МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Виголошення будь-якої доповіді взагалі неможливе без старанної підготовки, хоча в залежності від знання теми, час, який потрібно витратити на підготовку, може бути різним. Підготовку до доповіді, як і підготовку тексту, треба починати з коротких тез (автореферату). Потрібно сформулювати 3-5 таких тез, які б у разі потреби могли замінити собою всю доповідь. Уявіть собі, що хтось із близьких друзів, але не спеціаліст у вашій справі, доброзичливо запитає: «Про що йдеться у твоїй курсовій чи дипломній роботі, над якою ти працюєш понад три місяці?» Йому треба коротко та ясно відповісти таким чином, щоб він переконався, що витратили ви той час не даремно, що йдеться про речі цікаві й важливі.

Найкраще буде, якщо ви напишете автореферат власної роботи, в якому викладете:

• мету роботи та основні завдання, які вирішувались для її досягнення;

• дуже коротко - головні з використаних методик і об'єм дослідженого матеріалу;

• результати (викладаються з використанням демонстраційних графіків, діаграм і таблиць);

• висновки.

На відміну від писаного тексту, коли читач сам регулює темп, з яким він хоче сприймати інформацію, опускає нецікаві для нього абзаци і сторінки, але може й повернутись до того, що його зацікавило, - у доповіді все це залежить тільки від доповідача. Лише він може утримувати увагу слухачів у напрузі. Якщо слухачі відволікуться від теми, то навряд чи вони самі зможуть знов зосередити увагу на ній.

Доповідь не варто переобтяжувати дрібницями. Не треба прискіпливо удокументовувати кожне твердження, посилаючись на цитати, дати та назви. Це типова помилка доповідачів-початківців. Наводити дати та цифри має сенс лише тоді, коли з ними пов'язана якась дуже важлива Ідея. Якщо вони настільки вагомі, що не згадати їх аж ніяк неможливо, то треба звести їх у таблицю, а не «кидати на вітер». Замість того, щоб наводити другорядні дані, доповіді треба підкреслюватиоблеми та ідеї, думки та гіпотези, їх суть пояснювати краще, використовуючи таблиці та ілюстрації. Ні в якому разі не варто наводити довгий перелік цифрових даних. У тому випадку, коли треба згадати якісь дійсно важливі цифри, краще написати їх на дошці або навести в ілюстраціях.

3.2. ДОПОВІДЬ

Необхідно постійно пам'ятати, що, виголошуючи доповідь, треба звертатись До слухачів, а не говорити у простір (до таблиці, до вікна або до власної краватки). Бажано дивитись на слухачів (в очі!) і бачити їх. Найкраще дивитись на когось зокрема, говорити до нього, якщо й не увесь час, то хоча б інколи. Так, власне, ми поводимось у будь-якій розмові. Згадайте свою поведінку під час серйозної розмови з колегами. Для того, щоб обговорювати якнайскладніші питання вистачає звичайної мови. В будь-якому разі не варто вживати наукоподібних зворотів, які часто вкладаються в уста вчених нікчемними писаками та телевізійними сценаристами.

Доповідь (навіть 8-12-хвилинна) не повинна бути монотонною. Кожні кілька хвилин щось повинно змінюватись, щось має розбудити тих, хто схильний миттєво впадати в «летаргічний сон». Ці зміни можуть бути різного типу. Не завжди це повинен бути жарт не на тему (як дехто радить). Інколи досить зробити короткий відступ, дати додаткове пояснення, не зовсім серйозно прокоментувати ілюстрацію, змінити темп жестикуляції тощо. Тим і відрізняється доповідь від писаного тексту, що її можна урізноманітнити багатьма іншими прийомами (риторичними запитаннями, зверненнями до аудиторії, темпом мовлення і т. ін.).

Найважливіше полягає в тому, щоб ні за яких обставин не Читати доповідь, треба говорити тільки «власними словами». Це єдиний засіб знайти порозуміння з присутніми. Доповідь, навіть «вимекана» найгіршою мовою, перенасичена повторами, заїканнями та обмовами, буде набагато краще сприйматись слухачами, ніж добірний літературний текст, прочитаний з листочка, навіть з найкращоюдикцією.

Але все це не означає, що перед доповіддю не треба писати їїтекст. Зокрема, коли вам доведеться виголошувати довгу промову, ви ще не досить опанували матеріал, написання всього тексту, ново за словом гарною українською мовою дуже допоможе. Це навіть є обов'язковим, якщо доповідь робитиметься на широкий загал. Йдеться про написання тексту доповіді, а не друкованої роботи.

Цей текст треба добре запам'ятати — майже «на зубок». Але доповідь належить виголошувати «з голови», користуючись лише «шпаргалкою». В тому випадку, коли ви досконало володієте темою (і всім належним матеріалом), а серед нечисленних слухачів присутні зацікавлені фахівці, написання всієї доповіді не потрібне — може вистачити короткої, добре продуманої «шпаргалки».

Навіть велика практика виступів не гарантує вміння утримуватись у часі. Часу завжди не вистачає. Спробуйте перевірити на власному досвіді, але вважається, що на виголошення 2,5-3 сторінок машинопису через 1,5 інтервали потрібно 10 хвилин, в той час як для того, щоб прочитати цей же текст подумки, досить 2,5 хвилини. Розпланувати час, потрібний для викладу тих чи інших положень доповіді, конче необхідно. Чим більше зусиль ви витратили на підготовку тексту доповіді, тим вірогідніше, що вам вистачить часу на її виголошення. Обов'язково треба провести репетицію виступу (з голови, із зверненням до ілюстрацій) перед кимсь з родичів чи друзів, у крайньому разі - перед диктофоном. Читання наодинці (без диктофону) допоможе мало. Належить виробити у себе звичку поглядати на годинник. Помітки «глянь на годинник!» можна зробити в деяких місцях «шпаргалки».

Добра «шпаргалка» може бути зроблена з невеликих листочків (карточок) розміром у півлистка із зошита. На кожній з них великими чіткими літерами треба записати тільки одне положення доповіді, вказавши збоку, яку з ілюстрацій при цьому належить згадати. Картки обов'язково треба пронумерувати на той випадок, якщо вони розсиплються на кафедрі.

На закінчення не забудьте подякувати науковому керівникові і рецензентові за ту працю, яку вони доклали, щоб ваш захист відбувся. Не пошкодуйте теплих слів і для всіх тих колег і товаришів, які допомагали вам у роботі. Подяка їм аж ніяк не применшить ваших. заслуг, а їм буде приємно.

3.2.1. ВИКОРИСТАННЯ ДОШКИ

Використання дошки і крейди є відомим засобом оживлення доповіді. Писання на дошці відбирає більше часу, ніж застосування інших ілюстративних матеріалів, але забезпечує кращий контакт зі слухачами і не вимагає додаткових приготувань. Навіть не дуже вміло зображена схема, яка супроводжується одночасними поясненнями, або незграбно написаний важкий термін будуть краще сприйняті присутніми, ніж те ж саме, гарно намальоване і каліграфічне написане, що промайне на слайді чи прозорій плівці (фолії). Якщо в доповіді неодмінно треба згадати якісь математичні формули, то єдиним способом їх презентації буде написання на дошці з одночасними поясненнями. Дошка та крейда повинні бути завжди напоготові. Часом трапляється, ідо аудиторію, обрану для захисту дипломних робіт, не обладнано дошкою, але, якщо вона дійсно вам потрібна, вимагайте її встановлення або переносу захисту до іншої аудиторії.

Для вільного користування крейдою та дошкою потрібні певні звички або попередня старанна підготовка. Йдеться про те, щоб писати на дошці в певному порядку. Кожний, хто бачив викладача математики або фізики перед дошкою, розуміє, про що йдеться (фахівці саме з цих дисциплін є віртуозами крейди та ганчірки). Готуючись до доповіді з використанням дошки, треба заздалегідь продумати, що, коли та на якому місці буде зображене на дошці, як довго його не треба і не доведеться витирати. Простір дошки треба уважно розпланувати (варто навіть зробити відповідні ескізи). Малюнки і написи повинні виникати на дошці одночасно з поясненнями (не переривати розповідь, хоча лід час малювання вона може стати дещо повільнішою). Малюнки мають бути завершеними. Кожний символ у написаному рівнянні обов'язково треба назвати і пояснити. Якщо вряди-годи доведеться малювати якусь складну схему, варто тримати при собі (на карточці) її зменшену копію.

3.2.2. ІЛЮСТРАЦІЇ НА ПЛАКАТАХ

Плакати на великих аркушах ватманського паперу - це основний засіб ілюстрування дипломних, випускних і курсових робіт студентів, їхні переваги стануть набагато зрозумілішими з наступного розділу. Зараз же варто сказати, що плакати зручніші в тих випадках, коли ваші ілюстрації досить складні, містять численні дані або досить точні графіки - їх важко швидко відтворити на дошці. До такого типу ілюстрацій належать, передусім, географічні мапи і зображення морфологічних структур організмів, а також таблиці з порівняльними даними. Має неабияке значення і те, як часто ви будете звертатись до того чи іншого плаката. Безсумнівною перевагою плаката є те, що до нього завжди можна швидко повернутись чи то під час доповіді, чи вже під час дискусії. Незаперечним недоліком плакатів є працемісткість - так, на їх виготовлення треба витратити чимало часу.

Плакат повинен бути великим - для звичайних аудиторій досить формату А1, а в великих залах навіть формату А0 буде замало. Тільки в камеральних умовах, при присутності кількох слухачів, формат плаката можна зменшити. Для того, щоб присутні могли прочитати написане на плакаті, висота літер повинна бути щонайменше 25-30 мм, а цифр - 35-40 мм.

3.2.3. НАЙНОВІШІ ЗАСОБИ ІЛЮСТРУВАННЯ ДОПОВІДІ

3.2.3.1. Слайди

Останнім часом дуже модним стало супроводжувати доповіді демонстрацією слайдів. Безумовно, цей спосіб має низку певних переваг, але не позбавлений і багатьох недоліків. Перевагою можна вважати те, що під час вашої розповіді помічник (за вашим сигналом) змінює кадри, і це вас майже не відволікає. Отже, такий спосіб дозволяє дуже швидко продемонструвати багато слайдів. Зі слайдів можна демонструвати будь-які малюнки чи фотознімки - Останні, як правило, робляться кольоровими. Багатобарвними можуть бути також звичайні малюнки. Інколи виготовляють малюнки на папері, а потім фотографують їх на чорно-білу плівку. Можна використати негативну плівку, тоді малюнки у вас будуть білими на чорному тлі (фоні), при використанні позитивної (так званої оберненої) плівки біле буде білим, а чорне - чорним. Інколи фон слайду роблять блакитним, малюнки при цьому залишаються білими. Ми не вважаємо за доцільне наводити тут якісь фотографічні тонкощі, щодо яких доведеться звернутись до спеціальних довідників. Проте треба звернути увагу на тс, що співвідношення сторін на слайді (1:1,5) відрізняється від нього ж на звичайних листках паперу (1:1,4), тобто слайдовий знімок дещо вужчий. Це означає, що від листка формату А4, на якому ви збираєтесь робити малюнок, треба зрізати вздовж 12 мм.

Як монохромні (однобарвні), так і кольорові слайди можна сфотографувати з екрана комп'ютерного монітора. Але для того, щоб досягти задовільних результатів, треба мати монітор з великою роздільною здатністю та висококласний графічний редактор (програму).

У цього загалом цікавого і корисного способу ілюстрування доповіді існують певні серйозні недоліки.

По-перше, кадри інколи так швидко змінюються (майже миготять), що абсолютно втрачається можливість що-небудь не те що усвідомити, а й добре роздивитись.

По-друге, при великій кількості слайдів дуже важко повернутись до одного з попередніх. Крім того, слухачі позбавлені змоги будь-що занотувати, навіть запитання, які у них виникають, - адже слайди демонструються в темряві. Насамкінець, можна розраховувати на демонстрацію слайдів, а приміщення виявиться не обладнаним відповідною апаратурою. Часом трапляються і зовсім неприємні випадки: може зникнути електрика, може згоріти лампа в проекторі, помічник може ненароком розсипати багато слайдів тощо. Все це робить доповідача майже безпорадним — йому залишається тільки перейти до імпровізації і зовсім відмовитись від демонстрацій.

3.2.3.2. Фоліограми

Крім слайдів останнім часом стало можливим супроводжувати свій виступ демонстрацією прозорих плівок (фоліограм, прозірок) на екран за допомогою спеціального проектора - графоскопа (кодоскопа). Це досить зручний засіб ілюстрування доповідей — не треба затінювати залу, досить того, щоб на екран не падало пряме світло сильних ламп або сонячне проміння. Скористатись графоскопом можна в будь-який момент - навіть для того, щоб показати одну-єдину схему.

Графоскопом можна користуватись двояко: можна демонструвати зазделегздь приготовані фоліограми, але можна й під час доповіді малювати на прозорій плівці, як крейдою на дошці. Прилад сконструйовано так, що малювати можна зручно стоячи обличчям до зали. Але це потребує певної вправності і, якщо ви не збираєтесь демонструвати готових фоліограм, то краще користуватись крейдою і дошкою.

До більшості графоскопів можна закладати фоліограми розміром до А4 (210 х 300 мм), але на всяк випадок краще робити їх дещо меншого розміру. На фоліограмі крім малюнка мусять бути всі потрібні написи - фоліограми повинні бути самодостатніми, хоча доповідач може й на словах дещо додавати.