Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО
Страница 4 из 7
Е) очищення машин і агрегатів, які переїжджають на інше поле або приїхали з інших регіонів або областей.
2. Агротехнічні заходи включають очищення від насіння бур'янів та вегетативних органів розмноження механічними засобами при правильному чергуванні культур у сівозміні. Застосовують провокаційний метод, який полягає в тому, що поверхневим обробітком стерні або поливами (при зрошенні) спричиняють появу дружних сходів бур'янів, які знищують наступним обробітком ґрунту.
3. Хімічні заходи включають застосування хімічних препаратів - гербіцидів, які не лише екологічно небезпечні, а й дуже дорогі.
4. Біологічні заходи боротьби з бур'янами включають застосування біогербіцидів, антибіотиків, токсинів, грибних препаратів, фітофагів (комах), які є специфічними шкідниками бур'янів.
5. Нетрадиційні заходи включають використання ультрависокочастотних електромагнітних коливань і лазерного випромінювання.
Зменшення застосування гербіцидів - основне завдання, ю стоїть перед сільським господарством розвинених країн світу.
У Нідерландах розвивають такі методи регулювання чисельності бур'янів, які не завдають шкоди навколишньому середовищу. В 2000-2004 роках зменшено використання гербіцидів на 33% порівняно з 1984-1988 рр. З 1999 року у цій країні стартувала наукова програма досліджень з двома основними напрямами:
§ зниження залежності менеджменту бур'янів від хімічного контролю взагалі;
§ зниження застосування гербіцидів зокрема.
Перший напрям фокусується на запобіганні проблеми бур'янів агротехнічними методами, розширенні можливостей механічного знищення бур'янів та пошуку інноваційних фізичних методів (застосування вогневих культиваторів, мікрохвильових та ультразвукових агрегатів і пристосувань для обробки бур'янів парою). Другий - зорієнтований на точні стратегії хімічного контролю бур'янів. Зменшення обсягів використання гербіцидів передбачає застосування вивірених мінімальних летальних доз гербіцидів та вибіркове їх внесення. Урядом країни прийнято нову політику в галузі захисту рослин на період до 2010 року, що передбачає подальше зниження застосування пестицидів. В основі цієї політики лежать заходи стимулювання фермерів. Передбачається створення центрів інтегрованого сільського господарства на сертифікованих фермах. Сертифікація робить практику господарювання прозорою, забезпечуючи гарантії отримання безпечних продуктів харчування і поліпшення умов праці. Нідерланди є лідером розвитку нових стратегій та заходів контролю бур'янів. Запропонована вченими концепція регулювання чисельності бур'янових компонентів агрофітоценозів включає три ключові механізми:
§ зниження інтенсивності проростання бур'янів з насіннєвого банку ґрунту;
§ посилення конкурентної здатності культурних рослин;
§ запобігання поповненню насіннєвого банку бур'янів у ґрунті.
Зниження запасів насіння у ґрунті - довгострокова стратегія, що реалізується втручанням на всіх стадіях життєвого циклу бур'янів. Посилення конкурентної здатності культур можна досягти кількома шляхами: збільшенням норми висіву, оптимізацією просторового розміщення, вирощуванням конкурентноздатних сортів культур, зміщенням строків сівби, удобренням тощо.
У країнах Західної Європи поширення набуває Органічна система землеробства. Науковцями Фінляндії помічено зростання забур'яненості посівів ярих зернових культур при переході від традиційного до органічного землеробства. Зокрема, біомаса бур'янів на таких полях становила 17% загальної, в той час, як на необроблюваних ділянках при традиційному вирощуванні - 13% , а на полях, де вносили гербіциди, - 3%. У Німеччині рівень забур'яненості істотно не збільшувався в умовах органічної системи в порівнянні з інтегрованою. Але абсолютна більшість зарубіжних учених вказують на важливість проблеми збереження біорізноманіття: зниження різноманітності видів рослин є втратою першої лінії резистентності від шкідників і хвороб. У цьому розумінні ми тільки розпочинаємо з'ясовувати можливу роль бур'янів як корисних компонентів агроекосистеми.
Таким чином, у сучасних агротехнологіях заслуговують на увагу питання регулювання чисельності бур'янів при різних системах землеробства, які можна звести до наступних положень:
§ формування інертної і живої мульчі;
§ створення ущільнених багатокомпонентних посівів;
§ фітоценотичні прийоми контролювання бур'янів;
§ дослідження стратегії онтогенезу різних видів бур'янів;
§ вивчення процесів проростання насіння;
§ дослідження механізмів виникнення мутацій і формування резистентних популяцій видів бур'янів до дії гербіцидів;
§ моніторинг змін видового складу і структур забур'янення орних земель у різних ґрунтово-кліматичних умовах;
§ динаміка потенційного засмічення орного шару, появи і карантину потенційно небезпечних видів бур'янів.
3.4. Шкідники та хвороби біотичної частини агротехнологій
Природні фітоценози не потребують регулювання чисельності шкідників, хвороб і бур'янів. Людина необережним втручанням в екосистему порушує її захисні функції і наслідком цього є ушкодження культурних рослин хворобами і шкідниками. В даному випадку вступають в силу закони природи, реакція яких направлена на стабілізацію становища, збереження динамічної рівноваги. Розвиваються небажані трофічні зв'язки, порушуються взаємозв'язки між продуцентами (зеленими вищими і нижчими автотрофними рослинами) і хемотрофними організмами (бактеріями, грибами). Внаслідок необережного втручання в екосистему пригнічуються також редуценти, які перетворюють органічну речовину в мінеральні сполуки - гриби, корисні бактерії. При цьому зменшується кількість корисної мікробіоти (земляних черв'яків) і, навпаки, поширюються небажані види ґрунтової біоти (личинки шкідників). Це явище спостерігається завдяки різкому зменшенню корисних ентомофагів, які в природі врівноважують інтенсивність шкідників. Це порушує динамічну Рівновагу між шкідниками рослин і їх паразитами. Тому, враховуючи конкретні умови, потрібно створювати чи порушувати певні трофічні зв'язки в агрофітоценозах.
