МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

15. Калабухов Н. И. Сохранение анергетического баланса организма как основа адаптадии // Журн. общ. биол. - 1946, - 7, № 6. - С. 219-235.

16. Калабухов Н. И., Раевский В. В. Изучение передвгскений сусликов (Citellus pygmaeus Pall.) в степных районах Северного Кавказа методом кольцевания // Вопр. зкологии й биоценологии. - 1935. -№ 2. - С. 12-18.

23. Гиляров М. С. Вид, популяция й биоценоз // Зоол. журн. -1954. -33, Вып. 4. - С. 769-778.

30. Ивановский П. Р. Дневной баланс времени большой синицы // Сб. работ аспирантов МГУ. -1992. - С. 17-23. - (Деп. в ВИНИТИ, 1992, № 24567 Деп.).

32. Hassell М. P. Density depens in a single species population // J. Аnim. Есоl. -1975. -44, № 3. -Р. 283-295. -(Цит. за РЖ «Биология», 1977, - Зоол. наземн. позвоночных.-№ 3, ЗИ118).

2.3.7.2. Опис книжкових видань

Книга (монографія) наводиться у списку наступним чином:

1. Автор (автори) з ініціалами; наприкінці - крапка (.).

2. Назва книги; наприкінці - крапка і тире (. -).

3. Відповідальний редактор (якщо монографія колективна і число авторів більше 4), з вказівкою в дужках (/ Відп. ред.); наприкінці - крапка і тире (. -).

4. Місто видання; наприкінці - двокрапка (:); назви Москва та Ленінград скорочують до М. та Л.

5. Видавництво і рік видання, через кому (Наук. думка, 1995); наприкінці - крапка і тире (. -).

6. Кількість сторінок (наприклад, 286 с.; або англ. - 456 р.).

Приклади:

1. Шварц С. Экологичвские закономерности зволюции. - М.: Наука, 1980. -278с.

2. Абеленцев В. И. Фауна, зкология й хозяйственное значение рукокрылых Закарпатской обпасти: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Киев, 1949. -16 с.

3. Прогноз развития вредителей сельскохозяйственных растений / Под ред. И. Я. Полякова. - Л.: Колос, 1975. - 239 с.

4. Lomnicki А. Рорulation Есоlogy оf Individuals. - Prinseton: Prins. univ, press, 1988.-223р.

Інші приклади правильного оформлення літератури можна знайти в переліку рекомендованої літератури, який наведено наприкінці методички, та в Додатку, який стосується цього питання.

2.4. РЕЗЮМЕ

Резюме (Аbstract, Summary, Synopsis) складається українською, російською та англійською мовами в об'ємі не більше 100 слів (1/4 сторінки машинопису). Резюме - це самостійний текст, який після читання може дати досить повну інформацію щодо змісту всієї роботи. Резюме - це та частина дипломної чи курсової роботи, яку читають найчастіше, для того щоб зрозуміти, чи має сенс взагалі Читати увесь текст.

Резюме повинне містити: чітко окреслену мету роботи, вказівку на об'єкт дослідження, суть застосованих методів, найважливіші результати та висновки. Не дозволяється цитувати літературу, не повинно бути посилань на певні таблиці та ілюстрації. Типовою помилкою є намагання писати в резюме про те, що і як робилось, але не згадувати про те, що з цього витікає.

Варто уникати зайвих слів типу: "Внаслідок проведених досліджень встановлено, що..."; «Проведене нами дослідження довело, що...»; «Було проведено експериментальне дослідження, яке показало, що...».

Починати треба одразу з суті справи: «Темп росту землерийок характеризується сигмовидною кривою...»; «Вплив світла на рослину позначається...» і т. п. Можна вживати лише слова «встановлено», «показано», «виявлено», «доведено». Якщо виведено якусь узагальнюючу формулу, то варто акцентувати увагу на ній; «Доведено, що ... Можна представити формулою...» і цього може бути досить для резюме.

На підставі резюме зазвичай проводиться автоматична індексація публікації в комп'ютерних базах. Тому важливо, щоб кожне слово резюме несло якнайбільше конкретного змісту. В деяких випадках вимагають, щоб до резюме було додано 5-20 ключових слів (Кеу words), придатних для комп'ютерного індексування та сортування бібліографії. Серед ключових слів перів за все повинна бути латинська назва досліджуваного організму (якщо такий був), а також слова, якими можна описати суть проблем, розглянутих у роботі.

2.5. ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ

2.5.1. ЗОВНІШНЄ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

2.5.1.1. Друкарська машинка, комп'ютер

Вже багато років тому заведено, що рукописи друкуються на спеціальних машинках або на комп'ютерах. Вміння вправно друкувати вважається майже обов'язковим для сучасних фахівців. Вправності вільно друкувати 10 пальцями варто навчитися вже при підготовці перших курсових робіт - клавіатура друкарської машинки або комп'ютера, а також будь-якого обладнання, керованого комп'ютером, стане (вже стало) звичайним знаряддям праці для більшості фахівців.

Якщо ж у вашому розпорядженні буде ЕОМ досить високого класу, то можна скористатись текстовим редактором «Word» (що не виключає можливості працювати в «Лексиконі»). Це дозволить оформити рукопис набагато кращим чином - і шрифт буде гарнішим, і ілюстрації можна вмонтувати в текст, і навіть деякі графіки та діаграми створити безпосердньо в тексті. Важливою перевагою комп'ютерного набору є можливість зберігати набраний текст як у пам'яті комп'ютера, так і на дискетах. Це не тільки дозволить вам легко змінювати і виправляти текст, а й скористатись ним у подальшій роботі. Наприклад, частину реферативної курсової роботи можна використати при роботі над дипломною.

Важливим є вибір принтера. Якщо в вашому розпорядженні є 9-голковий принтер з опцією NLQ - цього вже досить, але якщо є можливість друкувати текст хоча 6 на 24-голковому принтері, то це вже набагато краще. Безумовно, найкращий вигляд матиме рукопис, віддрукований на лазерному чи струменевому принтері - останнім часом вони вже набули широкого розповсюдження.

2.5.1.2. Формат тексту

Текст друкується на білому цупкому папері стандартного розміру (210 х 297 мм) через 1,5 інтервали на одному боці листка.

Поля: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 30 мм. Сторінка друкованого тексту повинна містити 38-40 друкованих рядків (1,5 інтервали між рядками); у рядку - до 65 знаків, враховуючи проміжки між словами. При наборі тексту на комп'ютері ці умови відповідатимуть такому: кегль шрифту - 14, інтерліньяж -21; розгонка тексту по всьому полю; абзацний відступ - 21 рt, або 0,75 см). На друкарській машинці абзацний відступ в основному тексті повинен становити 5 знаків.

Заголовки формуються за бажанням автора, але їхня форма повинна витримуватись протягом усього тексту (щодо цього існують певні правила, але вони занадто складні для того, щоб їх викладати в цих настановах). За зразок можна взяти тип оформлення заголовків, прийнятий у даній методичні. Заголовки основних розділів друкуються великими (прописними) літерами. Наприкінці заголовків крапка не ставиться.

Сторінки роботи повинні бути пронумеровані. Номери ставляться в середині верхнього поля (цифри виділяються двома тире: - 67-) або в правому верхньому кутку (тоді тире не потрібне). Нумерація розпочинається з титульної сторінки (номер на ньому не ставиться).

До закінчення редагування і вичитки рукопис краще не переплітати, а тримати в папці у вигляді окремих аркушів. Лише після виправлення помилок робота переплітається.

2.5.2. РЕАГУВАННЯ

Сформований рукопис не може вважатись цілком готовим до того часу, поки автор не дасть йому критичної оцінки та не внесе до нього виправлень і змін, яких потребуватиме зазначена критика. Для цього рукопис повинен якийсь час «відлежатись», а автор займатиметься іншими справами (підготовка до іспитів, активний відпочинок, господарські справи тощо). Згодом варто повільно та уважно перечитати увесь текст, звертаючи увагу на послідовність викладу, логічність побудови фраз, розчленованість на абзаци, повноту охоплення літератури, правильність побудови таблиць, графіків, посилань тощо. Все зайве треба без будь-якого жалю викреслювати.

Дуже бажано ще до редагування дати рукопис для ознайомлення науковому керівникові чи більш досвідченим колегам і керуватись їхніми порадами при доопрацюванні рукопису.

Редагувати краще машинописний текст або комп'ютерну роздруковку, але не писаний від руки оригінал. Редагувати текст безпосередньо на дисплеї ПК незручно, але якщо усю дипломну роботу оформлено на комп'ютері, то всі правки треба вносити одноразово, після того, як текст остаточно опрацьовано на папері.

2.5.3. ВИЧИТКА

Вичитка - ще більш копіткий процес, під час якого перевіряється наявність механічних помилок чи описок, «перескок» (інверсія - коли сусідні літери міняються місцями) або пропуск літер чи складів, злипання слів, розстановка розділових знаків (наявність зайвих знаків і відсутність потрібних - особливо крапок і ком), правильність написання іноземних прізвищ, відповідність номерних посилань спискові (яри цифровій системі цитування) та інші «дрібниці».

3. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ, ВИПУСКНОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

На захист курсової або дипломної роботи надається відповідно 8-10 та 10-12 хвилин. За цей час студент повинен викласти основний зміст роботи та висновки.

3.1. ПІДГОТОВКА ДО ДОПОВІДІ