісівництва, мисливствознавства, біології та екології, удосконалюватись у вмінні планування та постановки дослідів, вчитись прилюдно захищати висновки, зроблені на основі одержаних результатів.

В цілому курсова робота студента вишого навчального закладу відрізняється ввд дипломної хіба що меншим об'ємом, але не рівнем вимог до неї. Виходячи з цього, ми будемо викладати вимоги до дипломних робіт, маючи на увазі, що все це стосується і курсових.

З чисто практичних позицій вирізняють такі типи наукових праць (до яких у повній мірі належать і самостійні роботи студентів - адже захист курсової, а тим більше дипломної роботи, оголошення її основних положень і результатів перед аудиторією - це є публікація):

1) оригінальні публікації (повідомлення) експериментального або описового характеру;

2) оригінальні теоретичні розробки;

3) оглядові статті, написані з метою виявлення нових узагальнень або з метою оцінки стану знань у будь-якій галузі;

4) науково-популярні статті чи замітки;

5) рецензії, критичні огляди або полемічні замітки; 6) підручники та конспекти лекцій.

Праці студентів можуть належати до будь-якого типу з зазначених категорій, за винятком останньої. Наприклад, курсова робота може бути оглядовою (реферативною), науково-популярною чи полемічною; це може бути і рецензія на якусь окрему книжку.

Дипломні роботи найчастіше належать до категорії (1), зрідка до категорії (2), але можуть пропонуватись і виконуватись роботи інших категорій. Тому ми коротко охарактеризуємо і їх.

Оригінальні роботи експериментального або описового характеру — це, як уже зазначалось, основний тип самостійних робіт студентів. Увесь подальший розгляд буде присвячений працям саме такого типу, тому зараз не будемо зупинятись на їх характеристиці.

Оригінальні теоретичні розробки за структурою мало чим відрізняються від вищезгаданих. У теоретичній праці на основі фактів та відомих теорій робиться спроба розглянути явище або процес з іншого боку, пояснити їх виходячи з нових гіпотез, поставити нові питання і запропонувати нові шляхи до їх вирішення.

В природничих, лісівничих, біологічних науках найчастіше використовується метод конструювання формальної моделі (математичної, комп'ютерної, інколи графічної). В методичній частині роботи тоді зазначається «Структура моделі та її властивості» або просто «Модель».

Оглядові (реферативні) робота не варто плутати з теоретичними. В працях такого типу автор залишається більш-менш нейтральним до матеріалів, які він викладає. По-перше, треба окреслити коло питань, що будуть розглядатись, визначити ті теоретичні концепції, з яких виходитиме автор. В подальшому проводиться критичний аналіз обраних публікацій. Амбітні автори в своїх оглядових роботах наближаються до праць оригінальних чи теоретичних в тому сенсі, що намагаються виголошувати та тестувати нові гіпотези. Менш «амбітн», але в цілому не менш потрібні оглядові роботи, обмежуються викладом: що відомо, а що ще не відомо, які існують гіпотези, які з них вже спростовані, а котрі ще ні, які характерні залежності можуть існувати між досі отриманими даними і т. ін.

Структура оглядових робіт значно вільніша, ніж праць експериментальних. У «Вступі» обов'язково повинна бути сформульована проблема, якій присвячено роботу. У тих працях, де всебічно розглядаються статистичні підходи, розділ «Методи» може бути досить великим за об'ємом. До цього ж розділу можуть бути вміщені критерії добору статей та монографій, Які розглядаються, і інших даних. Поділу на «Результати» та «Обговорення» взагалі немає, а розділи й підрозділи можуть визначатись характером побудови методичної частини. Дуже бажано, щоб ретельно розмежовувались добре вмотивовані висновки із одержаних даних (наприклад, щодо існування істотних статистичних залежностей) від малопереконливих припущень (наприклад, щодо механізмів, які зумовлюють такі залежності).

Оглядові роботи набагато частіше від інших закінчуються словами «Існує нагальна необхідність у проведенні подальших досліджень». Добре було б, якби вказувалось конкретно яких і для чого. Надзвичайної старанності вимагає цитування численної літератури.

Вважайте, що вам пощастило, якщо перед початком оригінального дослідження до ваших рук потрапила вдало написана оглядова робота. Вони, як правило, подаються першими в журналах або збірках, де друкуються оригінальні праці. Дуже добре, коли курсова робота реферативного (оглядового) типу стає частиною задуманої дипломної роботи.

Науково-популярні статті чи замітки. Звичайно, професіонали вважають науково-популярні публікації легковажними забавками. Але треба мати на увазі, що науково-популярна література є джерелом інформації про природу (ліс, флору і фауну) довкола нас не тільки для школярів і обивателів, навіть вчені, які працюють у інших галузях знань, саме з такої літератури дізнаються про те, що робиться у їхніх колег. Нині спеціалізація в науці зайшла так далеко, що, скажімо, еколог не зможе зрозуміти оглядову роботу з нейрофізіології (не кажучи вже про оригінальну роботу) і, навпаки. Але й науково-популярні роботи бувають різні, що залежить від рівня знань тих, кому їх адресовано, а також від кваліфікації самого автора. Часто-густо написання науково-популярної праці е набагато складнішим завданням, ніж написання оглядової роботи, що розрахована на фахівців. Адже перша вимагає кращого знання теми, глибшої ерудиції, а також, безумовно, таланту.

Вимоги до того, хто береться за цю нелегку працю, не менші, ніж до творців інших наукових робіт. У цьому разі не існує будь-яких правил щодо структури роботи, але тут потрібна надзвичайна скрупульозність у наведенні фактів. Звичайна редакційна практика не рекомендує наводити списки використаної літератури. Проте це не звільняє від необхідності наводити інформацію, яка робить вірогідними твердження автора. Передусім, автор сам повинен мати докладні матеріали відносно предмета оповіді. Від автора науково-популярної праці, який (наскільки це можливо) простими словами, без спеціального жаргону та без посилань на інших часто переповідає вражаючі факти, вимагається найвища відповідальність за кожне з написаних ним слів.

Необхідно писати так, щоб читач одразу розумів, де йдеться про чітко встановлені факти, де - про гіпотези, де - про погляди когось із авторів, які наукова спільнота не завжди сприймає. Здається, і цього не замало, але від автора науково-популярної роботи вимагають ще й привабливості. Науково-популярна публікація не може бути нудною. Оригінальну чи оглядову роботу, якою б вона не була нудною, фахівці прочитають з обов'язку. Але роботу, призначену для широкого загалу, загал цей якщо захоче - буде читати, не захоче - відкине геть. Враховуючи це, особливу увагу треба звернути й на добір ілюстративного матеріалу.

Інколи науково-популярні праці починають писати мовою журналістики, але нехлюйство в цьому разі призводить до найгірших наслідків. Не дивно, що найкращі науково-популярні журнали («Природа», «Химия и жизнь», «Scientific Аmerican») добирають авторів навіть більш прискіпливо, ніж всесвітньовідомі наукові журнали.