Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 5)

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. З драбин:

3.1.1. всі драбини та стрем'янки перед застосуванням повинен оглянути виконавець робіт (без записування результатів огляду до журналу);

3.1.2. перед початком виконання робіт із застосуванням приставної драбини необхідно забезпечити стійкість драбини, переконавшись оглядом та випробуванням у тому, що вона не може зісковзнути з місця або випадково зсунутись.

У разі установлення приставної драбини за умов, коли її верхній кінець може зміститись, його необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції так, щоб виключити можливість зміщування драбини;

3.1.3. забороняється працювати з приставної драбини стоячи на щаблі, розташованому на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини;

3.1.4. забороняється у разі недостатньої довжини драбини створювати додаткові опорні споруди з ящиків, бочок тощо;

3.1.5. приставна драбина повинна установлюватись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45° і не більше 60°; у разі установлення драбини під кутом нахилу менше 60° додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається;

3.1.6. забороняється установлювати драбину на східці маршів сходової клітки. У разі необхідності на сходових клітках повинен споруджуватись поміст;

3.1.7. стрем'янки повинні бути оснащені пристосуваннями (гаками, ланцюгами) - для запобігання самочинному розсуванню їх під час виконання робіт.

Нахил стрем'янок повинен бути не більше 1:3;

3.1.8. не дозволяється виконувати роботу з двох верхніх щаблів стрем'янок, які не мають поручнів або упорів.

Перебування на щаблях приставної драбини або стрем'янки дозволяється тільки одному працівнику;

3.1.9. не дозволяється піднімати або опускати вантаж по приставній драбині та залишати на ній інструмент;

3.1.10. забороняється на приставних драбинах та стрем'янках:

- працювати біля обертових механізмів, працюючих машин, транспортерів тощо та над ними;

- виконувати роботу із застосуванням електричного та пневматичного інструмента, будівельно-монтажних пістолетів;

- виконувати газо - та електрозварювальні роботи;

- натягувати проводи та підтримувати на висоті важкі деталі. Для виконання таких робіт повинні застосовуватись риштування або стрем'янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями;

3.1.11. під час виконання робіт з приставної драбини в місцях з пожвавленим рухом транспортних засобів або людей для запобігання падінню її від випадкових поштовхів (незалежно від наявності або відсутності на кінцях драбини наконечників) місце її установлення необхідно обгородити або охороняти драбину від падіння. У тому разі, коли під час установлення драбини на гладкій плиточній підлозі її неможливо закріпити, тоді біля основи драбини повинен стояти працівник в касці і утримувати її в стійкому положенні. В інших випадках підтримувати драбину знизу руками забороняється;

3.1.12. переміщувати драбину під час виконання робіт необхідно з дотриманням таких запобіжних заходів: два працівника повинні нести драбину наконечниками назад, застерігаючи перехожих про небезпеку зіткнення з нею. Якщо драбину переносить один працівник, вона повинна бути в такому похилому положенні, щоб її передній кінець був піднятий над землею не менше ніж на 2 м;

3.1.13. забороняється використовувати переносні металеві драбини в розподільних установках напругою 220 кВ і нижче;

3.1.14. у відкритих розподільних установках напругою 330 кВ і вище застосування переносних металевих драбин дозволяється за таких умов:

- драбина повинна бути оснащена металевим ланцюгом, який торкається до землі;

- драбину необхідно переносити тільки у горизонтальному положенні під неперервним наглядом виконавця робіт, чергового або працівника зі складу оперативно-ремонтних працівників, який має групу IV з електробезпеки;

3.1.15. у разі виконання робіт з підвісних приставних та з розсувних драбин на висоті більше 1,3 м повинен застосовуватись запобіжний пояс. Пояс повинен закріплюватись за конструкцію будівлі або за драбину - за умови надійного закріплення драбини до конструкції. 3.2. З риштувань і помостів:

3.2.1. виконання робіт з риштувань та помостів дозволяється тільки після прийняття їх в експлуатацію відповідно до пп. 1.16.15. та 1.16.16;

3.2.2. у разі виконання робіт підрядною організацією з використанням споруджених нею риштувань останні повинна приймати в експлуатацію комісія, яка призначається наказом керівника цієї організації (дільниці). Комісію у цьому разі повинен очолювати інженерно-технічний працівник підрядної організації.

Якщо риштування споруджує енергопідприємство або за його замовленням одна з підрядних організацій (ремонтна, будівельно-монтажна тощо), то приймати їх в експлуатацію повинна комісія, яка призначається наказом по енегопідприємству. Комісію повинен очолювати інженерно-технічний працівник цього підприємства, і до складу цієї комісії повинні залучатись також представники підрядних організацій, працівники яких будуть виконувати роботи на цих риштуваннях.

Акт приймання риштувань повинен затверджувати головний інженер організації, яка приймає риштування в експлуатацію. Допускається затвердження акта приймання риштувань, які споруджує підрядна організація для своїх потреб, начальником дільниці (цеху) цієї організації.

Працювати з риштувань дозволяється тільки після затвердження акта приймання цих риштувань;

3.2.3. монтаж і демонтаж риштувань повинен виконуватись робітниками, які мають право працювати на висоті з забезпеченням їх запобіжними поясами, що прикріплюються до надійних елементів і конструкцій по вказівці майстра (виконроба);

3.2.4. розбирання риштувань повинно виконуватись під керівництвом керівника робіт дотриманням порядку, який указаний в ПВР;

3.2.5. до початку робіт по розбиранню риштувань технічний персонал повинен оглянути конструкції, які підлягають розбиранню, ознайомити робітників з можливою небезпекою і дати вказівки по послідовному способу розбирання і заходам безпеки;

3.2.6. у зоні, де установлюються або розбираються риштування та поміст, не повинні перебувати сторонні особи;

3.2.7. електричні проводи, що розташовані ближче 5 м від риштувань, на час установлювання або розбирання цих риштувань необхідно: або знеструмити та заземлити, або укласти в короби, або демонтувати;

3.2.8. під час виконання робіт на висоті прохід людей внизу повинен бути заборонений, а небезпечна зона - обгороджена на відстані не менше 0,3 висоти риштувань або помосту та позначена знаками безпеки.

Риштування, що розташовані біля проходів у будівлю, повинні мати захисні козирки та суцільну бокову обшивку - для захисту працівників від предметів, що можуть випадково впасти зверху.

Захисні козирки повинні виступати за риштування не менше ніж на 1,5 м і мати нахил 20° до горизонту.

Висота проходів у просвіті повинна бути не менше 1,8 м;

3.2.9. перед зняттям настилу риштувань його слід звільнити від матеріалів, сміття, тари (не скидати з риштувань) і зачинити доступ на риштування.

Забороняється знаходитись людям під настилом під час його переміщення;

3.2.10. при розбиранні риштувань спуск елементів слід виконувати за допомогою кранів чи інших вантажопідіймальних пристосувань. Забороняється скидати з риштувань окремі елементи;

3.2.11. під час розбирання риштувань всі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів (в межах дільниці, яка розбирається) повинні бути зачиненими;

3.2.12. навантаження на риштування і помости не повинно перевищувати встановлене паспортом (проектом) допустимі величини;

3.2.13. не допускається скупчення працівників у будь-якому місці настилу.

За необхідності передати на риштування додаткові навантаження (від вантажопідіймальних механізмів, вантажопідіймальних площадок тощо) це повинно враховуватись в конструкції риштувань;

3.2.14. настили та драбини риштувань та помосту необхідно періодично під час виконання роботи, а також щоденно після її закінчення очищати від сміття, взимку - від снігу та ожеледі, а у разі необхідності - посипати піском;

3.2.15. риштування та поміст, з яких тимчасово не виконується робота, необхідно підтримувати у справному стані;

3.2.16. забороняється виконувати роботи з випадкових підставок (ящиків, бочок та ін.), а також з ферм, крокв тощо.

У разі необхідності виконання короткострокових робіт на висоті 1,3 м і вище від рівня підлоги (робочої площадки) без риштувань обов'язково повинні застосовуватись запобіжні пояси.

Працівники, яким належить виконувати ці роботи, повинні бути проінструктовані як і де підніматись, до чого закріплюватись карабінами запобіжних поясів тощо;

3.2.17. передача на риштування і помости додаткового навантаження від машин для підйому матеріалів, які призводять до їх перенавантаження, не допускається;

3.2.18. при розвезенні матеріалів возиками слід укладати по настилах риштувань катальні ходи, їх стики не повинні співпадати з поперечними стиками щитів настилу;

3.2.19. при підійманні матеріалів необхідно:

- надійно стропувати деталі, пакети, ящики та інше;

- піднімати і опускати дрібні деталі і матеріали в спеціальній тарі;

- дотримуватись встановленої сигналізації при підійманні і опусканні вантажів;

- опускання вантажу на настил слід виконувати на найменшій швидкості, плавно без поштовхів;

3.2.20. щоб уникнути ударів по риштуванням вантажем підвішеним на гаку баштового або стрілового крана, поворот стріли крана одночасно з підійманням вантажу в безпосередній близькості від риштувань забороняється;

3.2.21. забороняється підйом і спуск робітників по стояках риштувань;

3.2.22. забороняється піднімати на риштування і помости цеглу пакетами, укладену з перехресною перев'язкою або в "ялинку" без спеціальних огороджувальних пристосувань;

3.2.23. опускати порожні піддони з риштувань і помостів слід пачками, заздалегідь підготовленими і правильно застропованими;

3.2.24. забороняється скидати піддони з риштувань і помостів;

3.2.25. забороняється за власною ініціативою виконувати будь-які зміни в каркасі риштувань, а також знімати кріплення;

3.2.26. періодично очищати настили від будівельного сміття, а в зимовий час від снігу, льоду з посилкою після цього піском;

3.2.27. під час експлуатації риштування повинні оглядатися керівником робіт не рідше ніж через кожні 10 днів;

3.2.28. риштування, з яких поздовж місяця і більше роботи не проводились, перед початком робіт необхідно приймати в порядку згідно з пп. 1.16.15., 1.16.16;

3.2.29. додатковому огляду підлягають риштування після дощу чи відлиги, а також після механічного впливу.

При виявленні деформацій риштування повинні бути відремонтовані і прийняті згідно з пп. 1.16.15., 1.16.16;

3.2.30. підвісні риштування повинні прикріплюватись до міцних частин будівлі (споруди) або конструкції - для запобігання розгойдуванню;

3.2.31. укладання настилів на пальці підвісних риштувань та користування ними допускаються тільки після міцного закріплення елементів, до яких риштування підвішені;

3.2.32. гаки, хомути та пальці підвісних риштувань необхідно закріплювати до елементів конструкцій, які монтуються або ремонтуються, до піднімання їх.

Гаки для підвішування риштувань необхідно випробовувати заздалегідь протягом не менше 15 хв. статичним навантаженням, яке в 2-а рази перевищує робоче. Результати випробувань повинні оформлятись відповідним актом;

3.2.33. для пересувних риштувань (так само, як і для колисок) як вантажний повинен застосовуватись сталевий канат з коефіцієнтом запасу міцності не менше дев'ятикратного. Кількість затискачів закріплення канатів повинна визначатись розрахунком, але їх повинно бути не менше трьох.

Канат уловлювача у разі аварійного спрацьовування уловлювача під час обривання вантажного каната повинен мати коефіцієнт запасу міцності по максимальному динамічному зусиллю не менше 3.

Сполучення між ярусами підвісних риштувань повинно здійснюватись по жорстко закріплених драбинах.

3.3. З колисок та платформ:

3.3.1. щоденно перед початком виконання робіт необхідно перевіряти стан колисок, пересувних риштувань та канатів і проводити випробування з імітації обривання робочого каната. Максимальна висота падіння колисок та пересувних риштувань до зупинення їх уловлювачами не повинна перевищувати 0,15м;

3.3.2. кожний вузол металоконструкцій опорних, підвісних та пересувних риштувань та колисок після виготовлення повинен пройти контроль та випробування, за результатами яких необхідно складати акт приймання.

Після цього повинно бути проведено контрольне складання риштувань, які додатково перевіряються та випробовуються;

3.3.3. контрольне складання опорних риштувань повинно проводитись без застосування особливих зусиль і під час його проведення необхідно перевіряти:

- правильність установлення всіх вузлів - зовнішнім оглядом;

- вертикальність установлення стояків - за допомогою виска (кут нахилу повинен бути не більше 1 °);

- легкість з'єднання ригелів, поручнів (бар'єрів) та бортів зі стояками;

- щільність прилягання гаків драбини до ригелів, а нижніх кінців - до настилів;

- надійність установлення та закріплення стояків;

- надійність закріплення огороджень прорізів на ригелях та настилах;

- наявність бортів, що запобігають падінню інструмента, шматків матеріалу тощо.

Настили повинні відповідати вимогам пункту 1.5.9. цієї Інструкції;

3.3.4. опорні та підвісні риштування після закінчення контрольного складання необхідно протягом 10 хв. випробувати рівномірно розподіленим по верхньому ярусу навантаженням 2,5 кПа (250 кгс/м2).

Після закінчення випробувань риштування необхідно розібрати, причому всі елементи риштувань повинні розбиратись без особливих зусиль.

Елементи риштувань необхідно перевіряти на цілісність зварних швів, відсутність залишкових деформацій, незмінність геометричних форм та розмірів. Виявлені під час перевірки дефекти риштувань необхідно усунути, після чого провести повторне випробування, за результатами якого повинен бути складений відповідний акт;

3.3.5. у випадку багаторазового використання підвісних риштувань вони можуть допускатись до експлуатації без проведення випробувань - за умови, що конструкція, на яку підвішуються риштування, пройшла випробування навантаженням, що перевищує розрахункове не менше ніж у 2-а рази, а закріплення риштувань виконано типовими вузлами (пристроями), які витримали випробування;

3.3.6. у разі переміщування пересувних риштувань на них не повинні перебувати працівники, а також не повинно бути матеріалів, тари та сміття;

3.3.7. під час перерв у роботі пересувні риштування повинні бути опущені;

3.3.8. колиски та пересувні риштування, з яких робота не виконується, необхідно опустити на землю;

3.3.9. працювати на колисках дозволяється тільки при їх повній технічній справності;

3.3.10. забороняється класти інструменти на огорожу колиски. Якщо колиска знаходиться на рівні віконного або дверного прорізу, виходити з неї в будівлю забороняється. Виходити з неї дозволяється тільки, коли вона опущена на землю;

3.3.11. забороняється ремонтувати і чистити колиску, яка знаходиться в підвішеному стані;

3.3.12. щоб уникнути розкачування під час роботи, колиска повинна бути закріпленою до стіни;

3.3.13. підйом та опускання колиски повинні бути рівномірними з швидкістю не більше 2 м/хв;

3.3.14. особи, які проводять підйом колиски, повинні слідкувати, щоб при намотуванні на барабан канат не улучав між зубцями передачі, лягав рівномірними витками в кожному шарі намотування;

3.3.15. при роботі поблизу електропроводів їх необхідно вимикати;

3.3.16. працювати на колисках при ожеледі, сильному снігопаді, дощі і швидкості вітру 4-5 м/сек. забороняється;

3.3.17. у вечірній і нічний час будівельні майданчики, на яких виконуються роботи з колисок, а також проходи, проїзди, сходи і механізми повинні бути достатньо освітлені;

3.3.18. допуск сторонніх осіб до лебідок і в зону роботи колисок забороняється.

3.4. Із застосуванням запобіжних поясів та страхувальних канатів:

- вимоги до застосування запобіжних поясів та страхувальних канатів викладені в п. 1.18. даної Інструкції.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Розвантажити риштуванні і помости від матеріалів, механізмів, інструментів тари та будівельного сміття.

4.2. Перекрити спеціальним огородженням підйоми і входи на риштування і помости, вивісити забороняючи написи і таблички.

4.3. Опустити колиску на землю, розвантажити її, лебідку вимкнути від електромережі.

4.4. Прибрати робоче місце.

4.5. Драбини, стрем'янки, запобіжні пояси, страхувальні канати покласти у відведені для них місця.

4.6. Зняти спецодяг та інші засоби індивідуального захисту.

4.7. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.8. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійна ситуація може виникнути у разі: падіння з висоти, падіння предметів, драбин, риштувань, помостів, вихід з ладу обладнання, ураження електричним струмом та інше.

5.2. При виявленні такої ситуації необхідно припинити роботи, вимкнути обладнання, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.6. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.7.Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РУЧНОГО ЕЛЕКТРИФІКОВАНОГО ІНСТРУМЕНТА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. При експлуатації ручного електрифікованого інструменту (далі - електроінструмент) слід також керуватись інструкціями підприємств-виготовлювачів і також ГТБЕ, ПБЕЕС. ГОСТ-12.1.013-78.

1.4. Електроінструмент за умовами безпеки поділяти на такі класи:

1.4.1. І електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт;

1.4.2. ІІ електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електроінструмент не має пристроїв для заземлення.

1.4.3. Номінальна напруга для електроінструмента класів І і II має бути не більше 220В для електроінструмента постійного струму; 380 В - для електроінструмента змінного струму;

1.4.4. ІІІ - електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В, у якою ні внутрішні, ні зовнішні кола не перебувають під іншою напругою. Електроінструмент класу Ш призначений для живлення від безпечної наднизької напруги.

1.5. Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід обладнувати незнімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою. Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу І повинен мати жилу, яка з'єднує зазем

Лювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штепсельної вилки.

1.6. Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу.

Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінструмента, вона повинна виступати з них на довжину не менше п'яти діаметрів кабелю. Закріплення трубки на кабелі поза інструментом забороняється.

1.7. Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві - для живлення, одну - для заземлення.

1.8. Для приєднання трифазного електроінструмента застосовувати чотирижильний кабель, одна жила якого служить для заземлення.

Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента із таким корпусом, який слід заземлювати.

1.9. Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу І, які можуть опинитись під напругою у випадку пошкодження ізоляції, повинні бути з'єднані із заземлювальним затискачем.

Електроінструмент класів II і ІІІ не заземлювати.

1.10. Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати для цього нульовий робочий провід забороняється.

1.11. Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлювального контакту під час увімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання.

1.12. Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу ІІІ повинна унеможливлювати з'єднання їх з розетками на напругу понад 42 В.

1.13. До роботи з електроінструментом допускати осіб, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструменту, та інструктаж по охороні праці на робочому місці.

1.14. Результати інструктажу заносити в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого і інструктованого.

1.15.За невиконання вимог даної Інструкції особовий склад несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.16. До роботи з електроінструментом класу І в приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускати осіб з II групою електробезпеки.

До роботи з електроінструментом II і III класу достатньо І групи з електробезпеки.

1.17. Кабель електроінструменту має бути захищений від випадкових пошкоджень і зіткнень його з гарячими, вогкими та масними поверхнями.

1.18. Електроінструмент підлягає, періодичній перевірці не рідше 1 разу в 6 місяців.

1.19. До періодичної перевірки входять:

1.19.1. зовнішній огляд;

1.19.2. перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хв;

1.19.3. вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500 В протягом 1 хв. За умови увімкненого вимикача, в цьому разі опір ізоляції має бути не менше 1 МОм;

1.19.4. справність кола заземлення (для електроінструмента класу І).

1.20. У електроінструмента вимірювати опір обмоток і токового кабелю відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей.

1.21. Справність кола заземлення перевіряти за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В один контакт якого підключається до заземлювального контакту штепсельної вилки, а другий - до доступної для дотику металевої деталі інструмента (наприклад, до шпинделя). Електроінструмент вважати справним, якщо пристрій показує наявність струму.

1.22. Після капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його електричної частини він підлягає випробуванню в такому обсязі і послідовності:

1.22.1. перевірка правильності складання зовнішнім оглядом та триразовим увімкненням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу електроінструмента, в цьому разі не має бути відмов пускання і зупинення;

1.22.2. перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу безпеки І);

1.22.3. випробування ізоляції на електричну міцність;

1.22.4. обкатка в робочому режимі не менше ЗО хв.

1.23. Після капітального ремонту електроінструмента опір ізоляції між деталями, що перебувають під напругою і корпусом, або деталями для основної ізоляції, має бути не нижче 2 МОм, для додаткової - 5 МОм, для підсиленої - 7 МОм.

Випробування електричної міцності ізоляції електроінструмент і слід проводити напругою змінного струму частотою 50 Г'ц:

Для електроінструмента класу безпеки І - 1000 В,

класу безпеки II - 2500 В,

класу безпеки ІІІ - 400 В.

1.24. Електроди випробувальної установки прикладати до одного з контактів штепсельної вилки та до шпинделя або металевого корпусу, або до фольги, накладеної на корпус електроінструмента, виконаного з ізоляційного матеріалу (вимикач має бути увімкнений).

Ізоляція електроінструмента має витримати зазначену напругу протягом 1 хв.

1.25. Результати перевірок і випробувань електроінструменту слід заносити до “Журналу обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів. перетворювачів частоти та переносних світильників”. Журнал повинна вести призначена по підрозділу особа, відповідальна за збереження та справність електроінструмента.

1.26. На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери, а також дати наступних перевірок.

1.27. Зберігати електроінструмент та допоміжне обладнання до нього слід у сухому приміщенні, обладнаному стелажами, полицями, скринями, що надійно забезпечує його збереження, згідно з вимогами до умов зберігання, зазначеними в паспорті електроінструмента.

Забороняється складати електроінструмент в два ряди і більше без спеціального упакування.

1.28. Під час транспортування електроінструмента слід вживати застережних заходів, що унеможливлюють його пошкодження. Забороняється перевозити електроінструмент разом з металевими деталями та виробами.

1.29. Під час кожної чергової видачі електроінструменту особою, відповідальною за збереження та справність електроінструменту, в присутності особи, яка буде працювати з ним, мають бути перевірені:

1.29.1. комплектність і надійність кріплення деталей;

1.29.2. справність деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів та їх справність (зовнішнім оглядом);

1.29.3. надійність роботи вимикача;

1.29.4. задовільна робота на холостому ході.

1.30. У електроінструмента класу І, крім того, має бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки. Працівнику мають бути видані засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички, калоші, килими).

1.31. Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перевірити справність електроінструменту:

2.1.1. стан конуса шпинделя і хвостовика робочого інструменту: якщо конус забруднений його необхідно очистити;

2.1.2. надійність кріплення всіх різьбових з'єднань;

2.1.3. легкість і плавність ходових деталей;

2.1.4. справність редуктора, для чого шпиндель електроінструмента необхідно декілька раз провернути від руки при вимкнені двигуна; якщо редуктор справний, шпиндель обертається легко, без заїдання;

2.1.5. наявність огороджувальних засобів.

2.2. Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевіряти:

2.2.1. відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, зазначених в таблиці (паспортних даних);

2.2.2. надійність закріплення робочого інструменту (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок та ін.).

2.3. Якщо електроінструмент протягом довгого часу зберігався на складі, то перед роботою необхідно перевірити стан ізоляції.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Дозволяється працювати тільки тим електроінструментом, по безпечній експлуатації якого особовий склад проінструктований.

3.2. Під час роботи електроінструментом класу І застосування засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавичок, калош, килимів га ін.) обов'язкове, за таким винятком:

3.2.1. якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від розподільчого трансформатора безпеки;

3.2.2. якщо електроінструмент одержує живлення від перетворювача частоти з окремими обмотками;

3.2.3. якщо електроінструмент одержує живлення через захисний розмикаючий пристрій.

3.3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки для попередження ураження працівників електричним струмом достатньо застосувати діелектричні рукавиці, а в приміщеннях зі струмопровідними підлогами - також і діелектричні калоші або килими.

3.4. Перед видачею засобів індивідуального захисту необхідно перевірити чи не минув термін їх випробування.

3.5. Термін випробування заходів індивідуального захисту:

- діелектрична рукавички - 1 раз в 6 місяців;

- діелектричні калоші - 1 раз в 12 місяців;

- діелектричні боти - 1 раз в 36 місяців;

- діелектричні килимки - оглядаються 1 раз в 6 місяців.

3.6. Електроінструментом класів II і III дозволяється працювати без застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.

3.7. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів І і ІІ за умови, якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун генераторної установки, розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками, а також електроінструментом класу ІІІ. В цьому разі джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) слід розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела не слід заземлювати.

Роботи в посудинах повинні виконувати два робітники, один з них наглядаючий, який тримає в руках мотузку вільний кінець якої повинен бути не менше 2 м, а другий зав'язаний за кінець рятувального пояса робітника, який знаходиться в посудині.

3.8. Особам забороняється:

3.8.1. вмикати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через трансформатор, резистор або потенціометр;

3.8.2. натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями та рукавами газозварювання;

3.8.3. вставляти робочу частину електроінструмента в патрон і виймати її із патрона, а також регулювати інструмент без вимкнення його від електромережі штепсельною вилкою та без повної зупинки обертових частин;

3.8.4. розбирати і ремонтувати інструмент, кабель, штепсельні з'єднання та інші частини самочинно, якщо ці роботи не входять до їх службових обов'язків;

3.8.5. вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінструмента. Стружку слід видаляти спеціальними крючками або щітками, після повної зупинки електроінструмента;

3.8.6. працювати електроінструментом з приставних драбин;

3.8.7. обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі.

3.8.8. працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель, або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику, або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу. Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише за сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу - під навісом на сухій землі або настилі;

3.8.9. залишати без нагляду електроінструмент, а також передавати його особам, що не мають права з ним працювати;

3.8.10. торкатись до різального інструменту, що обертається.

3.9. Під час роботи електродріллю предмети, що підлягають свердлуванню необхідно надійно закріплювати.

3.10. Забороняється продовження робіт електроінструментом в разі найменших ознак його несправності, або якщо особа, що працює з ним, раптом відчує хоча б слабку дію електроструму: в обох випадках робота має бути негайно припинена, а несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.

3.11. Забороняється працювати електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, а також у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:

3.11.1. пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю або його захисної трубки;

3.11.2. пошкодження кришки вимикача;

3.11.3. ненадійна робота вимикача;

3.11.4. іскріння щіток на колекторі, що супроводжується круговим вогнем на його поверхні;

3.11.5. витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів;

3.11 6. поява диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що горить;

3.11.7. поява підвищеного шуму, стукоту, вібрації;

3.11.8. зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі, рукоятці, захисному огороджені;

3.11.9. пошкодження робочої частини інструмента;

3.11.10. зникнення електричного зв'язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

3.12. Увімкнення (вимкнення) допоміжного обладнання (трансформаторів,

Перетворювачів частоти, захисних розмикаючих пристроїв тощо) до мережі, його перевірку, а також усунення неполадок мають проводити спеціально підготовлені працівники, що мають ІІІ групу.

3.13. При увімкненні електроінструменту замкнення заземлення повинно передувати замкненню робочих контактів.

3.14. Для попередження пошкодження проводу чи кабелю ріжучим інструментом, а також для зручності при роботі їх слід перекидати через плече або кріпити до поясного ременя за допомогою карабінів.

3.15. Забороняється вмикати в мережу електроінструмент при увімкненому електродвигуні, а також вмикати електроінструмент з навантаженням на робочому органі.

3.16. Забороняється приєднувати електроінструмент до мережі шляхом навішування зачищених кінців проводів або їх скручування.

3.17. У разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напруги, вклинювання рухомих частин тощо) він має бути вимкнений вимикачем. Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на інше, а також під час перерви в роботі та її закінченні електроінструмент обов'язково має бути відімкненим від мережі штепсельною вилкою.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути електроінструмент від мережі шляхом роз’єму штепсельного з'єднання.

4.2. Прибрати робоче місце від стружки спеціальною щіткою і крючком.

4.3. Ретельно очистити електроінструмент від бруду, мастила і пилу, а ржавіючі частини протерти ганчіркою злегка змащеною мастилом.

4.4. Протерти проводи сухою ганчіркою, акуратно згорнути в бухту.

4.5. Здати електроінструмент на склад.

4.6. Засоби індивідуального захисту скласти у відведене для них місце.

4.7. Зняти спецодяг, очистити від пилу, скласти у відведене для нього місце: помити руки, обличчя з милом: при можливості прийняти душ.

4.8. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце при роботі з електроінструментом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При роботі з електроінструментом може статися аварія або нещасний випадок: ураження електрострумом, пожежа, падіння з висоти, вихід з ладу електроінструменту: поява диму, різкий запах горілої ізоляції, підвищені стукіт, шум, вібрація: зіпсування або поява тріщин в корпусі та інше.

5.2. При виникненні такої ситуації треба негайно припинити роботу, вимкнути електроінструмент від мережі шляхом роз'єднання штепсельного з'єднання.

5.3. Огородити небезпечну зону. не допускати до неї сторонніх осіб.

5.4. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.6. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ МОНТАЖІ І ДЕМОНТАЖІ МЕТАЛЕВИХ ТРУБЧАСТИХ РИШТУВАНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. За порушення правил охорони праці і вимог даної Інструкції особи несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

1.4. До самостійного виконання робіт по монтажу та демонтажу металевих трубчастих риштувань допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання монтажним роботам, мають відповідне посвідчення на право виконання робіт і стаж роботи по даній спеціальності не менше одного року; пройшли медичне обстеження і визнані придатними для роботи на висоті.

1.5.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітника монтажника під час виконання монтажних, демонтажних робіт:

1.5.1.падіння з висоти;

1.5.2.падіння предметів;

1.5.3.несправність інструмента і пристосувань;

1.5.4.несправність вантажопідіймальних механізмів;

1.5.5. не достатня освітленість робочої зони;

1.5.6.незадовільні метеорологічні умови.

1.6. Робітники-монтажники повинні бути забезпечені спецодягом ( згідно з колективним договором), випробуваними запобіжними поясами, вірьовками, касками та іншими засобами індивідуального захисту.

1.7.При роботі на висоті робітники повинні бути прикріпленими до надійних частин будівлі чи за закріпленими конструкціям риштувань. Місце кріплення карабіна запобіжного пояса вказується керівником робіт.

1.8.Небезпечна зона при монтажі, демонтажі риштувань повинна бути огородженою і мати попереджувальні написи.

1.9.Механізми для піднімання матеріалів і вантажоприймальні площадки повинні розташовуватись згідно з ПВР.

1.10.Інструменти і пристосування повинні бути справними і відповідати своєму призначенню.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Ознайомитись з проектом виконання робіт.

2.2.Отримати наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою.

2.3.Одягти спецодяг, спецвзуття; отримати необхідні засоби індивідуального захисту.

2.4.Перевірити наявність та справність необхідного інструменту, пристосувань та інший інвентар, необхідний для виконання робіт.

2.5. Перевірити стан та справність вантажопідіймальних механізмів та знімних вантажозахоплювальних пристроїв.

2.6. Перевірити наявність огородження та попереджувальних написів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Монтаж і демонтаж риштувань повинен виконуватись згідно з проектом виконання робіт під безпосереднім керівництвом керівника робіт.

3.2.До початку монтажу на місці встановлення риштувань слід спланувати і утрамбувати дільницю на всю ширину риштувань від стіни будівлі, а в місці установлення сходової клітки - додатково на ширину клітки.

3.3.Площадка під риштування повинна бути горизонтальною в поперечному напрямку, а в повздовжньому - планування повинно відповідати похилу місцевості. При похилі більше 10° в грунті слід вибирати уступи під опорні підкладки. Від площадки під риштування слід виконати відведення поверхових вод.

3.4.Встановлювати риштування на свіжонасипний грунт забороняється. 3.5.Монтажні (демонтажні) роботи припинити при грозі, сильному вітрі (15 м/сек і більше), а також при настанні темряви, якщо місце роботи недостатньо освітлене.

3.6.Вимоги безпеки при монтажі риштувань:

З 6.1.піднімання елементів риштувань до місця встановлення виконувати за допомогою спеціально встановлених (згідно з ПВР) для цього вантажопідіймальних механізмів;

3.6.2.при підготовці елементів риштувань до піднімання чи опускання особливу увагу слід приділяти надійності стропування. Стропування слід виконувати інвентарними стропами, які мають пристосування виключаючи самовільне розчеплення;

3.6.3.скидання елементів риштувань навіть з невеликої висоти забороняється;

3.6.4.під час піднімання (опускання) елементів риштувань їх необхідно утримувати від розкачування і обертання відтяжками;

3.6.5.під час монтажу (розбиранні) риштувань всі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів в межах монтуємої дільниці повинні бути зачиненими;

3.6.6.при цегляній кладці риштування нарощувати по мірі зведення стін, а робочий настил переміщати через 1 м по висоті;

3.6.7.після закінчення монтажу кожний ярус повинен прийматися відповідальною особою, призначеною наказом по підприємству;

3.6.8.для виконання інших видів робіт, риштування влаштовують зразу на всю висоту;

3.6.9.стійки риштувань установлювати по виску, після чого у встановленій послідовності монтувати ригелі, в'язі і кріплення;

3.6.10.настил і огородження з поруччям монтувати одночасно;

3.6.11.сходову секцію монтувати одночасно з монтажем риштувань;

3.6.12.піднімання і опускання людей на риштування дозволяється тільки по сходах. Ухил сходів не повинен перевищувати 60°. Сходові секції огороджують з 4-х сторін, прорізи сходів для переходу з ярусу на ярус з 3-х сторін;

3.6.13.монтаж трубчастих риштувань починати від кута будівлі і виконувати в чотири етапу:

- I етап - планування площадки, розбивання вісей, укладання опорних підкладок і встановлення башмаків під стійки;

- II етап - установлення навперемінно - 2-х і 4-х метрових стійок і ригелів, укладання настилу і встановлення конструкцій огородження;

- III етап - нарощування щитів і переставлення ригелів з першого на другий ярус, встановлення додаткової стійки поруччя і поруччя, закладання анкерів в стіну і кріплення до них риштувань;

- ІУ етап - нарощування коротких стійок, встановлення ригелів, перемащування настилу, переставлення поруччя.

Подальший монтаж риштувань виконувати в тому ж порядку, при цьому ригель непарних ярусів знімати і переставляти вище, а ригелі парних ярусів залишати на місці, як в'язі.

Конструкції риштувань монтувати, починаючи від кута будівлі, послідовно по ярусах і на всю довжину монтувати секції риштувань.

Сходові клітки і вантажопідіймальні площадки монтувати по ярусах одночасно з риштуванням;

3.6.14. перший етап:

- монтаж починати з розмічування місць для опорних підкладок згідно з проектом виконання робіт, укладання підкладок на вивірену основу;

- після укладання підкладок встановити на них опорні башмаки, які закріпити до підкладок за допомогою костилів після збирання першого ярусу риштувань;

- відстань від стіни до осі внутрішнього ряду башмаків і між башмаками необхідно перевірити на місці згідно з проектом;

3.6.15.другий етап:

- стійки риштувань встановити уздовж стіни будівлі в 2-а ряди на відстані 2 м в поздовжньому і 2 м чи 1,6 м в поперечному напрямку;

- відстань від стіни будівлі до осі стійок внутрішнього ряду для риштувань під цегельну кладку повинна бути - 550 мм, а для риштувань під оздоблювальні роботи - 400 мм;

- стики стійок повинні бути розташованими в розбіг, для чого 2- і 4 - метрові стійки в межах першого ярусу необхідно чергувати, а подальше нарощування риштувань виконувати тільки 4-метровими стійками;

- при встановленні кожної пари стійок монтажники повинні вивіряти їх вертикальність по виску і розкріпляти в'язямі згідно з проектом; - зазор між стінками патрубка і трубчастою стійкою при нарощуванні риштувань не повинен перевищувати 3 мм;

- після встановлення стійок і закріплення ригелів, в'язів укладають щити настилу.

Паралельно з встановленням робочого настилу встановити козирок і інвентарне огородження з бортовою дошкою і закріпити його засувками.

Для забезпечення поперечної стійкості риштувань при їх встановленні на висоту першого ярусу ( для кладки другого ярусу стіни) риштування в місцях стиків закріпити анкерами, замурованими в кладку стіни;

3.6.16.третій етап:

- монтаж 2-го ярусу виконувати в тому ж порядку і в тій же послідовності, як і по першому ярусу - встановити ригелі і в'язі другого ярусу, перемістити щити з першого ярусу на другий ярус, встановити додаткові стійки поруччя висотою 1,1 м, козирок, інвентарне металеве огородження; - встановлені в стінах анкери і риштування прикріпляється до них.

Для піднімання робітників на риштування одночасно з монтажем основного каркаса монтувати сходову клітку;

3.6.17.четвертий етап:

- монтаж елементів третього ярусу починати з нарощування коротких стійок внутрішнього ряду;

При нарощуванні цих стійок встановлювати ригелі, в тому ж порядку, як і по першому ярусу риштувань;

- після встановлення ригелів, в'язів переставити поруччя, перемістити щити настилу, козирок з другого ярусу;

- ригелі, в'язі і кріплення риштувань до стіни, встановлені по другому ярусу не знімати, а залишати на місці на весь час виконання робіт;

- при монтажі третього ярусу риштувань сходи не монтувати, а для переходу робітників з другого ярусу на третій встановити легку приставну драбину;

- монтаж четвертого ярусу риштувань починати з нарощування стійок по зовнішньому ряду (через одну).

Потім, в описаному вище порядку, встановити поперечні ригелі, діагональні в'язі, поздовжні ригелі, щити настилу, козирок, огородження з бортовою дошкою.

Всі ці елементи зняти з 3-го ярусу і переставити на 4-й.

Починаючи з другого ярусу, в 2-х крайніх прогонах встановити горизонтальні діагональні в'язі з кріпленням стійок до стіни подвійними гаками;

3.6.18. у випадках улаштування риштувань більше 6 м улаштувати три настили риштувань: один робочий і два захисних, переставити їх згідно з проектом;

3.6.19. після закінчення монтажу кожного ярусу риштувань до початку робіт керівник робіт перевіряє правильність і якість їх монтажу і дає вказівки на монтаж наступного ярусу;

3.6.20.риштування висотою більше 4 м допускати до експлуатації після технічного опосвідчення їх комісією, призначеною наказом по підприємству.

Акт приймання риштувань затвердити головним інженером цього підприємства.

До затвердження акта експлуатація риштувань не дозволяється.

3.7.Демонтаж конструкцій риштувань:

3.7.1. демонтаж риштувань слід виконувати під наглядом керівника робіт;

3.7.2.до початку роботи слід отримати наряд-допуск, одягнути спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту, перевірити наявність та справність інструменту, пристосувань, наявність огородження небезпечної зони та попереджувальних написів;

3.7.3 під час роботи монтажник повинен:

- виконувати всі вказівки керівника робіт (якщо вони не суперечать правилам охорони праці);

- користуватися випробуваними запобіжними поясами, закріплюючи їх до надійних частин будівлі чи до стійок риштувань (за вказівкою керівника робіт);

- виконувати всі роботи по демонтажу риштувань згідно з проектом;

- користуватися тільки справним інструментом та пристосуванням;

- підніматися на яруси риштувань і опускатися з них тільки по установленим огородженим сходам;

3.7.4.до розбирання риштувань слід приступати тільки після того, як роботи на риштуваннях закінчені, з них зняті всі матеріали, інвентар, інструмент і прибране будівельне сміття;

3.7.5.під час розбирання риштувань всі віконні прорізи, а також виходи на балкон необхідно зачинити;

3.7.6.демонтаж риштувань починати з верхнього ярусу і виконувати по ярусах зверху вниз в послідовності зворотній монтажу:

- спочатку зняти огородження, потім стійки, стикові з'єднання яких знаходяться вище настилу демонтуємого ярусу риштувань і діагональні в'язі в межах демонтуємого ярусу;

- потім знімають щити настилу. Частину щитів переносять на нижній ярус для використання як помости;

- сходову клітку розбирати в такій послідовності: поруччя площадок, стійки (стики яких розташовані вище площадок в даному ярусі), щити верхніх площадок і марш сходів;

- розбирання каркаса риштувань виконувати з ярусу, розташованому на 1 м нижче розбираємого, потім зняти поперечні і поздовжні ригелі, вигвинтити гаки кріплення риштувань, розташовані вище розбираємого ярусу, закласти отвори в стіні розчином;

- кріплення риштувань в прорізах розбирати одночасно з зніманням ригелів;

- огородження, стійки, ригелі, діагональні в'язі розбирають монтажники, настил - теслярі і підсобні робітники;

- елементи риштувань при розбиранні опускати вниз, застосовуючи блоки, конопляні канати. Скидати окремі елементи риштувань з висоти забороняється;

- внизу елементи риштувань розкласти по марках і перевезти на склад чи до місця нового встановлення.

3.8.Бракування елементів риштувань:

3.8.1.трубчасті елементи риштувань виготовляються з водогазопровідних труб без різьби.

Для інших елементів риштувань повинна застосовуватись сталь марки В СтЗкп для зварних конструкцій.

У випадках застосування риштувань при температурі нижче - 30°С, ці елементи виготовляються з сталі В СтЗсп;

3.8.2.труби повинні бути прямими без вм'ятин, розкритих швів та інших дефектів, які понижають їх міцність.

Кривизна прямих елементів риштувань допускається не більше 1 мм на 1 м довжини;

3.8.3.відхилення від проектної довжини елементів риштувань при їх заготівлі не повинні перевищувати: в стійках ± 2 мм, в решті +3 мм;

3.8.4.допуски при приварюванні патрубків не повинні перевищувати1 мм;

3.8.5.труби для стійок повинні бути обрізані під прямим кутом і мати гладку поверхню зрізів. Кінці труб і стрижні повинні бути очищені від задирок;

3.8.6.у зварних швах не допускати: тріщин, ніздрюватості, шлаковий, окислень, незаплавлених кратерів, а також підрізи основного метала;

3.8.7.гаки ригелів повинні бути зігнуті під прямим кутом і витримано радіус загину, якій дорівнює 25 мм.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 .Змонтовані риштування здати керівнику робіт.

4.2.Демонтовані елементи риштувань скласти у відведеному місці.

4.3.Прибрати інструмент, пристосування і покласти у відведене для них місце.

4.4.Прибрати робоче місце.

4.5.Прибрати огородження; зняти попереджувальні написи.

4.6.Спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.

4.7.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.8.Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, падіння з висоти, падіння предметів, несправності інструмента, пристосувань та інше.

5.2.При виникненні аварійної ситуації необхідно огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ ТРАНСПОРТНИХ РЕЗЕРВУАРІВ ДЛЯ РІДКОГО КИСНЮ Й АЗОТУ (ТРЖК)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3.За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України

1.4. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.5. До самостійного обслуговування резервуарів допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд та навчання по відповідній програмі, атестовані і мають посвідчення на право обслуговування посудин, ознайомлені з інструктажем по охороні праці на робочому місці, які засвоїли безпечні прийоми виконання робіт.

Перевірку знань з питань охорони праці осіб, які обслуговують резервуари, проводити щорічно.

1.6. При роботі з резервуарами виконувати наступні технологічні операції:

- злив рідкого азоту з автоцистерни в резервуар ТРЖК;

- розлив рідкого азоту в посудини Д’юара;

- транспортування посудин Д’юара на робочі місця;

- ремонт запірної арматури і пристосувань для наповнення посудин Д’юара.

1.7. Встановлення резервуара дозволяти на відкритих площадках у місцях, що виключають скупчення людей або в окремо розташованих будинках, обладнаних вентиляцією.

1.8. Резервуари повинні проходити технічний огляд після виготовлення на підприємстві-виробнику і періодично в процесі експлуатації на підприємстві-власнику.

1.9. На кожному резервуарі, після видачі дозволу на його експлуатацію, наносити фарбою на видному місці або на спеціальний табличці форматом не менш 200х150 мм наступні дані:

- інвентарний номер;

- дозволений тиск;

- число, місяць і рік наступного зовнішнього і внутрішнього огляду, гідравлічного іспиту.

1.10. На резервуарах і посудинах Д’юара наносити відмітні смуги чорного кольору і напису жовтого кольору "Азот" і "Небезпечно".

1.11. Працівники, допущені до виконання робіт з резервуарами, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог інструкцій з експлуатації резервуарів і дійсної Інструкції.

1.12. На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.13. При роботі з резервуарами на робочому місці повинні знаходитися не менше 2-х працівників.

1.14. При роботі з резервуарами й азотом можуть виникати і впливати на людину наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- транспортні засоби, що рухаються;

- переміщувані посудини Д’юара;

- загазованість робочої зони;

- знижена температура азоту, що минає;

- частини арматури, що руйнуються, і корпуса резервуара.

Ці фактори можуть призвести до обмороження, механічним травмам працюючих.

1.15. Характеристика застосовуваного газу:

Азот – безбарвний, без смаку газ. Температура кипіння мінус 195,80 С. При температурі нижче мінус 209,90 С переходить у твердий стан.

Азот інертний газ, при наявності в повітрі 84% діє задушливо. Рідкий азот при влученні на тіло людини викликає обмороження.

1.16. Працівники, що працюють з резервуарами, повинні забезпечуватися костюмом бавовняним ДСТ 27525-87 чи ДСТ 27574-87, рукавицями брезентовими ДСТ 12.4.010-75, окулярами захисного типу Г ДСТ 12.4.013-85, для роботи в зимовий час - курткою і штанами на утепленій підкладці ДСТ 12.4.084-80 або ДСТ 12.4.088-80.

1.17. Ділянка, на якій проводяться роботи, повинна бути укомплектована порошковим або вуглекислотним вогнегасником і медичною аптечкою.

1.18. Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед прийомом їжі, палінням і після відвідування туалету;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях;

- зберігати одяг і особисті речі поза виробничими приміщеннями.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути спецодяг так, щоб він не стискував рухів і не мав кінців, що звисають та розвиваються. Одягнути головний убір і заправити під нього волосся.

2.2 Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту, інструменту і пристосувань, підготувати їх до роботи.

2.3 Увімкнути освітлення і перевірити достатність освітлення робочого місця.

2.4 Зробити зовнішній огляд резервуару і посудин Д’юара, перевірити стан їх корпусів, наявність на них відповідних відмітних смуг і написів, справність запірної арматури, запобіжного клапана і манометра.

2.5 Про усі виявлені несправності доповідати керівнику робіт і приступати до роботи тільки після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Будьте уважними, не відволікатися і не відволікати інших від роботи.

3.2 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.3 Встановити автомобіль з автоцистерною для перевезення рідкого азоту на рівній площадці, яка не має ухилу.

3.4 Підкласти під задні колеса автомобіля з двох сторін башмаки, які перешкоджають самовільному руху автомобіля при несправності гальм.

3.5 Ущільнення з'єднання зливного шлангу з автоцистерною і резервуаром, а також набивання сальників запірної арматури робити тільки сухим шнуровим азбестом, просоченим парафіном.

3.6 Злив рідкого азоту з автоцистерни в "теплий" резервуар необхідно робити при відкритих запобіжних клапанах.

3.7 Запірну арматуру необхідно відкривати плавно, вручну або за допомогою спеціального ключа. Користатися для цієї мети зубилами, молотком і гайковими ключами не допускається.

3.8 Стежити за тим, щоб при наповненні резервуара штуцер і вентиль виходу газу в атмосферу був відкритим.

3.9 Одночасне закриття вентилів зливу і наливу неприпустимо, це може призвести до розриву шланга.

3.10 Не допускати влучення рідкого азоту на тіло, щоб уникнути обмороження. Працювати в спецодязі і захисних окулярах.

3.11 Не робити підтяжку нарізних сполучень на арматурі і трубопроводі, що знаходяться під тиском.

3.12 Для відігрівання арматури і трубопроводів при їхньому замерзанні застосовувати тільки пар або гарячу воду.

3.13 Уникати різких перегинів шлангів, це може призвести до появи тріщин і викиду рідкого азоту.

3.14 Заправлення і забір рідкого азоту із посудини Д’юара робити тільки через спеціальне пристосування "Шпага".

3.15 Посудини Д’юара з рідким азотом повинні бути постійно закриті спеціальними ковпачками, що легко пропускають газ, який випаровується з них. Не дозволяється щільно закривати горловину судини.

3.16 Посудини Д’юара з інтенсивним випаром, що покрилися інеєм, без ковпачка і мають ушкодження, вибраковуються і для подальшого використання не підлягають.

3.17 Транспортування посудин Д’юара може здійснюватися в руках, на візку, автокарі або автомашині.

3.18 Установка посудин Д’юара на транспортний засіб повинна робитися у вертикальному положенні тільки в один ряд і з обов'язковим кріпленням від перекидання.

3.19 Ручне перенесення посудини Д’юара допускати тільки двом працівникам за ручки, що є на посудині.

3.20 Уникати падіння, ударів і різких поштовхів при роботі із посудинами Д’юара.

3.21 Не допускати зберігання посудин з рідким азотом біля нагрівальних приладів.

3.22 Доповідати начальнику підрозділу про всі нещасні випадки, раптові захворювання, несправності резервуарів, посудин Д’юара, арматури, приладів, інструменту, пристосувань, засобів захисту та виникненні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Закрити усі вентилі на автоцистерні і резервуарі.

4.2 Відкрити вентиль газозбросу на резервуарі. Не відкривати вентиль газозбросу до кінця, щоб уникнути його замерзання.

4.3 Знімати спецодяг і засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене місце.

4.4 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При роботі з резервуарами і посудинами Д’юара можуть виникнути наступні аварійні ситуації: пожежа, розгерметизація резервуара, розриви шлангів, перекидання посудини Д’юара, нещасні випадки з працюючими.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ РОБІТ

РАДІОЕЛЕКТРОННИМ УСТАТКУВАННЯМ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3.За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при проведенні експериментальних робіт з радіоелектронним устаткуванням:

- перевірка знов розробленої технології, що вимагає змін у конструкції або електричній схемі радіоелектронного устаткування;

- перевірка працездатності експериментального зразка виробу електронної техніки;

- макетування й обстеження радіоелектронного устаткування.

1.5 При проведенні експериментальних робіт з радіоелектронним устаткуванням виконувати наступні технологічні операції:

- підключення макета до електричної мережі;

- настроювання окремих вузлів або зразка макета;

- вимір параметрів і режиму роботи схеми за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури;

- підключення окремих вузлів до діючого устаткування;

- відпрацьовування технологічних режимів.

1.6 До самостійного проведення експериментальних робіт на радіоелектронному устаткуванні допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання й інструктаж з охорони праці на робочому місці, що засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт і, які мають відповідну виконуваній роботі кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з електробезпеки проводити щорічно.

1.7 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог технологічних інструкцій на проведення робіт, інструкцій з експлуатації устаткування.

1.8 При виконанні операцій по налагодженню радіоелектронного устаткування працюючі повинні дотримуватись вимог щодо виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту і налагодженню радіоелектронного устаткування.

1.9 На робочому місці не дозволяти занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв, паління.

1.10 Експериментальні роботи виконувати бригадою в складі не менше 2-х працівників, очолюваної інженерно-технічним працівником, який має кваліфікаційну групу не нижче IV. Кваліфікаційна група робітника повинна бути не нижче III.

1.11 Експериментальні роботи проводити тільки за програмою робіт, виданою начальником підрозділу, лабораторії, що має кваліфікаційну групу V (при напрузі до 1000 В - не нижче IV).

1.12 При виконанні експериментальних робіт на радіоелектронному устаткуванні небезпечним виробничим фактором вважається: підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.

1.13 Працівник, що виконує експериментальні роботи з радіоелектронним устаткуванням, повинен забезпечуватися халатом типу А ДСТ12.4.131-83 або ДСТ12.4.132-83.

1.14 Ділянка, на якій потрібно виконувати експериментальні роботи на радіоелектронному устаткуванні повинна бути укомплектована вуглекислотним або порошковим вогнегасником і медичною аптечкою.

1.15 Дотримуватися правил особистої гігієни. Перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу та палити в спеціально відведених для цього місцях.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути халат, щоб він не стискував рухів і не мав, звисаючих кінців, що розвиваються.

2.2 Переконатися в справності устаткування, місцевого освітлення, наявності надійного заземлення, відсутності видимих ушкоджень електропроводки, розеток, у наявності і справності захисних щитків і панелей, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів блоків.

2.3 Підготувати необхідний інструмент, вимірювальні прилади, увімкнути місцеве освітлення, устаткування.

2.4 На робочому місці під час експериментальних робіт не повинні знаходитися особи, які не беруть участь у даній роботі.

2.5 Зовнішні проводи, що з'єднують прилади й устаткування, необхідно укладати в металеві заземлені (занулені) оболонки. При напрузі до 500 В дозволяється застосовувати шлангові проводи і кабелі. Увесь персонал, що бере участь в експериментальній роботі, повинен бути ознайомлений із програмою робіт.

2.6 Після проведення підготовчих робіт особа, яка видала програму робіт, повинна перевірити стан робочого місця.

2.7 При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт, до роботи приступати тільки після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи дотримуватись вимог Інструкції з експлуатації устаткування, порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Підготовчі роботи виконувати тільки на вимкненому устаткуванні і під спостереженням однієї з осіб, яка бере участь у проведенні експерименту.

3.3 Приєднання і від'єднання проводів у всіх ланцюгах робити тільки після зняття напруги і залишкових зарядів.

3.4 Механічні, монтажні й інші роботи, а також заміну устаткування в ході експерименту робити тільки після зняття напруги і залишкових зарядів.

3.5 До подачі напруги вище 36 В перемінного струму металеві корпуси експериментальних виробів (приладів), що за умовами експерименту не можуть бути заземлені, повинні бути обгороджені від випадкового дотику до них.

3.6 Постійно стежити за роботою устаткування, контрольно-вимірювальних приладів, світловою сигналізацією і сигналізацією аварійних режимів.

3.7 Не залишати без догляду увімкнене радіоелектронне устаткування.

3.8 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися самі і не відволікайте інших сторонніми розмовами або справами.

3.9 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.10 Негайно керівнику робіт підрозділу про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, виявлені несправності устаткування, інструмента, пристосувань, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників (іскріння, поява диму, відкритого вогню).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, вимірювальні прилади, місцеве освітлення.

4.2 Упорядкувати робоче місце.

4.3 Зняти спецодяг і скласти його в спеціально відведене місце.

4.4 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове відключення електроенергії (при керуванні устаткуванням), виникнення пожежі, ураження електричним струмом, непритомний стан або раптове захворювання виробничого персоналу, механічні і термічні травми.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

---------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІСПИТІВ НА ВІБРАЦІЙНИХ

УСТАНОВКАХ І УДАРНИХ СТЕНДАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.3. Дійсна Інструкція застосовується при проведенні іспитів виробів на вібраційних установках (механічних, електродинамічних) і ударних стендах.

1.4. На вібраційних установках і ударних стендах проводити іспити виробів на вібропрочність і стійкість до впливу одиночних і багаторазових ударів.

1.5. До самостійного виконання робіт із проведення іспитів виробів допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вивчили інструкції з пристрою й експлуатації віброустановок і ударних стендів, пройшли перевірку знань ПУЕ електроустановок в обсязі II кваліфікаційної групи по електробезпечності, інструктаж з охорони праці на робочому місці і безпечні методи і прийоми виконання робіт.

До ремонту і налагодження електроустаткування віброустановок і ударних стендів допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і мають III кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Перевірку знань ПУЕ електроустановок персоналу, який обслуговує віброустановки й ударні стенди, проводити щорічно.

1.6. Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог інструкцій з експлуатації віброустановок, ударних стендів, а також технічних умов, посібників з експлуатації на випробувані вироби.

1.7. На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, не пов'язаною з іспитами, прийом їжі, вживання спиртних напоїв, а також паління.

1.8. При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.9. Приміщення для проведення механічних іспитів повинне мати загальнообмінну вентиляцію.

1.10. Корпуса віброустановок і ударних стендів повинно бути заземлені (занулені), струмоведучі частини, що рухаються, повинні бути закриті захисними огородженнями.

1.11. При роботі з віброустановками й ударними стендами можуть виникнути і впливати на працюючих наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- вироби, що пересуваються, і частини устаткування;

- підвищене значення рівня шуму і вібрації.

Ці фактори можуть призвести до ураження людей електричним струмом, нанесенню механічних травм і виникненню вібраційної хвороби.

1.12 Для зменшення рівня вібрації і шуму, створюваного віброустановками або ударними стендами при проведенні іспитів і забезпечення заходів безпеки, віброустановки й ударні стенди повинні встановлюватися в окремому ізольованому приміщенні із звукоізоляцією на фундаменти або амортизаційні подушки, що забезпечують зниження рівня шуму на робочому місці.

1.13. Працівник, який виконує роботи на віброустановках і ударних стендах, повинен забезпечуватися: бавовняним халатом тип А чоловічим ДСТ 12.4.132-83 або жіночим ДСТ 12.4.131-83.

На ділянці проведення робіт повинні бути вуглекислотні або порошкові вогнегасники і укомплектована аптечка.

1.14. Працівник повинен дотримуватись правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед вживанням їжі, палінням і після відвідування туалету;

- приймати їжу, палити і зберігати спецодяг у спеціально відведених для цього місцях.

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав розвиваючих та звисаючих кінців.

2.2. Переконатися в справності місцевого освітлення, наявності надійного заземлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції сполучних кабелів і надійності з'єднань складових частин віброустановки й ударного стенда, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків віброустановки й ударного стенда, наявності і справності захисних огороджень, діелектричного коврика біля стійки (пульта керування). Підготувати необхідні пристосування й оснащення.

2.3. При виявленні несправностей доповісти начальнику підрозділу. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час роботи дотримуватись вимог інструкції з експлуатації віброустановки (ударного стенда) і технічних умов, посібника з експлуатації на випробуваний виріб.

3.2. Встановити на стіл віброустановки й ударного стенда пристосування з випробуваним виробом і надійно закріпити, при цьому загальний центр ваги

Повинен збігатися з центром столу. Включити пристрій мережного електроживлення, а потім віброустановку (ударний стенд).

3.3. Забороняється залишати без догляду увімкнену віброустановку (ударний стенд), робити змащення, технічний огляд, спиратися на працюючу віброустановку (ударний стенд).

3.4. Уважно відноситись до виконуваної роботи, не відволікатися самі і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.5. Періодично прослуховувати роботу віброустановки (ударного стенда) на наявність сторонніх звуків.

3.6. Доповісти начальнику підрозділу про всі нещасні випадки і раптові захворювання, виявлені несправності устаткування, пристосувань, засобів захисту й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторах, що загрожують життю і здоров'ю працівника.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Встановити в належне вихідне положення перемикачі і регулятори всіх блоків віброустановки, ударного стенда, зробити вимкнення від електромережі.

4.2. Зняти зі столу віброустановки, ударного стенда пристосування з випробуваним виробом.

4.3. Прибрати робоче місце. Вимкнути місцеве освітлення.

4.4. Зняти спецодяг і забрати його в спеціально відведене місце.

4.5. Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення електроенергії, ушкодження сполучних кабелів, виникнення пожежі.

5.2. При раптовому вимкненні електроенергії або ушкодженні сполучних кабелів необхідно припинити роботу, вимкнути віброустановку, ударний стенд від мережі електроживлення і доповісти керівнику робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ПРОВЕДЕННІ КЛІМАТИЧНИХ ІСПИТІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. Іспити проводити в кліматичних камерах, що імітують умови навколишнього середовища (температура від мінус 50ос до плюс 60ос, підвищена відносна вологість до 100% при температурі до плюс 40ос).

1.5. До самостійного виконання робіт із кліматичних іспитів виробів допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вивчили інструкції з пристрою й експлуатації кліматичних камер, пройшли перевірку знань ПУЕ електроустановок в обсязі II кваліфікаційної групи з електробезпеки, інструктаж з охорони праці на робочому місці і які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

До ремонту і налагодженню електроустаткування кліматичних камер допускати осіб, які пройшли спеціальне навчання і мають III кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Перевірку знань ПУЕ персоналу, який обслуговує кліматичні камери, проводити щорічно.

1.6. Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог інструкцій з експлуатації кліматичних камер, а також технічні умови, посібника з експлуатації на випробувані вироби.

1.7. На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, не зв'язаною з іспитами, прийом їжі, вживання спиртних напоїв, а також паління.

1.8. При проведенні робіт у приміщенні повинні знаходитися не менше 2-х осіб.

1.9. Приміщення для проведення кліматичних іспитів повинно мати загально обмінну вентиляцію.

1.10. Корпуса кліматичних камер повинні бути заземлені (занулені), струмоведучі частини повинні бути закриті захисними огородженнями.

1.12. При роботі з кліматичними камерами можуть виникати і впливати на працюючих наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищена або знижена температура в корисному обсязі або камери поверхні пристосувань і оснащення, виробів;

- вироби, що пересуваються, і частини устаткування.

Ці фактори можуть призвести до ураження людей електричним струмом, опіків, обмороження і нанесення механічних травм.

1.13. Працівник, який виконує роботи з кліматичними камерами, повинен забезпечуватися: халатом бавовняним типу А жіночім ДСТ 12.4.131-83 або чоловічим ДСТ 12.4.132-83, рукавичками бавовняними типу 1 ДСТ 5007-87.

На ділянці проведення робіт повинні бути вуглекислотний або порошковий вогнегасник і укомплектована аптечка.

1.14. Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед вживанням їжі, палінням і після відвідування туалету;

- приймати їжу, палити і зберігати спецодяг у спеціально відведених для цього місцях.

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався. Надягнути бавовняні рукавички.

2.2. Переконатись в справності місцевого освітлення, наявності надійного заземлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції сполучних кабелів, блокувальних ланцюгів, захисних кожухів, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів кліматичної камери, цілісності що підводять і відводять воду трубопроводів. Підготувати необхідні пристосування й оснащення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час роботи дотримуватися вимог інструкції з експлуатації кліматичної камери і технічних умов, посібника з експлуатації на випробуваних виробах.

3.2. Встановити в корисному обсязі камери пристосування з випробуваним виробом, вивести з камери через вступний отвір сполучний кабель або провід, вставити ущільнювальну пробку до вступного отвору і приєднати їх згідно з схемою робочого місця.

Зачинити лицювальні двері кліматичної камери. Увімкнути вступний пристрій мережного живлення, а потім кліматичну камеру.

Забороняється залишати без догляду увімкнену кліматичну камеру.

3.3. Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатись і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.4. При виконанні робіт з відкритими лицювальними дверима забороняється стикатися відкритими частинами тіла з внутрішніми поверхностями камери, а також з предметами, що знаходяться в корисному обсязі кліматичної камери. Виймання виробів з камери робити в рукавичках або спеціальними пристосуваннями.

3.5. Забороняється експлуатація кліматичної камери без захисних обшивань і огороджень, виконувати будь-як дії з електричними з'єднаннями (джгутами, розніманнями й ін.) під час роботи камери, підключати зовнішні джерела іспитових напруги, минаючи блокувальні ланцюги камери, проводити іспит вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин.

3.6. При виявленні несправності в роботі або аварійної зупинці кліматичної камери вимкнути мережне живлення.

3.7. Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки і раптові захворювання, про виявлені несправності устаткування, пристосувань, засобів

Захисту й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторах, що загрожують життю і здоров'ю працівника, .

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Встановити в належне вихідне положення перемикачі і регулятори кліматичної камери, здійснити її вимкнення від електромережі.

4.2. Відчинити лицювальні двері кліматичної камери і витягнути з корисного обсягу камери пристосування з випробуваним виробом.

4.3. Прибрати робоче місце. Вимкнути місцеве освітлення.

4.4. Зняти спецодяг, бавовняні рукавички і забрати їх у спеціально відведене місце.

4.5. Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення електроенергії, ушкодження сполучних кабелів, виникнення пожежі.

5.2 При раптовому вимкненні електроенергії або ушкодження сполучних кабелів необхідно припинити роботу, вимкнути кліматичну камеру від електромережі і доповісти начальнику підрозділу.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ З БАЛОНАМИ ЗІ СТИСНУТИМИ,

ЗРІДЖЕНИМИ І РОЗЧИНЕНИМИ ГАЗАМИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3.За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.5. Дійсна Інструкція застосовується при роботі з балонами зі стиснутими, зрідженими і розчиненими газами.

1.6. При роботі з балонами виконуються наступні технологічні операції:

- зберігання;

- навантаження і розвантаження;

- установка й обслуговування;

- заправлення зрідженою кислотою.

1.7. До самостійного виконання робіт з балонами допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчені по відповідній програмі, атестовані і мають посвідчення на право обслуговування посудин, що пройшли вступний інструктаж з охорони праці на робочому місці та засвоїли безпечні прийоми виконання робіт.

Працівники, що користуються електрифікованим устаткуванням, повинні мати I кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Перевірку знань працівників, що працюють з балонами, по охороні праці й електробезпеки проводити щорічно.

1.8. Працівники, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог інструкцій із заправлення балонів і дійсної Інструкції.

1.9. На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв та паління.

1.10. При роботі з резервуарами на робочому місці повинні знаходитися не менше 2-х працівників.

1.11. Балони повинні проходити технічний огляд після виготовлення на підприємстві-виробнику і періодично в процесі експлуатації на підприємстві-споживачі.

1.12. На верхній сферичній частині кожного балона повинні бути вибиті чітко видимі дані:

- товарний знак підприємства-виробника;

- номер балона;

- фактична маса порожнього балона (кг);

- дата (місяць, рік) виготовлення і наступного огляду;

- робочий тиск (Р), Мпа (кгс/див2);

- пробний гідравлічний тиск (П), Мпа (кгс/див2);

- місткість балона (л);

- клеймо ВТК підприємства-виготовлювача.

1.13. Фарбування і нанесення написів на балони повинні бути відповідно до вимог “Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском”:

Найменування газу	Фарбування Балонів	Текст напису	Колір напису	Колір смуги
Азот	Чорна	Азот	Жовтий	Коричневий
Аргон чистий	Сіра	Аргон чистий	Зелений	Зелений
Аргон технічний	Чорна	Аргон технічний	Синій	Синій
Гелій	Коричнева	Гелій	Білий	-
Кисень	Блакитна	Кисень	Чорний	-
Вуглекислота	Чорна	Вуглекислота	Жовтий	-

1.14. Балони з газом можуть зберігатися як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів.

1.15. Балони з газом, встановлені в складських приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м. від радіаторів опалення й інших опалювальних приладів.

1.16. Наповнені балони з насадженими на них башмаками повинні зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони повинні встановлюватися у спеціально обладнані гнізда, чи клітки відгороджуватися бар'єром.

Балони без башмаків можуть зберігатися в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах і стелажах з надягнутими на них кільцями чи прокладками, що виключають їхнє зіткнення і розкочування.

1.17. Склади для збереження балонів повинні бути одноповерховими з покриттями легкого типу і не мати горищних приміщень. Стіни, перекриття і перегородки повинні бути з негорючих матеріалів, не нижче II ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні відкриватися назовні, засклення повинне бути матовим або пофарбовано білою фарбою. Висота складських приміщень приймається не менше 3,25 м. від підлоги до нижніх виступаючих частин покрівельного покриття. Підлоги складів повинні бути з неслизькою поверхнею.

1.18. Складське приміщення для збереження балонів повинно бути розділене негорючими стінами на відсіки.

1.19. Кожен відсік складського приміщення повинен мати напис із вказівкою збережених газів.

1.20. Спільне збереження газів різного найменування, а також з іншими речовинами не допускається. Кожен вид газу повинен зберігатися в окремому відсіку. Дозволяється спільне зберігання в одному відсіку наповнених і спорожнених балонів одного найменування, при цьому площі, на яких вони знаходяться, повинні бути розділені негорючим огородженням висотою 1,5 м, або проходом

Шириною 2 м. У нижній частині огородження на висоті 0,15 м, повинно бути глухим.

1.21. Несправні балони зберігаються в ізольованому відсіку складу. На кожному балоні з дефектами робиться напис крейдою "Обережно, повний, брак!".

1.22. Склади для балонів і виробничі приміщення, де вони встановлені, повинні мати вентиляцію.

1.23. У складах повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати щодо поводження з балонами, що знаходяться на складі.

1.24. Установка балонів дозволяється на робочих місцях у виробничих приміщеннях, що виключають скупчення людей, і обладнаних вентиляцією.

1.25. Заправлення балонів може вироблятися на робочих місцях, обладнаних на відкритій площадці або в приміщенні, що має витяжну вентиляцію.

1.26. Ремонт балонів (пересадження башмаків і кілець ) і вентилів повинен проводитися у спеціальній майстерні.

1.27. При роботі з балонами можуть виникати та впливати на працюючих наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- транспортні засоби, що рухаються;

- переміщування балонів;

- загазованість робочої зони;

- знижена температура поверхонь балонів і газів;

- частини арматури, що руйнуються, і корпуса балона.

Ці фактори можуть призвести до механічних травм, обмороження, отруєння працюючих.

1.28. Характеристики застосовуваних газів:

1.28.1. азот – безбарвний, без запаху і смаку газ. Температура кипіння мінус 195,80 С. При температурі нижче мінус 209,90 переходить у твердий стан.

Азот інертний газ, при наявності в повітрі 84% діє задушливо. Рідкий азот при влученні на тіло людини викликає обмороження;

1.28.2. аргон - безбарвний, без запаху і смаку інертний газ, нетоксичний.

При наявності в повітрі понад 25% обсягу аргону можлива ядуха.

При атмосферному тиску і температурі нижче мінус 185,90С аргон переходить у рідкий стан, а при температурі нижче мінус 189,40С переходить у твердий стан;

1.28.3. гелій – без кольору, без запаху і смаку інертний газ, нетоксичний.

При наявності в повітрі понад 25% обсягу гелію можлива ядуха;

1.28.4 кисень – без кольору, без запаху і смаку газ.

При атмосферному тиску і температурі нижче мінус 182,970С переходить у блакитнувату рідину, а при температурі нижче мінус 218,80С - у твердий стан.

Кисень не горить, але підтримує горіння. При зіткненні з жирами рослинного і тваринного походження вибухає;

1.28.5. вуглекислота - нестійка хімічна сполука, легко розподіляється на воду і двоокис вуглецю (вуглекислий газ). Двоокис вуглецю являє собою без кольору газ зі злегка кислуватим запахом і смаком. При концентрації в повітрі 2 - 3% через 2 - 3 години настає ознака роздратування, при 4 - 5% через 30 хвилин -

Небезпека сильного отруєння, при 7 - 10% при короткочасному впливі - небезпека для життя.

Вуглекислий газ не горить. При звичайній температурі і тиску 60 атм. газ переходить у рідкий стан. При швидкому виливанні рідини утвориться сніжна маса - сухий лід.

1.29. Працівники, що працюють з балонами, повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених для основної роботи (професії), і додатково - протигазом марки БКФ ДСТ 12.4.121-83, окулярами захисними типу Г ДСТ 12.4.013-85, рукавицями брезентовими ДСТ 12.4.010-75.

1.30. Ділянка, на якій проводяться роботи, повинна бути укомплектована порошковим чи вуглекислотнім вогнегасником і медичною аптечкою.

1.31. Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед прийомом їжі, палінням і після відвідування туалету;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях;

- зберігати одяг і особисті речі поза виробничими приміщеннями.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути спецодяг так, щоб він не стискував рухів. Одягнути головний убір і заправити під нього волосся.

2.2 Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту (окуляри, протигаз, рукавиці).

2.3 Увімкнути освітлення і перевірити достатність освітлення робочого місця.

2.4 Перевірити наявність і справність інструменту і пристосувань, підготувати їх до роботи.

2.5 Зробити зовнішній огляд балона і перевірити стан їхніх корпусів, наявність на них відповідних таврувань, фарбування і написів, справність запірного вентиля і штуцера.

2.6 Не дозволяється експлуатувати балони, в яких:

- минув термін призначеного огляду;

- відсутні встановлені клейма;

- несправні вентилі;

- ушкоджений корпус (є тріщини, ум'ятини, віддушини, раковини і ризики глибиною більш 10% від номінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, сильна корозія, помітні зміни форми);

- відсутні належне фарбування чи написи.

2.7 На кожен несправний балон складати акт. На корпусі балона крейдою наноситься напис "Обережно, повний, брак!" і відправляється на склад.

2.8 Про усі виявлені несправності доповісти керівнику робіт і приступити до роботи тільки після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Бути уважними, не відволікатися і не відволікати інших від роботи.

3.2 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.3 Перевезення наповнених газами балонів на склади здійснювати на ресорному чи автотранспорті, автокарах у горизонтальному положенні обов'язково з прокладками між балонами. Як прокладки можуть застосовуватися дерев'яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузкові чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) чи інші прокладки, що охороняють балони від ударів один об один. Усі балони під час перевезення повинні укладатися вентилями в одну сторону (у праву по ходу руху).

Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними й огородженнями від можливого падіння.

3.4 Кузов автотранспорту чи автокари повинен бути чистим, без слідів олій і жирів.

3.5 Переміщення і зберігання балонів повинно здійснюватися з наверненими ковпаками.

3.6 Навантаження на машину і розвантаження балонів з машини повинні робити дві особи, обережно укладаючи і знімаючи їх. Кидати балони на машину або з машини, а також знімати їх вентилями вниз не дозволяється.

3.7 Для доставки балонів до місця установки застосовувати візки, носилки й інші пристрої з пристосуваннями для кріплення балонів від можливих падінь і сповзання при перенесенні по сходових маршах.

Перенесення балонів на плечах чи у руках не дозволяється. Переміщення балонів на невеликі відстані, у межах робочого місця, дозволяється робити шляхом перекочування в злегка нахиленому стані.

3.8 Балони з газами, встановлені в приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менш 1 м від радіаторів опалення й інших опалювальних приладів, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м.

3.9 Щоб уникнути падіння балони на робочому місці повинні бути надійно закріплені.

3.10 Не встановлюйте балони в стіни, де можливо їх дотикання зі струмоведучими проводами.

3.11 Не дозволяти кріплення балонів до водопровідних, газопровідних і інших труб, контурам заземлення, силовим і освітлювальним щитам.

3.12 Випуск газів з балонів у ємності чи газові магістралі з меншим тиском повинен проводитися через редуктор, призначений винятково для конкретного газу і пофарбований у відповідний колір. 3.13 Перед приєднанням редуктора до вентиля балона потрібно візуально перевірити справність манометрів і накидної гайки редуктора.

3.14 Манометр повинен вибиратися з такою шкалою, щоб межа виміру робочого тиску знаходилася у другій третині шкали.

3.15 Манометр не допускати до застосування в наступних випадках:

- відсутня пломба чи клеймо;

- прострочений термін перевірки;

- стрілка манометра при його вимиканні не повертається на нульову відмітку шкали;

- розбите скло чи є інші ушкодження, що можуть відбитися на правильності його показань.

3.16 Під час пуску газу в редуктор вентиль варто відкривати вручну, плавно, щоб тиск у камері редуктора різко не зростав.

3.17 Перед пуском газу з балона в технологічну лінію (лабораторний прилад) необхідно перевірити герметичність з'єднань балона з газовою системою. Герметичність з'єднань кисневого балона з газовою системою перевіряти змочуванням водою. Герметичність газової системи перевіряти обпресуванням інертним газом.

3.18 Не дозволяти підтягування нарізних сполучень балона і газової системи при наявності в них тиску.

3.19 Оберігати кисневі балони від улучення на них олій і жирів. Не працювати з балонами у замасленому спецодязі і рукавицях.

3.20 Не спрацьовувати повністю газ, який знаходиться в балонах. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 Мпа (0,5 кгс/див2).

3.21 Після випуску газу з балона до залишкового тиску, закрити щільно вентиль, продути газову систему, зняти редуктор і навернути ковпак. На балоні нанести крейдою напис "Порожній" і відправити на склад.

3.22 Усі операції при роботі з балонами, під час яких можливе обмороження рук і вплив газів на очі, виконувати в рукавицях і захисних окулярах.

3.23 Доповісти начальнику підрозділу про всі нещасні випадки, раптові захворювання, виявлені несправності балонів, арматури, приладів, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життя і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Закрити усі вентилі балона.

4.2 Зробити продувку газової системи.

4.3 Упорядкувати робоче місце, забрати у встановлене місце інструмент і пристосування.

4.4 Вимкнути вентиляцію.

4.5 Зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.6 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При роботі з балонами можуть виникнути наступні аварійні ситуації: пожежа, несподіване вимкнення електроенергії і вентиляції, розгерметизація балонів, розрив трубопроводів газопостачання, нещасні випадки з працюючими.

5.2 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого в підрозділі порядку: припинити роботу, закрити усі вентилі, залишити зону загоряння,

Доповісти керівнику робіт, повідомити про виникнення пожежі і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.3 При несподіваному вимкненні електроенергії і вентиляції закрити запірні вентилі на балонах і доповісти керівнику робіт.

5.4 При розгерметизації балонів чи розриві трубопроводів з газом, надягнути протигаз і вжити заходів до додаткової вентиляції приміщення.

Про те, що трапилося, доповісти керівнику робіт. Входити у загазоване приміщення до повного видалення газу з приміщення не дозволяється.

5.5. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ З ДЖЕРЕЛАМИ НВЧ - ВИПРОМІНЮВАННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. До самостійного виконання робіт із джерелами НВЧ - випромінювання допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли методи і прийоми виконання робіт зі НВЧ - апаратурою і мають відповідну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з електробезпеки проводити щорічно.

1.5. Інтенсивність опромінювання в діапазоні (від 300 Мгц і вище) оцінюється величиною щільності потоку потужності і виміряється в мікроватах, міліватах, ватах на квадратний сантиметр (мквт/см2, мвт/см2, вт/см2).

1.6. Для осіб, що працюють із джерелами НВЧ - випромінювання, дозволяється робота зі Свч - апаратурою протягом усієї робочої зміни при інтенсивності опромінювання до 10 мквт/см2. При інтенсивності опромінювання 100 мквт/см2 допускається працювати не більше 2-х годин у день за умови обов'язкового застосування захисних засобів.

1.7. Працівники, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог технологічних інструкцій на проведення робіт, інструкцій з експлуатації устаткування.

1.8. На робочому місці не дозволяти занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв, паління.

1.9. При проведенні роботи в приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.10. Корпуса устаткування повинні бути заземлені (занулені).

1.11. При виконанні робіт із джерелами НВЧ - енергії небезпечними виробничими факторами вважається:

- підвищене значення напруги електричного ланцюга, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищене значення інтенсивності опромінювання НВЧ - енергії. Ці фактори можуть призвести до ураження людей електричним струмом, опромінюванню НВЧ-енергією.

1.12. Працівник, що виконує роботу з джерелами НВЧ - випромінювання повинен забезпечуватися халатом типу А ДСТ12.4.131-83 або ДСТ12.4.132-83, окулярами захисними ОРЗ-5 ТУ64-1-2717-81.

1.13. На ділянці, де виконуються роботи з джерелами НВЧ – випромінювання, повинен бути вуглекислотний або порошковий вогнегасник, укомплектована медична аптечка.

1.14. Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу та палити в спеціально відведених для цього місцях.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не звисаючих кінців, що розвіваються.

2.3 Дозволяється не проводити виміру напруженості або щільності потоку енергії ЭМП у випадку, якщо установка не працює в режимі випромінювання на відкритий хвилевід, антену або інший елемент, призначений для випромінювання ЭМП у навколишнє середовище і її номінальна потужність згідно з паспортними даними не перевищує 100 мвт у діапазоні частот понад 30 Мгц до 300 Ггц.

2.4 На робочому місці, де інтенсивність НВЧ-випромінювання перевищує гранично допустимі норми, не починати роботи до проведення необхідних заходів щодо екранування. У виняткових випадках застосовувати засоби індивідуального захисту, що знижують опромінювання персоналу до рівнів, що не перевищують допустимі норми (спеціальні захисні окуляри з металізованими скельцями ОРЗ-5).

2.5 При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт, до роботи приступати тільки після їх усунення.

2.6 Підготувати необхідний інструмент, вимірювальні прилади, увімкнути місцеве освітлення, устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи дотримуватися вимог інструкцій з експлуатації устаткування, порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Постійно стежити за роботою устаткування, контрольно-вимірювальних приладів, світловою сигналізацією і сигналізацією аварійних режимів.

3.3 Захист персоналу, що працює з джерелами НВЧ – випромінювання, досягається:

- зменшенням випромінювання безпосередньо від самого джерела випро-мінювання (працювати при мінімально можливій потужності, що задовольняє цілям експерименту, включати джерела випромінювання тільки на час, необхідний для проведення відповідних робіт);

- екрануванням джерел випромінювання;

- екрануванням робочого місця від джерела випромінювання, застосуванням в окремих випадках засобів індивідуального захисту.

3.4 Вибір способу захисту або їх комбінації визначається типом джерела випромінювання, робочим діапазоном частот і характером виконуваних робіт.

3.5 Надійне екранування при значних інтенсивностях НВЧ-полей забезпечувати суцільними металевими корпусами, постачені кришками.

3.6 Якщо за якимись причинами зменшення потужності випромінювань безпосередньо у випромінюючому пристрої або екранування його неможливе, робоче місце екранувати незамкнутим екраном.

3.7 При спрямованому випромінюванні, коли робоче місце знаходиться за випромінювачем, що екранує пристрій, покривати поглинаючим матеріалом.

3.8 Використовувати справні і перевірені за КСВ елементи НВЧ – з’єднань (кабелі, рознімання, переходи).

3.9 Заміну елементів у схемі досліджуваного об'єкта, а також підстроювання регульованих елементів, розташованих усередині корпуса, робити при вимкненому живленні.

3.10 Після зборки схеми вимірів переконатись у відсутності витоків НВЧ-енергії в місцях з’єднання елементів високочастотного тракту.

3.11 Відпрацьовування і настроювання НВЧ-вузлів поза екранованими корпусами повинні робити в тих випадках, коли потрібно безупинне візуальне спостереження за зміною параметрів вузла, що відпрацьовується, при регулюванні і настроюванні.

3.12 Не наближати в процесі роботи голову до джерела НВЧ-випромінювання на відстань менше 30 см.

3.13 При щільності потоку випромінювання більше 10 мквт/см2 використовувати захисні окуляри ОРЗ-5.

3.14 Використовуване джерело НВЧ - випромінювання розташовувати на робочому місці так, щоб у зоні максимальної інтенсивності випромінювання не знаходилися інші робочі місця.

3.15 Не допускати перебування поруч з робочим місцем працівників, не пов'язаних безпосередньо з проведеними іспитами.

3.16 Не залишати без догляду увімкнене радіоелектронне устаткування.

3.17 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших сторонніми розмовами або справами.

3.18 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.19 Про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, виявлених несправностях устаткування, інструменту, пристосувань, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників (іскріння, поява диму, відкритого вогню) негайно доповісти керівнику робіт.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Спеціальних заходів, проведених після закінчення роботи з джерелами НВЧ - випромінювання, не передбачено.

4.2 Вимкнути установки, вимірювальні прилади, місцеве освітлення.

4.3 Упорядкувати робоче місце.

4.4 Зняти спецодяг і скласти його в спеціально відведене місце.

4.5 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення електроживлення при роботі устаткування, виникнення пожежі, ураження електричним струмом, непритомний стан або раптове захворювання виробничого персоналу, механічні і термічні травми.

5.2 При виникненні пожежі: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, вентиляцію, залишити зону загоряння, повідомити про пожежу за телефоном 01, доповісти керівнику робіт і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.1 При вимкненні електроенергії припинити роботу, вимкнути живлення устаткування і доповісти керівнику робіт.

5.2 При нещасних випадках надати потерпілому першу допомогу і, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ З ЕПОКСИДНИМИ СМОЛАМИ, КОМПАУНДАМИ І КЛЕЯМИ НА ЇХ ОСНОВІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2 Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3 За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних із застосуванням епоксидних смол, компаундів і клеїв на їхній основі.

1.5 При виконанні робіт із застосуванням епоксидних смол, компаундів і клеїв на їх основі проводити наступні операції:

- розігріти і розлити епоксидні смоли;

- готувати клеї на основі епоксидних смол з наповнювачами і без них;

- установлювати елементи на плати з використанням клеїв на основі епоксидних смол і їх компаундів;

- установлювати плати на підставу корпуса за допомогою клеїв на основі епоксидних смол і їх компаундів;

- відмивати поверхні плат і корпусів мікро зборок від залишків не відвернутих клейових композицій на основі епоксидних смол розчинниками (спиртом етиловим, спирто-нефрасовою сумішшю 1:1, ацетоном);

- здійснювати термообробку виробів поклеєних клеями на основі епоксидних смол і їх компаундів з метою отвердіння клейових композицій;

- механічно оброблювати отвердіння епоксидної смоли і клейових композицій на її основі.

1.6 До самостійного виконання робіт зі епоксидними смолами, компаундами і клеями на їх основі допускати працівників не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці і засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпеки в обсязі I - ї кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 Працівники, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.8 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.9 При проведенні робіт у приміщенні повинні знаходитися не менше 2-х працівників.

1.10 Роботи проводити тільки у витяжній шафі при опущеній шторці і при працюючій загальнообмінній і місцевій витяжній вентиляції.

1.11 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені (занулені).

1.12 Хімічні реактиви зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках), відповідно до вимог умов спільного збереження.

На кожній ємності повинна бути етикетка з назвою речовини і його характеристикою.

1.13 У робочих приміщеннях повинно бути умивальники з холодною і гарячою водою.

1.14 При виконанні, робіт із застосуванням епоксидних смол, компаундів і клеїв на їхній основі можуть виникати наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- запалення хімічних речовин;

- токсичний вплив хімічних речовин.

1.15 Характеристики основних компонентів клеїв на основі епоксидних смол їх компаундів і хімічних речовин, застосованих при роботі з клейовими композиціями :

1.15.1 епоксидно-дианова смола - грузла прозора рідина від ясно-жовтого до коричневого кольору;

При роботі з епоксидно-диановими смолами можливі 2-а шляхи проникнення в організм шкідливих речовин - інгаляційний і шкіряний. Інгаляційний обумовлений наявністю в смолах летучих компонентів з епіхлоргідрита і толуолу, шкіряний - безпосередньо контактом з летучими і нелетучими компонентами смоли. Летучі компоненти здійснюють дратівну і сенсибілізуючу дію на шкіру і слизову оболонку верхніх дихальних шляхів і очі, а також загальнотоксичну дію.

Епихлоргідрин - являє собою речовину, в концентраціях, що перевищують припустиму високу токсичність і різко вираженими дратівними і сенсибілізируючими властивостями. Викликає важкі зміни в легенях, печінці і нирках, легко проникає через неушкоджену шкіру і викликає гостре і хронічне отруєння.

Епихлоргідрин відноситься, до шкідливих речовин 2-го класу небезпеки, алергійної дії, ПДК - 1,0 мг/м3.Епихлоргідрин відноситься до легкогорючих речовин.

При безпосередньому контакті затверділої смоли зі шкірою можливе виникнення дерматиту, у деяких випадках алергійного характеру. Смоли не вибухонебезпечні але горять при піднесенні до джерела вогню.

Пил, що виникає при механічній обробці затверділої епоксидної смоли, здатний викликати роздратування слизової оболонки оча, верхніх дихальних шляхів, шкіри обличчя і рук;

1.15.2 поліетиленполіамін це масляниста рідина, зі специфічним запахом і фарбуванням від ясно-жовтої до темно-бурої, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 10 мг/м3. Є каталізатором затвердження для епоксидно-діанових смол. При влученні в організм у великих концентраціях і дозах призводить до порушення подиху, гноблення центральної нервової системи. При тривалому впливі на шкіру здатний викликати важкі поразки типу виразкового дерматиту. Влучення в очі викликає тривалий гнійний кон’юнктивіт;

1.15.3 смола ПО-300 - грузла маса ясно-коричневого кольору. Смола не токсична, не вибухонебезпечна, не пожежонебезпечна;

1.15.4 продукт АГМ-3 - рідина від безбарвного до темно-коричневого кольору. Допускається зелене фарбування, часткова чи повна кристалізація. Продукт гідролізується у воді, на світлі повільно окислюється, тому зберігати його рекомендується в скляному посуді темного кольору, при знижених температурах кристалізується.

За ступенем впливу на організм людини продукт АГМ-Є відноситься до шкідливих речовин 2-го класу небезпеки, містить у якості, домішки гексаметилендіаміну, ПДК-1 мг/м3.

Гексаметилендіамін вважається отруйною речовиною при яскраво виражених лужних властивостях. Улучення гексаметилендіаміну на шкіру викликає довго незагоювані опіки. Особливо небезпечний при влученні в очі, викликає роздратування верхніх дихальних шляхів. При гострому отруєнні порушується функціональний стан центральної нервової системи, підвищується артеріальний тиск, утрудняється подих. Продукт АГМ-3 є стійкою речовиною і не утворює токсичних з'єднань у повітрі робочої зони і стічних вод під дією інших речовин та факторів виробничого середовища, гексаметилендіамін відноситься до пальних рідин;

1.15.5 продукт АДЄ-3 - прозора рідина від безбарвного до жовтого кольору. Допускається наявність пластівчастого осадку. За ступенем впливу на організм людини продукт АДЄ-3 відноситься до шкідливих речовин 3-го класу небезпеки, ПДК - 20 мг/м3.

Продукт АДЕ - 3 являє собою легкозаймисту рідину, вибухонебезпечний. Температура спалаху – 570С, область запалення - 54-900С. Продукт АДЄ-3 є стійкою хімічною речовиною, не утворює токсичних з'єднань під дією інших речовин і факторів виробничого середовища.

При влученні на незахищені ділянки шкіри й в очі може викликати дерматити і запалення слизуватої оболонки ока;

1.15.6 смола Т-111 високов'язка рідина від коричневого до темно-коричневого кольору. Є продуктом модифікації епоксидної смоли поліорганосилоктатом. Смола містить сліди епіхлоргідрину і до 6% фурфуролового спирту. Працювати зі смолою повинні в добре вентильованому приміщенні.

Фурфуроловий спирт відноситься до шкідливих речовин 2-го класу небезпеки, ПДК - 0,5 мг/м3. Має високу токсичність з різко вираженими дратівними і сенсибілізуючими властивостями.

При влученні на шкіру смола Т-111 може викликати дерматити, екзему.

Смола Т-111 являє собою легкозаймисту рідину. Температура спалаху в закритому тиглі – 260С, у відкритому тиглі – 350С. Температура самозаймання 4100С;

1.15.7 олігоефіракрилат марки МГФ-9 являє собою прозору рідину зі слабким запахом толуолу. Є малонебезпечною речовиною 4-го класу небезпеки, ПДК - 50 мг/м3. Сенсибілізуючі властивості не виражені. Кумулятивними властивостями не володіє. Температура спалаху – 1500С, область запалення – 1730С, температура самозапалювання – 3680С;

1.15.8 смола низькомолекулярна поліамідна марки Л-20 являє собою прозору грузлу рідину від жовтого до темно-коричневого кольору. Є затверджувачем для епоксидних смол. Не токсична. В інтервалі температур від 15 до 800С - практично нешкідлива. При температурі вище 1500С відбувається розкладання смоли з виділенням газоподібних токсичних речовин аміаку і суміші і амінів: диметиламіна, етиламіна, диетилеміна, триетиламіна, бутиламіна. ПДК у приміщенні аміаку - 20 мг/м3, диметиламіна - 1 мг/м3, етиламіна - 18 мг/м3, диетиламіна - 30 мг/м3, триетиламіна - 10 мг/м3, бутиламіна - 10 мг/м3. Смола Л-20 є спаленою речовиною. Температура загоряння вище 3000С;

1.15.9 бутиловий ефір оцтової кислоти (бутилацетат) - прозора безбарвна рідина, відноситься до шкідливих речовин 3-го класу небезпеки, ПДК - 200 мг/м3. Відноситься до легкозаймистих рідин. Температура самозапалювання – 4500С. Температура спалаху в закритому тиглі – 290С. Роботи з бутилацетатом варто проводити на відстані відкритого вогню.

Має наркотичну дію, дратує слизуваті оболонки верхніх дихальних шляхів, може викликати дерматити й інші захворювання шкіри;

1.15.10 нефрас - С 50/170 прозора масляниста рідина з характерним запахом нафтопродукту, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 100 мг/м3, отруєння відбувається при тривалому вдиханні пар.

Нефрас відноситься до легкозаймистих рідин. У приміщеннях, де зберігається нефрас, забороняється виконувати роботи з відкритим вогнем. Штучне освітлення повинно бути у вибухобезпечному виконанні.

При попаданні на шкіру викликає сухість і може призвести до дерматитів і екзем. Перша медична допомога при легких отруєннях не потрібна.

У важких випадках, при різкому ослабленні подиху, застосовується штучне дихання. При випадковому попаданні нефраса всередину організму рекомендується приймати рослинну олію;

1.15.11 ацетон (СН3СОСН3) безбарвна рідина з характерним запахом, добре розчинний у воді, спирті, ефірі, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 200 мг/м3. Проникає в організм головним чином через дихальні шляхи. Діє як наркотик. Гострі отруєння зустрічаються лише у випадках дуже високих концентрацій ацетону в повітрі, здатний накопичуватися в організмі. При хронічному отруєнні спостерігається невелика анемія і зміни з боку верхніх дихальних шляхів, катарів. При тривалому контакті зі шкірою викликає швидко минаючу червоність і сухість шкіри.

1.16 Працівники, що виконують роботи з застосуванням епоксидних смол, компаундів і клеїв на їх основі, повинний забезпечуватися: халатом типу А, ДСТ 12.4.131-83 чи ДСТ 12.4.132-83; рукавицями гумовими хірургічними N 6-8 ДСТ 3-88; рукавицям в’язаними б/п арт. 70031М ДСТ 5007-87; миючими засобами.

1.15 На ділянці, де виконуються роботи із застосуванням епоксидних смол, компаундів і клеїв на їх основі повинні бути: протигаз марки БКФ ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85;респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; вуглекислотний чи порошковий вогнегасники, укомплектована медична аптечка, що нейтралізує розчини:

- 2% - 3%-ий розчини оцтової, лимонної чи борної кислоти.

1.16 Дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі, палінні вимити руки з милом. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.17 Не заходити в приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 За 15 - 20 хвилин до початку роботи увімкнути припливно-витяжну вентиляцію.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав звисаючих кінців, що розвиваються, заправити волосся.

2.3 Змазати руки профілактичними мазями типу "Миколен", пастою ИЗД-1 чи захисним кремом "Силіконовий".

2.4 Одягнути рукавички в’язані б/п, а поверх них рукавички гумові.

2.5 Переконатися в справності витяжної вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у наявності і справності засобів індивідуального захисту.

2.6 Перевірити наявність і справність захисних засобів: струмопровідна підлога в зоні проведення робіт повинна бути покрита сухими діелектричними ковриками.

2.7 Переконатися в наявності і справності заземлення установок.

2.8 Включити світильник і розташувати його так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.

2.9 Поставити на робоче місце необхідний посуд і інструменти, перевірити наявність на ємностях з розчинниками і смолами бирок, що вказують назву речовин. На робочому місці повинно зберігатися не більше змінної норми розчинників, використовуваних при роботі із епоксидними смолами, компаундами і клеями на їх основі.

2.10 Підготувати інструмент і оснащення, необхідну для виконання роботи.

2.11 Увімкнути необхідне електроустаткування.

2.12 При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи підтримувати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою, проводити у захисних окулярах.

3.3 Виконувати усі роботи по приготуванню і застосуванню епоксидних смол, компаундів і клеїв на їх основі та веденню технологічного процесу, пов'язаного із застосуванням цих речовин у гумових рукавицях, надягнутих поверх рукавиць в’язаних.

3.4 Для підігріву епоксидних смол використовувати електроплитки із закритими нагрівальними елементами, установлені на термоізоляційних підставках.

3.5 При підйомі і перенесенні ємностей з хімреактивами обов'язково однією рукою підтримувати дно.

3.6 При роботі з застосуванням епоксидних смол, компаундів і клейових композицій на їх основі повинен бути цілком неможливий безпосередній контакт рук працюючих з цими речовинами.

3.7 Використані бязеві серветки складати в спеціально призначену, герметично закриваючу ємність для наступної утилізації.

3.8 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.9 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми справами чи розмовами.

3.10 Про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників (іскріння, поява диму, відкритого вогню) негайно доповісти керівнику робіт.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади, місцеве освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані бязеві серветки в спеціально призначені ємності.

4.3 Поставити ємності з хімреактивами в місця, відведені для їх зберігання.

4.4 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення ацетоном, а потім спирто-нефрасовою сумішшю після чого розставити по місцях.

4.5 Вимити руки теплою водою з милом, а при влученні бризгів смоли безпосередньо на шкіру негайно видалити їх сухим марлевим тампоном, обробити етиловим спиртом, ретельно промити водою з милом, осушити паперовим рушником одноразового користування і змазати м'якою маззю на основі ланоліну, вазеліну чи касторової олії.

Забороняється миття рук розчинниками.

4.6 Упорядкувати робоче місце.

4.7 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і скласти їх у спеціально відведені місця.

4.8 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15-20 хвилин після закінчення роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважається: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічного процесу, виникнення пожежі, розлив великих кількостей хімічних речовин, ураження електричним струмом, отруєння хімічними речовинами, непритомний стан чи раптове захворювання виробничого персоналу, механічні і термічні травми.

5.2 При несподіваному вимкненні вентиляції: припинити роботу, одягнути, при необхідності, протигаз (респіратор), вимкнути електронагрівальні прилади, зняти посуд, у якому проводилося нагрівання хімреактивів, залишити приміщення, щільно закривши за собою двері і доповісти про те, що трапилося, керівнику робіт.

Щоб уникнути отруєння заходити в загазоване приміщення без протигаза до включення витяжної вентиляції не дозволяється.

5.3 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого в підрозділі порядку: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, витяжну і припливну вентиляцію, залишити зону загоряння, доповісти керівнику робіт, при необхідності повідомити про виникнення пожежі за телефоном 01 і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.4 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З КИСЛОТАМИ: АЗОТНОЮ, СОЛЯНОЮ, СІРЧАНОЮ, ОЦТОВОЮ, ОРТОФОСФОРНОЮ, ПЛАТИНОХЛОРИСТОВОДНЕВОЮ

6-ТИ ВОДЯНОЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних з використанням і зберіганням азотної, соляної, сірчаної, оцтової, ортофосфорної, платинохлористоводневої 6-ти водяної кислоти.

1.4 За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5 З перерахованими кислотами проводити наступні роботи:

- готування і фільтрація розчинів;

- травлення плівкометалів і окислів.

1.6 До самостійного виконання робіт з кислотами допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, що засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпечності в обсязі I кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 Працівники, яким дозволено виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.8 На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.9 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.10 Роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загальною і місцевою вентиляцією.

1.11 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ).

1.12 Кислоти зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках), відповідно до умов спільного зберігання. На кожній ємності повинна бути бірка з назвою речовини і його характеристикою.

1.13 При виконанні робіт з кислотами можуть виникнути і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- запалення оцтової кислоти;

- токсичний, дратівний і палючий вплив.

1.14 Характеристика застосовуваних кислот:

1.14.1 кислота азотна (HNO3) - безбарвна рідина. Сильний окислювач, пористі органічні речовини, спирт і скипидар при зіткненні з нею загоряються. З водою змішується в усіх співвідношеннях.

Туман чистої HNO3, а також продукти її відновлення ( оксиди азоту, аміак ) дратують дихальні шляхи, можуть викликати руйнування зубів, кон’юнктивіт і поразку роговиці очей.

Викликати опіки, розчини HNO3 можуть бути причиною екземи. Є шкідливою речовиною 3 класу небезпеки, ПДК = 2 мг/м3;

1.14.2 оцтова кислота (CH3COOH) - легкозаймиста рідина з різким запахом. Температура спалаху пару 400 С. Пари кислоти з повітрям утворять вибухонебезпечні суміші. Нижчій поріг вибуху в % з повітрям 3,1, верхній - 12.

Пари кислоти подразнювально діють на слизову верхніх дихальних шляхів. Є шкідливою речовиною 3 класу небезпеки, ПДК = 5 мг/м3;

1.14.3 кислота ортофосфорна (H3PO4) - безбарвні кристали, що розпливаються, розчинність у воді - 548 г /100 м, з гарячою водою змішується у всіх співвідношеннях.

Пари викликають атрофічні процеси слизової носа, характерні носові кровотечі, сухість у носі і ковтку, кришення зубів, викликає запалення шкіри;

1.14.4 кислота сірчана (H2SO4) - масляниста прозора безбарвна рідина. З водою змішується в усіх співвідношеннях, при цьому виділяється велика кількість тепла.

Концентрована сірчана кислота - сильний окислювач, викликає самозапалювання пальних речовин.

Дратує і припікає слизову верхніх дихальних шляхів, уражає легені. При влученні на шкіру викликає опіки. Є шкідливою речовиною 2-го класу небезпеки, ПДК = 1 мг/м3;

1.14.5 кислота соляна (HCl) - 38 % водяний розчин хлористого водню, на повітрі сильно "димить".

При влученні на шкіру викликає опіки. Дратує й обпалює слизову верхніх дихальних шляхів. Хлористий водень є шкідливою речовиною 2-го класу небезпеки гостро направленої дії, ПДК = 5 мг/м3;

1.14.6 кислота платинохлористоводнева 6-ти водяна (H2PtCl6.6H2O) - оранжево-червоні кристали, що розпливаються на повітрі, надзвичайно гігроскопічні, легкорозчинні у воді, спирті, ефірі.

1.15 Працівник, що виконує роботи з кислотами, повинен забезпечуватися: халатом із тканини з кислотозахисним просоченням; фартухом типу Б, ДСТ 12.4.029-76; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; рукавичками кислотостійкими арт. 374 ТУ38.206-261-86; миючими засобами.

1.16 На ділянці повинні бути: протигаз марки В ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; вуглекислотний чи порошковий вогнегасник, ящик з піском, укомплектована медична аптечка, 3%, 5% і 20% розчини питної соди для нейтралізації кислот.

1.17 Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням, мити руки з милом. Приймайти їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.18 Не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливно-витяжну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав звисаючих кінців що розвіваються.

2.3 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установок, у наявності і справності засобів індивідуального захисту.

При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

2.4 Встановити на робоче місце необхідний посуд і хімічні реактиви. Перевірити наявність на ємностях з кислотами бирок, що вказують їхні назву і конце-

Нтрацію. На робочому місці повинно зберігатися не більш змінної потреби кислот.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідну для виконання роботи.

2.6 Увімкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою засмічення чи опіку очей, проводити в захисних окулярах.

3.3 Виконувати всі роботи по готуванню робочих розчинів і веденню технологічного процесу в рукавичках.

3.4 При розведенні кислоти водою наливати кислоту у воду тонким струменем при безупинному помішуванні. У випадку готування суміші кислот останньою вливати сірчану кислоту.

3.5 Кислоти вливати тільки в чистий сухий посуд.

3.6 Засмоктувати кислоти в піпетки тільки з застосуванням гумової груші.

3.7 Розлив великих кількостей кислот проводити тільки із застосуванням спеціальних засобів.

3.8 Для підігріву кислот і їхніх розчинів використовувати електроплитки з закритими нагрівальними елементами, установлені на термічно-ізоляційні підставки. Перед нагріванням кислоту перемішати.

3.9 Роботи з гарячими розчинами проводити в термостійкому посуді.

3.10 Розкривати ємності з кислотами так, щоб горловина посудини була спрямована убік від людей.

3.11 Зберігати кислоти удалині від джерел тепла. Залишати при наповненні ємності кислотою не менше 10% вільного обсягу для запобігання розриву посуду при тепловому розширенні рідини.

3.12 Не допускати зіткнення азотної і сірчаною кислот з пальними матеріалами, при контакті з якими може відбутися запалення.

3.13 Для занурення виробів і матеріалів у розчин та виймання їх з нього користуватися спеціальними пристосуваннями ( пінцети-рогачі, гачки, захоплення ).

3.14 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.15 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.16 Доповісти керівнику робіт про нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННІ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади, місцеве освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані розчини в спеціальні ємності.

4.3 Закрити герметично ємності з кислотами і поставити на місце, відведене для їхнього зберігання.

4.4 Промити робоче місце струменем проточної води і дати стекти їй в агресивний злив. Тільки після ретельного промивання можна робити прибирання робочого місця.

4.5 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.6 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і скласти їх у спеціально відведені місця.

4.7 Вимити руки теплою водою з милом, прийняти душ.

4.8 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважається: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічних процесів, виникнення пожежі, розлив великої кількості кислот.

Перераховані аварійні ситуації можуть викликати: отруєння хімічними речовинами, хімічний опік, механічні і термічні травми, непритомний стани, раптове захворювання виробничого персоналу.

5.2 При несподіваному вимкненні вентиляції: припинити роботу, надягти, при необхідності, протигаз ( респіратор ), вимкнути електронагрівальні прилади, зняти посуд, у якому проводилося нагрівання кислот і їх розчинів, залишити приміщення, щільно закрити за собою двері і доповісти про те, що трапилося керівнику робіт.

Щоб уникнути отруєння заходити до загазованого приміщення без протигаза, до включення витяжної вентиляції не дозволяється.

5.3 При вимкненні електроенергії необхідно припинити роботу, вимкнути живлення устаткування і доповісти керівнику робіт.

5.4 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого у підрозділі порядку: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, витяжну і приливну вентиляцію, залишити зону загоряння, доповісти начальнику підрозділу, повідомити, при необхідності, про виникнення пожежі за телефоном 01 і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.5 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.6 Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ З ПЕРЕКИСНЕМ ВОДНЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних з використанням перекису водню.

1.5 Перекис водню застосовується для приготування перекісних розчинів і хімічної обробки підкладок.

1.6 До самостійного виконання робіт з перекисом водню допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, що засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Періодичну перевірку знань працівників ділянки з питань охорони праці й електробезпеки в обсязі I кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.8 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийому їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.9 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.10 Роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загально-обмінною і місцевою вентиляцією.

1.11 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ).

1.12 Зберігати перекис водню в скляних чи поліетиленових ємностях з отвором для виходу газу ізольованого від інших речовин, у місцях, захищених від потрапляння світла. На ємності з перекисом водню повинна бути етикетка з найменуванням і попереджувальний знак "Бережися опіку".

1.13 При виконанні робіт з перекисом водню можуть виникнути і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- вибухонебезпечність перекису водню;

- дратівний і палючий вплив.

1.14 Перекис водню (H2O2) - безбарвна рідина гірко-в'язкого смаку. По зовнішньому вигляді і відсутності запаху не відрізняється від води. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях.

Перекис водню вибухонебезпечний, викликає опіки, дратує слизову оболонку дихальних шляхів і ока. Є сильним окислювачем. Небезпечна тим, що здатна мимовільно розкладатися на воду і кисень аж до вибуху. Для початку розкладання досить нагрівання до 30% об’єму чи контакту з речовинами сприятливими активному розкладанню ( іони міді, марганцю ).

1.15 Працівники, що виконують роботи з перекисом водню, повинні забезпечуватися: халатом типу А ДСТ 12.4.131-83 чи ДСТ 12.4.132-83; фартухом типу Б, ДСТ 12.4.029-76; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; миючими засобами.

1.16 На ділянці повинні знаходитися укомплектована медична аптечка і наступні засоби пожежегасіння: вогнегасник порошковий чи вуглекислотний, шухляда з піском, совок.

1.17 Працівники повинні дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням, мити руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.18 Не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливно-витяжну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.3 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого висвітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установок, у наявності і справності засобів індивідуального захисту.

При виявленні несправностей доповісти начальнику підрозділу. До роботи приступайте тільки після усунення несправностей.

2.4 Установити на робоче місце необхідний посуд і хімічні реактиви. Зібрати усі сторонні хімікати, особливо солі важких металів: міді, марганцю, заліза, свинцю й ін., що сприяють активному розкладанню перекису водню аж до вибуху. Перевірити наявність на ємностях з хімічними реактивами бірок, що вказують назву речовин. На робочому місці повинно зберігатися не більше змінної норми реактивів.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідний для виконання роботи.

2.6 Увімкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою опіку очей, проводити у захисних окулярах.

3.3 Виконувати усі роботи по приготуванню робочих розчинів і веденню технологічного процесу в рукавичках.

3.4 Не вливати перекис водню в гарячі розчини і гарячий посуд.

3.5 Не збовтувати посудину з перекисом водню.

3.6 Для підігріву розчинів використовувати електроплитки із закритими нагрівальними елементами, установлені на термоізоляційні підставки.

3.7 Переносити ємності з перекисом водню необхідно в спеціальній тарі.

3.8 Для занурення виробів і матеріалів у розчин і виймання їх з нього користуватися спеціальними пристосуваннями ( пінцети-рогачі, гачки, захоплення ).

3.9 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.5 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.6 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життя і здоров'ю працівників, .

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Поставити ємність з перекисом водню в місце відведене для її збереження.

4.2 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.3 Упорядкувати робоче місце.

4.4 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і забрати їх у спеціально відведені місця.

4.5 Вимити руки теплою водою з милом, прийняти душ.

4.6 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: виникнення пожежі від вибуху і розлив великої кількості перекису водню.

Перераховані аварійні ситуації можуть викликати: отруєння хімічними речовинами, хімічний опік, термічні травми, непритомний стан чи раптове захворювання виробничого персоналу.

5.2 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого в підрозділі порядку: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, витяжну і припливну вентиляцію, залишити зону загоряння, доповісти начальнику підрозділу, повідомити, при необхідності, про виникнення пожежі за телефоном 01 і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З ХРОМОВИМ

АНГІДРИДОМ І СОЛЯМИ ХРОМУ (VI)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2 Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці,

Що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних з використанням хромового ангідриду і солей хрому (VI).

1.5 Хромовий ангідрид і солі хрому (VI) застосовуються для приготування розчинів; хімічної обробки підкладок, оснащення, хімічного посуду; травлення плівок; одержання гальванічних покрить; хімічного дублення фоторезисту.

1.6 До самостійного виконання робіт допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпеки в обсязі I-ї кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 Працівники, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.8 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, розпиття спиртних напоїв і паління.

1.9 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х осіб.

1.10 Усі роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загально-обмінною і місцевою вентиляцією.

1.11 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ).

1.12 Хромовий ангідрид і солі хрому (VI) зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках), відповідно до умов спільного зберігання з іншими хімічними реактивами, неприпустимо спільне зберігання з органічними речовинами. На кожній ємності повинна бути етикетка з назвою речовини, його характеристикою і попереджуючим написом "Отрута".

1.13 При виконанні робіт із хромовим ангідридом і солями хрому (VI) можуть виникати і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі фактори:

- токсичне вплив, який дратує й обпалює ;

- наявність вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин.

Ці фактори можуть призвести до отруєння, хімічним і термічним опікам працюючих.

1.14 Характеристика застосовуваних хімічних речовин:

1.14.1 ангідрид хромовий (CrЗ) - кристали темно-бузкового кольору. Сильний окислювач, при взаємодії з органічними речовинами є вибухо-небезпечним і пожежонебезпечним;

Отруйний, утворює канцерогенну й алергійну дію. При влученні на шкіру, слизову оболонку, навіть у малих кількостях, викликає роздратування (іноді з утворенням виразок), нежить, чхання, носові кровотечі, алергійні шкірні висипи (дерматити й екземи), може викликати патологічні зміни у нирках. При розпиленні, вдихаючи сприяє виникненню раку легень. Вважається шкідливою речовиною 1-го класу небезпеки, ПДК = 0,01 мг/м3;

1.14.2 солі хрому - жовтогарячі кристали, розчинні у воді. Сильні окислювачі, здатні викликати запалення органічних речовин.

Отруйні, утворюють канцерогенну й алергійну дію, викликають дратівну й обпалювальну дію на слизову оболонку і шкіру, а також уражають шлунково-кишковий тракт. При вдиханні в розпиленому стані сприяють виникненню раку легень. Вважаються шкідливими речовинами 1-го класу небезпеки, ПДК = 0,01 мг/м3.

1.15 Працівники, які виконують роботи з хромовим ангідридом і солями хрому повинні забезпечуватися: халатом типу А ДСТ12.4.131-83 чи ДСТ 12.4.132-83; фартухом типу Б, ДСТ12.4.029-76; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; миючими засобами.

1.16 На ділянці повинно бути: протигаз марки В ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; вуглекислотний чи порошковий вогнегасник, укомплектована медична аптечка.

1.17 Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.18 Не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Вимкнути припливло-витяжну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.3 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, наявності і справності засобів індивідуального захисту.

При виявленні несправностей доповідати керівнику робіт. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

2.4 Встановити на робоче місце необхідний посуд і хімічні реактиви, у кількості, необхідному для виконання технологічної операції. Перевірити наявність на ємностях з хімічними реактивами бирок, що вказують назву речовин.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідні для виконання роботи.

2.6 Вимкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою влучення хімічних речовин в очі, проводити у захисних окулярах.

3.3 Виконувати всі роботи по приготуванню робочих розчинів і веденню технологічного процесу в гумових рукавичках.

3.4 Для підігріву розчинів використовувати електроплитки із закритими нагрівальними елементами, встановлені на термоізоляційні підставки.

3.5 Зважування з'єднань хрому робити в сухому скляному чи поліетиленовому посуді із застосуванням скляної, пластмасової або керамічної лопатки.

3.6 При змішуванні речовин, що супроводжуються виділенням тепла, підігріві розчинів користуватися термостійким і жароміцним скляним посудом.

3.7 Для занурення виробів і матеріалів у розчин і витягування їх з нього користуватися спеціальними пристосуваннями (пінцети-рогачі, гачки, захоплення ), не допускаючи при цьому розбризкування.

3.8 При влученні хромового ангідриду, солей хрому і розчинів на рукавички і захисний одяг робітників змити водою.

3.9 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.10 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.11 Доповісти начальнику підрозділу про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, фактів порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструменту, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади, місцеве освітлення

4.2 Робочі розчини щільно закрити кришкою або злити в герметично замкнені ємності, призначені для їх зберігання.

4.3 Відпрацьовані розчини зібрати в спеціально призначені ємності. Зливати розчини хрому у каналізацію заборонено.

4.4 Поставити ємності з розчинами в місця, відведені для їх збереження.

4.5 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.6 Упорядкувати робоче місце.

4.7 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і скласти їх у спеціально відведені місця.

4.8 Вимити руки теплою водою з милом, прийняти душ.

4.9 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічних процесів, виникнення пожежі, розлив великої кількості розчинів хімічних речовин.

5.2 При несподіваному вимкненні вентиляції: зупинити роботу, одягнути, при необхідності протигаз (респіратор), вимкнути електронагрівальні прилади, зняти посуд, у якому проводилося нагрівання хімічних реактивів, залишити приміщення, щільно закривши за собою двері і доповісти про те, що трапилося, керівнику робіт.

Щоб уникнути отруєння, заходити в загазоване приміщення без протигаза до включення витяжної вентиляції не допускається.

5.3 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого в підрозділі порядку: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, витяжну і приливну вентиляцію, залишити зону загоряння, доповісти керівнику робіт, повідомити, при необхідності, про виникнення пожежі за телефоном 01 і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.4 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ ЗІ СКЛОМ, ТЕКСТОЛІТОМ І ГЕТИНАКСОМ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при роботі з фольгованим і не фольгованим склотекстолітом і гетинаксом.

1.5 При роботі зі склотекстолітом і гетинаксом виконувати наступні операції:

- розмітка листового матеріалу на заготівлі;

- різання листового матеріалу на заготівлі ручними гільйотинними ножицями;

- обробка заготівель по контуру напилком;

- обробка заготівель зі складними контурами на фрезерному верстаті;

- свердління отворів у заготівлях;

- різка ручними ножицями гнучких заготівель.

1.6 До самостійного виконання роботи зі склотекстолітом і гетинаксом допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання безпечним методам і прийомам виконання роботи, інструктаж з охорони праці на робочому місці.

1.7 Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I-ї кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці та електробезпеки в обсязі 1 кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.8 Особи, допущені до виконання роботи, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог технологічних інструкцій і інструкцій з охорони праці при роботі на використовуваному устаткуванні.

1.9 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.10 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені (занулені), струмоведучі й обертові частини повинні бути закриті захисними кожухами і панелями.

1.11 Робоче приміщення повинно бути обладнане загальною вентиляцією, а робоче місце місцевою витяжною вентиляцією і місцевим висвітленням.

1.12 При механічній обробці із скла-текстоліту і гетинаксу можуть виникати і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищені значення напруги і струму в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- скляний пил, що утворюється при механічній обробці із скло, текстоліту і гетинаксу;

- гострі крайки, заусенця і шорсткості поверхонь інструмента, заготівель і деталей;

- рухливі частини використовуваного устаткування. Вплив цих факторів може призвести до поразки людини електричним струмом, отруєння скляним пилом, механічних травм.

Скляний пил - пальна речовина. Є шкідливою речовиною 4-го класу небезпеки алергійної і фіброгенної дії, ПДК = 4 мг/м3. Здатна викликати роздратування шкіри і слизової оболонки. При улученні в середину приводить до захворювання силікозом.

1.13 Працівники, що виконують роботу зі склотекстолітом і гетинаксом, повинні забезпечуватися костюмом ДСТ 27574-87 чи ДСТ 27575-87, черевиками ДСТ 26167-84, рукавицями ДСТ 12.4.010-75, окулярами захисними ДСТ 12.4.013-85, марлевою чи пов'язкою респіратором ЩБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76.

1.14 Ділянка, на який виконується робота зі склотекстолітом і гетинаксом, повинна бути укомплектована вуглекислотним чи порошковим вогнегасником і медичною аптечкою.

1.15 Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни:

- перед прийомом їжі, відвідуванням туалету палінням мити руки з милом;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених місцях;

- одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями;

- не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути вентиляцію, освітлення і переконатися в їхній справності. Місцеве освітлення відрегулювати так, щоб робоче місце було досить освітлене і світло не сліпило очі.

2.2 Одягнути костюм так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.3 Підготувати до роботи необхідні засоби індивідуального захисту, інструмент і устаткування, перевірити їх справність.

2.4 Про виявлені несправності доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Виконувати операції відповідно до технологічного процесу.

3.2 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.3 Підтримуйте на робочому місці чистоту і порядок.

3.4 Не захаращувати робоче місце і проходи.

3.5 Акуратно укладати матеріали і заготовки в штабелі, щоб вони не розвалювалися.

3.6 Щоб уникнути травмування рук будьте особливо уважні при розмітці матеріалу на заготівлі чертилкою. Під час перерв у роботі вдягати на вістря чертилки запобіжні пристосування з гуми чи з шкіри.

3.7 Операції, пов'язані з можливим ушкодженням рук, виконувати в рукавицях.

3.8 Різання матеріалу на заготівлі ручними гільйотинними ножицями робити плавно, без ударів, міцно утримувати на безпечній відстані від ножів матеріал, що розрізається.

3.9 При обробці заготівель вручну напилком користуватися респіратором.

3.10 Обробку і свердління заготівель на верстатах робити при постійно працюючій місцевій вентиляції.

3.11 Роботи, зв'язані з небезпекою ушкодження очей, виконувати у захисних окулярах.

3.12 Вчасно очищати робоче місце від пилу, що зібрався, і відходів, використовуючи щітку чи лопатку.

3.13 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічних процесів, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструменту, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути місцеве освітлення.

4.2 Упорядкувати робоче місце.

4.3 Вимити руки теплою водою з милом.

4.4Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і скласти їх у спеціально відведене місце.

4.5 Вимкнути вентиляцію.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення електроенергії і вентиляції при виконанні роботи, виникнення пожежі, раптові захворювання і нещасні випадки з працюючими.

5.2 При раптовому вимкненні електроенергії і вентиляції припинити роботу, відключити устаткування і доповісти керівнику робіт.

5.3 При виникненні пожежі діяти відповідно до встановленого у підрозділі порядку: припинити роботу, вимкнути електроустаткування, вентиляцію, залишити зону загоряння, доповісти начальнику підрозділу, викликати за телефоном 01 пожежну охорону і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.4 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5 Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ

НА ДІЛЯНЦІ З ХІМІЄЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4 Дійсна Інструкція призначена для працівників, що виконують роботи на ділянці з хімією з застосуванням перекису водню, аміаку водяного, гідроокису калію, калію двохромовокислого, хромового ангідриду, етилового спирту і розчинів кислот (плавикова, азотна, оцтова, ортофосфорна, сірчана, соляна) і інші хімічні речовини та їх розчини.

1.5 На ділянці хімії проводити наступні роботи:

- приготування і фільтрація розчинів;

- хімічна обробка підкладок;

- хімічна обробка навішень;

- хімічна обробка оснащення, посуду;

- прояв фоторезисту;

- травлення плівок металів і окислів.

1.6 До самостійного виконання робіт на ділянці хімії допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці та засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпеки в обсязі I-ї кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 Працюючі, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.8 Під час виконання роботи користуватися інструкціями з охорони праці при роботі з хімічними речовинами.

1.9 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вжиття спиртних напоїв і паління.

1.10 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.11 Роботи проводити в приміщеннях і на робочих місцях, обладнаних загальнообмінною і місцевою вентиляцією.

1.12 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ). Обертові частини устаткування повинні бути захищені кожухами і кришками.

1.13 Відпрацьовані розчини збирати в спеціально призначені ємності. Не зливати відпрацьовані хімічні розчини в каналізацію без попереднього очищення чи нейтралізації.

1.14 Хімічні реактиви зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках) відповідно до умов спільного зберігання. На кожній ємності повинна бути етикетка з назвою речовини і його характеристикою.

1.15 Не пробувати на смак і не нюхати хімічні речовини.

1.16 При виконанні робіт на ділянці можуть виникати і впливати на людину наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- незахищені обертові частини устаткування;

- запалення хімічних речовин;

- токсичність;

- можливість руйнування скляного хімічного посуду від механічного чи термічного впливів.

1.17 Працівник, що виконує роботи на ділянці хімії, повинен забезпечуватися: халатом типу А ДСТ 12.4.131-83, ДСТ 12.4.132-83; фартухом типу Б, ДСТ 12.4.029-76; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; рукавичками кислотостійкими арт. 374 ТУ38.206-261-86; рукавичками бавовняними тип 1 ДСТ 5007-87; миючими засобами.

1.18 На ділянці повинно бути: протигаз марки БКФ ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; вуглекислотний чи порошковий вогнегасник, укомплектована медична аптечка, з речовинами, що нейтралізують розчини:

- 3% і 5% - оцтової, лимонної чи борної кислоти;

- 3% і 5% - питної соди.

1.19 Дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.20 Не заходити в приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливно-витяжну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.3 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутністю видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установок, у наявності і справності засобів індивідуального захисту.

2.4 Поставити на робоче місце необхідний посуд і хімічні реактиви. Перевірити наявність на ємностях з хімічними реактивами бирок, що вказують назву речовин. На робочому місці повинно зберігатися не більше змінної норми реактивів.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідне для виконання роботи.

2.6 Увімкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою засмічення, опіку очей, проводити в захисних окулярах.

3.4 Вимити посуд із сушильної шафи у бавовняних рукавичках.

3.5 Тиглі, тільки що вийняті з муфельної печі, ставити на азбестоцементну плиту чи керамічну плитку. Після того, як тигель охолоне і зникне червоний колір розпеченої порцеляни, поставити його до ексикатора для повного охолодження.

3.6 Для підігріву розчинів кислот, лугів, солей використовувати електроплитки із закритими нагрівальними елементами, встановленими на термоізоляційні підставки. При цьому користуватися термостійким і жаростійким хімічним посудом.

3.7 При нагріванні рідин у скляному посуді тримати посуд отвором від себе і сусідів по роботі, що виключає травмування під час можливого викиду рідини й отруєння парами.

3.8 При підйомі і перенесенні ємності з хімреактивами обов'язково однією рукою підтримувати дно.

3.9 Зважування хімічних речовин робити в сухому скляному, пластмасовому чи керамічному посуді з застосуванням лопатки (ложки, шпателя) з цих же матеріалів.

Зважування погано пахнущих і отруйних речовин проводити тільки у витяжній шафі.

3.10 Здрібнювання твердих матеріалів робити в ступках: сталевих, чавунних, бронзових, скляних, порцелянових, агатових. Твердість матеріалу, з якого зроблена ступка, повинна бути більше твердості речовини, що подрібнюється.

3.11 При змішуванні речовин, що супроводжується виділенням тепла, користуватися термостійким і жароміцним скляним посудом.

3.12 При приготуванні розчинів кислот вливати кислоту в холодну воду. При приготуванні суміші кислот вливати їх у порядку зростання щільності, остання вливається сірчана кислота.

3.13 Не вливати перекис водню в гарячі розчини і гарячий посуд.

3.14 При роботі з плавиковою кислотою застосовувати посуд із фторопласта, поліетилену, оргскла та вініпласту.

3.15 Не закривати ємність з розчином пальцем і не струшувати її в такому виді.

3.16 Усі хімічні розчини переливати з посуду в посуд за допомогою лійки.

3.17 При доборі розчинів хімічних речовин піпеткою чи скляною трубкою не відсмоктувати їх ротом. Використовувати при цьому гумову грушу.

3.18 При змішуванні невеликих обсягів рідин перемішування проводити за допомогою скляної палички. При перемішуванні в колбі її обертають, тримаючи за горло. У закритій судині перемішування проводити шляхом струшування чи багаторазового переверстування його.

3.19 Для занурення виробів і матеріалів у розчин та виймання їх з нього користуватися спеціальними пристосуваннями ( пінцети-рогачі, гачки, касети, захоплення ).

3.20 При сушінні підкладок на центрифузі її потрібно закрити кришкою, зупинити її дозволяється тільки за допомогою кнопки вимикання.

3.21 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.22 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами та справами.

3.23 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади, місцеве освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані розчини в спеціально призначені ємності.

4.3 Поставити ємності з хімреактивами в місця, відведені для їх зберігання.

4.4 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.5 Прибрати робоче місце.

4.6 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і забрати їх у спеціально відведені місця.

4.7 Вимити руки теплою водою з милом чи прийняти душ.

4.8 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважається: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічних процесів, виникнення пожежі, розлив великих кількостей розчинів хімічних речовин.

Перераховані аварійні ситуації можуть викликати: ураження електричним струмом, отруєння хімічними речовинами, хімічний опік, механічні і термічні травми, непритомний стан чи раптове захворювання виробничого персоналу.

Щоб уникнути отруєння заходити до загазованого приміщення без протигаза до увімкнення витяжної вентиляції не дозволяється.

5.3 При розливі великої кількості кислоти на підлогу чи при влученні її на одяг, негайно нейтралізувати її содою і змити великою кількістю води.

5.4 У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, вимкнувши його від

Електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.5 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.6 При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.7 Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ УСТАНОВКАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2 Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що

Діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.4 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт на електротермічних установках: електропечах усіх типів, сушильних шафах, електронагрівальних приладах (електроплитках, установках лудіння).

1.5 При провадженні робіт на електротермічних установках виконувати наступні технологічні операції:

- підігрів і приготування хімічних розчинів;

- плавлення олов'яно-свинцевих припоїв;

- термічна обробка металевих виробів;

- сушіння виробів після фарбування і лакування;

- стабілізація розчинів;

- сушіння і дублення фоторезисту;

- віджиг і термічне окислювання плівок;

- віджиг плівок у вакуумі;

- термічні іспити виробів.

1.6 Електротермічні установки можуть встановлюватися в окремих приміщеннях і на спеціально обладнаних робочих місцях у виробничих приміщеннях. Якщо електротермічні установки знаходяться в окремому приміщенні, то проведення будь-яких робіт у цьому приміщенні, не пов'язаних з обслуговуванням і ремонтом цих установок, не дозволяється.

1.7 Приміщення для розміщення електротермічних установок обладнаються загальнообмінною припливно-всмоктувальною вентиляцією, а установки, при роботі на якій виділяються шкідливі речовини, повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.

1.8 Електротермічні установки повинні бути заземлені (занулені) відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок і встановлені на негорючих підставках.

1.9 До самостійного виконання робіт в електротермічних установках допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, що вивчили пристрій і інструкцію з експлуатації установок, інструктаж з охорони праці на робочому місці та засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Персоналу, що обслуговує електротермічні установки, присвоїти I-шу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Перевірку знань персоналу з електробезпеки проводити щорічно.

Технічне обслуговування, налагодження і ремонт електротермічних установок повинні виконувати спеціально навчений електротехнічний персонал, що має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

1.10 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог технологічних інструкцій і інструкцій з експлуатації установок.

1.11 На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, приймання їжі, вживання спиртних напоїв та паління.

1.12 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.13 При роботі на електротермічних установках можуть виникнути і впливати на людину наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищена напруга і струм в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищена температура поверхонь устаткування, виробів і речовин;

- вироби, що пересуваються, і машини;

- застосування токсичних і дратівних речовин.

Ці фактори можуть призвести до ураження людини електричним струмом, опіків, механічних травм і отруєння.

1.14 Працюючі на електротермічних установках повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених для основної роботи (професії) і додатково - рукавичками бавовняними типу 1 ДСТ 5007-87, окулярами захисними типу Г ДСТ 12.4.013-85.

1.15 Ділянка, на якій виконуються роботи, повинна бути укомплектована порошковим чи вуглекислотним вогнегасником і медичною аптечкою.

1.16 Працівники повинні дотримуватися правил особистої гігієни:

- мити руки з милом перед прийомом їжі, палінням і після відвідування туалету;

- приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього приміщеннях;

- одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути спецодяг так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався. Одягнути головний убір і заправити під нього волосся.

2.2 Увімкнути світильник місцевого освітлення і розташувати його так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.

2.3 Упорядкувати робоче місце:

- зібрати усі зайві предмети, що заважають роботі,;

- розташувати в зручному і безпечному порядку необхідні для роботи інструменти, пристосування і прилади.

2.4 Зовнішнім оглядом перевіряти справність захисних кожухів, огороджень, дверцята, що замикають пристрої, захисне заземлення, електропроводку, штепсельні вилки і розетки.

2.5 Увімкнути вентиляцію і переконатися в її справності.

2.6 На вакуумній електропечі увімкнути систему водоохолодження і переконатися в наявності зливальних струменів.

2.7 Увімкнути електротермічну установку без завантаження і переконатися в справності регулятора температури, вимірювальних приладів, сигналізації.

2.8 Про усі виявлені несправності доповісти керівнику робіт і приступити до роботи після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.2 Не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.3 Роботи на електротермічних установках, пов'язані з небезпекою засмічення чи опіку очей, виконувати в захисних окулярах.

3.4 Бути уважними й обережними, не проливати рідини на гарячі поверхні електротермічних установок.

3.5 Щоб уникнути опіків, при установці або вийманні виробів з робочого простору електротермічних установок, користуватися бавовняними рукавичками, пінцетами чи щипцями.

3.6 У електротермічних установках, обладнаних регуляторами температури, температуру нагрівання піднімати плавно.

3.7 Не працювати на вакуумній електропечі при несправностях системи водоохолоджування, запобіжного клапана і вакуумі менше 1 .10-3 мм рт. ст.

3.8 Перезарядження робочої камери вакуумної електропечі робити при температурі в камері не вище 2500С.

3.9 Щоб уникнути ураження електричним струмом не допускати пересування і переносу електротермічних установок, яки знаходяться під напругою.

3.10 Не допускати натяги і перекручування кабелів живлення електротермічних установок.

3.11 Щоб уникнути аварійної ситуації не залишати без догляду працюючу електротермічну установку

3.12 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання, порушення технологічного процесу, несправності устаткування, засобів захисту і виникненні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути подачу електроенергії до електротермічної установки.

4.2 Вимкнути подачу води до вакуумної електропечі після вимкнення й остигання промасленого насоса.

4.3 Вимкнути вентиляцію.

4.4 Упорядкувати робоче місце.

4.5 Вимкнути місцеве освітлення.

4.6 Зняти спецодяг і скласти у відведене місце.

4.7 Вимити руки теплою водою чи прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 При роботі на електротермічних установках можуть виникнути наступні аварійні ситуації: раптове вимкнення електроенергії, вентиляції і системи водоохолодження, пожежа, нещасні випадки і раптові захворювання працівників.

5.2 При раптовому вимкненні електроенергії, вентиляції і системи водоохолодження зупинити роботу, вимкнути електротермічну установку від системи електроживлення і водопостачання, доповісти керівнику робіт.

5.3 При виникненні пожежі: припинити роботу, вимкнути електротермічну установку, повідомити про пожежу за телефоном 01, доповісти керівнику робіт і приступити до гасіння пожежі, використовуючи наявні засоби пожежогасіння.

5.4 Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

КОПІЮВАЛЬНО-РОЗМНОЖУВАЛЬНИХ

АПАРАТАХ ТИПУ РІЗОГРАФ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що ді-

Ють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.4. Працівники, які працюють на копіювально-розмножувальних апаратах типу Різограф, повинні дотримуватися вимог загальної та даної Інструкцій з охорони праці.

1.5. До самостійної роботи допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, попереднє спеціальне навчання за професією і перевірку знань з питань охорони праці, мають групу з електробезпеки не нижче II, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі на робочому місці один раз у квартал, періодичні медичні огляди - один раз на два роки.

1.6. Під час виконання робіт на копіювально-розмножувальних апаратах типу Різограф мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори, а саме:

Фізичні:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

- підвищений рівень статичної електрики.

1.7. Апарати Різограф належать до розряду прецизійної техніки, тому їх налагодження і ремонт здійснюють лише досвідчені спеціалісти з сервісного обслуговування апаратів.

1.8. Під час роботи Різографа виникає, випромінювання радіодіапазону, яке не шкідливе для людини, але може створювати перешкоди для якісного приймання теле - і радіопередач.

1.9. Забороняється:

- самому налагоджувати і ремонтувати апарат, знімати з нього будь-які деталі та вузли з метою "модернізації";

- застосовувати зусилля при відкриванні і закриванні кришок чи дверцят апарата.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути халат, застібнути на всі ґудзики.

2.2. Оглянути апарат, прибрати зайві речі.

Увімкнути апарат і перевірити функціонування його основних вузлів на холостому ході.

2.3. При підготуванні апарата до роботи дотримуватися таких правил безпеки:

- не вмикати апарат в розетку сумісно з іншими електричними приладами;

- пил з пластмасових поверхонь апарата стирати тільки вологою ганчіркою. Застосовувати спирт та інші розчинники забороняється.

2.4. При виявленні несправностей повідомити керівника робіт, викликати спеціаліста з сервісного обслуговування апаратів. До усунення несправностей роботу не розпочинати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Міняти друкарські циліндри (барабани), туби з фарбою, "майстер" (плівка, з якої робиться трафаретна форма), виймати бункер з використаним "майстром" дозволяється лише після зупинки апарата.

3.2. Негайно вимити руки у разі їх забруднення при заміні друкарського апарата.

3.3. Перед чищенням апарата належить вимкнути апарат і вийняти шнур з розетки. Чистити термоголовку дозволяється лише чистим бавовняним тампоном, змоченим у спирті, оберігаючи її від пошкоджень. Так само чистять валик, що притискає папір до друкарського циліндра.

3.4. Використані тампони і друкарські форми (“майстер”) із залишками фарби необхідно складати в окремі металеві ящики, що закриваються. Після роботи вміст ящиків виносять з приміщення у відведені місця.

3.5. Забороняється:

- відкривати кожухи апарата під час його роботи;

- просовувати пальці в отвори подавального та приймального лотків, поправляючи папір, а також в технологічні зазори обладнання;

- класти будь-які речі або спиратися на апарат;

- вимикати апарат, виймаючи шнур з розетки (необхідно спочатку вимкнути його на пульті керування);

- штовхати або пересувати апарат під час роботи;

- маніпулювати вузлами і деталями апарата, крім зазначених в інструкції з експлуатації.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути апарат, вийняти шнур з розетки.

4.2. Прибрати робоче місце. Оригінали, папір, друкарські циліндри тощо покласти у відведені для них місця.

4.3. Відкидні подавальний і приймальний лотки скласти таким чином, щоб не було виступаючих частин, і приєднати до корпуса.

4.4. Зняти халат, повісити його у шафу. Вимити руки з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути апарат і вийняти шнур з розетки.

5.2. У аварійних ситуаціях, що виникли і висвітлені відповідним кодом на дисплеї, вимкнути апарат. Якщо при повторному увімкненні дисплей показує ту саму аварійну ситуацію, повідомити її номер представникові сервісної організації.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

КОПІЮВАЛЬНО-РОЗМНОЖУВАЛЬНІЙ

ЕЛЕКТРОГРАФІЧНІЙ АПАРАТУРІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4. Робітники, які працюють на копіювально-розмножувальній електрографічній апаратурі типу ЕРА, РЕМ, Мінолта, Ксерокс (оператори розмножувальних машин, електрофотографи), повинні дотримуватися вимог загальної та даної Інструкцій з охорони праці.

1.5. До самостійної роботи на електрографічному обладнанні (крім апаратури типу Ксерокс) допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, попереднє спеціальне навчання за професією і перевірку знань з питань охорони праці, мають групу з електробезпеки не нижче II, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі на робочому місці один раз у квартал, періодичні медичні огляди - один раз на два роки.

1.6. Під час виконання робіт на копіювально-розмножувальній електрографічній апаратурі мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори, а саме:

Фізичні:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

- підвищений рівень статичної електрики;

Хімічні:

- токсичні та подразнювальні речовини (озон, селен, окисли азоту, бензин, гас, скипидар).

1.7. Розбирати, ремонтувати і чистити електрографічні апарати дозволяється лише електромеханікам, які мають допуск до обслуговування електроустановок напругою вище 1000 В та групу з електробезпеки не нижче І-шу.

1.8. Під час роботи з селеновими пластинами (циліндрами) слід дотримуватися заходів особистої гігієни - працювати в гумових рукавичках, перед їдою та після роботи мити руки з милом (селен діє на шкіру та слизові оболонки; солі

Селену викликають дерматити, а потрапляючи всередину організму, викликають недокрів'я і порушують обмін речовин).

1.9. В приміщенні, де знаходиться електрографічна апаратура типу ЕРА, РЕМ, переливати пожежо - та вибухонебезпечні рідини потрібно тільки через лійку.

В цих приміщеннях забороняється:

- зберігати разом з горючими речовинами легкозаймисті рідини (бензин, ацетон, гас, спирт і т. ін.);

- працювати з токсичними хімічними речовинами та їх розчинами без спеціальних засобів індивідуального захисту (окуляри, рукавички, респіратори тощо);

- пробувати на смак будь-які речовини, розтирати або брати їх руками, а також пити воду з робочого посуду;

- виймати папір (кальку) і оригінали, що застрягли в транспортуючому механізмі, якщо апарат не вимкнений з електромережі (на поверхні селену деякий час - 15-20 с зберігаються електричні заряди високої напруги).

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути халат бавовняний, застібнути його на всі ґудзики.

2.2. Ознайомитися з записом в журналі про стан обладнання, візуально перевірити наявність та справність захисного заземлення технологічного обладнання, міцність закріплення огорож, справність запобіжних пристроїв.

2.3. Перевірити та відрегулювати освітленість робочого місця.

2.4. Увімкнути загальну та місцеву вентиляцію.

2.5. Витерти обладнання від пилу, прибрати обтиральні матеріали та інші сторонні предмети, підготувати необхідні пристрої та інструменти.

2.6. Перевірити роботу апарата (процесора), при цьому він має бути в закритому стані. При вмиканні апарата типу ЕРА, РЕМ слід стояти на гумовому килимку.

2.7. В електрографічних апаратах типу ЕРА, РЕМ перевірити роботу пристрою для переносу електрографічного видимого зображення з селенової пластини на формний матеріал (або папір), дію вольтметра та індикаторних ламп, наявність заземлення.

Готувати електрографічний проявник слід в скляному посуді з притертою пробкою і працювати у витяжній шафі, не допускаючи, щоб порошок для проявлення розповсюджувався по приміщенню.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час закладання оригіналів для репродукування в раму (оригіналотримач) слід обережно опустити скло і перевірити надійність закривання замків. Під час повертання оригіналотримача у вертикальне положення необхідно притримувати його рукою.

3.2. Перевіряти надійність закріплення пластин в касетах, звертаючи особливу увагу на кріпильні гвинти.

3.3. В момент електризації напівпровідникового селенового шару не можна виводити пластину з-під коронного розрядника і торкатися її руками, тому що в цей час пластина перебуває під високою напругою.

3.4. Закріплювати електрографічне зображення на формному матеріалі хімічним способом із застосуванням органічних розчинників слід у витяжній шафі.

3.5. Чистити селенові пластини (циліндри) від залишків електрографічного видимого зображення необхідно тільки під витяжкою при працюючій вентиляції. Зберігати селенові пластини (циліндри) треба на спеціальних стелажах (касетах).

3.6. Використані тампони із залишками очищувальних і мийних засобів слід складати в металеві ящики, які щільно закриваються. Після закінчення зміни вміст ящиків треба винести з приміщення у спеціально відведене місце.

3.7. Необхідно бути обережним під час:

- закріплення зображення на алюмінієвій фользі термічним способом, щоб уникнути опіків;

- травлення офсетної форми в кюветі розчином ортофосфорної кислоти, щоб запобігти хімічним опікам;

- обслуговування високовольтного електроблока, щоб уникнути ураження електричним струмом небезпечної напруги.

3.8. Для роботи на апаратах типу Мінолта, Ксерокс спочатку під'єднують шнур до апарата, а потім під'єднують його до розетки.

Місце з'єднання вилки з розеткою має бути доступним для швидкого аварійного вимкнення апарата з мережі. Шнур живлення при цьому не має бути натягнений.

3.9. Перед заміною картриджа, чищенням оптики і валиків паперопровідної системи апарат має бути вимкнений і від'єднаний від джерела живлення.

3.10. Забороняється:

- залишати увімкнений апарат без нагляду;

- передоручати роботу стороннім особам;

- розташовувати біля апарата легкозаймисті речовини (спирт, ацетон тощо);

- торкатися руками до селенових пластин (циліндра), що мають електростатичний заряд;

- працювати вологими руками.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання та загальний увідний вимикач. Розрядити високовольтні конденсатори, натискуючи викруткою з ізольованою ручкою по черзі на верхні рухомі частини обох контактів, поки не припиниться іскріння між контактами (крім апаратів типу Ксерокс).

4.2. Зробити запис в журналі про стан обладнання. Про несправності повідомити керівництво цеху (дільниці).

4.3. Прибрати інструменти, пристрої та змивальні матеріали у відведені місця, прибрати робоче місце.

4.4. Вимкнути нагрівальні прилади, закрити водопровідні крани.

4.5. Через 10-15 хв. після вимкнення обладнання слід вимкнути вентиляцію та освітлення.

4.6. Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг, прибрати їх в робочу шафу.

4.7. Вимити руки та лице теплою водою з милом, прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У випадку раптового припинення подавання електроенергії необхідно вимкнути апарат з електромережі і розрядити високовольтні конденсатори (крім апаратів типу Ксерокс), натискуючи викруткою з ізольованою ручкою по черзі на верхні частини обох контактів, поки не припиниться іскріння між контактами.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

ЛАЗЕРНИХ УСТАНОВКАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт на лазерних установках.

1.4 Під час роботи на лазерних установках виконувати наступні операції:

- установка і зняття підкладки;

- скрайбирування.

1.5 До самостійної роботи на лазерних установках допускати осіб, не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт, і що мають I-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

До технічного обслуговування, ремонту і налагодження допускати осіб, які пройшли спеціальне навчання і мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче IV.

Періодичну перевірку знань працюючих на лазерних установках з питань охорони праці й електробезпеки проводити щорічно.

1.6 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог інструкцій при проведенні роботи.

1.7 На робочому місці не допускаєти заняття сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.8 Розміщення лазерних установок допускається здійснювати в окремому приміщенні або спеціально обладнаній й обгородженій частині виробничого приміщення.

1.9 Приміщення повинно мати загально-обмінну та припливно - витяжну вентиляцію.

1.10 Устаткування приміщення, а також предмети, які в ньому знаходяться (за винятком спеціальної апаратури), не повинні мати дзеркальних поверхонь.

1.11 При проведенні робіт у приміщенні повинне знаходитися не менше двох працівників.

1.12 Корпус лазерної установки повинен бути заземлений провідником перетином 2,5 мм2, захисні кожухи і панелі повинні забезпечувати спрацьовування захисних блокувань установки і системи охолодження лазера.

1.13 Робоче місце повинно бути забезпечене датчиками тиску охолодженої рідини і системою місцевої витяжної вентиляції.

1.14 При виконанні робіт на лазерних установках при обробці підкладок полікора, ситалла й ін. можуть виникати і впливати на людину наступні небезпечні виробничі фактори:

- підвищена напруга і струм в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- наявність дрібнодисперсного пилу;

- підвищений рівень лазерних прямих, відбитих і дифузно-розсіяних випромінювань;

- світлове випромінювання від імпульсних ламп накачування і зони взаємодії лазерного випромінювання мішені з матеріалом;

- підвищений рівень шуму і вібрація;

- іонізуюче випромінювання;

- вплив електромагнітних полів ВВ і НВЧ діапазону від генераторів накачування.

Вплив цих факторів може призвести до ураження людини електричним струмом, опіку шкіряних покровів і очей, отруєнню і роздратуванню дрібнодисперсним пилом.

1.15 Працівник, що виконує роботи на лазерній установці, повинен забезпечуватися халатом А ДСТ 12.4.131-83 чи ДСТ12.4.132-83, рукавичками бавовняними ДСТ 5007-87, захисними окулярами зі світлофільтрами СЗС-32 ДСТ 9411-81 чи окулярами захисними типу ЗНД4-72 ТУ64-1-3689-83, чи навушниками вкладишами СТ СЭВ 5803-86.

1.16 На ділянці повинен бути вуглекислотний чи порошковий вогнегасник і укомплектована медична аптечка.

1.17 Дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу і палити у спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.18 Не заходити в приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

1.19 За недотримання вимог дійсної Інструкції працівники несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливно-витяжну вентиляцію.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.1 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, місцевого освітлення, зливу, наявності надійного заземлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, справності розеток, шлангів і трубопро-

Водів, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установки, у наявності і справності захисних щитків, засобів індивідуального захисту.

При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт підрозділу. До роботи приступати тільки після їх усунення несправностей.

2.4 Підготувати інструмент і оснащення, необхідний для виконання роботи.

2.5 Увімкнути водоохолодження лампи і переконатися в наявності зливального струменя.

2.6 Увімкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи дотримуватися вимог інструкції з експлуатації установки, порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Зберігати порядок вмикання і вимикання установки.

3.3 При юстировці оптичної системи користуватися світлозахисними окулярами і захисними рукавичками.

3.4 Не працювати на установці при знятих захисних панелях.

3.5 Установку і зняття оброблюваних зразків робити в крайньому положенні предметного столу.

3.6 Не перевищувати параметри струму, передбаченого технологічною інструкцією.

3.7 Не розташовувати на шляху сторонні предмети, які випромінюють.

3.8 Не залишати без догляду працюючу установку, стежити за температурою води в системі охолодження лазера.

3.9 Постійно стежити за світловою сигналізацією режимів роботи і сигналізацією аварійних режимів. Не вимикайте блокування і сигналізацію під час роботи установки.

3.10 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.11 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.12 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників, .

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Увімкнути устаткування, місцеве освітлення.

4.2 Упорядкувати робоче місце.

4.3 Вимкнути подачу води.

4.4 Зняти спецодяг і скласти його в спеціально відведені місця.

4.5 Вимкнути витяжну вентиляцію.

4.6 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважається: раптове вимкнення електроенергії й охолодженої води при проведенні технологічних процесів, зрив лампи накачування, виникнення пожежі.

5.2.У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ОПТИЧНИХ МІКРОСКОПАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, проведених на оптичних мікроскопах.

1.4 Під час роботи на оптичних мікроскопах виконувати наступні технологічні операції:

- контроль мікросхем і плат у процесі їх виготовлення;

- збирання і настроювання напівпровідникових приладів.

1.5 До самостійного виконання робіт на оптичних мікроскопах допускати осіб, які пройшли медичний огляд, інструктаж з охорони праці на робочому місці, і які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі повинні мати I-у кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Періодичну перевірку знань працівників з електробезпеки в обсязі 1-ї кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.6 Особи, допущені до виконання робіт, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку і вимог технологічних інструкцій на проведення робіт.

1.7 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.8 Корпуса оптичних мікроскопів і блоків їх споживання повинні бути заземлені ( занулені ).

1.9 Робоче місце повинно бути обладнане стільцями, що мають регулювання по висоті.

1.10 При виконанні робіт на оптичних мікроскопах можуть виникати наступні небезпечні виробничі фактори:

- підвищена напруга і струм в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- неправильне фокусування окуляра мікроскопа;

- слабка освітленість робочої зони.

Вплив цих факторів може призвести до ураження людини електричним струмом, швидкої стомлюваності очей і погіршення зору.

1.11 Працівник, що виконує роботи на оптичних мікроскопах, повинен забезпечуватися халатом типу А ДСТ 12.4.131-83 чи ДСТ 12.4.132-83.

1.12 Дотримуватись правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням, мийте руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничих приміщень.

1.13 Не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

1.14 За недотримання вимог дійсної Інструкції винні особи несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не розвіювався.

2.2 Переконатися в наявності надійного заземлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, справності розеток.

При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після їх усунення несправностей.

2.3 Підготувати інструмент і оснащення, необхідний для виконання роботи.

2.4 Відрегулювати висоту робочого стільця так, щоб очі знаходились на рівні, при якому можна нормально, без напруги дивитися в окуляри мікроскопа.

2.5 Увімкніть мікроскоп.

2.6 Розворотом окулярних трубок знайти таке положення, при якому два зображення будуть зведені в одне.

2.7 Зробити фокусування на розглянутий об'єкт.

2.8 Поворотом освітлювача домогтися рівномірного освітлення полю чи зору.

2.9 Вибрати необхідне збільшення зображення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи дотримуватися вимог інструкції з експлуатації мікроскопа, порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Не вмикати лампу освітлювача мікроскопа, якщо лампа з власником не вставлена в корпус ліхтаря.

3.3 Забороняється від'єднувати чи приєднувати кабелі, якщо блок живлення лампи увімкнений у мережу.

3.4 Заміну лампи робити тільки при вимкненні від мережі джерела її живлення.

3.5 Щоб уникнути швидкого стомлення рук при тривалій роботі на мікроскопі користуватися підлокітниками ( на мікроскопах, де вони передбачені).

3.6 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.7 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.8 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності, і виникненні небезпечних виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути мікроскоп.

4.2 Упорядкувати робоче місце.

4.3 Зняти спецодяг і скласти його в спеціально відведене місце.

4.4 Вимити руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійною ситуацією вважається: виникнення небезпечних величин напруги і току на корпусі мікроскопа в результаті пошкодження ізоляції електроустаткування.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити роботу, вимкнувши облад-

Нання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ НА РИШТУВАННІ І ПОМОСТАХ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4.При експлуатації риштувань і помостів, крім даної Інструкції, слід також керуватись Інструкцією підприємства-виготовлювача.

1.5.Даною Інструкцією слід керуватись при роботі на стоякових приставних риштуваннях з сталевих труб, а також на металевих збірно-розбірних пересувних (які не мають привода) помостах, що застосовуються при спорудженні, реконструкції і ремонті будівель і споруд для розміщення робітників і матеріалів безпосередньо в зоні виконання будівельно-монтажних робіт.

1.6. Риштування і помости повинні виготовлятися згідно з вимогами затвердженої конструкторської документації і встановлюватись згідно з ПВР.

1.7.Основні несучі елементи риштування повинні мати маркування.

Маркування наносять способом, який забезпечує її зберігання впродовж всього терміну експлуатації риштувань.

1.8. Маркування повинне містити наступні дані:

1.8.1.товарний знак (при наявності) і найменування підприємства-виготовлювача;

1.8.2.позначення (марка) виробу;

1.8.3. номер комплекту риштувань;

1.8.4.дату виготовлення (місяць, рік).

1.9.Кожен помост повинен мати табличку, яка містить наступні дані:

1.9.1.товарний знак (при наявності) і найменування підприємства-виготовлювача;

1.9.2.умовне позначення помосту;

1.9.3.порядковий номер виробу по системі нумерації підприємства-виготовлювача;

1.9.4.дату виготовлення (місяць, рік).

1.10.Термін експлуатації риштувань повинен бути не менше 5-ти років, а помостів не менше 6-ти років.

1.11.Поверхню грунту, на який встановлюють риштування, необхідно спланувати, утрамбувати і забезпечити відведення від неї поверхневих вод.

1.12.Стояки, рами, опорні драбини та інші вертикальні елементи риштувань повинні бути встановлені по виску і розкріплені зв'язками згідно з проектом.

Під кінцями кожної пари стояків риштувань в поперечному напрямку повинна бути укладена суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки товщиною не менше 5 см.

Не допускається встановлювати риштування на полій.

Забороняється вирівнювати підкладку за допомогою цеглин, каміння, обрізків дощок, клинців та інших предметів.

1.13. Трубчасті стояки слід встановлювати на башмаки, які кріпляться до опорних підкладок, і укладаються згідно з п. 1.10.

1.14.Риштування повинні кріпитись до будинку, споруди, яка будується - місця і способи кріплення вказуються в ПВР.

При відсутності особливих вказівок в проекті або інструкції заводу-виготовлювача кріплення риштувань до стін будівель, споруд повинно здійснюватись не менше ніж через один ярус для крайніх стояків, через два прогона для верхнього ярусу і одного кріплення на кожні 50м проекції поверхні риштувань на фасад будівлі.

1.15.Забороняється кріпити риштування до парапетів, карнизів, труб, балконів та інших виступаючих конструкцій будівлі.

1.16.Поблизу проїздів засоби підмащування повинні встановлюватись на відстані не менше 0,6 м від габариту транспортних засобів.

1.17.Засоби підмащування повинні мати рівні робочі настили із зазором між дошками не більше 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше - огородження і бортові елементи.

З'єднання щитів настилу внапуск допускається тільки по їх довжині, причому кінці елементів, які стикуються повинні знаходитись на опорі і перекривати її не менше ніж на 0,2 м в кожен бік.

1.18.Поруччя огородження повинно бути висотою не менше 1,1 м, мати не менше одного проміжного горизонтального елемента чи сітку.

1.19.Висота бортового огородження настилу риштувань повинна бути не менше 15 см.

1.20.Поруччя огородження повинно витримувати зосереджене статичне навантаження 700 Н (70 кгс), прикладену посередині - елемента в напрямку, перпендикулярному його осі по черзі в горизонтальній і вертикальній площинах.

1.21.Всі несучі горизонтальні елементи риштувань повинні витримувати зосереджене статичне навантаження 1300 Н (130 кгс), прикладене посередині елемента.

1.22.Ширина настилів на риштуваннях і помостах повинна бути не менше 2 м для кам'яних, 1,5 м для штукатурних, 1 м для малярних і монтажних робіт.

1.23.Для підйому і спуску людей на риштування і помости вони повинні бути обладнані драбинами, які закріплюються верхнім кінцем до поперечок риштувань, помостів. Кут нахилу драбин повинен бути не більше 60 градусів.

1.24.На риштуваннях драбини розташовують на відстані не більше 40 м одна від одної.

При довжині риштувань менше 40 м вони повинні обладнуватись не менше ніж двома драбинами.

1.25.Відстань між тятивами повинна бути від 0,45 до 0,80 м, відстань між щабелями від 0,30м до 0,34 м, а відстань від першого щабеля до рівня установлення (настил та інше) - не більше 0,40 м.

1.26.Щабелі дерев'яних драбин повинні бути врізними в тятиви, які не рідше ніж через 2 м необхідно скріпляти стяжними болтами. Забороняється застосовувати драбини збиті цвяхами, без врізки щабелів. 1.27.Зазор між стіною будівлі і робочим настилом риштувань, які установлюються біля неї, не повинен перевищувати 50 мм при кам'яній кладці і 150 мм при оздоблювальних роботах.

При виконанні тепло ізолювальних робіт зазор між поверхнею, яка ізолюється і робочим настилом не повинен перевищувати подвійної товщини ізоляції плюс 50 мм.

Вказані зазори розміром більше 50 мм в усіх випадках, коли не виконуються роботи, необхідно закривати.

1.28.Риштування і помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їх приймання виконробом чи майстром і реєстрації в журналі робіт, а вище 4 метрів - після приймання комісією, призначеною керівником будівельно-монтажної організації, і оформляється актом.

1.28.Металеві риштування повинні бути заземлені і забезпечені блискавкозахистом.

1.29.В місцях підйому і спуску людей на риштування і помости повинні висіти плакати із зазначенням величини і схеми розміщення навантажень.

1.30.При виконанні робіт з риштувань висотою 6 м і більше повинно бути не менше двох настилів робочий (верхній) і захисний (нижній), а кожне робоче місце на риштуваннях, примикаючих до будівлі чи споруди, повинно бути, крім того, захищене зверху.

1.31.На лінії електропередачі, розташованої ближче 5 м від металевих риштувань, необхідно (на час установлення чи їх розборки) зняти напругу або взяти у дерев'яні короба.

1.32.Вхід в будівлю, біля якої встановлені риштування, повинен бути захищеним зверху навісом, а з бокових сторін суцільною обшивкою дошками.

Навіс і боковий захист повинні виступати за габарити риштувань не менше ніж на 1 м.

1.33.Прорізи в настилі риштувань для виходу з драбин повинен бути огородженим з трьох сторін.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Перед початком роботи робітник повинен:

2.1.1.перевірити справність риштувань і помостів - оглянути стан з'єднань, настилів, огородження, драбин;

2.1.2.привести в порядок робоче місце згідно з роботою, яка буде виконуватись, звільнити його від сторонніх предметів;

2.1.3.одержати інструмент, а в необхідних випадках і запобіжний пояс, перевірити їх справність і надійність;

2.1.4.перевірити наявність попереджувальних написів і плакатів, які вказують допустиме навантаження риштувань і помостів;

2.1.5.визначити необхідні для роботи матеріали і місця їх розташування на риштуваннях чи помостах;

2.1.6.впевнитись, що робітники, які входять до складу бригади (ланки) за своїм станом здоров'я можуть працювати на риштуваннях і помостах.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1.Монтаж і демонтаж риштувань повинен виконуватись робітниками, які мають право працювати на висоті з забезпеченням їх запобіжними поясами, що прикріплюються до надійних елементів і конструкцій за вказівкою майстра (виконроба).

3.2.Розбирання риштувань повинно виконуватись під керівництвом виконроба або майстра з дотриманням порядку, який указаний в ПВР.

3.3.До початку робіт по розбиранню риштувань технічний персонал повинен оглянути конструкції, які підлягають розбиранню, ознайомити робітників з можливою небезпекою і дати вказівки по послідовному способу розбирання і заходам безпеки.

3.4.Доступ сторонніх осіб, які не беруть участі в розбиранні риштувань, повинен бути зачиненим.

3.5.Перед зняттям настилу риштувань його слід звільнити від матеріалів, сміття, тари ( не скидати з риштувань) і зачинити доступ на риштування.

Забороняється знаходитись людям під настилом під час його переміщення.

3.6.При розбиранні риштувань спуск елементів слід виконувати за допомогою кранів чи інших вантажопідіймальних пристосувань.

Забороняється скидати з риштувань окремі елементи.

3.7.Під час розбирання риштувань всі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів (в межах дільниці, яка розбирається) повинні бути зачиненими.

3.8.Навантаження на риштування і помости не повинно перевищувати встановлені паспортом (проектом) допустимі величини.

3.9.Скупчення на настилах людей в одному місці не допускається.

3.10.Передача на риштування і помости додаткового навантаження від машин для підйому матеріалів, які призводять до їх перенавантаження, не допускається.

3.11.При розвезенні матеріалів возиками слід укладати по настилах риштувань катальні ходи, їх стики не повинні співпадати з поперечними стиками щитів настилу.

3.12.При підійманні матеріалів необхідно:

3.12.1.надійно стропувати деталі, пакети, ящики та інше;

3.12.2.піднімати і опускати дрібні деталі і матеріали в спеціальній тарі;

3.12.3.дотримуватись встановленої сигналізації при підійманні і опусканні вантажів;

3.12.4.опускання вантажу на настил слід виконувати на найменшій швидкості, плавно без поштовхів.

3.13.Щоб уникнути ударів, по риштуванням вантажем підвішеним на гаку баштового або стрілового крана, поворот стріли крана одночасно з підійманням вантажу в безпосередній близькості від риштувань забороняється.

3.14.Забороняється підйом і спуск робітників по стояках риштувань.

3.15.Забороняється піднімати на риштування і помости цеглу пакетами, укладену з перехресною перев'язкою або в "ялинку" без спеціальних огороджувальних пристосувань.

3.16.Опускати порожні піддони з риштувань і помостів слід пачками, заздалегідь підготовленими і правильно застропованими.

3.17.3абороняється скидати піддони з риштувань і помостів.

3.18.Забороняється за власною ініціативою виконувати будь-які зміни в каркасі риштувань, а також знімати кріплення.

3.19.Періодично очищати настили від будівельного сміття, а у зимовий час від снігу, льоду з посипанням після цього піском.

3.20.Під час експлуатації риштування повинні оглядатися виконробом чи майстром не рідше ніж через кожні 10 днів.

3.21.Риштування, з яких поздовж місяця і більше роботи не проводились, перед початком робіт необхідно приймати їх в порядку згідно з п. 1.27.

3.22.Додатковому огляду підлягають риштування після дощу чи відлиги, а також після механічного впливу.

При виявленні деформацій риштування повинні бути відремонтовані і прийняті згідно п. 1.27.

3.23. У становлення інвентарних помостів один на один допускається згідно з паспортом або при перевірці нижніх помостів на міцність.

При встановленні помостів висотою більше 2,5 м вони повинні кріпитись до стіни згідно з ПВР.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Розвантажити риштування від матеріалів, механізмів, інструментів, тари і будівельного сміття.

4.2.Прибрати робоче місце.

4.3.Перекрити спеціальним огородженням підйоми і входи на риштування, вивісити забороняючі написи і таблички.

4.4.Доповісти керівнику робіт про стан риштувань та помостів і про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може виникнути у разі: падіння риштувань, помостів, настилів, тари, ураження електричним струмом та інше.

5.2.При виявленні такої ситуації необхідно припинити роботи, вимкнути обладнання огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

5.3.Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4.Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

САМОПІДЙОМНИХ КОЛИСКАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.4. По даній Інструкції робітник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результат інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та робітника.

1.5. Власник повинен застрахувати машиніста від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я з вини власника, він (робітник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. До роботи на колисках допускати осіб віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, навчання правилам експлуатації та охорони праці при експлуатації колисок, мають відповідне посвідчення і стаж роботи не менше одного року, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. Працюючим на колисках повинна бути видана під розписку інструкція, в якій вказані правила охорони праці, система сигналів, правила керування колиска

Ми та догляду за ними, вказівки про граничні навантаження та про допущені швидкості підйому колиски.

1.8.Робітник працюючий на колисках повинен:

1.8.1.виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.8.2.виконувати правила охорони праці по основній професії;

1.8.3.користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;

1.8.4.пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

1.8.5.вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.8.6.вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітника при виконання робіт на колисці (крім тих, що діють по основній професії):

1.9.1.падіння предметів;

1.9.2.незахищені струмоведучі частини електрообладнання;

1.9.3.недостатня освітленість робочої зони;

1.9.4.падіння з висоти;

1.9.5.несправність обладнання колиски.

1.10.Робітникам, які працюють на колисках, видається спецодяг згідно з основною професією і додатково засоби індивідуального захисту.

1.11. Щоб запобігти захвату обертаючими частинами лебідки спецодягу, при роботі слід застібнути його на всі ґудзики, а рукава зав'язати.

Жінки повинні заправляти волосся під головний убір.

1.12.Колиски повинні бути інвентарними.

1.13. Кожна колиска повинна мати табличку, яка вміщує дані:

1.13.1. товарний знак (при наявності) і найменування підприємства - виробника;

1.13.2. умовного позначення колиски;

1.13.3. вантажопідйомність;

1.13.4. висота підйому (найбільша);

1.13.5. швидкість підйому (опускання);

1.13.6. робоча напруга струму;

1.13.7. порядковий номер виробу по системі нумерації підприємства-виробника;

1.13.8. місяць і рік випуску.

1.14. Консоль повинна мати табличку, яка вмішує дані:

1.14.1. товарний знак (при наявності) і найменування підприємства-виробника;

1.14.2. вантажопідйомність;

1.14.3. виліт;

1.14.4. порядковий номер виробу по системі нумерації підприємства-виробника;

1.14.5. місяць і рік випуску.

1.15. Працювати на саморобних колисках забороняється.

1.16. Настил колиски повинен мати рівну неслизьку поверхню і не виходити за габарити колиски.

1.17. Навантаження на настил колиски не повинно перевищувати встановленої паспортом вантажопідіймальності.

1.18. Проходи під колисками повинні бути закритими або захищеними навісами та позначені знаками безпеки.

1.19. Кантувати та перекатувати колиски при їх перестановці та транспортуванні заборонено.

1.20. Колиски повинні бути забезпечені кінцевими вимикачами, які автоматично вимикають електродвигун, приводу при підході колиски до консолі, встановленої на даху будівлі, на відстані 0,5-0,6 м.

1.21. 3в'язок валу електродвигуна з валом барабану лебідки повинен здійснюватись за допомогою зубчатої або черв'ячної передачі.

Використання інших передач забороняється.

1.22. Колиски повинні бути забезпечені уловлювачами. Максимальна висота падіння колиски до її зупинки уловлювачами повинна бути не більше 0,15м.

1.23. По всьому периметру колиски повинні мати огорожу.

Висота огорожі з неробочих сторін повинна бути не менше 1,2 м, а з сторони фронту роботи не менше 1 м.

Висота бортової огорожі по всьому периметру колиски повинна бути не менше 0,15м.

1.24. Улаштування дверей в огорожі колиски не допускається.

1.25. Колиски, з яких не виконуються роботи, забороняється тримати в підвішеному стані. Вони повинні бути опущеними на землю і вкриті від атмосферних опадів.

1.26. Канати, які застосовуються на колисках, повинні бути однакової конструкції і діаметру, відповідати діючим державним стандартам і мати свідоцтво підприємства-виготовлювача про їх випробування.

1.27. Для закріплення канату до консолей слід використовувати зажими, яких повинно бути не менше 3-х.

Шаг розташування зажимів і довжина вільного кінця канату від останнього зажиму повинна дорівнюватись не менше 6 діаметрів канату.

1.28. Для страхування працюючих на колисках повинні бути навішені страхувальні канати діаметром 6-8 мм з петлями через 0,7-1,5 м.

Страхувальні канати слід кріпити окремо від місць закріплення несучих канатів.

1.29. Лебідки, які застосовуються для переміщення колисок і які встановлюються на землі, повинні бути завантажені баластом, вага якого повинна не менше ніж в два рази перевищувати тягове зусилля лебідки.

Баласт повинен бути закріплений на рамі лебідки.

1.30. Привід колиски повинен мати пристрій для її ручного опускання.

1.31. Навіску колисок і обладнання необхідно виконувати згідно з ПВР.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком експлуатації колиски повинні випробовуватись:

2.1.1. на статичне навантаження, яке перевищує вантажопідйомність колиски на 50% впродовж 10 хвилин з відривом від землі на 10 см;

2.1.2. на динамічне навантаження, яке перевищує вантажопідйомність колиски на 10%, шляхом рівномірного підйому і опускання колиски, включаючи власну вагу колиски і двох робітників.

Результати випробувань оформляються актом та відмічаються в журналі огляду колисок;

2.1.3. випробування для перевірки надійності кріплення консолей, каната і лебідок проводять при кожному переносі колисок чи при поновленні роботи.

2.2. Перевірити кріплення огорожі, бортової огорожі, ємність під матеріали (остання повинна бути встановлена по центру колиски і прикріплена до настилу).

2.3. До підйому колиски необхідно стати в неї, зачепити карабін запобіжного поясу за петлю страхувального канату (по мірі підйому колиски, карабін перечіплюють).

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Працювати на колисках дозволяється тільки при їх повній технічний справності.

3.2. Забороняється піднімати колиску і працювати в ній одному робітнику.

3.3. Забороняється класти інструменти на огорожу колиски.

3.4. Якщо колиска знаходиться на рівні віконного або дверного прорізу, виходити з неї до будівлі забороняється. Виходити з неї дозволяється тільки, коли вона опущена на землю.

3.5. Піднімати і опускати колиску за допомогою лебідок, які знаходяться на самій колисці, повинні двоє робітників, один з яких призначається старшим.

3.6. Самоопускання колиски слід проводити вимкненням защіпки храпового механізму з зачеплення з наступним обертом рукояток обох лебідок проти годинникової стрілки.

3.7. Забороняється ремонтувати і чистити колиску, яка знаходиться в підвішеному стані.

3.8. Щоб уникнути розкачування під час роботи, колиска повинна бути закріпленою до стіни.

3.9. Підйом та опускання колиски повинні бути рівномірними з швидкістю не більше 2 м/хв, без перекосів.

3.10. Особи, які проводять підйом колиски, повинні стежити, щоб при намотуванні на барабан канат не улучив між зубцями передачі, лягав рівномірними витками в кожному шарі намотування.

3.11. При роботі поблизу електропроводів їх необхідно вимкнути.

3.12. Працювати на колисках при ожеледі, сильному снігопаді, дощі і швидкості вітру 4- 5 м/сек забороняється.

3.13. У вечірній і нічний час будівельні майданчики, на яких виконуються роботи з колисок, а також проходи, проїзди, сходи і механізми повинні бути достатньо освітлені.

3.14. Допуск сторонніх осіб до лебідок і в зону роботи колисок забороняється.

3.15. Після кожної перестановки колиски необхідно:

3.15.1.перевірити відстань між консолями чи місцями закріплення канатів, яка повинна дорівнювати відстані між центрами лебідок колисок;

3.15.2. міцність елементів кріплення консолі до перекриття;

3.15.3.наявність дерев'яних прокладок на стінах, на які опираються консолі;

3.15.4. кріплення тягового канату до консолі і лебідок, кріплення страхового канату та довжину контрольних кінців;

3.15.5. стан храпового механізму, звернути особливу увагу на знос защіпки гальмового механізму;

3.15.6. величину зносу кожної фрікціонної прокладки;

3.15.7. надійність кріплення великої і малої защіпок і закріплення їх пружин;

3.15.8. кріплення рукоятки (кріпиться надійно зажимним гвинтом);

3.15.9. кріплення лебідок до колисок;

3.15.10. наявність огорожі зубчатих передач, виключаючих яку-небудь можливість попадання сталевого канату або будівельних матеріалів;

3.15.11. наявність мастила в осях великої і малої защіпок, храпових коліс, підшипників кочення проміжного валу і в маслениці на головці рукоятки; не можна допускати попадання мастила на фрікціонні прокладки.

3.16. Роботу лебідки після змащення необхідно перевірити, обертаючи рукоятку, що повинно виконуватись без особливих зусиль.

3.17. Зчеплення защіпок храпових коліс повинно бути чітким.

3.18. При виявленні несправностей робота на колисці не дозволяється.

3.19. Всі роботи з канатами необхідно виконувати в щільних рукавичках.

Бракувати сталеві канати необхідно по числу обривів дротин по довжині одного шагу звивки, а також по корозії дротин та поверховому зносі.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Опустити колиску на землю.

4.2.Очистити настил, лебідки і огородження колиски від будівельного сміття.

4.3.Очистити, витерти і покласти у відведене для них місце використанні інструменти і пристосування.

4.4.Зняти засоби індивідуального захисту і спецодяг.

4.5.Помити руки, лице з милом, при можливості прийняти душ.

4.6.Про всі недоліки які мали місце під час роботи доповісти керівнику робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може виникнути у разі: обриву канатів, виходу з ладу уловлювачів, лебідок та ін.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно припинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ НА УСТАНОВКАХ УЛЬТРАЗВУКОВИХ

КОЛИВАНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних із застосуванням установок ультразвукових коливань.

1.4 При виконанні робіт на установках ультразвукових коливань проводити наступні операції:

- готування миючих розчинів: спирто-нефрасовой суміші (1:1); суміші перекису водню, аміаку водяного і дистильованої води;

- ультразвукове очищення поверхні металевих виробів (деталей корпуса мікрозбірок і корпуса в зборі ) від залишків флюсу спирто-нефрасовой сумішшю;

- знежирення плат перед зборкою за технологією поверхневого монтажу спирто-нефрасовой сумішшю.

1.5 До самостійного виконання робіт на установках ультразвукових коливань допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж з охорони праці на робочому місці і безпечні методи, що засвоїли, і прийоми виконання робіт.

Працюючі на установках ультразвукових коливань повинні мати 1-у кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Періодичну перевірку знань працівників по електробезпечності в обсязі 1-ї кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.8 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х осіб.

1.9 Роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загально-обмінною і місцевою витяжною вентиляцією.

1.10 Корпуса установок ультразвукових коливань повинні бути заземлені (занулені).

1.11 Хімічні реактиви зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках) відповідно до вимог умов спільного збереження. На кожній ємності повинна бути етикетка з назвою речовини і її характеристикою.

1.12 При виконанні робіт на установках ультразвукових коливань можуть виникнути наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися скрізь тіло людини;

- запалення хімічних речовин;

- токсичне, що дратує й обпалює вплив хімічних речовин;

- вплив на руки працюючих ультразвукової енергії, переданої через рідкі і тверді середовища;

- підвищений рівень звукового тиску.

1.13 Характеристика хімічних речовин, застосовних при роботі на установках ультразвукових коливань:

1.13.1 перекис водню (Н2О2) - безбарвна сиропообрізна рідина гірко-в'язкого смаку. По зовнішньому вигляду і відсутності запаху не відрізняється від води.

Перекис водню вибухонебезпечний, викликає опіки, дратує слизову оболонку дихальних шляхів і око. Небезпечна тим, що здатна самостійно розкладатися на воду і кисень аж до вибуху. Для початку розкладання досить нагрівання до 30ОС або контакту з речовинами сприятливими активному розкладанню (іони міді, марганцю);

1.13.2 аміак водяний (NH4ОH) - 25% - ий водяний розчин аміаку - безбарвна прозора рідина з лужною реакцією і характерним різким запахом, шкідлива речовина 4-го класу небезпеки, ПДК - 20 мг/м3.

Пари аміаку викликають задуху, слизотечу, приступи кашлю. Суміші аміаку з повітрям вибухонебезпечні при об'ємному відсотку аміаку від 15 до 28;

1.13.3 спирт етиловий (С2Н5ОН) - прозора безбарвна рідина, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК-1000 мг/м3, легкозаймиста рідина. У приміщеннях, де зберігається спирт етиловий забороняється користатися відкритим вогнем.

Є наркотиком, що викликає спочатку порушення, а потім параліч нервової системи. Отруєння відбувається при тривалому вдиханні пар;

1.13.4 нефрас-С 50/170 - прозора масляниста рідина з характерним запахом нафтопродукту, відноситься до шкідливих речовин 4-го класу небезпеки, ПДК - 100 мг/м3, отруєння відбувається при тривалому вдиханні парів.

При влученні на шкіру викликає сухість і може привести до дерматитів і екзем. Нефрас відноситься до легкозаймистих рідин. У приміщеннях, де зберігається нефрас, забороняється заходити з відкритим вогнем.

1.14 Ультразвукові коливання впливають на організм людини таким способом: при тривалому впливі відбувається нагрівання тіла людини, а при впливі коливань на руки через рідкі і тверді середовища здійснюється розрив і руйнування тканин. Працюючі ультразвукові установки викликають у людини утому, біль у вухах, рвоту, розлад нервової системи.

1.15 Працівник, який виконує роботи на установках ультразвукових коливань, повинен забезпечуватися: білим халатом типу А, ДСТ 12.4,131-83 або ДСТ 12.4.132-83; фартухом типу Б, ДСТ 12.4.029 -76; рукавичками гумовими хірургічними N 6-8 ДСТ 3-88; рукавичками в’язаними бавовняними арт. 70031М ДСТ 5007-87; миючими засобами.

1.16 На ділянці, де виконуються роботи із застосуванням установок ультразвукових коливань, повинні бути: протигаз марки БКФ ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4,013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; вуглекислотний або порошковий вогнегасник, укомплектована медична аптечка, що нейтралізують розчини:

- З% - ий і 5% - ий розчини оцтової, лимонної або борної кислоти;

- З% - ий і 5% - ий розчини питної соди.

1.17 Дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням вимити руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.18 Не заходити в приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

1.19 За невиконання вимог дійсної Інструкції працівники несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливно-висмоктувальну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав звисаючих кінців, що розвіваються, заправити волосся.

2.3 Змазати руки профілактичними мазями типу "Миколен", паста ИЗД-1 або захисним кремом "Силіконовий".

2.4 Одягнути рукавички в’язані бавовняні, а поверх них рукавички гумові.

2.5 Переконатися в справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установок, у наявності і справності засобів індивідуального захисту.

2.6 Перевірити наявність і справність захисних засобів: струмопровідна підлога в зоні проведення робіт повинна бути покрита сухими діелектричними килимками.

2.7 Переконатися в наявності і справності заземлення установок.

2.8 Ввімкнути водопостачання установки і переконатись в наявності зливальних струменів.

2.9 Ввімкнути світильник місцевого освітлення і розташувати його так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очей.

2.10 Поставити на робоче місце необхідний посуд і миючі розчини. Перевірити наявність на ємностях з розчинами бірок, що вказують назву речовин. На робочому місці повинно зберігатися не більше змінної норми миючого розчину.

2.11 Підготувати інструмент і оснащення, необхідне для виконання роботи.

2.12 Увімкнути устаткування.

2.13 При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою або засміченістю, опіку очей, працювати в захисних окулярах.

3.3 Виконувати всі роботи по готуванню миючих розчинів і веденню технологічного процесу в гумових рукавичках, надягнутих поверх рукавичок в”язаних.

3.4 Для підігріву миючих розчинів використовувати електроплитки з закритими нагрівальними елементами, установлені на термоізоляційні підставки.

3.5 При підніманні і перенесенні ємностей з хімреактивами обов'язково однією рукою підтримувати дно.

3.6 При змішуванні речовин, що супроводжується виділенням тепла, користуватися термостійким і жароміцним скляним посудом.

3.7 Не вливати перекис водню в гарячі розчини і гарячий посуд.

3.8 Для занурення виробів і матеріалів у розчин і витяги їх з нього користуватися спеціальними пристосуваннями (пінцетами - рогачами, гачками, захоплювачами) з віброізольованим покриттям поверхні рукояток.

3.9 При роботі на установках ультразвукових коливань повинний бути цілком вимкнений безпосередній контакт рук працюючих з миючими розчинами, інструментом і оброблюваними деталями, які підпали під дію ультразвукових коливань.

3.10 Під час роботи не залишати установку без догляду.

3.11 Використані бязеві серветки складати в спеціально призначену ємність, що герметично закривається, для наступної утилізації.

3.12 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.13 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.14 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструменту, засобів захисту, виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників (іскріння, поява диму, відкритого вогню, поява звуку високої частоти, раптова поява струменів води з ультразвукової установки).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади, місцеве освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані миючі розчини в спеціально призначені ємності з відповідними написами.

4.3 Поставити ємності з хімреактивами в місця, відведених для їхнього зберігання.

4.4 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.5 Прибрати робоче місце.

4.6 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і прибрати їх у спеціально відведені місця.

4.7 Вимити руки теплою водою з милом, нейтралізувати їх 1%-м розчином оцтової кислоти і змазати жирним кремом.

4.8 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважати: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічного процесу, виникнення пожежі, розлив великих кількостей розчинів хімічних речовин, ураження електричним струмом, отруєння хімічними речовинами і ЛВЖ, непритомний стан або раптове захворювання виробничого персоналу, механічні і термічні травми.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА

ФОТОСКЛАДАЛЬНОМУ ОБЛАДНАННІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Працівники фотоскладальних цехів та дільниць (оператори фотоскладального електронного обладнання) повинні дотримуватися вимог загальної та даної Інструкцій з охорони праці.

1.4. До самостійної роботи допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці один раз у квартал, періодичні медичні огляди - один раз на два роки.

1.5. Під час виконання робіт на фотоскладальному обладнанні мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори, а саме:

Фізичні:

- рухомі частини виробничого обладнання;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень шуму;

- підвищений рівень УФ-випромінювання;

- підвищена іонізація повітря;

Хімічні:

- токсична і подразнювальна дія розчинів для обробки фотоплівки і електрографічного порошку;

- психофізіологічні:

- статичне перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження зорового аналізатора, монотонність праці).

1.6. Оператори фотоскладального електронного обладнання повинні мати кваліфікацію з електробезпеки за групою не нижче II.

1.7. Для нейтралізації зарядів статичної електрики рекомендується збільшувати в приміщенні вологість повітря.

1.8. Фотоплівку належить зберігати в спеціально обладнаному приміщенні в металевих пеналах і касетах. Фотоформи слід зберігати в металевих шаф ах-стелажах. Обрізки фотоплівки необхідно складати в спеціальні металеві ящики, які щільно закриваються, та виносити з робочого приміщення після закінчення зміни.

1.9. Прибирання приміщень треба робити кожний день пилососом або вологим способом. Один раз на місяць роблять повне прибирання: чистять обладнання, меблі, стіни та вікна.

1.10. Забороняється:

- зберігати біля машини масла, перфострічки, ганчірки та інші горючі предмети;

- працювати на машинах і автоматах при відкритих загорожах, щитках чи дверцятах електрообладнання, вентиляторів;

- відкривати під час роботи машини бокові кришки та кожухи, що закривають електропроводку або прилади.

1.11.За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути і застібнути халат бавовняний.

2.2. Оглянути робоче місце і обладнання, ознайомитися із записами в журналі про його стан. Перевірити справність обладнання, наявність та справність захисного заземлення, наявність і міцність закріплення загорож, запобіжних пристроїв, блокувань, сигналізації, вмикаючих та вимикаючих пристроїв, роботу вентиляційних установок, справність водопровідних кранів, щільність закріплення шлангів та стоків води.

2.3. Перевірити, чи немає на машині (пристрої, апараті, автоматі) сторонніх предметів (обтиральних матеріалів, ключів, викруток і т. ін.).

2.4. Перевірити та відрегулювати освітлення робочого місця.

2.5. Увімкнути вентиляцію.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. На фотоскладальному обладнанні електронно-оптико-механічного типу ФКУ-2000, ФА-2000, Іміджсеттер:

3.1.1. перед увімкненням автомата переконатися, що всі механізми і елементи управління на пульті встановлені у вихідне положення;

3.1.2. операції перевірки та регулювання виконувати тільки в присутності спеціалістів по обслуговуванню обладнання;

3.1.3. допуск до виконавчих модулів дозволяється тільки кваліфікованим наладчикам електронно-оптико-механічних систем, які мають відповідні посвідчення;

3.1.4. знімати якорі магнітів в старт-стопних муфтах під час перевірки та регулювання слід тільки спеціальним інструментом;

3.1.5. заміну шрифтоносіїв проводити при вимкненому електроживленні машини;

3.1.6. під час заряджання паперу в алфавітно-цифровий друкарський пристрій (АЦДП) не можна зупиняти руками обертові пристрої;

3.1.7. для запобігання травмам пальців рук необхідно бути обережним під час огляду електроапаратури, автомата, під час роботи на пристрої для розрізування плівки та пристрої для розрізування і склеювання перфострічки.

3.2. На фотоскладальних машинах типу Лінотрон-505с:

3.2.1. перед початком роботи ввімкнути фотоскладальну секцію в режим холостого ходу. При появі стороннього шуму, іскріння, диму негайно вимкнути машину з електромережі і повідомити про несправність адміністрацію цеху;

3.2.2. перед чищенням електронно-променевої трубки (ЕПТ) та фотопомножувачів необхідно вимкнути високу анодну напругу;

3.2.3. слідкувати за чистотою шрифтоносіїв, при встановленні в машину протирати їх чистою ватою;

3.2.4. заміну шрифтоносіїв проводити при вимкненому живленні фото помножувачів на текстовій панелі;

3.2.5. регулярно протирати ватою, змоченою в спирті, тракт руху перфострічки в зчитувачах;

3.2.6. під час заряджання фотоматеріалу в машину не переключати кнопку “пряме-зворотнє читання”;

3.2.7. під час заряджання паперу в АЦДП не можна зупиняти руками друкарський барабан, що обертається. Замінювати барабан тільки при повній його зупинці;

3.2.8. не дозволяється знімати або направляти фарбувальну стрічку АЦДП при обертанні барабана (замінювати фарбувальну стрічку тільки при повній зупинці барабана);

3.2.9. діставати шматки фотоматеріалу із зони руху каретки необхідно при вимкненому приводі.

3.3. На великокегельних машинах типу СФК, Ф96К, Ф159К:

3.3.1. каси з комплектами фотоматриць, шрифтоносії слід розташовувати безпосередньо в зоні обслуговування машини;

3.3.2. фотографувати рядок фотоматриць з верстатки, встановленої на стійці оригіналотримача, необхідно тільки при закритій передній кришці;

3.3.3. під час піднімання рамки з касетою у верхнє вихідне положення важіль привода механізму міжрядкової відстані має бути зафіксований в секторі у вихідному положенні;

3.3.4. встановлювати і знімати касету слід тільки у вихідному верхньому положенні рамки каретки;

3.3.5. не дозволяється працювати з механізмом міжрядкової відстані без встановленої в рамку касети. Під час повернення рамки без касети останню необхідно обережно притримувати рукою на всій довжині ходу до вихідного положення (до упору).

3.4. На фотоскладальних комплексах типу Каскад:

3.4.1. перед увімкненням машин (автоматів) слід перевірити правильність положення тумблерів на пульті керування, чи всі механізми встановлені у вихідне положення;

3.4.2. перфострічку слід заправляти при вимкненому пристрої зчитування; потім необхідно переконатися в надійному її закріпленні в головці зчитувача і тільки тоді увімкнути тумблер зчитувального пристрою;

3.4.3. від'єднувати та під'єднувати проводи роз'ємів і плат слід тільки при вимкненому електроживленні автомата (апарата, пристрою);

3.4.4. регулювати механізми слід тільки за допомогою регулювальних гвинтів або інших пристроїв, передбачених конструкцією машини;

3.4.5. замінювати імпульсну лампу та шрифтоносії слід тільки при вимкненому електроживленні автомата (апарата, пристрою);

3.4.6. необхідно своєчасно очищувати перфоратор, попередньо вимкнувши його з електромережі;

3.4.7. для перемотування перфострічки в рулон слід застосовувати спеціальний пристрій. Рулони перфострічок необхідно закріплювати гумовими кільцями, складати на спеціальні підноси з негорючого матеріалу і зберігати в спеціальних шафах.

3.5. На проявних машинах типу Пакарон, Автоматік:

3.5.1. заповнювати ємності розчинами проявника та фіксажу тільки при повному вимкненні установки з електромережі;

3.5.2. для заповнення робочих ємностей проявної машини робочими розчинами слід користуватися лійкою або установкою для змішування та заливання розчинів (типу ЕАР-200);

3.5.3. остерігатися попадання робочих розчинів в очі або на відкриті частини тіла, а також на електропроводку та електрообладнання;

3.5.4. не дозволяється відкривати бокові кришки і кожухи, що закривають електропроводку та прилади;

3.5.5. витягати з валиків намотану плівку тільки при повній зупинці машини;

3.5.6. слідкувати за температурою зовнішньої поверхні секції сушіння (не вище 450 С).

3.6. На установках для отримання контрольного тексту:

3.6.1. перед профілактичним оглядом, встановленням циліндра, змащуванням, чищенням і налагодженням вимкнути увідний вимикач і приступити до роботи не раніше ніж через 15 с (протягом цього часу після вимкнення електроструму на циліндрі та зарядниках лишається ще значний електричний заряд);

3.6.2. встановлювати та промивати електрографічний циліндр або виконувати інші операції, пов'язані з можливістю дотику до селенового шару циліндра, тільки в гумових рукавичках;

3.6.3. готувати проявну суміш, чистити щітки та фільтр у витяжній шафі в гумових рукавичках і респіраторі;

3.6.4. забруднену вату складати в металеві ящики, які щільно закриваються, і щодня забирати з приміщення;

3.6.5. контролювати роботу блокувальних пристроїв: при зніманні кожуха фотоскладального та управляючого пристроїв, а також бокового кожуха електрографічної секції має спрацьовувати електроблокування, яке вимикає електроживлення; в разі перегрівання паперу термовипромінювачами блокування має вимикати електроживлення термовипромінювачів.

3.7. На фотоскладальному обладнанні забороняється:

- працювати на автоматах (апаратах, пристроях) із знятими кришками та кожухами або лишати їх з відкритими загорожами або відкритим пультом керування;

- перевіряти на електрографічному обладнанні наявність будь-якої напруги замиканням на корпус плюсового чи мінусового контакту; доторкатися руками до плат-накопичувачів запам'ятовуючого пристрою ширини знаків (на них є заряди статичної електрики), спиратися ліктями на пристрій та протяжний механізм;

- доторкатися до каретки чи зіштовхувати її з місця при вимкненому приводі;

- діставати фотоматеріал, якщо він потрапив в зону механізму розгортки знаків або механізму масштабу зйомки при увімкненому автоматі;

- проводити будь-які регулювання під час роботи обладнання.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання з електромережі, покласти інструменти, пристрої у відведені для цього місця, прибрати робоче місце, винести відпрацьовані матеріали. Про несправність обладнання повідомити адміністрацію цеху, дільниці. Зробити запис про стан обладнання в робочому журналі.

4.2. Вимкнути нагрівальні пристрої, освітлення, вентиляцію, закрити водопровідні крани.

4.3. Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг, прибрати їх в спеціальну шафу.

4.4. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Негайно вимкнути електрообладнання за умови:

- припинення подавання електроенергії;

- появи запаху гару, диму або вогню з електроприладів;

- якщо під час дотику до машини відчувається дія електричного струму;

- якщо на електродвигун подається лише дві фази (двигун гуде);

- якщо провід заземлення обірваний.

5.2. У випадку проливання хімікатів чи їх розчинів необхідно змити водою та старанно витерти це місце, застосовуючи засоби індивідуального захисту. Пролиті змивально-мастильні матеріали засипати піском і після цього провести старанне вологе прибирання.

5.3. При попаданні розчинів лугів в очі або на руки їх необхідно промити 1-3%-ним розчином борної кислоти.

5.4. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно припинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.5. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З НАТРІЄМ ГІДРАТОМ ОКИСУ, КАЛІЄМ ГІДРАТОМ ОКИСУ, НАТРІЄМ ВУГЛЕКИСЛИМ, АМІАКОМ ВОДЯНИМ.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних з використанням і збереженням натрію гідрату окису, калію гідрату окису, натрію вуглекислого, аміаку водяного.

1.4 З перерахованими речовинами проводити наступні роботи:

- готування і фільтрація розчинів;

- хімобробка підкладок, навішень, посуду;

- проявлення фоторезисту;

- травлення плівок металів.

1.5 До самостійного виконання робіт допускати осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, що засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I-у кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпечності в обсязі I-ої кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 На робочому місці не допускати заняття сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.8 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працюючих.

1.9 Роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загальнообмінною і місцевою вентиляцією.

1.10 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ).

1.11 Хімічні речовини зберігати в щільно закритих ємностях (колбах, банках) відповідно до умов спільного збереження. На кожній ємності повинна бути етикетка з назвою речовини і її характеристикою.

1.12 При виконанні робіт можуть виникнути і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: токсичне, що дратує й обпалює вплив.

1.13 Характеристика застосовуваних хімічних речовин.

1.13.1 натрію гідрат окису ( їдкий натр NaOH), калію гідрат окису ( їдкий калій КІН ) - білі, непрозорі, негорючі, летучі, гігроскопічні речовини, що роз'їдають більшість стикаючихся з ними матеріалів, при розчиненні у воді виділяють велику кількість тепла. Бурхливо реагують з кислотами.

Діють палючим способом на шкіру і слизову оболонку. Небезпечне влучення навіть найменшої кількості в очі. Уражається не тільки роговиця, але і глибокі частини ока. Є шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки, ПДК = 0,5 мг/м3;

1.13.2 натрій вуглекислий ( сода кальцинована Na2CO3) - безбарвні кристали, розчинні у воді.

Водяний розчин має лужну реакцію, з кислотами взаємодіє з бурхливим виділенням газу, унаслідок чого відбувається розбризкування розчину. Є шкідливою речовиною 3-го класу небезпеки, ПДК = 2 мг/м3;

1.13.3 аміак водяний (NH4OH) - 25% водяний розчин аміаку - безбарвна прозора рідина з лужною реакцією і характерним різким запахом.

Пари аміаку викликають задуху, приступи кашлю. Суміші аміаку з повітрям - вибухонебезпечні при об'ємному % аміаку від 16 до 28. Є шкідливою речовиною 4-го класу небезпеки, ПДК = 20 мг/м3.

1.14 Працівник повинен забезпечуватися: халатом типу АДСТ 12.4.131-83 чи ДСТ12.4.132-83 ;фартухом типу Б, ДСТ12.4.02976; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; миючими засобами.

1.15 На ділянці повинні бути: протигаз марки КД ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; ящик з піском, укомплектована медична аптечка, 3% і 5% розчини оцтової, лимонної чи борної кислоти.

1.16 Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цієї мети місцях. Одяг і особисті речі зберігаєте поза виробничими приміщеннями.

1.17 Не заходити до приміщення для прийому їжі у робочому одязі.

1.18 За невиконання вимог дійсної Інструкції працівники несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Вмикнути припливло витяжну вентиляцію за 15 - 20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав кінців, що розвіваються і звисають кінців.

2.4 Установити на робоче місце необхідний посуд і хімреактивами. Перевірити наявність на ємностях з хімреактивами бирок, що вказують їх назву і концентрацію. На робочому місці повинно зберігатися не більше змінної потреби хімреактивів.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідний для виконання роботи.

2.6 Увімкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.2 Роботи, пов'язані з небезпекою влучення хімічних речовин в очі, проводити у захисних окулярах.

3.3 Виконувати всі роботи по готуванню робочих розчинів і веденню технологічного процесу в рукавичках і фартусі.

3.4 Розкривати ємності з хімреактивами так, щоб горлечко було спрямовано убік від людей.

3.5 Для підігріву розчинів використовувати електроплитки із закритими нагрівальними елементами, установлені на термоізоляційні підставки.

3.6 Роботи з гарячими розчинами проводити в термостійкому посуді.

3.7 Зважування лугів і соди для готування розчинів робити в сухому скляному чи поліетиленовому посуді із застосуванням скляної, пластмасової чи керамічної лопатки.

3.8 При готуванні розчинів додавати луг у воду невеликими порціями при помішуванні, щоб запобігти розбризкування і сильного розігріву.

3.9 При підйомі і перенесенні ємностей з хімреактивами обов'язково однією рукою підтримуйте дно.

3.10 Для занурення виробів і матеріалів у розчин та виймання їх користуватися спеціальними пристосуваннями ( пінцети-рогачі, гачки, захоплення ).

3.11 При наповненні ємностей розчинами лугів залишати не менше 10% вільного обсягу для запобігання розриву посуду при тепловому розширенні рідини.

3.12 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.13 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікайтеся і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами чи справами.

3.13 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосувань, інструменту, засобів захисту і виникненні

Небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Вимкнути установки, електронагрівальні прилади місцевого освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані розчини у спеціально призначені ємності.

4.3 Закривати герметично ємності з хімреактивами і встановити в місця, відведених для їх зберігання.

4.4 Промити робоче місце струменем проточної води і дати стекти їй у каналізацію промислових стоків. Тільки після ретельного промивання можна робити збирання робочого місця.

4.5 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставте по місцях.

4.6 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і скласти їх у спеціально відведені місця.

4.7 Вимити руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.8 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15 - 20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічних процесів, розлив великих кількостей лугів.

Перераховані аварійні ситуації можуть викликати: отруєння хімічними речовинами, хімічний опік, непритомний стан або раптове захворювання виробничого персоналу.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З

ПЛАВИКОВОЮ КИСЛОТОЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3 Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт, пов'язаних з використанням плавикової кислоти.

1.4 Плавикову кислота застосовується для готування розчинів і травлення плівок металів і окислів.

1.5 До самостійного виконання робіт із плавиковою кислотою допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні методи і прийоми виконання робіт.

Працюючі на електрифікованому устаткуванні повинні мати I кваліфікаційну групу по електробезпечності.

Періодичну перевірку знань працівників з питань охорони праці й електробезпеки в обсязі I кваліфікаційної групи проводити щорічно.

1.7 На робочому місці не допускати занять сторонньою роботою, прийом їжі, вживання спиртних напоїв і паління.

1.8 При проведенні робіт у приміщенні повинно знаходитися не менше 2-х працівників.

1.9 Роботи проводити на робочих місцях, обладнаних загально-обмінною і місцевою вентиляцією.

1.10 Корпуса використовуваного електрифікованого устаткування повинні бути заземлені ( занулені ).

1.11 Кислоту зберігати в щільно закритих фторопластових або поліетиленових ємностях, відповідно до умов спільного зберігання. На ємності повинна бути етикетка з назвою речовини і його характеристикою.

1.12 При виконанні робіт із плавиковою кислотою можуть виникнути і впливати на працівника наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, токсичний вплив (дратує й обпалює верхні дихальні шляхи) .

1.13 Кислота плавикова (НF) - безбарвна прозора рідина, димить на повітрі, містить 35,35 % фтористого водню.

Володіє високою загальною токсичністю. Діє сильно обпалюючи та викликає пухирі, дерматити, виразки, що важко гояться.

Сильно дратує верхні дихальні шляхи. Викликає серцево-судинні ушкодження, функціональні захворювання печінки, руйнування емалі зубів. Є шкідливою речовиною 1-го класу небезпеки гостронаправленної дії, максимально разова ПДК = 0,5 мг/м3, средньозмінна ПДК = 0,1 мг/м3.

1.14 Працівник, який виконує роботи з плавиковою кислотою, повинен забезпечуватися: халатом типу А ДСТ 12.4.131-83 або ДСТ 12.4.132-83; фартухом типу Б, ДСТ 12.4.029-76; рукавичками гумовими хірургічними ДСТ 3-88; рукавичками кислотостійкими арт. 374 ТУ38.206-261-86; миючими засобами.

1.15 На ділянці повинні бути: протигаз марки В ДСТ 12.4.121-83; окуляри захисні типу Г, ДСТ 12.4.013-85; респіратор ШБ-1 "Пелюсток" ДСТ 12.4.028-76; ящик з піском, укомплектована медична аптечка.

1.16 Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і палінням мити руки з милом. Приймати їжу і палити в спеціально відведених для цього місцях. Одяг і особисті речі зберігати поза виробничими приміщеннями.

1.17 Не заходити до приміщення для прийому їжі в робочому одязі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Увімкнути припливо-витяжную вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

2.2 Одягнути халат так, щоб він не стискував рухів і не мав звисаючих кінців, що розвиваються.

2.3 Переконатися у справності вентиляції, технологічного устаткування, технічного зливу, місцевого освітлення, відсутності видимих ушкоджень ізоляції електропроводки, у належному вихідному положенні перемикачів і регуляторів усіх блоків установок, у наявності і справності засобів індивідуального захисту. При виявленні несправностей доповісти керівнику робіт. До роботи приступати тільки після усунення несправностей.

2.4 Поставити на робоче місце необхідний посуд і хімічні реактиви. Перевірити наявність на ємностях з кислотою бирок, що вказують назву і концентрацію. На робочому місці повинно зберігатися не більш змінної потреби кислоти.

2.5 Підготувати інструмент і оснащення, необхідні для виконання роботи.

2.6 Вимкнути устаткування.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Під час роботи зберігати порядок виконання технологічних операцій.

3.1 Роботи, пов'язані з небезпекою засмічення або опіку очей, проводити в захисних окулярах.

3.3 Виконувати всі роботи по приготуванню робочих розчинів і веденню технологічного процесу в рукавичках, попередньо перевіривши їх зовнішнім оглядом на механічні ушкодження і на герметичність - засобом надування і наступного стиску.

3.4 При роботі з плавиковою кислотою застосовувати посуд із фторопласта, поліетилену, оргскла і вініпласту, який герметично закривається.

3.5 При розведенні кислоти водою наливати кислоту у воду тонким струменем при безупинному помішуванні.

3.6 Розлив великих кількостей кислоти робити з застосуванням спеціальних засобів.

3.7 Розкривати ємності з кислотою так, щоб горлечко було спрямовано в бік від людей.

3.8 Для занурення виробів і матеріалів у розчин і витягування їх користуватися спеціальними пристосуваннями ( пінцети-рогачі, гачки, захоплення ). 3.9 Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

3.10 Уважно відноситися до виконуваної роботи, не відволікатися і не відволікати інших від роботи сторонніми розмовами або справами.

3.11 Доповісти керівнику робіт про всі нещасні випадки, раптові захворювання працівників, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності устаткування, пристосування, інструмента, засобів захисту і виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Ввімкнути установки, місцеве освітлення.

4.2 Зібрати відпрацьовані розчини в спеціально призначені ємності.

4.3 Закрити герметично ємності з кислотою і поставити на місце, відведене для її зберігання.

4.5 Помити використаний посуд, інструмент, оснащення проточною водою і розставити по місцях.

4.6 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і забрати їх у спеціально відведені місця.

4.7 Вимити руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.8 Виключити витяжну вентиляцію через 15-20 хвилин після закінчення робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Аварійними ситуаціями вважаються: раптове вимкнення одного з енергоносіїв при проведенні технологічних процесів, розлив великих кількостей кислоти.

Перераховані аварійні ситуації можуть викликати: отруєння парами кислоти, хімічний опік, непритомні стани або раптове захворювання виробничого персоналу.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ШИНОМОНТАЖНИХ РОБІТ

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці при виконанні шиномонтажних робіт (далі – Інструкція ), розроблена згідно з Законом України “Про охорону праці” і встановлює вимоги щодо безпечного ведення шиномонтажних робіт у підрозділах, де використовується автомобільний транспорт.

1.3. Відповідно Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “ знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту”.

1.4. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для працівників, які зайняті на шиномонтажних роботах.

1.5. Під час виконання шиномонтажних робіт на працівника можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

– виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини;

– розрив покришки при накачуванні шини;

– падіння вивішеної частини автомобіля;

– самовільний рух автомобіля;

– падіння працівників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс;

– падіння колеса чи шини;

– ураження електричним струмом;

– знижена температура повітря у холодну пору року.

1.6. Проведення шиномонтажних робіт повинно здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту), яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

1.7. При шиномонтажних роботах працівники повинні бути забезпечені, крім засобів індивідуального захисту, передбачених їх основною професією, також додатковими засобами захисту залежно від використовуваних пристроїв та інструментів, виду та місця виконання робіт.

Працівники, які отримали засоби захисту в індивідуальне користування, відповідають за їх правильну експлуатацію, цілість та своєчасне повернення.

1.8. Перед використанням засобів індивідуального та колективного захисту працівник зобов’язаний перевірити їх справність і придатність до експлуатації.

1.9.За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Необхідно: перевірити справність використовуваних пристроїв та інструментів, дотримання термінів їх випробувань відповідно до чинних нормативних документів, наявність огороджень рухомих частин обладнання.

2.2. Ретельно оглянути робоче місце і переконатися в його достатній освітленості, відсутності сторонніх предметів, справності підлоги, відсутності механічних пошкоджень трубопроводів гідро - та пневмосистем, запобіжних клапанів, кабелів.

Пристрої та робочий інструмент треба розміщати зручно і безпечно для користування, щоб уникнути їх випадкового переміщення або падіння.

2.3. Про виявлені несправності устаткування, інструмента або пристосування необхідно повідомити безпосереднього керівника і до усунення неполадок до роботи не приступати. Несправний інструмент підлягає заміні.

Працювати на несправних устаткуванні, пристроях і несправним інструментом забороняється.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час роботи з інструментами і пристроями необхідно користуватися відповідними засобами індивідуального та колективного захисту.

3.2. Перед демонтажем колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, автомобіль вивісити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підйомного механізму відповідно до вимог Правил та Інструкцій з їх експлуатації.

3.3. Перед відкручуванням гайок кріплення без дискових коліс із маточини для знімання або переставлення їх необхідно повністю випустити повітря із шин.

3.4. Операції по зняттю, переміщенню та встановленню коліс вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовуватися спеціальні візки, гайковерти тощо).

3.5. Перед демонтажем шини (з диску колеса) повітря із камери повинно бути повністю випущене. Демонтаж шини, яка щільно прилягає до ободу, повинен виконуватися на спеціальному стенді або за допомогою з’ємного пристрою. Монтаж та демонтаж шин на лінії необхідно проводити монтажним інструментом.

3.6. Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.

Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу усією внутрішньою поверхнею.

3.7. Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною та коли розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

3.8. Під час шиномонтажних робіт забороняється:

– при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком);

– зняття одного із здвоєних коліс з автомобіля без застосування домкрата, шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає;

– при накачуванні шини повітрям поправляти її положення на диску постукуванням;

– монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;

– під час накачування шини або коли шина знаходиться під тиском, поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами;

– накачувати шину більше норми, установленої заводом-виготовлювачем;

– перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;

– застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.

3.9. Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин в умовах підприємства виконувати монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працюючих при розриві шини.

3.10. При накачуванні шин у дорожніх умовах використовувати переносні запобіжні пристрії, запобіжну вилку, відповідної довжини та міцності, або покласти колесо замковим кільцем униз.

3.11. Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша відстані від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітро-роздавальної колонки до середини запобіжної кліті (пристрою).

Запобіжні кліті (пристрої) повинні розташовуватися у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітророздавальної колонки).

3.12. Кран на магістралі стиснутого повітря повинен закриватися (відкриватися) спеціальним “ключем-маркою”.

3.13. Накачування шин слід проводити у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см2) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконатися, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, – до максимального тиску, встановленого інструкцією.

У разі виявлення неправильного положення замкового кільця необхідно випустити повітря із накачуваної шини, поправити положення кільця, а потім повторити раніше вказані операції. При повторному неправильному положенні замкового кільця його необхідно замінити.

3.14. Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.

3.15. Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з’єднанням необхідно переконатися, що всі гайки затягнені однаково, відповідно до керів-

Ництва (інструкції) з профілактичного обслуговування автомобілів. Не допускаються до експлуатації ободи, у яких немає хоч би однієї гайки.

3.16. На дільниці накачування шин повинен бути встановлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяє регулювати величину тиску для різних шин.

3.17. Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.

3.18. Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер.

3.19. Під час огляду шин необхідно працювати тільки в рукавицях.

3.20. Під час роботи з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов’язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.

3.21. Використані обтирочні матеріали і забруднене мастилом ганчір’я слід прибирати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються.

3.22. В разі необхідності тимчасового залишення робочого місця працівник зобов’язаний вжити заходів щодо недопущення використання пристроїв, інструменту, приладів сторонніми особами, вимкнути електричне живлення.

3.23. Під час роботи працівник зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди!” має право знімати тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати в роботу устаткування, якщо на пульті керування встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди!”.

3.24. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, аварію, пожежу працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Необхідно прибрати у відведене місце або здати пристрої, інструменти, прилади, засоби індивідуального та колективного захисту.

4.2. Привести в порядок робоче місце, майстерню, сміття прибрати в спеціально відведене місце, зняти напругу з обладнання, вимкнути світло.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття та прибрати його у відведене місце. Вимити руки і обличчя з милом.

4.4. Повідомити керівника про виконану роботу, несправності та інші події, що сталися під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Під час роботи можливі пожежі, загорання електропроводки, аварії з устаткуванням, що використовується.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ КАБІНЕТІВ

ЕЛЕКТРОЛІКУВАННЯ І СВІТЛОЛІКУВАННЯ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де є кабінети електролікування.

1.3.По даній інструкції медперсонал інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та медперсоналу.

1.4.Власник повинен застрахувати медперсонал від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я медперсоналу з вини власника, він (медперсонал) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5.За невиконання вимог даної Інструкції медперсонал несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6.До самостійної роботи в кабінетах електро - і світлолікування допускати осіб віком не молодше 18 років, які мають закінчену середню медичну освіту, мають посвідчення про закінчення курсів спеціалізації по фізіотерапії, пройшли медичний огляд і не мають медичних протипоказань, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

Медперсонал кабінету електро - і світлолікування повинен мати групу по електробезпеці не нижче ІІ.

1.7.Проведення фізіотерапевтичних процедур молодшому медичному персоналу забороняється.

1.8.Медперсонал кабінетів електро - і світлолікування повинен:

1.8.1 .Знати будову, принцип дії та правила експлуатації обладнання з якими працює.

1.8.2.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.3.Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.8.4.Виконувати роботу тільки на тому обладнанні на якому доручив керівник робіт та проінструктований.

1.8.5.Дотримувати чистоту та порядок на робочому місці.

1.8.6.Не допускати на робоче місце сторонніх осіб.

1.8.7.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.8.8.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.8.9.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори які діють на медперсонал кабінету електро - і світлолікування:

1.9.1 .Підвищена температура повітря робочої зони.

1.9.2.Підвищений рівень ультразвуку.

1.9.3.Підвищена вологість повітря.

1.9.4.Підвищений рівень статичної електрики.

1.9.5.Підвищена напруженість електричного поля.

1.9.6.Підвищений рівень лазерного випромінювання.

1.10.Медичному персоналу видається спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту згідно з колективним договором (угодою).

1.11.Вимоги до кабінету електро - і світлолікування:

1.11.1.Площа кабінету приймається з розрахунку 6 м2 на кушетку, при наявності 1 кушетки не менше 12 м2.

1.11.2.Забороняється для покриття підлоги і виготовлення занавісок процедурних кабін використовувати синтетичні матеріали, які здатні створювати статичні електричні заряди.

1.11.3.Підлога повинна бути дерев'яна або покрита спеціальним лінолеумом, який не утворює статичну електрику і не повинна мати вибоїн.

1.11.4.Стіни приміщень на висоту 2 метри повинні бути пофарбовані масляною фарбою світлих тонів, інша частина стін і стеля клейовою. Облицьовування стін керамічною плиткою забороняється.

1.11.5.В приміщеннях, де працюють лазерні установки, стіни і стеля повинні мати матове покриття.

1.11.6.Для проведення лікувальних процедур необхідно обладнувати кабіни, каркаси яких виконуються із пластмасових або добре відполірованих дерев'я-

Них стійок, або із металевих (нікельованих або покритих олійною фарбою) труб. Металеві конструкції кабін необхідно ізолювати від кам'яних стін і підлоги шляхом установки фланців на підкладках із ізолюючого, матеріалу товщиною не менше 40-50 мм (підкладки із дерева спочатку проварюють в парафіні і фарбують олійною фарбою).

1.11.7.Розміри кабін: висота -2м, довжина - 2,2 м, ширина в залежності від типу апарата: для апаратів індуктотермії, мікрохвильової терапії, потужних УВЧ генераторів, апаратів для загальної гальванізації з ваннами для кінцівок і стаціонарних світлолікувальних апаратів ширина кабіни -2м, для інших апаратів - 1,8 м.

1.11.8.В кабінеті виділяється спеціальний ізольований бокс площею не менше 8 м2 для робіт по підготовці до проведення лікувальних процедур, збереження і обробки прокладок, приготування лікувальних розчинів, стерилізації тубусів і т. д., обладнаний сушильно-витяжною шафою, раковиною для миття з двома відділеннями і поворотним краном з подачею холодної і гарячої води, дезинфекційним кип'ятильником, робочим столом, медичною шафою і пральною машиною.

1.11.9.Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з подачею підігрітого повітря, яка забезпечує 3-4 кратний обмін повітря за годину і віконними фрамугами.

1.11.10.Температура повітря в приміщеннях повинна бути не менше +20 0С.

1.11.11.Кабінети УВЧ терапії, мікрохвильової терапії, аероіонолікування, ультразвукової терапії повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією з 4-5 кратним обміном повітря за годину.

1.11.12.В кожному приміщенні для електро - світлолікування в легко доступному місці встановлюється груповий щит з загальним рубильником або пускачем з позначеним положенням «включено-виключено». Рубильник або пускач можна встановити і окремо стоячими на висоті 1,6 м від рівня підлоги.

1.11.13.В кожній процедурній кабіні для підключення апаратів на висоті 1,6 м від рівня підлоги встановлюється пусковий щиток, на якому монтується пускач, одна штепсельна розетка і 4 клеми лабораторного типу в ізольованій оправі.

1.11.14.Проводи, які служать для підключення апаратів до мережі, повинні бути виготовлені із гнучкого кабелю, а при його відсутності - із гнучких проводів, укладених в гумову трубку.

1.11.15.Проводи, які відходять від апарату до хворого, повинні мати високоякісну ізоляцію. Цілісність проводів необхідно ретельно перевіряти перед експлуатацією. Забороняється використовувати проводи з пересохлою ізоляцією. Під час проведення лікувальної процедури не можна залишати проводи безпосередньо на тілі хворого.

1.11.16.Металеві корпуси і штативи електро - і світлолікувальних апаратів, в тому числі і переносні, а також підігрівачі, які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, повинні бути заземлені,

1.11.17.Нагрівальні прилади системи центрального опалення, труби опалювальної, газової, водопровідної і каналізаційної систем, а також всі заземлені

Предмети, які знаходяться в приміщеннях, повинні бути закриті дерев'яними кожухами, покрашені олійною фарбою на висоту, недоступну для дотику хворих і персоналу.

1.12.Крім даної інструкції медперсонал кабінетів електро - і світлолікування повинен користуватися інструкціями по безпечній експлуатації апаратури заводів-виготовлювачів.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту.

2.2.Перевірити справність апаратури та заземлюючих пристроїв.

При виявленні несправностей, доповісти про це керівнику робіт і до роботи не приступати до їх усунення.

2.3.Підготувати всі необхідні матеріали які знадобляться при проведенні процедур.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Забороняється працювати на апаратах при несправній чи відключеній електричній блокировці.

3.2.Медичному персоналу забороняється укорочувати контакти чи знімати блокировки в апаратах.

3.3.Під час проведення лікувальних процедур медичні сестри повинні постійно слідкувати за роботою апаратів та станом хворих і не мають права уходити з лікувального приміщення.

3.4.При проведенні електролікувальних процедур поза фізіотерапевтичного кабінету (в перев'язочній, операційній палаті та інше), коли хворі приймають їх на металевих столах чи ліжках, повинна бути виключена можливість стикання з ними хворого.

Для цього металевий стіл накривають шерстяною ковдрою, 3-4 шарами прогумованої тканини, а також простирадлом таких розмірів, щоб його краї звішувалися з усіх сторін стола.

На металеве ліжко кладуть шерстяну чи ватяну прокладку і простирадло так, щоб вони закривали сітку і раму ліжка.

При наявності в цих випадках плиточної підлоги місце обслуговуючого медперсоналу повинно бути покрито ізоляційним матеріалом площею не менше 1 м.

3.5.Забороняється проведення процедур УВЧ - терапії без ретельного настроювання терапевтичного контуру в резонанс з генератором та при сумарному зазорі під обома електродами (рахуючи від поверхні металевої основи електрода до поверхні шкіри) більше 6см.

3.6.Для зниження напруженості електричного поля УВЧ - генератори потужністю 100 Вт слід розміщати в екранізовані кабіни, виготовлені із тканини з мікропроводом В-1, артикул 4381 (чи з аналогічної по властивості).

3.7.Експлуатація апаратів для мікрохвильової терапії (сантиметрові і дециметрові хвилі) з дистанційним розташуванням випромінювачів дозволяється тіль-

Ки в спеціально виділених приміщеннях площею з розрахунку 9 м2 на 1 кушетку, але не менше 12 м2.

Апарат встановлюють так, щоб випромінювач був направлений в сторону зовнішньої стіни.

3.8.Інтенсивність напруженості поля в місцях знаходження працюючих з апаратами сантиметрових та дециметрових хвилях не повинна перевищувати: при опромінюванні повздовж всього робочого дня - не більше 0,01 мВт/см2 (10 мкВт/см2); при опроміненні не більше 2 годин за робочий день - не більше 0,1 мВт/см2 (100 мкВт/см2); при опромінюванні не більше 15-20 хв. за робочий день - не більше 1 мВт/см2 (1000 мкВт/см2). Обов'язково слід користуватися захисними окулярами.

3.9.При роботі в одному приміщенні декількох стаціонарних мікрохвильових апаратів (сантиметрових і дециметрових хвилях) необхідно виключити можливість взаємного впливу однієї установки на другу за допомогою улаштування окремих захисних кабін чи ширм.

3.10.Перебування медичного персоналу в зоні прямого випромінювання апаратів сантиметрових та дециметрових хвиль забороняється.

3.11.При проведенні ультразвукових процедур під водою (в спеціальних фаянсових ванночках) медична сестра повинна працювати в матер'яних рукавичках з натягненням їх поверх гумовими рукавичками.

3.12. Очі хворих і обслуговуючого персоналу при використанні ртутно-кварцевих опромінювачів необхідно захищати окулярами з темним склом і з боковим захистом (шкіряна чи гумова) оправою.

В проміжках між лікувальними процедурами рефлектори ртутно-кварцевих опромінювачів з лампами повинні бути закритими заслінками, а при їх відсутності щільними чорними з білою підкладкою матер'яними шторами довжиною 40 см, які надягаються на краї рефлектора.

Включена лампа, яка не експлуатується повинна бути опущеною до рівня кушетки.

3.13.При опромінюванні інфрачервоними проміннями на ділянці обличчя, на очі хворого надягають «окуляри» з товстої шкіри чи картону.

Обслуговуючий медичний персонал не повинен тривалий час дивитись на включену лампу.

3.14.При організації групового профілактичного ультрафіолетового опромінювання повинні бути передбачені: фотарій, кімната для роздягання, робоче місце медичної сестри.

3.15.Робоче місце медичної сестри обладнують поза кімнатою фотарію і забезпечують звуковою сигналізацією.

Нагляд за опромінюваними здійснюється через застеклене оглядове вікно площею не менше 0,5 м2.

3.16.Проведення фізіотерапевтичних процедур на апаратах, які живляться від повітряної електромережі, при приближенні грози забороняється.

3.17.Одночасне проведення фізіотерапевтичних процедур однією медичною сестрою в різних (не суміжних) приміщеннях забороняється.

Двері між суміжними приміщеннями повинні бути знятими, а дверний проріз вільним.

3.18.Прийняття їжі медичним персоналом в виробничих приміщеннях забороняється.

3.19.Хворі, а також сторонні особи можуть знаходитись в виробничих приміщеннях тільки в присутності обслуговуючого персоналу.

3.20.Приміщення фізіотерапевтичних кабінетів можна використовувати тільки за прямим їх призначенням; проведення в них робіт не пов'язаних з використанням фізіотерапевтичної апаратури, забороняється.

3.21.Забороняється використовування світлолікувальних апаратів, як підігрівачів повітря в приміщеннях.

3.22.Всі лікувальні приміщення повинні бути забезпеченими умивальниками з подачею горячої і холодної води.

3.23.Для кип'ятіння інструментів, прокладок та інше застосовувати баки, стерилізатори чи електроплити тільки з закритими підігрівниками.

3.24.При необхідності відрегулювати чи відремонтувати пошкоджену апаратуру її необхідно відключити від електромережі.

При необхідності регулювання апарата під високою напругою його проводять з дотриманням спеціальних правил електробезпеки (обов'язково в присутності другої особи, яка проінструктована по охороні праці, на гумовому діелектричному килимку, в гумових діелектричних рукавичках, з інструментом, який має ізольовані рукоятки і т. інше).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Всі рубильники, вимикачі апаратів, а також всі вилки штепсельних розеток необхідно вимкнути.

4.2.Прибрати робоче місце.

4.3.Інструмент, прокладки та інший матеріал, який застосовувався при роботі привести в порядок і покласти у відведене для них місце.

4.4.Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.

4.5.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.6.Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ураження електричним струмом, вихід з ладу апаратури, хімічні та термічні опіки та інше.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МЕДИЧНОЇ

СЕСТРИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. До самостійної роботи медичною сестрою допускати працівників, які мають середню спеціальну медичну освіту та пройшли:

- вступний та первинний інструктаж з охорони праці з відміткою у відповідних журналах;

- повторний інструктаж та перевірку його засвоєння раз в 6 місяців;

- медогляд при прийомі на роботу, медогляд 1 раз на квартал, мають санітарну книжку.

1.4. Робота медсестри в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ) пов'язана з дією наступних шкідливих факторів:

- підвищена напруга в електромережі;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена іонізація повітря ультрафіолетовим промінням;

- токсична дія фармацевтичних препаратів.

1.5. Згідно діючих норм медсестрі ДНЗ належить до видачі: халат бавовняний, ковпак або косинка бавовняні.

1.6. Підлога в кабінеті, де медсестра проводить фізіотерапевтичні процедури, повинна бути неслизькою та рівною, а стіни пофарбовані масляною фарбою.

1.7.Металеві корпуси та штативи фізіотерапевтичних апаратів підлягають обов'язковому захисному заземленню.

1.8.За невиконання вимог даної Інструкції медична сестра несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи необхідно вдягнути спецодяг та головний убір.

2.2. Перевірити на цілість захисне заземлення. Не дозволяти використовувати як заземлення:

- батареї центрального опалення;

- водопровідні труби.

2.3. Перевірити цілість проводів, вилок, розеток, відсутність відкритих струмопровідних частин.

2.4. Перевірити справність апаратів (при включенні в електромережу повинна загорітись сигнальна лампа)

2.5. При виявленні будь-яких пошкоджень або несправності роботу не розпочинати, а дати заявку медтехніку на проведення ремонтних робіт. Забороняється самостійно усувати будь-які несправності.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не дозволяється використовувати фізіотерапевтичну апаратуру не за призначенням.

3.2. Не дозволяється працювати на несправних апаратах і ремонтувати їх самостійно.

3.3. Не дозволяється залишати без нагляду включені апарати, прилади.

3.4. Всі медичні препарати повинні мати етикетки. Забороняється пробувати їх на смак та зберігати харчові продукти, косметику поряд з медикаментами.

3.5. Забороняється проводити фізіотерапевтичні процедури під час грози.

3.6. Лампу солюкс потрібно встановлювати під кутом до хворого на відстані, яка виключає можливість падіння на тіло пацієнта відламків луснувшої лампи.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Апарати привести у вихідне положення, відключити струм.

4.2. Про всі недоліки, виявлені в процесі роботи, необхідно повідомити завідуючу ДНЗ та завідуючого господарством.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. До аварійних ситуацій належать:

- коротке замикання, іскріння обладнання;

- сторонні запахи (горілої ізоляції), що можуть привести до пожежі.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ ОПЕРАЦІЙНОГО БЛОКУ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. По даній інструкції персонал операційного блоку інструктується перед початком роботи в лікувальному закладі (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та і нструктованого.

1.4. Керівник лікувального закладу повинен застрахувати персонал від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров'я з вини керівника, персонал має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції персонал несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До самостійної роботи в операційних блоках допускаються працівники з закінченою вищою, середньою спеціальною медичною освітою, а також молодший персонал, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, мають І групу з електробезпеки, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.7. Персонал операційного блоку повинен.

1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7.2. Користуватись спецодягом, засобами індивідуального захисту.

1.7.3. Не допускати в операційному блоці присутності сторонніх осіб.

1.7.4. Надавати медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.7.5. Вміти користуватись засобами пожежогасіння.

1.7.6. При роботі з електрообладнанням дотримуватись правил експлуатації і охорони праці, викладених в паспорті на той чи інший апарат.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі фактори, що діють на персонал операційного блоку.

1.8.1. Небезпека вибуху.

1.8.2. Небезпека ураження електричним струмом.

1.8.3. Небезпека механічного ушкодження.

1.8.4. Дія хімічних речовин.

1.9. Персоналу забороняється.

1.9.1. Працювати з несправним електрообладнанням.

1.9.2. Застосовувати в наркозних та операційних вогонь (спиртівки, газові горілки, запалені сірники і т. п.) та електронагрівальні прилади.

1.9.3. Застосовувати наркотичні суміші чи анестетики якщо відносна вологість повітря менша 55 %.

1.9.4. Переливати гази з одного балона в інший і вводити додаткові гази чи наркотики в балон, що містить стиснені гази.

1.9.5. Носити одяг із шерсті, шовку, капрону та інших синтетичних матеріалів, здатних електризуватися.

1.9.6. Носити браслети, обручки, ланцюжки та інші металеві речі.

1.9.7. Носити в операційній взуття на підошві з пластиків, гуми та інших діелектриків.

1.9.8. Заклеювати частини наркозного апарату лейкопластиром (іншим діелектриком), застосовувати для видалення наркотичних сумішей в атмосферу шланги з не антистатичної гуми, замінювати непридатні частини з електропровідного матеріалу на частини, виготовлені з діелектрика.

1.9.9. Зберігати в операційній предмети, що не використовуються під час операцій.

1.9.10. Палити та приймати їжу на робочому місці.

1.10. В приміщеннях операційного блоку стіни та стеля повинні бути матовими, гладенькими та мати мінімальну кількість виступів. Кути в операційній, наркозній та передопераційній повинні бути заокругленими.

1.11. Матеріали, що використовуються для оброблювання стін, стелі та підлоги в операційній повинні добре митися, витримувати чисту спеціальну обробку дезинфікуючими розчинами, бути водо - та пилевідштовхуючими і стійкими до ударів.

1.12. Підлога в операційних повинна бути виконана з антистатичного матеріалу, питомий опір якого повинен знаходитись в межах 5*104 - 106 0 м*м.

Матеріал підлоги не повинен іскрити при падінні на нього металевих предметів.

Електропровідність антистатичної підлоги повинна перевірятись не рідше одного разу в три місяці.

1.13. Підлога в операційному блоці повинна бути зручна для транспортування хворих, матеріалів та обладнання.

1.14. Крім операційних струмопровідна підлога повинна бути в наркозних, приміщеннях для збереження легкоспалахуючих речовин, а також в приміщеннях, що використовуються для анестезії.

1.15. Підлогу в операційній необхідно регулярно мити для уникнення утворення непровідної плівки (в результаті відкладення бруду і т. п.), яка може визвати втрату підлогою електропровідних властивостей.

Обробка поверхні підлоги воском чи лаком заборонена.

1.16. Відносна вологість повітря в операційній повинна бути (60 + 5) %, температура повітря - +210С - +250С

1.17. Всі елементи наркозних апаратів виконуються з електропровідних матеріалів: мішки, шланги, маски, дихальні трубки і інші частини дихального ко-

Нтуру апарата, а також прокладки, покришки колес з електропровідної гуми; пере хідники з кольорового металу чи електропровідної пластмаси.

1.18. Операційні приміщення повинні мати захисну шину заземлення з міді перерізом не менше 80мм чи з іншого металу з еквівалентним по провідності перерізом.

1.19. Операційний стіл, наркозний апарат і вся електромедична апаратура, виконана по 01 і 1 класами електробезпеки, повинні бути з'єднані з захисною шиною заземляючими провідниками.

Справність заземляючих провідників повинна перевірятися візуально та за допомогою омметра не рідше одного разу на місяць.

1.20. Всі штепсельні розетки в операційній повинні бути з заземленими контактами. Від захисної заземляючої шини до заземляючих контактів штепсельних розеток повинні бути прокладені мідні провідники перерізом не менше 2,5 мм2.

Розетки в операційних та наркозних повинні бути розміщені не нижче 1,5 м від підлоги.

1.21. Світильники в операційній повинні бути встановлені таким чином, щоб їх деталі щільно прилягали до стіни (стелі), щілини не допускаються.

Конструкція світильників в операційній повинна повністю виключати можливість попадання на операційне поле сколов зруйнованої лампи.

1.22. В операційних і наркозних потрібно передбачати кондиціонування повітря.

Припливний потік із системи кондиціонування повітря повинен надходити в верхню зону приміщення операційної на рівні не нижче 2,5 м від підлоги.

Видалення повітря з операційної потрібно передбачати з двох зон - верхньої та нижньої (0,4 м від підлоги).

1.23. Повітря, що подається в операційні та наркозні, повинне підлягати двоступеневій очистці (грубій та тонкій). Для тонкої очистки можуть використовуватись електричні чи бактеріальні фільтри.

Масляні фільтри до установки не допускаються.

Конструкція фільтрів і місця їх установки повинні дозволяти зручну чистку чи заміну фільтруючих елементів по мірі їх забруднення. Повітроводи після фільтрів повинні мати люки для їх очистки.

1.24. Відносна вологість повітря в операційній повинна бути (60 +.5) %, температура повітря + 21° С -+25°С.

1.25. Всі прилади, апарати та інше обладнання, що вводиться і вноситься в операційний блок, підлягає необхідній стерилізації і дезинфекції

1.26. В зонах підвищеної концентрації наркотичних речовин не повинні розміщуватись пасові передачі обладнання.

1.27. Поблизу балону з киснем не повинні знаходитись легкозаймисті та горючі речовини. Вся апаратура, що стикається з киснем повинна бути знежирена. До її монтажу та експлуатації не допускаються особи з забрудненими маслом (наприклад, камфорним) чи жиром руками, одягом,

Інструментом.

1.28. Відбір газу з балона повинен проводитись через редуктор, призначений тільки для даного газу і розрахований на даний тиск. Редуктори для різних газів повинні мати однакове з балоном забарвлення (кисень-блакитний).

1.29. Ремонтувати редуктор, встановлений на балоні, не дозволяється. Ремонт, пов'язаний з розборкою редуктора здійснюється в спеціальному ремонтному пункті особами, котрі пройшли навчання по ремонту редукторів. При ремонті повинна бути забезпечена висока ступінь чистоти деталей і зборки. Всі деталі редуктора підлягають знежирюванню.

1.30. Забороняється користуватись манометром, встановленим на редукторі, у випадках:

- відсутності пломби чи клейма; червоної риски дозволеного тиску на склі манометра;

- прострочення терміну перевірки;

- коли стрілка манометра при його виключенні не повертається на нульову відмітку шкали;

- коли розбите скло чи є інші пошкодження, які можуть впливати на правильність показів манометра.

1.31. Переливання газів з балону в балон чи введення наркотиків в балон повинно здійснюватись в спеціально обладнаних приміщеннях навченим персоналом.

1.32. Запаси рідких медичних речовин, що мають здатність швидко випаровуватись і легко спалахувати та перебувають поза складських приміщень, повинні зберігатись в спеціальних шафах, мати чітке маркування, і повинні бути розміщені на відстані не менше 1 м від будь-яких можливих джерел спалахування.

Шафи повинні бути розраховані на зберігання легкозаймистих медичних матеріалів в кількостях, не перевищуючих їх добової потреби.

Шафи повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів.

1.33. Одяг персоналу операційної повинен бути закритий, щільно облягаючи, виготовлений з бавовни, не пересушений і не накрохмалений. Перед використанням рекомендується витримувати одяг та взуття в приміщенні з підвищеною вологістю (не менше 80 %).

Хворий повинен бути в х/б білизні.

Білизна персоналу та хворого повинна бути сірого чи зеленого кольору.

1.34. Взуття обслуговуючого персоналу повинно бути на шкіряній підошві чи на підошві з електропровідної гуми, поверх якого повинні надягатись спеціальні операційні бахали із х/б тканини.

1.35. Волосся персоналу повинно бути підібране під косинку чи шапочку.

1.36. Руки персоналу, обслуговуючого наркозно-дихальні апарати, а також обличчя хворого не повинні мати слідів масел, мазі та помади.

1.37. Перед входом в операційну персонал повинен зняти з себе заряд статичної електрики дотиком руки до будь-якого заземлюючого металевого предмету.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед операцією персонал, що бере в ній участь, повинен прийняти гігієнічний душ та одягти стерильний санітарно-гігієнічний одяг.

2.2. Підготувати всі необхідні для проведення операції речовини, матеріали, інструменти.

2.3. Перемістити у робочу зону необхідну апаратуру.

2.4. Здійснити контрольні вимірювання відносної вологості та температури повітря.

2.5. Переконатись у роботі припливно-витяжної вентиляції, системи освітлення робочої зони.

2.6. Перед експлуатацією медобладнання та мед апаратури перевірити цілісність провідників, призначених для підключення приладів до мережі, провідників, що йдуть від приладу до хворого.

2.7. Перевірити, щоб всі металеві та електропровідні неметалеві частини обладнання були заземлені для відведення статичного заряду.

2.8. Перевірити наявність поглинаючих фільтрів, необхідних для нормальної експлуатації наркозних апаратів.

2.9. Перевірити герметичність з'єднувальної арматури та балонів, дихального контуру наркозно-дихальних апаратів.

2.10. Переконатись у роботі контрольно-вимірювальної апаратури.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Всі залучені до операції повинні дотримуватись правил асептики та антисептики в операційному блоці.

3.2. Персоналу забороняється працювати на несправних апаратах, приладах, обладнанні з несправними пристосуванням, сигналізацією, захисними системами, блокуванням і т. п.

3.3. Під час роботи в операційній забороняється ремонт будь-якої апаратури. Несправний апарат потрібно замінити новим.

3.4. При роботі з балонами стиснених та зріджених газів потрібно дотримуватись наступних правил.

3.4.1. Оберігати балони від поштовхів, ударів, падіння під час транспортування, установки, підключення.

3.4.2. Забороняється встановлювати балони поруч з нагрівальними приладами, елементами системи опалення, під прямими сонячними променями.

3.4.3. Балони повинні бути надійно закріплені.

3.4.4. Вентилі балонів відкривати плавно, без ривків спеціальними ключами. Забороняється стукати по вентилях балонів. Забороняється експлуатація балонів з несправними вентилями.

3.4.5. Забір газу з балону проводити до залишкового тиску не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см"1 );

3.4.6. Регулюючий гвинт на редукторі повертати плавно.

3.4.7. Забороняється ремонтувати редуктор, встановлений на балоні. Несправний редуктор потрібно замінити новим.

3.4.8. Забороняється користуватись редуктором з пошкодженим манометром.

3.5. Персонал повинен виключати можливість дотику хворого з металевими предметами, наприклад, з операційним столом, для чого операційний стіл повинен бути вкритий х/б покривалом, поверх якого розстилають прогумовану тканину та простирадло так, щоб їх краї звисали з усіх країв операційного столу.

3.6. Під час проведення операції забороняється застосовувати електрохірургічні апарати в невибухонебезпечному виконанні, де фібрі лятори, лампи-спалахи і інші, здатні діяти як джерела спалаху.

3.7. Під час операції в зоні перебування членів операційної бригади, потрібно брати проби повітря на наявність в ньому парів анестетиків.

Їх вміст не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів.

3.8. Протягом операції потрібно контролювати відносну вологість повітря та температуру повітря в операційній.

3.9. Перев'язочний матеріал та інструментарій що використовується в ході операції, потрібно збирати в спеціально виділені ємності, що щільно закриваються.

3.10. Відправку біопсій та препаратів, взятих під час операції потрібно здійснювати в щільно

Закритих ємностях.

3.11. Про всі недоліки та несправності, виявлені під час роботи, персонал повинен зробити відповідні записи в журналі технічного обслуговування та повідомити про це керівника підрозділу лікувального закладу.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути апаратуру від електромережі.

4.2. Перерахувати інструментарій, серветки.

4.3. Балони із стисненим газом ретельно закрити.

4.4. Випустити залишки газу із подаючих шлангів (натисканням на кнопки термінової подачі) і після цього закрити вентилі редукторів, обертаючи їх проти годинникової стрілки (вентилі на дозиметрах теж повинні бути закриті).

Приблизно через три хвилини перевірити покази манометра (якщо стрілка манометра не на “О”, балон закритий недостатньо герметичне).

4.5. Видалити залишки наркотичних речовин із випаровувачів. Речовини, що мають використовуватись повторно повинні бути злиті у відповідні марковані ємності.

4.6. Банки випаровувачів наркозних апаратів повинні бути вимиті та висушені. Зберігати ці банки доцільно знятими з апаратів.

4.7. Адсорбери повинні бути зняті, поглинач вуглекислого газу видалений. Забороняється залишати адсорбер з поглиначем.

4.8. 3 адсорбера вийняти патрон, ретельно протерти його та внутрішні стінки кожуха адсорбера вологою ганчіркою, а потім висушити.

Зберігати адсорбер окремо від наркозного апарата в спеціально відведеному місці.

4.9. Ковпаки направляючих клапанів відвернути, з камери клапанів видалити конденсат, клапани промити та просушити.

4.10. Дихальні шланги та мішок зняти, видалити з них конденсат, вимити та продезинфікувати, а потім підвісити для просушування так, щоб з них стікала вода. Забороняється сушити гумові частини апаратів над радіаторами опалення та опалювальними панелями.

4.11. Всі зовнішні поверхні наркозного апарата необхідно протерти спочатку вологою, а потім сухою ганчіркою

4.12. Перемістити апарати у зону їх зберігання, не допускаючи при цьому ударів та струсів.

4.13. Провести утилізацію перев'язочного матеріалу і відходів. Утилізацію здійснювати в муфельних печах поза операційного блоку.

4.14. Провести до стерилізаційну очистку, стерилізацію чи дезинфекцію інструментарію, деталей та вузлів приладів і апаратів.

4.15. Провести вологе прибирання операційного блоку з використанням дезинфікуючих засобів.

4.16. Опромінити приміщення операційного блоку ультрафіолетовим промінням.

4.17. Вимити обличчя, руки теплою водою з милом.

4.18. Відключити освітлення, вентиляцію, газ.

4.19. Відключити електромережу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійна ситуація в операційному блоці може виникнути у разі: збільшення концентрації анестетиків в зоні перебування членів операційної бригади; зменшенні відносної вологості повітря нижче 55 %; виходу з ладу обладнання, апаратів; появи іскріння, запаху диму, вогню; ураження електричним струмом та інше.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПОМІЧНИКА ВИХОВАТЕЛЯ (САНІТАРКИ-НЯНІ)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється в дитячих дошкільних закладах ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України на помічників вихователів (санітарок-нянь).

1.3. До самостійної роботи допускаються працівники, які пройшли медогляд (мають санітарну книжку), вступний та первинний інструктаж з техніки безпеки з відміткою у відповідних журналах. Повторний інструктаж та перевірка його засвоєння проводиться не рідше 2-х разів на рік.

1.4. Робота помічника вихователя (санітарки-няні) пов'язана з дією наступних шкідливих факторів:

- підвищене фізичне навантаження;

- можливість отримати опіки;

- токсична дія дезінфікуючих та хімічних миючих засобів.

1.5. Помічнику вихователя (санітарці - няні) згідно чинних вимог належать до видачі: халат бавовняний, ковпак або хустка бавовняні. Взуття повинно бути на неслизькій підошві.

1.6. Дезпрепарати та миючі засоби повинні знаходитися у закритому вигляді в спеціально відведених місцях та мати етикетки де написана їх концентрація.

1.7. За невиконання вимог даної Інструкції помічник вихователя несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи вдягнути спецодяг. Не дозволяється застібати халат шпильками, тримати в кишенях скляні та гострі предмети.

2.2. Перед миттям вікон необхідно перевірити міцність кріплення фрамуг та скла в рамах, міцність розсувної драбини.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Підлогу тримати сухою і чистою. Негайно прибирати з підлоги крихти хліба, відламки розбитого посуду, пролиту воду, жир.

3.2. Під час прибирання користуватися щіткою, совком, промаркованими ганчірками і не в якому разі не прибирати голими руками.

3.3. Бути обережними під час миття плафонів, вікон, дверей, використовуючи при цьому розсувну драбину. Не дозволяється використовувати випадкові підставки замість драбини або мити вікна з підвіконня.

3.4. Роботу з використанням розсувних драбин виконувати тільки в присутності другої особи.

3.5. Працюючий не повинен підніматися на висоту менше ніж один метр до кінця драбини.

3.6. Заборонені розмови між працівниками, що працюють на висоті (під час миття вікон, заміни штор, тощо).

3.7. Протирання плафонів та іншої електроапаратури необхідно проводити тільки після вимкнення її з електромережі

3.8. Працювати пило смоком, стоячи на драбині, заборонено.

3.9. Гарячу їжу, напої переносити тільки в закритому посуді.

3.10. Миття посуду та очищення його від залишків їжі необхідно робити за допомогою щіток.

3.11. Необхідно негайно видаляти з мийки відламки розбитого посуду, а також посуд, який має тріщини, сколи.

3.12. При роботі з дезрозчинами необхідно дотримуватися особливої обережності, працювати тільки в засобах індивідуального захисту.

3.13. При попаданні дезрозчинів на незахищену шкіру треба швидко промити вражене місце великою кількістю проточної води.

3.14. При ураженні дихальних шляхів необхідно прополоскати ніс та рот водою, вивести потерпілого на свіже повітря.

3.15. При попаданні дезрозчинів в очі негайно промити їх великою кількістю води та звернутися до лікаря.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи необхідно прибрати весь інвентар та дезрозчин в спеціально відведене місце, добре вимити руки з милом.

4.2. Про всі недоліки, виявлені в процесі роботи, необхідно повідомити завідуючу та завідуючого господарством.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виникненні пожежі необхідно негайно евакуювати дітей на вулицю і повідомити про це завідуючу.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ З АКВАДИСТИЛЯТОРОМ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України (далі – підрозділи) для добування апірогенної води.

1.3. До роботи з аквадистилятором допускаються медичні працівники, які пройшли медогляд, вступний та первинний інструктаж з відміткою у відповідних журналах.

Повторний інструктаж та перевірка його засвоєння проводиться 1 раз в квартал.

1.4. Небезпечні фактори, що діють на персонал:

- можливість ураження електричним струмом;

- можливість отримати опіки при аварійному режимі роботи аквадистилятора.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції медичний працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перевірити захисне заземлення. Не дозволяється використовувати як заземлення:

- батареї центрального опалення;

- водопровідні труби.

2.2. Перевірити цілісність проводів, вилки, гумових трубок, відсутність відкритих струмопровідних частин.

2.3. Перевірити справність апарату (при включенні в електромережу повинна загорітись сигнальна лампа „Мережа" на електрощиті).

2.4. Якщо електрощит іскрить, було виявлено будь-які пошкодження або несправності роботу не розпочинати, а дати заявку медтехніку на проведення ремонтних робіт.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перевірити чи загорілася сигнальна лампа „Нагрів" На електрощиті при досягненні встановленого рівня води у випаровувачі.

3.2. Не дозволяється залишати дистилятор без нагляду.

3.3. При недостатньому водопостачанні аквадистилятор почне працювати в аварійному режимі, що приведе до викиду пару з апарату і може спричинити опіки. Для уникнення подібної ситуації, при перебоях з водопостачанням, не-

Обхідно негайно відключити аквадистилятор та вжити заходи для захисту від опіків.

3.4. При будь-якому пошкодженні необхідно відключити аквадистилятор від електромережі та визвати медтехніка.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи необхідно:

- вимкнути аквадистилятор від електромережі (при цьому лампи „Мережа" і „Нагрів" на електрощиті погаснуть);

- зачинити воду, перекривши вентиль;

- злити воду з випаровувала.

4.2. Про всі недоліки, виявлені в процесі роботи, необхідно повідомити начальника відділення.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може привести до пожежі:

- іскріння електрообладнання;

- сторонні запахи (горілої ізоляції).

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ З АПАРАТОМ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всіх працівників ВМУ(ВМС) ВМС ЗС України, які в процесі роботи обслуговують апарат штучної вентиляції легень.

1.3. До самостійної роботи з апаратом допускаються медсестри, які пройшли:

- спеціальне навчання та мають II групу з електробезпеки;

- вступний і первинний інструктажі з відміткою у відповідних журналах;

- повторний інструктаж та перевірку його засвоєння раз на шість місяців;

- медогляд при прийомі на роботу та періодичні медогляди. 1.4.Основні небезпечні фактори, що діють на медперсонал:

- небезпека ураження електричним струмом;

- небезпека вибуху кисню.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 .Не дозволяється використовувати вилку та розетку без заземлюючих контактів.

2.2. Перевірити цілісність проводів, вилки, розетки. Не дозволяється вмикати апарат, якщо проводи переломилися, мають пошкоджену ізоляцію або темні плями на ізоляції.

2.3.Перевірити кріплення кожухів, панелей та кришок апарату, відсутність відкритих струмопровідних частин.

2.4. Не дозволяється вмикати апарат в електромережу вологими руками.

2.5. Не дозволяється з'єднувати частини апарату іншим способом, ніж це викладено в паспорті на апарат та відключати запобіжні пристрої.

2.6. Не дозволяється заливати в зволожувач недистильовану воду та включати зволожувач без його заповнення водою до необхідного рівня.

2.7. Не дозволяється з'єднувати частини апарату іншим способом, ніж це викладено в паспорті на апарат.

2.8. При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, а дати заявку медтехніку.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не дозволяється в розетки на задній стінці апарату вмикати будь-які пристрої, крім зволожувача та відключати запобіжні пристрої.

3.2. Не дозволяється залишати включений апарат без нагляду.

3.3. Тиск підвідних до апарату стиснених газів не повинен перевищувати 0,5 мПа.

3.4. На частинах апарату, які контактують зі стисненим киснем не повинно бути навіть мінімальної кількості будь-яких жирів.

3.5. У випадку виявлення несправності під час роботи вимкнути апарат від електромережі і доповісти про це керівнику.

3.6. Ремонт апарату дозволяється робити лише медтехніку.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після штучної вентиляції легень необхідно ретельно очистити та продезинфікувати апарат за допомогою кисню.

4.2. Після закінчення дезинфекції вимкнути апарат з електромережі.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може привести до пожежі є:

- перегрів апарату, вилки, розетки;

- поява сторонніх запахів (горілої пластмаси, гуми).

5.3. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ

З ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України, для працюючих з електроприлади медичного призначення.

1.3. До самостійної роботи з приладом допускаються медсестри, які пройшли:

- спец навчання та мають II групу з електробезпеки;

- вступний і первинний інструктажі з ОП з відміткою у відповідних журналах;

- повторний інструктаж та перевірку його засвоєння раз на шість місяців;

- медогляд при прийомі на роботу та періодичні медогляди.

1.4. Основний небезпечний фактор, що діє на медперсонал:

- небезпека ураження електричним струмом.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 .Не дозволяється використовувати вилку та розетку без заземлюючих контактів.

2.2. Перевірити цілісність проводів, вилки, розетки. Не дозволяється вмикати прилад, якщо проводи переломилися, мають пошкоджену ізоляцію або темні плями на ізоляції.

2.3. Перевірити кріплення кожухів, панелей та кришок приладу, відсутність відкритих струмопровідних частин.

2.4. Не дозволяється вмикати прилад в електромережу вологими руками.

2.5 Перевірити справність електроприладу шляхом пробного включення.

2.6. При виявленні будь-яких пошкоджень, несправності необхідно викликати медтехніка та доповісти про це керівнику.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Працювати дозволяється лише на перевіреній та технічно-справній електроапаратурі в суворій відповідності з вимогами інструкцій по безпечній експлуатації приладів.

3.2. Не дозволяється використовувати саморобні запобіжники.

3.3. Не дозволяється залишати без нагляду включену апаратуру, за винятком приладів для довгострокової безперервної роботи, про що обумовлено в інструкції по експлуатації.

3.4. Не дозволяється робити чистку або дезінфекцію електроапаратури, якщо вона не відключена від електромережі.

3.5. У випадку виявлення електричної несправності (порушення ізоляції, перегріву обладнання) вимкнути апаратуру з мережі і доповісти керівнику.

3.6. Ремонт апарату дозволяється робити лише спеціалісту електромеханіку.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи вимкнути всі електроприлади з мережі.

4.2. Ретельно очистити прилади. Покласти на штатні місця електричні шнури.

4.3. Прибрати робоче місце.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може привести до пожежі є:

5.1.1. перегрів апаратури, вилки розетки;

5.1.2. поява сторонніх запахів (горілої пластмаси, гуми ).

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ ІЗ

ЗАРАЗНИМ МАТЕРІАЛОМ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де

Медичний персонал працює із заразним матеріалом.

1.3. По даній інструкції медперсонал інструктується, який надає хірургічну, стоматологічну допомогу, проводить лабораторно-діагностичні дослідження та всі процедури, що супроводжуються розбризкуванням крові, інших біорідин. Інструкція поширюється також на медичний персонал, який проводить маніпуляції з брудною білизною, транспортує проби крові (інших біоматеріалів), проводить санітарну обробку використаного інструментарію, обладнання та ін.

1.4. Кров та інші біологічні рідини організму любого пацієнта повинні вважатися потенційно інфікованими. Тому будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок та забруднення їх біоматеріалом пацієнта повинно кваліфікуватися як можливий контакт із заразним матеріалом.

1.5.До роботи із заразним матеріалом допускаються медичні працівники, які пройшли медогляд, вступний та первинний інструктаж з охорони праці з відміткою у відповідних журналах. Повторний інструктаж та перевірка його засвоєння проводиться раз в 6 місяців.

1.6. Робота з заразним матеріалом пов'язана з небезпекою бути зараженим гепатитом, СНІДом та іншими інфекційними хворобами.

1.7. Робочі місця повинні бути забезпечені інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезинфекційними засобами для проведення знезараження.

Медичний персонал при роботі із заразним матеріалом повинен користуватися засобами індивідуального захисту: халатами, шапочками, гумовими рукавичками (подвійними при наданні хірургічної допомоги), масками, а у разі необхідності захисним екраном, окулярами.

1.8. На робочому місці забороняється приймати їжу, пити, палити, використовувати косметику.

1.9.За невиконання вимог даної Інструкції медичний персонал несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Медичні працівники з травмами на руках, ексудативним ураженнями шкіри звільняються на період захворювання від роботи із заразним матеріалом.

2.2. Щоб уникнути поранень, не дозволяється використовувати скляний посуд з відбитими краями.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не дозволяється працювати із заразним матеріалом без засобів індивідуального захисту.

3.2. Не маніпулювати голками після їх використання не вдягати на них ковпачки.

3.3. Ріжучий та колючий інструментарій при проведенні маніпуляцій не передавати безпосередньо з рук в руки потрібно класти його в центральну зону для подальшого використання.

3.4. Весь медичний інструментарій, а також посуд, білизна, тощо, забруднені кров'ю, біологічними рідинами відразу після використання підлягають дезинфекції згідно з вимогами нормативної документації (ГОСТ 42-21-2-85).

3.5. Посів інфекційного матеріалу виконують біля вогню спиртівки з обпалюванням петлі, шпателя, країв пробірки. Не допускається дотик рук з конденсатом води в засіяних чашках Петрі.

3.6. Виносити інфекційний матеріал з КІЗ треба в запаяних ампулах; пробірках загорнутих в гігроскопічну вату та розміщених в металевих пеналах з щільно закритою кришкою, опечатаною сургучною печаткою.

3.7.Транспортування біоматеріалів до лабораторій, які знаходяться за межами поліклініки, повинно здійснюватись тільки в металевих або пластмасових контейнерах (біксах) з щільно закритою кришкою (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластиром), що виключає мимовільне або навмисне відкриття кришок під час транспортування.

Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер.

3.8.Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Закінчивши роботу потрібно дуже обережно, щоб не забруднилися руки, зняти гумові рукавички та замочити їх в дезрозчині на 1 годину. Руки вимити з милом та витерти індивідуальним рушником, який повинен мінятися щоденно.

4.2. Не дозволяється залишати на робочих столах посуд з інфекційним матеріалом.

4.3.Після закінчення роботи стіл, лабораторний посуд, підлогу та обладнання обробляють дезрозчином.

4.4.Термостат та термостатну кімнату, де вирощують патогенні мікроорганізми, дезінфікують не рідше одного разу на місяць.

4.5. При потраплянні заразного біоматеріалу на одяг та взуття:

- одяг зняти і замочити в одному із дезрозчинів;

- шкіру тіла під місцем забруднення одягу протерти 70% спиртом, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

- забруднене взуття дворазове протерти серветкою, змоченою в дезрозчині.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення шкірних та слизових покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ

З ТЕРМОСТАТОМ ТС-80М

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де

Медичний персонал працює з термостатом ТС-80М.

1.3. Термостат електричний сухо повітряний ТС-80М призначений для створення та підтримання всередині робочої камери стабільної температури, необхідної для проведення лабораторних досліджень.

1.4. До самостійної роботи з термостатом допускаються працівники, які пройшли медогляд, вступний та первинний інструктаж з охорони праці з відміткою у відповідних журналах. Повторний інструктаж та перевірка його засвоєння проводиться раз у квартал.

1.5.За невиконання вимог даної Інструкції медичний працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 .Не дозволяється використовувати вилку та розетку без заземлюючих контактів.

2.3.Перевірити кріплення кожухів, панелей та кришок апарату, відсутність відкритих струмопровідних частин.

2.4. Не дозволяється вмикати апарат в електромережу вологими руками.

2.5. Тумблер (на щиті управління термостатом) дозволяється встановлювати в положення "СЕТЬ" тільки після включення термостату в електромережу (при цьому повинна загорітися сигнальна лампа).

2.6. При виявленні будь-якої несправності роботу не розпочинати, а дати заявку медтехніку.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Не дозволяється класти в камеру термостата матеріали, які можуть запалитися при досягненні робочої температури.

3.2. За роботою термостата необхідно здійснювати періодичний контроль.

3.3.Якщо не відключилася сигналізація при досягненні заданої температури необхідно вимкнути термостат з електромережі та дати заявку медтехніку.

3.4. Якщо корпус термостату "б'є" струмом роботу припинити, негайно вимкнути термостат з електромережі та повідомити про це медтехніка.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи термостат необхідно вимкнути з електромережі.

4.2. Про всі недоліки, виявлені в процесі роботи, необхідно повідомити начальника відділення.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може привести до пожежі, є:

- перегрівання корпусу термостату, вилки, розетки;

- сторонні запахи (горілої ізоляції).

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ

З УЛЬТРАЗВУКОВОЮ ДІАГНОСТИЧНОЮ АПАРАТУРОЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де

Медичний персонал працює на ультразвуковій діагностичній апаратурі.

1.3. До самостійної роботи з УЗД-апаратурою допускаються медсестри або лікарі, які мають посвідчення про закінчення курсів спеціалістів по виду медтехніки, що експлуатується. Перед допуском до роботи персонал має пройти вступний та первинний інструктаж ОП з реєстрацією в журналах інструктажу. Потім, не рідше ніж через 6 місяців, проводиться повторний інструктаж.

Персонал, який працює на ультразвуковій діагностичній апаратурі підлягає попереднім (під час прийняття на роботу) та періодичним медичним оглядам за участю невропатолога, отоларинголога і терапевта

1.4. У приміщеннях яких експлуатується електромедична апаратура радіатори і таке інше, мають бути захищені дерев'яними ґратами, а підлога має бути струмонепровідною.

У приміщенні для діагностичних ультразвукових досліджень треба підтримувати такі параметри мікроклімату:

- температура повітря - +22;

- вологість (відносна) - 40-60%;

- швидкість руху повітря не вище 0,15 м/с;

- кратність повітряного обміну 1:3 (допускається встановлення кондиціонеру типу БК-1500).

При систематичній роботі з контактним ультразвуком протягом 50% робочого часу потрібно влаштовувати перерву на 15 хвилин через кожні 1,5 години, які можуть бути заповнені іншою роботою, не пов'язаною з ультразвуком.

Кількість пацієнтів, які обстежуються одним медпрацівником, не повинна перевищувати 10-11 осіб.

1.5. Персонал, який експлуатує медичну ультразвукову техніку та пацієнти можуть піддаватися небезпечним та шкідливим виробничим впливам:

- ураження електричним струмом;

- механічні пошкодження;

- електромагнітне випромінювання;

- ультразвукове випромінювання.

1.6. При проведенні діагностичних заходів персонал зобов'язаний використовувати дві пари рукавиць: нижні-бавовняні, верхні-гумові.

Не допускається контакт незахищених рук зі скануючою поверхнею

Працюючого датчика.

1.7.За невиконання вимог даної Інструкції медичний працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Для захисту від ураження електричним струмом усі доступні для дотику металеві частини апарату класу 1;01 мають бути занулені (від мережі з глухо заземленою нейтраллю) або приєднані до пристрою захисного заземлення перед подачею на апаратуру напруги з мережі з ізольованою нейтраллю.

Безперервність ланцюга між затискачем захисного заземлення та заземлюючою клемою на пусковому щиті або шині захисного заземлення має перевірятися персоналом на початку кожного робочого дня (зміни) і при технічному обслуговуванні.

2.2. Не дозволяється вмикати електроприймачі в мережу при

Пошкодженні шнуру (кабелю) і корпусу штепсельної вилки, а також при інших дефектах, при яких можливе доторкання персоналу до частин, які перебувають під напругою.

2.3. Не дозволяється при підключенні УЗД апаратури використовувати подовжувачі і перехідники.

2.4. При появі будь-яких пошкоджень або несправності, роботи не розпочинати, а дати заявку медтехніку.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не дозволяється наступати на електричні кабелі та шнури.

3.2. У процесі експлуатації має бути виключена можливість

Падіння апаратів; персонал повинен періодично перевіряти надійність кріплення вузлів і деталей, щоб запобігти механічним травмам.

3.3.При проведенні діагностичних обстежень загальне освітлення потрібно вимикати, залишати лише місцеве - настільну лампу; вікна в кабінетах затемнюються шторами, що сприяє поліпшенню видимості зображення на екрані променевої трубки.

3.4.При проведенні діагностичних процедур і контакту електродів (датчиків) з пацієнтом персонал повинен виключити можливість випадкового заземлення пацієнта.

3.5. Під час проведення процедур не дозволяється залишати пацієнта без нагляду.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи обладнання необхідно вимкнути з електромережі.

4.2.Про всі недоліки виявлені в процесі роботи, необхідно повідомити керівника відділення.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може призвести до пожежі є:

- перегрів обладнання, виделки, розетки;

- сторонні запахи (горілої ізоляції).

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ РЕНТГЕНОЛАБОРАНТІВ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України для рентгенолаборантів.

1.3. По даній інструкції рентгенолаборант інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та рентгенолаборанта.

1.4. Власник повинен застрахувати рентгенолаборанта від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я рентгенолаборанта з вини власника, він (рентгенолаборант) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції рентгенолаборант несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6.До самостійної експлуатації рентгенівської апаратури допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, спеціальну підготовку і мають відповідне посвідчення, всту

Пний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці; мають II групу по електробезпеці.

1.7. Медичне обстеження проходять раз на рік.

1.8. Повторну перевірку знань проходять раз на рік.

1.9. Рентгенолаборант повинен:

1.9.1. виконувати правила внутрішнього розпорядку;

1.9.2. знати “Правила устройства й эксплуатации рентгеновских кабинетов й аппаратов в учреждениях Министерства здравоохранения СССР”;

1.9.3. слідкувати за порядком в рентгенівському кабінеті фотолабораторії;

1.9.4. слідкувати за справністю електропроводки, які живлять настільні лампи, фото ліхтарі та за іншим обладнанням;

1.9.5. пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

1.9.6. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.9.7.вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.9.8.утримувати в чистоті робоче місце, не допускати до нього сторонніх осіб;

1.9.9.дотримуватись правил експлуатації рентгенівських апаратів та іншого обладнання;

1.9.10.періодичну перевірку знань проходити не рідше одного разу на рік.

1.10.Основні небезпечні шкідливі виробничі фактори, які діють на рентгенолаборанта.

1.10.1.Дія прямого і розсіяного іонізуючого випромінювання.

1.10.2.Потраплення в організм свинцю, ацетону, толуолу, озону.

1.10.3.Ураження електричним струмом.

1.11. Рентгенолаборант забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту:

- фартух і спідниця з про свинцьованої гуми;

- рукавиці з про свинцьованої гуми;

- рукавиці бавовняні;

- окуляри для адаптації;

- при проявленні рентгенівських плівок додатково – фартух непромокальний, рукавиці гумові.

1.12. Рентгенолаборант є безпосереднім помічником лікаря-ренттенолога і в своїй роботі підпорядкований останньому.

1.13. Зберігати в апаратній господарський інвентар чи інші предмети, крім рентгенівських трубок і кінескопів, Забороняється.

1.14. При відсутності персоналу в рентгенівському кабінеті в ньому не повинні знаходитись сторонні особи.

1.15. Вагітні жінки повинні звільнятись від безпосередньої роботи з рентгенівським апаратом в період вагітності з моменту її медичного підтвердження.

1.16. Крім даної інструкції рентгенолаборант повинен виконувати інструкції по безпечній експлуатації апаратури і обладнання заводів-виготівників.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Отримати завдання від лікаря-рентгенолога.

2.2.Приготувати для використання спецодяг і засоби індивідуального захисту.

2.3.Індивідуальні засоби захисту із свинцю і про свинцьованої гуми перед використанням ретельно обмити водою.

2.4.Під і на рукавички з про свинцьованої гуми надіти тонкі бавовняні рукавички.

2.5.Перевірити справність заземлення рентгенівських апаратів та іншого електрообладнання.

2.6.Оглянути і привести в порядок робоче місце.

2.7.Впевнитись у відсутності сторонніх осіб в процедурному приміщенні.

2.8.Перевірити величину електричної напруги мережі живлення і провести пробне включення рентгенівського апарата на різних режимах роботи.

2.9.При виявленні недоліків доповісти лікарю-рентгенологу і не приступати до роботи до усунення несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Слідкувати за справністю блокировок та сигналізації, які є в апаратах та в кабінеті.

3.2.Під час просвічування чи знімання рентгенолаборант повинен знаходитись за великою захисною ширмою, а в випадках неможливості знаходитись за ширмою рентгенолаборант повинен користуватись захисним фартухом, юбкою.

3.3. При роботі на пересувних рентгенівських апаратах рентгенолаборант повинен користуватись захисним фартухом, юбкою і знаходитись як можна на більшій відстані від рентгенівської трубки і досліджуваного хворого.

3.4. При наявності відкритого рентгенівського апарата (апарата з відкритою електропроводкою) двері в апаратну чи в огородження апарата повинні бути зачинені на замок, а ключ повинен знаходитись у рентгенолаборанта.

3.5.При роботі на відкритих апаратах необхідно слідкувати за справністю високовольтних блоків, щоб шнури нормально втягувалися останніми і відстань від шнурів до частин тіла досліджуваного хворого була не менше ніж передбачено правилами.

3.6.При наявності відкритого апарата підключення високовольтних блочків до рентгенівської трубки повинно виконуватись по черзі і при відключеному від мережі апараті.

3.7.При наявності в кабінеті відкритого апарата робота може виконуватись при наявності в приміщенні не менше двох чоловік: лікар і рентгенолаборант або рентгенолаборант і санітарка.

3.8.Світовий рубильник апарата відкритого типу рентгенолаборант повинен включати безпосередньо перед процедурою та виключати відразу після її закінчення.

3.9.Рентгенолаборант не має права відходити від пульта керування при включеному рубильнику.

3.10.При наявності відкритого апарата з конденсаторами рентгенолаборант повинен після кожної процедури відключати апарат від мережі і розряджати конденсатори розрядником, закорочуванням шини, після чого може торкатися до частин апарата і трубки.

3.11.Рентгенолаборант не має права обслуговувати одночасно два чи більше рентгенівських апаратів, навіть в тому випадку, якщо пульти керування апаратами встановлені в одному приміщенні.

3.12.Рентгенолаборант повинен слідкувати за тим, щоб при просвічуванні відстань від фокуса рентгенівської трубки до шкіри хворого було менше 25см, а при знімках зубів 12,5см.

3.13.При діагностичних процедурах рентгенолаборант повинен слідкувати за тим, щоб була забезпечена належна фільтрація рентгенівського випромінювання в залежності від напруги, яка застосовується.

3.14.При рентгеноскопічних дослідженнях рентгенолаборант повинен слідкувати за тим, щоб діафрагма була відрегульована по відношенню до екрана правильно, тобто щоб при повному її відкритті на екрані були чітко видні краї діафрагми.

3.15.Рентгенолаборант не має права давати на апарат навантаження, які перевищують паспортні дані.

3.16.Під час роботи рентгенолаборант не має право включати і виключати апарат без вказівки лікаря, за винятком аварії.

3.17.При рентгенологічному дослідженні дітей супроводити їх в кабінет, а також до апарату, підтримувати (при необхідності) дитину під час просвічування чи знімку повинна санітарка чи сестра того відділення, звідки направлений хворий, чи батьки дитини.

3.18.Рентгенолаборант рентгену терапевтичного кабінету повинен слідкувати за дозою випромінювання, яку повинен отримати хворий, точно дотримуючись вказівок лікаря-рентгенолога.

3.19.Рентгенолаборанту забороняється проводити зміну в конструкції апаратів чи в їх схемах.

3.20.3абороняється усувати будь-які несправності апаратури, яка знаходиться під напругою.

3.21 Лід час відпуску процедур при дослідженні чи лікуванні рентгенолаборант повинен постійно і уважно слідкувати за хворим і апаратом.

3.22.Рентгенолаборант повинен слідкувати за порядком на своєму робочому місці в фотолабораторії.

При проявленні рентгенограми в кюветах слід користуватись гумовими рукавичками чи пінцетом.

3.23.Під час роботи рентгенолаборант не повинен наражати себе, та зокрема свої руки опромінюванню з експерементально-дослідною чи контрольною ціллю.

3.24.Рентгенолаборант повинен постійно пам'ятати, що його безпека при роботі в значній мірі залежить від його обережності і виконання правил з охорони праці.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Вимкнути всі рубильники і вимикачі, поставити ручки управління апаратом в вихідне положення.

4.2.Привести в порядок робоче місце.

4.3.Привести в порядок спецодяг, засоби індивідуального захисту, покласти їх в відведене для них місце.

4.4.Помити лице, руки з милом; при можливості прийняти душ.

4.5.Доповісти лікарю-рентгенологу про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація, нещасний випадок можуть виникнути в разі:

5.1.1.пошкодження радіаційного захисту апарата;

5.1.2.короткого замикання в системах електроживлення;

5.1.3.ураження електричним струмом;

5.1.4.механічного поламання елементів рентгенівської апаратури;

5.1.5.несправності вентиляції;

5.1.6.виникненні пожежі.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВОДОЛІКУВАННІ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія інструкції поширюється на всі підрозділі ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де є водолікування.

Ють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та медперсоналу.

1.4.Власник повинен застрахувати медперсонал від нещасних випадків та професійних захворювань.

1.6. До роботи по проведенню водолікування допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, мають закінчену вищу чи середню медичну освіту та посвідчення про закінчення курсів спеціалізації по даному профілю, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

Проведення процедур молодшим медичним персоналом забороняється.

1.7.Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на медперсонал:

1.7.1. Ураження електричним струмом.

1.7.2.Підвищена температура повітря робочої зони.

1.7.3.Підвищена вологість повітря робочої зони.

1.7.4.Підвищений вміст радону і його дочірніх продуктів.

1.7.5.Підвищена загазованість повітря робочої зони.

1.8.Медичний персонал водолікування забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно норм та колективного договору (угодою) в залежності від професії.

1.9.Вимоги до приміщень водолікування:

1.9.1.Водолікування повинно проводитися в окремих приміщеннях, висота яких не менше З м.

1.9.2.Стіни повинні облицюванні білою полив'яною плиткою; підлога шершавою метлаською плиткою; стелю покривають вапном.

Підлога повинна мати уклін не менше 1 см на 1 м в сторону трапа, який обладнують в кутах приміщення.

1.9.3. Приміщення повинно мати самостійну припливне-витяжну вентиляцію з обміном повітря в годину: приплив +3, витяжка -5, яка вмикається з кімнати медперсоналу, з підігрівом.

Температура повітря повинна бути +25°, відносна вологість не вище 60-65%.

1.9.4.В водолікарнях повинна передбачатись кімната для обслуговуючого персоналу площею з розрахунку 1,5 м2 на одну ванну, але не менше 8 м2,

Для персоналу радонових та. сірководневих процедур повинна передбачатись душова кабіна площею 2 м2

1.9.5.Кожна медична керамічна ванна повинна розміщатись в окремому відсіку площею 6 м2 (шириною 2,4 м) і мати 2 роздягальні площею по 2 м2

В дитячих та психіатричних лікарнях ванни розміщаються в загальній залі. і 1.9.6.При розміщенні ванн в окремих відсіках вхід до них здійснюється з загального коридору.

Для нагляду медперсоналу за хворими уздовж всіх відсіків улаштовується загальний коридор шириною 1 м.

1.9.7.Стіни кабін для ванн і перегородки між роздягальнею і приміщенням для ванн слід виконувати висотою 2м з товстого непрозорого армованого скла, синтетичних матеріалів чи бетону, облицьованого плиткою; встановлюють їх на висоті 15 см від підлоги.

1.9.8.В дитячих і психіатричних лікарських установах при розташуванні ванн в загальній залі на кожну ванну виділяють площу 6 м2 (без площі робочого коридору) та роздягальню для хворих з розрахунку 2 місця на кожну ванну.

Площа 1 місця для роздягання, включаючи прохід до ванни, - 2 м2

1.9.9.Для лікування рухами в воді виділяється кімната площею 42 м2 ( в тому числі площа ванни 20 м ). Глибина ванни 0,7 м.

1.9.10.Ванни встановлять таким чином, щоб денне світло падало на лице хворого.

1.10.Ванни вуглекислі, кисневі, азотні, перлові.

1.10.1.Балони з вуглекислотою, киснем та азотом встановлюють поза приміщенням для ванн, на відстані не менше 0,5 м від труб центрального опалення і гарячого водопостачання так, щоб на них не падали прямі сонячні промені.

Балони обов'язково повинні бути закріпленими до стіни металевою скобою;

1.10.2.Запасні балони з вуглекислотою і азотом зберігають на стелажах в спеціально відведеному приміщенні, а з киснем в спеціально відведеній будівлі в вертикальному положенні, в гніздах;

1.10.3.Компресор для проведення перлових ванн встановлюють в підвальному чи півпідвальному приміщенні.

1.11.Ванни сірководневі.

1.11.1.Лікування штучними сірководневими ваннами повинно виконуватись в окремому приміщенні (тупиковому відсічі), ізольованому від інших лікувально-процедурних кімнат;

1.11.2.Приміщення повинно складатись з ванного залу площею з розрахунку 8 м2 на ванну, мінімальна площа (при 1 ванні) - 12 м2; лабораторії для приготування розчинів (площею не менше 10 м2) з витяжною шафою; приміщення для зберігання реактивів площею не менше 8 м2; роздягальні для хворих площею з розрахунку 2 м на 1 місце, яка з'єднується з ванним залом через шлюз;

1.11.3.В приміщенні обов'язково повинна бути самостійна припливно-витяжна вентиляція з обміном повітря в годину: в ванній залі - приплив +3, витягування -5; в шлюзі - приплив +3, витягування -4; в роздягальні - приплив +3, витягування -3.

Витяжна труба для викиду повітря повинна бути вище гребеня покрівлі будівлі;

1.11.4.Труби, які підводять сірководневу воду, повинні бути із полімерних чи інших матеріалів, стійких проти агресивних вод і газів.

Каналізаційні труби повинні бути азбестоцементними чи чавунними, покриті усередині і зовні бітумним чи бакелітовим лаком, або вінілінові.

Вся арматура (крани, ручки та інше) повинна бути з корозієстійких матеріалів; дерев'яні предмети покриті олійною фарбою на цинкових білилах (використовувати фарби на свинцевих білилах забороняється);

1.11.5.Всі хімічні речовини для приготування штучних сірководневих ванн зберігають під суворим контролем, під замком.

Розчини і соляну кислоту для приготування штучних сірководневих ванн зберігають в лабораторії в щільно закритій шафі в скляному посуді, закритому гумовою пробкою; в неробочий час лабораторію замикають.

1.12.Ванни радонові.

1.12.1.Ординарні радонові лабораторії відносяться до лабораторій II класу.

Приміщення для проведення радонових ванн з концентрацією 40 иКи/л. кожне на 100 ванн за зміну (кількість витрачаємого радону на одну ванну 8,0 мк Ки/л) відносяться до лабораторій З класу.

Починаюча доза, яку отримає обслуговуючий персонал на робочому місці, не повинна перевищувати на тиждень 0,1 БЕР.

1.12.2.Ординарна лабораторія для приготування концентрованого розчину радону повинна бути площею не менше 10м на 1 барботер, на кожний наступний барботер по 6 м2.

1.12.3.Для проведення радонових процедур (ванн, зрошення та інше) повинні бути приміщення: для чекання, роздягальня, ванні кімнати, кімната відпочинку, кабінет лікаря, душова кімната для персоналу.

1.12.4.В приміщенні радонових ванн повинна встановлюватись витяжна шафа для зберігання порціонних склянок з розчином радону.

1.12.5.Ординарна лабораторія і ванні кімнати повинні розміщатись в окремому крилі (відсічі) будівлі, ізольованим від інших лікувально-процедурних кімнат.

Інші приміщення (кабінет лікаря, чекальня та інш.) можуть бути загальними з іншими приміщеннями водолікарні.

1.12.6.Кабінети з ваннами слід розташовувати між службовим коридором і коридором для хворих.

1.12.7.Радонова лабораторія повинна бути з'єднана з службовим коридором, який з'єднує ванні кабінети, і максимально віддалена від інших приміщень.

1.12.8.Стіни і підлога приміщень радонової лабораторії повинні бути гладкими, стіни пофарбовані олійною фарбою світлих тонів, підлога укрита лінолеумом, пластиком чи метлаською плиткою.

1.12.9. Радонова лабораторія і приміщення для радонових ванн повинні бути обладнані самостійною системою припливно-витяжної вентиляції з повітрообміном в годину: приплив +4, витягування -5.

Викид повітря з лабораторії і приміщень для радонових ванн здійснюється через витяжну трубу з дефлекторним збудником, яка виступає не менше ніж на 1 м над гребенем даху.

1.12.10.Місце забору повітря в припливну вентиляцію повинно знаходитись на відстані не менше 20 м по горизонталі від місця викиду.

1.12.11.Вмикання вентиляції повинно виконуватись поза приміщенням, яке вентилюється. Вмикають її до початку роботи.

Вимикати її протягом робочого дня забороняється.

1.12.12.Концентрація радону і дочірніх продуктів розпаду в робочих приміщеннях не повинна перевищувати З 10~п Ки/л, в суміжних - Г 10"11 Ки/л.

Приховане число альфа-розпадів дочірніх продуктів радону в 1 л. повітря робочих приміщень не повинно перевищувати 5040, в суміжних - 504.

1.12.13.Ординарна радонова лабораторія повинна бути обладнана спеціальною витяжною шафою для барботера з розчином солей радію і шафою для приготування і розливу розчину радону.

1.12.14.Шафи повинні забезпечувати достатній захист від гамма-випромінювання і забруднення повітря радоном і його дочірніми продуктами, щоб доза, яку отримує персонал на даному робочому місці, не перевищувала 0,1Р за тиждень.

1.12.15.Для запобігання забруднення повітря лабораторії радоном і дочірніми продуктами його розпаду швидкість руху повітря в робочих прорізах витяжних шаф при відкритих стулках повинна бути не менше 0,7 м/сек.

1.12.16.При відсутності типової шафи для розливу в бутили з концентрованим водяним розчином радону з передньої, нижньої і бокових поверхонь слід екранувати шаром свинцю товщиною 2,5-3 см.

Барботер повинен бути поміщеним в контейнер з стінками з свинцю товщиною 2,6 см і встановлений в витяжну шафу; передню стінку контейнера слід додатково екранувати свинцевими блоками товщиною 5 см.

1.12.17.При розстановці обладнання шафу для барботера і шафу для бутилу з концентрованим розчином радону слід встановлювати на відстані не менше 2 м один від одного з тим, щоб знаходячись на одному робочому місці, персонал не підпадав під опромінювання від другого джерела випромінювання.

1.12.18.Не допускаються до роботи в радонолікувальнях жінки на протязі всього періоду вагітності і годування дитини.

1.13. Души.

1.13.1.Приміщення для душового залу повинно бути площею 25м2. В ньому встановлюють душеву кафедру, душові установки ( для циркулярного, дощового, висхідного, струменевого та інше) та сидячу ванну.

1.13.2.Душову кафедру встановлюють так, щоб при проведенні струменевого душа вона знаходилась на відстані 3,5-4 м від хворого. Пряме денне світло повинно падати на хворого.

На висоті 1-1,25 м від підлоги до стіни прикріплюють металевий поручень, за який повинен триматися хворий під час прийому струменевого душа.

1.13.3.Окремі душові установки і сидячу ванну розділяють перегородками з товстого непрозорого скла або бетону, облицьованого білою плиткою, висотою 2м. перегородки не повинні доходити до підлоги на 10-15 см.

1.13.4. Площа окремих кабін для душових установок повинна бути не менше 1-1,5 м2.

Дощовий душ встановлюють на висоті 1,8 м від підлоги з нахилом площини душової сітки до підлоги 15-20°.

1.13.5.Душова кафедра повинна мати самостійну підводку гарячої і холодної води; при цьому тиск гарячої і холодної води повинен бути однаковим (2-2,5 кг/см ).

1.13.6. При душовій залі передбачається роздягальня для хворих площею не менше 10м2; площа одного місця для роздягання, включаючи проходи до душу 2 м2.

1.13.7.Для процедур підводного душа-масажа виділяють приміщення площею не менше 18м2 при його ширині не менше 3,5 м.

Ванну місткістю 400-600 л встановлюють так, щоб підхід до неї був можливий з трьох сторін.

Установка для душа-масажа монтується за ножним кінцем ванни з дотриманням всіх вимог по електробезпеці.

1.13.8.Оздоблювання приміщення для підводного душа-масажа повинно відповідати п.1.8.2.

1.13.9.Електромагнітний пускач апарата для підводного душа-масажа повинен бути герметичним та заземленим. Корпус апарата теж необхідно заземлювати.

1.13.10.Для укутування хворих виділяють окреме приміщення з розрахунку 6 м на і кушетку, але не менше 12м.

В цьому приміщенні встановлюють умивальник з гарячим і холодним водопостачанням.

1.14.Електропроводка і пускове обладнання в приміщеннях, пов'язаних з проведенням водних процедур, повинні бути герметичними.

2.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.В залежності від виконуваної роботи одягти спецодяг та засоби індивідуального захисту.

2.2.Перевірити справність апаратів, електрообладнання та заземляючі пристрої до них.

2.3.Підготувати необхідні матеріали, препарати, розчини.

2.4.При необхідності і де потрібно включити припливно-витяжну вентиляцію.

2.5.Перевірити роботу витяжних шаф.

3.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Балони з вуглекислотою, азотом, киснем від місця зберігання до місця встановлення доставляти на спеціальних візках.

3.2.При роботі з кисневими балонами необхідно дотримуватись наступного:

3.2.1.Щоб запобігти вибуху, балони з киснем не повинні мати замаслених частин чи прокладок; до них не можна торкатися предметами, які покрити чи просочені маслом.

3.2.2.Балони з киснем повинні бути забезпечені спеціальним редукційним клапаном.

3.2.3.Балони необхідно оберігати від падіння і ударів.

3.2.4.Не виконувати під чеканку, підварювання, підтягування накидних гайок і болтів фланцевих з'єднань кисне проводів, які знаходяться під тиском; не підмотувати різьбові з'єднання льоном, коноплею, а також промащені фарбами та іншими матеріалами, в яких є жири.

3.3.При приготуванні і проведенні сірководневих ванн в повітря виділяється сірководень, гранично допустима концентрація 0,01 мг на 1 л повітря, тому необхідно користуватися вентиляцією згідно з п. 1.10.3.

3.4.Під час прийому хворим сірководневої ванни, остання повинна бути покритою дерев'яною решіткою, на яку застелюється вологе простирадло.

Над простирадлом залишається тільки голова хворого.

3.5.Приготування розчинів для штучних сірководневих ванн виконують в витяжній шафі лабораторії.

Швидкість руху повітря в робочому прорізі витяжної шафи повинна бути не менше 0,7 м/с.

3.6.Поглинальна доза, яку отримує обслуговуючий персонал на робочому місці при радонових ваннах повинна не перевищувати за тиждень 0,1 бер.

3.7.При приготуванні і розливі концентрованого розчину радону необхідно слідкувати за герметичністю радонової установки (систем: барботер-бутиль, бутиль-дозатор).

3.8.Водний розчин радону за допомогою дозатора розливають у порційні склянки (пляшки) ємністю 100 мл з герметичне загвинчуваними кришками. 3.9. В процесі приготування концентрованого розчину радону і розливання

Його по склянкам слід по можливості як на далі знаходитись від барботера з розчином солей радію і бутиля з концентрованим розчином радону.

Струшувати бутиль з концентрованим розчином радону слід виконувати за допомогою шюттель-апарата,

3.10.Виливання водного розчину радону і повітряно-радонової суміші з бутилу для приготування концентрованого розчину радону слід виконувати за допомогою водоструминного насоса, відвідна труба якого герметичне приєднана до каналізації.

3.11.При тривалій перерві в роботі 1 раз в 1-2 місяці необхідно на декілька секунд відкривати боковий кран барботера з розчином препарату радію для усунення підвищеного тиску, який утворюється внаслідок утворення в розчині гримучого газу.

При цьому повинні бути прийняті заходи, які виключають можливість попадання в повітря радону, який виділяється з барботера (робота в витяжні шафі та інше).

3.12.В випадках ламання барботера розчин солей радію слід перелити в запасний барботер.

В таких випадках розчин переливає запрошений спеціаліст-хімік з дотриманням всіх необхідних при цьому заходів обережності в присутності особи, яка обслуговує радонову лабораторію.

При переливанні розчину по можливості необхідно усунути проникання радону з барботера в приміщення лабораторії (любим способом закрити утворений отвір барботера) та забезпечити постійну роботу вентиляції.

Припаювати старі частини чи напаювати нові на зламаний барботер при наявності в ньому розчину препарату радію забороняється.

3.13.При випадковому розливанні концентрованого розчину радону, на 2-3 години припиняють роботу і виходять з лабораторії, залишаючи вентиляцію включеною; після закінчення цього строку розлитий розчин радону витирають ганчіркою.

3.14. Рівень забруднення робочих поверхонь в виробничих приміщеннях довго живучими альфа-активними ізотопами ( радій, полоній) не повинен перевищувати вказаних в таблиці (в альфа-частинках ер. 150 см в 1 хвилину).

Об'єкт забруднення	До очищення	Після очищення
Руки	75	Фон
Спецбілизна і рушник	75	Фон
Спецодяг бавовняний	500	100
Плівковий одяг	500	200
Рукавиці з зовнішньої сторони	500	100
Спецвзуття з зовнішньої сторони	500	200
Робочі поверхні і обладнання	500	200

Примітка: Забрудненість тіла не допускається.

3.15.Контроль якості захисту і роботи вентиляції повинен виконуватись при вводі лабораторії в експлуатацію, заміні барботера, ремонті вентиляції не рідше 1 разу в З місяці в процесі експлуатації лабораторії і ванних залів.

3.16.Контрольні визначення концентрації радону і дочірніх продуктів його розпаду в повітрі приміщень і доз гамма-випромінювання в цих приміщеннях повинні виконувати працівники радіологічних відділів і санітарно-епідеміологічних станцій згідно з діючими інструкціями по організації дозиметричного контролю в приміщеннях для радонолікувальних процедур.

3.17.Проби повітря повинні відбиратись в наступних приміщеннях:

- в лабораторіях - під час приготування концентрованого розчину радону і розливу його по склянкам;

- в ванних кімнатах - в середині і в кінці робочого дня; в суміжних приміщеннях під час проведення радонотерапевтичних процедур.

3.18.При виявленні підвищених (проти допустимих) концентрацій радону чи його продуктів розпаду в повітрі приміщень повинні бути виконані додаткові заміри для встановлення причин перевищення концентрацій.

Всі проби повинні відбиратись при включеній вентиляції.

3.19.Контроль забруднення поверхні довго живучими альфа-активними ізотопами (радієм, полонієм) проводять методом мазків, які беруть з рук, одягу персоналу, технічного обладнання і робочих поверхонь.

Активність мазків слід вимірювати через 6 годин після їх відбору, коли повністю розпадуться всі дочірні продукти радону і через 4 доби, коли розпадуться дочірні продукти радону. Останні можуть бути в пробах відібраних в лабораторіях, забезпечених радіймезоторієвими препаратами.

3.20.В експлуатаційних приміщеннях, а також при зберіганні розчину (який не використовується) солей радію мазки відбирають не рідше 1 разу в 3 місяці.

Мазки відбирають також при зміні умов праці в відділеннях які експлуатуються, вводі в експлуатацію нових відділень і аварійних ситуаціях в лабораторії.

Особливо ретельно необхідно перевіряти забрудненість довго живучими альфа-активними ізотопами самого барботера з солями радію (крани і корпус барботера, контейнер, в якому він знаходиться).

3.21.При виявленні значного забруднення довго живучими альфа-активними ізотопами робочих поверхонь і обладнання в лабораторії проводять повний профілактичний ремонт.

Для цього барботер з солями радію і все забруднене обладнання, яке не піддається дезактивації передають на могильник для радіоактивних відходів.

Знімають покриття з підлоги, штукатурку з стін і стелі, фарбу з віконних рам та інше, все це розміщують в пластикатові мішки і передають на пункт захоронення радіоактивних відходів.

3.22.Всю цю роботу виконують під контролем дозиметра, потім роблять повний ремонт приміщення (настилання підлоги, штукатурку і фарбування стін, дверей, вікон та інше) з наступним дозиметричним контролем на забрудненість альфа-активними ізотопами всього приміщення, яке ремонтувалось.

3.23.Робота в оглядових каналізаційних колодязях допускається тільки після видалення з них газу.

Робітники при роботі в оглядових колодязях повинні бути забезпечені шланговими респіраторами і рятувальною вірьовкою, яку утримують на поверхні 2 робітники.

Для освітлення в колодязях застосовують вибухозахищені світильники напругою 12В з захисною металевою сіткою..

Оглядові колодязі повинні бути постійно зачиненими міцними кришками на рівні землі.

4.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Вимкнути електроприлади та все обладнання.

4.2.Прибрати робоче місце.

4.3.Препарати, хімікати, розчини прибрати у відведене для них місце.

4.4.Привести до ладу інструментарій і покласти у відведене для нього місце.

4.5.Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту привести в порядок і покласти у відведене для нього місце.

4.6.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.7.Доповісти керівникові про всі незгоди які були під час роботи.

5.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійні ситуації можуть виникнути в разі: ураження електричним струмом, виходу з ладу водопостачання, витікання газу з балонів, вибух балонів з киснем, підвищена загазованість приміщення, розлив розчину солей радію, вихід з ладу барботера, підвищена забрудненість довго живучими альфа-активними ізотопами, вихід з ладу вентиляції та інше.

5.2.В разі аварійної ситуації забороняється допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, повідомити про те, що сталося керівника робіт.

5.3.На випадок аварії необхідно мати черговий комплект одягу: пластикатовий фартух з нагрудником, пластикатові нарукавники, гумові рукавиці, калоші.

Особи, які зайняті ліквідацією аварій, повинні бути забезпечені індивідуальними дозиметрами.

Результати дозиметричного контролю необхідно фіксувати в спеціальному журналі.

5.4.При аваріях, які супроводжуються розливом розчинів солей радію, місце розливу розчина декілька раз протирають ватою, змоченою 5% розчином соляної кислоти.

Робота по ліквідації аварії повинна виконуватись в спецодязі з обов'язковим застосуванням дистанційного інструментарій (пінцет, корнцанг та інше).

Після закінчення роботи слід зняти спецодяг і гумові рукавички, вимити руки теплою водою з милом, Персонал проходить дозиметричний контроль.

Забруднені розчином радію вату, розбитий барботер, а також пінцет, корнцанг, рукавиці необхідно помістити в банку з притертою пробкою, банку покласти в контейнер.. Банка підлягає захороненню в загальноміських могильниках для радіоактивних відходів.

Після аварії робота в лабораторії припиняється до проведення контрольних замірів та видачі представниками санепідемінспекції і рентгено-радіологічної станції дозволу на продовження роботи.

5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.6.Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку допомогу.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ В КАБІНЕТАХ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де є кабінети стоматологічного профілю.

1.3. До роботи в кабінетах стоматологічного профілю допускати осіб не молодше 18 років, які мають спеціальну медичну освіту (в залежності від профілю), пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.4. Медичний персонал інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та медперсоналу кабінету.

1.5. Власник повинен застрахувати медперсонал кабінету від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я медперсоналу з вини власника, медперсонал має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції медперсонал несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. Крім даної інструкції медперсонал кабінету стоматологічного профілю повинен виконувати інструкції по безпечній експлуатації обладнання, яке експлуатується, розробленими заводами-виготівниками.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на медпрацівників кабінетів стоматологічного профілю:

1.8.1. Ураження електрострумом.

1.8.2. Подразнення шкіри рук хімічними препаратами.

1.8.3. Дія різноманітних аерозолів на організм.

1.8.4. 3орова напруга.

1.8.5.Нервово-емоційна напруга.

1.8.6.Травми обличчя при зніманні зубного каменю

1.9.Медперсонал кабінетів забезпечуєте спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з колективним договором (угодою) в залежності від роботи яка виконується.

1.10.Вимоги до приміщень кабінетів стоматологічного профілю.

1.10.1.Стоматологічні кабінети (терапевтичні, хірургічні, ортопедичні, ортодонтичні) повинні мати на одне основне стоматологічне крісло 14м і по 7 м2 на кожне додаткове.

При наявності додаткового крісла універсальної стоматологічної установки площа на додаткове крісло збільшується до 10 м2,

1.10.2.Висота кабінетів повинна бути не менше 3 м, а глибина при односторонньому природному освітленні не повинна перевищувати 6 м.

1.10.3.Стіни кабінетів повинні бути гладкими, без щілин. Всі кути і місця з'єднання стін, стелі і підлоги повинні бути закругленими, без карнизів і прикрас.

1.10.4.Стіни кабінетів хірургічної стоматології і стерилізаційної облицьовують на висоту не нижче 1,8 м, а операційної - на всю висоту полив'яною плиткою.

Вище панелі виконується фарбування олійною чи водоемульсійними фарбами.

1.10.5.Стіни кабінетів ортопедичної стоматології і основних приміщень зуботехнічної лабораторії на висоту дверей фарбуються алкидностирольними, полівінілацетатними, олійними фарбами чи нітроемаллю.

Вище панелі виконується фарбування силікатними чи клейовими фарбами.

Стеля стоматологічних кабінетів, операційних, передопераційних, стерилізаційних і приміщень зуботехнічних лабораторій фарбуються водоемульсійними, олійними чи силікатними клейовими фарбами в білий колір.

1.10.6.В спеціальних виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії на висоту дверей стіни лицюються полив'яною плиткою.

Вище панелі виконується фарбування силікатними чи клейовими фарбами.

1.10.7.Підлога повинна настелятися рулонним полівінілхлорид ним матеріалом (вініпластом, лінолеумом) та не мати щілин, для чого всі шви зварюються при допомозі спеціальних горілок чи високочастотного зварювання.

В кабінетах хірургічної стоматології та операційних допускається керамічна плитка.

1.10.8.Підлога в приміщеннях зуботехнічної лабораторії повинна бути: в основних - з рулонних полівінілхлорид них матеріалів (лінолеуму); в спеціальних - з керамічної плитки.

1.10.9.Колір поверхонь стін і підлоги в лікувальних кабінетах повинен бути світлих тонів з коефіцієнтом відбиття 40 % (салатний, охра).

1.10.10.Двері і вікна фарбуються емалями чи олійною фарбою в білий колір.

Дверна та віконна фурнітура повинні бути гладкою, легко піддаватись чищенню.

1.11.Вимоги до обладнання кабінетів стоматологічного профілю.

1.11.1.В терапевтичних та ортопедичних стоматологічних кабінетах повинно розміщатись не більше трьох, а в хірургічних - не більше двох крісел, з обов'язковим розділенням робочих місць лікарів, непрозорими перегородками висотою до 1,5 м.

1.11.2.В кабінетах з одностороннім природним освітленням стоматологічні крісла встановлюються в один ряд повздовж світло несучої стіни.

1.11.3.Для роботи з полімерними матеріалами в кабінеті повинна бути встановлена витяжна шафа, яка повинна відповідати наступним вимогам:

1.11.3.1.У відкритому робочому отворі шафи розміром 30 х 60 см автономна механічна тяга повинна забезпечувати швидкість руху повітря не менше 0,7 м/с.

1.11.3.2.Видалення повітря повинно відбуватися з усіх зон шафи. 1.11.4.Робоче місце зубного техніка в основному приміщенні повинно мати:

1.11.4.1.Спеціальний зуботехнічний стіл розміром 1,0 х 0,7 м.

1.11.4.2.Електрошліфувальну машину з місцевим відсасуванням пилу.

1.11.4.3.Підвід газу (допускаються безпечні спиртові горілки чи електронагрівальні прилади).

1.11.5.Основні приміщення зуботехнічних лабораторій повинні обладнуватись вбудованими в стіни негорючими шафами (сейфами) для зберігання дорогоцінних матеріалів.

1.11.6.На підводах води до універсальних стоматологічних установках слід передбачати пристрої для відключення подачі води.

1.11.7.Стічні води від раковин з гіпсовочних перед спуском в каналізацію повинні звільнятись від гіпса.

1.11.8.В лікувальних кабінетах і приміщеннях зуботехнічної лабораторії повинні бути окремі раковини для миття рук персоналу, обладнані кранами з ліктьовим чи ножним управлінням і спеціальні ванни для інших виробничих цілей (миття інструментів, посуду, інвентарю та інше).

1.11.9.В кожному стоматологічному кабінеті повинен бути стіл для стерильних матеріалів і інструментарію.

1.11.10.В приміщеннях для чекання, приймальнях повинні встановлюватись емальовані чи фарфорові плювальниці.

1.11.11.Стоматологічні кабінети і зуботехнічні лабораторії повинні забезпечуватись аптечками з набором необхідних медикаментів для надання негайної і першої допомоги, а також дезінфікуючі засоби.

1.12 .Вимоги до опалення та вентиляції:

1.12.1.На постійних робочих місцях, де лікарі і зубні техніки знаходяться більше 50 % робочого часу чи більше двох годин безперервно (стоматологічні кабінети, основні приміщення зуботехнічної лабораторії) параметри мікроклімату повинні бути.

Сезон	Температура, °С	Відносна вологість	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний (середньодобова температура зовнішнього повітря +10 і нижче)	18-28	60-40	0,2
Теплий (середньодобова температура зовнішнього повітря +10 і нижче)	21-25	60-40	0,2

1.12.2.На місцях тимчасового перебування (спеціальні приміщення зуботехнічних Лабораторій).

Сезон

Температура,

°С

Відносна вологість

Швидкість руху повітря, м/с

Холодний і перехідний

17-25

Не більше 75

0,2-0,3

Теплий

не більше 28

Не більше 65

0,2-0,5

1.12.3.Нагрівальними приладами в системі центрального опалення, як правило повинні бути чавунні радіатори з гладкою поверхнею, яка допускає легке очищення; розміщаються тільки під вікнами, за винятком кутових приміщень.

1.12.4.В кабінетах слід передбачати загально обмінну припливно-витяжну вентиляцію з кратністю повітрообміну 3 рази за годину по витяжці та 2 рази за годину по припливу.

В приміщенні операційної повинна бути тільки загально обмінна припливна вентиляція.

1.12.5.Незалежно від наявності загально обмінної припливно-витяжної вентиляції повинні бути:

1.12.5.1.Легко відкриваючі фрамуги чи кватирки у всіх приміщеннях.

1.12.5.2.Витяжні шафи з механічною витяжкою в терапевтичних і ортопедичних кабінетах, в стерилізаційних та паяльних.

1.12.5.3.Місцеві відсоси пилу на робочих місцях зубних техніків в основних приміщеннях та у кожної полірувальної машини в полірувальних.

1.12.5.4.Витяжні зонти в ливарних над піччю відцентрового лиття, над газовою плитою в паяльній, над нагрівальними приладами і робочим столом в полімеризаційній.

1.12.5.5.Прилади (механізми), які виділяють забруднене пилом та частками металу повітря, повинні обладнуватись відповідними фільтрами.

1.13.Вимоги до природного та штучного освітлення.

1.13.1.Всі приміщення кабінетів і зуботехнічних лабораторій повинні мати штучне освітлення.

1.13.2.Світловий коефіцієнт (відношення заскленої поверхні вікон до площі підлоги) у всіх стоматологічних кабінетів і основних приміщень зуботехнічної лабораторії повинен складати 1:4-1:5, а в інших виробничих приміщеннях - не нижче 1:8.

1.13.3.Стоматологічні кабінети, полірувальні приміщення зуботехнічної лабораторії, крім загального, повинні мати і місцеве освітлення в вигляді:

1.13.3.1.Рефлекторів при універсальних стоматологічних установках на робочих місцях терапевтів і ортопедів.

1.13.3.2.Спеціальних (бажано безтіньових) рефлекторів для кожного робочого місця хірурга.

1.13.3.3.Світильників на кожному робочому місці зубного техніка в основних і полірувальних приміщеннях.

1.13.4.Світильники загального і місцевого освітлення повинні мати відповідну захисну арматуру, яка запобігає ослігоповальної дії ламп.

1.14.Медперсонал кабінетів стоматологічного профілю повинен:

1.14.1.Знати будову та правила безпечної експлуатації обладнання на якому працює.

1.14.2.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.14.3.Користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

1.14.4.Не захаращувати своє робоче місце.

1.14.5.Не відволікатись при роботі.

1.14.6.Виконувати ту роботу і на тому обладнанні на якому доручено керівником робіт та проінструктований.

1.14.7.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.14.8.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.14.9.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 .Перевірити стан засобів індивідуального захисту і при необхідності одягти їх.

2.2.Перевірити наявність інструментарію, необхідних матеріалів, обладнання, препаратів.

2.3.Перевірити стан і дію витяжних шаф, цілісність проводів, вилок, розеток. Не дозволяється вмикати обладнання, якщо проводи переломилися, мають пошкоджену ізоляцію.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Лікарям-стоматологам працювати в сидячому положенні рекомендується не більше 60 % робочого часу, решту - стоячи і переміщуючись по кабінету.

В сидячому положенні повинні виконуватись маніпуляції, які потребують тривалих, точних рухів при гарному доступі.

Стоячи виконуються операції, які супроводжуються значним фізичним зусиллям, короткотермінові при утрунему доступі.

3.2.Під час препарування каріозних порожнин та при обточуванні зубів швидкообертовими бормашинами чи турбінами, необхідно захищати органи дихання лікаря і помічника чотиришаровими масками з стерильної марлі, від аерозолів, які при цьому утворюються.

Маски слід міняти через 4 години та обов'язково кип'ятити продовж 15 хв. з моменту закипання, при роботі З Фото полімеризаційною лампою для захисту очей одягнути захисні окуляри.

При зніманні зубного каменю для захисту обличчя одягнути захисний щиток.

3.3.Підбирання інструментів з дрібними робочими частинами (бурів, пульпоекстракторів та інше) необхідно виконувати в умовах достатнього освітлення (у вікна чи світильника місцевого освітлення для зниження зорової напруги).

3.4.При будь-якому пошкодженні необхідно відключити обладнання від електромережі та дати заявку медтехніку.

3.5.Для збереження нормального стану шкіри в процесі роботи слід:

3.5.1.Мити руки водою кімнатної температури (рекомендується біля +20°С) до і після прийому кожного пацієнта.

3.5.2.Ретельно просушувати шкіру рук після миття сухим індивідуальним рушником.

3.5.3.Не допускати попадання на відкриті поверхні шкіри лікарських алергенів (антибіотиків, новокаїну, полімерів, гіпсу та інше).

3.5.4.3астосовувати нейтральні пережирені сорта мила.

3.5.5.Обробляти шкіру рук перед початком роботи кремами.

3.5.6.Пом'якшувати шкіру рук сумішшю гліцерину, води, нашатирного та етилового спирту в рівних частинах після роботи і на ніч.

3.6.Для недопущення передачі інфекції необхідно:

3.6.1.Після проведення гнійної операції чи лікуванні необхідно обробити руки одним з препаратів: 80 % етиловим спиртом; 0,5 % розчином хлоргикседина

Біоклюконата в 70 % етиловому спирті; 0,5 % (1,125 % по активному хлору) розчином хлораміну, а потім вимити теплою водою температурою +40°С.

Посудини з розчинами встановлюють в стоматологічних кабінетах.

3.6.2.При санітарній обробці рук етиловим спиртом чи хлоргексидином препарат наносять на долонні поверхні кисті в кількості 5-8 мл і втирають в шкіру повздовж 2 хв.

3.6.3.Обробка рук розчинами хлораміну виконують в тазу, куди наливають 3 л. розчину. Руки занурюють в розчин і миють продовж 2 хв. Вказаний розчин придатний для 10 обробок.

3.7. Роботи, пов'язані з забрудненням рук слиною, виділеннями з ран, збиранням і переносом плювальниць та інше потребують захисту рук персоналу гумовими рукавичками.

3.8.Приготування розчинів демеркурізаторів, індикаторного паперу і проведення демеркурізаційних робіт проводиться згідно рекомендацій викладених у додатку № 1.

3.9.Санітарно-протиепідемічний режим.

3.9.1.Використане стоматологічне обладнання і інструментарій повинен підлягати перед стерилізаційній очистці з метою видалення з них білкових, жирових, механічних забруднень, а також лікарських препаратів.

3.9.2.Передстерилізаційне очищення стоматологічного інструментарію виконують ручним способом чи механізовано за допомогою спеціального обладнання з застосуванням спеціальних миючих розчинів.

3.9.3.Передстерилізаційну обробку ручним способом проводять в наступній послідовності:

3.9.3.1.Кожний інструмент попередньо ополіскують проточною водою в окремій ванні продовж ЗО сек.

3.9.3.2.Повністю занурюють інструменти на 15 хв. в бачок з горячим (з температурою +50°С) миючим розчином, який складається з комплексу 0,5 % розчину перекису водню з 0,5 % розчином миючого засобу.

3.9.3.3.Миють інструменти в цьому розчині йоршами та ватномарлевими тампонами продовж ЗО сек.

3.9.3.4.Ополоскують проточною водопровідною водою з розрахунку 200 мл води на кожний виріб, а потім дистилірованою водою продовж ЗО сек.

3.9.3.5.Осушують в сухо повітряному стерилізаторі горячим повітрям при температурі 80-85°С до повного зникнення вологи.

3.9.4.Механізоване перед стерилізаційне очищення повинно виконуватись за допомогою апаратів і обладнання струменевим методом, ультразвуком чи йоршуванням з застосуванням миючих засобів.

Методика проведення механізованої очистки повинна відповідати інструкції по експлуатації, яка додається до обладнання.

3.9.5.Миючий розчин після обробки інструментарію, забруднений кров'ю, негайно виливається та замінюється новим.

3.9.6.Стоматологічний інструментарій, який застосовувався при гнійних операціях і при лікуванні інфекційних хворих перед стерилізаційним очищенням підлягає обов'язковому знезаражуванню в комплексі 3 % перекису водню з миючими засобами при температурі 50°С на протязі ЗО хв. чи «потрійним розчином» на протязі 45 хв., після чого виконуються вищевказані етапи перед стерилізаційної обробки.

3.9.7.Контроль якості перед стерилізаційної обробки стоматологічного інструментарію та виробів слід виконувати методами, рекомендованими “Методическими указаниями по передстерилизанионної очистке изделий медицинского назначения” № 28-6/13 от 08.06.82 г.

3.9.8.Контролю підлягають 1 процент інструменту (але не менше 3-5 виробів одного найменування) одночасно обробленого інструментарію.

3.9.9.Якість перед стерилізаційної обробки інструментів перевіряють шляхом постановки бензидинової, амідопірінової чи ортотолідонової проб і визначення залишкової кількості лугових компонентів миючого препарату при допомозі постановки проби з фенолфталеїном.

3.9.10.Інструменти чи вироби, які дали позитивні проби на кров, обробляють повторно, а ті які утримують залишкову кількість миючих засобів - повторно промивають проточною водою.

3.9.11.Всі вироби (інструменти, перев'язочні матеріали, посуд та інше) які стикалися з раненою поверхнею, контактували з кров'ю чи ін'єкційними препаратами, а також з слизовою оболонкою і можуть викликати її пошкодження повинні підлягати паровій, повітряній чи хімічній стерилізації.

3.9.12.При роботі в кабінетах терапевтичної стоматології 1 раз в місяць необхідно проводити особливе прибирання - обробка всього приміщення, меблів і

Обладнання, особливо робочі місця лікарів у крісла і біля витяжної шафи, підкисленим розчином перманганату калію шляхом пульверизації чи протирання ганчіркою, змоченою в цьому розчині.

Через годину протирається насухо, використаний матеріал видаляється в сміттєзбірник.

Весь інвентар для цього прибирання повинен бути окремим, не використовуватись в інших приміщеннях і зберігатись в нижньому відділенні витяжної шафи.

3.9.13.Прибирання стоматологічних кабінетів і приміщень зуботехнічних лабораторій проводять вологим способом не рідше 2 разів в день з використанням дезінфектантів.

3.9.14.Генеральне прибирання кабінетів хірургічної стоматології виконується один раз в тиждень з застосуванням дезінфектантів (комплекс 6 % перекису водню і 0,5 % миючого засобу).

Після дезінфекції приміщення опромінюють бактерицидними лампами.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Прибрати інструментарій, препарати і покласти у відведене для них місце.

4.2.Промити і продезінфікувати гумові рукавички, якщо вони застосовувались, замочивши їх в 0,5 % розчині хлораміну терміном на одну годину.

4.3.Вимкнути від мережі всі електроспоживачі.

4.4.Спецодяг медпрацівників, які мали контакт з амальгамою покласти в спеціально відведене для нього місце, окремо від інших медпрацівників.

4.5.Помити руки в залежності від виконуваної роботи одним з вищевказаного способу.

4.6.Доповісти керівнику про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може створитися в разі: ураження електричним струмом, розлиття препаратів, розлиття хімікатів, дезінфікуючих розчинів, вихід з ладу обладнання та інше.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ В КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНИХ

ЛАБОРАТОРІЯХ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де є клініко-діагностичні лабораторії.

1.3.По даній інструкції лаборанти інструктуються перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .

1.4.Власник повинен застрахувати лаборантів від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я лаборантів з вини власника, вони (лаборанти) мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції лаборант несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6.До роботи в клініко-діагностичних лабораторіях допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, мають спеціальну освіту відповідного профілю; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7. Основні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на лаборантів:

1.7.1.Отруєння, опіки та інші пошкодження, пов'язані з застосуванням отруйних і вогненебезпечних речовин, сильних кислот, лугу та інше.

1.7.2.Небезпеки, які виникають при роботі з спеціальними приладами, апаратами, обладнанням, скляним посудом та інше.

1.7.3.Можливість зараження персоналу при дослідженні інфекційних матеріалів.

1.7.4.Ураження електрострумом.

1.7.5.Підвищена загазованість робочої зони.

1.8. Лаборант повинен:

1.8.1.Знати правила безпечної експлуатації приладів, обладнання та апаратів з якими вони працюють.

1.8.2.Знати властивості та правила безпечної роботи з реактивами, хімікатами, матеріалами з якими вони будуть працювати та їх дію на організм людини.

1.8.3.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.4.Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктовані.

1.8.5.Виконувати інструкції з охорони праці в залежності від роботи, яка виконується.

1.8.6.Користуватися засобами індивідуального захисту.

1.8.7.Не виконувати вказівок, що суперечать правилам охорони праці.

1.8.8.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.8.9.Вміти подавати першу медичну допомогу потерпілому при нещасних випадках.

1.8.10.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9 Лаборантам видається спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту в залежності від профілю згідно з колективним договором (угодою).

1.10.Розміщення клінічно-діагностичної лабораторії в підвальних та напівпідвальних приміщеннях забороняється.

Лабораторія повинна мати 2 входу (службовий та для відвідувачів).

1.11.Поверхня стін і стелі повинні бути гладкими, які допускають легке очищення їх від пилу чи вологе прибирання приміщень.

1.12. В лабораторії, де по умовам експлуатації необхідно знезаражувати поверхні стін, проводять лицювання стін полив'яною плиткою на висоту 1,6 м.

В приміщеннях без лицювання стін, лицювання слід передбачати в місцях

Встановлення сантехнічних приладів, а також обладнання, яке викликає зволоження стін на висоту 1,6 м та шириною, яка дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 15 см на кожну сторону.

1.13.Ширина основних проходів до робочих місць чи між двома рядами обладнання повинна бути не менше 1,5 м з урахуванням виступаючих конструкцій стін.

1.14.Двері в виробничих приміщеннях лабораторій повинні відкриватися в сторону виходу з приміщення.

1.15.Підлога в лабораторних приміщеннях покривається лінолеумом чи реліном. В боксах гладкою плиткою.

1.16.Приміщення лабораторії повинні бути непроникливими для гризунів.

1.17.Клініко-діагностична лабораторія повинна бути забезпечена водопроводом, гарячим водозабезпеченням, каналізацією, центральним водяним опаленням та газом.

1.18.Виробничі приміщення лабораторії повинні бути обладнані водопровідними раковинами з підведенням холодної і гарячої води для миття рук персоналу та раковинами, призначених для миття лабораторного інвентарю та посуду.

1.19.Нагрівальні прилади опалення повинні мати гладку поверхню і бути доступними для легкої очистки.

1.20.На вводі газової мережі в лабораторію встановлюється загальний газовий кран, який закривають в кінці робочого дня.

Газові пальники на робочих столах і витяжних шафах повинні мати кран.

1.21.При найменших ознаках витікання газу і несправностях пальників слід припиняти роботу до усунення витікання газу та заміни пальників.

1.22.При користуванні спиртовим пальником (спиртівкою) не можна наливати спирт в неї, не загасивши її, тому що при наливанні спирту, його пари можуть спалахнути.

1.23.Спиртівка повинна мати металеву трубку та шайбу для ґнота. При їх відсутності може бути спалах парів спирту усередині резервуара та вибух спиртівки.

1.24.Приміщення лабораторії повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.

Вентиляційні установки повинні розміщуватись таким чином, щоб шум від них не заважав роботі персоналу.

Вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії повинна включатися до початку роботи.

1.25.Незалежно від наявності припливно-витяжної вентиляції, лабораторії повинні бути обладнані легко відкриваючими фрамугами чи кватирками в усіх приміщеннях, крім спеціальних боксів бактеріологічної лабораторії.

В літній період вікна виробничих приміщень повинні обладнуватись сітками від мух.

1.26.В приміщеннях для проведення досліджень сечі та калу, біохімічних, серологічних та гормональних дослідженнях слід встановлювати витяжні шафи з механічним спонуканням.

1.27.Швидкість руху повітря в повністю відкритих стулках витяжної шафи повинна бути 0,3м/сек.; при роботі з ртуттю - 0,4 м/сек., з сірководнем - 0,7 м/сек.

1.28.Дверці витяжної шафи під час роботи слід тримати максимально зачиненими (опущеними з невеликою щілиною внизу для тяги).

Відкривати можна тільки на час обслуговування приладів і установок. При піднятті дверці повинні закріплятися пристосуванням, виключаючим їх падіння.

1.29.Витяжні шафи призначені для роботи з застосуванням вогню повинні покриватись вогнестійкими матеріалами, а при роботі з кислотами і лугами антикорозійними матеріалами та мати бортики для запобігання стікання рідин на підлогу.

Витяжні шафи обладнуються електричними лампами в герметичній арматурі; вимикачі, яких розміщуються поза витяжною шафою.

1.30.Штепсельні розетки повинні розміщуватись на торцевій стороні робочого стола поза витяжної шафи; шнури до електроприладів обов'язково ізолюють гумовою трубкою.

1.31.Газові і водяні крани витяжних шаф повинні розташовуватись у передніх бортів (країв) і встановлені так, щоб не було можливості випадкового відчинення кранів.

1.32.Приміщення лабораторії повинно освітлюватись безпосередньо прямим природним світлом.

Відношення площі вікон до площі підлоги повинно бути 1:4 чи 1:5.

Електроплити, муфельні печі та інші нагрівальні прилади повинні встановлюватись на азбестовому чи іншому тепло ізолювальному матеріалі.

Не слід допускати попадання на них кислот, лугу, розчинів солі та інше.

1.33.Металеві корпуса всіх електроприладів та електродвигунів (автоклави, центрифуги, муфельні печі, сушильні шафи та інше) повинні бути обов'язково заземленими.

1.34.Лабораторні столи для мікроскопічних чи будь-яких інших точних досліджень, повинні розташовуватись біля вікон.

1.35.Верхня дошка лабораторного стола повинна виготовлятися з водонепроникного. кислото-лугостійкого та негорючого матеріалів.

Перед кожними аналітичними вагами необхідно мати світильники. 1.36.Балони з стиснутими газами повинні мати запобіжні ковпаки.

1.37.Балони не можна встановлювати в місцях, які освітлюються прямим сонячним променем; вони не повинні знаходитись поблизу нагрівальних приладів, приладів опалення і стикатися з електричними проводами.

Відстань від радіаторів та інших приладів опалення до балонів повинно бути не менше 1 м, а від печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем не менше 5м.

При наявності у приладів опалення екранів, які запобігають місцевому перегріванню, відстань між екраном і балоном повинна бути не менше 100 мм.

1.38.Балони повинні бути ретельно закріпленими в вертикальному положенні.

1.39. В коридорі на видному, доступному місці повинен бути щит з набором протипожежного інвентарю, установка пожежного гідранта та вогнегасника.

В приміщеннях, де виконується робота з нагрівальними приладами та вогненебезпечними і вибухонебезпечними реактивами, повинні знаходитись вогнегасник, ящик з сухим піском, азбестова чи суконна ковдра, совок і лопата.

1.40.В лабораторії повинні бути розроблені інструкції по кожному виду роботи, яка виконується лаборантами.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 .Отримати завдання від керівника робіт.

2.2.Одягти спецодяг та відповідні засоби індивідуального захисту.

2.3.Отримати відповідні хімікати, препарати та інші необхідні матеріали.

2.4.Перевірити стан приладів, апаратів та іншого обладнання необхідних при роботі.

2.5.Первірити справність електроприладів та електрообладнання.

Робота на несправних електроприладах та електрообладнанні забороняється.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.При експлуатації приладів та апаратів необхідно суворо дотримуватись правил (інструкцій), викладених в технічних паспортах, які додаються до приладів і обладнанні заводами-виготівниками.

3.2.При експлуатації центрифуги необхідно дотримуватись наступних вимог:

3.2.1.При завантаженні центрифуги склянками чи пробірками дотримуватись суворого попарного врівноваження.

3.2.2.Перед включенням центрифуги в електричну мережу слід перевірити, чи добре пригвинчена кришка до корпусу.

3.2.3.Вмикати центрифугу в електричну мережу слід повільно при допомозі реостата; після відключення треба дати змогу ротору зупинитись, гальмувати ротор рукою забороняється.

3.2.4.Після роботи центрифугу слід оглянути і протерти.

3.3.При експлуатації термостата необхідно дотримуватись наступних вимог:

3.3.1 .Забороняється ставити в термостат легкозаймисті речовини.

3.3.2.Запобіжні ковпаки від регулюючих пристроїв не можна знімати без електромонтера.

3.3.3.Чищення термостата виконувати після відключення його від мережі.

3.4.При експлуатації рефрижераторів (холодильників) не можна допускати їх перестановку та переміщення без участі спеціаліста.

3.5. Для попередження перевтомлення та псування зору при мікроскопію ванні та користуванні іншими оптичними приладами необхідно забезпечити правильне освітлення поля зору; передбачене для даного мікроскопа чи приладу; не закривати непрацююче око; працювати поперемінно то одним оком, то другим і робити перерви в роботі при втомленості очей.

3.6.Користуватися балонами, які не мають написів чи фарбування для даного газу, забороняється.

3.7.Переміщувати балони слід на спеціальних візках чи спеціальних носилках, так, щоб балони не стикались з іншими предметами.

3.8.Випуск газу з балона повинен виконуватись через редуктор, призначений тільки для даного газу. Вентиль відкривати повільно.

Не можна знаходитись перед редуктором по направленню осі штуцера вентиля, під час відкривання вентиля балона.

При спорожнюванні балона в ньому повинен залишитись надлишковий тиск не менше 0,5 кг/см2.

3.9.В приміщенні лабораторії забороняється:

3.9.1.Залишати без догляду запалені пальники та інші нагрівальні прилади; тримати поблизу запалених пальників вату, марлю, спирт та інші спалахуючи речовини.

3.9.2.Прибирати випадково пролиті вогненебезпечні рідини при запалених пальниках і включених електронагрівальних приладах.

3.9.3.Запалювати вогонь і включати струм, якщо в лабораторії пахне газом.

Попередньо слід визначити і ліквідувати витікання газу та провітрити приміщення.

Місце витікання газу визначається за допомогою мильної води.

3.9.4.Наливати в запалену спиртівку паливо; користуватись спиртівкою, яка не має металевої трубки і шайби для стискування.

3.9.5.Застосовувати бензин для розпалення примусів.

3.9.6.Виконувати роботи, пов'язані з перегонкою, екстрагуванням, розтиранням шкідливих речовин та інше при несправній вентиляції.

3.9.7.При роботі в витяжній шафі тримати голову під тягою.

3.9.8.Куштувати на смак і вдихувати невідомі речовини.

3.9.9.Нахиляти голову над посудиною, в якій кипить чи в якій налита будь-яка рідина.

3.9.10.Зберігати запаси отруйних, сильнодіючих, вибухонебезпечних речовин і розчинів на робочих столах і стелажах.

3.9.11 .Зберігати і застосовувати реактиви без етикеток.

3.9.12.Зберігати в робочих приміщеннях будь-які речовини невідомого походження.

3.9.13.Зберігати і приймати їжу, а також палити.

3.9.14.Зберігати особистий одяг в приміщенні лабораторії, а також уносити спецодяг додому.

3.9.15.Працювати без спеціального та санітарного одягу і запобіжних пристосувань.

3.9.16.Виконувати роботи, не пов'язані з завданням і не передбачені робочими інструкціями.

3.9.17.Сушити будь-що на опалювальних приладах.

3.9.18.Захаращувати проходи та коридори, а також підходи до засобів пожежогасіння.

3.10.Робота з отруйними, сильнодіючими, їдкими, вибухонебезпечними та вогненебезпечними речовинами і розчинами:

3.10.1.Отруйні речовини повинні зберігатися в окремій кімнаті в металевих шафах чи сейфах під замком і пломбою.

Кімната повинна бути обладнана водопроводом, каналізацією, вентиляцією та витяжною шафою.

Вікна кімнати, де зберігаються отруйні речовини, повинні бути обладнані металевими решітками, двері оббиті залізом.

3.10.2.Після закінчення роботи особливо отруйні речовини повинні розміщатись в металевих ящиках.

3.10.3.Ключі від кімнати і шаф, де зберігаються отруйні речовини, а також печатка чи пломби, повинні знаходитись у особи, відповідальної за збереження отруйних речовин.

3.10.4.В лабораторіях відповідальним за зберігання і витрати отруйних речовин та документи на них, є завідувач лабораторії (при його відсутності особа, на яку покладено керівництво лабораторією).

3.10.5.При надходженні отруйних речовин, особа відповідальна за їх збереження, повинна особисто перевірити відповідність речовин супровідним документам.

3.10.6.Доступ в кімнату, де зберігаються запаси отруйних речовин дозволяється особам, безпосередньо працюючим з ними, що оформляється наказом по підприємству.

3.10.7.Отруйні речовини підлягають предметно-кількісному обліку в окремих журналах пронумерованих, прошнурованих і скріплених печаткою та підписом керівника.

3.10.8.Облік отруйних речовин повинен проводитись по формі:

3.10.8.1.Приход (дата, звідки отримано та номер документу, кількість).

3.10.8.2.Витрати (дата, кому видано, на що витрачено, кількість).

3.10.8.3.Залишок.

3.10.9.По аналогічній формі ведеться журнал обліку сильнодіючих, вибухонебезпечних, вогненебезпечних речовин і розчинів.

3.10.10.Відпускання отруйних речовин для поточної роботи повинно виконуватись тільки по письмовому дозволу керівника та по вимозі підписаній завідувачем лабораторії (чи іншими відповідальним особами) з указанням в ній прізвища особи, яка отримує цю речовину.

При цьому на кожну упаковку повинні наклеюватися етикетки з зазначенням найменування отруйної речовини та з зображенням схрещених кісток, черепа з написом: “Отрута” та “Поводись з обережністю”.

3.10.11.Перед відпусканням отруйних речовин лабораторіям особа відповідальна за їх збереження, повинна особисто перевірити обґрунтування для відпуску, відповідність відпускаємої речовини супроводжувальним документам та правильність упаковки, після чого розписатися в копії вимоги.

3.10.12.Роботу з отруйними речовинами можна доручати тільки працівникам які пройшли спеціальне навчання по безпечній роботі з ними і інструктаж.

3.10.13.Розфасовка, подрібнювання, змішування та відмірювання отруйних та сильнодіючих речовин повинно виконуватись тільки в витяжних шафах за допомогою спеціально виділених для цього приладів і посудин (ваги, лійки, ступи, циліндр та інше).

3.10.14.Нагрівання отруйних речовин повинно виконуватись тільки в кругло донних колбах. Нагрівати колби на відкритому вогні забороняється.

3.10.15.Роботу з отруйними речовинами слід виконувати в гумових рукавицях, захисних окулярах, при необхідності в протигазі.

3.10.16.Наповнення посудин отруйними речовинами, концентрованими кислотами і лугами слід виконувати сифоном чи спеціальними піпетками з гумовою грушею.

3.10.17.Після закінчення роботи слід ретельно помити руки, а в відповідних випадках почистити зуби та прополоскати рот.

3.10.18.Концентровані розчини кислот повинні зберігатись в спеціальних бутлях з притертою пробкою, поверх якої необхідно надягати скляний притертий ковпак.

3.10.19.При забрудненні сильнодіючими та отруйними речовинами спецодягу та рушника, їх слід негайно замінити і передати для нейтралізації та прання.

3.10.20.Луги повинні зберігатися в широкогорлих банках оранжевого кольору, зачинених корковими пробками та залитими шаром парафіну.

3.10.21.Посуд для зберігання отруйних речовин, лугу та кислот повинен мати чіткі написи (чорнилами по склу).

Бікси, банки, пляшки з летючими речовинами повинні відкриватися в момент безпосереднього користування ними.

3.10.22.Відкривання посудин з концентрованими кислотами та лугами і приготування розчинів з них дозволяється тільки в витяжній шафі з включеною примусовою вентиляцією.

3.10.23.Луги слід брати з банки шпателями.

3.10.24.При приготуванні розчинів лугу певну кількість лугу опускають велику посудину з широким горлом, заливають необхідною кількістю води і ретельно перемішують.

Великі шматки їдкого лугу розбивають в спеціально відведеному місці. При розбиванні луг накривають полотном чи іншими матеріалами.

3.10.25.При розведенні міцних кислот, для уникнення розбризкування, кислоту додають в воду, а не навпаки.

3.10.26.Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими матеріалами слід переносити вдвох в спеціальних ящиках чи кошиках, чи перевозити на спеціальному возику.

Перед транспортуванням необхідно перевірити стан тари.

3.10.27.Для переливання з бутлів кислот, лугу та інших агресивних рідин слід користуватись спеціальними сифонами.

3.10.28.При роботі з кислотами і лугами забороняється засмоктувати рідину в піпетку ротом. Для набирання рідини в піпетку слід використовувати гумові груші з грубками.

3.10.29.При кип'ятінні розчинів і до повного їх охолодження не можна закривати посуд (пробірки, колби) пробкою.

3.10.30.Нагріваючи рідину в пробірці, необхідно тримати пробірку отвором в сторону від співробітників і від себе.

3.10.31.При проливанні неотруйних реактивів достатньо витерти поверхню стола ганчіркою. тримаючи її гумовими рукавицями, після чого гарно прополоскати ганчірку, вимити водою стіл та рукавички.

3.10.32.Якщо пролитий луг, то його треба засипати піском чи тирсою, потім видалити пісок чи тирсу і залити це місце дуже розчиненою соляною кислотою чи отцотовою.

Після чого видалити кислоту ганчіркою, вимити стіл, рукавички.

3.10.33.Якщо пролита кислота, то її необхідно засипати піском (тирсою не можна), потім видалити пісок лопатою і засипати содою, потім соду також видалити і це місце промити великою кількістю води.

3.10.34.Розчини для нейтралізації концентрованих кислот і лугу повинні знаходитись на стелажах (полицях) поздовж всього робочого часу.

3.10.35.Горючі та вибухонебезпечні речовини повинні утримуватись в товстостінних ємностях.

3.10.36.Ємкості з горючими і вибухонебезпечними рідинами повинні зберігатися в залізних ящиках, викладених азбестом.

Місце, де знаходиться ящик, повинно бути віддалене від тепловиділяючих поверхонь і проходів. До ящика повинен бути зручний підхід.

Ці реактиви повинні бути добре закорковані; при необхідності їх треба парафінувати.

3.10.37.При закупорюванні реактивів пробками слід враховувати їх властивості.

Гумові пробки дуже набухають під дією реактивів спирту, бензолу, ацетону, ефіру.

Під дією галогенів (брому, йоду) гумові пробки стають крихкими, гублять еластичність. Такі реактиви краще закупорювати скляними притертими пробками.

Луг не можна закупорювати притертими пробками, тому, що внутрішня поверхня горла посудини змочується лугом, а потім під дією вуглекислого газу між пробкою та горлом утворюються карбонати, які щільно закріплюють пробку.

3.10.38.Якщо реактив чутливий до дії світла (бромисте срібло, азотнокисле срібло, перекис водню та інші) його зберігають в банках з оранжевого скла.

Банку з світлого скла можна загорнути в темний папір і поставити в шафу, непроникну для світла.

3.10.39.Переганяти і нагрівати вогненебезпечні речовини (ацетон, ефір, спирти та інше) необхідно в кругло донних колбах, виготовлених з тугоплавкого скла на банях, заповнених відповідними теплоносіями (водою, маслом) в залежності від температури кипіння даної речовини.

Забороняється опускати колбу з легкозаймистою рідиною в гарячу воду без попереднього повільного підігріву.

3.10.40.Роботу з легкозаймистими речовинами і горючими рідинами повинна проводитись в витяжній шафі з закритими дверцями і при працюючій вентиляції, при виключених газових пальниках і електроприладах.

3.10.41.Щоб уникнути «перекидання» рідини, яка пере ганяється в колбу поміщають скляні капіляри чи шматочки прокип'яченої та висушеної пемзи.

3.10.42.Перед перегонкою горючих речовин пускають холодну воду в холодильник.

Коли потік води встановиться, включають нагрівання. Колбу приймача поміщають на металевий підніс з піском.

Залишати прилад без нагляду забороняється.

3.10.43.При збиранні приладу для перегонки слід дотримуватись наступних правил:

3.10.43.1 .Не користуватись тонкостінними скляними трубками.

3.10.43.2.Різання скляних трубок невеликого діаметра виконувати напилком роблять надріз в потрібному місці, потім беруть трубку в обидві руки так, щоб нігті великих пальців розташовувались під міткою.

Згинаючи і в той же час розтягуючи трубку, розламують її в місці надрізу.

3.10.43.3.Кінці трубок оплавляють.

3.10.43.4.Руки обертають рушником, щоб уникнути порізів.

3.10.43.5.При встановленні скляної трубки в гумову пробку діаметр отвору в пробці повинен бути трохи менше діаметра трубки.

3.10.43.6.Беруть свердло з діаметром трохи меншим, ніж діаметр трубки.

Свердло правою рукою обертають в обидві сторони, попередньо відцентрувавши.

Після того, як половина пробки просвердлена, свердло обережно виймають і свердлять пробку з другого кінця. Свердло повинно бути перпендикулярним до основи пробки.

При свердленні гумових пробок рекомендується місце входу свердла в пробку змастити гліцерином.

3.10.43.7.Трубки і внутрішню поверхню пробки необхідно змащувати водою, гліцерином чи вазеліновим маслом.

3.10.43.8.Пробку слід тримати пальцями і не опирати на долоню руки.

3.10.44.Для отримання газів з одної рідкої і одної твердої речовини застосовують апарат Киппа. В апараті Киппа не можна отримати гази, які утворюються з великим виділенням тепла, тому, що цей апарат товстостінний скляний і перегріву не витримує.

3.10.45.В тих випадках, коли речовини необхідно дуже нагрівати, проколювати, випаровувати чи отримати сплав, застосовують більш стійку до високих температур фарфоровий посуд - фарфорові чашки, фарфорові тиглі та інше.

3.10.46.Посудини, в яких виконувались роботи з горючими та вибухонебезпечними рідинами, необхідно промити зразу після закінчення досліджень.

3.10.47.Скляний посуд миють різними способами. Очищають механічним шляхом за допомогою йоржів. Йорж не повинен дряпати стінки і дно.

Після механічної обробки, посуд оброблюють хімічним шляхом: занурюють в мильний розчин, змішаний з розчином соди чи тринатрійфосфату, якщо речовина в посуді не вступає в реакцію з милом і не утворює при цьому нерозчинних, осідаючих на стінках речовин, які важко відмивати.

3.10.48.Перед миттям посуду хромовою сумішшю її необхідно промити водою, щоб уникнути вибуху і викиду.

При митті піпеток хромову суміш в них набирають при допомозі гумової груші.

В деяких випадках посуд можна мити концентрованою кислотою чи лугом, які легко відмивають масляні плями і смолисте забруднення.

Заходи безпеки при митті посуду такі ж як при роботі з кислотами і лугами.

3.10.49.Після миття посуд необхідно прополоскати великою кількістю води, тому, що миючі розчини можуть давати при змішуванні небезпечні з'єднання.

3.10.50.Лабороторний посуд, який вмішує розчини їдких речовин, щоб уникнути опіків пальців слід мити в гумових рукавичках.

3.10.51.Отрутні, сильнодіючі, вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини і розчини повинні доставлятися в робоче приміщення в кількості, необхідної для поточної роботи.

3.10.52.На робочому місці дозволяється мати вогненебезпечні речовини, в необхідній кількості для виконання в даний момент необхідної операції.

3.10.53.Забороняється сумісне зберігання легкозаймистих вогне - і вибухонебезпечних речовин з кислотами і лугами.

3.10.54.Відпрацьовані горючі рідини збирають в спеціальну герметичну тару і передають для регенерації чи знищення. Спускати їх в каналізацію забороняється.

Використані кислоти і луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд.

Невелику кількість їдких речовин можна виливати в раковину тільки після сильного розведення їх водою.

3.10.55.Для злива відходів летючих речовин, які поширюють різкий, неприємний запах, необхідно передбачити раковину в витяжній шафі з підводом до неї водопровідного крану.

3.10.56.Відповідальність за збереження та облік сильнодіючих, вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин і розчинників в лабораторії покладається наказом на завідувача лабораторії (при його відсутності на особу, яка виконує його функції).

3.11.Робота з інфікованим матеріалом.

3.11.1.При розпакуванні інфікованого матеріалу, який доставили в лабораторію для дослідження, банки і пробірки, в яких знаходяться матеріали, обтирають дезінфекційним розчином і ставлять на металеві підноси, кювети чи в штативи.

3.11.2.При проведенні бактеріологічних досліджень з інфекційним матеріалом необхідно дотримуватись наступних правил:

3.11.2.1.Перед роботою ретельно перевірити цілісність скляного посуду, прохідність голок і поршнів шприців.

3.11.2.2.Забороняється торкатися до досліджуваного матеріалу та до конденсату води в засіяних чашках руками.

Роботу з інфекційним матеріалом слід виконувати за допомогою інструментів (пінцетів, голок, петель, корнцангів та інше).

3.11.2.3.Посів в пробірки і чашки Петрі проводити тільки біля запаленого пальника з обпаленням петлі, шпателя та країв пробірки.

3.11.2.4.Переливання інфекційних рідин з посуду в посуд через краї не допускається.

3.11.2.5.При посіві інфекційного матеріалу на пробірках, чашках, колбах, флаконах та іншому посуді роблять написи з указанням назви матеріалу, номера та дати посіву.

3.11.2.6.В кімнаті, яка призначена для обробки і посіву інфекційного матеріалу, забороняється проводити інші види робіт.

3.11.2.7.В процесі роботи і після закінчення роботи використане предметне скло, піпетки, шпателі занурюють на одну добу в банки з дезінфекційним розчином, а потім миють та кип'ятять.

3,11.2.8.Посуд з використаним живлячим середовищем, калом, сечею та іншими матеріалами узятими від інфекційних хворих, збирають в баки і знезаражують автоклавуванням обробляють дезінфекційним розчином чи кип'ятінням.

3.11.2.9.Забороняється залишати на столах нефіксовані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд з інфекційними матеріалами.

3.11.2.10.Поверхню робочих столів оброблюють дезінфекційним розчином, руки обмивають дезінфекційним розчином, а потім миють в теплій воді з милом, як після закінчення роботи, так і при перервах в роботі; при виході з приміщення.

3.11.2.11 .Дезінфекційні роботи повинні виконуватись в гумових рукавицях.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Вимкнути від електромережі електроприлади та електрообладнання.

4.2.Здати, якщо залишились хімікати, реактиви та інші матеріали з якими довелося працювати, дотримуючись встановлених правил.

4.3.Колби, піпетки та інші лабораторні прилади помити, продезінфікувати, дотримуючись правил вказаних в Ш розділі і поставити у відведене для них місце.

4.4.Прибрати робоче місце, в приміщенні помити підлогу з застосуванням дезінфекційного розчину; стіни, двері, полики, підвіконники, вікна, шафи та інше протерти дезінфекційним розчином.

4.5.Спецодяг, засоби індивідуального захисту привести в порядок і покласти в відведене для них місце.

4.6.Помити руки одним із способів вказаних в розділі Ш; лице, при можливості прийняти душ.

4.7.Доповісти керівнику про всі недоліки які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом; виходу з ладу приладів, обладнання; розливу отруйних, легкозаймистих спалахаючих, вибухонебезпечних рідин; отруєння, опіків та інше.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З

БАКТЕРИЦИДНОЮ ЛАМПОЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де проводяться роботи з бактерицидною лампою.

1.3. Бактерицидна лампа призначена для дезинфекції повітря в приміщеннях.

1.4. До роботи з лампою допускаються медсестри, які пройшли медогляд, вступний і первинний інструктажі з ОП з відміткою у відповідних журналах. Повторний інструктаж та перевірка його засвоєння проводиться 2 рази на рік.

1.5. Випромінювання бактерицидної лампи викликає опіки очей, шкіри. При експлуатації лампи існує небезпека ураження електрострумом.

1.6. В кабінеті з включеними відкритими лампами обслуговуючому персоналу слід користуватися захисними окулярами.

1.7. Бактерицидну лампу слід розміщувати не нижче 2 м від

Підлоги у спеціальному корпусі.

1.8. За невиконання вимог даної Інструкції медперсонал несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перевірити цілісність проводів, вилки, розетки.

2.2. При виявленні проводів з ушкодженою ізоляцією або з пошкодженням в місцях їх приєднання - лампу не включати , а дати заявку електрику.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Дезинфекція повітря дозволяється при відсутності людей в приміщенні.

3.2. Дезинфекція проводиться на протязі 60 хвилин.

3.3. Не дозволяється находитись в приміщенні, де включена лампа, без ультра-захисних окулярів.

3.4. При будь-якому ремонті, очищенні лампи від пилу - її необхідно вимкнути з електромережі.

3.5. Не дозволяється робити ремонт лампи самостійно.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення дезинфекції повітря лампу необхідно вимкнути з електромережі.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Ознакою аварійної ситуації, яка може привести до пожежі є:

- перегрівання вилки, розетки;

- сторонні запахи (горілої ізоляції).

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

Начальник Інспекції технічного

І пожежного нагляду та охорони праці

В ВМС ЗС України 9 Департаменту ВМС ЗС України

А. Катещенок