Сегодня: 03 | 05 | 2024

Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 2)

Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні гаки для захоплювання за трубу.

3.19. Забороняється використовувати для підставок випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватись підставками типової конструкції.

При роботі з ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та обладнання.

3.20. Електрифікований інструмент (дрилі, гайковерти, шліфувальні машини) застосовувати за умови повної його справності та при напрузі не більше ніж 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою – не більше ніж 42 В.

Корпус електроінструменту, що працює при напрузі понад 42 В (незалежно від частоти струму), має бути заземлений. При роботі з електроінструментом необхідно користуватись гумовими рукавицями.

3.21. Електромонтер не повинен вмикати сторонніми предметами рубильники та кнопки пускачів і визначати дотиком руки температуру нагрівання електричних машин і трансформаторів.

3.22. Забороняється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.

3.23. Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополуменевої апаратури, масел та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію. У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.24. Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паянням, зварюванням або з’єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощування, рівноцінною непошкодженою ізоляцією кабелів і проводів.

3.25. Світильники з люмінесцентними лампами при напрузі 220 В дозволяється встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови недоступності їхніх контактних частин для випадкового дотику.

3.26. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи з приєднання і роз’єднання проводів електромонтери повинні виконувати за умови знятої напруги.

3.27. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери мають виконувати при знятій напрузі.

3.28. Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.

3.29. Електромонтер при ремонті і обслуговуванні електроустаткування повинен застосовувати ручні переносні світильники.

Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути не вище 42 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) – не перевищувати 12 В.

Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

3.30. При веденні робіт на вимкненій частині електроустановки заземлення накладається на струмоведучі частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, вмикати зворотну трансформацію.

Накладати заземлення треба безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

3.31. При користуванні переносними заземленнями перед їх перевіркою на відсутність напруги вони повинні бути розміщені біля місць накладання заземлення і приєднані до затискача “земля”.

Затискачі переносного заземлення необхідно накладати в діелектричних рукавицях на заземлюванні струмоведучі частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.

Закріплювати затискачі дозволяється цією ж штангою або безпосередньо руками, але при цьому необхідно обов’язково користуватись діелектричними рукавицями.

3.32. Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавиць необхідно проводити зворотним порядком, тобто спочатку зняти його з струмоведучих частин, а потім від’єднати від заземлюючого пристрою.

Накладення і зняття переносних заземлень в установках понад 1000 В повинні проводити двоє електромонтерів з кваліфікаційною групою не нижче IV, які ознайомлені зі схемою електроустановки.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи електромонтер повинен:

4.1.1. вимкнути технологічне електрифіковане обладнання, верстати, вентиляцію;

4.1.2. прибрати інструмент, прилади, пристрої;

4.1.3. зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду, віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися. Потім вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.2. Під час передавання зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності і зробити про це відповідний запис у журналі.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виникненні аварійних ситуацій електромонтер повинен негайно вимкнути струм у разі:

5.1.2. пожежі в зоні роботи;

5.1.3. травми, що трапилась з кимсь із обслуговуючого персоналу;

5.1.4. ураження електричним струмом.

5.2. Помітивши загорання, електромонтер повинен негайно приступити до гасіння пожежі наявними засобами і повідомити старшого по зміні.

Старший по зміні визначає вогнище пожежі, можливі шляхи її поширення і потребу у вимкненні електрообладнання в зоні пожежі.

Для цього вмикається комутаційна апаратура, зливається масло з маслонаповненого обладнання, витісняється водень із системи водневого охолодження.

Обладнання вимикається без розпорядження, але з наступним повідомленням чергового по організації.

Для гасіння пожежі в електроустановках електромонтер повинен застосовувати вуглекислотні вогнегасники, сухий пісок, азбестову або грубошерстну тканину.

5.3. Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, електромонтер або старший по зміні повинен негайно викликати найближчу пожежну команду за телефоном, радіо чи іншими засобами зв’язку.

5.4. Виконувати вказівки керівника робіт щодо усунення аварійної ситуації.

5.5. При нещасних випадках електромонтер повинен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ЖЕРСТЯНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”.

1.3. До роботи допускати осіб не молодше 18 років, які мають досвід роботи за професією жерстяника, а також пройшли: медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією; вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки; первинний інструктаж і навчання (стажування) на робочому місці; перевірку знань щодо діючих інструкцій на робочому місці і правил охорони праці кваліфікаційною комісією.

1.4. Допуск жерстяника до самостійної роботи оформлюється письмовим розпорядженням по підприємству.

1.5. Повторний інструктаж проводиться через три місяці. Періодична перевірка знань по охороні праці проводиться не рідше одного разу на рік.

1.6. При введенні в дію нових чи перероблених правил безпеки виконання робіт, після нещасного випадку або аварії, що трапилися на підприємстві чи в цеху (дільниці) через порушення працюючими правил охорони праці, і при

Установленні фактів незадовільного знання працівниками інструкцій з охорони праці може бути призначена позачергова перевірка знань.

1.7. Жерстяник не допускається до роботи в наступних випадках:

– з появою на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

– при відсутності спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил охорони праці;

– при хворобливому стані;

– при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.8. Жерстяник виконує тільки ту роботу, яка йому доручена керівником робіт.

1.9. Жерстяник зобов’язаний:

– виконувати роботу, по якій проінструктований і допущений майстром, якісно та у встановлений термін;

– утримувати інструмент, устаткування і робоче місце в чистоті і порядку;

– працювати тільки справними інструментами, пристосуваннями і механізмами;

– дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил безпечного ведення робіт і пожежної безпеки.

1.10. Жерстяник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на працюючого (небезпека одержання травми, ураження електрострумом і ін.).

1.11. Жерстянику видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту відповідно до Типових галузевих норм: костюм віскозно-лавсановий, фартух брезентовий, рукавиці комбіновані, окуляри захисні.

1.12. За невиконання даної Інструкції жерстяник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Оглянути робоче місце і переконатися в його достатньому освітленні, у відсутності предметів, що можуть перешкодити роботі, у наявності і правильності розташування підставок, заготівель, деталей і тари для деталей і відходів.

2.2. Правильно одягнути і упорядкувати робочий одяг, заправити його так, щоб не було звисаючих кінців, забрати волосся під головний убір.

2.3. Підготувати необхідний для роботи справний інструмент і пристосування.