МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Розрізняють два основних типи моделей: реальні (натурні, аналогові) та ідеальні (знакові). Останні в свою чергу поділяються на концептуальні (вербальні, графічні) та математичні. Можливі два підходи до створення математичних моделей. В тих випадках, коли алгоритм дії моделі відомий в аналітичній формі, говорять про аналітичні моделі, коли ж алгоритм задається на основі якихось кількісних емпіричних даних, говорять про імітаційні моделі Як перші, так і другі можуть бути статичними або динамічними, дискретними або неперервними, стохастичними або детермінованими просторовими або точковими.

Опис об'єкту дослідження найчастіше сполучається з проведенням дослідів і спостережень, визначенням суттєвих і несуттєвих його сторін. Як правило, цей науковий метод застосовується при вивченні поодиноких, індивідуальних об'єктів, для того щоб одержати найповніші та найточніші відомості щодо них.

Наукове пояснення висвітлює зв'язки між предметами, явищами, фактами реального світу, для того щоб, розкриваючи такі стосунки, з'ясовувати закони, за якими вони реалізуються, або визначати каузальні відношення об'єктів, що вивчаються.

У логіці розрізняють кілька видів наукового пояснення: а) каузальне, коли логічне виведення, або дедукція, будується на грунті встановлення причин, які породили пояснюване явище; б) поодиноких фактів за допомогою тих законів, яким вони підкоряються; в) законів, коли закономірності, які треба пояснити, намагаються підвести під більш загальний закон або групу законів, щоб довести, що він є частковим випадком загальних законів.

Абстрагування, як науковий метод, полягає у відкиданні подумки тих властивостей або сторін об'єкта вивчення, які перешкоджають розгляданню його у «чистому вигляді», тобто суті предмета.

Аналіз — розчленування (подумки чи реально) об'єкта на елементи. Аналіз невід'ємний від синтезу.

Синтез - об'єднання (подумки чи реально) різних елементів ^'єкта до єдиного цілого (системи). Синтез невід'ємний від аналізу.

Індуктивний метод дозволяє дослідникові від поодиноких, окремих тверджень переходити до загальних висновків. Метод дедукції - міркування від загального до часткового дозволяє одержувати достовірні висновки в різних галузях науки.

1.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теми дипломних (випускних) робіт для студентів вищих навчальних закладів, зазвичай, пропонує науковий керівник. Вони затверджуються рішенням певної кафедри. Але студент має право і самостійно запропонувати тему власного дослідження для захисту його результатів як дипломну (випускну) роботу. Теми закріплюються за студентами рішенням Ради факультету і затверджуються наказом по університету.

Затвердження теми відбувається після розгляду представленого студентом Обгрунтування, Розгорнутого плану чи Анотації. Зміна теми випускної роботи можлива тільки з поважних причин, за згодою наукового керівника і лише на початку весняного семестру. Остаточне рішення про можливість зміни теми випускної роботи приймається на засіданні Ради факультету та затверджується наказом по університету.

Теми курсових робіт можуть визначатися студентами самостійно; або із списку, запропонованого кафедрою, і затверджуються Радою факультету не пізніше четвертого навчального тижня відповідного семестру. При виборі реферативної теми обов'язково треба вказати основні першоджерела (книги, цикл статей).

У виборі теми для власного дослідження можна керуватись такими прийомами та засобами:

А) консультації з вченими - провідними фахівцями в сфері інтересів студента-дипломника;

Б) спроба описово-аналітичного дослідження на основі наявних результатів експериментів, серії вимірів чи спостережень;

В) здійснення наукового пошуку, особливо якщо в попередньому дослідженні одержані результати не відповідають існуючій теорії, а протистоять їй;

Г) перегляд певних наукових фактів на новому, більш якісному рівні, в нових аспектах;

Д) спроба більш ефективного методичного вирішення наукового завдання;

Е) намагання провести дослідження на межі двох (чи більше) наук або наукових напрямків (наприклад, біологія та хімія, зоологія та ботаніка, екологія та географія і т. ін.);

Є) застосування інших прийомів (перегляд каталогів захищених дисертацій, аналіз матеріалів експедицій, ознайомлення з оглядами завдань науки або окремих наукових напрямків тощо).

1.2.2. ПЛАНУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

У початковий період виконання дослідження доцільно скласти так званий Чорновий план. Згодом, коли буде проведено попередню серію спостережень (дослідів), тема обов'язково зазнає уточнень та й взагалі цільові завдання одержать більш чітке спрямування. Безумовно, більш чітко визначаться і межі дослідження, реальність його здійснення.

Перелік Підготовчих робіт при організації та подальшому проведенні наукового дослідження, зрозуміло, індивідуально різний. Виходячи із досвіду, можна назвати такі етапи:

А) накопичення наукової інформації з теми;

Б) оволодіння методами дослідження;

В) виконання пробних дослідів, спостережень, розрахунків; консультації з фахівцями;

Г) організація індивідуального (або групового) «наукового архіву»;

Е) підготовка та проведення наукових семінарів з теми дослідження, обговорення теми, методів або результатів у колі фахівців.

Накопичення наукової інформації з теми - багатоаспектна праця. Передусім, треба добре орієнтуватись, до якої міри висвітлено намічену тему в публікаціях вітчизняних та іноземних авторів. Для такої перевірки неоціненну допомогу надають спеціальні довідково-бібліографічні, реферативні та інші видання, скорочений перелік яких наведено в Додатку 5. Безумовно, інколи має сенс звертатись до таких видань, як «Книжковий літопис», Літопис журнальних статей», «Книжная летопись», «Летопись журнальних статей» і т. ін - Ці видання, як правило, є в багатьох крупних бібліотеках.

Оволодіння методами дослідження. Можливі різні варіанти шляхів вивчення теми. В одних випадках доцільно застосовувати вже добре апробовані методики, як надійні і такі, що забезпечують достовірні результати при вивченні об'єкта з нових позицій. У других - обов'язково потрібний новий, оригінальний засіб рішення. В інших - сама методика, яку пропонує дослідник, є об'єктом вивчення та оцінки в порівнянні із загальновідомими прийомами аналізу та синтезу.