Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 4)

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При встановленні свердел та інших різальних інструментів та пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.

3.2. Видалення стружки із просвердлюваного отвору дозволяється проводити тільки після зупинення верстата і відведення інструменту.

Усі предмети, які призначені для обробки, за виключенням особливо важких, повинні бути встановлені і закріплені на столі або плиті свердлильного верстата нерухомо за допомогою лещат, кондукторів або інших надійних пристроїв.

3.4. Для витягання інструменту зі шпинделя верстата повинні застосовуватись спеціальні молотки і вибивачі, зроблені із матеріалу, який виключає відокремлення його частинок при ударі.

3.5. Шпиндель з патроном повинен самостійно повертатися у верхнє положення при відпусканні штурвала ледачі свердла.

3.6. Забороняється:

Застосовувати свердла і патрони із забитим або спрацьованим хвостовиком;

Використовувати при роботі на верстаті рукавиці;

Утримувати виріб під час роботи руками.

3.7. Клини, гвинти та інші елементи, що використовуються для закріплення інструмента, не повинні виступати над периферією шпинделя.

3.8. Під час роботи не можна близько нахилятися до шпинделя і ріжучого інструменту.

3.9. Щоб уникнути вилиту деталі, яка обробляється, деталь, лещата і пристосування повинні бути міцно закріплені на столі або фундаментній плиті.

Кріплення виконується спеціальними кріпильними деталями: болтами, які відповідають пазу стола, притискними планками, упорами та інше.

3.10. Лещата повинні бути справними, а насічка губок неспрацьована.

3.11. Установку деталей на верстаті і їх знімання з верстата необхідно виконувати тільки тоді, коли шпиндель з ріжучім інструментом знаходяться у вихідному положенні.

3.12. При заміні інструменту необхідно опустити шпиндель і зупинити верстат. Заміну інструменту на ходу верстата дозволяється виконувати тільки при наявності спеціального швидкозмінного патрона.

3.13. При заміні інструменту на багатошпиндельних головках, де при заміні руки знаходяться в зоні розташування головок, необхідно користуватися спец підставками, які попереджують падіння головки при обриві вантажу.

3.14. При установці в шпиндель свердла або розгортки з конусним хвостовиком, слід остерігатися порізу рух о ріжучу кромку інструменту.

3.15. Подані на обробку і оброблені деталі необхідно стійко укладати на підкладках і стелажах; висота штабеля не повинна перевищувати для дрібних деталей 0,5 м, для середніх – 1 м, для крупних – 1,5 м.

3.16. Маса і габаритні розміри деталі, яка обробляється повинні відповідати паспортним даним верстата. Важкі деталі необхідно встановлювати і знімати за допомогою механізмів.

3.17. Розстроплювати деталь дозволяється після надійної установки і закріплення.

3.18. Не дозволяється свердління тонких пластинок, смуг чи інших подібних деталей без кріплення в спеціальних пристосуваннях.

3.19. Якщо виріб обертається на столі разом з свердлом, необхідно зупинити верстат і зробити необхідні поправки.

3.20. При свердлінні глибоких отворів необхідно виводити свердло з отвору для видалення стружки.

3.21. При свердлінні отворів у в’язких матеріалах необхідно застосовувати спіральні свердла з стружкодробильними канавками.

3.22. Ріжучий інструмент необхідно підводити до оброблювальної деталі поступово і плавно, без ударів.

3.23. При ручній подачі свердла і при свердлінні мілкими свердлами не можна дуже сильно натискувати на важіль.

3.24. Режим різання повинен відповідати вказівкам операційної картки для оброблення даної деталі.

3.25. Не дозволяється направляти стружку на себе; стружку, яка намотується на оброблювану деталь і ріжучий інструмент, необхідно видаляти спеціальним інструментом при непрацюючому верстаті.

3.26. Не дозволяється розганяти свердлильну головку на хоботі радіально-свердлильного верстата. При роботі необхідно міцно закріпити хобот.

3.27. Шпинделі, які не беруть участь в роботі на багатошпиндельних верстатах, необхідно огородити.

3.28. Змінні шестерні повинні бути закриті кожухами.

3.29. Не дозволяється обдувати стиснутим повітрям верстат і деталь, яка обробляється.

3.30. При свердлінні крихких металів, якщо на верстаті відсутні захисні пристосування, необхідно користуватися захисними окулярами або запобіжним щитком з прозорого матеріалу.

3.31. Верстат необхідно зупинити при:

Відході від верстату;

Тимчасовому припиненні роботи;

Прибиранні, змащенні, чистці верстата;

Підтягуванні болтів, гайок та інших з’єднувальних деталей верстата;

Установці, вимірюванні, заміні деталі;

Перевірці і зачистці ріжучої кромки інструменту;

Знятті і натягненні ременів шківа верстата.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути верстат, вимкнути його від електромережі.

4.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати з верстата стружку, пристосування, очистити верстат від бруду, витерта і змастити частини, які труться; скласти готові деталі і заготовки.

4.3. Прибрати інструмент у відведене для нього місце.

4.4. Зняти спецодяг, помити лице, рухи з милом; при можливості прийняти душ.

4.5.При здачі зміни доповісти зміннику і керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Негайно зупинити верстат, вимкнути: електроенергію, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі необхідно надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.5. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації наслідків аварії.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СКЛЯРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі "Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", "Положення про розробку інструкцій по охороні праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. До виконання скляних робіт допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли:

Професійну підготовку;

Медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією;

Вступний інструктаж з охорони праці;

Навчання (стажування) безпечним методам і прийомам праці та перевірку знань з питань охорони праці, і які отримали посвідчення на право самостійної роботи;

Первинний інструктаж на робочому місці.

1.5. Допуск скляра до самостійної роботи оформлюється письмовим розпорядженням по підприємству.

Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводиться один раз на три місяці, а періодична перевірка знань з охорони праці – не рідше одного разу на рік.

1.6. Скляр не допускається до роботи в наступних випадках:

З появою на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

При відсутності спецодягу і спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил охорони праці;

У випадку хвороби;

При порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.7. Скляр є підлеглим майстру чи виконробу дільниці, а в процесі роботи – бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.8. Скляр зобов’язаний:

Виконувати всі вказівки по дотриманню правил охорони праці;

Виконувати роботу, по якій проінструктований і до якої він допущений;

Утримувати робоче місце протягом робочого дня в чистоті і порядку, не захаращувати робоче місце і проходи матеріалами;

Використовувати тільки надійні опори для підмащування;

Працювати тільки справним інструментом, пристосуваннями і механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням;

Про кожний нещасний випадок, що виник, аварію, пожежу та в інших випадках, що можуть призвести до аварії або нещасного випадку, повідомити виконроба ділянки; надати першу медичну допомогу постраждалим і направити їх до медпункту; зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих людей, і не приступати до роботи до усунення причин нещасного випадку або аварії;

Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правил безпечного ведення скляних робіт і пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

1.9. Скляр повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на робочому місці:

Небезпека одержання травм;

Падіння з висоти;

Небезпека ураження електричним струмом.

1.10. Скляру повинні бути видані спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту:

Костюм віскозно-лавсановий – на 12 місяців;

Фартух бавовняний – на 6 місяців;

Рукавиці комбіновані – на 3 місяці;

Напальчники – до зносу.

При роботі на висоті скляр повинен використовувати запобіжний пояс, кріплення якого слід здійснювати за елементи конструкцій у місцях, зазначених виконробом, чи за страхувальний канат.

1.11. Робочі місця повинні бути забезпечені захисними і запобіжними пристроями, інвентарними пристосуваннями (ліси, помости, драбини, містки і т. д.), виготовленими за типовими проектами і установленими відповідно до плану виконання робіт (ПВР).

1.12. За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, застебнути або підв’язати обшлаги рукавів бавовняного костюму, одягнути головний убір, приготувати рукавиці на випадок перенесення скла, захисні окуляри, якщо має бути різання скла чи виїмка його з рам, і інші захисні засоби.

2.2. Якщо має бути розкрій скла, яке стояло на морозі, його необхідно занести в тепле приміщення і дати можливість нагрітися. Орієнтиром при цьому є повне просихання запотівання, що спочатку з’явилося, через різку зміну температур.

2.3. Необхідно упорядкувати своє робоче місце, забрати все зайве зі столу розкрою і біля нього, стійко розташувати скло, приготовлене для різання, і шухляди для відходів.

2.4. При роботі на висоті необхідно попередньо перевірити надійність скляних плетінь, кріплення ходових драбин – містків, уточнити місця кріплення карабінів запобіжного поясу, при необхідності, одержати наряд-допуск на проведення робіт.

2.5. До вставки скла слід попередньо приготувати інструмент, пристосування, штапики, замазку і т. п.

Інструменти, що застосовуються під час виконання скляних робіт, повинні бути надійно закріплені на ручках. Для запобігання від порізів рук леза ножів, що використовуються для нанесення замазки, повинні бути свідомо затуплені.

Необхідно вивірити і виправити фальци так, щоб вони були на одному рівні. Використання різних підкладок для цих цілей (шматочки дерева, гуми та ін.) може призвести до того, що скло лопне.

2.6. Робоче місце скляра і проходи до нього повинні бути досить освітлені. Освітленість повинна бути відповідно не менше 75 лк і 5 лк.

2.7. Місця, над якими ведуться скляні роботи, повинні бути обгороджені, позначені знаками безпеки і забезпечені попереджувальними написами.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Різні операції зі склом (установка в шухляду, перестановка скла, збір бою і відходів і т. п.) треба виконувати в рукавицях. Для зменшення імовірності порізу рук на гострих гранах скла можна накласти спеціальні накладки з м’якого матеріалу.

3.2. Шухляди зі склом необхідно ставити вертикально, а не плазом. Зберігати скло необхідно тільки в шухлядах.

3.3. При укладенні і зніманні шухляд зі склом треба знаходитися з торцевого боку шухляди.

3.4. Виймаючи вітринне скло з тари, стояти потрібно з двох боків від торців шухляди. Скло треба ставити на підкладки, під які потім підводити ремені для перенесення.

3.5. Групові роботи з переміщення шухляд зі склом необхідно виконувати за командою старшого. Важкі стекла великих розмірів повинні переносити декілька робітників попарно на ременях.

При перенесенні скло треба тримати у вертикальному положенні збоку. Нести скло, тримаючи його перед собою, а також у горизонтальному положенні, забороняється. Лист скла необхідно тримати однією рукою знизу, а іншою – зверху.

3.7. Скло потрібно вирізувати тільки на спеціальних столах. Різати скло, навіть саме дрібне, на риштованні або лісах забороняється. Тим більше небезпечно це робити навісу або на колінах.

При роботі на висоті скло заготовлюють внизу і подають наверх безпосередньо перед моментом засклення. Скляреві забороняється підніматися зі склом у руках по сходах.

3.8. При різанні скла слід дотримуватися наступних правил:

Не різати скло без розсувних шаблонів і безпечної лінійки, яка рухається;

Звертати увагу на положення ріжучої грані алмаза, – гострий кут його повинен бути повернений вперед у напрямку різання скла;

Не доторкатися алмазом до твердих предметів (металу, каменю), не роняти алмаз на підлогу, тому що грань його може змінити напрямок;

Не різати брудне скло, що має нерівності, пухирці, камені від нерозплавленого піску, матовий наліт чи засмагу;

При різанні скла алмаз тримати вертикально.

3.9. При різанні скла необхідно користуватися напальчниками зі шкіри або гуми. При цьому, а також при очищенні рам від битого скла, треба застосовувати захисні окуляри.

3.10. При різанні скла необхідно застосовувати алмаз або склоріз у залежності від товщини скла. Алмази нумеруються за розміром каменю. Алмази № 1 і 2 (самий м’який алмазний камінь) використовують для різання скла товщиною 2 мм; № 3 – товщиною 3 мм; № 4 – товщиною 4 мм; № 5 – товщиною 5 мм, дзеркального скла; № 6 (самий великий алмазний камінь) – пресованого скла.

3.11. Якщо зроблений алмазом проріз недостатньо глибокий, треба зробити повний проріз поруч з першим зі зворотного боку чи на тому ж місці.

3.12. Ламати скло без прорізання склорізом або алмазом забороняється.

3.13. Найкраще ламати скло об край верстата, а вузькі крайки скла відламувати склорізом, захоплюючи їх прорізами оправи чи спеціальним інструментом.

3.14. При гарному надрізі скло ламають, схопивши за краї руками. При невеликому затупленні алмаза чи різанні сталевим склорізом скло точно по лінії різання треба простукати внизу оправою склоріза чи іншим інструментом поки не з’явиться початкова тріщина, потім ламати скло.

3.15. При роботі з приставних драбин можна стояти на сходинці, що знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.

3.16. Дозволяється застосовувати сходи і драбини, що мають урізні сходинки: поверхні сходинок не повинні бути слизькими, при цьому використання запобіжного пояса обов’язкове.

3.17. Забороняється опирати приставні драбини на скло (у вітринах) і горбилькові бруски плетінь.

Ставити сходи дозволяється з нахилом не більше 60°.

3.18. Якщо мають проводитися роботи з підвісних колисок, повинен видаватися наряд-допуск на проведення робіт, де повинні бути зазначені вимоги безпеки.

3.19. Вирізане скло повинно мати такі розміри, щоб воно прикривало ширину фальця не менше ніж на 3/4, але не доходило до стінок фальця на 2–3 мм. Щільно вставлене скло лопне при набряканні дерева від вологи.

3.20. Знімати скло з розкрійного столу слід по одному листу. Допускається знімати відразу кілька листів, якщо вони однакового розміру у всіх вимірах.

3.21. Не намагайтеся підтримувати падаючий лист скла руками.

3.22. Заборонено витирати скло і руки однією і тією ж тканиною чи дрантям.

3.23. При роботі на висоті інструмент треба зберігати в спеціальній сумці і розташовувати його поза сумкою на робочому місці, так щоб він не падав униз.

3.24. Скло, що вставляється, треба рухати до прорізу по настилу разом з підкладками, покладеними на одному рівні з нижнім фальцем.

3.25. Скління віконних плетінь необхідно робити в горизонтальному положенні, коли стулки зняті з петель.

3.26. При вставці складеного скла впритул стежити, щоб частини його були однакової товщини. У протилежному випадку їх краї не співпадуть і можливі порізи рук при протиранні.

3.27. Скляр при одержанні травми особисто або іншими робітниками зобов’язаний негайно повідомити бригадира.

3.28. Невиконання вимог даної Інструкції є порушенням виробничої дисципліни і може призвести до нещасного випадку.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення скляних робіт необхідно прибрати робоче місце, а матеріали, що залишилися (скло, інструменти, пристосування і т. д.), здати в місця зберігання або на склад.

4.2. Ролик склоріза або алмаз треба протерти сухою ганчіркою, просушити і покласти в спеціальний футляр із замші або сукна.

4.3. Спецодяг треба очистити і повісити на зберігання.

4.4. Вимити руки з милом, при можливості, прийняти теплий душ.

Застосовувати для миття рук бензин, гас і інші розчинники забороняється.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При посиленні вітру (швидкість понад 10 м/с) роботи на висоті повинні бути припинені.

5.2. Припиняються роботи на висоті при зледенінні ліхтаря і покрівлі, з яких ведеться скління.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки начальника робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ-ЗБИРАЧА

РАДІОАПАРАТУРИ І ПРИЛАДІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт зі зборки радіоапаратури і приладів.

1.4 При зборці виконувати наступні операції:

Розмітка;

Різання металу і текстоліту ножицями;

Пилова;

Свердлова;

Клепка, розвальцьовування, кернування;

Пайка;

Обробка деталей на точильно-шліфувальному верстаті;

Склеювання і сушіння деталей;

Зборка рознімних з'єднань.

1.5 Технологічні операції по зборці радіоапаратури і приладів повинні виконуватися на спеціально обладнаних робочих місцях.

Робоче місце, на якому робиться пайка деталей, повинно бути обладнане загальною приливно-витяжною і місцевою витяжною вентиляцією.

1.6 При виробництві слюсарно-складальних робіт застосовувати наступне устаткування: стіл слюсаря-збирача, свердлильний і точильно-шліфувальний верстати, електричний дриль, сушильна шафа, паяльник і набір слюсарного інструменту.

1.7 Корпуса електрифікованого устаткування повинні бути заземлені (занулені).

1.8 Олов'яно-свинцеві припої і флюси повинні зберігатися в спеціальній тарі. Тара для флюсів повинна бути з антистатичного матеріалу, стійкого до впливу хімічних речовин, мати щільно зачинені кришки і чіткі написи щодо її вмісту.

1.9 До самостійного виконання слюсарно-складальних робіт допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні прийоми виконання робіт. Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати 1-шу кваліфікаційну групу з електробезпеки. Періодична перевірка знань працівників по охороні праці й електробезпеки повинна проводитися щорічно.

1.10 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог посібників з експлуатації устаткування і технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.11 Працювати потрібно на справному устаткуванні, користуватися справним інструментом, пристосуваннями і тільки за їх прямим призначенням.

1.12 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.13 При проведенні монтажних робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-0х працюючих.

1.14 При виконанні слюсарно-складальних робіт можуть виникнути і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

Гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготівель, інструментах і устаткуванні;

Пошкодження інструмента;

Підвищена температура поверхні інструмента, устаткування і припою;

Обертові і рухливі частини устаткування;

підвищена загазованість повітря робочої зони. Вплив цих факторів може призвести до поразки людей електричним струмом, опіків, отруєння і механічних травм.

1.15 Працівник, що виконує слюсарно-складальні роботи повинен забезпечуватися бавовняним халатом, окулярами захисними, рукавичками діелектричними, ковриком діелектричним, калошами діелектричними, рукавичками бавовняними.

1.16 Ділянка, де виконуються слюсарно-складальні роботи повинна бути укомплектована порошковим чи вуглекислотним вогнегасником і медичною аптечкою.

1.17. Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни:

Перед прийомом їжі і після роботи мити руки з милому;

При роботі з олов'яно-свинцевими припоями попередньо омивати руки 1% розчином оцтової кислоти;

Приймати їжу, курити і зберігати особистий і спеціальний одяг у відведених для цього місцях.

1.18. За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягти халат і застебнути його на всі ґудзики. Підготувати і перевірити справність засобів індивідуального захисту.

2.2 Упорядкувати робоче місце, забрати усі предмети, що заважають роботі. Інструменти, що застосовуються, розташувати зручно.

2.3 Переконатися в справності устаткування, вентиляції, електричних розеток, захисного заземлення, наявності і достатності освітлення на робочому місці.

2.4 Переконатися в справності інструменту:

Викрутки повинні по своїх розмірах відповідати розмірам гвинтів, що загвинчуються. Леза викруток повинні бути заточені з урахуванням розмірів шліців у гвинтах, а також повинні мати необхідну твердість. Рукоятки викруток повинні бути справні. Необхідно пам'ятати, що застосовуючи велику викрутку для малого гвинта, можна нанести собі травму;

Напилки повинні по розміру і типу застосовуватися з урахуванням виконуваної операції і твердості оброблюваного матеріалу. Ручки напилків повинні бути справні, без тріщин і мати металеве кільце, що охороняють ручку від розколювання;

Молоток повинен бути насаджений на ручку овального перетину, закріплену металевим клином, виготовлену з твердих і грузлих порід дерев. Бойок молотка повинен мати рівну чи злегка опуклу поверхню;

Плоскогубці і пінцет повинні бути з насічкою, люфт плоскогубців не повинен перевищувати припустиму норму – 0,3 мм;

Паяльник повинен мати живлення від джерела напруги не вище 42 В, ручка його не повинна мати ушкоджень ізоляції.

2.5 При виявленні несправностей доповісти начальнику підрозділу. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

2.6 Увімкнути загальну приливно-витяжну і місцеву вентиляцію, освітлення і приступати до роботи.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок, не захаращувати робочі місця заготівками і готовими виробами, а розміщувати їх у спеціальній технологічній тарі на стелажі.

3.2 Переносний електроінструмент вмикати в мережу за допомогою справних штепсельних з'єднань і шнурів.

3.3 Стежити за справністю використовуваного устаткування, пристосувань, інструменту. Використовувати інструмент за його призначенням. Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами і справами.

3.4 Роботи, пов'язані з небезпекою ушкодження очей (заточення інструмента і зняття задирок на точильно-шліфувальному верстаті, свердлення отворів), проводити на обладнаних захисним екраном робочих місцях або у захисних окулярах.

3.5 Паяльні роботи із склеювання деталей проводити тільки при постійно увімкненій місцевій витяжній вентиляції.

3.6 Не визначати ступінь нагрівання жала паяльника на дотик, щоб уникнути опіку.

3.7 Паяльник, що знаходиться в робочому стані, тримати в зоні дії місцевого відсмоктування.

3.8 Щоб уникнути утворення бризки при паяльних роботах, флюс треба наносити тонкою кулею, зайвий припій з жала паяльника видаляти спеціально призначеними для цього серветками. Використані серветки зберігати в металевій тарі з кришкою.

3.9 Тримати паяльник у перервах між пайкою на спеціальній підставці і при необхідності відключати його від електромережі.

3.10 При роботі електричним дрилем, що живеться від джерела живлення напругою вище 42 В, користуватися діелектричними рукавичками, калошами і ковриком.

3.11 При зборці рознімних з'єднань користуватися ключами, що відповідають номінальним розмірам гайок.

3.12 При роботі з дрилем і на свердлильному верстаті не зупиняти руками обертові частини устаткування.

3.13 При витягу із сушильної шафи після сушіння склеєних виробів користуватися бавовняними рукавичками.

3.14 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників, .

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути устаткування від електромережі.

4.2 Вимкнути вентиляцію.

4.3 Зібрати інструмент і пристосування.

4.4 Покласти до шафи готові вузли, напівфабрикати, деталі.

4.5 Зібрати відходи матеріалів, протерти робоче місце.

4.6 Вимкнути освітлення.

4.7 Зняти халат, повісити його до шафи.

4.8 Про всі недоліки, виявлені у процесі роботи, доповісти керівнику робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При роботі можуть виникнути наступні аварійні ситуації: раптове вимкнення електроенергії, пожежа і нещасний випадок із працюючими.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРІВ - РЕМОНТНИКІВ ВЕРСТАТНОГО ОБЛАДНАННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", "Положення про розробку інструкцій по охороні праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4.До самостійної роботи по ремонту верстатного обладнання допускати осіб, які пройшли медичне обстеження, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж з охорони праці на робочому місці, що засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт, а також уміють надавати першу (медичну) допомогу.

1.5.До ремонту верстатного устаткування, вантажопідйомних механізмів, посудин, що працюють під тиском, транспортуванню й установці верстатів і деталей за допомогою вантажопідйомних механізмів і до роботи на висоті допускати слюсаря-ремонтника, що пройшов спеціальне навчання, перевірку знань і що має відповідне посвідчення.

1.6. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

Ураження електричним струмом;

Машини і механізми, що рухаються, обертаються;

Незахищені рухомі елементи виробничого устаткування, відсутність огороджувальних пристроїв;

Вироби, що пересуваються, подаються: заготовки, матеріали;

Підвищений рівень шуму.

1.7. Виконувати тільки ту роботу, що доручена безпосереднім керівником робіт, якщо відомі способи її безпечного виконання.

1.8.Роботу виконувати на справному устаткуванні, користуючись справними інструментами і пристосуванням і тільки за їх прямим призначенням.

1.9. При виконанні робіт бути уважним, не відволікатися сторонніми справами і не відволікати інших.

1.10. Щоб уникнути враження електричним струмом не відкривати дверцята електророзподільних шаф (зборок), не знімати кожухи пускових пристроїв.

1.11. Помітивши порушення інструкції ким-небудь, не залишатися до цьому байдужим, а попередити його про необхідність дотримання вимог правил охорони праці.

1.12. У випадку захворювання чи одержання травми, припинити роботу, особисто чи через товариша по роботі повідомити про це інженера і звернутися до медпункту за медичною допомогою.

1.13.Працюючий зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку. Палити дозволяється тільки у відведених місцях. Розпивати спиртні напої на робочому місці категорично забороняється.

1.14. Під час роботи працюючий повинен бути одягнений у спецодяг: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані.

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 . Одягнути робочий костюм так, щоб він не стискував рухів і не мав звисаючих кінців, застебнути обшлага рукавів. Одягнути закрите взуття (у запобігання травмування ніг не дозволяється працювати в легкому взутті).

2.2 . Перед ремонтом верстатів, машин чи іншого устаткування з електроприводом викликати електромонтера, який повинен знеструмити устаткування.

2.3 . Уважно оглянути місце майбутніх робіт, привести його в порядок, забрати усі предмети, що заважають роботі, не захаращуючи при цьому проходи до устаткування і підходи до нього.

2.4 . Приготувати стійкі стелажі, підставки і підкладки для укладення на них демонтованих деталей і запасних частин.

2.5 . Ремонтні роботи на висоті робити зі спеціально улаштованих лісів, площадок, риштовання, що мають суцільний настил і обгороджені робочі площадки, на лісах повинна бути табличка з вказівкою їх граничного навантаження.

2.6 . Перевірити наявність і справність інструмента, пристосувань і механізмів, що будуть застосовуватися в роботі, переконатися в тім, що вони відповідають вимогам безпеки робіт.

2.7 . Весь необхідний в роботі інструмент, заготовки, деталі розташувати на верстаті в зручному для роботи положенні.

2.8 . При одержанні з комори переносного електричного світильника перевірити справність штепсельної вилки, ізоляції електропроводу і наявність захисної сітки. Напруга переносного світильника не повинна перевищувати 36В, а при роботі в особливо небезпечних приміщеннях (підвалах, тунелях, казанах, судинах і т. п. - не більш I2B.)

2.9 . Ремонтні роботи поблизу електрокабелів і струмоведучих частин електроустановок робити тільки після вимкнення їх від мережі електромонтером і одержання його дозволу.

2.10 . Устаткування, що ремонтується, привести у такий стан, при якому ніяка частина його не змогла б самовільно прийти в дію від випадкового увімкнення пускових пристроїв чи від зрушення інших частин устаткування біля пристроїв вивісити напис: “Не вмикати працюють люди”. Зняти зі шківів приводні ремені чи з ведучої зірочки ланцюг, чи роз’єднати сполучну муфту привода. Під пускові педалі поставити підкладки. Для запобігання вертикального переміщення траверси, повзуна, контрвагів та інших частин устаткування, що можуть опуститися під дією власної ваги, також покласти відповідні підкладки.

2.11. Знімні кожухи, огородження зняти з устаткування, користаючись прорізами в них чи спеціальними ручками. Зняті деталі і вузли скласти на підготовлені стелажі і підкладки в стійке положення. Між знятими частинами і устаткуванням, яке ремонтується, залишити вільні проходи і робочі площадки, необхідні для виконання ремонтних робіт. Циліндричні і круглі деталі укладати з застосуванням упорів і підкладок. Не встановлювати довгі деталі (валики, вали і т. п.) вертикально, притуливши їх до якого-небудь предмета, а також біля працюючого устаткування.

2.12. Для зняття (установки) важких деталей масою більш 20 кг користуватися вантажопідйомними механізмами: кран-балка, тельфер.

2.13. Відгородити устаткування, яке ремонтується, і робочу зону біля нього.

2.14. Відрегулювати світло лампи місцевого освітлення так, щоб робоча зона була добре освітлена і світло не засліплювало очі.

2.15. До ремонту устаткування приступити тільки після того, як переконалися, що це не представляє небезпеки для вас і для інших працюючих.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 . При роботі викруткою, особливо при відгвинчуванні заржавілих гвинтів, щоб уникнути травмування рук, міцно закріплювати деталь у тисках, не тримати її в руках у висячому положенні, не ударяти молотком по ручці викрутки. Не вживати гайковий ключ замість молотка, не відгвинчувати гайки і болти за допомогою зубила чи молотка.

3.2 . При розпресуванні (розбиранні) пресових з'єднань застосовувати знімачі (гвинтові, гідравлічні й ін.). При роботі зі знімачем стежити за тим, щоб випресована деталь не впала і не заподіяла травму.

3.3 . Верстат, а також робоче місце біля верстата, утримувати в чистоті. На підлозі й дерев‘яних трапах не повинно бути мастила, охолоджувальної рідини, стружки, обрізків металу й інших відходів.

3.4 . Для запобігання травмування очей і рук не очищати деталь від пилу і стружки здуванням, не використовувати стиснене повітря, не змітати стружку руками. Для цього використовувати спеціальні щітки, пензлики.

3.5 . Промивання деталей гасом, бензином чи іншими органічними розчинниками проводити на спеціально відведених і обладнаних місцях, при суворому дотриманні правил пожежної безпеки.

3.6 . При промиванні деталей у розчинниках стежити за тим, щоб бризки розчинника не потрапили на спецодяг, для запобігання пошкодження шкіри рук застосовувати захисні пасти.

3.7 . Забруднені залишки розчинника зливати в спеціальні ємності, що щільно закручуються і здавати їх у місця відведені для збереження.

3.8 . Після зборки відремонтованого вузла чи устаткування, щоб уникнути можливих поломок, аварій і травм звертати особливу увагу на надійне і правильне з'єднання деталей між собою.

3.9 . При ремонті гідравлічних механізмів використовувати для протирання деталей не ворсисті тканини.

3.11. Після закінчення ремонту і зборки устаткування ретельно перевірити чи не залишилося усередині відремонтованого устаткування яких-небудь дрібних предметів (гайок, болтів, ключів, шматків клоччя).

3.12. Не вмикати до електромережі устаткування, де працює електромонтер.

3.13. Регулювання устаткування проводити на найнижчих режимах. Не усувати несправності на увімкненому устаткуванні. У тих випадках, коли конструкцією устаткування передбачений спеціальний режим налагодження, необхідно при регулюванні його використовувати.

3.13. Після закінчення регулювання чи налагодження, перед пробним пуском устаткування правильно встановити і прикріпити всі огородження і запобіжні пристосування, а також відновити блокування.

3.14. Пробний пуск відремонтованого устаткування проводити після приймання роботи інженером і при повній упевненості, що це не загрожує небезпекою навколишнім і не спричинить за собою аварії.

3.15. Перед перевіркою відремонтованого устаткування на ходу, попередити про це оточуючих і попросити їх відійти від верстата.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 . Привести в порядок своє робоче місце, стійко поставити на стелажі і підставки деталі ремонтуємого устаткування і запасні частини.

4.2 . Зібрати ручний інструмент в інструментальну тумбочку, деталі кріплення скласти в спеціальні пристосування (касети), прибрати лещата і верстат від стружки, забрати ганчір’я, а якщо воно забруднене ЛЗР, зданим для знищення, засипати обпилюванням пролити на підлогу мастило.

4.3 . Про всі зауваження під час ремонту, неполадках устаткування повідомити інженера.

4.4 . Зняти засоби індивідуального захисту і покласти їх у спеціально відведене місце.

4.5 . Вимити руки й обличчя гарячою водою з милом чи прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 . У випадку виникнення аварійної ситуації негайно вимкнути устаткування і повідомити керівника робіт.

5.2 . Без дозволу керівника робіт повторне увімкнення устаткування забороняється.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки начальника робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ ПО РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. До самостійної роботи слюсарем по ремонту автомобілів (далі – слюсар), допускати осіб не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:

Попередній медичний огляд (при ухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається до виконання трудових обов’язків);

Вступний інструктаж;

Навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

Первинний інструктаж на робочому місці.

До роботи з електрифікованими інструментом і обладнанням допускати слюсаря, який пройшов відповідне навчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Виконання робіт, не пов’язаних з обов’язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.

1.5. Слюсар зобов’язаний:

Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку;

Правильно застосовувати колективні та індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і інших засобів індивідуального захисту;

Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров’ю людей;

Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводити за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

1.6. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

1.7. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

Падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

Падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

Падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

Падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

Падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

Рухомі частини вузлів і агрегатів;

Наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в’їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

Термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

Осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

Знижена температура повітря в холодний період року;

Недостатнє освітлення;

Ураження електричним струмом;

Незручна робоча поза;

Гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

1.8.Слюсар повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту:

Костюм віскозно-лавсановий (термін носіння – 12 місяців);

Черевики шкіряні (термін носіння – 12 місяців);

Берет (термін носіння – 12 місяців);

Рукавиці комбіновані (термін носіння – 2 місяці);

Окуляри захисні (до зносу).

При виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках, естакадах додатково видається: каска будівельна (чергова).

При виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:

Костюм віскозно-лавсановий (термін носіння – 12 місяців);

Фартух прогумований (термін носіння – 6 місяців);

Чоботи гумові (термін носіння – 12 місяців);

Рукавиці гумові (термін носіння – 6 місяців);

Рукавиці комбіновані (термін носіння – 2 місяці);

Окуляри захисні (до зносу).

При виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них, нижчій за допустиму, додатково видаються:

Куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння – 36 місяців);

Брюки бавовняні на утеплювальній прокладці (термін носіння – 36 місяців).

Роботодавець зобов’язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.

1.9. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника і звернутися до лікувального закладу.

1.10. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю присутніх і не призведе до аварії.

1.11. При виявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання і інструменти забороняється.

1.12. Виконуючи трудові обов’язки, слюсар зобов’язаний дотримуватися наступних вимог:

Ходити тільки по встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;

Не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;

Не підійматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;

Не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;

Не усувати несправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;

Не знаходитися в зоні дії вантажопідйомних машин.

1.13. Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Забороняючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не вмикати – працюють люди!" має право зняти тільки той працівник, який його встановив. Забороняється вмикати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений забороняючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не вмикати – працюють люди!".

1.14. При пересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:

Ходити по пішохідних доріжках, тротуарах;

Переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги у встановлених місцях;

При виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається.

1.15. Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.

1.16. Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (їдальні, буфеті, кімнаті прийому їжі).

1.16. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

1.18. За невиконання вимог даної Інструкції слюсар по ремонту автомобілів несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг. Пересвідчитися, що він справний. Працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, кросівках, кедах) не дозволяється.

2.2. Автомобілі, які направляються на пости технічного обслуговування і ремонту, повинні бути вимиті, обчищені від бруду і снігу. Постановка автомобілів на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюється під керівництвом відповідальної особи.

Після постановки автомобіля на піст необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнути запалювання (перекрити подачу палива у автомобілі з дизельним двигуном), установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, під колеса підкласти не менше двох спеціальних упорів (башмаків). На рульове колесо повинна бути вивішена табличка з написом "Двигун не запускати - працюють люди!" На автомобілях, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна, аналогічна табличка повинна вивішуватися і біля цього пристрою.

2.3. При обслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті керування підйомником повинна бути вивішена табличка із написом "Підйомник не вмикати – працюють люди!"

2.4. У робочому (піднятому) положенні плунжер гідравлічного підйомника повинен надійно фіксуватися упором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

2.5. Перед проведенням робіт, які пов’язані з прокручуванням колінчастого і карданного валів, необхідно додатково перевірити вимкнення запалювання (перекриття подачі палива для дизельних автомобілів), нейтральне положення важеля перемикання передач, звільнити важіль стоянкового гальма.

Після виконання необхідних робіт автомобіль слід загальмувати стоянковим гальмом.

2.6. При необхідності виконання робіт під автомобілем, який знаходиться поза оглядовою ямою, підйомником, естакадою, робітники повинні забезпечуватися лежаками.

2.7. При обслуговуванні та ремонті автомобілів (у тому числі двигунів) на висоті понад 1 м робітники повинні бути забезпечені і користуватися спеціальними помостами, естакадами, майданчиками або драбинами-стрем’янками.

Застосовувати приставні драбини не дозволяється.

При підійманні по драбині робітникові забороняється тримати у руках інструмент, деталі, матеріали та інші предмети. Для цієї мети повинна застосовуватись сумка або спеціальні ящики.

Забороняється проводити одночасно роботу на драбині, помостах, площадках та під ними.

2.8. Помісти повинні бути стійкі і мати поручні та драбину. Металеві опори помостів повинні бути надійно пов’язані між собою.

Дошки настилу помостів повинні бути укладені без зазорів і надійно закріплені. Кінці дощок повинні знаходитися на опорах. Товщина дощок помостів повинна бути не менше 40 мм.

2.9. Переносні драбини-стрем’янки, що виготовлені із дерева, повинні мати врізані східці шириною не менше 150 мм.

Драбини-стрем’янки повинні бути такої довжини, щоб робітник міг працювати зі східців, що відстають від верхнього кінця драбини не менше, ніж на 1 м. Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають ковзанню.

2.10. Перед зняттям вузлів та агрегатів системи живлення, охолодження та мащення автомобіля, коли можливо витікання рідини, необхідно спочатку злити з них паливо, масло та охолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.

2.11. Перед початком роботи з електроінструментом потрібно перевірити наявність і справність заземлення. При роботі електроінструментом з напругою вище 42 В необхідно користуватися захисними засобами (гумовими рукавичками, калошами, килимками, дерев’яними сухими стелажами).

2.12. Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисної сітки і справність кабелю та його ізоляції.

2.13. Оглядові ями, траншеї і тунелі повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями і різними предметами. На підлозі канави повинні встановлюватися міцні дерев’яні решітки. Оглядові ями та естакади повинні мати колесовідбійні бруси (реборди).

2.14. Газові автомобілі можуть в’їжджати на пости технічного обслуговування та ремонту тільки після переведення їх на роботу на бензин (дизельне паливо).

Витратні вентилі не можна залишати у проміжному стані: вони повинні бути або повністю відкриті, або повністю закриті.

2.15. Перед в’їздом необхідно перевірити на спеціальному посту газову систему живлення на герметичність. В’їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живлення забороняється.

2.16. Газ з балонів автомобіля, на якому повинні провести зварювальні, фарбувальні роботи, а також роботи, пов’язані з усуненням несправностей газової системи живлення або її зняттям, повинен бути попередньо повністю злитий (випущений) на спеціально відведеному місці (посту), а балони продуті стислим повітрям, азотом або іншим інертним газом.

2.17. Перед здачею автомобілів, працюючих на газовому паливі, в капітальний ремонт газ з балонів повинен бути повністю вироблений (випущений, злитий), а самі балони продегазовані. При необхідності балони разом з газовою апаратурою можуть бути зняті і здані для зберігання на склад.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При виконанні операцій по технічному обслуговуванню, які вимагають роботи двигуна автомобіля, вихлопну трубу з’єднайте з витяжною вентиляцією, а при її відсутності вжити заходів по видаленню з приміщення відпрацьованих газів.

3.2. При роботі на поворотному стенді (перекидачі) необхідно попередньо надійно укріпити на ньому автомобіль, злити паливо з паливних баків і рідину з системи охолодження та інших систем, щільно закрити маслоналивну горловину двигуна і зняти акумуляторну батарею.

3.3. При вивішуванні частини автомобіля, причепа, напівпричепа підйомними механізмами (домкратами, талями тощо) крім стаціонарних, необхідно спочатку підставити під колеса, що не підіймаються, спеціальні упори (башмаки), потім вивісити автомобіль, підставити під вивішену частину козелки і опустити на них автомобіль.

3.4. Забороняється:

Працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

Виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

Підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

Установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

Знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля;

Проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

Підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

Підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

Знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

Підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

Працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

Залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

Працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;

Використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;

працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;

Запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;

Проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

Транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

Прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

Здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

3.5. Ремонт, заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільне опускання кузова.

3.6. У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

Виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;

Протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т. п.);

Зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

Проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

Заправляти автомобіль паливом;

Зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

Захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

Зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

При установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

Встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності підтікання із паливної системи.

3.7. При проведенні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів на газовому паливі необхідно:

Підняти капот для провітрювання;

Виконувати роботи по зняттю, установці і ремонту газової апаратури тільки за допомогою спеціального пристосування, інструмента і обладнання; агрегати газової апаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температурі поверхні деталей не вище +60 °С);

Перевіряти герметичність газової системи живлення стиснутим повітрям, азотом або іншими інертними газами при закритих витратних і відкритому магістральному вентилях;

Оберігати газове обладнання від забруднення і механічних пошкоджень;

Кріпити шланги на штуцерах хомутиками.

3.8. Регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо на автомобілі повинні виконуватись в окремому спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від інших приміщень перегородками (стінами).

3.9. При проведенні технічного обслуговування і ремонту автомобілів, працюючих на газовому паливі, забороняється:

Підтягати різьбові з’єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури і газопроводи, що знаходяться під тиском;

Випускати стислий газ в атмосферу або зливати зріджений газ на землю;

Скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;

Установлювати газопроводи “кустарного” виробництва;

Застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних вентилів;

Використовувати для кріплення шлангів дріт або інші предмети.

3.10. При роботі гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок; правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.

3.11. При роботі зубилом або іншим інструментом для рубки необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання пошкодження очей металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Забороняється стояти проти кінця заготовки, що обрубається.

3.12. Перевіряти співвісність отворів дозволяється за допомогою конусної оправки, а не пальцями.

3.13. Зняті з автомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі - на стелажі.

3.14. При роботі з пневматичним інструментом подавати повітря дозволяється після установки інструмента у робоче положення. Забороняється направляти струмінь повітря на себе або на інших.

3.15. З’єднувати шланги пневматичного інструмента і роз’єднувати їх дозволяється після вимкнення подачі повітря.

3.16. Паяльні лампи, електричні і пневматичні інструменти дозволяється видавати особам, які пройшли інструктаж та знають правила поводження з ними.

3.17. Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисного скляного ковпака, захисної сітки і справність кабелю.

3.18. При перевірці рівня масла і рідини в агрегатах забороняється користуватися відкритим вогнем.

3.19. При заміні або доливанні масел і рідин в агрегати, зливні і заливні пробки необхідно відкручувати і закручувати призначеним для цієї мети інструментом.

3.20. Для подання мастила у високо розміщені маслянки необхідно користуватися стандартною підставкою під ноги в оглядовій ямі.

3.21. Для роботи попереду і позаду автомобіля і для переходу через оглядову яму необхідно користуватися перехідними містками, а для спуску в оглядову яму і підйому з неї - спеціальними сходами.

3.22. Забороняється:

Вмикати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз’єму;

Переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;

Направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;

Встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

3.23. Для перевірки і випробовування гальм на стенді необхідно вжити заходів, що виключають самовільне скочення автомобіля з валиків стенда.

3.24. Робота на діагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при увімкненій місцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.

3.25. Забороняється працювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, при несправній або не увімкненій вентиляції.

3.26. На дільницях і в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повинні встановлюватися баки з гасом.

У разі попадання етилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.

3.27. Забороняється працювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням.

3.28. Роботи під піднятими кузовами машин проводяться при встановленій упорній штанзі, що запобігає опусканню кузова.

3.29. Зняття і установку пружин роблять спеціальними знімачами.

3.30. Випресовування та запресовування втулок, підшипників та інших деталей з щільною посадкою повинно проводитись за допомогою спеціального пристосування, пресів або молотків з мідними бойками.

3.31. При ремонті автомобілів з високим розташуванням вузлів і деталей застосовуються сходи-драбини з рівнями шириною не менше 150 мм. Застосовувати приставні сходи забороняється.

3.32. Перед проведенням робіт, які пов’язані з прокручуванням колінчастого та карданного валів, вимкнути запалювання, перекрити подачу палива.

3.33. При роботі під автомобілем користуйтеся захисними окулярами, лежаками.

3.34. Заміну ресор проводите після їх розвантаження і установки автомобіля на підставки.

3.35. При запуску двигуна тримати заводну рукоятку так, щоб всі пальці руки обхоплювали її з одного боку.

3.36. При обкатці двигуна стережіться його частин, що обертаються.

3.37. Перед накачуванням шин після їх установки на колесо пересвідчитеся, що замкове кільце правильно встановлене в пазу диска.

Щоб уникнути травмування диском, що вилітає, накачувати колесо слід з запобіжною вилкою або в спеціальній кліті.

3.38. Не можна знімати з машини агрегати, вузли в той час, коли під машиною працюють люди.

3.39. Не можна укладати і ставити біля машини, на підніжки, на естакаді зняті агрегати, вузли і деталі, оскільки вони можуть впасти і нанести травму працюючим.

3.40. При заміні мостів і ресор під піднятий кінець рами підставте спеціальні підставки. Забороняється замість підставок використовувати різні предмети або залишати машину на домкратах.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Упорядкувати робоче місце. Прибрати інструменти і пристосування.

4.2. Прибирати робоче місце від пилу, тирси, стружки, дрібних металевих обрізок слід щіткою.

4.3. Повідомити керівника про несправності, що виникали в процесі роботи.

4.4. Очистити спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту.

4.5. Вимити обличчя та руки милом або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі вимкнення електроживлення припинити роботу і доповісти керівнику робіт. Не намагатися самостійно з’ясовувати і усувати причину.

5.2. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівника робіт і приступити до гасіння пожежі. При загорянні або пожежі пам’ятайте, що загашувати електроустановки слід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураження електричним струмом.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. Виконувати всі вказівки начальника робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ ПО РЕМОНТУ

ТА ОБСЛУГОВУВАННЮ ВЕНТИЛЯЦІЇ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. За даною Інструкцією слюсар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та слюсаря.

1.5. Керівник робіт повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров’я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції слюсар по ремонту та обслуговуванні вентиляції несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До роботи слюсарем допускати осіб віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право виконання робіт, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.8. Слюсар повинен:

1.8.1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.8.2. бути уважним до сигналів рухомого транспорту;

1.8.3. ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку;

1.8.4. не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф;

1.8.5. не вмикати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена технологічним процесом;

1.8.6. не проходити і не стояти під піднятим вантажем;

1.8.7. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований;

1.8.8. не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.8.9. не захаращувати робоче місце;

1.8.10. не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

1.8.11. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.8.12. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.8.13. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на слюсаря:

– рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування;

– захаращеність робочих місць інструментом, пристосуванням, матеріалами, деталями;

– відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно прийнятої технології;

– незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);

– недостатня освітленість робочої зони;

– шкідливі компоненти в складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та нюху;

– падіння вивішених частин обладнання;

– несправність інструмента, обладнання, пристосувань;

– падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

– падіння з висоти;

– осколки металу, що відлітають при рубці металу;

– наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

– знижена температура повітря у холодний період року.

1.10. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг:

– костюм бавовняний,

– рукавиці комбіновані;

– на гарячих дільницях додатково: черевики шкіряні; на мокрих дільницях додатково: чоботи гумові;

– на ремонті хімічного обладнання: костюм суконний замість костюма бавовняного, чоботи гумові;

– на зовнішніх роботах взимку додатково всім: куртка бавовняна на теплій підкладці.

1.11. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

– на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);

– на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;

– на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

– наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.12. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені сталевими загартованими клинами.

1.13. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється.

1.14. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.

1.15. Усі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

1.16. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила – 60-70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.

1.17. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

1.19. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та голівок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

1.20. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

1.21. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.

1.22. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

1.23. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

– розташований так, щоб виключити можливість випадкового увімкнення;

– улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

1.24. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з’єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

1.25. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу на 6-ть місяців.

1.26. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

1.27. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпеки – не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних – не вище 42 В.

1.28. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умов недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

1.29. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро - і гідроізоляцію.

1.30. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.

1.31. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.

1.32. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12 В.

1.33. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.

1.34. При роботі з пневмо - і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструктований.

1.35. При роботі з вантажно-підіймальними механізмами слюсар повинен бути навчений безпечним методам роботи на них та проінструктований.

1.36. Під час обслуговування вентиляційних установок належить дотримуватись таких вимог:

1.36.1. вентиляційне обладнання допускається в експлуатацію тільки за умов загородження решітками або кожухами привідних ременів крильчатки або лопаті, з’єднувальних муфт та інших частин, що обертаються;

1.36.2. майданчики, на яких змонтовано вентиляційне обладнання, стаціонарні сходи до них, а також отвори в перекриттях мають бути загороджені поручнями;

1.36.3. кришки люків, зонти, що піднімаються, тощо мають бути забезпечені пристроєм для їх закріплення в відкритому (піднятому) положенні;

1.36.4. повітроводи, кронштейни під вентиляційне обладнання та апаратуру, зонти та інші елементи вентиляційних систем на робочих місцях і в проходах мають бути розміщені на висоті не менше 1,8 м від рівня підлоги;

1.36.5. у вентиляційних камерах та інших місцях розміщення вентиляційного обладнання мають бути вивішені правила та плакати з охорони праці;

1.36.6. вентиляційне обладнання, яке вимагає систематичного догляду та обслуговування, має бути забезпечене постійним освітленням;

1.36.7. якщо роботи з обслуговування та ремонту на вентиляційних установках виконуються в діючих цехах, персонал служби експлуатації вентиляційних установок і ремонті робітники мають бути проінструктовані відносно дотримання правил охорони праці та протипожежних правил в специфічних умовах цих цехів;

1.36.8. на кожній вентиляційній установці має бути вивішена інструкція з обслуговування, ремонту та режиму роботи з урахуванням призначення установки та її специфіки.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, застібнути ґудзики на рукавах, волосся прибрати під щільно облягаючий головний убір. Працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, босоніжках) забороняється.

2.2. Підготувати робоче місце для безпечної роботи. Прибрати сторонні предмети, звільнити проходи, інструмент, пристрої та деталі розмістити в зручному для користування порядку.

2.3. Перевірити наявність та справність інструменту, пристроїв та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Для роботи використовувати тільки справні інструменти та пристрої. Перевірити справність приставних і розсувних драбин.

2.4. Для перенесення робочого інструменту до місця роботи підготувати спеціальну сумку або ящик з декількома відділеннями.

2.5. Переконатися, що робоче місце добре освітлене. При необхідності використання переносної лампи перевірити наявність на лампі захисної сітки, спра-

Вність шнура та ізоляційної трубки. Напруга місцевого освітлення має бути не більше 42 В, переносних електроламп – не більше 12 В.

2.6. При роботі з талями перевірити їх справність, справність стропів і гальм, піднявши вантаж на висоту 200-300 мм. Місце для підвішування талів має вказати керівник робіт. Закріпляти талі тільки після дозволу керівника робіт, особливу увагу звернути на міцність кріплення талів.

2.7. Якщо поруч виконуються електрозварювальні роботи, вимагати від адміністрації встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від ультрафіолетових променів або одягнути спеціальні окуляри.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перед оглядом, чищенням і ремонтом вентиляційних установок вимагати їх зупинки за допомогою кнопок “СТОП” і зняття плавких вставок (запобіжників).

3.2. Якщо робота виконується біля електричних проводів і діючих електроустановок, вимагати вимкнення струму на час виконання робіт; якщо це зробити неможливо, то під час ремонтних робіт обов’язково повинен бути присутній керівник робіт, а небезпечні місця мають бути загороджені.

Для роботи біля рухомих частин обладнання, механізмів, діючих шинопроводів та електроустановок вимагати загородження небезпечних зон.

3.3. При ремонті калориферів вентиляційних установок спустити з них воду або конденсат, відімкнути їх від трубопроводів з енергоносіями (перегрітою водою або парою) запірною арматурою з встановленням заглушок на підвідних та відвідних від калориферів трубопроводах або встановленням заглушки на гребінках вводів енергоносіїв.

3.4. Під час роботи користуватися тільки справним ручним інструментом (молотками, напилками, ножівками, шаберами тощо).

При розрізуванні металу ручними або привідними ножівками міцно закріплювати полотно ножівки.

3.5. При роботі з паяльною лампою дотримуватися таких правил:

3.5.1. не використовувати пальну рідину, не призначену для даного типу лампи;

3.5.2. не заливати пальне біля відкритого вогню;

3.5.3. не заливати пальне в лампу, яка горить;

3.5.4. не закачувати в лампу повітря вище допустимого тиску;

3.5.5. пальне має займати не більше 3/4 об’єму лампи;

3.5.6. пробку лампи загвинчувати щільно, до відказу;

3.5.7. при виявленні несправності лампи негайно припинити роботу і поміняти її на справну.

3.6. Працюючи з електро - і пневматичним інструментом, дотримуватися відповідних інструкцій з охорони праці.

3.7. Під час роботи біля верстака утримувати його в чистоті та справності.

3.8. Перед пуском відремонтованої вентиляційної системи перевірити:

3.8.1. справність приводного ременя та його натяг;

3.8.2. наявність загорож приводних ременів, муфт, кінців вала, лопасть вентилятора та інших частин, що обертаються;

3.8.3. справність контактів, заземлення електродвигуна і пускових приладів.

3.9. У разі виявлення стуку або шуму в вентиляторі негайно вимкнути електродвигун і приступити до огляду і ремонту вентилятора.

У разі виявлення нерівномірного ходу вентилятора, прогинання вала, прогинання або розриву лопастей негайно повідомити адміністрацію цеха і не пускати агрегат в роботу до його ремонту.

3.10. Закладати привідний ремінь, який зсунувся, тільки після повної зупинки електродвигуна і вентилятора. Забороняється закладати ремінь на ходу.

3.11. При обслуговуванні систем вентиляції необхідно контролювати:

3.11.1. роботу підшипників; при їх нагріванні ліквідувати причину нагрівання. При огляді і складанні підшипників слідкувати за тим, щоб вони не були сильно затягнуті і щоб в них не потрапляти ошурки, пісок, пил;

3.11.2. роботу електромотора. Стежити, щоб під час роботи не перегрівався кожух електромотора. Огляд і ремонт електромоторів самому не робити; цю роботу виконує тільки електромонтер;

3.11.3. стан підвісок повітропроводів. Не допускати їх провисання.

3.12. При роботі ременя з ударами, при ковзанні його зупинити вентиляційний агрегат для зшивання ременя.

3.13. При огляді пилоприймачів і пилоочищувальних споруд, а також при чищенні пилу з бункерів працювати у захисних окулярах, респіраторі і відповідному спецодязі.

При чищенні бункерів не забруднювати пилом повітряне середовище приміщень цехів та дільниць.

При ручному чищенні сухого пилу в камерах для запобігання вибухам не допускати ударів, що можуть викликати іскріння.

3.14. При виконанні ремонту або огляді обладнання на висоті (з драбин або майданчиків) слідкувати за тим, щоб в цих місцях внизу не знаходилися люди.

Частини, які розбираються, складати так, щоб вони не могли впасти і не заважали роботі.

Забороняється захаращувати вентиляційні камери, канали і майданчики різними предметами.

3.15. Забороняється залазити всередину каналів, бункерів, охолоджувачів, а також зняття плавких вставок, звільнення бункерів від пороху і провітрювання внутрішніх частин установок до вимкнення і повної зупинки відповідних установок.

3.16. При роботі в колодязях, ямах, зачинених каналах, тунелях необхідно встановити огородження над люками.

3.17. При провітрюванні колодязів, ям, каналів необхідно користуватися переносним вентилятором або продувати їх стисненим повітрям.

Після провітрювання, продувки колодязів, ям, каналів, тунелів їх необхідно перевірити шахтарським ліхтарем на відсутність в них небезпечних газів і тільки після цього приступати до роботи.

3.18. Перед опусканням в колодязь, яму необхідно обов’язково надіти запобіжний пояс з вірьовкою, яка повинна бути обгорнута один раз навкруги надійної опори; кінець вірьовки повинен утримувати другий робітник.

3.19. При роботі в колодязях, ямах, каналах для освітлення треба застосовувати акумулятори чи переносну електролампу з захисною решіткою напругою не більше 12 В.

3.20. При роботі з переносним електроінструментом:

3.20.1. користуватися гумовими діелектричними рукавицями, калошами чи діелектричним килимом;

3.20.2. необхідно слідкувати за справністю ізоляції кабелю, міцністю кріплення заземлюючого дроту та штепсельної вилки;

3.20.3. оберігати провід від пошкоджень;

3.20.4. під час перерв вимикати від електромережі.

3.21. Під час очистки витяжних повітроводів і пилоочисного устаткування для свинцевих та ціаністих ванн та печей обов’язково необхідно надягати спеціальний комбінезон, респіратор, захисні окуляри і гумові рукавички.

Цю роботу необхідно виконувати під наглядом керівника робіт.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання з електромережі.

4.2. Зібрати інструмент і пристрої, привести їх в належний стан (почистити, протерти), скласти в інструментальний ящик (сумку), прибрати інструмент і пристрої у відведені місця.

4.3. Прибрати місце проведення робіт, відходи зібрати в ящики для сміття та винести з приміщення у відведені місця.

4.4. Прибрати попереджувальні написи та знаки безпеки.

4.5. Електро - і пневмоінструмент здати комірнику для перевірки справності та зберігання.

4.6. Повідомити керівника робіт про виконану роботу, про виявлені в процесі роботи несправності. Якщо ведеться спеціальний журнал обліку роботи, зробити відповідний запис.

4.7. Зняти спецодяг, сховати його в індивідуальну шафу. ЗІЗ покласти у відведене місце.

4.8. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом, прийняти душ. Забороняється мити руки маслом, гасом, бензином, витирати руки ганчір’ям, забрудненими ошурками.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійна ситуація та нещасний випадок можуть статися в разі: падіння повітропроводів, вентилятора, ураження електричним струмом, падіння з висоти, опіків та інше.

5.2. У разі виникнення такої ситуації необхідно негайно вимкнути обладнання, припинити роботу, огородити небезпечне місце; не допускати сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Негайно вимкнути вентиляційну систему у разі:

5.3.1. появи незвичайних шумів та стуків у вентиляторі;

5.3.2. виявлення нерівномірного ходу вентиляційного агрегату, провисання валу, згинання або розриву лопаток;

5.3.3. перегрівання корпусу електродвигуна і підшипників;

5.3.4. виникнення в приміщенні дільниці, або вентиляційній камері пожежі.

5.4. Якщо стався нещасний випадок, необхідно надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ СЛЮСАРЯ ПО РЕМОНТУ ТА ОБСЛУГОВУВАННЮ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МАШИН

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. По даній Інструкції слюсар по ремонту і обслуговуванню вантажопідіймальних машин (далі - слюсар) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та слюсаря.

1.5. Власник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції слюсар по ремонту і обслуговуванню вантажопідіймальних машин несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До роботи слюсарем допускати осіб віком не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право робіт, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.8. Слюсар повинен:

1.8.1. знати:

- призначення, будову і принцип дії всіх механізмів вантажопідіймальної машини, яку обслуговує, та інструкції по технічному обслуговуванню та ремонту;

- основні причини несправностей і аварій в механізмах вантажопідіймальної машини, вміти знаходити та усувати їх;

- технологічний процес ремонту, розбирання і монтажу механічного обладнання вантажопідіймальної машини, призначення і застосування документації;

- методи і прийоми виконання слюсарно-монтажних робіт;

- призначення, будову, конструкцію, правила підбирання і застосування вимірювальних і слюсарно-монтажних інструментів, правила поводження з ними і зберігання;

- асортимент і призначення змащувальних матеріалів, які застосовуються для змащення механічного обладнання вантажопідіймальної машини;

- вимоги до кранової рейкової колії, їх утриманню і заземленню;

- загальні вимоги “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів”;

1.8.2. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.8.3. бути уважним до сигналів рухомого транспорту;

1.8.4. ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правої сторони;

1.8.5. не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відчиняти дверці електрошаф;

1.8.6. не вмикати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією;

1.8.7. не проходити і не стояти під піднятим вантажем;

1.8.8. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований;

1.8.9. не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.8.10. не захаращувати робоче місце;

1.8.11. не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

1.8.12. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.8.13. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.8.14. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на слюсаря:

1.9.1. рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування; пересуваючи вироби, заготовки, матеріали;

1.9.2. захаращеність робочих місць інструментом, пристосуванням, матеріалами, деталями;

1.9.3. відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно до прийнятої технології;

1.9.4. незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);

1.9.5. недостатня освітленість робочої зони;

1.9.6. шкідливі компоненти у складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкіряний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та нюху;

1.9.7. падіння вивішених частин обладнання;

1.9.8. несправність інструмента, обладнання, пристосувань;

1.9.9. падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

1.9.10. падіння з висоти;

1.9.11. термічні фактори (пожежі при митті деталей, вузлів, агрегатів);

1.9.12. осколки металу, що відлітають при рубці металу;

1.9.13. наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

1.9.14. знижена температура повітря у холодний період року.

1.10. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані, черевики шкіряні з жорстким підноском; при роботі взимку на повітрі додатково – куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.11. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

1.11.1. на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);

1.11.2. на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;

1.11.3. на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

1.11.4. наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.12. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

1.13.Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється.

1.14. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним утов-щенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.

1.15. Усі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, стамески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

1.16. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила 60-70мм.

Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.

1.18. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

1.19. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

1.20. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.

1.21. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

1.22. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

1.22.1. розташований так, щоб виключити можливість випадкового увімкнення;

1.22.2. улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

1.23. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з’єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

1.24. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу в 6-ть місяців.

1.25. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

1.26. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної безпеки – не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних – не вище 42 В.

1.27. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення при умові недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

1.28. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро - і гідроізоляцію.

1.29. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлювати.

1.30. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.

1.31. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями (робота з котлах, ємностях тощо), для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.

1.32. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.

1.33. При роботі з пневмо - і електроінструментом, на верстатах і на вантажопідіймальних машинах, які керуються з підлоги, слюсар повинен бути навченим по безпечній роботі з ними і проінструктованим.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв’язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвіювались; не працювати в легкому взутті.

2.3. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає роботі.

2.4. Впевнитись в тому, що робоче місце достатньо освітлене, а світло не буде засліплювати очі.

2.5. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку.

2.6. Впевнитись в тому, що робочий інструмент, пристосування, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорони праці.

2.7. При роботі електро-пневмоінструментом на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.

2.8. При необхідності роботи з вантажопідіймальною машиною, яка керується з підлоги, треба перевірити справність основних деталей та вузлів механізму підіймання вантажу згідно з інструкцією по експлуатації.

2.9. Перед чисткою, ремонтом, оглядом крана, який знаходиться в експлуатації, його необхідно зупинити і знеструмити.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.

3.2. При роботі з переносною електродріллю, гайкокрутом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуатації електроінструмента.

3.3. При роботі пневматичним інструментом необхідно:

3.3.1. працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відкривались, при припиненні натиску на правлячий держак швидко зачинялись і не пропускали повітря в закритому положенні;

3.3.2. приєднувати шланги до інструмента і роз’єднувати їх з інструментом після увімкнення подачі повітря. Перед приєднанням до інструмента шланг старанно продути;

3.3.3. працювати тільки у захисних окулярах;

3.3.4. користуватись тільки абразивними кругами, одержаними в інструментальній коморі та спеціально призначеними для пневмомашинки.

3.4. 3абороняється:

3.4.1. спрямовувати струмінь повітря на себе або на людей, які працюють поруч;

3.4.2. працювати пневмомашинкою при відсутності захисного кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга;

3.4.3. працювати бічною поверхнею абразивного круга;

3.4.4. працювати пневматичним інструментом з приставних драбин.

3.5. Несправний інструмент здати в інструментальну комору. Ремонтувати його самому забороняється.

3.6. Забороняється здувати стисненим повітрям з верстата чи деталей металеву стружку (ошурки). Для змітання стружки та пилу користуватись волосяною щіткою, перебувати при цьому в захисних окулярах.

3.7. При роботі на свердлильному верстаті необхідно:

3.7.1. упорядкувати робочий одяг, надіти головний убір, який щільно облягає голову, і підібрати під нього волосся;

3.7.2. перевірити наявність огородження рухомих частин верстата і справність електропускового пристрою;

3.7.3. точно встановити і надійно закріпити свердло;

3.7.4. закріпити деталі верстатними або ручними лещатами, прихватами, упорами, кріпильними косинцями, болтами.

3.8. При роботі на свердлильному верстаті забороняється:

3.8.1. працювати в рукавицях або з пов’язкою на пальцях рук;

3.8.2. тримати деталь в руках і свердлити при перекосі закріпленої деталі;

3.8.3. міняти свердло на ходу верстата;

3.8.4. вимірювати деталь, змащувати верстат на ходу, гальмувати його, торкаючись рукою ременю, патрона, шківа чи втулки для свердла;

3.8.5. гальмувати обертання шпинделя натиском руки на частини верстата чи деталі, що обертаються, а також перевіряти рукою вихід свердла.

3.9. При роботі на заточувальному верстаті необхідно надіти захисні окуляри, стояти завжди збоку абразивного крута, пуск верстата має бути зблокованим із захисним екраном. Зазор між кругом та підручником повинен бути не більш як 3 мм. Стежити за тим, щоб підручник був міцно закріплений, абразивний круг – обгороджений захисним кожухом. Правити круг зубилом забороняється.

3.10. При роботі з електроінструментом необхідно:

3.10.1. користуватись діелектричними рукавицями та колошами;

3.10.2. стежити за справністю ізоляції та електроінструменту, надійністю кріплення заземлюючого проводу і штепсельної вилки із заземлюючим контактом;

3.10.3. при перервах у роботі вимикати інструмент. Вимикати електроінструмент у мережу при відсутності спеціального штепсельного з’єднання забороняється.

3.11. Працюючи на верстаку, необхідно стежити за тим, щоб поверхня його, оббита листовою сталлю, була гладкою і не мала задирок.

3.12. Виконуючи роботу сумісно з декількома особами, узгоджувати свої дії з діями товаришів по роботі.

3.13. На розбирально-складальних роботах застосовувати справні знімачі, гайковерти і ключі. Відкручувати гайки за допомогою зубила і молотка забороняється.

Гайки, які важко відкручуються – змочити гасом, а потім відкрутити ключем.

3.14. Розбирання і складання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, оснащених пристроями для закріплення.

3.15. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно за допомогою конусної оправки або бородка.

Забороняється робити це пальцем.

3.16. Під час роботи зубилом або крейцмейселем слід одягнути захисні окуляри і стежити, щоб осколки, які відлітають, і стружка не поранили слюсаря, який працює поруч і оточуючих.

Для захисту людей на верстаку мають бути встановлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м.

Пил і ошкурки з верстата змітати щіткою-зміткою.

3.17. Якщо поблизу робочого місця проводяться електрозварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціальні захисні окуляри.

3.18. Якщо роботи проводяться поблизу електричних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подавання струму на час роботи.

3.19. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму.

3.20. При роботі ручною ножівкою слід правильно натягнути полотно, щоб воно не вигиналось та не тремтіло під час роботи.

При розпилюванні металу ножівкою необхідно зробити на ньому напилком поглиблення, щоб не зсковзувало полотно.

Зливати мастила з агрегатів слід тільки у спеціальну тару.

Випадково пролите на підлогу мастило слід негайно засипати тирсою або сухим піском і зібрати у спеціально відведене місце, підлогу витерти насухо.

3.21. Забороняється зберігати на робочому місці легкозаймисті рідини та обтиральний промаслений матеріал.

3.22. Розплавлювання свинцю, бабіту та інших металів проводиться безпосередньо під витяжною вентиляцією в захисних окулярах.

3.23. При необхідності ремонту електричної машини, слід викликати електромонтера.

3.24.Строповку вантажів проводити тільки справними вантажозахоплювальними пристроями, які мають відповідне клейміння інвентарного номера, вантажопідіймальності і дати виготовлення, а на тарі додатково – її маси і призначення.

На канатних стропах повинна бути бирка з вищевказаними клеймами на ланцюгових стропах клейміння виконується на торці кільця, яким стропи навішуються на гак вантажопідіймальної машини.

3.25. Ланцюговий строп підлягає бракуванню за подовженням кільця ланцюга більше 3 % від первинного розміру та при зменшенні діаметра перерізу кільця більше 10 %.

3.26. При перевірці механізмів крана слюсар повинен:

3.26.1. перевірити шпоночне кріплення муфт, з’єднуючих вали електродвигунів, редукторів та інше: при виявленні люфту необхідно його усунути; при зносі шпонок замінити їх новими;

3.26.2. при виявленні послаблення болтовій з’єднань муфти, необхідно підтягнути послаблені гайки: при зносі шкіряних чи гумових кілець в пальцях еластичних муфт – поставити нові кільця;

3.26.3. при послабленні в редукторі кріплення бронзового вінця черв’ячного колеса на ободі чи шпоночного кріплення черв’ячного колеса на валу – усунути;

3.26.4. не можна допускати переміщення черв’яка в упорному підшипнику, який викликає удари при пуску та зупинці електродвигуна;

3.26.5. не можна допускати провертання зовнішніх кілець підшипників кочення в корпусі підшипників, слідкувати за тим, щоб внутрішнє кільце щільно сиділо на шийці вала;

3.26.6. при виявленні зламу зуба будь-якої шестерні механізму підіймання, тріщини в обертаючих деталях механізмів кранів (зубчатих колесах, блоках, гальмовому шківі, муфти та інше) необхідно припинити роботу крана до заміни дефектів деталі та сповістити про це керівника робіт;

3.26.7. випробуючи електрогальмо, треба впевнитись чи залишається принаймні незначний запас ходу тяги електромагніта, а також чи міцно закріплені контрваги на важелях гальма (при необхідності їх слід закріпити ланцюгом).

При послабленні гальмових тяг періодично, в залежності від зносу обкладок, підтягувати тяги;

3.26.8. при виявленні навіть незначних тріщин чи надривів в гальмовій стрічці необхідно зупинити кран і доповісти керівнику робіт;

3.26.9. при значному зносі обкладок в колодках гальм їх необхідно замінити;

3.26.10. періодично, не рідше одного разу в квартал, перевіряти кріплення зрівнювального нерухомого блока, а також стан його вісі;

3.26.11. слід також слідкувати, щоб всі доступні обертаючі частини механізмів вантажопідіймальної машини, такі як зубчаті передачі, вали, храповики, зірочки, шпонки та інше, були закриті огородженням відповідної конструкції;

3.26.12. перевірити стан кріплення рейок, наявність і кріплення запобіжників у коліс кранів і кранового візка, їх опорних деталей, а також упорів по кінцям колії;

3.26.13. слідкувати за справним станом огородження, поруччя, обшиття, огородження по низу галереї моста крана, а також за станом сходів, які ведуть на посадочні площадки крана;

3.26.14. періодично перевіряти стан настилу на галереї крана;

3.26.15. перевіряти чи нема буксування ходових коліс моста, яке викликає перекіс ферми; при виявленні цієї несправності, її слід негайно усунути, а в випадку неможливості усунення припинити роботу;

3.26.16. слідкувати за своєчасним змащенням всіх механізмів крана і відсутність підтікання мастила з підшипників і редукторів;

3.26.17. регулярно оглядати ферми крана і рами візків.

3.27. Виведення крана до ремонту повинно провадитися особою, відповідальною за утримання крана в справному стані, у відповідності з графіком ремонту, затвердженим керівництвом цеху, підприємства. На виконання ремонту мостових і консольних пересувних кранів повинен видаватися наряд-допуск у порядку, встановленому на підприємстві. В наряді-допуску повинні бути вказані заходи щодо створення безпечних умов виконання ремонтних робіт. Зокрема, повинні бути вказані заходи з попередження ураження ремонтного персоналу струмом, падіння з висоти, наїзду кранів, що працюють, на той, що ремонтується, попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів. Дата і час виведення крана до ремонту та прізвище особи, відповідальної за його проведення, повинні бути вказані в наряді-допуску і вахтовому журналі кранівника. Без наряду-допуску може провадитися профілактичний огляд крана, а також усунення несправностей за викликом кранівника.

3.28. Ремонт крана проводити тільки на ремонтних площадках.

Перед початком робіт кран необхідно знеструмити вимиканням рубильника головних тролейних проводів і встановлення закорочування.

Крім того, слід вимкнути рубильник в кабіні крана.

Люк з блокуванням в кабіну і вхідні двері на міст не зачиняти.

Обов’язково необхідно на обох рубильниках вивісити забороняючі плакати: “Не вмикати – працюють люди”.

3.29. При роботі на підкранових рейках чи поблизу них попередити про це машиніста (кранівника) і зажадати встановлення світлових сигналів і упорів, які роблять неможливий підхід крана до робочого місця.

3.30. Ходіння по підкранових коліях забороняється.

3.31. При ремонті візка необхідно встановити його в крайнє положення з протилежної сторони від головних тролейних проводів.

3.32. Всі випробувальні увімкнення крана як під час ремонту, так і після його закінчення, можна виконувати тільки за вказівкою і в присутності, відповідального за ремонт, після перевірки ним і машиністом (кранівником) можливості пуску крана; при цьому необхідно впевнитись в відсутності сторонніх предметів і інструмента на крані.

3.33. Про проведення ремонту необхідно зробити запис у журналі періодичних оглядів.

3.34. Після заміни канатів і гака, а також після капітального ремонту чи перебудови (реконструкції) кран може бути допущеним до роботи лише після позачергового технічного огляду згідно з діючими «Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів».

3.35. При пробному пуску крана, знаходячись на мосту, слід остерігатися попадання одягу під обертаючі частини механізмів, а також ударів об ферми перекриття.

4. СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ МОНТАЖІ, ДЕМОНТАЖІ І ТРАНСПОРТУВАННІ БАШТОВИХ КРАНІВ

4.1.Забороняється:

4.1.1. виконувати роботи одночасно на двох ярусах по одній вертикалі, якщо між ярусами нема суцільного настилу чи іншого улаштування, яке захищає працюючого нижче монтажника від падіння на нього предметів з висоти;

4.1.2. розкладати на конструкціях слюсарний інструмент і деталі – вони можуть випадково впасти, скидати з висоти будь-які предмети, металеві обрізки, інструмент, канати, металеві вироби та інше; все повинно бути складене в ящик (контейнер) і опущене за допомогою конопляного каната;

4.1.3. монтажнику знаходитись під час підіймання конструкції на ній, а також в безпосередній близькості від неї, її елементів чи від місця стикування.

Підходити до елемента конструкції дозволяється тільки після закінчення підіймання на необхідну висоту, підведення до місця встановлення і припинення руху крана;

4.1.4. при стикуванні конструкції знімати вантажозахоплювальні пристосування, за допомогою яких автокран утримує конструкцію, якщо вона не закріплена в усіх точках деталями кріплення, а також не дозволяється виконувати будь-які виправлення в конструкції;

4.1.5. при збиранні кріпити окремі елементи конструкцій (навіть тимчасово) неповною кількістю болтів чи немірними болтами.

4.2. Для перевірки збігу болтових та заклепочних отворів слід користуватися оправкою чи ломиком; забороняється перевіряти збіг отворів пальцями.

4.3. Оснащення поліспаста та інші відповідальні роботи дозволяється виконувати монтажникам вищих розрядів чи бригадиру.

4.4. Управління механізмами баштового крана в процесі монтажу дозволяється монтажникам, які мають посвідчення машиніста баштового крана.

4.5. Стикові з’єднання елементів крана при монтажі необхідно виконувати особливо ретельно:

Отвори під з’єднувальні болти повинні бути правильної форми, без овальності, стрижень з’єднувального болта повинен входити в отвір при легкому постукуванні молотком, головна частина болта до затягування повинна примикати до поверхні стягуваних елементів всією площиною, торкання одною стороною грані головки болта поверхні стягуваних елементів не допускається.

4.6. Забороняється піднімати чи опускати конструкції при заїданні поліспаста чи випаданні каната з рівчака блока, а також використовувати не несучі конструкції (поруччя, огородження сходів та інші запобіжні пристрої) для домкратів і підвішування деталей.

4.7. Для направлення руху при підніманні негабаритних елементів конструкцій необхідно користуватися відтяжкою з міцного конопляного чи сталевого каната.

4.8. При рубанні заклепок чи болтів на висоті необхідно вжити заходів, щоб вони при падінні не травмували працюючих внизу.

4.9. При запасовці чи розпасовці поліспастів на висоті необхідно вжити заходів проти самовільного опускання каната, для чого канат необхідно прикріпити до металевих конструкцій крана.

4.10. Канати вантажного та стрілового поліспастів необхідно міцно кріпити на барабані лебідок і укладати правильними витками.

4.11. Перед підійманням чи опусканням башти слід оглянути канати, які прикріплені до якоря, а також перевірити поліспасти і всі вузли; центр якоря, вісь і стріли повинні знаходитись в одній вертикальній площині.

4.12. Забороняється піднімання башти, якщо між площиною башти, яка проходить через шарніри її кріплення на порталі і горизонтальною площиною, які проходять через вказані шарніри, утворюється негативний кут.

4.13. Конструкції, які піднімаються краном, повинні бути міцно і надійно зачеплені і обв’язані вантажозахоплювальними пристроями, розрахованими на міцність, для утримання в підвішеному стані застропленого вантажу; кут між вітками стропів при підвищуванні на гак не повинен перевищувати 90°.

4.14. Підняття і переміщення мілко штучних вантажів необхідно виконувати в спеціально призначеній тарі і заповнювати її на 75-100 мм нижче бортів.

4.15. Перед підняттям металоконструкцій, вузлів, двигунів, лебідок та інших вантажів демонтуємого баштового крана, стропальник повинен впевнитись, що вантаж повністю звільнений від деталей кріплення і не чим не утримується.

4.16. Стикування і закріплення металоконструкцій, двигунів, вузлів та інших вантажів при монтажі баштового крана можна виконувати тільки після точного наведення їх і повної зупинки автокрана.

Стропальнику і авто кранівнику забороняється рухатись краном під час установлення і з’єднанні.

4.17. Перед переміщенням вантаж необхідно підняти краном на висоту не більше 200 мм, щоб стропальник і авто кранівник впевнились, що вік надійно застропований, канати вантажозахоплювального пристрою натягнуті рівномірно, а вантаж знаходиться в стійкому положенні; якщо виявляться порушення цих умов, то вантаж опускається і перестроплюється.

4.18.Звільняти від вантажозахоплювальних пристроїв вантаж, встановлений на площадці складування чи закріплений деталями кріплення, можна тільки після того, як стропальник впевниться, що вантаж знаходиться в стійкому положенні, а також надійно і міцно закріплений в місці стикування.

4.19. Забороняється працювати на металоконструкції крана, якщо до нього увімкнене електроживлення, а контур заземлення підкранової колії і металоконструкції відсутній;

- виконувати ремонт струмопідводящих кабелів, проводів і струмоспоживачів, які знаходяться під напругою.

4.20. Виконувати роботи, пов’язані з електрообладнанням, на монтуємому баштовому крані можна при вимкненому рубильнику увімкнення крана – його ручка у вимкненому стані, зачинена на замок і на рубильнику вивішений забороняючий плакат: «Не вмикати, працюють люди!».

4.21. Вмикати рубильник, який подає живлення на кран, можна тільки з дозволу особи, відповідальної за виконання робіт і після впевнення в тому, щоб біля струмоведучих частин нема людей.

4.22. Авто кранівник і стропальник повинні дотримуватись наступного порядку навантаження і розвантаження:

4.22.1. машини для транспортування встановлюють біля автокрана таким чином, щоб вимкнути переніс стріли з вантажем над кабіною;

4.22.2. між габаритом машини і поворотною частиною крана повинна бути відстань не менше 1 м;

4.22.3. водій при вантажно-розвантажувальних роботах повинен вийти з кабіни і з зони дії крана;

4.22.4. під час піднімання чи укладання вантажу, в кузові машини не повинні знаходитись люди;

4.22.5. в кузов машини (на площадку причепа) стропальник може піднятися для зачеплення вантажу, натягування стропів вантажозахоплювального пристрою, після чого він повинен опуститися на землю і подати сигнал підняття;

4.22.6. для укладання вантажу стропальник може піднятися в кузов (на площадку прищепа) тільки лише після того, як вантаж опуститься на висоту до 300 мм над місцем укладання, а його розкачування припиниться;

4.22.7. довгомірні і громіздкі вантажі слід укладати в кузов (на площадку причепа) за допомогою конопляних відтяжок, стоячи на землі;

4.22.8. транспортна машина повинна бути встановлена на горизонтальній площадці з надійною земляною чи іншою основою і взята на ручне гальмо;

4.22.9. довгомірні з громіздкі вантажі (об’ємні конструкції баштових кранів) перед відправленням транспортної машини з місця навантаження повинні бути закріплені в кузові (на площадці причепа) так, щоб була виключена можливість їх зміщення чи перекидання під час транспортування.

4.23. При розбиранні і ремонті підкранового шляху, особливо у зимових умовах, коли шпали вмерзають в полотно, піднімати їх (чи інвентарні елементи) кранами слід тільки після повного звільнення від баласту за допомогою електропрогріву, обігрівання парою чи обколюванням пневматичними відбійними молотками, відриванням від баласту домкратами чи іншим пристосуванням.

4.24. При ручній розносці і підтаскуванні рейок необхідно користуватися спеціальними кліщовими захватами.

Переміщати рейки по шпалах на невеликі відстані слід тільки за допомогою костильних ломів чи костильної лапи.

4.25. Забивання костилів в шпали необхідно виконувати тільки спеціальними костильними молотками, а загвинчувати шурупи – гайковими ключами (забивати молотком забороняється).

4.26. При загвинчуванні в шпали шурупів застосовувати гайкові ключі з розробленим зівом забороняється.

4.27. При розбиранні і ремонті колії костилі дозволяється виймати з шпал тільки спеціальними костильними лапами.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

5.1. Упорядкувати робоче місце. Інструмент і пристрої протерти і поскладати їх у відведене для них місце.

5.2. Якщо конструкції, їх елементи залишаються на спеціальних підставках, перевірити надійність їх встановлення. Не залишати їх висіти на тросі вантажопідйомного механізму.

5.3. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, що були виявлені в процесі роботи.

5.4. Спецодяг тримати у спеціально призначену для нього шафу.

5.5. Вимити руки й обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

5.6. Забороняється мити руки в мастилі, бензині, гасі і витирати їх ганчір’ям, забрудненим тирсою та стружкою.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі:

- ураження електричним струмом;

- падіння з висоти;

- падіння вивішених частин вузлів, конструкцій; відлітання осколків металу та інше.

6.2. При виникненні такої ситуації необхідно припинити роботи, вимкнути електроживлення, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

6.3. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.

6.4. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

6.5. При виникненні пожежі приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння та викликати пожежну частину.

6.6.Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ СЛЮСАРЯ-САНТЕХНІКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

Робку інструкцій по охороні праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

За цією Інструкцією слюсар-сантехнік (далі – сантехнік), інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

З питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та сантехніка.

1.3. Власник повинен застрахувати сантехніка від нещасних випадків та професійного захворювання. У разі пошкодження здоров’я з вини власника сантехнік має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання вимог даної Інструкції сантехнік несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5. До виконання санітарно-технічних робіт допускати осіб віком не молодше 18 років, які пройшли медичне опосвідчення, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та мають свідоцтво про присвоєння кваліфікації сантехніка.

1.6. До виконання газо-, електрозварювальних робіт допускаються сантехніки, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення, що дає право на виконання газо-, електрозварювальних робіт.

Сантехнік повинен бути проінструктований з безпечного виконання цих робіт.

Повторний інструктаж в цьому випадку проводиться через 3-и місяці.

1.7. Залежно від необхідності робоче місце сантехніка може бути на горищі, у підвалі, в технічному підпіллі, в окремих приміщеннях будівель і споруд.

1.8. Сантехнік повинен:

1.8.1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.8.2. користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;

1.8.3. виконувати тільки ту роботу, з якої проінструктований та яка доручена керівником робіт;

1.8.4. не допускати знаходження сторонніх осіб на своєму робочому місці;

1.8.5. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку людей, що працюють поруч;

1.8.6. вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.8.7. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.8.8. не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

1.8.9. знаходячись на будівельному майданчику, користуватись захисною каскою.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на сантехніка:

1.9.1. порушення правил складування сантехнічного устаткування і матеріалів;

1.9.2. ураження електрострумом;

1.9.3. опіки;

1.9.4. ураження органів дихання шкідливими газами;

1.9.5. падіння з висоти;

1.9.6. недостатня освітленість робочої зони;

1.9.7. підвищені або знижені температура, вологість робочої зони.

1.10. Сантехнік забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані.

Постійно зайнятим тільки на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.11. Ручні інструменти (молотки, зубила, кувалди, пробійники) не повинні мати:

1.11.1. на робочих поверхнях – пошкоджень (вибоїн, відколів);

1.11.2. на бокових гранях у місцях затискання їх руками – задирок та гострих ребер;

1.11.3. на дерев’яних поверхнях ручок – сучків, задирок, тріщин; поверхня має бути гладкою;

1.11.4. наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.12. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими сталевими зайорженими клинами. Довжина ручок молотків повинна бути 300–400 мм.

1.13. Напилки, рашпілі, стамески, долота та інший ручний інструмент з загостреними неробочими кінцями має бути щільно закріплений у гладко точеній і рівно зачищеній рукоятці завдовжки не менше 150 мм.

Працювати напилками, рашпілями та ін. без рукояток забороняється.

1.14. Гайкові ключі, які застосовуються при складанні і розбиранні болтових з’єднань, повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів. Губки ключів мають бути паралельними і не повинні бути закатаними.

Забороняється подовжувати ключі трубами та іншими предметами, підкладати металеві пластини між губками ключа та гранями гайок.

1.15. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

1.16. Струбцини складальні, для скріплення деталей під зварку, повинні бути рівними, без вибоїв і тріщин.

1.17. Пили (ножівки, лучкові пилки та ін.) повинні бути правильно розведені і добре закріплені.

1.18. Кінці ручних інструментів, якими перевіряють співвісність отворів при монтажі (ломики, борідки тощо), не повинні бути збитими.

1.19. Лещата на верстатах встановлюють з відстанню між ними не менше 1 м. Робітники повинні бути захищені від відлітаючих частинок мілкими сітками заввишки не менше 1 м з діаметром чарунка не більше 3 мм.

1.20. Приміщення, в яких монтуються внутрішні санітарно-технічні системи, повинні бути очищені від сміття. Щоб уникнути протягів, приміщення необхідно засклити та утеплити.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягти спецодяг, спецвзуття; застібнути рукава, волосся підібрати під головний убір.

2.2. Привести в порядок робоче місце.

2.3. Перевірити наявність та справність робочого інструменту, пристосувань.

2.4. Прибрати сторонні предмети, звільнити проходи.

2.5. Одержати завдання від керівника робіт.

2.6. Перед ремонтом діючого трубопроводу вимкнути ремонтовану дільницю – зачинити засувки з обох боків ремонтованої дільниці, вивісити на засувках таблички з написами “Не вмикати – працюють люди”; переконатись у відсутності тиску в трубопроводах.

2.7. Переконатись, що робоча зона достатньо освітлена.

2.8. При роботі на висоті переконатись, що заходи підмащування відповідають правилам охорони праці.

2.9. При недоцільності чи неможливості улаштування засобів підмащування сантехнік повинен забезпечуватись запобіжним поясом.

Місце кріплення карабіна вказує керівник робіт.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Працювати дозволяється тільки справним інструментом.

3.2. При пробиванні борозд, отворів та прорізів в кам’яних і бетонних конструкціях необхідно користуватись захисними окулярами.

3.3. При перевірці збігу болтових отворів при з’єднанні фланців слід користуватись спеціальними ломиками чи оправками.

Перевірка збігу пальцями забороняється.

3.4. При роботі з приставної драбини в місцях руху транспорту і проходу людей необхідно ці місця охороняти; ніжні кінці драбини повинні мати наконечники: гумові – для кам’яної підлоги і металеві – для дерев’яної підлоги.

3.5. При рознесенні санітарно-технічного обладнання (радіаторних блоків, стояків, ванн, умивальників, раковин, унітазів, змивних бачків та ін.) на робочі місця його слід розставляти акуратно, не захаращуючи проходи.

Не допускається залишати обладнання на балконах, лоджіях.

3.6. Навішувати радіатори необхідно удвох чи утрьох залежно від їх ваги.

3.7. При закріпленні раковин, умивальників, радіаторів слід надійно утримувати їх до повного закріплення.

3.8. Встановлюючи ванну, необхідно слідкувати, щоб вона не затиснула руки.

3.9. Збирати стояки опалення, водопроводу та каналізації потрібно знизу вверх, в рукавицях і захисних окулярах.

3.10. Дрібні деталі та інструмент слід подавати на висоту в ящику чи іншій тарі, зачепленій за мотузку.

3.11. Усі без винятку постійні і тимчасові трубопроводи, обладнання та апаратуру вмикати до діючої мережі дозволяється тільки з дозволу керівництва.

3.12. При прокладанні трубопроводів (водопровід, каналізація) у траншеях необхідно, щоб їх стіни були закріплені.

3.13. Кришки люків, оглядових колодязів дозволяється піднімати та опускати тільки допомогою спеціальних гаків; піднімати та опускати їх руками забороняється.

3.14. При роботі в колодязях, закритих каналах, тунелях необхідно виконувати такі правила:

3.14.1. спускатися в колодязь, канал тощо тільки з дозволу керівника робіт, переконавшись у відсутності газів;

3.14.2. перед спусканням у колодязь необхідно одягти рятувальний пояс; до кінця пояса прикріпити мотузку, другий кінець якої передається робітнику, який знаходиться зовні, для страхування. Довжина вільного кінця повинна бути не менше 2 м;

Мотузка повинна бути випробувана статичним навантаженням 200 кг продовж 15 хв;

3.14.3. при роботі в тунелях обов’язково ставити огородження біля відчинених люків, а після роботи зачиняти всі люки.

3.15. Забороняється:

3.15.1. виконувати на висоті різання, гнуття та інші роботи з оброблення труб;

3.15.2. піднімати вручну вантажі по приставних драбинах; залишати в неробочий час монтажні матеріали на засобах підмощування;

3.15.3. опирати до стін, обладнання і тимчасових опор труби, деталі, трубну заготовку (вони повинні бути укладеними горизонтально).

3.16. При перенесенні труб необхідно слідкувати за тим, щоб не зачепити електричні мережі та інші предмети.

3.17. Гідравлічне та пневматичне випробування трубопроводів необхідно виконувати під наглядом керівника робіт.

3.18. Сантехнік повинен бути проінструктованим з правил безпечного виконання гідравлічних і пневматичних випробувань.

3.19. При гідравлічному випробуванні трубопроводів забороняється ремонтувати на них арматуру та виконувати будь-які роботи (крім обтягування фланців), вдаряти по трубопроводах та арматурі. Знаходитись поблизу заглушок випробуваного трубопроводу забороняється.

Усувати дефекти слід тільки після зняття тиску.

3.20. При виконанні газо - та електрозварювальних робіт сантехнік повинен виконувати правила охорони праці при виконанні цих робіт.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Привести в порядок робоче місце.

4.2. Прибрати будівельне сміття; матеріали заготовки, робочий інструмент, пристосування скласти у відведене для них місце.

4.3. Зачинити кришки люків, виставити огородження розкопаних траншей, котлованів; увімкнути охоронне освітлення.

4.4. Зняти спецодяг, покласти його у відведене місце; помити з милом руки, лице; при можливості прийняти душ.

4.5. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виникненні аварії або ситуації, яка може призвести до аварії, нещасного випадку, треба негайно припинити роботу, огородити робочу зону; не допускати до неї сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо сталася пожежа – викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.4. Виконувати всі вказівки керівника робіт щодо усунення наслідків аварійної ситуації.

5.5. При виконанні санітарно-технічних робіт причинами аварій та нещасних випадків можуть бути падіння з висоти, ураження електрострумом, опіки, ураження газами, обрушення траншей, котлованів, пожежі.

5.6. Якщо є потерпілі, надати першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ СЛЮСАРЯ-РЕМОНТНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. За даною Інструкцією слюсар-ремонтник (далі – слюсар), інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та слюсаря.

1.5. Керівник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції слюсар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До роботи слюсарем-ремонтником допускати осіб віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право виконання робіт, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.8. Слюсар повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– бути уважним до сигналів рухомого транспорту;

– ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку;

– не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф;

– не вмикати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією;

– не проходити і не стояти під піднятим вантажем;

– виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований;

– не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

– не захаращувати робоче місце;

– не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

– вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

– вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на слюсаря:

– рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування; пересувні вироби, заготовки, матеріали;

– захаращеність робочих місць інструментом, пристосуванням, матеріалами, деталями;

– відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно до прийнятої технології;

– незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);

– недостатня освітленість робочої зони;

– шкідливі компоненти в складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та дихання;

– падіння вивішених частин обладнання;

– несправність інструмента, обладнання, пристосувань;

– падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

– падіння з висоти;

– термічні фактори (пожежі при митті деталей, вузлів, агрегатів);

– осколки металу, що відлітають при рубці металу;

– наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

– знижена температура повітря у холодний період року.

1.10. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг:

– костюм бавовняний;

– рукавиці комбіновані;

– при роботі взимку на повітрі додатково - куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці.

1.11. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

– на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);

– на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;

– на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

– наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.12. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими загартованими клинами.

1.13. Рукоятки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється.

1.14. Рукоятка молотка повинна бути прямою, овального перерізу потовщуватись вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.

1.15. Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

1.17. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно затискати виріб, що захоплюється і мати на губках неспрацьовану насічку.

1.19. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

1.20. Зенкера, свердла і подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.

1.21. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригненими і правильно центрованими.

1.22. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

– розташований так, щоб виключити можливість випадкового увімкнення;

– улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

1.24. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу на 6-ть місяців.

1.26. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпеки не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В.

1.27. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умов недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

1.28. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро - і гідроізоляцію.

1.29. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.

1.31. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.

1.33. При роботі з пневмо - і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструктований.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв’язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвіювались.

2.3. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає роботі.

2.4. Впевнитись в тому, що робоче місце достатньо освітлене, а світло не буде засліплювати очі.

2.5. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку.

2.7. Перед початком робіт електро - пневмоінструментом та на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.

3.2. При роботі з переносною електродрилю, гайковертом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуатації електроінструмента.

3.3. При роботі пневматичним інструментом необхідно:

3.3.1. працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відчинялися, при припиненні натиску на правлячий держак швидко закривались і не пропускали повітря в зачиненому положенні;

3.3.2. приєднувати шланги до інструмента і роз’єднувати їх з інструментом після вимкнення подачі повітря. Перед приєднанням до інструмента шланг старанно продути;

3.3.3. працювати тільки у захисних окулярах;

3.4. Забороняється:

3.4.1. спрямовувати струмінь повітря на себе або на людей, які працюють поруч;

3.4.2. працювати пневмомашинкою за відсутності захисного кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга;

3.4.3. працювати бічною поверхнею абразивного круга;

3.4.4. працювати пневматичним інструментом з приставних драбин.

3.5. Несправний інструмент здати в інструментальну комору. Ремонтувати його самому забороняється.

3.6. Забороняється здувати стисненим повітрям з верстата чи деталей металеву стружку. Для змітання стружки та пилу користуватись волосяною щіткою, перебувати при цьому в захисних окулярах.

3.7. При роботі на свердлильному верстаті необхідно:

3.7.2. перевірити наявність огородження рухомих частин верстата і справність електропускового пристрою;

3.7.3. точно встановити і надійно закріпити свердло;

3.7.4. закріпити деталі верстатними або ручними лещатами, упорами, кріпильними косинцями, болтами.

3.8. При роботі на свердлильному верстаті забороняється:

3.8.1. працювати в рукавицях або з пов’язкою на пальцях рук;

3.8.2. тримати деталь в руках і свердлити при перекосі закріпленої деталі;

3.8.3. міняти свердло на ходу верстата;

3.9. При роботі на заточувальному верстаті необхідно надіти захисні окуляри, стояти завжди збоку абразивного круга, пуск верстата має бути зблокований із захисним екраном. Зазор між кругом та підручником повинен бути не більше 3 мм. Стежити за тим, щоб підручник був міцно закріплений, абразивний круг – обгороджений захисним кожухом. Правити круг зубилом забороняється.

3.10. При роботі з електроінструментом необхідно:

3.10.1. користуватись діелектричними рукавицями та калошами;

3.10.2. стежити за справністю ізоляції та електроінструменту, надійністю кріплення заземлюючого дроту і штепсельної вилки з заземлюючим контактом;

З.10.3. при перервах у роботі вимикати інструмент. Вмикати електроінструмент у мережу за відсутності спеціального штепсельного з’єднання забороняється.

3.11. Працюючи на верстаку необхідно стежити за тим, щоб поверхня його, оббита листовою сталлю, була гладкою і не мала задирок.

3.12. Виконуючи роботу сумісно з декількома особами, узгоджувати свої дії з діями товаришів по роботі.

Гайки, які важко відкручуються, змочити гасом, а потім відкрутити ключем.

3.15. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно виконувати за допомогою конусної оправки або бородка. Забороняється робити це пальцем.

3.16. Під час роботи зубилом або крейцмейселем слід одягнути захисні окуляри і стежити, щоб осколки, які відлітають, стружка не поранили слюсаря, який працює поруч і оточуючих.

Для захисту людей на верстаку мають бути встановлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м.

Пил і ошурки з верстата змітати щіткою.

З.17. Якщо поблизу робочого місця проводяться електрозварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціальні захисні окуляри.

3.18. Якщо ремонтні роботи проводяться поблизу електричних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подавання струму на час роботи.

3.19. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму.

3.21. Зливати мастила з агрегатів слід тільки у спеціальну тару.

Випадково пролите на підлогу мастило слід негайно засипати тирсою або сухим піском і зібрати у спеціально відведене місце, підлогу витерти.

3.22. Забороняється зберігати на робочому місці легкозаймисті рідини та обтиральний промаслений матеріал.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати робоче місце. Інструмент і пристрої протерти і поскладати їх у відведене для них місце.

4.2. Якщо агрегат, що ремонтується, залишається на спеціальних підставках, перевірити надійність їх встановлення. Не залишати його висіти на тросі вантажопідйомного механізму.

4.3. Зняти спецодяг, повісити його у спеціально призначене для нього місце.

4.4. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.5. 3абороняється мити руки в мастилі, бензині, гасі і витирати їх ганчір’ям, тирсою, стружкою.

4.6. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які були в процесі роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ураження електричним струмом, падіння з висоти вивішених агрегатів, вихід з ладу інструмента, устаткування, пристроїв, відліт осколків металу, наявність шкідливих речовин в робочій зоні та інше.

5.2. Якщо склалась ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, вимкнути електроенергію, джерело живлення пневмоінструменту; огородити небезпечну зону; не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки майстра по усуненню небезпечної ситуації.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ СТОЛЯРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. До виконання столярних робіт допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли навчання за професією столяра, мають досвід роботи і пройшли також

– медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією;

– вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки;

– первинний інструктаж, навчання, стажування на робочому місці і які отримали посвідчення на право самостійної роботи.

1.5. Повторний інструктаж проводиться через три місяці. Періодична перевірка знань з охорони праці проводиться не рідше одного разу на рік.

1.6. При введенні в дію нових чи перероблених правил безпеки при виконанні робіт, після нещасного випадку або аварії, що трапилися на підприємстві (в цеху) через порушення працюючими правил охорони праці, при установленні фактів незадовільного знання працівником інструкцій з охорони праці може бути призначена позачергова перевірка знань.

1.7. Столяр не допускається до роботи в наступних випадках:

– з появою на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

– при відсутності спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил охорони праці;

– при хворобливому стані;

– при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.8. Столяр зобов’язаний:

– користуватися захисною каскою, знаходячись на будівельному майданчику;

– виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований і допущений керівником;

– не виконувати розпоряджень, якщо вони суперечать правилам охорони праці;

– не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб;

– утримувати устаткування і робоче місце в чистоті і порядку;

– працювати тільки справними інструментами, пристосуваннями, механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням;

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і повсякденні вказівки виконроба.

1.9. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що діють на столяра (захаращеність робочого місця, несправність інструменту і обладнання, дія електроструму, падіння з висоти, недостатня освітленість робочої зони, вплив парів лаків, мастил та розчинників).

1.10. Столяру видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту відповідно до Типових галузевих норм: костюм віскозно-лавсановий, фартух бавовняний, рукавиці комбіновані.

Столяр повинен користуватися додатковими засобами індивідуального захисту після спеціального інструктажу: окуляри З1-БЦ чи «Моноблок-2», які використовуються при заточенні інструмента; протигаз або окуляри і респіратор, рукавиці брезентові (при приготуванні антисептиків на органічних розчинниках); протишумові навушники (при наявності шуму).

1.11.Окремі види столярних робіт пов’язані із застосуванням легкозаймистих матеріалів, що небезпечно в пожежному відношенні:

1.11.1.забороняється палити в місцях приготування мастик, антисептиків, клеїв, і в місцях їх зберігання;

1.11.2.тирсу, тріски необхідно зберігати не ближче 50 м від будівель і споруд.

1.12. Приміщення, де готують клей, мастики, антисептики, повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з 5-10 кратним обміном повітря.

1.13. За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи столяр зобов’язаний:

– оглянути робоче місце, забрати непотрібні предмети і матеріали, звільнити проходи;

– перевірити справність настилу лісів, риштовання, пересувних столиків, які застосовуються, наявність і справність їх огородження;

– підготувати для роботи інструмент і пристосування;

– переконатися в достатньому освітленні робочого місця;

– відрегулювати висоту верстака по росту;

– матеріали, інструмент і пристосування на робочому місці розташувати в порядку їх застосування.

2.2. Дерев’яні рукоятки інструментів, пристосувань, які застосовуються, повинні бути виготовлені з деревини твердих порід, гладко оброблені, підігнані і надійно закріплені.

2.3. Забороняється застосовувати ручний інструмент, що має:

– вибої, відколи робочих кінців;

– задирки і гострі ребра в місцях затиску рукою;

– тріщини і відколи на потиличній частині.

2.4. Перед розпилюванням матеріалу вручну покласти його на міцну опору.

2.5. Перед роботою на деревообробному верстаті треба перевірити:

– наявність заземлення електродвигуна, корпуса верстата, електроінструмента;

– пускові і гальмові пристрої верстата;

– наявність і справність огородження і захисних пристосувань.

2.6. Перед роботою стрічковою електричною пилкою особливу увагу потрібно звернути на справність пильної стрічки і роботу шківів, що повинні обертатися вільно і легко.

2.7. Перед роботою електрорубанком необхідно перевірити його на холостому ході. Використання електрорубанка як стаціонарного верстата допускається тільки при установці на ньому захисних пристосувань.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При розпилюванні матеріалу під кутом треба застосовувати інвентарний шаблон (короб).

3.2. Забороняється:

– залишати різальний інструмент лезом нагору під час перерв у роботі;

– розпилювати матеріал на коліні, ставити руку або палець у пропилі для напрямку пилки по рисці;

– очищати рубанок від стружки пальцями з боку підошви рубанка.

3.3. На циркулярних пилках і фугувальних верстатах застосовувати штовхальники для просування заготівель довжиною менше 60 см.

3.4. Забороняється працювати на циркулярній пилці подовжнього розпилювання без розклинюючого ножа і захисного кожуха.

3.5. При свердлінні електродрилем отворів у дерев’яних конструкціях стежити за надійним закріпленням свердла в гнізді шпинделя і за рівномірним виходом стружки з отвору, що висвердлюється.

3.6. При застосуванні електрорубанків необхідно:

– переміщати рубанок по прямій лінії, без перекосів;

– стежити, щоб ножі не забивалися стружкою, і періодично прочищати їх.

3.7. Виконувати роботу на верстаті з абразивним каменем слід тільки при наявності огороджуючого кожуха абразивного круга, підручника і захисного екрана.

3.8. Під час роботи на верстатах забороняється:

– братися за свердла руками, працювати в рукавицях;

– обробляти зледенілий, забруднений матеріал;

– подавати оброблюваний матеріал ривками;

– складати оброблювані деталі на столі верстата чи на огородженні;

– знімати або встановлювати огородження частин, що рухаються;

– гальмувати обертові частини верстата руками чи будь-якими предметами;

– залишати без нагляду верстати, інструмент;

– чистити, обтирати устаткування, видаляти відходи, робити ремонт, підтягувати гайки на ходу.

3.9. Столярні роботи на висоті 1 м над землею або перекриттям повинні виконуватися тільки при наявності огородження. Для роботи на висоті використовувати тільки надійні опори для підмащування.

3.10. У випадку недоцільності пристрою лісів чи риштовання столяр на висоті зобов’язаний користуватися випробуваним запобіжним поясом; місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути зазначені виконробом.

3.11. Забороняється виконувати столярні роботи в неосвітлених чи затемнених місцях.

3.12. Навішення віконних плетінь і дверних полотнин слід робити до установки їх у прорізи.

3.13. Установлювати столярні вироби слід з інвентарних пересувних столиків; забороняється установлювати вироби з приставних драбин.

3.14. Віконні і дверні блоки слід складувати вертикально в один ряд на підкладках із пристроєм упорів по обидва боки.

3.15. Ліси і підмости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їх приймання виконавцем робіт і реєстрації в журналі робіт, а вище 4 м – після приймання комісією.

3.16. Металеві ліси повинні бути надійно заземлені і обладнані засобами блискавкозахисту. Забороняється працювати з металевих лісів поблизу ліній електропередачі.

3.17. Ліси повинні бути прикріплені до стіни. Місця і способи кріплення вказуються в проекті проведення робіт.

3.18. Настили лісів і риштовання необхідно періодично очищати від сміття, бруду, у зимовий час – від снігу і льоду, потім посипати піском.

3.19. Щоб уникнути пошкодження ніг, на лісах і риштованні кінці цвяхів і скоб повинні бути загнуті, непотрібні цвяхи вилучені.

3.20. Забороняється сідати чи ставати на поруччя лісів і риштовання, а також стрибати по настилах.

3.21. При знятті або переміщенні настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття. Доступ людей на ліси на цей час повинен бути закритий.

3.22. Забороняється підніматися на ліси і спускатися з них по опорних сходах і стійках лісів.

3.23. Забороняється виконувати роботи на декількох ярусах по одній вертикалі без проміжних захисних настилів. При спільній роботі в декількох ярусах над працюючими внизу повинно бути не менше 2 - 3 суцільних настилів, що обгороджують від можливого падіння зверху будь-яких предметів.

3.24. Піднімати столярні вироби необхідно в пакетах за допомогою спеціальних пристосувань (контейнерів), що виключають випадання окремих елементів з пакета.

3.25. Забороняється приймати вантаж, який подається краном, безпосередньо в дверні (віконні) прорізи без пристрою виносних вантажоприймальних площадок.

3.26. Забороняється виконувати зовнішні столярні роботи на лісах під час грози, ожеледі, тумана, при вітрі силою 15 м/с і більше.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути приводні верстати від електромережі і замкнути пускові рубильники на замок.

4.2. Протерти і змазати тертьові частини верстатів і механізмів.

4.3. Очистити інструменти і здати їх на збереження.

4.4. Ретельно вимити руки теплою водою з милом чи прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виявленні диму або виникненні загоряння, пожежі необхідно припинити роботу, негайно повідомити майстра, оголосити пожежну тривогу (по місцевому радіо чи звуковими сигналами) і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон. Одночасно з цим, вжити заходів по ліквідації пожежі чи загоряння за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно джерелу пожежі.

5.2. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.3. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.4. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню небезпечної ситуації.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ТЕСЛЯРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Робочим інструментом тесляра може бути: сокира, молоток, кліщі, пила, цв’яходер, електрифікований інструмент та інше.

1.4. За даною Інструкцією тесляр інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж) .

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та тесляра.

1.5. Власник повинен застрахувати тесляра від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров’я тесляра з вини керівника, він (тесляр) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції тесляр несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До виконання теслярських робіт допускати осіб, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.8. Тесляр комплексної бригади повинен бути проінструктований і навчений безпечним прийомам за всіма видами робіт, які він виконує.

1.9. Тесляр повинен:

1.9.1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.9.2. користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту;

1.9.3. знаходячись на будівельному майданчику, користуватись захисною каскою;

1.9.4. не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб;

1.9.5. виконувати тільки ту роботу, за якою він проінструктований і яка доручена керівником робіт;

1.9.6. не виконувати вказівок і розпоряджень, які суперечать правилам охорони праці;

1.9.7. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

1.9.8. надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

1.9.9. утримувати в чистоті і порядку своє робоче місце, не захаращувати його.

1.10. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть діяти на тесляра:

– порізи, удари рук при неправильному користуванні ручним інструментом та при його несправності;

– скалки рук, пошкодження та засмічення очей кусками матеріалів, що відлітають, тирсою та інше;

– удари тіла при неправильному перенесенні та складування матеріалів;

– порізи пальців та пошкодження очей при неправильному загостренні інструменту;

– ураження електрострумом при користуванні електроінструментом.

1.11. Під час роботи з електрифікованим інструментом тесляр повинен мати посвідчення, яке б засвідчувало, що він знає їх будову та правила безпечної експлуатації.

1.12. До роботи на деревообробних верстатах допускати теслярів віком не молодше 18 років, навчені за спеціальною програмою, які мають посвідчення про навчання та проінструктовані з безпечних прийомів роботи на кожному з них.

Біля кожного верстата повинна бути інструкція з його безпечної експлуатації.

1.13. Тесляр забезпечується спецодягом:

– костюм бавовняний;

– рукавиці;

– черевики;

– для робот з просочення деревини антисептиками: костюм брезентовий (замість костюма бавовняного), рукавички гумові, наплічники брезентові;

– під час установки опалубки на гідротехнічних спорудах: костюм бавовняний з водовідштовхуючим просоченням (замість костюма бавовняного);

– під час конопачення дерев’яних конструкцій і споруд: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані;

– на зовнішніх роботах взимку всім додатково: куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці.

1.14. Для перенесення та зберігання інструменту, цвяхів та інших дрібних деталей тесляр повинен користуватися індивідуальною сумкою, портативним ручним ящиком. Ріжучі частини інструмента слід захищати чохлами.

1.15. Забороняється виконувати теслярські роботи на неогороджених робочих місцях, розташованих на висоті 1,3 м і більше над землею чи перекриттям, в неосвітлених або затемнених місцях.

1.16. Рукоятки ручного інструменту повинні бути виготовлені з деревини твердих та в’язких порід. Інструменти повинні бути справними та щільно насадженими на рукоятки. Забороняється застосувати ручний інструмент, який має вибоїни, відколи; на бокових гранях у місцях затискання їх руками не повинно бути задирок та гострих ребер; на дерев’яних поверхнях ручок не повинно бути сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою, не повинно бути наклепів.

1.17. Складування матеріалів:

1.17.1. круглий ліс - в штабель висотою не більше 1,5 м з прокладками між рядами та встановленням упорів проти розкочування, висота штабеля не повинна бути більше його ширини;

1.17.2. пиломатеріали - в штабель, висота якого при рядовій укладці складає не більше половини ширини штабеля, а при укладці в клітку - не більше ширини штабеля. Проходи між штабелями - не менше 1 м.

1.18. Забороняється опирати матеріали та вироби до огорож та елементів тимчасових та капітальних споруд.

1.19. Строповку матеріалів та виробів, які складаються вантажопідіймальними механізмами, може виконувати тесляр, який має посвідчення стропальника.

1.20. Палити дозволяється тільки в певних місцях.

1.21. Роботи по антисептуванню деревини (приготуванню суміші, а також навантаженню, розвантаженню та розпаковці хімічних матеріалів) можуть виконувати особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж.

1.22. Працівники, які мають на шкірі порізи, тріщини та рани, до обробки деревини не допускаються.

1.23. Антисептування повинно виконуватись із застосуванням гумових рукавичок, окулярів, респіраторів і протигазів.

2.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, взути спецвзуття та підготувати інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) згідно з інструкцією по професії.

2.2. Перед початком роботи тесляр повинен оглянути робоче місце, прибрати непотрібні матеріали, предмети, звільнити проходи і підготувати до роботи інструменти та пристосування.

2.3. Ручний інструмент перевіряється візуально; особлива увага приділяється щільності насадки його на ручках та загостренню.

2.4. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту.

2.5. Перевірити достатність освітлення.

2.6. Одержати від керівника робіт завдання.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Обтісування деревини слід виконувати з правого боку в напрямку від основи до верхів’я, при цьому необхідно становитися так, щоб права нога знаходилась як можна далі від деревини.

Під час тесання сокирою оброблювана деревина повинна знаходитись на підкладках, що виключають її самовільне зсування та скочування.

3.2. Обробка матеріалів повинна виконуватись на жорсткій основі (земля, перекриття).

Забороняється виконувати ці роботи на настилах риштувань і помостів. На них допускається тільки збирання, монтаж та припасування деталей.

3.3. Під час переносу вручну пиломатеріалів (колод, брусків) підношувачі повинні бути одного зросту і нести брус, колоду тільки на правому чи на лівому плечі. Скидати з пліч чи опускати піднесені матеріали необхідно одночасно по команді та на підготовлену площадку.

3.4. 3 колод та дощок від розбирання дерев’яних конструкцій, риштувань, помостів необхідно видаляти скоби, загинати цвяхи.

3.5. Під час улаштування риштувань, помостів та інших засобів підмащування тесляр повинен керуватися одержаними від керівника робіт кресленням, планом виконання робіт (ПВР).

3.6. Риштування і помости слід установлювати на сплановану площадку, на щільні (нерозрізні) дерев’яні підкладки товщиною не менше 5 см, підкладені під кожну пару стояків перпендикулярно до стіни будівлі.

Не дозволяється вирівнювати підкладки за допомогою цеглин, каменів, відрізків, дощок.

3.7. Конструкції огородження повинні складатися зі стояків, струганого поруччя, розташованого на висоті не менше 1,1 м від робочого настилу, одного проміжного елемента та бортової дошки висотою не менше 15 см. Ширина настилу на риштуваннях і помостах повинна бути не менше 2 м – для кам’яних, 1,5 м – для штукатурних, 1 м – для малярних та монтажних робіт. Настили на риштуваннях і помостах повинні мати рівну поверхню з щілиною між дошками не більше 5 мм. З’єднання щитів допускається тільки по їх довжині, причому

Кінці елементів, які стикуються, повинні знаходитись на опорі і перекривати її не менше, ніж на 0,2 м в кожний бік. При улаштуванні риштувань зазор між робочим настилом і стіною будівлі повинен бути: при кам’яній кладці – 50 мм, при оздоблювальних роботах – 150 мм.

3.8. Риштування кріпляться згідно з ПВР.

3.9. Забороняється кріпити риштування до парапетів, карнизів, труб, балконів та інших виступаючих конструкцій будівлі.

3.10. Для закріплення котлованів, траншей глибиною до 3 м в ґрунтах природної вологості (крім піщаних) застосовуються дошки товщиною не менше 40 мм, а в ґрунтах піщаних з підвищеною вологістю – не менше 50 мм, закладаючи їх за вертикальні стійки у притул до ґрунту з кріпленням до стійок. Встановлювати стійки кріплення слід згідно з ПВР, але не рідше, ніж через 1 м; під кінцями розпірки (зверху і знизу) необхідно прибивати бобишки. Допускається випускати верхні дошки кріплення над бровками траншей не менше, ніж на 15 см.

3.11. Під час роботи на дощаній основі покрівлі працюючі, крім запобіжного пояса, забезпечуються особливими козирками (упорами), які, як і захисний пояс, за допомогою вірьовки кріпляться до надійних частин будівлі (за вказівкою керівника робіт).

3.12. Розбирання дощаних кріплень котлованів і траншей виконують знизу вверх. Кількість одноразово видалених дощок по висоті не повинна перевищувати трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах – одної дошки.

Розбирання кріплення повинно виконуватись в присутності керівника робіт.

3.13. Забороняється виконувати роботи на покрівлі з риштувань і конструкцій під час ожеледиці, густого туману, зливі, грози, снігопаду, при швидкості вітру 15 м/с і більше.

3.14. Будівельне сміття дозволяється спускати з покрівлі, перекриття, риштувань тільки по закритих жолобах або в закритих ящиках, контейнерах за допомогою кранів та підйомників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути верстати, електроінструмент, пристосування від електромережі.

4.2. Прибрати робоче місце від будівельного сміття.

4.3. При роботі на верстатах протерти і змастити частини, що труться (при вимкненому від електромережі верстаті).

4.4. Протерти інструмент, скласти його в інвентарний ящик.

4.5. Спецодяг, засоби індивідуального захисту скласти у відведене для нього місце.

4.6. Вимити руки, обличчя з милом, при можливості, прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Причинами виникнення аварійної ситуації, що може призвести до нещасного випадку вважається:

- порушення правил охорони праці під час улаштування риштувань, помостів;

- виконання опалубних робіт з порушенням ПВР;

- порушення правил охорони праці під час обтісування деревини;

- несправність ручного і електрифікованого інструменту;

- відсутність, несправність або невикористання засобів індивідуального захисту та інше.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що може призвести до аварії або нещасного випадку, необхідно зупинити верстат (якщо тесляр працював на ньому), вимкнути його від електромережі, в усіх випадках забезпечити огородження небезпечної зони, не допускати до неї сторонніх осіб; повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.6. В усіх випадках необхідно виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації наслідків аварії.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО

І ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. За цією Інструкцією інструктується:

1.3.1. технологічний персонал, пов’язаний з роботою, при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом;

1.3.2. електротехнічний персонал, який виконує роботи на електротехнічних установках, а також на складному енергонасиченому обладнанні, під час роботи якого вимагається постійне технологічне обслуговування і регулювання електроапаратури, електроприводів і елементів електропостачання.

1.4. Технологічний та електротехнологічний персонал повинен дотримуватись вимог цієї Інструкції та інструкції з охорони праці за конкретною професією.

1.5. До самостійної роботи з обслуговування технологічного та енергонасиченого обладнання допускати осіб відповідно до вимог інструкцій з охорони праці для працівників конкретних професій.

1.6. Технологічний (не електротехнічний) персонал, який здійснює експлуатацію технологічного обладнання, повинен мати І-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Кваліфікацію присвоювати до початку роботи після інструктажу з цієї інструкції і перевірки знань безпечних методів роботи на обладнанні особою, відповідальною за електрогосподарство, або за її письмовою вказівкою іншою особою з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III-ї.

Результати перевірки оформляти в “Журналі реєстрації інструктажів з охорони праці” без видачі посвідчення; в журналі після інструктажу повинні бути підписи інструктованого та інструктуючого.

Перевірку знань та підтвердження кваліфікаційної групи з електробезпеки проводити щорічно.

1.7. Технологічний персонал повинен мати загальне уявлення про небезпеку електричного струму і заходи безпеки під час роботи та при обслуговуванні технологічного електрифікованого обладнання, бути ознайомленим з правилами надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

1.8. Електротехнологічний персонал, який здійснює експлуатацію електротехнологічних установок та енергонасиченого обладнання, повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II-ї, та відповідне посвідчення.

Перевірку знань і підтвердження кваліфікаційної групи з електробезпеки в комісії підприємства проводити в порядку, встановленому для електротехнічного персоналу.

1.9. Електротехнологічний персонал повинен:

1.9.1. бути елементарно технічно обізнаним з електроустановками;

1.9.2. мати чітке уявлення про небезпеку електричного струму та наближення до струмоведучих частин;

1.9.3. знати основні заходи безпеки при роботі в електроустановках;

1.9.4. мати практичні навички надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.

1.10. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, організація та виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт та випробувань, чищення світильників та електрообладнання дозволяються лише електротехнічному персоналу, який має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II-ї.

1.11. Під час роботи на технологічний та електротехнологічний персонал можуть діяти небезпечні і шкідливі виробничі фактори по професіях.

1.12.За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.2. Підготувати та перевірити справність основних і допоміжних засобів захисту в електроустановках, що використовуються на даному робочому місці.

2.3. Ознайомити із записами в журналі передачі змін про технічний стан обладнання, випадки порушення правил охорони праці за попередню зміну.

2.4. Перевірити оглядом, прокручуванням вручну, в режимі “поштовх” або на холостому ході стан обладнання, особливу увагу звернути на справність вмикаючих, вимикаючих, пускорегулюючих пристроїв (пускачів, рубильників, трансформаторів, кнопкових пультів), сигналізації, гальмової системи.

2.5. Перевірити справність і надійність спрацьовування блокувань безпеки методом штучного створення аварійних ситуацій.

2.6. Перевірити справність електропроводок (відсутність пошкоджень ізоляції і металорукавів).

2.7. Оглянути заземлення обладнання, перевірити стан ланцюга між заземлювачем і елементами, що заземлюються, на відсутність обривів і нещільних контактів в провіднику, який з’єднує обладнання із заземлюючим пристроєм (системою заземлення).

2.8. Переконатися у справності ламп, які сигналізують про подання напруги на ланцюги керування електрообладнанням, електронагрівачів тощо.

2.9. Переконатися у відсутності дії струму при доторканні до металевих частин обладнання при увімкненні ввідного вимикача.

2.10. При несправностях технологічного та електрообладнання, виявлених перед початком та під час роботи, вимкнути електрообладнання з мережі ввідним вимикачем і доповісти начальнику підрозділу. До усунення несправностей і дозволу ремонтного персоналу (налагоджувальників, електриків) роботу не розпочинати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Технологічний та електротехнологічний персонал виконує роботу згідно з технологічними інструкціями та інструкціями з охорони праці.

3.2. Технологічному та електротехнологічному персоналу дозволяється проводити вмикання технологічного обладнання, електротехнологічних установок, якщо це регламентовано технологічною інструкцією і входить в його прямі обов’язки.

3.3. Постійно контролювати стан електрообладнання, не допускати псування ізоляції, електропроводки і кабелів, металорукавів, не допускати попадання гасу, бензину, мастильних матеріалів, води в електрообладнання, електродвигуни, магнітні пускачі, рубильники, реостати, кнопки тощо.

3.4. Не відчиняти розподільних шаф, щитів, пультів, рубильників, магнітних пускачів, електродвигунів, не торкатися неізольованих струмоведучих частин. Пам’ятати, що безпечна напруга для людини – не вище 42 В, сила струму більше 0,1 А – смертельна.

3.5. Забороняється:

– відчиняти дверцята розподільних шаф, рубильників, магнітних пускачів, пультів керування, розподільні коробки електродвигунів;

– міняти плавкі вставки запобіжників, електролампи в світильниках;

– ремонтувати електромережу і електрообладнання;

– вмикати електрообладнання, переносні електроприймачі в розподільних шафах, за виключенням електроприймачів, що вмикаються до мережі за допомогою штепсельних рознімань, розташованих зовні шаф;

– вмикати рубильники і кнопки пускачів сторонніми (випадковими) предметами;

– визначати температуру нагрівання електричних машин і трансформаторів дотиком руки;

– захаращувати підходи до електроустановок, пускачів, розподільних шаф;

– знімати попереджувальні таблички, плакати, заземлення і загорожі без дозволу керівника робіт.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути технологічне електрифіковане обладнання та електротехнологічні установки, місцеве освітлення, місцеву вентиляцію.

4.2. Упорядкувати робоче місце, відходи виробництва винести за межі дільниці у відведене місце.

4.3. При передачі зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності і зробити відповідний запис у журналі передачі змін.

4.4. Зняти і сховати спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, основні і допоміжні захисні засоби в електроустановках у відведені місця.

4.5. Вимити лице і руки теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Негайно вимкнути технологічне та електричне обладнання з електромережі:

5.1.1. при виявленні запаху гару, диму або вогню з електродвигуна або пускорегулювальної апаратури та пристроїв, загоранні електропроводки;

5.1.2. при різкому перегріванні електродвигуна, підшипників;

5.1.3. при значному зниженні числа обертів вала електродвигуна, що супроводжується різким нагріванням його корпусу;

5.1.4. при іскрінні в електродвигуні та електрообладнанні;

5.1.5. при виявленні на металевих частинах обладнання напруги (відчуття дії струму);

5.1.6. при роботі електродвигуна на двох фазах (двигун гуде);

5.1.7. при обриві заземлюючого провідника;

5.1.8. при припиненні подавання електроенергії;

5.1.9. при виявленні несправностей в системі зупинки машини, гальмової системи, сигналізації та блокувань безпеки;

5.1.10. при поломці будь-якого механізму, виявленні незвичайного для даної машини шуму або вібрації;

5.1.11. при травмуванні обслуговуючого персоналу.

5.2. Повідомити про те, що сталося, начальника підрозділу.

5.3. Огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

5.4. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння; при необхідності викликати пожежну частину.

5.5. При загоранні електроустановок необхідно вимкнути електрообладнання і приступити до гасіння пожежі наявними на дільниці первинними засобами пожежогасіння.

Для гасіння електроустановок, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники, а також сухий пісок, азбестову тканину, які накидають на джерело займання.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт над ліквідацією небезпеки.

5.7. Якщо стався нещасний випадок, необхідно надати потерпілому першу медичну допомогу; у разі потреби викликати лікаря.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ТОКАРЯ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.3. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".

1.4. Робочим місцем токаря є токарний верстат, біля якого він перебуває протягом всієї робочої зміни.

1.5. На робочому місці повинен бути набір різців, підкладок під них, планшайба, люнети, обертаючий центр, набір напилків, повідкові патрони та інше.

1.6. Біля кожного верстата повинна бути вивішена інструкція з безпечної його експлуатації та табличка із зазначенням особи, яка відповідає за його експлуатацію.

1.7. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев’яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.

1.8. За даною Інструкцією токар інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж). Результат інструктажу заносити до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, і токаря.

1.9. Керівник повинен застрахувати токаря від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я токаря з вини власника, він (токар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.10.За невиконання вимог даної Інструкції токар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.11. До самостійної роботи токарем допускати осіб, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.12. Токар повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– виконувати тільки ту роботу, яку доручив керівник та за якою він проінструктований;

– користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту;

– утримувати в чистоті та порядку робоче місце;

– не захаращувати проходи;

– не допускати на робоче місце сторонніх осіб;

– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та за безпеку товаришів по роботі.

1.12. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які діють на токаря:

– ураження електрострумом;

– дія на шкіру мастила, охолоджуючих рідин;

– протяги;

– стружка, частини, які відкололися від деталі, що обробляється;

– несправність керування верстатом;

– обертові частини верстатів і деталі, що обробляються;

– різальний інструмент;

– підвищені рівні шуму.

1.13. Токар забезпечується спецодягом:

– костюм віскозно-лавсановий;

– черевики шкіряні;

– окуляри захисні.

1.14. Робоче місце токаря повинно мати достатнє освітлення, в тому числі і місцеве.

1.15. На робочому місці токаря не повинно бути протягів.

1.16. Пускові пристрої, електродвигуни, а також металеве обладнання, яке може опинитись під напругою, повинні бути заземленими.

1.17. Пускові ящики електродвигунів повинні мати блокування, яка дозволяє відкривати ящик тільки після вимкнення рубильника.

1.18. Пускові кнопки повинні бути заглиблені, що виключає самовільне вмикання при випадковому дотику.

1.19. Для запобігання шкірних захворювань при користуванні охолоджуючими рідинами (емульсії, масла та інше) необхідно перед початком роботи змастити руки спеціальними пастами.

1.20. Матеріали до верстатів можуть подаватись механічними візками (автокари, автонавантажувачі та інше).

1.21. Прутковий матеріал, що подається до верстата для обробки, не повинен мати кривизни.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, застібнутися, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, одягти головний убір.

2.2. Підготувати верстат для роботи.

2.3. Перевірити наявність, справність інструменту і розкласти його в порядку, зручному для роботи.

2.4. Відрегулювати освітлення так, щоб робоча зона була достатньо освітлена, а світло не засліплювало очі.

2.5. Перевірити верстат на холостому ході:

2.5.1. справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки та інше);

2.5.2. справність системи змащення і охолодження;

2.5.3. справність фіксації важелів увімкнення і перемикання (впевнитись, що можливість самовільного перемикання з холостого ходу на робочий виключена);

2.5.4. відсутність слабини в рухомих частинах верстата, особливо в шпинделі, подовжніх і поперечних полозках супорта.

2.6. Перевірити справність та наявність усіх огороджень і пристроїв, надійність закріплення різального інструменту.

2.7. При виявленні несправностей інструменту, обладнання верстата, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника робіт.

2.8. Перевірка справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв, захисного заземлення, огородження проводиться візуально.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Вимоги безпеки при обробці різанням повинні бути викладені в технологічних документах і виконуватися протягом всього технологічного процесу.

3.2. Використовувати інструмент та пристосування тільки за призначенням.

3.3. Під час установки (нагвинчування) патрона чи планшайби на шпиндель необхідно підкладати під них на верстат дерев’яні прокладки з виїмкою по формі патрона (планшайби); нагвинчувати тільки вручну.

3.4. Згвинчування патрона (планшайби) ударами кулачків об підставку допускається тільки при ручному обертанні патрона.

3.5. У разі обробки деталей довжиною, яка дорівнює 12 діаметрам і більше, а також під час швидкісного і силового різання деталей довжиною, яка дорівнює 8 діаметрам і більше, необхідно застосувати додаткові опори (люнети).

3.6. Надійно та жорстко закріпляти деталі в патроні верстата. Після закріплення деталі вийняти з патрона торцевий ключ. Не допускати, щоб кулачки виступали за бокову поверхню патрона. Якщо кулачки виступають, необхідно замінити патрон або встановити спеціальні захисні пристосування.

3.7. У разі наявності на верстаті гідравлічних, пневматичних або електромагнітних пристроїв для закріплення деталей необхідно захищати від механічних пошкоджень трубки подач повітря, рідини, електроенергії.

3.8. Під час обробки заготовок в центрах необхідно застосовувати безпечні хомути або повідкові патрони.

3.9. Під час закріплення заготовок в центрах:

– протерти та змастити центрові отвори;

– застосовувати токарні центри, які відповідають розмірам отворів;

– не допускати упору центра в дно центрового отвору заготовки;

– не затягувати туго задній центр;

– надійно закріпляти задню бабку;

– надійно закріпляти заготовку в хомутах, щоб вона не прокручувалась в процесі обробки.

3.10. Під час обробки пруткового матеріалу виступаючий з шпинделя кінець прута необхідно захищати по всій довжині. Довжина прута повинна відповідати паспортним даним верстата.

3.11. Під час швидкісної обробки забороняється працювати з нерухомим центром.

3.12. Під час перевірки правильності установки заготовки в патроні необхідно користуватись шматком крейди.

3.13. Під час обробки металів, котрі дають стружку, не допускати намотування її на заготовку, що обробляється, інструмент, патрон; в цих випадках користуються спеціальними різцями. Скидати стружку необхідно від себе і в бік від патрона.

3.14. Поверхню заготовки, що обробляється, необхідно розміщувати ближче до патрону.

3.15. Для захисту очей від стружки та бризок охолоджувальної рідини необхідно користуватися захисним екраном або окулярами.

3.16. Виліт різця при закріпленні його в різцеутримувачі не повинен перебільшувати 1,5 висоти його утримувача. Кріпити різець необхідно не менше, ніж двома болтами різцеутримувача.

3.17. Під час центрування деталей на верстаті та їх вимірюванні, а також при виконанні операцій по шліфуванню наждаком, зачищенню або відпилюванню - різець необхідно відводити від патрона на безпечну відстань.

З.18. У разі вібрації верстата його необхідно зупинити та ліквідувати причини вібрації (змінити режим обробки, перевірити правильність закріплення деталі та ін.).

3.19. Підводити різець до деталі, що обробляється, необхідно обережно і тільки під час роботи верстата, а відводити до зупинки верстата.

3.20. У разі підрізки торців обробку необхідно починати від центру, при цьому різець повинен бути встановлений по осях центрів.

3.21. Різці з напаяними пластинами з твердих сплавів необхідно ретельно контролювати; забороняється користуватися різцями, пластини котрих мають тріщини або ознаки відриву від тіла різця.

3.22. Не можна допускати нагромадження стружки біля верстата під час роботи.

3.23. Токар повинен зупинити верстат та вимкнути електродвигун:

– у разі виявлення несправностей пристроїв та електродвигуна;

– під час огляду, чистки, змащування верстата;

– під час встановлення та зняття тяжких заготовок;

– під час вимірювання деталей, що оброблюються, якщо нема спеціальних пристроїв для вимірів на ходу.

3.24. Під час кожного увімкнення верстата необхідно впевнитись, що пуск верстата нікому не загрожує.

3.25. Забороняється:

– чистити та змащувати частини верстата під час його роботи;

– встановлювати заготовки під час роботи верстата;

– ремонтувати верстат та його механізми, а також підкручувати болти та гайки під час його роботи;

– гальмувати обертаючі частини верстата рукою;

– під час роботи верстата подавати рукою в шпиндель прут, що обробляється;

– користуватися напилком та іншими інструментами без дерев’яних ручок;

– видаляти стружку з верстата рукою;

– допускати прибиральницю проводити прибирання під час роботи верстата;

– допускати до верстата осіб, котрі не мають до нього відношення.

3.26. Готові заготовки і деталі необхідно складувати на спеціальних стелажах, не захаращувати робоче місце і підходи до нього.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Зупинити верстат, вимкнути електродвигун.

4.2. Упорядкувати робоче місце:

4.2.1. прибрати стружку з верстата;

4.2.2. різці, вимірювальні пристосування та інструменти скласти у спеціально відведене місце;

4.2.3. прибрати з верстата готові деталі, заготовки.

4.3. Змастити верстат після його вимкнення.

4.4. 3няти спецодяг, вимити обличчя, руки з милом, при можливості прийняти душ.

4.5. Не дозволяється мити руки гасом, бензином, витирати їх брудним ганчір’ям.

4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При роботі на токарному верстаті можуть бути: виривання деталі з патрона (планшайби), центрів, поломки різців, виривання різців з різцеутримувачів та інше.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, вимкнувши його від електромережі, доповісти начальнику підрозділу про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ФОТОГРАФА

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. За даною Інструкцією фотограф інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та фотографа.

1.4. Керівник повинен застрахувати фотографа від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я фотографа з вини власника, він (фотограф), має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції фотограф несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До самостійної роботи фотографом допускати осіб, які мають спеціальну підготовку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7. Робоче місце фотографа може бути стаціонарним та пересувним.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на фотографа:

1.8.1. підвищена загазованість повітря робочої зони продуктами згорання дугових ліхтарів;

1.8.2. підвищена температура поверхонь копіювальних рам та сушильних шаф;

1.8.3. підвищений рівень УФ - випромінювання;

1.8.4. підвищена вологість в темних кімнатах від випаровування розчинів для оброблення фотоплівки;

1.8.5. підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

1.8.6. підвищений рівень статичної електрики (від тертя фотоплівок);

1.8.7. відсутність природного освітлення в темних кімнатах;

1.8.8. підвищена яскравість світла під час роботи освітлювачів;

1.8.9. прямий та відбитковий блиск від оптичних поверхонь і фотоплівок;

1.8.10. гострі краї, задирки у матеріалів, ретушерський інструмент та обладнання;

1.8.11. токсичні і подразнювальні речовини: озон та речовини, які застосовуються для обробки та склеювання фотоплівки, ретушування фотоформ;

1.8.12. перенапруження зорового аналізатора, монотонність праці.

1.9. Фотограф повинен:

1.9.1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.9.2. не допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до роботи;

1.9.3. виконувати тільки ту роботу, по якій допущений керівником робіт та по якій проінструктований;

1.9.4. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.9.5. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.9.6. не виконувати вказівки, якщо вони суперечать правилам охорони праці;

1.9.7. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.10. Забороняється:

1.10.1. залишати без нагляду увімкнене обладнання;

1.10.2. палити на робочому місці;

1.10.3. користуватись у робочих приміщеннях електроплитками та електронагрівальними приладами з відкритими нагрівальними елементами;

1.10.4. захаращувати робоче місце;

1.10.5. залишати увімкненим обладнання.

1.11. Фотограф забезпечується спецодягом: халат бавовняний; при ретушерних роботах додатково нарукавники бавовняні.

1.12. Фотограф повинен постійно слідкувати за справністю обладнання, електропроводки, розеток, освітлювальних ламп, водопровідних кранів, ванн, стоків води тощо.

1.13. Хімікати та їх розчини слід зберігати в щільно закритих ємностях в кількості не більше змінної норми. На кожній ємності має бути чіткий напис про вміст.

1.4. Фотоплівка має зберігатися в спеціально обладнаному приміщенні в металевих ящиках, а на робочому місці – в спеціальних пеналах. Обрізки фотоплівки, що утворюються в процесі роботи, слід складати в спеціальні металеві ящики з кришками та виносити з робочого приміщення після закінчення зміни.

1.15. Особисті речі та верхній одяг зберігати в спеціально відведених місцях.

1.16. Фотограф повинен бути ввічливим з клієнтами.

1.17. При пересувній роботі фотограф повинен виконувати «Правила дорожнього руху України» та правила дорожнього руху для пішоходів.

1.18. Якщо фотограф поєднує ще й будь-яку іншу роботу, він повинен бути проінструктованим по безпечному її виконанню.

1.19. У темних кімнатах фотолабораторій обладнання, інструменти, прилади, кювети з проявником, фіксажем, ослаблювачем та іншими розчинами мають знаходитися у визначених місцях згідно з послідовністю технологічних операцій.

1.20. У приміщенні фотолабораторії всі проходи навколо фотообладнання повинні бути вільними.

1.21. Світлочутливі матеріали слід зберігати при можливо більш низькій температурі з вологістю повітря, яка не перевищує 60-70%.

1.22. Фотоматеріали слід віддаляти від будь-яких джерел випромінювання, а пачки слід зберігати у вертикальному положенні.

1.23. Сипучі хімічні речовини слід зберігати в скляних банках з щільними пробками і наклейками з чіткими написами.

Рідкі речовини, розчини речовин і особливо сильні кислоти в пляшках з щільними гумовими чи пластмасовими пробками.

Чіткі великі легко читальні написи обов’язкові.

1.24. Електрообладнання повинно мати справну ізоляцію.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг; перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту (гумових рукавичок, світлозахисних окулярів).

2.2. Підготувати робоче місце. Ознайомитися із завданням на виконання робіт, перевірити стан необхідного обладнання та пристроїв, наявність та справність захисного заземлення, міцність закріплення загорож.

2.3. Перевірити наявність засобів пожежогасіння та засобів для надання першої медичної допомоги.

2.4.Якщо виявились несправності в обладнанні, не приступаючи до роботи, доповісти про це керівника робіт.

До усунення несправностей роботу не розпочинати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час репродукування:

3.1.1. у темних кімнатах фотолабораторій обладнання, інструменти, прилади, кювети з проявником, фіксажем, ослаблювачем та іншими розчинами мають знаходитися у визначених місцях згідно з послідовністю технологічних операцій;

3.1.2. у приміщенні фотолабораторії всі проходи навколо фотообладнання повинні бути вільними;

3.1.3. при розрізуванні фотоплівки гострим інструментом та пристроями остерігатися порізів рук. Не рвати фотоплівку та слідкувати за тим, щоб вона не мала рваних гострих країв;

3.1.4. установлювати оригінал в оригіналотримач, а також виймати його слід тільки при вимкненому загальному вимикачі;

3.1.5. під час виконання робіт біля увімкнених освітлювачів фоторепродукційного обладнання належить користуватися захисними окулярами із світлофільтрами;

3.1.6. дотримуватися технологічної послідовності та режимів обробки проявлення фотоматеріалів.

Під час приготування розчинів для проявлення кольорових фотоматеріалів необхідно користуватися гумовими або поліхлорвініловими рукавичками, а також респіратором для запобігання попаданню в органи дихання сухого проявника;

3.1.7. під час використання проявних машин дотримуватися режимів обробки згідно з технічною документацією;

3.1.8. у випадку застосування сушильних шаф слідкувати за роботою електронагрівальних елементів, терморегуляторів та місцевих відсмоктувачів повітря;

3.1.9. Забороняється:

- пробувати на смак будь-які речовини;

- розсипати хімікати, розливати та розбризкувати розчини;

- розкидати фотоплівку по приміщенню;

- користуватися розбитим (чи з тріщиною) скляним посудом;

- налагоджувати обладнання при увімкненому електричному живленні;

- працювати з сушильними шафами при відсутності загорожі нагрівальних елементів.

3.2. Під час ретушування:

3.2.1. загальне освітлення в приміщенні слід забезпечувати за рахунок відбитого (наприклад, від стелі) світлового потоку без будь-яких додаткових підсвічувань.

Робоче місце ретушера має бути захищене від прямого сонячного світла;

3.2.2. працювати належить за ретушерським пультом, обладнаним боковими стінками, які повністю захищають робоче місце ретушера від загального освітлення;

3.2.3. під час роботи слід сидіти прямо, вільно, для зручності використовувати спеціальні опори чи опорні планки для ніг;

3.2.4. відстань від очей до фотоформи має бути такою, як при читанні;

3.2.5. у процесі роботи необхідно робити невеликі перерви для зняття зорового перенапруження, виконуючи вправи для очей;

3.2.6. вільний просвіт на екрані навколо фотоформи слід закривати темним папером.

Ретушування негативів та діапозитивів слід виконувати по частинах, користуючись шаблоном з чорного паперу;

3.2.7. ретушерські голки та шабери слід зберігати в спеціальному футлярі. Не дозволяється тримати їх в кишенях, закріплювати на пульті, столах тощо;

3.2.8. не слід розміщувати ретушерські пульти впритул до нагрівальних приладів;

3.2.9. Забороняється:

- виконувати роботи на екрані з тріщиною;

- брати в рот пензлики;

- витирати руки та пензлики об одяг;

- розкидати інструменти, матеріали, фарби;

- розвішувати фотоформи на вікнах, радіаторах, в інших, не призначених для цього місцях.

3.3. Під час монтажу фотоформ:

3.3.1. лампа в монтажному столі має бути захищена відповідною арматурою;

3.3.2. необхідно слідкувати, щоб матове (молочне) скло не нагрівалося від нижніх джерел світла. Забороняється використовувати просте скло з паперовим розсіювачем;

3.3.3. для монтажу належить застосовувати скло без тріщин із заокругленими або зашліфованими краями. Переносити скло-монтажі слід в брезентових рукавицях, а зберігати – у вертикальному положенні на спеціальних стелажах.

Полімерні плівки для монтажу мають бути з рівними та гладкими краями;

3.3.4. граверні голки, шабери та ріжучий інструмент тримати тільки в спеціальних футлярах;

3.3.5. чищення монтажу-основи слід виконувати в гумових чи поліхлорвінілових рукавицях у раковині-мийці, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією;

3.3.6. нітроцелюлозі та гумові клеї, а також розчинники (ацетон, спирт етиловий та ін.) необхідно зберігати в металевій шафі в кількості, що не перевищує змінної норми. На робочих місцях клей слід зберігати в щільно закритих ємностях;

3.3.7. тампони, змочені робочими розчинами, розчинниками, клеями тощо, слід складати в металеві ящики з кришками, після кожної зміни виносити їх у спеціально відведене місце;

3.3.8. Забороняється:

- працювати на екрані з тріщиною;

- спиратися руками чи ліктями на скло монтажного столу;

- залишати чи закріпляти на столі, а також класти в кишеню ріжучий інструмент;

- брати в рот граверні голки;

- розкидати тампони, змочені робочими розчинами.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати робоче місце. Вимкнути обладнання з електромережі, інструмент та робочі розчини забрати у відведені для цього місця.

4.2. Сховати оригінали та інші документи.

4.3. Злити розчини, промити ванни та закрити водопровідні крани.

4.4. Зняти спецодяг та повісити його до шафи.

4.5. Вимити руки теплою водою з милом.

4.6. Вимкнути загальне освітлення.

4.7. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Умови, які можуть викликати аварійну ситуацію та нещасні випадки:

5.1.1. підвищена загазованість повітря робочої зони продуктами згоряння дугових ліхтарів;

5.1.2. підвищена температура поверхонь копіювальних рам та сушильних шаф;

5.1.3. ураження електрострумом;

5.1.4. дія токсичних і подразнювальних речовин: озон та речовин, які застосовуються для обробки та склеювання фотоплівки, ретушування фотоформ;

5.1.5. підвищений рівень УФ – випромінювання;

5.1.6. проливання хімікатів та розчинів;

5.1.7. попадання хімічних розчинів на поверхню шкіри рук та очі.

5.2. При виникненні такої ситуації необхідно вимкнути електрообладнання, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те що сталося керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати лікаря.

5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння; при необхідності викликати пожежну частину.

5.6..Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ФРЕЗЕРУВАЛЬНИКА

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. За цією Інструкцією фрезерувальник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та фрезерувальника.

1.4. Керівник повинен застрахувати фрезерувальника від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров’я фрезерувальника з вини власника фрезерувальник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції фрезерувальник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До самостійного виконання фрезерувальних робіт допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження та спеціальне навчання для роботи на верстатах, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. Інструкція з безпечної експлуатації верстата повинна бути вивішеною на робочому місці.

1.8. Всі рухомі частини верстата мають бути зачинені та огороджені.

1.9. Підходи до робочого місця та проходи не повинні бути захаращені.

1.10. У неробочий час все обладнання робочого місця фрезерувальника повинно знаходитись у положенні, що виключає можливість увімкнення його сторонніми особами.

1.11. Фрезерувальник повинен:

1.11.1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.11.2. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та з якої проінструктований;

1.11.3. не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;

1.11.4. не допускати присутності на своєму робочому місці сторонніх осіб;

1.11.5. постійно пам’ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці, пожежної безпеки і безпеку людей, що працюють поруч;

1.11.6. знати розташування медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу допомогу при нещасному випадку;

1.11.7. знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

1.11.8. користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту за призначенням;

1.11.9. виконувати вимоги технологічного процесу, особливо при обробці матеріалів з металів та сплавів, які мають схильність до самозапалення (магній, його сплави тощо).

1.12. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть діяти на фрезерувальника під час виконання робіт:

1.12.1. електрострум;

1.12.2. рухомі частини фрезерного верстата та незахищений робочий інструмент;

1.12.3. підвищені шум та вібрація;

1.12.4. падіння заготовок та готових деталей;

1.12.5. теплові опіки рук при знятті з верстата неохолоджених деталей;

1.12.6. стружка оброблюваних деталей;

1.12.7. підвищена запиленість та загазованість робочої зони.

1.13. Фрезерувальник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту – костюм віскозно-лавсановий, черевики хромові, окуляри захисні.

1.14. Встановлювати та знімати важкі заготовки, деталі та пристосування (масою понад 16 кг) тільки за допомогою підйомних механізмів.

1.15. Користуватися підйомними механізмами дозволяється фрезерувальникам, які пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення.

1.16. Подані на обробку і оброблені деталі повинні стійко укладатися на підкладках та стелажах, висота штабелів не повинна перевищувати для дрібних деталей 0,5 м, середніх – 1 м, великих – 1,5 м.

1.17. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев’яні трапи на всю довжину робочої зони і завширшки не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.

1.18. Крім цієї Інструкції фрезерувальник повинен також керуватись інструкцією заводу-виробника з безпечної експлуатації верстата, на якому працює.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Одягнути та привести в порядок спецодяг. Застебнути спецодяг на всі ґудзики, не допускаючи при цьому звисання кінців одягу. Зашнурувати та зав’язати шнурки на взутті. Прибрати волосся під головний убір.

2.3. Підготувати та перевірити справність необхідного для роботи інструменту та пристосування (згідно з технологічним процесом) і засоби індивідуального захисту.

2.4. Підготувати робоче місце для проведення робіт. Звільнити підходи та проходи до нього. Переконатись, що робоче місце достатньо освітлене.

2.5. Перевірити наявність та справність дерев’яного настилу біля верстата.

2.6. Перевірити наявність та справність:

2.6.1. огородження зубчастих коліс, привідних пасів та інше, а також струмоведучих частин електричної апаратури (пускачів, рубильників, кнопок та інше);

2.6.2. заземлюючих пристроїв;

2.6.3. запобіжних пристроїв для захисту від стружки, охолоджуючих рідин.

2.7. Підготувати гачки для видалення стружки. Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою. Не дозволяється застосовувати гачки з ручкою, яка має форму петлі.

2.8. Перевірити на холостому ході верстат:

2.8.1. справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки руху та інше);

2.8.2. справність системи змащення і охолодження (переконатись у тому, що мастило та охолоджуюча рідина подаються нормально та безперервно);

2.8.3. справність фіксації важелів вмикання та перемикання (переконатись у тому, що можливість самовільного перемикання з холостого ходу на робочий вимкнена);

2.8.4. чи немає заїдання, надмірного послаблення в рухомих частинах верстата, особливо в шпинделі.

2.9. Перевірити ручний інструмент:

2.9.1. гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не закатаними;

2.9.2. молотки мають бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

Ручка повинна бути прямою овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця. Довжина ручок повинна бути в межах 300–400 мм залежно від ваги молотка.

3.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перед встановленням на верстат очистити від стружки та мастила деталі, які будуть оброблятися, та пристосування, особливо базові та кріпильні поверхні, для забезпечення правильного встановлення і міцності кріплення.

3.2. Перед встановленням фрези необхідно перевірити:

3.2.1. надійність та міцність кріплення зубців чи пластин з твердого сплаву;

3.2.2. цілісність та правильність заточки пластин твердого сплаву. Вони не повинні мати викришуваних місць, тріщин, прожогів.

3.3. Якщо ріжучі кромки затупились або викришились, фрезу слід замінити.

3.4. Встановлену і закріплену фрезу слід перевірити на биття. Радіальне і торцеве биття не повинно перебільшувати 0,1 мм.

3.5. Оброблювану деталь встановлювати на верстаті правильно та надійно, щоб під час руху верстата була виключена можливість її вильоту або інші порушення технологічного процесу.

3.6. Деталь необхідно кріпити в місцях, які знаходяться найближче до оброблюваної поверхні.

3.7. При закріпленні деталі за необроблені поверхні слід застосовувати лещата та пристосування з насічкою на притискних губках.

3.8. У разі застосування для кріплення деталей пневматичних, гідравлічних та електромагнітних пристосувань необхідно ретельно оберігати від механічного пошкодження труби подачі повітря чи рідини, а також електропроводку.

3.9. Деталь до фрези подавати тоді, коли вона набере робоче обертання.

3.10. При заміні оброблюваної деталі чи при її вимірюванні фрезу необхідно відвести на безпечну відстань.

3.11. Раніше ніж вийняти деталь з лещат, патрона чи притискних планок, слід зупинити верстат і відвести ріжучий інструмент.

3.12. Набір фрез встановлювати на оправку так, щоб їх зубці були розташовані у шахматному порядку.

3.13. Врізати фрезу в деталь слід поступово; механічну подачу вмикати до стикання деталі з фрезою.

У разі ручної подачі не допускати різкого підвищення швидкості та глибини різання.

3.14. При фрезуванні не дозволяється вводити руку в небезпечну зону.

3.15. Неробочі частини фрези повинні бути огороджені. Працювати без огородження фрези забороняється.

3.16. Збірні фрези повинні мати пристрої, що запобігають вилітанню зубців під час роботи.

3.17. Забороняється застосовувати фрези, що мають тріщини або поламані зубці.

3.18. Якщо відсутнє огородження робочої зони, слід працювати у захисних окулярах.

3.19. При обробці в’язких металів слід застосовувати фрези з стружколамами.

3.20. Отвір шпинделя, хвостовик оправки чи фрези, поверхню перехідної втулки перед встановленням в шпиндель необхідно ретельно очистити, видаливши задирки, та протерти.

При установленні хвостовика інструменту в отвір шпинделя треба переконатись, що він сідає щільно, без люфту.

3.21. Фрезерну оправку чи фрезу закріплювати в шпинделі ключем після увімкнення коробки швидкості, щоб уникнути прокручування шпинделя.

3.22. 3ажимання та віджимання фрези ключем на оправці шляхом увімкнення електродвигуна забороняється.

3.23. При знятті перехідної втулки, оправки чи фрези з шпинделя необхідно користуватися спеціальною виколоткою, підклавши на стіл верстата дерев’яну підкладку.

3.24. Фрезерувальнику забороняється:

3.24.1. вмикати та вимикати (крім аварійних ситуацій) обладнання, робота на якому не доручалась;

3.24.2. торкатися руками обірваних та оголених проводів;

3.24.3. знімати та встановлювати огорожі робочого інструменту при працюючому верстаті;

3.24.4. торкатися руками рухомих частин верстата;

3.24.5. виконувати самостійно ремонт електрообладнання верстата, заміну вимикачів, розеток, зіпсованих електрозапобіжників;

3.24.6. умисно виводити з ладу запобіжні та блокувальні пристрої верстата;

3.24.7. прибирати стружку з столу верстата та проводити чищення ріжучого інструменту під час його роботи;

3.24.8. залишати робоче місце при працюючому верстаті;

3.24.9. одягатися та роздягатися біля працюючого верстата;

3.24.10. працювати в рукавичках;

3.24.11. працювати тупими, несправними фрезами та пристосуваннями;

3.24.12. робити обміри оброблюваної деталі при працюючому верстаті;

3.24.13. використовувати стиснене повітря для очищення стола верстата, оброблюваних деталей та одягу;

3.24.14. тримати на корпусі верстата інструменти, пристосування, заготовки, готові вироби;

3.24.15. залишати гайковий ключ на головці затяжного болта після встановлення фрези, оправки;

3.24.16. мити руки маслом, гасом, мастильно-охолоджуючою рідиною та витирати забрудненим стружкою обтиральним матеріалом;

3.24.17. зберігати на робочому місці використаний замаслений матеріал;

3.24.18. палити на робочому місці та приймати їжу;

3.24.19. знаходячись на роботі, вживати алкогольні напої та наркотичні речовини;

3.24.20. використовувати саморобні електрообігрівальні прилади та прилади з відкритою спіраллю;

3.24.21. опиратися та сидіти на станині верстата.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Зупинити верстат. Оброблені деталі та робочий інструмент укласти на місце їх зберігання.

4.2. Прибрати робоче місце. Очистити верстат від залишків стружки.

Збирати стружку з верстата та підлоги руками забороняється.

4.3. Вимкнути місцеве освітлення та відключити верстат від електромережі.

4.4. Прибрати з робочого місця замаслений обтиральний матеріал у спеціальні герметичні металеві ящики.

4.5. Зняти та очистити спецодяг та засоби індивідуального захисту і укласти їх в місце зберігання.

4.6. Вимити руки та обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.7. Доповісти керівнику робіт про виконану роботу та про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійна та небезпечна ситуація може виникнути через коротке замикання, пожежу електромережі, займання заготівок та деталей з магнію та його сплавів, виривання та розкидання погано закріплених заготівок, ріжучого інструменту, падіння важких деталей, розкидання стружки тощо.

5.2. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.3. При виникненні аварійної ситуації вимкнути верстат від електромережі, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону. Пам’ятати, що електромережу, електрообладнання слід гасити тільки вуглекислотними порошковими вогнегасниками, азбестовими ковдрами, піском. При займанні матеріалів, стружки з магнію та його сплавів користуватися виключно спеціальною емульсією.

5.4. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.5. Виконувати вказівки керівника робіт щодо усунення небезпечної ситуації.

5.6. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ШЛІФУВАЛЬНИКІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. До самостійного виконання робіт на шліфувальних верстатах допускати осіб, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, інструктаж з охорони праці на робочому місці та засвоїли безпечні прийоми і методи виконання робіт, а також уміють надати першу медичну допомогу.

1.4. Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами для шліфувальника є:

- ураження електричним струмом;

- незахищені рухомі частини устаткування й інструмента;

- гострі частини деталей, заготівель;

- вантажі, що переміщаються за допомогою механічних засобів;

- підвищена запиленість робочої зони;

- розриви абразивного круга;

-аерозоль, що утворюється при роботі із ЗОР (змащувально-охолоджувальними рідинами) і електролітами.

1.5. Виконувати тільки ту роботу, що доручена адміністрацією підрозділу.

1.6. При виконанні нової роботи, раніше не вивченої чи при переході на верстат іншого типу до роботи приступати тільки після одержання від начальника відповідного інструктажу про безпечні способи виконання роботи.

1.7. Роботу виконуйте тільки на справному устаткуванні, користуючись справним інструментом і пристосуваннями. Інструмент використовувати тільки за його призначенням.

1.8. Про всі несправності устаткування і небезпеки для оточуючих, які виникли під час роботи (відсутність огороджень, порушення ізоляції струмоведучих частин електроустаткування, несправність інструмента і т. д.) повідомити начальника і негайно припинити роботу. До роботи приступати тільки після усунення виявлених недоліків і дозволу начальника.

1.9. Не піднімати вручну вагу масою більш 50 кг.

1.10. Дотримуватися правил пересування в цехах і на території підрозділу (користуватися встановленими проходами і переходами, не перелазити і не переходити через огородження, штабеля деталей, тару, відходи виробництва).

1.11. При русі транспорту і переміщенні вантажів підйомниками відходити вбік, не проходити і не стояти під піднятим вантажем.

1.12 Дотримуватись правил особистої гігієни:

- перед прийомом їжі мити руки водою з милом;

- їжу приймати тільки в обладнаних для цього приміщеннях;

- палити дозволяється в спеціально відведених для цього місцях;

- не зберігати продукти харчування й особисті речі на робочих місцях.

1.13. У випадку захворювання чи одержання травми припинити роботу, особисто чи через товариша повідомити керівника і звернутися до медпункту за медичною допомогою.

1.14. Помітивши порушення інструкції ким-небудь, не залишатися до цього байдужими, а попередити про необхідність дотримання вимог правил охорони праці.

1.15. Працюючий зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку. Розпивати спиртні напої на робочому місці категорично заборонено.

1.16. Під час роботи працюючий повинен бути одягнутий у спецодяг: костюм бавовняний.

1.17. За невиконання вимог даної Інструкції шліфувальник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути спецодяг так, щоб він не стискував рухів, не мав кінців, що розвіваються і звисають. Волосся забрати під головний убір. Для захисту очей від металевих часток, окалини і часток абразиву одягнути захисні окуляри.

2.2 Уважно оглянути робоче місце і привести його в порядок:

- забрати усі зайві предмети, звільнити прохід;

- розкласти необхідні інструменти, пристосування і тару в зручному і безпечному порядку;

2.3 Перевіряти наявність та справність:

- інструмента і його відповідність майбутній роботі;

- заземлюючих пристроїв;

- устаткування та надійність закріплення абразивного круга;

- пускових, зупинних і реверсивних пристроїв, перемикаючих швидкостей і фіксацію рукояток керування верстата, щоб не відбулося самовмикання і зупинка;

- перевірити наявність і міцність кріплення огороджень шліфувального круга, зубчастих коліс, шківів, ременів, кінців валів і інших обертових та рухомих частин верстата;

- переконатися в справності системи змащення;

- перевірити систему подачі ЗОР;

- світильник розташувати так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.

2.4 Оглянути підручники. З боку шліфувального кола вони не повинні мати вибоїн, скосів й інших дефектів. Зазор між підручником і кругом повинен бути не більше 3 мм.

2.5 Перевірте, чи немає тріщин і вибоїн на шліфувальному (абразивному, алмазному, ельборовому) крузі і переконайтеся в тому, що круг має відмітку про іспит.

2.6 Шліфувальний круг вільно насаджувати на шпиндель чи оправлення планшайби, закріпити на шпинделі надійно, так, щоб у ньому не виникало внутрішніх напружень, для чого між фланцями планшайби і круга по обидва боки ставити прокладки з еластичного матеріалу (щільного папера, картону, шкіри) товщиною 0,5-2 мм у залежності від діаметра круга.

2.7 Шліфувальні круги діаметром 150 мм і більше перед роботою балансувати статистично на балансувальних пристосуваннях.

2.8 При установці нового круга виконувати повторне балансування після першої правки.

2.9 Після установки шліфувального круга увімкнути верстат на холостому ходу на 3-5 хв.

2.10 Перевірити справність захисного прозорого екрана та встановити його в зручному для роботи положенні.

2.11 Переконатися шляхом зовнішнього огляду в справності захисного заземлення й ізоляції струмоведучих проводів верстата.

2.12 Увімкнути витяжну вентиляцію і перевірити ефективність її дії. Рука повинна відчувати легкий рух повітря поблизу витяжки.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1 Підтримувати на робочому місці чистоту і не допускати його захаращення. Акуратно укладати матеріали, напівфабрикати і вироби в штабелі, щоб вони не розвалювалися.

3.2 Перед увімкненням верстата переконатися в тому, що пуск його нікому не загрожує небезпекою.

3.3 При роботі на верстаті, працюючий повинен стояти збоку, а не напроти обертаючого круга.

3.4 Надійно закріпити оброблювану деталь у патроні кріпильними кулачками.

3.5 Плавно підвести шліфувальний круг до оброблюваної деталі чи деталь до круга ( без ривків і різкого натиску).

3.6 Перед зупинкою верстата відвести круг від деталі і вимкнути подачу.

3.7 Встановити і зняти важкі деталі і пристосування за допомогою вантажопідйомних механізмів, при цьому дотримуватися вимог інструкції для стропальника, маючи посвідчення на право роботи на вантажопідйомних механізмах.

3.8 При обробці деталей, утримуваних у руках, застосовувати підручники. Після кожної перестановки підручники міцно кріпити в робочому положенні. Перестановку підручників робити після повної зупинки круга.

3.9 Після роботи з охолоджуючою рідиною абразивний круг просушити протягом 5-8 хв. на холостому ході, якщо далі виконується робота без ЗОР.

3.10 Переходити для роботи на інші верстати чи передати роботу іншим робітникам тільки за розпорядженням керівника.

3.11 Зупиняти верстат і вимикати двигун при:

- відході з робочого місця;

- перерві в подачі електроенергії;

- прибиранню, змащенню, налагодженню верстата;

- ремонті верстата, установці, регулюванню, зміні інструмента й оброблюваних деталей;

- підтягуванні болтів, гайок, клинів і інших сполучних деталей;

- вимірі оброблюваних виробів і перевірці чистоти обробки.

3.12 При шліфуванні деталей у центрах:

- застосовувати повідкові патрони і хомутики;

- надійно закріпити хомут на деталі, щоб деталь не провернулася під час обробки;

- перевіряти і змазувати центрові отвори;

- не застосовувати центри зі зношеними конусами і стежити, щоб вони не упиралися своїми вершинами в дно центрових отворів, а деталь сідала на центр рівномірно всією конусною частиною;

- застосовувати центри, що відповідають розмірам центрових отворів деталі;

- не затягувати туго задній центр, надійно закріплювати задню бабку ;

- застосовувати люнети при шліфуванні довгих валів.

3.13 При роботі на верстатах з магнітними столами, плитами і патронами:

- не допускати перегріву їх вище 100°С;

- перевіряти площини кріплення столу і деталі на відсутність забоїн;

- не встановлювати на верстат деформовані деталі.

3.14 При роботі на плоскошліфувальному верстаті:

- закріплювати деталі спеціальними підпірними планками, кількість яких повинна бути не менш двох; планки розташовувати нижче оброблюваної деталі;

- кріпильні болти розташувати якнайближче до місця притиску деталей, прихвати - під прямим кутом до деталі;

- деталі міцно закріплювати на електромагнітній плиті, а стіл надійно обгороджувати на випадок вильоту деталі;

- вмикати спочатку магнітну плиту, потім шпиндель зі шліфувальним кругом; вимикати спочатку хід верстата, потім магнітну плиту.

3.15 Правку шліфувальних кругів виконувати при появі биття круга, вібрації верстата, забиванні робочої поверхні частками металу, при нерівномірному зносі, а також для відновлення геометричної форми профільних кругів.

3.16 Виправлення абразивних кругів виконувати правлячими інструментами з надтвердих матеріалів:

- алмазними олівцями ГОСТ 607-80;

- алмазами в оправленні ГОСТ 22908-78;

- алмазними голками ГОСТ 17564-72;

- правлячими роликами (алмазними, твердосплавними, металевими).

3.17 Правку круга виконувати з охолодженням. При правці круга без охолодження забезпечити інтенсивну витяжку абразивного пилу і застосовувати респіратор У-2ДО ТУ6-16-1763-73 для захисту органів дихання від абразивно-алмазного пилу, концентрація якого при правці збільшується.

3.18 Правку алмазних кругів абразивним інструментом виконувати з хорошим охолодженням.

3.19 Оберігати круг від ударів і поштовхів. Не застосовувати важелі для збільшення натиску на круг.

3.20 Не доторкатися руками чи одягом до шліфувального круга до повної його зупинки.

3.21 Не працювати на бічних (торцевих) поверхнях круга, якщо він не призначений спеціально для даного виду робіт.

3.22 Не користуватися кругами, діаметр яких внаслідок його спрацювання менше припустимих норм.

3.23 Зберігати круги на стелажах чи полках у вертикальному положенні, що виключає можливість їхнього скочування, ударів, попадання вологи і окремо від металевих предметів.

3.24 При найменшому відчутті електроструму на корпусі верстата негайно припинити роботу і повідомте про це інженера.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути верстат від електромережі, прибрати верстат і робоче місце від пилу щіткою і протерти ганчір’ям.

4.2 Інструмент і пристосування привести у порядок і заберіть у відведене для них місце.

4.3 Зняти спецодяг й індивідуальні засоби захисту і забрати у відведене для них місце. Не рідше двох разів на місяць спецодяг здавати в прання.

4.4 Вимити руки й обличчя теплою водою з милом чи прийняти душ.

4.5 Про усі виявлені під час роботи несправності повідомити інженера.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, вимкнувши його від електромережі, доповісти начальнику підрозділу про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.2. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.3. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.4. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ШТУКАТУРА

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що

Діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. До виконання штукатурних робіт допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними до роботі за даною професією, а також - вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, первинний інструктаж, навчання, перевірку знань з охорони праці і отримали посвідчення на право самостійної роботи.

1.4. Повторний інструктаж проводити через три місяці. Періодичну перевірку знань з охорони праці проводити не рідше одного разу на рік.

1.5. Штукатур не допускається до роботи в наступних випадках:

– у разі появи на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

– при відсутності спецодягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

– при хворобливому стані;

– при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.6. Штукатур підпорядковується безпосередньо виконробу ділянки, а в процесі роботи - бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.7. Штукатур зобов’язаний:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і вказівки виконроба;

– користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристосуваннями;

– знаходячись на будівельному майданчику, користатися захисною каскою;

– виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований і допущений виконробом, користуватися тільки справними інструментами, пристосуваннями, запобіжними і захисними засобами;

– не виконувати розпоряджень, якщо вони суперечать правилам охорони праці;

– знати місце розташування засобів пожежогасіння на робочому місці і вміти ними користуватися, знати місця збереження медикаментів.

1.8. Штукатур повинен бути ознайомлений зі шкідливими і небезпечними виробничими факторами, що діють на працюючого. Це – можливість одержання травм, опіків, ураження електричним струмом, отруєння тощо.

1.9. Штукатур повинен працювати, використовуючи засоби індивідуального захисту: окуляри і гумові рукавички, респіратори, захисні каски, запобіжні пояси.

1.10.За невиконання вимог даної Інструкції штукатур несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. До початку робіт штукатуру необхідно підготувати робоче місце: видалити зайві предмети, правильно підготувати і розташувати матеріали, інструмент, механізми, переконатися в їх справності, а також перевірити справність підмащення, риштувань і колисок.

2.2. Рукоятки ручного інструмента повинні бути добре насаджені, їх поверхня повинна бути гладкою (без тріщин і задирок).

Повинні бути справні розчинонасоси, форсунки, шланги, дозатори й інше устаткування, а також транспортні засоби для подачі розчину.

Запобіжні клапани і манометри повинні бути опломбовані.

2.3. Під час виконання робіт на висоті повинні використовуватися тільки інвентарні підмости, риштування і колиски, що мають огородження. Лебідки, гаки для підвіски, несучі канати колисок повинні бути випробувані.

Зазори між стіною будинку і робочими настилами риштувань не повинні перевищувати 15 см. У поручнях, настилах риштувань та підмостях не повинно бути цвяхів, що стирчать.

2.4. Електро - і пневмоінструменти, а також машини випробовувати на холостому ході.

2.5. Узимку підмости та риштування, транспортні шляхи, робочі місця і проходи до них очистити від снігу, льоду та посипати піском.

2.6. Про несправності, що були виявлені під час іспиту механізмів на холостому ході, негайно доповісти майстру.

2.7. Штукатуру на робоче місце треба приходити в робочому спецодязі. Спецодяг повинен бути застебнутий на всі ґудзики, рукава підв’язані чи застебнуті.

Жінки повинні заправляти волосся під головний убір. Особистий одяг зберігають окремо від спецодягу.

2.8. У робочих приміщеннях повинна бути нормальна температура і достатня вентиляція.

2.9. Освітленість робочого місця повинна бути не менш 50 лк, допоміжних приміщень - не менш 10 лк. Робити роботи в погано освітлених приміщеннях забороняється.

2.10. Електромережі і діюче електроустаткування під час роботи поблизу них повинні бути обгороджені чи знеструмлені.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Робоче місце повинно утримуватися в чистоті.

3.2. Відбиття старої штукатурки по кам’яних і дерев’яних поверхнях необхідно вести з інвентарного риштування, використовуючи інструмент із дерев’яними ручками. Працювати і проводити прибирання робочого місця треба в захисних окулярах і респіраторах.

3.3. Під час нанесення штукатурного розчину механічним і ручним способом на поверхні стін і стель, а також під час розрівнювання, затірки й інших операціях штукатури повинні користатися захисними окулярами.

3.4. Видаляти напливи і насікати бетонні поверхні необхідно в рукавицях і захисних окулярах.

3.5. Під час виконання штукатурних робіт із застосуванням хлорованих розчинів потрібно застосовувати захисні окуляри і гумові рукавиці.

3.6. Під час механізованого нанесення штукатурного розчину розбирати, чистити, ремонтувати і видаляти пробки в розчинонасосі, шлангах або соплі дозволяється тільки після зняття тиску в системі і вимкнення їх від електромережі.

3.7. З’єднувати розчинні шланги між собою, з розчинонасосом чи соплом потрібно тільки за допомогою спеціальних хомутів.

3.8. При роботі установки необхідно стежити за тим, щоб шланги не утворили гострих кутів і петель.

3.9. Між штукатуром і мотористом розчинонасоса повинна бути встановлена світлова чи звукова сигналізація.

3.10. Під час оббризкування, ґрунтовки і накривання за допомогою розчинонасоса, форсунку тримати під кутом 60-90° до поверхні, що оштукатурюється, і на відстані 0,7-1,5 м.

Прочищати форсунки дозволяється тільки при закритих вентилях форсунок і труб.

3.11. Під час нанесення на бетонні і кам’яні поверхні ущільненого шару розчину за допомогою цементпушки, необхідно стежити, щоб при видаленні утворюваних пробок розчин, який раптово вирвався із сопла, не заподіяв шкоди обслуговуючому персоналу.

3.12. Під час виконання штукатурних робіт в умовах негативних температур застосовують підігріті розчини з добавками, що прискорюють процес твердіння. Робота з добавками вимагає обережності і застосування додаткових засобів захисту (окулярів, гумових рукавичок, респіраторів).

3.13. Під час сушіння оштукатурених поверхонь калориферами необхідно, щоб відстань від них було не менше 1,5 - 2 м.

Діючі електрокалорифери повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічного персоналу.

Калорифери повинні мати кожух з листової сталі і монтуватися на спеціальній підставці.

3.14. Заливати легкозаймисте паливо (бензин і т. п.) у діючий нафтогазовий калорифер забороняється.

Працюючі газові калорифери забороняється залишати без догляду. Для запобігання перекидання їх закріплюють.

3.15. Окремі місця штукатурки сушать за допомогою відбивних щитків з електронагрівниками, інфрачервоними лампами й іншими безпечними способами.

Сушити штукатурку жаровнями, що виділяють чадний газ, забороняється.

3.16. Тривале перебування людей (більш 3-х годин) у приміщенні, що просушується, забороняється.

3.17. Прибивання та обклеювання обшивальних аркушів сухою штукатуркою виконується ланками робітників. Для підтискування обшивальних аркушів до поверхні стелі та утримання їх необхідно використовувати інвентарні розсувні стійки; робоче місце при цих операціях організується на інвентарних підмостях, а робітники повинні виконувати роботи в захисних касках і окулярах.

3.18. Штукатурні роботи усередині ємності виконуються ланками в складі трьох чоловік (з них двоє страхуючих), які мають наряд-допуск і забезпечені рятувальними поясами.

3.19. У приміщеннях, де ведуться роботи з використанням синтетичних мастик, що клеять, і ґрунтовок, повинний бути забезпечений не менш як чотириразовий обмін повітря в годину. Синтетичні мастики, що загустіли, і ґрунтовки підігріваються тільки в закритій тарі в гарячій воді.

3.20. Щоб уникнути поразки електричним струмом, забороняється доторкатися до відкритих струмоведучих частин електроустаткування та оголених проводів. Вмикати в мережу механізований інструмент, механізми та інші струмоприймачі випливає тільки за допомогою призначених для цього пристроїв.

3.21. Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення. Переносні світильники повинні мати напругу не вище 36 В, а для небезпечних місць (сирих ділянок, котлованів) – не вище 12 В.

3.22. Місця вогневих робіт повинні бути очищені від пальних матеріалів у радіусі 5 м.

Приступати до вогневих робіт можна тільки після виконання усіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, очищення робочого місця від пальних матеріалів, захист пальних конструкцій). Потрібно пам’ятати, що з вогнем, особливо у вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних цехах і приміщеннях потрібно звертатися обережно. Палити можна тільки в спеціально відведених місцях.

3.23. Зовнішні штукатурні роботи виконуються з інвентарних риштувань, а відновлення штукатурки в окремих місцях фасадів – з пересувних вишок, підйомних помостів і підвісних колисок. Працювати на випадкових пристосуваннях (дошки, бочки, ящики, які-небудь козелки) забороняється.

3.24. Під час оштукатурювання внутрішніх віконних укосів, щоб уникнути падіння, прорізи обгороджують на увесь час роботи.

3.25. Під час дрібних внутрішніх робіт застосовують переносні розсувні сходи з врізаними ступінями і металеві драбини.

На нижніх кінцях сходів повинні бути гострі металеві (для дерев’яних і земляних підлог) чи гумові (для бетонних і кам’яних підлог) наконечники.

3.26. На обштукатурювання віконних і дверних укосів на зовнішніх риштуваннях і обгороджених настилах одержують дозвіл майстра.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

НА РИШТУВАННЯХ ТА ПОМОСТАХ

4.1. Риштування та помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їхнього приймання виконавцем робіт і реєстрації в журналі робіт, а вище 4 м – після приймання комісією. Навантаження на настили риштувань та помостів не повинні перевищувати проектне навантаження, зазначене на вивішених схемах.

4.2. Металеві риштування повинні бути надійно заземлені та обладнані засобами захисту.

Забороняється працювати з металевих риштувань поблизу діючих ліній електропередачі.

4.3. Небезпечною зоною під риштуваннями вважається зона, збільшена на 2 м за всім периметром риштувань при їхній висоті до 4 поверхів. Чим вище риштування, тим ця зона відповідно більше.

4.4. Засоби підмащування повинні мати рівні робочі настили із зазорами між дошками не більш 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше – огородження і бортові елементи.

Риштування повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються в проекті виконання робіт.

4.5. Під час виконання штукатурних робіт на висоті 1,5 м і більше, робітники повинні користуватися запобіжними поясами.

Робітники, що роблять штукатурні роботи з риштувань чи помостів електроінструментом, повинні надягати захисні окуляри.

4.6. Щоб уникнути нещасних випадків забороняється:

– сідати чи ставати на поруччя риштувань або помостів, а також стрибати по настилу;

– знаходитися на риштуваннях чи помостах стороннім особам;

– підніматися на риштування та спускатися з них по опорним сходам та стійкам риштувань.

4.7. Під час зняття і переміщення настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття; доступ людей на риштування на цей час повинний бути закритий.

4.8. Під час ремонтних робіт на фасадах із застосуванням багатоярусних риштувань не допускається ведення робіт на двох і більш ярусах по одній вертикалі, а також виконання яких-небудь робіт під риштуваннями.

4.2. Якщо штукатурні роботи виконуються на двох чи більш ярусах, між працюючими необхідно встановлювати проміжний захисний настил. У цьому випадку робітники розташовуються в шаховому порядку. Матеріали та інструменти треба розташовувати на настилах рівномірно по всій площі.

4.10. Не допускається скидати з настилів риштувань відбиту стару штукатурку, зняті покриття виступаючих частин фасаду, залишки матеріалів і будівельне сміття.

4.11. Під час виконання штукатурних робіт у сходових клітках як помости, розташованих на маршах, повинні застосовуватися спеціальні інвентарні столики з короткими передніми ніжками, поручневими огородженнями висотою 1 м і бортовою дошкою.

У сходових клітках робота на висоті з приставних сходів забороняється.

4.12. Підмости усередині будинку дозволяється ставити тільки на надійне покриття чи підлогу. Установлювати підмости на накати, підшивку перекриттів та інші конструктивні елементи, не розраховані на додаткове навантаження, забороняється.

4.13. Розбирати, ремонтувати і чистити штукатурні машини та устаткування на риштуваннях та помостах забороняється. Такі роботи виконують на спеціальних площадках.

4.14. Вантажно-розвантажувальні роботи треба робити під керівництвом майстра чи виконроба. Перед вантажно-розвантажувальними операціями з елементами збірного залізобетону необхідно очистити їх від снігу, льоду, ґрунту, оглянути й у разі потреби виправити монтажні петлі.

4.15. Під час підйому розчину на робочі місця краном чи підйомником тара для розчину (бадді чи ящики) повинна бути забезпечена спеціальними пристосуваннями (замками, що не допускають випадкового перекидання суміші).

4.16. Робітникам-штукатурам забороняється робити ремонт риштовань чи помостів, його повинні виконувати кваліфіковані робітники під керівництвом майстра.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

НА САМОПІДЙОМНИХ КОЛИСКАХ

5.1. До роботи на самопідйомних колисках допускати осіб, які пройшли спеціальне навчання з керування і правилам роботи з ними.

Працюючим на колисках повинна бути видана під розписку виробнича інструкція, що містить вимоги правил охорони праці, правила керування лебідкою і відходу з колиски, указівки про граничні навантаження і припустимі швидкості підйому колиски.

5.2. Колиски повинен бути інвентарними. Працювати на саморобних колисках забороняється.

Настил колиски повинний мати рівну, нековзну поверхню і не виходити за габарити колиски.

5.3. Із усіх чотирьох сторін настил колиски повинен бути обгороджений поруччям висотою не менше 1 м, одним проміжним елементом і бортовою дошкою висотою не менше 15 см чи металевою сіткою, прикріпленою до поруччя і настилу колиски. Навантаження на настил колиски не повинні перевищувати встановленої паспортом вантажопідйомності.

5.4. Проходи під колисками повинні бути закриті чи захищені завісами і позначені знаками безпеки.

У вечірній і нічний час будівельні майданчики, на яких виконують роботи з колисок, а також проходи, проїзди, сходи і механізми повинні бути добре освітлені.

5.5. Установку самопіднімальної причіпної колиски перед пуском в експлуатацію випробують:

- на статичне навантаження, що перевищує номінальну вантажопідйомність колиски на 50%, протягом 10 хвилин з відривом від землі на 10 см;

- на динамічне навантаження, що перевищує номінальну вантажопідйомність колиски на 10% (включаючи масу колиски і двох робітників), шляхом рівномірного підйому й опускання колиски. Результати іспитів оформляються актом і фіксуються в журналі огляду колиски.

5.6. Для страховки працюючих на колисках повинні бути навішені страхувальні канати діаметром 6-8 мм із петлями через 0,7-1,5 м. Страхувальні канати треба кріпити окремо від місць кріплення несучих канатів.

5.7. Перед початком підйому колиски необхідно перевірити кріплення поруччя, бортової дошки, ємності під матеріал, що повинна бути встановлена по центру колиски і прикріплена до її настилу, і випробувати колиску на холостому ході.

Про несправності, що були виявлені при іспиті на холостому ході, треба повідомити майстра чи виконроба.

5.8. Узимку настил колиски, транспортні шляхи і проходи треба очищати від снігу, льоду і посипати піском.

5.9. Забороняється піднімати колиску і працювати в ній одному робітнику.

До підйому колиски треба встати на неї, зачепити карабін запобіжного пояса за петлю страхувального каната і в міру підйому колиски карабін перечіпляти.

5.10. Забороняється класти інструменти на поруччя колиски, тому що їх можна випадково зштовхнути і нанести каліцтва робітникам, що знаходиться внизу.

5.11. Якщо колиска знаходиться на рівні віконного чи дверного прорізу, не можна виходити з неї в будинок. У момент виходу колиска може відхилитися убік, і робітник, утративши рівновагу, впасти. Виходити з колиски дозволяється тільки після того, як вона опущена на землю.

5.12. Піднімати чи опускати колиску за допомогою лебідок, що знаходяться на самій колисці, повинні двоє робітників, один із яких призначений старшим.

5.13. Забороняється ремонтувати і чистити колиску в підвішеному стані.

5.14. Щоб уникнути розгойдування під час роботи, колиска повинна бути тимчасово прикріплена до стіни.

5.15. Підйом і опускання колиски повинні бути рівномірними зі швидкістю не більше 2 м/хв., без перекосів.

Недотримання правил підйому (перекіс колиски, перевантаження канатів, недостатньо міцні кріплення лебідки і т. п.) може призвести до аварії і важких нещасних випадків.

5.16. Під час виконання робіт робітники повинні стояти на підлозі колисок; сидіти і стояти на бортах колисок забороняється.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ З ГІДРОПІДЙОМНИКІВ І ТЕЛЕСКОПІЧНИХ ВИШОК

6.1. До підйому в колисці і керуванню з її гідропідйомником допускаються тільки робітники, які пройшли спеціальну підготовку. Підйом робітників у колисці допускається тільки в присутності і під спостереженням водія-машиніста.

6.2. Перед початком роботи водій зобов’язаний перевірити всі робочі рухи гідропідйомника до крайніх положень. Перевірку робити без робітників у колисці при керуванні з нижнього пульта. Підйом робітників у колисках і використання дистанційного керування дозволяється тільки після зазначеної вище перевірки.

6.3. Під час роботи гідропідйомника забороняється перебування людей у зоні дії його щогли.

6.4. Робити роботи з підйомника в нічний час дозволяється тільки у разі достатнього висвітлення робочої зони.

6.5. У кошику вишки робітники обов’язково повинен закріплюватися запобіжним поясом до її поруччя. Забороняється використання телескопічних вишок ВИ-15 і ВИ-23 для підйому вантажу загальною масою більш 100 кг.

6.6. Під час роботи автовишки кошик не повинний торкатися проводів чи металевих і залізобетонних опор.

Підйом, зупинку та опускання кошика шофер-машиніст зобов’язаний робити за сигналами робітника, що спостерігає чи працює.

Роботи на автовишці необхідно робити стоячи на дні кошика.

6.7. Підйом на висоту, близьку до граничної, а також підйом кошика телескопа поблизу проводів, що знаходяться під напругою, повинні виконуватись зі зниженою швидкістю.

6.8. Забороняється:

– їздити з людьми, що знаходяться в кошику;

– працювати на висоті при швидкості вітру 10 м/сек і більше;

– здійснювати роботу з автовишки під час грози;

– знаходитися під час роботи автовишки в зоні можливого падіння інструмента чи вантажу з кошика.

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

7.1. Робочі місця очистити від сміття і виробничих відходів, а матеріали, що залишилися, здати до комори.

7.2. Усі машини і механізми вимкнути від електромережі за допомогою рубильників.

Після зупинки всі машини і механізми, а також інструмент очистити від розчину, бруду і пилу. Для цього надягають запобіжні окуляри.

7.3. Очистити всю тару і здати її на збереження.

7.4. Індивідуальні захисні пристосування упорядкувати і здати до комори. Очистити спецодяг і взуття і повісити в індивідуальні шафи чи здати на зберігання до комори.

7.5. Обтиральний матеріал після використання скласти в металевий ящик з кришкою і винести в місця, зазначені пожежною охороною.

Залишати в робочих приміщеннях використаний обтиральний матеріал у неробочий час забороняється.

7.6. Після закінчення штукатурних робіт на риштуваннях необхідно:

– розвантажити риштування чи помости від матеріалу, що залишився, механізмів, інструментів і будівельного сміття;

– перекрити спеціальними огородженнями із забороняючими написами для сторонніх осіб під’їзди та входи на риштування;

– доповісти майстру чи виконробу про стан риштувань та помостів і їх огороджень.

7.7. Після закінчення роботи на колисці необхідно:

– опустити колиску на землю;

– очистити від розчину інструмент, механізми, пристосування;

– очистити від розчину настил, лебідки і поруччя;

– очистити від бруду і насухо витерти запобіжний пояс і здати його до комори.

7.8. Про всі несправності інструмента та устаткування, замічені при роботі, треба повідомити виконробу.

7.9. Обличчя і руки ретельно вимити теплою водою з милом і прийняти теплий душ. Мити руки бензином, гасом та іншими розчинниками забороняється.

8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

8.1. При несправності шлангів під час штукатурних робіт механізованим способом роботу негайно припинити, а настил риштувань очистити від розчину.

8.2. Про усі випадки обриву проводів, несправності пристроїв, що заземлюють, та про інші ушкодження електроустаткування потрібно негайно повідомити майстру чи виконробу.

8.3. Працювати з колисок, гідропідйомників та вишок при ожеледі, сильному снігопаді, дощі і швидкості вітру 4-5 м/сек. забороняється.

8.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

8.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

8.6. Виконувати всі вказівки начальника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ

ДЕТАЛЕЙ З ГУМОВОЇ СУМІШІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виготовленні виробів з гумової суміші на пресах гарячого пресування.

При виготовленні виробів з гумової суміші виконувати наступні операції:

- підготовка прес-форми (очищення від залишків гумової суміші, протирання внутрішніх поверхонь спиртом, нагрівши прес-форми);

- нарізка заготівель з гумової суміші;

- заповнення прес-форми заготовками з гумової суміші;

- установка і витяг прес-форми з преса;

- витяг виробів із прес-форми.

1.4. До самостійного виконання робіт на пресах допускати осіб, не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на пресах повинні мати 1-у кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Періодичну перевірку знань працівників по електробезпечності в об¢ємі 1-ої кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.5. Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог інструкцій з експлуатації пресів і технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.6. На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.7. При виконанні робіт на пресах у приміщенні повинно знаходитися не менше двох осіб.

1.8. Корпуса пресів повинні бути заземлені (занулені). Струмоведучі, рухливі частини і небезпечна зона пресів повинні бути обладнані захисними пристроями (кожухами, панелями, огородженнями).

1.9. Робоче місце для пресування виробів з гумової суміші повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.

1.10. При виконанні робіт на пресах можуть виникнути і впливати на працюючого наступні небезпечні виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- висока температура нагрітої прес-форми при пресуванні виробів з гумової суміші;

- рухливі частини преса;

- токсичний вплив компонентів гумової суміші на організм людини при підвищеній температурі.

Ці фактори можуть призвести до ураження працюючих електричним струмом, опіків, отруєння і механічних травм.

1.11. Характеристика шкідливих факторів.

1.11.1 Гумова суміш при нормальній температурі безпечна. Шкідливість гумової суміші визначається виділенням шкідливих речовин, що входять до її складу при гарячому пресуванні. Вони викликають роздратування слизових оболонок дихальних шляхів, головний біль, нудоту, захворювання шкіри.

Дибутилфталат - шкідлива речовина 2-го класу небезпеки. ПДК - 0.5 мг/м3.

Сірчистий ангідрид - шкідлива речовина 3-го класу небезпеки. ПДК - 10 мг/м3.

Вуглецю оксид - шкідлива речовина 4-го класу небезпеки, гостронаправленої дії, ПДК - 20 мг/м3.

Сірка - шкідлива речовина 4-го кл. небезпеки, ПДК - 6 мг/м3.

Сажа - шкідлива речовина 3-го кл. небезпеки, ПДК- 4 мг/м3.

Триетиламін - шкідлива речовина 3-го кл. небезпеки, ПДК-10 мг/м3.

1.11.2 Спирт етиловий - прозора безбарвна легкозаймиста рідина. Температура спалаху 130С, температура запалення 180С. Він вважається наркотиком, що викликає спочатку порушення, а потім параліч нервової системи, шкідлива речовина 4-го класу небезпеки, ПДК - 1000 мг/м3.

1.12. Працівники, що виконують роботи на пресах, повинні забезпечуватися костюмом ДСТ 27574-87 або ДСТ 2757587, черевиками ДСТ 26167-84, рукавицями парусиновими з накладками і просоченням СП ДСТ 12.4.010-75, миючими засобами.

1.13. На ділянці повинні бути: інструмент для збирання відходів, вуглекислотний або порошковий вогнегасник, ящик з піском, укомплектована медична аптечка.

1.14. Працівники повинні дотримуватися правила особистої гігієни:

- перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених місцях;

- одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.15.За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягти костюм так, щоб він не стискував рухів і не мав кінців, які розвіваються. Взути черевики.

2.2 Оглянути і перевірити:

- наявність і справність огороджень, обертових частин преса, що рухаються;

- пускові і зупинні пристрої; фіксацію рукояток керування;

- стан ізоляції мережі, наявність і справність захисного заземлення;

- рівень мастила в резервуарі по мастилопоказнику і відсутність його підтікань;

- змащення преса. Для змащення користуватися спеціальними пристосуваннями (масельничками, шприцами).

2.3 Підготувати робоче місце і інструмент:

- підібрати і розкласти в зручному і безпечному порядку необхідний інструмент, пристосування і заготовки;

- перевірити справність і стійкість підніжних ґрат;

- увімкнути і перевірити справність місцевої витяжної вентиляції;

- увімкнути і відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була добре освітлена, а світло не сліпило очі;

2.4 Перевірити роботу преса на холостому ході і переконатися у справності його органів керування, систем і механізмів.

2.5 При виявленні несправностей, доповісти керівнику робіт. До роботи дозволяється приступати тільки після усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Виконувати тільки доручену роботу, не виготовляти деталей, що не мають відносин до виробництва.

3.2 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок. Не допускати його захаращення.

3.3 Уважно відноситись до виконання роботи, не відволікатись самі і не відволікайте інших від роботи сторонніми справами або розмовами.

3.4 Використовувати інструменти і пристосування тільки за їх прямим призначенням.

3.5 Для різання гуми використовувати скальпель.

3.6 При пресуванні штучних заготівель для їхнього укладання у форму і витягування їх використовувати пінцет.

3.7 Під час переміщення нижньої плити преса не робіть очищення плит і інші роботи, щоб уникнути травмування рук.

3.8 Забороняється класти інструмент, заготовки, спресовані деталі та інші пристосування на плиту преса.

3.9 Видаляти застряглі з прес-форми деталі або відходи тільки дерев'яною паличкою.

3.10 Встановлювати і знімати прес-форму, захисні огородження, здійснювати збирання, чищення і змащення преса тільки, при виключеному пресі.

3.11 Вимкнути прес при:

- відході від робочого місця;

- перервах у подачі електроенергії;

- налагодженні, ремонті.

3.12 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникнення небезпечних виробничих факторів, що загрожують життю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути прес, вентиляцію і місцеве освітлення від електромережі.

4.2 Упорядкувати робоче місце: скласти інструмент і пристосування у відведені місця, відходи матеріалу забрати у призначені для цього ємності.

4.3 Зняти спецодяг, засоби захисту і забрати їх у спеціально відведені місця.

4.1 Вимити руки з милом або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення електроенергії при проведенні роботи, виникнення пожежі, нещасні випадки з працюючими.

5.2 При раптовому вимкненні електроенергії, відключити прес від електричної мережі і доповісти керівнику робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ ВОГНЕВИХ РОБІТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

Дана Інструкція розроблена на основі Розпорядження №50 від 16.09.09 "Про розробку інструкцій з охорони праці в Службі безпеки України", наказів №14 від 31.01.98, №310 від 30.11.2001, "Правил пожежної охорони на Україні", ГОСТ 12.3.003-86 "Работы електросварочные", ГОСТ 12 3.036-84 "Газопламенная обработка металлов "

1.3. До виконання вогневих робіт (електрозварювальних, газозварювальних, бензо-газорізальних, паяльних) допускати осіб, які мають кваліфікаційне посвідчення на право виконання вогневих робіт і талон по техніці пожежної безпеки, а також пройшли інструктаж по охороні праці.

1.4.За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5. Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов'язаних із нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій можуть бути:

1.5.1 постійними організовувати у спеціально обладнаних для цього цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;

1.5.2 тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях, які зводяться або експлуатуються, спорудах на території об'єктів з метою монтажу будівельних конструкцій, ремонту устаткування тощо.

1.6. При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт газозварник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема, костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника, черевиками шкіряними з жорстким підноском, рукавицями брезентовими, окулярами захисними.

1.7. Якщо організовуються постійні місця проведення вогневих робіт більше ніж на 10 постах (зварювальні, різальні майстерні), має бути передбачене централізоване електро - та газопостачання.

1.8. У зварювальній майстерні з наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та

Горючим газом. Запасні балони повинні або бути обгороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні.

1.9. Установка для електрозварювальних робіт повинна бути обладнана вимикачем або контактором, покажчиком величини зварювального струму і запобіжником у первинному колі.

1.10. Однопостові зварювальні двигуни - генератори і трансформатори захищаються запобіжниками тільки з боку мережі живлення.

1.11. Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів - не менше 1 м.

1.12. Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання і швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного і теплоізолюючого матеріалу.

1.13. Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.

У разі заміни електродів їх залишки слід класти у спеціальний металевий ящик, установлений біля місця зварювальних робіт.

1.14. Технічне обслуговування і планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування повинні проводитись згідно з графіком. Після закінчення роботи треба проводити очищення установки і пускової арматури.

1.15. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в три місяці.

1.16. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу на рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.

1.17. Кожна паяльна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування і допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск.

1.18. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями начальника підрозділу. Загороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів.

1.19. Проведення вогневих робіт повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.

1.20. Керівник підрозділу де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, крім будівельних майданчиків, повинен оформити наряд-допуск. Наряд-допуск повинен бути погоджений з пожежною охороною.

1.21. Вогневі роботи на діючих вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах з урахуванням місцевих умов допускаються в крайніх випадках,

Коли ці роботи неможливо виконувати в спеціально відведених для цього постійних місцях.

Вогневі роботи на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг так, щоб він не стискував рухів, не мав кінців, що розвіваються і звисають. Волосся забрати під головний убір.

2.2. Апарати, машини, ємності, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, вимкненні заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис у журналі встановлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова арматура, що призначена для увімкнення машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що викликають раптовий пуск машин і механізмів.

2.3. Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів.

2.4. Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці:

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м	00	22	33	44	66	88	10	Понад 10
Мінімальний радіус зони, м.	55	88	99	110	111	112	13	14

2.5. Розміщення в межах вказаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі необхідності политі водою.

2.6. Місце проведення вогневих робіт повинне бути обладнано необхідними первинними засобами пожежогасіння, які вказуються в наряді-допуску.

2.7. Для проведення вогневих робіт необхідно призначати відповідальну особу із числа інженерно-технічного складу, яка не зайнята в цей час проведенням технологічного процесу і знає правила, атестована на право проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах.

2.8. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних речовин в повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій згідно з діючими санітарними нормами.

Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, відповідальна за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, що відповідає за підготовку до вогневих робіт, і при задовільному стані повітряного середовища.

2.9. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, технологічні і вентиляційні люки, монтажні і інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, вони повинні бути закриті негорючими матеріалами.

2.10. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.

2.11. Місце для проведення зварювальних робіт в будівлях і приміщеннях, в конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути огороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більше 50мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути огороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0х 1,0 мм.

2.12. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

2.13. Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розміщати на відстані не ближче 10м від місця проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем і горючими газами.

2.13. У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами "Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно", "Не проходити з вогнем".

2.14. З'єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата здійснювати за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами і шайбами.

2.15. Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях.

2.16. Для запобігання викиду полум'я із паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок і води.

2.17. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід:

- застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину з гасом;

- відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;

- ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час цього палити.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.

3.2 Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу дільниці не

Обхідно вжити заходів щодо виключення можливості виділення в повітря вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин.

3.3 Не дозволяється:

3.3.1 допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, котрі не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання та щорічну перевірку знань;

3.3.2 приступати до роботи при несправності апаратури;

3.3.3 розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних приміщеннях;

3.3.4 проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;

3.3.5 виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ГР;

3.3.6 зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;

3.3.7 допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;

3.3.8 виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

3.3.9 виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами;

3.3.10 у місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняти паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, що під час роботи утворює іскри.

3.4 Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороняється:

3.4.1 відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;

3.4.2 допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального устаткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;

3.4.3 переносити балони на плечах та руках;

3.4.4 зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;

3.4.5 працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;

3.4.6 завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилу;

3.4.7 завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, в газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об'єму під час роботи генератора "вода на карбід";

3.4.8 Продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи.

3.4.9 користуватися шлангами, довжина яких перевищує ЗО м, під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);

3.4.10 перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;

3.4.11 переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;

3.4.12 форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;

3.4.13 застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.

3.5 Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена і споряджена пристроєм автоматичного зниження напруги при розриві дуги.

3.6 Над переносними або пересувними електрозварювальними установками, що використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.

3.7 Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги.

3.8 Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату (трансформатора, підшипників, щіток і ін.) не повинна перевищувати 75°С.

3.9 При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, що містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути основні причини виникнення пожежі.

4.2 Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих

Робіт протягом двох годин після їх закінчення. Про приведення місця проведення вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за

Пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні відмітки в наряді-допуску.

4.3 Під час перерви у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна вимикатися, у тому числі від електромережі, шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).

4.4 Після закінчення робіт карбід кальцію у переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати в пристосовану для цього тару і зливати в мулову яму або спеціальний бункер.

4.5 Зняти спецодяг і індивідуальні засоби захисту, прибрати їх у спеціально відведені місця.

4.6 Вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При виникненні аварійної ситуації негайно вимкнути устаткування і повідомити начальника.

5.2 Повторне вмикання устаткування без дозволу начальника забороняється.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ З КАЛІБРУВАННЯ РАДІОТЕХНІЧНИХ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ВИМІРІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт з калібрування діючих радіотехнічних і електровимірювальних засобів вимірів (ЗВ).

1.4 При проведенні калібрування радіотехнічних і електротехнічних ЗВ виконувати наступні роботи:

- визначення працездатності приладів;

- вимір заданих технічних параметрів відповідно до вимог розділу "Перевірка приладів," технічного опису і Інструкції з експлуатації на конкретний тип приладів.

1.5 Роботи виконувати на спеціально обладнаному робочому місці, що представляє собою стіл радіомонтажника з необхідним комплектом засобів вимірів і контролю.

1.6 До роботи з радіо - і електротехнічними приладами виміру допускати осіб, не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання і перевірку знань ПУЕ електроустановок у обсязі не нижче 3-ої кваліфікаційної групи з електробезпеки, інструктаж з охорони праці на робочому місці та засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт. Перевірку знань з електробезпеки проводити щорічно.

1.7 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативно-технічної документації на ЗВ і дійсної Інструкції.

1.8 При проведенні робіт у приміщенні, повинні знаходиться не менше 2-х осіб.

1.9 Приміщення для проведення вимірів повинно мати загальну обмінну вентиляцію.

1.10 Корпуса засобів вимірів повинні бути заземлені (занулені).

1.11 При виконанні робіт з калібрування радіо - і електротехнічних приладів виміру можуть виникати і впливати на працюючих наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може пройти через тіло людини;

- засоби вимірів, що пересуваються;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань для приборів СВЧ - діапазону.

Ці фактори можуть призвести до ураження людини електричним струмом, опіків, нанесення механічних травм.

1.12 Працівник, що виконує роботи з калібрування ЗВ повинен забезпечуватися халатом бавовняним типу А (жіночим - ДСТ 12.4.131-83 або

Чоловічим ДСТ 12.4.132-83), що працюють з засобами виміру СВЧ - діапазону - окулярами захисними ОР3-5, ТУ64-1-27-81.

1.13 На ділянці проведення робіт повинен знаходиться вуглекислотний або порошковий вогнегасник і укомплектована медична аптечка.

1.14 Працівники зобов'язані дотримуватись правил санітарних норм і особистої гігієни:

- мити руки з милом перед прийомом їжі і після відвідування туалету;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених місцях.

1.15 За недотримання вимог дійсної Інструкції працівники несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвівався.

2.2 Переконатися в справності місцевого освітлення, світильник розташувати так, щоб світло не світило в очі.

2.3 Ознайомитись з розділом "Техніка безпеки" по технічних паспортах засобів вимірів, що калібрують.

2.4 Перевірити справність розеток, сполучних кабелів і шнурів живлення засобів вимірів. Зібрати необхідну схему на робочому місці для проведення робіт, встановити калібруємі прилади на стіл або візок, заземлити усі задіяні в роботі прилади. Перед підключенням до електромережі, усі перемикачі приладів поставити в положення "Вимкнуто", усі з'єднання високочастотного тракту ретельно затягнути:

- коаксіальні - за допомогою ключів;

- фланцеві, хвильовидні - болти і гайки.

2.5 Не допускати до калібрування засоби вимірів, що мають механічні ушкодження.

2.6 При виявленні несправностей доповісти начальнику підрозділу. До роботи приступити тільки після їхнього усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи виконувати вимоги Інструкції з експлуатації засобів виміру.

3.2 При проведенні вимірів потрібно бути уважним, не відволікайтесь від роботи і не відволікайте інших.

3.3 Роботу з джерелами СВЧ – енергії, працювати при мінімальній можливій потужності. При необхідності користуватися захисними окулярами.

3.4 Генератори сигналів включати тільки на годину, необхідну для проведення калібрування.

3.5 При проведенні робіт не торкатися одночасно корпуса включеного приладу і контуру, що заземлює.

3.6 Не залишати без догляду працюючі прилади і не допускати на робоче місце сторонніх осіб.

3.7 При виявленні несправностей у роботі приладів необхідно виключати мережне живлення.

3.8 Доповісти керівнику робіт про всі виявлені несправності приладів і засобів контролю, засобів захисту й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторах, що загрожують здоров'ю і життю працівника.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вивести до нуля всі регулятори струму, напруги, потужності.

4.2 Вимкнути калібруємі прилади, при цьому провід захисного заземлення від’єднати в останню чергу.

4.3 Вимкнути всі щитки живлення столів і установок.

4.4 Вимкнути кабелі живлення від розеток.

4.5 Розібрати схему, прибрати робоче місце, вимити руки з милом і переодягнутися.

4.6 Робочий одяг та індивідуальні засоби захисту укласти у відведене місце.

4.7 Закрити приміщення і знеструмити його зовнішнім вимикачем.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються:

- раптове вимкнення електроенергії;

- ушкодження сполучних кабелів;

- виникнення пожежі.

5.2 При вимкненні електроенергії припинити роботу, вимкнути прилади від мережі живлення і доповісти керівнику робіт.

5.3 У випадку виникнення короткого замикання, іскріння і загоряння в працюючих приладах – відключити їх від електричної мережі і доповісти про це керівнику робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ МАШИНОПИСНИХ РОБІТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3.До самостійної роботи допускати осіб, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя. Проведення інструктажів на робочому місці реєструється в журналі з обов`язковими підписами тих, хто проводив інструктаж і кого інструктували.

1.4.3а невиконання вимог даної Інструкції друкарка несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5. Друкарка зобов'язана:

1.5.1.виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.5.2.знати розташування побутових приміщень підрозділу та розташування вимикачів електромережі і засобів пожежогасіння;

1.5.3.виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником, і працювати на тих машинах, будову якої знає та проінструктована;

1.5.4.вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

1.5.5.вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.5.6.пам'ятати про особисту відповідальність за виконання

1.6.Забороняється:Інструкції з охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.6.1.допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до роботи;

1.7.2.залишати без нагляду увімкнене обладнання, електричні прилади; побутові електронагрівальні прилади;

1.6.3.ремонтувати електрообладнання та електромережу при відсутності допуску до цих робіт;

1.6.4.захаращувати робоче місце;

1.6.5.палити на робочому місці;

1.6.6.перебувати на робочому місці та працювати в нетверезому стані;

1.6.7.залишатися у підрозділі після закінчення робіт;

1.6.8.працювати без належного освітлення робочого місця;

1.6.9.залишати увімкненим електрообладнання;

1.6.10.вмикати або вимикати (крім аварійних випадків) обладнання, робота на якому не доручена керівництвом;

1.6.11.працювати біля незагороджених струмопровідних частин, електропроводів, арматури освітлення;

1.6.12.користуватися у робочих приміщеннях електроплитками та електронагрівальними приладами з відкритими нагрівальними елементами.

1.7.Під час виконання машинописних робіт мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

1.7.1.підвищений рівень шуму;

1.7.2.підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

1.7.3.статичні перевантаження;

1.7.4.перенапруження зорового аналізатора.

1.8.Робоче місце слід розташовувати так, щоб світловий потік природного освітлення падав на рукопис, друкований текст та клавіатуру машинки зліва.

1.9.Текст оригіналу має бути друкований чи рукописний, виконаний чорнилом або пастою (за винятком червоного та зеленого кольорів) на одній стороні окремих не скріплених аркушів білого паперу.

1.10.Для зменшення шуму, під друкарські машинки слід підкладати м'які килимки із синтетичних матеріалів товщиною 10 мм.

1.12.Не слід розвішувати на стінах багато плакатів, адже це викликає додаткове напруження зорового аналізатора.

1.13.Для нейтралізації зарядів статичної електрики рекомендується в приміщеннях збільшувати вологість повітря.

1.14.Приміщення і місця для машинописних робіт належить утримувати в чистоті. Макулатуру і сміття слід своєчасно прибирати і складати в спеціально відведені місця.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Перевірити забезпеченість робочого місця необхідними організаційними засобами: пюпітром, стелажем, лотком для паперу.

2.2.Перевірити наявність під друкарською машинкою шумопоглинаючої підкладки.

2.3.Перевірити справність машинки та пристроїв, наявності заземлення.

2.4.Відрегулювати висоту робочого стільця залежно від свого росту.

2.5.При наявності несправностей доповісти керівнику робіт, не приступаючи до роботи.

2.6.До роботи приступати після усунення несправності.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1.Під час виконання машинописних робіт слід сидіти прямо, при необхідності використовувати підставку для ніг.

3.2.Під час роботи не допускати сторонніх розмов, подразнюючих шумів.

3.3.У випадках заклинювання двох або більше друкарських важелів машинки з електричним приводом спочатку потрібно вимкнути її з електромережі, а потім роз'єднувати важелі машинки.

3.4.Постійно стежити за чистотою повітря в приміщенні. Провітрюванням не допускати утворення протягів.

3.5.Машинописні роботи мають проводитися з регламентованими перервами протягом робочого дня для проведення виробничої гімнастики, а також масажу пальців і зап'ястя рук.

3.6. Забороняється:

3.6.1. вмикати друкарську машинку до електромережі через несправні штепсельні з'єднання (вилка, розетка, штепсельні з'єднання без заземлюючих контактів);

3.6.2.працювати на машинці при відчутті електричної напруги;

3.6.3.торкатися до оголеного електропроводу;

3.6.4.усувати несправності електропроводу.

3.7.Робочі місця та проходи в приміщенні машинопису не захаращувати сторонніми предметами.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Після закінчення друкування вимикач електродвигуна на електричних машинках треба перевести в позицію «Вимкнуто».

4.2.Після закінчення роботи вимкнути обладнання з електромережі.

4.3.Прибрати робоче місце. Папір, копірку та оригінали покласти на спеціальні стелажі чи лотки для паперів.

4.4.Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

4.5.Вимкнути спочатку місцеве, а потім загальне освітлення.

4.6.Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.В разі виявлення ознак горіння (диму, запаху гару, відчуття електричної напруги та інше); припиненні подавання електроенергії або виявленні будь-яких несправностей машинки, необхідно негайно вимкнути друкарську машинку з електроприводом з електромережі, не допускати сторонніх осіб до робочого місця.

5.2 .Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3.Якщо є потерпілі, надати їм першу допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ З ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ,

РЕМОНТУ І НАЛАГОДЖЕННЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО

УСТАТКУВАННЯ.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодження радіоелектронного устаткування (РЕУ).

1.4 До самостійного виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодження РЕУ допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЭ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕ), Правил пристрою електроустановок (ППЕ), Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в електронній промисловості

(розглянув "ДО" - Техніка безпеки при роботах з радіоелектронним устаткуванням), які мають відповідну виконуваній роботі кваліфікаційну групу по електробезпечності, пройти вступний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Перевірку знань осіб, допущених до виконання робіт в обсязі відповідної групи по електробезпечності, проводити щорічно.

1.5 Працівники зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог дійсної Інструкції.

1.6 На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, прийому їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.7 Працівники при виконанні радіомонтажних робіт із застосуванням олов’яно-свинцевих припоїв повинні керуватися Інструкцією з охорони праці для монтажника радіоапаратури і приладів та Інструкцією з охорони праці для слюсаря-збирача радіоапаратури.

1.8 При технічному обслуговуванні виконувати наступні операції:

1.8.1 вмикання і вимикання устаткування;

1.8.2 огляд устаткування;

1.8.3 заміна запобіжників;

1.8.4 заміна сигнальних ламп;

1.8.5 усунення окремих несправностей у ланцюгах керування, сигналізації, блокування і виміри, зачищення контактів, заміна котушок реле і пускачів, заміна вимірювальних приладів;

1.8.6 заміна електронних, іонних, напівпровідникових і квантових приладів.

1.8.7 заміна радіодеталей.

1.8.8 Заміна іонізаційного вакуумметра.

1.9 Технічне обслуговування РЕУ здійснювати оперативно-ремонтним персоналом підрозділу, де експлуатується це устаткування. Кількість і кваліфікація працівників у зміні визначається начальником підрозділу.

Роботи з технічного обслуговування виконувати в порядку поточної експлуатації із записом у журналі.

1.10 Роботи з технічного обслуговування дозволяється виконувати наступним особам:

- на малогабаритному устаткуванні одному працівнику, який має кваліфікаційну групу не нижче IV (при напрузі до 1000 В - не нижче III);

- на великогабаритному устаткуванні - не менш чим двом особам,

Одна з яких має кваліфікаційну групу не нижче IV (при напрузі до 1000 В - не нижче III), а друга не - нижче III.

1.11 При ремонті РЕУ виконати наступні роботи:

1.11.1 усунення несправностей у ланцюгах керування, сигналізації і виміру;

1.11.2 заміна контактів і котушок реле, пускачів;

1.11.3 заміна контрольно-вимірювальних приладів;

1.11.4 заміна електронних, іонних, напівпровідникових і квантових приладів;

1.11.5 заміна електро і радіодеталей (резисторів, конденсаторів, рознімань і т. д.);

1.11.6 проведення профілактичних робіт (перевірка кріплення органів керування і регулювання, плавності їхньої дії і чіткості фіксації, перевірка справ-

Ності кабелів харчування і радіочастотних кабелів, промивання (очищення) гнізд рознімань і т. д.)

1.12 Ремонт РЕУ виконувати:

- оперативно-ремонтним персоналом за розпорядженням, яке записано у в експлуатаційному (оперативному) журналі;

- ремонтним персоналом інших підрозділів або персоналом монтажних організацій, відповідно до ПБЕ.

1.13 Право видачі розпоряджень і виробництво робіт по ремонту РЕУ надавати розпорядженням начальникам підрозділів і їх заступникам, що мають V кваліфікаційну групу (при напрузі до 1000 В - не нижче IV).

1.14 Ремонт великогабаритного РЕУ повинен виконуватися бригадою у складі не менше 2-х осіб. Кваліфікаційна група виробника повинна бути не нижче IV (при напрузі до 1000 В – не нижче III). Кваліфікаційні групи членів бригади повинні бути не нижче III (при напрузі до 1000 В - не нижче II).

1.15 Ремонт малогабаритного РЕУ, вимкненій від електромережі за допомогою штепсельного рознімання, дозволяється виконувати одному працівнику, що має кваліфікаційну групу не нижче III.

1.16 Спробне включення відремонтованого РЕУ ремонтним персоналом виробляється в присутності особи, що видало розпорядження чи убрання на його ремонт.

1.17 При налагодженні РЕУ виконувати наступні роботи:

1.17.1 виявлення й усунення дефектів, заміна по своїх параметрах деталей і вузлів устаткування;

1.17.2 вмикання устаткування і перевірка його робото здатності;

1.17.3 вимір параметрів електричної схеми устаткування і режимів роботи електронних, іонних і напівпровідникових приладів за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури;

1.17.4 регулювання підстроєних елементів (конденсаторів, індуктивностей, резисторів і т. п.);

1.17.5 виявити оглядом при включеній напрузі і знятих або огороджених відкритих дверей, іскрінь, перекриттів, пробоїв та інших дефектів, що не можуть бути виявлені без подачі напруги;

1.17.6 перевірка роботи устаткування на еквівалент навантаження;

1.17.7 іспит устаткування на прогін.

1.18 Налагодження РЕУ виробляти поза програмою робіт оперативно-ремонтним персоналом на закріпленій за ним ділянці, персоналом спеціальних служб організації, що займаються ремонтом і налагодженням устаткування, та працівниками підрозділів, що займаються розробкою і виробництвом РЕУ.

1.19 Право видачі програми робіт на налагодження РЕУ розпорядженням по підприємству надається начальникам підрозділів і їх заступникам, що мають V кваліфікаційну групу (до 1000 В – не нижче IV).

Особам, що видали програму робіт, визначати необхідний обсяг, тривалість і безпечні умови виконання налагоджувальних робіт.

1.20 Налагодження великогабаритного устаткування виконувати бригадою у складі не менше 2-х осіб, яку очолює інженерно-технічний працівник або

Висококваліфікований робітник (наладчик), що має кваліфікаційну групу не нижче IV. Члени бригади повинні мати кваліфікаційну групу не нижче III.

1.21 Налагодження малогабаритного устаткування допускається виконувати одному працівнику, що має достатню виробничу кваліфікацію і групу по електробезпечності не нижче IV (при напрузі до 1000 В - не нижче III), у присутності поблизу налагодження устаткування другої особи, що має кваліфікаційну групу не нижче III.

1.22 Роботи з технічного обслуговування, ремонту і налагодження РЕУ повинні виконуватися на постійному, спеціально обладнаному робочому місці, що представляє собою стіл (верстат), виготовлений з ізоляційного матеріалу, що має полиці для розміщення контрольно-вимірювальної апаратури і джерело живлення, і обладнаний окремим електрощитом із загальним вимикачем, охоронними або автоматичними вимикачами, сигнальною лампою (чи вольтметром), утопленими штепсельними гніздами і шинами захисного заземлення (занулення) із гвинтовими затисками.

Допускається виконувати ці роботи на непостійних робочих місцях у приміщеннях, де встановлене РЕУ. При цьому на робочих місцях можуть використовуватися будь-які столи або спеціальні підставки, виготовлені з ізоляційного матеріалу. Робочі місця повинні бути огороджені тимчасовим переносним огородженням, на які вивішуються попереджувальні плакати "ОБЕРЕЖНО ПІД НАПРУГОЮ” і “ Небезпечно для життя".

На робочих місцях не повинно бути сторонніх осіб, не допущених до роботи з РЕУ.

1.23 Приміщення, призначені для виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодження РЕУ, повинні мати загально обмінну вентиляцію. Робочі місця, на яких виконується пайка, повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

1.24 При виконанні робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодженню РЕУ на працівників можуть впливати наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- підвищена концентрація свинцю і спирто-бензинових сумішей;

- підвищене значення температури нагрітих електрорадіодеталей і паяльників;

- частини устаткування, що рухаються, і вироби, що пересуваються;

- запалення легкозаймистих рідин.

Ці фактори можуть призвести до ураження працюючих електричним струмом, термічним опікам, отруєнню хімічними речовинами і нанесенню механічних травм.

Електротравма може бути отримана працюючим при роботі з незахищеними струмоведучими частинами РЕУ при ушкодженні ізоляції і несправності заземлення устаткування. Опік виникає при попаданні розплавленого флюсу і припою на тіло працюючого, а також при дотику до нагрітих частин РЕУ і паяльника. Джерелами отруєння хімічними речовинами є олов’яно-свинцеві

Припої, флюси, спирто-бензинові суміші, використовувані для промивання місць пайки, рознімань, контактів і т. д.

1.25 Характеристика хімічних речовин, що застосовується при виконанні робіт:

1.25.1 токсичність олов'яно-свинцевих припоїв визначається токсичністю вхідного в їхній склад свинцю.

Свинець - надзвичайно небезпечна речовина, відноситься до шкідливих речовин 1 класу небезпеки, ПДК - 0,01 мг/м3.

При тривалому впливі на організм людини викликає захворювання центральної нервової і серцево-судинної систем, состава крові, атрофічні зміни в порожнині носоглотки і гортані, а також ураження кишково-шлункового тракту;

1.25.2 спирт етиловий - безкольорова легкозаймиста рідина, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 1000 мг/м3. Є наркотиком, що викликає спочатку збудження, а потім параліч нервової системи. Отруєння відбувається при тривалому вдиханні парів;

1.25.3 бензин БР-1 "Калоша" (Нефрас З3-80/120- безбарвна легкозаймиста рідина, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 100 мг/м3.

При тривалому вдиханні викликає гостре отруєння, при попаданні на шкіру приводить до дерматиту й екземи.

1.26.Працівник, що виконує роботи з технічного обслуговування, ремонту і налагодженню РЕУ, повинен забезпечуватися: халатом із бавовни типу А жіночим ДСТ 12.4.131-83 або чоловічим ДСТ 12.4.132-83 і окулярами захисного типу ПРО ДСТ 12.4.013-85.

На робочому місці повинні бути захисні засоби: рукавички резинові діелектричні ТУ 38-10659-79 або ТУ 38-105977-76 і килим гумовий діелектричний ДСТ 4997-75.

Ділянки проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодженню РЕУ повинні бути укомплектовані вуглекислотним або порошковим вогнегасником і медичною аптечкою.

1.27 Працівники повинні дотримуватися правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед прийомом їжі, палінням, до і після відвідування туалету, а також після закінчення роботи. При роботі з олов'яно-свинцевими припоями попередньо омивайте руки 1%-м розчином оцтової кислоти;

- приймати їжу, палити, зберігати особистий і спеціальний одяг у відведених для цих цілей місцях.

1.28 За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвівався, а кінцівки не звисали.

2.2 Уважно оглянути робоче місце і привести його в порядок, забрати усі зайві предмети, що заважають роботі.

2.3 Розташувати в зручному і безпечному порядку прилади, інструменти і пристосування, які використовуються у роботі.

2.4 Перевірити наявність і справність засобів захисту: діелектричних килимів і рукавичок, розрядника, інструмента з ізолюючими ручками і захисними екранами.

2.5 Перевірити стан і переконатися в справності вентиляції, освітлення, захисного заземлення, оснащення, засобів виміру і контролю, штепсельних розеток, вилок, сполучних колодок, ізоляції проводів, шнурів і кабелів, належному положенні вимикачів і регуляторів устаткування.

2.6 Підставку з електропаяльником установити так, щоб виключити можливість опіку тіла, спрожога ізоляції проводів, шнурів, кабелів.

2.7 При застосуванні місцевого освітлення світильник розташувати так, щоб світло не сліпило очі.

2.8 Про всі виявлені несправності доповідати начальнику. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Уважно відноситись до виконання роботи, виконувати свої обов'язки, не відволікатися самі і не відволікати інших від роботи.

3.2 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.3 Під час роботи зберігати порядок виконання операцій, установлений документацією на проведення робіт.

3.4 Виконувати вимикання і вмикання РЕУ в порядку, вказаному в інструкції з його експлуатації.

3.5 Забороняється торкатися руками до затисків, що знаходяться під напругою.

3.6 Виконувати прозвонку, що перевіряється РЕУ і контролює якість збірки і монтажу устаткування, тільки за умови зняття напруги і залишкового ємнісного заряду ручним розрядником, який заземлюється.

3.7 Не залишати без спостереження РЕУ засіб виміру і контролю, який підключений до джерел живлення.

3.8 Стежити за справністю засобів виміру і контролю, заземлення, проводів електроживлення, качан, запобіжників і ламп сигналізації.

3.9 Дотримуватися при огляді РЕУ наступних заходів безпеки:

3.9.1 забороняється проникати при відкритих дверях всередину РЕУ (крупно габаритного);

3.9.2 забороняється торкатися струмопровідних частин відкритої апаратури;

3.9.3 забороняється знімати огородження з устаткування, не замикати блоки-контакти на дверях устаткування робочої камери (при роботі з великогабаритним РЕУ).

3.10 Всі зміни в схемі, а також усунення несправностей і заміну ламп, окремих деталей, вузлів робіть тільки після вимикання РЕУ від мережі живлення і

Перевірки браку відсутніх зарядів за допомогою ручного заземленого розрядника.

3.11 Робити заміну запобіжників після зняття навантаження і напруги. При неможливості зняти напругу в виняткових випадках допускається заміняти запобіжники під напругою, при знятому навантаженні. Працювати тільки у діелектричних рукавичках і окулярах.

3.12 Не спиратися рукою на заземлені частини РЕУ і засоби вимірів.

3.13 Зробити налагодження вставних блоків великогабаритного устаткування, що не можуть бути налагоджені окремо, на місці розміщення устаткування при дотриманні наступних умов:

3.13.1 якщо на місці розміщення великогабаритного устаткування неможливо поставити стіл (верстат), допускається використовувати будь-який механічно міцний стіл або спеціальну підставку, виготовлену з ізоляційного матеріалу;

3.13.2 вмикання налагоджуваного блоку до основного устаткування зробіть проводами, зібраними в джгут, за допомогою або рознімань пайкою. Корпус налагоджуваного блоку з'єднати з корпусом устаткування гнучким мідним дротом діаметром не менше 4 мм. Всі приєднання виконати при знятій напрузі, після перевірки відсутності залишкових зарядів за допомогою ручного заземлення розрядника;

3.13.3 використовувати для підключення засобів виміру і контролю електрощит або переносну штепсельну колодку, виконану з механічно-міцного ізоляційного матеріалу з утопленими гніздами, вбудованими запобіжниками і клемами для заземлення.

3.14 Вмикати в переносний електрощит або штепсельну колодку в електричну мережу за допомогою гнучкого шлангового проводу з окремою заземленою жилою в загальній оболонці і штепсельній вилці з контактом, що заземлює.

3.15 До подачі напруги на РЕУ заземліть (зануліть) металеві корпуса контрольно-вимірювальної апаратури і налагоджувального устаткування. Якщо заземлення вносить перекручування в точність вимірів (наведення і т. д.) допускається не заземлювати контрольну вимірювальну апаратуру й устаткування, але обов'язково огороджувати їхніми тимчасовими огородженнями з попереджуючими плакатами і застосувати засоби захисту.

3.16 У процесі налагодження устаткування з напругою до 1000 В допускається приєднання вимірювального приладу до контрольних точок схеми без вимикання напруги. Виміри при знятому огородженні (кожусі) виконувати шляхом торкання точок схеми проводу, що йде від вимірювального приладу і закінчується штекерним наконечником із твердого ізоляційного матеріалу з металевим електродом довжиною не більше 1-2 див. Інший провід від вимірювального приладу до початку вимірів приєднати до металевого заземленого корпусу налагоджуваного устаткування (блоку).

3.17 Виконувати регулювання підстроювальних елементів, розміщених всередині устаткування напругою до 1000 В, із застосуванням спеціального інструмента з ізолюючими ручками.

В устаткуванні напругою вище 1000В зазначені операції виконувати за допомогою основних захисних засобів (оперативних штанг, вимірювальні кліщі, індикатори).

3.18 При виконанні налагоджувальних операцій не наближатися руками до струмопровідних частин на відстань менше довжини ізолюючої частини застосовуваного захисного засобу.

3.19 При перевірці приладів СВЧ стежити, щоб не було зазорів у місцях з'єднання хвилеводів і зверніть увагу на екрановані коаксіальні виводи.

3.20 Забороняється огляд відкритого кінця хвилеводу при працюючій апаратурі.

3.21 При роботі з апаратурою СВЧ стежити, щоб на робочому місці не знаходилися сторонні люди.

3.22 При виконанні робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодженню РЕУ в приміщенні повинні знаходитися не менше 2-х осіб.

3.23 Роботи, пов'язані з знежиренням і пайкою радіодеталей й елементів РЕУ повинні вироблятися з працюючою загально обмінною і місцевою вентиляцією.

3.24 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, виявлені при несправностях устаткування, інструмента, засобів захисту, виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працюючих.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути РЕУ, засоби виміру і контролю від мережі живлення.

4.2 Всі рубильники, тумблери, перемикачі поставити в положення "Виключено".

4.3 Відокремити штепсельні качани приладів і устаткування від розеток.

4.4 Розрядити розрядником усі високовольтні конденсатори.

4.5 Вимкнути вентиляцію і місцеве освітлення.

4.6 Зібрати інструменти, засоби виміру і контролю, засобу індивідуального захисту у відведене для них місце.

4.7 Очистити робоче місце від пилу і виробничих відходів. Покласти у встановлене місце легкозаймисті рідини, що залишилися.

4.8 Зняти спецодяг, скласти його в шафу, вимити руки з милом.

4.9 Закрити приміщення, знеструмити його зовнішнім рубильником.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При роботі з РЭО можуть виникнути наступні аварійні ситуації: несправність електроустаткування або раптове вимикання електроенергії і системи вентиляції, загоряння від короткого замикання електроустаткування і застосовуваних легкозаймистих рідин, нещасний випадок із працюючими.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити роботу, вимкнувши облад

Нання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ВИСОТІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3.За невиконання вимог даної Інструкції особа несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4. До виконання робіт на висоті допускати осіб не менше 18 років, які пройшли медичне обстеження не мають медичних протипоказань і мають висновок “придатний для роботи не висоті”, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.5. Роботою на висоті вважається робота при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-експлуатаційних робіт на відстані більше 1,3 м від рівня землі, перекриття (крім верхолазних) з застосуванням засобів, які забезпечують їх безпечну роботу.

1.6. Особи, які виконують роботи на висоті, повинні бути проінструктовані по інструкціям з охорони праці по основній професії (професіям - при роботі в комплексних бригадах).

1.7. При виконанні на висоті особи повинні:

1. 7. 1. виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1. 7. 2. користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

1.7. 3. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований;

1.7. 4. пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

1.7. 5. не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.7. 6. не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

1.7. Спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту робітники забезпечуються по основній професії (професіям - при роботі в комплексній бригаді).

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітників, які працюють на висоті:

1.8. 1. падіння з висоти;

1.8. 2. падіння предметів;

1.8. 3. ураження електричним струмом.

1.9.При виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-експлуатаційних робіт розділяють:

1.9.1. зони постійно діючих небезпечних факторів:

- поблизу від неізольованих струмоведучих частин електроустановок;

- поблизу від неогороджених перепадів по висоті на 1,3 м і більше;

- в місцях, де містяться речовини в концентраціях вище гранично допустимих чи впливає шум інтенсивністю вище гранично допустимих;

1.9.2. зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів:

- дільниці території поблизу будівлі (споруди), яка будується; поверхи (яруси) будівель і споруд в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій чи обладнання;

- зони переміщення машин, обладнання чи їх частин, робочих органів, місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами.

1.10. Зони постійно діючих небезпечних виробничих факторів, повинні мати захисні (запобіжні) огородження.

Виконання робіт в цих зонах допускається згідно з ПВР, в якому містяться конкретні рішення з захисту працюючих.

1.11. Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів повинні мати сигнальні огородження.

1.12. Межі небезпечних зон в місцях, над якими здійснюється переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами, а також поблизу, будівель чи споруд, які будуються установлюються згідно з таблицею.

Висота можливого падіння предмета, м	Межі небезпечної зони
В місцях, над якими здійснюється переміщення вантажів кранами (від горизонтальної проекції траєкторії переміщення максимальних габаритів вантажу у випадку його падіння)	Поблизу будівель чи споруд, які будуються (від його зовнішнього периметру)
- до 10	Св 0 до 4	Св 1,5 до 3,5
Св 10 до 20	Св 4 до 7	Св 3,5 до 5
Св 20 до 70	Св 7 до 10	Св 5 до 7
Св70до 120	Св 10 до 15	Св 7 до 10
Св 120 до 200	Св 15 до 20	Св 10 до 15
Св 200 до 300	Св 20 до 25	Св 15 до 20
Св 300 до 450	Св 25 до 30	Св 20 до 25

1.13. Границі небезпечних зон, в межах яких діє небезпека ураження електричним струмом:

Напруга, кВ	Обмежуючі небезпечну зону відстані від неогороджених неізольованих частин електроустановки (електрообладнання, кабелю і проводу) чи від вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найближчого проводу повітряної лінії електропередачі, яка знаходиться під напругою, М
До 1	1,5
Від 1 до 20	2,0
Від 35 до 110	4,0
Від 150 до 220	5,0
330	6,0
Від 500 до 750	9,0
800 (постійного струму)	9,0

1.14. При виконанні робіт на висоті (крім верхолазних робіт) застосовувати: приставні драбини, стрем'янки, риштування, помости, колиски, платформи, запобіжні пояси, страхувальні канати та інше.

1.15. Основні вимоги до улаштування драбин:

1.15.1. на кожній з драбин, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені:

- інвентарний номер;

- дата проведення наступного випробування;

- належність цеху (дільниці тощо);

- на дерев'яних та металевих драбинах написи повинні виконуватись на тятивах, а на мотузкових - на закріплених на них бирках;

1.15.2. щаблі дерев'яних драбин повинні бути виготовлені із відбірної деревини твердих порід (бука, дуба, ясеня) першого сорту або хвойних порід (сосни, модрини) відбірного та першого сортів вологістю не більше 15 відсотків. Нахил волокон (косошару) у щаблях та деталях тятив не повинен перевищувати 7 відсотків;

1.15.3. тятиви дерев'яних драбин повинні виготовлятись із сосни відбірного сорту абсолютною вологістю не більше 15 %;

1.15.4. не допускаються на зовнішніх поверхнях тятив:

- сучки, що частково зрослись на ребрах і випадають;

- сучки, що розпиляні по осі;

- завитки з виїмками, смоляні кишеньки, виявлені під час обробки;

- тріщини, що виходять в отвори для закріплювання щаблів;

1.15.5. дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просочуванню натуральною оліфою з наступним покриванням безколірним лаком. Забороняється фарбувати драбини фарбами;

1.15.6. металеві деталі драбин повинні очищатись від іржі, знежирюватись і всі, крім деталей кріплення, фарбуватись у чорний колір. Шайби, головки стяжок та шурупи повинні покриватись безколірним лаком;

1.15.7. щаблі дерев'яних драбин повинні врізуватись в тятиви і через кожні 2 м скріплюватись стяжними болтами діаметром не менше 8 мм.

Не дозволяється застосовувати драбини, що збиті цвяхами, без скріплювання тятив болтами та врізування щаблів у тятиви.

Відстань між щаблями драбин повинна бути від 300 до 340 мм (крім розсувних триколійних, у яких вона повинна бути 350 мм), а відстань від першого щабля до рівня установлення (підлоги, землі тощо) - не більше 400 мм;

1.15.8. приставні дерев'яні драбини та стрем'янки завдовжки більше 3 м повинні мати 2-а і більше металевих стяжних болтів, установлених під нижнім та верхнім щаблями.

Загальна довжина приставної дерев'яної драбини не повинна перевищувати 5 м;

1.15.9. тятиви приставних драбин та стрем'янок повинні розходитись до низу - для забезпечення стійкості. Ширина приставної драбини та стрем'янки за осями тятив повинна бути не менше 300 мм угорі та 400 мм внизу;

1.15.10. приставні драбини та стрем'янки повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перевертанню та зсуванню їх під час виконання робіт.

На нижніх кінцях приставних драбин та стрем'янок повинні бути оковки з гострими наконечниками - у тому разі, якщо вони установлюються на землі, а у разі використання драбин на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні) на них повинні надягатись башмаки з гуми або іншого нековзного матеріалу;

1.15.11. верхні кінці драбин, якщо їх приставляють до труб або проводів, повинні бути обладнані спеціальними гаками-захватами - для запобігання падінню драбин від дії вітру або випадкових поштовхів;

1.15.12. металеві приставні драбини заввишки понад 5 м, установлені під кутом більше 75° до горизонтальної площини, повинні мати, починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця, дугове огородження або повинні бути оснащені канатом з уловлювачем для закріплювання карабіна запобіжного пояса, а драбини, установлені під кутом від 60° до 75° до горизонтальної площини, - огородження поручнів з обох боків заввишки по вертикалі від 0,9 до 1,4 м, починаючи з висоти 5 м;

1.15.13. металеві навісні драбини завдовжки понад 5 м як вертикальні, так і установлені під кутом нахилу до горизонтальної площини більше 75°, повинні мати дугове огородження або канати з уловлювачами для закріплювання карабіна запобіжного пояса.

Дуги огородження повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної та з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми стрічками. Відстань від драбини до дуги повинна бути не менше 0,7 м і не більше 0,8 м, - якщо ширина огородження становить від 0,7 до 0,8 м;

1.15.14. драбини заввишки понад 10 м повинні бути обладнані площадками для відпочинку, установленими не рідше ніж через кожні 10 м за висотою;

1.15.15. підвісні драбини, які застосовуються для виконання робіт на конструкціях та проводах, повинні бути обладнані спеціальними пристосуваннями, що забезпечують міцне закріплювання їх;

1.15.16. усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням у такі терміни:

- один раз на 12 міс. - металеві драбини та стрем'янки;

- один раз на 6 міс. - дерев'яні драбини та стрем'янки;

- один раз на 6 міс. - підвісні мотузкові драбини;

1.15.17. дата та результати періодичних оглядів та випробувань драбин та стрем'янок повинні записуватись до "Журналу обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв";

1.15.18. драбини необхідно зберігати в сухих приміщеннях в місцях, де неможливі випадкові механічні пошкодження їх;

1.15.19.контролювати стан драбин та стрем'янок повинен інженерно-технічний працівник, призначений розпорядженням по підрозділу (цеху, дільниці) підприємства. Він повинен оглядати драбини та стрем'янки під час проведення випробувань, безпосередньо перед застосуванням драбин та стрем'янок їх повинен оглядати працівник, який виконує роботу.

1.16. Основні вимоги до улаштування риштувань та помосту:

1.16.1.риштування та поміст повинні відповідати вимогам СНиП ПІ-4 "Техника безопасности в строительстве”, ГОСТу 24258, ГОСТу 273221, ГОСЇ 27331 та ГОСТу 2СС12.

Риштування, поміст та інші пристрої для виконання робіт на висоті повинні бути інвентарними, виготовлятись за типовими проектами та мати паспорти заводу-виробника.

Неінвентарні риштування допускається застосовувати у виняткових випадках. Якщо висота, на якій виконується робота, перевищує 4 м, то такі риштування повинні споруджуватись за індивідуальним проектом з обов'язковим розрахунком всіх їхніх основних елементів на міцність та стійкість.

Проект риштування повинен візувати інженер - інспектор з безпеки праці та виробничої санітарії та затверджувати головний інженер підприємства або організації, що розробила проект, а також головний інженер підприємства або організації, що видала проект на риштування у виробництво;

1.16.2. риштування та поміст можуть бути дерев'яні та металеві розбірні. Дерев'яні риштування та поміст повинні виготовлятись із сухої деревини хвойних та листяних порід не нижче другого сорту згідно з ГОСТом 8486, ГОСТом 9462 та ГОСТом 2695.

Металеві риштування повинні виготовлятись з прямих металевих труб, що не мають ум'ятин, тріщин та інших дефектів, що порушують міцність елементів;

1.16.3. розбірні металеві риштування повинні мати надійні з'єднання стояків, які можна нарощувати;

1.16.4. риштування повинні закріплюватись тільки металевими елементами кріплення (болтами, струнами, хомутами, скобами тощо);

1.16.5. для забезпечення стійкості стояки риштувань по всій висоті повинні бути прикріплені до міцних частин будівлі (споруди або до конструкції).

Місця та способи закріплення стояків повинні зазначатись у проекті на риштування;

1.16.6. риштування та поміст необхідно закріплювати до стійких частин будівлі або конструкції, а також до тих частин, що не виступають;

1.16.7. у разі установлення металевих та дерев'яних риштувань просто неба, їх необхідно обладнати грозозахисними пристроями, а металеві риштування - заземлити.

Грозозахист риштувань повинен здійснюватись за допомогою блискавковідводів, які повинні складатись із блискавкоприймача, струмовідводу та заземлювача. Відстань між блискавкоприймачами не повинна перевищувати 20 м. Опір заземлення повинен бути не більше 15 Ом;

1.16.8. навантаження на настили риштувань, поміст та на вантажопідіймальні площадки не повинно перевищувати допустимі значення, встановлені проектом (паспортом) на риштування.

Біля місць піднімання працівників на риштування та поміст необхідно вивішувати плакати із зазначенням допустимих значень навантажень та схеми їх розміщення;

1.16.9. настили на риштуваннях та на помості повинні мати суцільну рівну поверхню із прорізами між елементами не більше 5 мм і повинні закріплюватись до поперечок риштувань.

Кінці елементів настилів, що стикуються, повинні розміщуватись на опорах, перекривати їх не менше ніж на 20 см в кожен бік, а кінці елементів, що стикуються у наклад, повинні бути скошеними, - щоб запобігти утворенню порогів.

Для дерев'яних настилів повинні використовуватись дошки завтовшки до 40 мм.

Ширина настилів на риштуваннях та помості у разі виконання нижчезазначених робіт повинна, бути не менше: 2,0 м - у разі виконання цегляних робіт; 1,5 м - у разі виконання штукатурних робіт; 1,0 м - у разі виконання малярських та монтажних робіт;

1.16.10. стояки, рами, опорні драбини та інші вертикальні елементи риштувань повинні установлюватись суворо по виску та розкріплюватись зв'язками згідно з проектом на риштування, а опорні стояки - надійно закріплюватись розпорами та розкосами - для запобігання розхитуванню їх.

Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку повинна укладатись суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки завтовшки не менше 5 см. Опорні підкладки повинні укладатись на попередньо сплановану та утрамбовану поверхню.

Забороняється вирівнювати підкладку під риштуваннями за допомогою цеглин, каміння, обрізків дощок та клинів.

Перед укладанням елементів помосту (щитів, дощок) на опори (пальці, прогони) необхідно перевірити міцність закріплення та переконатись у неможливості зсовування цих елементів;

1.16.11. настили риштувань та помосту, що розміщені на висоті 1,3 м і вище від рівня землі або покриттів, повинні мати огородження, що складається із стояків, поручнів заввишки понад 1,1м, одного проміжного горизонтального елемента або сітки та бортової дошки заввишки не менше 0,15 м. Відстань між стояками поручнів не повинна перевищувати 2м;

1.16.12. для піднімання та спускання працівників риштування необхідно обладнати драбинами або трапами, розміщеними на відстані не більше 40 м один від одного. На риштуваннях завдовжки менше 40 м повинно бути не менше двох драбин або трапів. Верхній кінець драбини або трапа повинен закріплюватись за поперечки риштувань.

Прорізи в помостах риштувань для виходу з драбин необхідно обгородити. Кут нахилу драбини до горизонтальної площини не повинен перевищувати 60°. Нахил трапа не повинен перевищувати 1:3;

1.16.13. для піднімання вантажу на риштування вони повинні бути оснащені згідно з проектом надійно закріпленими блоками, укосинами та іншими засобами малої механізації.

Прорізи для переміщування вантажів повинні мати чотиристоронні огородження;

1.16.14. поблизу проїздів засоби підмощування необхідно установлювати на відстані не менше 0,6 м від габариту транспортних засобів;

1.16.15. поміст та риштування заввишки понад 4 м допускаються до експлуатації тільки після прийняття їх комісією та оформлення акта приймання риштувань;

1.16.16. поміст та риштування заввишки до 4 м повинні допускати до експлуатації тільки після прийняття їх керівником робіт або майстром із записом про це в "Журналі приймання та огляду риштувань та помостів".

Під час приймання риштувань та помосту в експлуатацію повинні перевірятись:

- наявність з'єднань та закріплень, що забезпечують стійкість, міцність вузлів закріплення окремих елементів;

- справність робочих настилів та огороджень;

- вертикальність установлення стояків;

- надійність опорних площадок;

- наявність заземлення - для металевих риштувань.

Кривизна стояків повинна бути не більше 1,5 мм на 1 м довжини;

1.16.17. в ремонтно-експлуатаційних організаціях під час експлуатації риштувань їх повинен щодня оглядати керівник робіт, який очолює бригаду, працівники якої будуть виконувати роботи з цих риштувань.

У будівельно-монтажних організаціях риштування повинні оглядати:

- виконавець - щодня перед початком робіт;

- виконроб або майстер - не рідше 1 разу на 10 днів.

Результати огляду риштувань повинні записувати до "Журналу приймання та огляду риштувань та помосту";

1.16.18. риштування, з яких протягом місяця і більше робота не виконувалась, повинні повторно прийматись в експлуатацію перед поновленням робіт.

Додатковому огляду підлягають риштування, розміщені просто неба, - після дощу або відлиги, що можуть вплинути на тривкість основи під цими риштуваннями, а також після механічних дій.

1.17. Основні вимоги до колисок і платформ:

1.17.1. лебідки, що застосовуються для піднімання та опускання колисок пересувних риштувань, необхідно укріплювати на фундаменті або оснастити баластом - для забезпечення їхньої стійкості у разі подвійного робочого навантаження. Баласт повинен міцно закріплюватись на рамі лебідки;

1.17.2. колиски вздовж усього периметра необхідно обгороджувати. Висота огородження з неробочих боків колиски повинна бути не менше 1,2 м, а з боку фронту робіт - не менше 1 м. Висота бортового огородження вздовж усього периметра повинна бути не менше 0,15м.

Не допускається улаштування дверцят в огородженні колиски. Тримальні елементи огородження колисок повинні витримувати навантаження не менше 700 Н (70 кг/с), яке прикладене до огороджувального поручня перпендикулярно до його осі, почергово в горизонтальній та вертикальній площинах. Гак для підвішування колиски необхідно оснастити запобіжним замком - для запобігання можливості його падіння;

1.17.3. троси (канати) в місцях приєднання їх до колисок або пересувних риштувань та до барабана лебідки необхідно міцно закріпити. Троси під

Час піднімання та опускання колисок та пересувних риштувань повинні вільно рухатись. Тертя тросів об конструкції, що виступають, не допускається;

1.17.4. щойно виготовлені колиски та платформи необхідно оглянути та випробувати.

Під час огляду особливу увагу слід звернути на правильність та надійність закріплення приводів, уловлювачів та інших вузлів;

1.17.5. колиски, в яких під час огляду не виявлено дефектів, необхідно випробувати статичним навантаженням, що перевищує розрахункове на 50 %;

1.17.6. під час проведення випробування колиску необхідно підняти на висоту від 100 до 200 мм і витримати в такому положенні протягом 10 хв. Після цього колиску слід опустити і перевірити стан її вузлів (каркаса, привода, уловлювачів тощо) та деталей, щоб переконатись у відсутності залишкової деформації.

Під час динамічного випробування колисок, що проводиться з метою перевірки взаємодії вузлів, приводів і особливо гальм, до них необхідно прикласти навантаження, що перевищує розрахункове на 10 %.

Колиску необхідно рівномірно опускати та піднімати (без дотику до підлоги).

Під час випробування уловлювачів необхідно провести не менше трьох випробувань з імітації обривання кожного вантажного (робочого) каната, у цьому разі страхувальний канат необхідно затиснути уловлювачами.

Після закінчення випробувань колиску необхідно опустити та перевірити стан її вузлів та деталей. Виявлені під час проведення випробування дефекти необхідно усунути, після чого провести повторне випробування, за результатами якого повинен бути складений відповідний акт.

Пересувні риштування повинні випробовуватись так сам, як і колиски; 1.17.7. змонтовані підвісні риштування повинні вводитись в експлуатацію тільки після випробування їх протягом 1-ї години статичним навантаженням, яке на 20 % перевищує розрахункове.

Пересувні риштування, крім того, необхідно випробувати динамічним навантаженням, яке на 10 % перевищує розрахункове;

1.17.8. за результатами випробувань риштувань необхідно скласти акт приймання. Результати випробувань необхідно також записати до "Журналу приймання та огляду риштувань та помосту".

1.18. Основні вимоги до запобіжних поясів та страхувальних канатів:

1.18.1. під час виконання робіт на висоті повинні застосовуватись запобіжні пояси та страхувальні канати;

1.18.2. на запобіжних поясах повинні бути бирки з інвентарним номером та датою проведення наступного випробування.

Забороняється використовувати запобіжні пояси у разі відсутності відмітки про випробування їх, простроченого терміну випробування, а також пояси, у яких під час огляду виявлені дефекти;

1.18.3. карабін запобіжного пояса повинен забезпечувати швидке і надійне закріплювання та відкріплювання однією рукою в утепленій рукавиці. Такий карабін повинен бути оснащений запобіжним пристроєм, - щоб запобігти його випадковому розкриванню.

Запобіжні пояси у разі виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт повинні мати строп із синтетичних матеріалів, а у разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання та ін.) - із сталевого каната або ланцюга;

1.18.4. під час експлуатації запобіжні пояси необхідно періодично, не рідше одного разу на 6 міс., випробовувати статичним навантаженням 4000 Н (400 кгс);

1.18.5. у разі неможливості закріплення стропа запобіжного пояса за елементи конструкцій або обладнання необхідно застосовувати страхувальні канати, що призначені для закріплювання одного або більшої кількості працівників карабіном запобіжного пояса;

1.18.6. страхувальний канат повинен мати пристрій для закріплення його до елементів будівель та споруд, а також для натягування. Цей пристрій повинен забезпечувати зручність установлювання, знімання, переставляння та можливість змінювання довжини каната залежно від відстані між точками кріплення.

Конструкція деталей страхувального каната повинна унеможливлювати травмування рук працівника. Деталі каната не повинні мати надривів, задирок, гострих кромок, тріщин та раковин;

1.18.7. страхувальний канат необхідно установлювати вище рівня площини опори для ступень ніг або на цьому рівні. Якщо довжина канати між точками закріплення більше 12 м, необхідно установлювати проміжні опори, відстань між якими не повинна перевищувати 12 м. Проміжні опори та вузли кріплення цих опор повинні розраховуватись на вертикальне статичне навантаження не менше 5000 Н (500 кг/с);

1.18.8. встановлений у робоче положення страхувальний канат перед початком експлуатації, а також під час експлуатації, але не рідше одного разу на 6 міс., необхідно випробувати статичним навантаженням і всередині прольоту - вантажем масою 4000 Н (400 кг/с), використовуючи для випробування гнучкі канати або сталевий стрижень;

1.18.9. результати випробувань запобіжних поясів та страхувальних канатів повинен записувати працівник, відповідальний за облік та зберігання їх у справному стані, в "Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв".

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Перевірити стан спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, одягти їх.

2.3. Перевірити:

2.3.1. у драбин:

- наявність інвентарного номера, дати наступного випробування, належність;

- наявність пристрою, що запобігає перевертанню та зсуванню під час роботи;

- наявність спеціальних гаків (при необхідності);

- наявність пристосування для запобігання самочинного розсування у стрем'янки;

- у мотузяних драбин, що канат не має розривів, розпушених ділянок;

2.3.2. у риштуваннях і помостах:

- наявність грозозахисних пристроїв та заземлення;

- наявність плакатів із зазначенням допустимих значень навантажень;

- правильність установки опор стояків;

- наявність захисних козирків;

- прорізи між стіною будівлі та робочим настилом (при виконанні цегляної кладки не більше 50 мм; при виконанні оздоблювальних робіт - не більше 150 мм, при виконанні ізолювальних робіт не більше подвійної товщини ізоляції плюс 50 мм);

- наявність обгородження із зовнішнього та торцевого боків у підвісних помостах;

2.3.3. у колисках та платформах:

- щоб не було тертя тросів об конструкції;

- укріплення лебідок для піднімання колисок;

- перевірити стан колисок, пересувних риштувань та канатів і провести випробування з імітації обривання робочого каната (максимальна висота падіння не повинна перевищувати 0,15 м);

- цілісність зварних швів на елемент риштувань;

2.3.4. у запобіжних поясів та страхувальних канатів:

- наявність бирки з інвентарним номером та дати проведення наступного випробування - у запобіжних поясів;

- дію карабіну у запобіжного пояса (він повинен забезпечувати швидке і надійне закріплювання та відкріплювання);

- наявність пристрою для закріплювання страхувального каната до елементів будівель і споруд;

- відсутність у деталей каната надривів, задирок, гострих кромок, тріщин та раковин.

Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 4)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ

ДЕТАЛЕЙ З ГУМОВОЇ СУМІШІ

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Межі небезпечної зони

Напруга, кВ

Від 1 до 20