Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО
Страница 3 из 7
· бур'яни засвоюють до 50% внесеного з добривами азоту, фосфору і калію;
· масове розростання бур'янів ускладнює догляд за посівами, підвищує витрати енергії і матеріальних ресурсів, а при використанні гербіцидів забруднюється природне середовище;
· багато бур'янів є проміжними господарями або переносниками хвороб і шкідників (вівсюг - переносник і резерват кореневої гнилі зернових культур, дикорослі пасльонові – резерват колорадського жука тощо);
· у процесі життєдіяльності бур'яни виділяють у ґрунт і атмосферу органічні речовини, що пригнічують ріст і розвиток культурних рослин (алелопатія);
· бур'яни затінюють ґрунт, що знижує його температуру на 2 - 4°С, наслідком цього є пригнічення активності ґрунтових мікроорганізмів та погіршення трансформації в ґрунті органічних речовин;
· деякі бур'яни містять у вегетативних органах або насінні отруйні речовини, спричиняючи тяжкі захворювання людей і тварин (пажитниця п'янка, блекота чорна, гірчак звичайний та ін.);
· боротьбу з бур'янами витрачається не менш як 30% загальних витрат на виробництво рослинницької продукції.
Загальнобіологічний та гуманітарний аспекти визнають право на існування бур'янистих угрупувань, оскільки кожний вид бур'янів - це унікальний генотип з невивченими властивостями і втрата будь-якого виду бур'яну призведе до зменшення ботанічного різновиду рослинності. Тому у сучасному землеробстві спостерігається зміна ролі бур'янів в агрофітоценозах. Якщо раніше пануючою була концепція знищення бур'янів, то зараз пропагується нова концепція - регулювання їх чисельності. Основною підставою цього виступає загроза забруднення навколишнього середовища пестицидами, а також розуміння того, що бур'яни є небезпекою не своєю видовою різномаїтістю чи наявністю в посівах, а високою чисельністю. Економічно доцільніше не допустити їх масового поширення до екологічно безпечного рівня.
У XXI столітті ця концепція одержала широке поширення, змінивши підходи до наявності бур'янистої рослинності в агрофітоценозах. Демографічний вибух другої половини двадцятого століття, коли за 50 років чисельність населення Землі зросла з 2 до 6,1 млрд., вимагає різкого збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва. Існуючі технології вирощування сільськогосподарських культур сприяли високій засміченості посівів. До причин широкого поширення бур'янів на сільськогосподарських угіддях відносять:
§ низький рівень агротехніки (екстенсивні технології);
§ низька конкурентоспроможність сучасних сортів і гібридів сучасних сортів до бур'янів (інтенсивні технології).
Основне завдання рослинництва в майбутньому - використовувати в певному обсязі генетичний потенціал сортів і гібридів, що має в 2-3 рази скоротити посівні площі, оптимізувавши агроландшафти для максимального використання ріллі тільки культурними рослинами.
Висока забур'яненість орних земель, яка є сьогодні, не може бути прийнятною і вимагає від науковців та виробничників енергійних і ефективних захисних заходів. Потрібне своєчасне, якісне і повне виконання технологічних операцій при вирощуванні сільськогосподарських культур. Закони землеробства такі ж об'єктивні, як і закони фізики, тому ними не можна ігнорувати без шкоди для виробництва. Агротехнологія - це міцний фундамент сучасного інтенсивного рослинництва.
Світова практика землеробства вказує, що традиційними методами неможливо досягти корінних зрушень у питанні регулювання чисельності бур'янового компонента. В країнах з високорозвиненим сільським господарством виникла окрема нова галузь науки - Гербологія (від латинських слів "герба" - трава і "логос" - наука). Гербологія має власну термінологію, оригінальні методи роботи і специфічні методики. Наукові центри, що працюють над проблемами гербології в Європі, об'єднані в Європейську асоціацію гербологів (EWRS), куди входять учені-гербологи з США, Канади, Ізраїлю, Японії, Індії, Єгипту, України.
Гербологія творчо синтезує теоретичні і практичні здобутки землеробства, захисту рослин, ботаніки і фізіології рослин, - є логічним і якісно новим кроком у розумінні законів живої природи і можливостей людини формувати свою діяльність на орних землях згідно з даними законами.
До пріоритетних напрямів дослідження сучасної гербології відносять (за даними О. О. Іващенка):
1. Вивчення особливостей морфології, біології, стратегії росту та розвитку бур'янових угрупувань і системи взаємозв'язків різних компонентів. На орних землях України поширені 738 видів рослин-бур'янів, а потенційно небезпечних може бути втричі більше. З них значна кількість має лише досить загальний ботанічний опис і детально не вивчена. На сьогодні необхідна значна активізація їхнього комплексного вивчення.
2. Пошук шляхів підвищення рівня ефективності дії гербіцидів і їхніх композицій на бур'яни. В зв'язку з тенденціями зростання в останні роки посушливості весняного періоду інформація про особливості фазової резистентності різних видів бур'янів і шляхів їх подолання стає більш потрібною для практики сучасних агротехнологій. Передусім, це потрібно для успішного захисту посівів сільськогосподарських культур від негативного впливу масових і шкодочинних бур'янів.
3. Динаміка механізму проростання насіння бур'янів та життєдіяльності в процесі росту і розвитку. Знання складного багатопланового і дуже тонкого механізму регулювання біохімічних процесів у насінні різних видів бур'янів при їх проростанні дало б змогу надійно контролювати забур'яненість посівів уже на початку онтогенезу рослин.
4. Вивчення здатності видів бур'янів виживати під час проведення обробітку ґрунту різної інтенсивності. Відомо, що зараз набувають поширення відносно економні енергетично порівняно з оранкою способи основного обробітку ґрунту: плоскорізний, поверхневий, нульовий. Примітивізація і спрощення обробітку ґрунту часто супроводжуються значним скороченням обсягів і асортименту використання гербіцидів. Усі ці тенденції проявилися збільшенням потенційної забур'яненості орного шару ґрунту.
5. Вивчення адаптивних можливостей бур'янів різних видів до умов їх вегетації в агрофітоценозах з різними фітоценотичними характеристиками з дослідженням явищ алелопатії. Перехід до ринкових відносин, розпаювання землі вимагають нині застосування короткоротаційних сівозмін або навіть більш високої спеціалізації використання орних земель.
Завдання, які стоять перед ученими-гербологами, великі і актуальні. Успішно їх розв'язати можна лише разом, поєднуючи зусилля вчених і виробничників, оскільки висока продуктивність полів може бути реальною лише тоді, коли вони будуть вільними від засилля бур'янів.
Регулювання чисельності бур'янів. Бур'яни є складовою частиною біоценозу, і ми не маємо права їх виключати із загального біологічного ланцюга. Основне завдання в агротехнологіях - довести їх наявність в агрофітоценозах до мінімальної, істотно не шкідливої кількості для врожаю сільськогосподарської культури.
Основними методами регулювання чисельності бур'янового компонента агрофітоценозів є:
1. Запобіжні заходи боротьби з бур'янами спрямовані проти занесення та розповсюдження на полях насіння та вегетативних органів розмноження бур'янів. Сюди відносять:
А) недопущення обсіменіння бур'янів, які ростуть біля захисних лісонасаджень, ліній електропередач, газопроводів, водоканалів, тваринницьких ферм;
Б) очищення насіннєвого матеріалу;
В) належне утримання гноєсховищ;
Г) очищення поливної води і зрошуваних систем;
Д) термічна обробка концентрованих зелених кормів;
