Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 3)

Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 3)

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Перед зупинкою двигуна необхідно дати йому попрацювати протягом 5 хвилин без навантаження при середній і малій частоті обертання колінчастого вала, потім зупинити двигун, вимкнути подачу палива.

4.2. Закінчивши роботу, необхідно провести контрольний огляд трактора та потрібні операції по його технічному обслуговуванню, вимкнути і замкнути пускові пристрої. При цьому має бути виключена можливість пуску машини сторонніми особами.

4.3. В зимову пору року необхідно злити воду, мастило перелити у чисту тару і щільно закрити пробками.

4.4. Після закінчення роботи машиніст повинен зняти спецодяг, очистити його від пилу та іншого бруду і повісити у відведене для зберігання місце. Потім вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.5. Про всі несправності, виявлені при огляді або при роботі трактора, машиніст повинен повідомити механіка або змінника.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При появі стуків і шумів у двигуні трактора необхідно негайно зупинити двигун і усунути несправності. Якщо частота обертання колінчастого вала двигуна надміру збільшується (двигун іде врозкидь), необхідно припинити подачу палива, перемістивши важіль керування подачею палива вверх до упору, та повідомити про це механіка.

5.2. Для екстреної зупинки трактора необхідно вимкнути головну муфту зчеплення і натиснути на одну з педалей зупинного гальма. Якщо зупинка тривала, необхідно поставити важіль перемикання передач у нейтральне положення і вимкнути головну муфту зчеплення. Якщо трактор стоїть на схилі, необхідно застопорити праву педаль зупинного гальма зубчастим сектором.

5.3. Щоб уникнути аварії двигуна, забороняється повторне вмикання шестірні редуктора при працюючому двигуні.

5.4. Щоб уникнути опіків, забороняється знімати шланги з патрубків радіатора опалювача при працюючому двигуні.

5.5. При виникненні пожежі на тракторі необхідно негайно відключити акумуляторну батарею. Полум’я гасити порошковим чи вуглекислотним вогнегасником, засипати землею або накрити брезентом.

Забороняється заливати водою паливо, що горить.

5.6. Забороняється їхати впоперек крутих схилів (вище 15°), щоб не перекинувся трактор; через канави, горби та інші перешкоди необхідно переїжджати обережно, на малій швидкості, не допускаючи різких нахилів трактора. Не допускати різких поворотів трактора з навішеними знаряддями при ослаблених ланцюгах розтяжок.

5.7. При нещасних випадках машиніст повинен надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МАШИНІСТА ШТУКАТУРНОЇ СТАНЦІЇ “САЛЮТ”

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3.По даній Інструкції машиніст штукатурної станції «САЛЮТ» (далі-машиніст) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та машиніста.

1.4.Власник повинен застрахувати машиніста від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я, він (машиніст) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5.За невиконання вимог даної Інструкції машиніст несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До керування штукатурною станцією “САЛЮТ” допускати осіб віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання та мають посвідчення на право керування станцією; пройшли вступний інструктаж по охороні праці та інструктаж на робочому місці.

Машиніст повинен мати тарифний розряд не нижче 4 та групу по електробезпеці не нижче 2.

1.7.Машиніст повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Знати будову, принцип дії та правила технічної експлуатації штукатурної станції;

Вміти ліквідовувати основні несправності в механічній частині;

Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;

Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

Не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

Не захаращувати робоче місце;

Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на машиніста:

Незадовільні метеорологічні умови;

Захаращеність робочої зони;

Недостатня освітленість робочої зони;

Підвіщені вологість, запиленість, вібрація в робочій зоні;

Ураження електричним струмом;

Несправність обладнання, устаткування, пристроїв.

1.9. Машиніст забезпечується спецодягом: комбінезон бавовняний, чоботи гумові, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.10. В залежності від характеру і умов виконуваної роботи машиністу можуть бути видані інші засоби індивідуального захисту (респіратор, захисні окуляри, гумові лугостійкі рукавички та інше).

1.11. При одержанні засобів індивідуального захисту машиніст повинен бути проінструктованим по правилах користування ними.

1.12. Місце встановлення штукатурної станції на будівельному майданчику визначається ПВР.

Станція повинна бути встановлена на сплановану горизонтальну поверхню за межами небезпечної зони працюючих інших машин і механізмів; з сторони завантаження повинні бути улаштовані зручні під'їзди (інвентарні металеві естакади, пандуси з залізобетонних плит).

1.13.Робоче місце машиніста повинно бути зв'язане з місцями прийому суміші звуковою чи світловою сигналізацією.

1.14. Від опадів штукатурна станція повинна бути захищена навісом, а в зимовий час утеплена.

1.15. Над гнучкими розчиноводами, укладеними в місцях постійного руху людей чи транспортних засобів, необхідно встановлювати містки.

1.16. Увімкнення штукатурної станції до мережі живлення слід виконувати з використанням пункту живлення, який має комутаційний та захисний апарати (ящик з запобіжниками чи автоматичними вимикачами та рубильником).

Для увімкнення необхідно застосовувати кабелі з алюмінієвими чи мідними жилами з ізоляцією з гуми чи пластмаси.

1.17.Зовнішні струмопроводи тимчасового електропостачання повинні розташовуватись на опорах на висоті над рівнем землі, площадки, настилу:

Над робочими місцями - 2,5 м;

Над проходами - 3,5 м;

Над проїздами - 6,0 м.


 

1.18.Вмикання та вимикання штукатурної станції, а також спостереження за справним станом її електричної частини в процесі експлуатації, повинен виконувати електромонтер, який має групу по електробезпеці не нижче 3. Цю роботу виконувати машиністу забороняється.

1.19.На робочому місці машиніста повинна бути покладена ізолююча підставка.

1.20.Шнекові змішувачі, просіювальні барабани повинні бути обладнані захисними решітками, зблокованими з кінцевими вимикачами, з пусковим обладнанням електродвигунів.

Машиніст повинен щоденно перевіряти справність блокировки - якщо при піднятій або знятій захисній решітці двигун не вмикається, блокировка справна.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Перед початком роботи машиніст повинен:

Одягти спецодяг, спецвзуття та інші необхідні засоби індивідуального захисту;

Ознайомитися в журналі прийому-здачі зміни з записами машиніста попередньої зміни;

Одержати завдання на виконання роботи та інструктаж по охороні праці від керівника робіт;

Оглянути робоче місце, прибрати сторонні предмети, перевірити справність робочого інструменту, підготувати та розташувати його в зручному положенні;

Впевнитись в наявності безпечних проходів шириною не менше 0,6 м, сигнального огородження небезпечних зон та знаків безпеки на них, достатній освітленості робочої зони.

2.2.Перед пуском штукатурної станції машиністу необхідно перевірити:

Наявність на робочому місці ізолюючої підставки;

Відсутність в змішуючому бункері сторонніх предметів (каміння, шматків металу та інше), в форсунці, трубоводу і гумових шлангах - залишків бетону;

Зазор між лопатами шнека та внутрішньою поверхнею бункера;

Надійність затягування різьбових з’єднань;

Наявність, справність та надійність кріплення захисних огороджень на обертаючих частинах обладнання;

Наявність мастила на поверхнях які труться, та рівень масла в редукторах;

Натягання приводних пасів;

Можливість вільного провертання лопатного вала (шнека) рукою;

Зовнішнім оглядом - наявність і цілісність захисного занулення корпусів електродвигунів та пускового обладнання, стан ізоляції електропроводів;

Наявність манометрів на розчинонасосі та пломб чи клейм на них;

Стан гумових шлангів по всій довжині, їх кріплення до розчинонасосу та щільність стиків в місцях з'єднання розчиновода.

2.3. Перед очисткою машиністом приймального бункера штукатурної станції від залишків розчину (видалення сторонніх предметів), змащенням ручних поверхонь обладнання, провертанням рукою лопатяного вала (шнека), підтягуванні приводних пасів, електромонтер повинен вимкнути рубильник, вийняти плавкі запобіжники, зачинити на замок рукоятку рубильника у вимкненому стані та вивісити плакат “Не вмикати! Працюють люди!”.

Не дозволяється виконувати чистку бункера без спеціально виділеного для забезпечення безпеки машиніста спостерігача з числа робітників ланки (бригади, дільниці).

2.4.Забороняється при огляді штукатурної станції і виконанні будь-яких робіт на ній, навмисно виводити з ладу блокувальні пристрої захисних решіток з пусковими автоматами.

2.5.При виявленні несправностей, які неможливо усунути власними силами, машиніст повинен повідомити про це керівника робіт.

2.6.Після усунення виявлених несправностей, а також перед початком роботи необхідно перевірити дію всіх вузлів та агрегатів штукатурної станції на холостому ході (без навантаження), попередивши про це звуковим сигналом.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1.Машиніст повинен виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований та до якої допустив керівник робіт.

3.2.Не допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до даної роботи.

3.3.Під час роботи бути уважним, не займатися сторонніми справами.

3.4.Під час роботи машиніст повинен слідкувати за тим, щоб:

Завантаження змішувача виконувалось при увімкненому двигуні;

Маса розчину, який завантажується не перевищувала місткість бункера;

Розчин, який завантажується не містив сторонніх предметів, які можуть призвести до заклинювання шнека;

Розчин, який завантажується, подавався рівномірно, для уникнення заклинювання ротора та його зупинки;

Не нагрівались підшипники та корпуса редукторів;

Лопаті шнека не задівали внутрішню поверхню бункера;

Прийом, перемішування та видача розчину виконувались згідно з вимогами технологічних карт та встановлених режимів підігріву та добавок в зимовий час;

Тиск в розчиноводі не перевищував 6 кгс/см2.

У випадках перевищення тиску, необхідно зупинити двигун та визначити причину його виникнення;

Не було витікання розчину в інвентарних з'єднаннях розчиновода;

Рівень води у баці при увімкненому обігріві не був нижче відмітки на водомірному склі.

3.5. Подача самоскидів під розвантаження розчину заднім ходом допускається тільки за сигналом машиніста штукатурної станції.

3.6. Очищення засмічених розчиноводів та порожнини розчинонасоса виконувати водою, попередньо скинувши тиск, роз'єднавши засмічену секцію.

Цю операцію необхідно виконувати у захисних окулярах.

Щоб уникнути травмування, машиністу забороняється розташовуватись з торців роз'єднаних ланок розчиновода; направляти торці засмічених ланок на людей.

3.7. Машиністу штукатурної станції забороняється:

Експлуатувати станцію при несправних агрегатах, манометрі на розчинонасосі, пошкоджених гумових шлангах, а також при утворенні пробок в шлангах та форсунці сопла;

Працювати при знятому огородженні обертаючих частин обладнання;

Перегинати під гострим кутом шланги, по яких транспортується розчин, закріплювати гнучкі шланги на штуцерах дротяними скрутками - для цього застосовуються інвентарні хомути;

Самостійно вмикати (вимикати) станцію до електромережі і обслуговувати електроустановки;

Самостійно розбирати і ремонтувати частини механізмів на ходу, а розчинонасос та гумові шланги - під тиском, а також затягувати (підтягувати) сальники, фланцеві з'єднання під тиском;

Змащувати та чистити механізми і усувати неполадки під час роботи;

Вводити у бункер руки, лопату, відбирати проби чи набирати суміш при увімкненому шнеці;

Проводити розвантаження самоскида з естакади, яка не має справного відбійного бруса;

Експлуатувати шнекову установку без решітки на прийомному бункері зблокованою з електродвигуном шнека чи не щільному її закритті;

Ходити по решітці бункера, проштовхувати застрявший розчин;

Вимикати електроблокування, виводити з ладу кінцеві вимикачі та тупикові упори;

Знаходитись в небезпечній зоні при переміщеннях краном вантажу (ящики, бункер з розчином та інше);

Перевантажувати ящики (бункери) для розчину понад норми;

Виконувати стропальні роботи, не маючи посвідчення стропальника;

Передавати керування станцією іншим робітникам, а також залишати без догляду працюючу станцію.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Зупинити розчинонасос, відчинити перепускне улаштування та випустити розчин з ковпака та шлангів, потім увімкнути насос та викачати залишки розчину, після чого промити насос та розчиновод водою.

4.2. Зняти ковпак та коліно, яке всмоктує, очистити їх від затверділих частинок розчину.

4.3. У зимовий період обов'язково змити воду з насоса, для чого необхідно відвернути пробку в нижній частині фланця насосної камери, одночасно відчинивши кран заливного пристрою.

4.4. Промити водою вібробункер, шнековий змішувач.

4.5. Вимкнути станцію від електромережі, рубильник зачинити на замок.

4.6.Перевірити зовнішнім оглядом стан окремих механізмів станції, при виявленні несправностей зробити запис в змінному журналі.

4.7.3няти спецодяг, заходи індивідуального захисту, скласти у відведене для них місце; помити руки, лице з милом, при можливості прийняти душ.

4.8.Про всі недоліки, які мали місце в роботі, доповісти керівнику робіт.


 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Випадки, що можуть викликати аварію чи нещасний випадок: ураження електричним струмом, падіння предметів, захаращеність робочого місця, несправність обладнання та пристроїв, розрив шлангів та інше.

5.2.При виникненні такої ситуації необхідно вимкнути станцію від електромережі, огородити небезпечну зону, не впускати до неї сторонніх осіб.

5.3.Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4.Якщо є потерпілі, надати першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.5.Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.6.Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МИЙНИКА ПОСУДУ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. За даною Інструкцією мийник посуду (далі – мийник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та мийника.

1.4. Власник повинен застрахувати мийника від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я мийника по вині власника, він (мийник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції мийник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До роботи мийником допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені та атестовані по правилах безпечної експлуатації обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7. Мийні кухонного і столового посуду допускається розміщувати в одному приміщенні. В такому випадку вони повинні відокремлюватись бар’єром висотою 1,6 м.

1.8. У мийному відділенні при установці машин продуктивністю більше 100 тарілок на годину треба передбачати місцеву витяжну вентиляцію.

1.9. Виробничі мийні ванни повинні бути без гострих кутів, з рівними поверхнями.

1.10. Миття та чищення посуду від залишків їжі повинно проводитись за допомогою скребків, йоржів.

1.11. Мийні ванни повинні бути виготовлені з матеріалів, допущених до застосування на підприємствах громадського харчування Міністерством охорони здоров’я України.

1.12. На робочих місцях, які працюють з підігрівом, необхідно застосовувати повітряну завісу.

1.13. Температура зовнішньої поверхні обладнання і огородження в місцях знаходження робітників не повинна перевищувати 45°.

1.14. Усі рухомі частини обладнання, що викликають небезпеку травмування, повинні бути закриті суцільними або сітчастими огородженнями. Сторони вічка або діаметри отворів сітки огорожі повинні бути не більше 10 мм.

1.15. Проходи до обладнання та до місць його вмикання та вимикання не повинні захаращуватись.

1.16. Обладнання повинно мати надійно діючі пристрої (пульт управління, кнопку тощо) для вмикання і зупинки, які розташовані так, щоб ними було зручно і безпечно користуватися з робочого місця і виключалась можливість самовільного їх вмикання.

1.17. У неробочий час обладнання повинно знаходитись у положенні, що виключає можливість його запуску сторонніми особами.

1.18. Робітники, які працюють на обладнанні, повинні бути забезпечені інструкціями з експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги з охорони праці.

1.19. Мийник повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту;

Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований;

Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання вимог правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.20. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на мийника:

Підвищена температура повітря робочої зони;

Підвищена вологість повітря робочої зони;

Теплове випромінювання;

Підвищені рівні шуму та вібрації;

Недостатня освітленість робочої зони;

Ураження електричним струмом.

1.21. Мийник забезпечується спецодягом: фартух прогумований з нагрудником. На мийці котлів додатково: рукавиці гумові.

1.22. Зашпилювати спецодяг і тримати у кишені одягу булавки, скляні та гострі предмети забороняється.

1.23. Мийнику забороняється:

Вмикати та вимикати обладнання, робота на якому не доручена керівником робіт;

Торкатися оголених проводів;

Відкривати щити освітлення, замінювати запобіжники та лампочки;

Класти на щити електрообладнання речі, одяг;

Вмикати в електромережу обладнання несправними вилками, в несправні розетки, якщо пошкоджена ізоляція проводу;

Користуватися біжутерією, каблучками, браслетами;

Залишати на відкритих місцях розбитий посуд, склянки, фужери та інше.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, заправити волосся під головний убір.

2.2. Перевірити:

Чистоту на робочому місці (відсутність на підлозі пролитих чи розсипаних залишків продуктів харчування та інше);

Справність обладнання, наявність надійного його заземлення;

Справність пускової апаратури;

Справність кранів холодної та гарячої води;

Чи не захаращені проходи, робоче місце сторонніми предметами;

Вхолосту роботу мийної машини. Впевнитись в справності роботи блокувальних пристроїв.

2.3. Перед початком роботи обладнання необхідно оглянути, перевірити правильність складання, надійність кріплення окремих деталей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатися, чи нема у машині сторонніх предметів, чи надійне кріплення механізмів.

3.2. 3авантажити машину посудом, попередньо звільнивши його від залишків їжі.

3.3. Зачинити дверці та кожухи машини.

3.4. Увімкнути машину в роботу.

3.5. Під час роботи машини забороняється:

Відчиняти двері миючих камер;

Залишати без нагляду працюючу машину;

Захаращувати робоче місце чистим посудом.

3.6. Звільняти посуд від залишків їжі необхідно дерев’яною чи пластмасовою лопаткою, волосяною чи капроновою щіткою.

3.7. Залишки їжі слід складати в банки, які закриваються кришками.

3.8. Миття склянок, фужерів та інше виконувати окремо від іншого посуду.

3.9. Негайно вилучати з машини розбитий посуд.

3.10. Посуд, який має тріщини, щербини, вилучати із застосування.


 

3.11. При мийці посуду в воді з додатком соди, гірчиці та інших миючих засобів, користуватися гумовими рукавичками, волосяними щітками.

3.12. При митті посуду в ваннах спочатку наливати холодну воду, а потім гарячу.

3.13. При ополіскуванні посуду в гарячій воді необхідно користуватись металевими кошиками та сітками.

3.14. При митті ножів, виделок, ложок слід стерегтися гострих робочих поверхонь ножів та задирок.

Не дозволяється чистити столові приладдя на наждачному крузі.

3.15. Негайно вилучати з підлоги упущені залишки їжі, розлитий жир, розбитий посуд.

3.16. Посуд для перенесення залишків їжі чи рідин заповнювати таким чином, щоб виключити їх випадання і розливання.

3.17. Забороняється знімати з посудомийної машини запобіжні щитки, кожухи та огорожі, працювати з несправними приладами автоматики.

3.18. Очищення, ручне змащення і ремонт обладнання під час його роботи забороняється і допускається тільки після його повної зупинки.

3.19. Забороняється працювати на обладнанні з несправним або знятим огородженням рухомих частин.

3.20. Якщо корпус обладнання опиниться під напругою, треба негайно припинити роботу і вимкнути електроенергію.

3.21. При виникненні в процесі роботи машини шуму, стуку, гудіння її необхідно вимкнути і викликати механіка.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання шляхом вимкнення пакетних перемикачів, кнопкових станцій, рубильників.

4.2. Протерти обладнання, прибрати залишки їжі, води.

4.3. Інвентар, залишки миючих засобів прибрати в місце їх схову.

4.4. Прибрати робоче місце, звільнивши його від посуду, залишків їжі, звільнити проходи і підходи.

4.5. Зняти спецодяг; помити обличчя, руки. При можливості прийняти душ.

4.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Аварійна і небезпечна ситуація при митті посуду може виникнути в разі ураження електричним струмом, опіках, падіння на підлогу, виходу з ладу обладнання та інше.

5.2. При виникненні аварії або ситуації, що може призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно вимкнути обладнання, вимкнувши його від мережі, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МІДНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. По даній Інструкції мідник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносити до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та мідника.

1.4. Власник повинен застрахувати мідника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я з вини власника, він (мідник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції мідник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До роботи мідником допускати осіб віком не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж по охороні праці та інструктаж на робочому місці.

1.7. Мідник повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;

Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

Надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

– виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром та по якій проінструктований;

Утримувати робоче місце в чистоті та порядку;

Не виконувати вказівки, які суперечать правилам безпеки.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на мідника:

Захаращення робочих місць;

Відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання;

Підвищена загазованість робочої зони;

Підвищена температура поверхні обладнання, матеріалів;

Підвищена або знижена температура, вологість повітря робочої зони;

Незахищені струмоведучі частини електрообладнання;

Недостатня освітленість робочої зони;

Шкідливі компоненти в складі матеріалів, що застосовуються, які діють на шкіру, органи дихання та слизові оболонки органів зору та дихання;

Термічні фактори (вибухи паливних баків, ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин, паяльних ламп, опіки кислотою, припоєм, полум’ям);

Падіння радіаторів і паливних баків;

Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолю свинцю, парів кислот, вуглецю оксиду).

1.9. Мідник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту:

Костюм віскозно-лавсановий;

Фартух брезентовий;

Рукавиці комбіновані;

Окуляри захисні.

Постійно зайнятому на зовнішніх роботах взимку додатково видається: куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці.

1.10. Мідницькі роботи повинні виконуватися у спеціально відведеному приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

1.11. У приміщенні, де виконуються мідницькі роботи, повинні завжди знаходитися розчини для нейтралізації кислоти: посудини з 5-10%-им нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3%-им розчином питної соди (для очей).

1.12. Приміщення для виконання мідницьких робіт повинно бути обладнаним припливно-витяжною та місцевою вентиляцією.

1.13. На обладнанні та пристроях, які при роботі виділяють пил, пари або гази, необхідно встановлювати місцеві відсоси.

1.14. Роботи пов’язані з виділенням шкідливих випаровувань, а також роботи по зачищенню деталей перед пайкою або лудінням повинні виконуватись в місцях, обладнаних місцевими відсосами.

1.15. Травлення кислотою повинно проводитись в небиткій кислотостійкій тарі і тільки у витяжній шафі (не дозволяється користуватись скляною тарою). При травленні опускати в кислоту одночасно велику кількість цинку не дозволяється.

1.16. Флюс та матеріали для його виготовлення необхідно зберігати у витяжній шафі в кількості, яка не перевищує добову потребу.

1.17. Палити на мідницькій дільниці заборонено.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, підготувати засоби індивідуального захисту.

2.2. Підготувати робоче місце, підібрати необхідний інструмент, обладнання та необхідні матеріали.

2.3. Паяльні лампи перед початком роботи і періодично, не рідше одного разу на місяць, повинні підлягати огляду та перевірці на герметичність з наступною реєстрацією в спеціальному журналі. Несправні лампи необхідно здати в ремонт.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Мідницькі роботи повинні проводитися при працюючій вентиляції.

3.2. Робочі місця під час проведення паяльних робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів.

3.3. Під час пайки паливних баків і ємностей з-під легкозаймистих та горючих рідин необхідно: злити залишки палива через зливний отвір, промити їх гарячою водою, пропарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою, просушити гарячим повітрям до повного видалення слідів легкозаймистих та горючих рідин.

3.4. Пайку необхідно проводити при відкритих пробках.

3.5. Дозволяється виконувати пайку, попередньо заповнивши ємність гарячою водою або безперервно подаючи інертний газ (азот, відпрацьовані гази від карбюраторного двигуна).

3.6. Для заповнення ємності відпрацьовані гази необхідно подавати шлангом, який обладнаний іскрогасником. Шланг приєднують до вихлопної труби автомобіля, двигун якого працює на малих обертах колінчастого валу.

3.7. Пайку необхідно виконувати при безперервному поданні відпрацьованих газів протягом всього часу пайки. Для видалення газів із ємності або паливного баку можуть бути використані спускні отвори.

3.8. Паяти радіатори, паливні баки та інші великі деталі необхідно на спеціальних підставках (стендах), які обладнані піддонами для стікання припою.

3.9. Прочищаючи трубки радіатора шомполом, не слід тримати руки на протилежній стороні трубки.

Забороняється вводити шомпол в трубку до упору рукоятки.


 

3.10. Відремонтовані радіатори повинні бути випробувані на герметичність стиснутим повітрям у ванні з водою.

3.11. Тиск стиснутого повітря при випробуванні радіатора не повинен перевищувати величини, яка вказана в технологічній документації для конкретної марки автомобіля.

3.12. При роботі з паяльною лампою необхідно додержуватись таких вимог:

Перед розпалюванням перевірити її справність;

Резервуар лампи не повинен мати тріщин і запайок легкоплавкими припоями;

Пробка наливного отвору повинна бути закручена до відказу;

Розбирати паяльну лампу можна лише після стравлювання стиснутого повітря;

Гасити полум’я паяльної лампи слід тільки запірним вентилем;

Розпалювати паяльну лампу необхідно тільки наливаючи пальне через ніпель пальника;

Не можна застосовувати бензин для ламп, призначених для гасу;

Лампу, яка горить, необхідно тримати під витяжною шафою та не відлучатись з робочого місця.

3.13. При роботі з паяльною лампою забороняється:

Розпалювати несправну паяльну лампу;

Заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 ємності її резервуару;

Використовувати для заправлення етилований бензин;

Заправляти паяльну лампу пальним, виливати пальне або розбирати паяльну лампу ближче ніж 3 м від відкритого вогню;

Заливати пальне в неохолоджену лампу;

Випускати стиснуте повітря через наливний отвір лампи, що горить, або при неохолодженому пальнику;

Підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повітря більш допустимого робочого тиску згідно з паспортом;

Працювати з лампою, яка не пройшла періодичну перевірку.

3.14. У разі виявлення просочування палива, деформації резервуару лампи та інших несправностей необхідно негайно припинити роботу з нею.

3.15. При використанні газових пальників при паянні необхідно додержуватись вимог "Правил безпеки систем газопостачання України".

3.16. Свинець і кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шафі. Посудину з розплавленим металом забороняється ставити на сиру підлогу.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути, загасити обладнання, яке використовувалося в роботі.

4.2. Ретельно прибрати робоче місце; пристрої, обладнання, матеріали покласти в спеціально відведене для цього місце.

4.3. Впевнитись, що після роботи в приміщенні дільниці не залишились тліючі матеріали, предмети, деталі.

4.4. Зняти спецодяг, помити лице, руки теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.5. Повідомити майстра про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Негайно припинити роботу, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.2. Вимкнути всі електроприлади.

5.3. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.5. У разі виникнення пожежі, викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МУЛЯРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3.До роботи муляром допускати осіб, які досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд та мають кваліфікаційне посвідчення муляра.

1.4. Робітник, що приймається на роботу муляром, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання долікарської допомоги потерпілим та повинен бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.

До початку роботи безпосередньо на робочому місці муляр повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.

Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

1.5. Муляр після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого муляра, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.6. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці муляр повинен проходити:

Періодично, не рідше одного разу на квартал;

При незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;

У зв’язку з допущенням випадку травматизму або порушенням вимог охорони праці, що не призвело до травми.

1.7. Муляр повинен працювати в спецодязі і спецвзутті: напівкомбінезоні бавовняному, черевиках шкіряних, рукавицях з надолонниками із вінілісшкіри – Т переривчастої.

Крім того, на зовнішніх роботах взимку додатково: у куртці і брюках бавовняних на утеплювальній прокладці, валянках та засобах індивідуального захисту – окулярах захисних.

Спецодяг і спецвзуття мають бути справні і відповідати розміру і зросту.

1.8. Допуск сторонніх осіб, а також муляра у нетверезому стані на робоче місце забороняється.

1.9. Приймати їжу і відпочивати слід у спеціальних приміщеннях, а в холодну пору року – в пунктах обігрівання, обладнаних у знімних дорожньо-побутових кузовах, пересувних побутових вагончиках та ін.

1.10. Побутові приміщення повинні бути забезпечені питною водою, умивальником для миття рук і аптечкою з комплектом необхідних медикаментів для надання долікарської допомоги.

1.11. За невиконання даної Інструкції муляр несе відповідальність згідно з чинним законодавством України

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи муляру необхідно впорядкувати спецодяг (застебнути поли, рукава, волосся прибрати під головний убір і т. д.) і при потребі, одержати додаткові засоби індивідуального захисту.

2.2. Перед початком роботи муляр повинен перевірити:

Справність інструменту, пристроїв, а також риштувань і підмостків у робочій зоні;

Наявність засобів індивідуального захисту, передбачених Типовими галузевими нормами;

Оглянути робоче місце і перевірити достатність його освітлення, правильність розміщення матеріалів на робочому місці;

Наявність огороджуючих і захисних пристроїв.

2.3. Під час роботи у виїмках, котлованах перевірити стан кріплень у котлованах, міцність поруччя, огорожі і драбин. Забороняється приступати до робіт у виїмках, котлованах з несправним кріпленням, драбинами, поруччям.

2.4. Необхідно перевірити наявність зовнішніх захисних козирків за периметром будинку, а також огородження віконних та дверних прорізів, отворів у настилах і перекриттях.

2.5. Перед тим як мурувати стіни, необхідно пересвідчитись у відсутності проводів над робочим місцем муляра, а за їх наявності повідомити майстра (виконроба).

2.6. Під час роботи всередині діючих цехів, під прольотами мостових кранів та в інших подібних випадках необхідно перевірити наявність огороджуючих і захисних пристроїв.


 

2.7. Про всі помічені при огляді несправності або недоліки, які загрожують безпеці людей при проведенні робіт, муляр повинен повідомити керівника робіт і приступити до роботи після їх усунення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При муруванні фундаментів необхідно перевірити міцність кріплень стінок траншей і котлованів, стежити за станом схилів.

3.2. Особливо уважно слід стежити при роботі з водовідливом і у дощову погоду. Вздовж бровок траншей і котлованів повинна бути смуга завширшки не менш як 0,5 м.

3.3. При виявленні дефектів у кріпленнях роботи поблизу траншей і котлованів необхідно припинити. Відновити укладання фундаментів дозволяється після усунення дефектів.

3.4. Подавати камінь і розчин у траншеї та котловани слід механізованим способом або за допомогою жолобів, естакад і похилих площин. Забороняється спускати камінь у жолоб і водночас приймати камінь із жолоба, а також опускати камінь у котлован і траншею з бровки, перекидаючи тачку або візок.

3.5. Фундаментні блоки слід опускати краном або іншими підйомними механізмами плавно, без розгойдування, ривків і поштовхів. Забороняється перебувати муляру під блоком, що опускається. Підводити блок до місця монтажу з зовнішнього боку будинку, споруди. Розстропування блока дозволяється тільки після його вивірення та остаточного встановлення.

3.6. Піднімати цеглу на підмостки слід, як правило, пакетами на піддонах за допомогою чотири або тристінних футлярів. В останньому разі пакет піднімають з нахилом у бік задньої (обгородженої) стінки на 15–18° від вертикалі, причому після підняття пакета на висоту 0,5–1,0 м слід оглянути відкритий бік пакета і видалити цеглини, що нестійко лежать і виступають.

3.7. Допускається підняття цегли в контейнерах, а також у пакетах без піддонів за допомогою спеціальних захватів, що гарантують безпеку підняття.

3.8. Забороняється піднімати на поміст цеглу пакетами, укладеними з перехресною перев’язкою і “в ялинку”, без спеціальних пристроїв (огороджуючих футлярів), що виключають можливість випадання цеглин.

3.9. Заміну або підведення фундаменту в існуючих будинках дозволяється проводити короткими ділянками за вказівкою майстра (виконроба) і під його постійним наглядом. При цьому по фронту робіт на відстані не менше 1,5 м від будинку має бути влаштоване обгородження та поблизу будинку заборонений швидкий рух важкого виду транспорту.

3.10. Класти стіни дозволяється тільки з правильно встановлених риштувань і підмостків, перекриттів. Мурувати слід на висоті більш як 1,3 м тільки з підмостків, міцність і стійкість яких наперед перевірена.

3.11. Забороняється мурувати, стоячи на стіні, а також ходити по стіні.

3.12. Не дозволяється кладка стін будинків на висоті понад два поверхи без влаштування міжповерхових перекриттів або тимчасового настилу по балках цих перекриттів, а також без влаштування площадок, маршів та їх огородження на сходових клітках.

3.13. Забороняється вести кладку стін при розміщенні настилу вище рівня рядів кладки, що укладаються. Кожний ярус стіни необхідно укладати так, щоб рівень стіни після чергового переміщення робочого настилу був вище настилу на 2–3 ряди цеглин.

3.14. При кладці стін з внутрішніх підмостків треба за всім периметром будинку влаштовувати зовнішні захисні інвентарні козирки у вигляді настилу на кронштейнах, навішуваних на стальні гаки. Гаки, що закладаються в кладку в міру її зведення, мають бути розміщені на відстані не більш як 3 м один від одного.

Зовнішні захисні козирки можуть бути влаштовані також на консолях, що випускаються з віконних та інших прорізів.

3.15. При влаштуванні захисних козирків необхідно:

Ширину козирків приймати не менше 1,5 м і встановлювати їх з нахилом від стіни вгору під кутом 20° до горизонту і з бортовою дошкою на зовнішньому краю;

Козирки розраховувати на поєднанні рівномірно розподіленого навантаження від снігу та зосередженого навантаження 160 кг, прикладеного посередині прольоту;

Перший ряд козирків встановлювати на висоті не більше 6 м від землі і залишати до виведення кладки стін на всю висоту;

Другий ряд козирків встановлювати на висоті 6–7 м над першим рядом, а потім по ходу кладки переставляти через 6–7 м.

Забороняється ходити по козирках, використовувати їх як підмостки, а також складати на них матеріали.

3.16. Без влаштування захисних козирків допускається вести кладку стін висотою не більш як 7 м, при цьому за периметром будинку на землі влаштовують огорожу на відстані не менш як 1,5 м від стіни.

3.17. Над входами в сходові клітки, при кладці стін з внутрішніх підмостків треба влаштовувати навіси розміром не менше 2 х 2 м.

3.18. Обробляти камені (плити) в межах будівельного майданчика дозволяється в спеціально відведених для цього і огороджених місцях. Забороняється виконувати ці операції на стіні.

3.19. Відстань між робочими місцями мулярів повинна бути не менше 3 м, в іншому випадку між ними повинні бути поставлені захисні екрани.

3.20. При рубанні й тесанні цегли і штучного каменя необхідно користуватись захисними окулярами і рукавицями.

3.21. Забороняється влаштовувати облицювальні плити із риштувань одночасно на декількох ярусах в одній вертикалі.

3.22. Муляру забороняється працювати на перекритті за відсутності огорожі наявних отворів або прорізів у перекриттях, обгородження віконних і дверних прорізів, де не встановлені готові блоки, а також дверних прорізів внутрішніх стін, якщо в суміжних приміщеннях не змонтовані міжповерхові перекриття.

3.23. Перерви у кладці, що ведеться водночас із зовнішнім облицьовуванням, допускаються тільки після викладання стіни до рівня верхньої кромки облицьовуваних плит.

3.24. Зняття тимчасових кріплень облицьовуваних плит після їх встановлення або ремонту допускається тільки за вказівкою майстра після повного затвердіння розчину.

При знятті тимчасових кріплень, а також при ремонті зовнішнього облицювання або самої кладки муляр повинен працювати з запобіжним поясом, прив’язаним до випускних риштувань або до люльки. Під місцем ведення робіт має бути встановлений тимчасовий паркан або бар’єр.

3.25. При веденні робіт з люльки необхідно переконатись, що вона має щільний, без щілин, настил і поруччя висотою 1 м, обшиті сіткою.

3.26. Коли лебідки для піднімання люльки розміщені на землі, вони повинні бути міцно прикріплені до рам. Рами мають завантажуватись баластом. Загальна вага лебідки, рам і баласту повинна вдвоє перевищувати вагу люльки з вантажем.

Лебідки повинні мати подвійний гальмовий пристрій, а ручні лебідки – безпечні ручки.

3.27. Піднімання й опускання люльки муляром, що перебуває у ній, допускаються тільки в тому разі, якщо в самій люльці є для цього спеціальний механізм.

3.28. Забороняється:

Перевантажувати люльку понад встановлене навантаження;

З’єднувати суміжні секції люльок перехідними настилами, драбинами та ін.;

Працюючи з люльки, торкатись електричних проводів і пошкоджувати їх.

3.29. Муляр в люльці, а також муляри, зайняті встановленням консолей і прив’язуванням люльок на даху, повинні користуватися запобіжними поясами, прив’язуючи їх до надійних частин будинку, вказаних майстром (виконробом).

3.30. Вхід в люльку і вихід з неї дозволяється тільки на землі. Зона під люлькою повинна бути обгороджена і недоступна для проходу людей і проїзду транспорту.

3.31. Всі муляри комплексної бригади повинні знати єдину систему сигналізації, прийняту на даній будові. Сигнали і команди кранівнику повинен подавати тільки один муляр.

3.32. Муляру забороняється залишати на стінах матеріали, інструмент та інвентар під час перерв у кладці.

3.33. У зимовий час муляр повинен:

Одержати від майстра (виконроба) інструктаж з охорони праці та режиму роботи в зимових умовах;

Постійно очищати робоче місце від снігу і намерзлого льоду;

З настанням відлиги стежити за станом кам’яної кладки, виконаної методом заморожування, і, в разі нерівномірного осідання, повідомити майстра (виконроба);

Стерегтися опіків при прогріванні кладки парою;

Застосовувати в тепляках тільки перевірені нагрівальні прилади.

3.34. При обігріванні тепляка печами дим слід відводити спеціальними трубами. Забороняється опалювати тепляки жаровнями, а також застосовувати для розпалювання печей гас, бензин та інші легкозаймисті рідини.

3.35. При огляді, чистці і ремонті димових труб необхідно користуватись запобіжними поясами, прив’язаними до надійних частин даху, вказаних майстром (виконробом).

3.36. Розбирати і перекладати димові труби і печі слід з надійних підмостків.

На місці роботи, на підмостках, горищах, перекриттях слід мати будівельний матеріал лише в кількості, потрібній по ходу роботи.

3.37. Розбирати димові труби і печі шляхом їх обрушення на дах або перекриття забороняється. Розбирати слід по рядах кладки, починаючи з верхнього ряду.

3.38. Забороняється проводити в нижніх рядах капітальний ремонт печей, які є основою для печей верхніх поверхів, якщо під нижніми печами немає відповідних кріплень, що підтримують верхні печі.


 

3.39. При перестановці печей, їх перекладанні або розбиранні водночас у нижньому і верхньому поверхах отвори в міжповерхових перекриттях, які утворюються, треба обгороджувати.

3.40. Кладка труби над дахом без влаштування спеціальної горизонтальної площадки з огорожею забороняється.

3.41. При проведенні робіт по ремонту колодязів або шахт на водопровідних, каналізаційних мережах, очисних та інших спорудах, при потребі спуску муляра в колодязі, де можливе скупчення отруйних газів, необхідно пересвідчитись у відсутності газів. При спуску в ці споруди муляр повинен надіти на себе запобіжний пояс з прив’язаною до плечових ременів вірьовкою, верхній кінець якої має бути в руках іншого робітника, що стоїть на землі (підлозі) і готовий надати допомогу муляру в екстреному піднятті нагору.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи муляр повинен:

Прибрати зі стін матеріали, інструменти та інвентар;

Очистити інструменти від розчину;

Очистити і впорядкувати робоче місце і проходи, пересвідчитись, що на стінах і підмостках немає предметів, які можуть упасти;

При спуску з верхніх поверхів користуватися драбинами і капітальними маршовими сходами; спускатись приставними драбинами і вантажним підйомником забороняється;

Старанно, за допомогою пасти і вазеліну, видалити з шкіряного покриву залишки розчину, прийняти душ або вимити обличчя і руки теплою водою з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. В разі виникнення на ділянці проведення робіт умов, які загрожують життю або здоров’ю людей, муляр повинен припинити роботу і вжити заходів до усунення небезпеки.

5.2. При виявленні деформацій стін поблизу місця підведення або заміни фундаменту муляр повинен негайно припинити роботу, вийти з небезпечної зони і повідомити керівника робіт.

5.3. При виникненні пожежі використовувати первинні засоби пожежогасіння.

5.4. Муляр повинен уміти надати першу медичну допомогу при нещасному випадку, а в разі потреби, викликати швидку медичну допомогу та повідомити керівника робіт.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА

ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ПІДВІСНОЇ ПАСАЖИРСЬКОЇ

КАНАТНОЇ ДОРОГИ (ППКД)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи та підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці для оператора диспетчерської служби підвісної пасажирської канатної дороги (ППКД) (далі - оператор) розроблена на підставі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, “Правил устройства и безопасной эксплуатации пасажирских подвесных дорог”.

1.3.Особи, які порушили вимоги даної Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4. По даній інструкції оператор інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім в процесі роботи проходять повторний інструктаж один раз на 3 місяці. Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та оператора диспетчерської служби.

1.5. Інструкція повинна переглядатись не рідше одного разу на 3 роки.

1.6. Під час укладання трудового договору працівник повинен бути ознайомлений у письмовій формі з умовами праці на робочому місці.

1.7. До роботи оператором допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання по Правилам будови і безпечній експлуатації

Підвісної канатної дороги (ППКД), мають посвідчення на право керування ППКД відповідного типу, пройшли медичне обстеження, вступний Інструктаж

По охороні праці, Інструктаж на робочому місці та Інструктаж по пожежній безпеці.

1.8. Оператор зобов'язаний:

1.8.1. виконувати правила внутрішнього розпорядку, не вживати алкогольні напої та наркотичні речовини як на робочому місці, так і в побутовому приміщенні;

1.8.2. виконувати вимоги нормативно-правових актів, правил по­водження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

1.8.3. дотримуватися вимог охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки;

1.8.4. своєчасно проходити медичне обстеження;

1.8.5. дотримуватися технологічної дисципліни;

1.8.6. працювати тільки справним інструментом та обладнанням;

1.8.7. знати призначення приладів керування ППКД, вміти користуватись ними;

1.8.8. знати призначення і вміти користуватись світловою та звуковою сигналізацією і двостороннім переговорним зв’язком;

1.8.9. вміти оглянути ППКД і перевірити справність всіх приладів та контактів безпеки; справність світлової, звукової сигналізації і двостороннього зв’язку;

1.8.10. знати правила користування ППКД;

1.8.11. вміти включати і виключати ППКД;

1.8.12. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.8.13. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та з якої проінструктований;

1.8.14. вживати заходів до негайного усунення причин і умов, які перешкоджають виконанню робіт і негайно повідомляти керівни­ка;

1.8.15. дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про здоров'я і безпеку оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи 1.8.16. під час перебування на території підприємства;

1.8.17. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим.

1.9. Оператору забороняється:

1.9.1. допускати вхід в машинну залу ППКД сторонніх осіб, а також залишати це приміщення не замкнутими на замок;

1.9.2 зберігати предмети, які не мають відношення до обслуговування та керування ППКД в машинній залі ППКД;

1.9.3. самостійно усувати будь-які несправності або пошкодження на ППКД;

1.9.4.пускати ППКД в роботу без дозволу керівника робіт, а також, якщо він виявив будь-які несправності в роботі ППКД або приладів безпеки;

1.9.5. залишати робоче місце без дозволу керівника робіт;

1.10. Оператор забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Пройти обов’язковий щоденний медичний огляд.

2.2. Ознайомитися із записами в вахтенному журналі про технічний стан ППКД.

2.3. Спуститися в машинну залу та ввімкнути ППКД.

2.4. Перевірити справність зв’язку між станціями.

2.5. Виконати холостий перегін обох дільниць.

2.6. Перевірити справність радіозв’язку з вагонами і верхній станцією.

2.7. Приступити до перевірці ППКД слюсарями та електриками.

2.8. При перевірці ППКД керуватися командами слюсарів з вагонів або зі станцій, наданих по радіо.

2.9. Перед виконанням команди оператор обов’язково дублює данну команду по рації та дзвінкового зв’язку.

2.10. Під час перевірки приладів безпеки, коли перевіряється дія аварійних гальм, вагони обох дільниць повинні рухатися тільки у бік віддалення від станції. Повернення вагонів до станції робиться тільки після перевірки всіх кінцевих вимикачів перевіряємої станції та з відстані не менше 20 м від середньої станції.

2.11. Підхід вагонів до посадочній площадці повинен робитися на швидкості 0,25 м/сек.

2.12. Уповільнення вагонів з робочою швидкістю на 0,5 м/сек обов’язково дублюється поворотом ручки перемикача швидкості, яка знаходиться на пульті управління.

2.13. Після перевірки ППКД слюсарями та електриками і одержання дозволу на початок робіт, приступити до перевезення пасажирів.


 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАНЯ РОБОТИ.

3.1. Під час роботи оператор повністю відповідає за доручену йому дільницю ППКД та безпечне перевезення пасажирів.

3.2. Відправлення вагонів робиться тільки після отримання сигналу готовності від провідників вагонів.

3.3. Під час руху вагонів оператор здійснює безперервний контроль за показаннями приладів, які знаходяться на пульті управління та візуально спостерігає за рухом вагонів в межах видимості в дзеркалах огляду верхній дільниці та прямій видимості нижній дільниці.

3.4. При проходженні опор на нижній дільниці, керуватися командами провідників вагонів, які передаються по рації, показаннями покажчика положення вагонів та візуальним спостереженням.

3.5. При сильному вітрі вагони проводити через опори тільки на сповільненні.

3.6. Оператор зобов’язан зробити пониження швидкості вагонів з послідуючою зупинкою при:

3.6.1. відхилу показання амперметра вище норми

- для нижній дільниці вище 700 А;

- для верхній дільниці вище 950А;

3.6.2. перевищення швидкості вагонів:

- для нижній дільниці вище 6,7 м/сек;

- для верхній дільниці вище 8 м/сек;

3.6.3. захльостувані тягових канатів за несучий канат або їх підвищеної вібрації;

3.6.4.при порушенні в роботі обладнання (скрегіт, стук, підвищена вібрація, задимлення електропроводки);

3.6.5. при сході тягових канатів з роликових батарей опор (по команді провідників вагонів), а також при незрозумілих, невиразних командах, переданих з вагонів або з не привідної станції.

3.7. Оператор зобов’язан зробити аварійне відключення ППКД:

3.7.1. при отриманні сигналу аварійної зупинки від провідників вагонів або по команді від станції;

3.7.2. у випадку, коли командо-апарат не видає команду на сповільнення швидкості при підході вагонів до станцій.

3.8. При спрацюванні аварійних гальм на його дільниці ППКД, оператор повинен терміново спуститися до машинного залу, підняти аварійні гальма та прийняти заходи щодо скорішого продовження руху вагонів.

3.9. При тривалій зупинці вагонів оператор повинен по рації інформувати провідників вагонів та пасажирів про причину зупинення та її тривалість.

3.10. Оператору забороняється:

3.10.1. Залишати своє робоче місце у пульта управління під час руху своєї дільниці ППКД.

3.10.2. Знаходячись за пультом управління читати, слухати музику, займатися іншими справами, які не пов’язані з його виробничими обов’язками.

3.10.3. Передавати роботу на пульті управління особам, які не мають допуску до управління ППКД.

3.10.4. Перевозити на даху та оглядовій площадці вагону обслуговуючий персонал (слюсарі, електрики, ІТР, та інші) у яких відсутні страхувальні пояса або з не пристебнутими страхувальними поясами.

3.10.5. Відправляти вагони без команди провідників вагонів або з незамкнутими дверми вагонів.

3.10.6. Вмикати світло в приміщенні пульта управління в темний час доби під час руху вагонів.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. По закінченню роботи оператор повинен:

4.1.1. по сигналам з верхньої станції та нижньої станції відігнати вагони до місця відстою;

4.1.2. вимкнути опалення в пультовій та накласти заземлення на кабель зв’язку з верхньою станцією;

4.1.3. зробити повне вимкнення систем управління;

4.1.4. вимкнути освітлення в машинному залі;

4.1.5 зачинити приміщення пульта управління та машинного залу, здати ключі охороні.

4.2. Про всі недоліки які мали місце в роботі повідомити керівника робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. У випадку аварії, при якій доставка пасажирів в вагонах на станції неможлива, оператор повинен діяти згідно затвердженого аварійного розкладу.

5.2. При випадковій зупинці вагонів між станціями через несправність ППКД оператор повинен дати аварійний сигнал і чекати приходу електрослюсаря.

5.3. Оператор диспетчерської служби повинен припинити користування ППКД, знеструмити її і повідомити про це керівника робіт або електрослюсаря при виявлені наступних несправностях:

5.3.1. якщо помічено, що вагони починають рухатися при пуску ППКД з відкритими дверми.

5.3.2. помічені випадки довільного руху вагонів.

5.3.3. при виявленні запаху гару, диму або вогню з електродвигунів або пускорегулюючої апаратури та пристроїв, загорянні електропроводки.

5.3.4. при різкому перегріванні електродвигуна, підшипників.

5.3.5. при значному зниженні числа обертів вала електродвигуна, що супроводжується різким нагріванням його корпусу.

5.3.6. іскрінні в електродвигуні та електрообладнанні.

5.3.7. при роботі електродвигуна на двох фазах (двигун гуде).

5.3.8. при обриві заземлюючого проводу.

5.3.9. при припиненні подавання електроенергії.

5.3.10. при виявленні несправностей в системі зупинки вагонів, гальмової системи, сигналізації та блокувань безпеки.

5.3.11. при пошкоджені будь-якого механізму, виявленні незвичайних для даної машини шуму або вібрації.

5.3.12. при травмуванні обслуговуючого персоналу.

5.3.13. при наявності ознак пошкодження стану електричної ізоляції проводки або електричної апаратури ППКД.

5.3.14. помічені будь-які інші несправності ППКД: незвичайний шум, стук, скрип, ривки або поштовхи під час руху вагонів, обрив каната, неточність зупинки вагонів біля площадок, а також при несправності загорожі або освітлення тощо.

5.4. Якщо вищевказані причини призвели до нещасного випадку, то потерпілому необхідно надавати першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА МИЙНОЇ УСТАНОВКИ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. У залежності від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до Інструкції додатком можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника робіт.

1.4. Оператор протягом зміни перебуває на території автозаправного комплексу і повинен виконувати доручену йому роботу з миття автомобілів механізованим та (або) ручним (шланговим) способами.

1.5. До роботи оператором допускати осіб чоловічої статі, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання за фахом і можуть виконувати роботу з миття автомобілів за станом здоров’я згідно з медичним висновком лікувально-профілактичного закладу.

1.6. Оператор при прийомі на роботу, а також в процесі роботи повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки, а також з питань надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Оператор після первинного інструктажу на робочому місті повинен протягом 2–3 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника. Повторний інструктаж проводиться один раз на 6-ть місяців.

1.7. Оператор зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

На безперервних роботах забороняється залишати робоче місце до прибуття змінника. У разі неприбуття змінника необхідно повідомити про це свого керівника.


 

1.8. Оператор повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – одержати від безпосереднього керівника робіт інструктаж з охорони праці.

1.9. Основні небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

– рухомі транспортні засоби;

– термічні і хімічні рідини (гаряча вода, концентровані лужні розчини);

– можливість ураження електричним струмом;

– підвищений рівень концентрації парів бензину;

– підвищений рух повітря (протяги);

– підвищена або понижена температура повітря;

– підвищена вологість;

– недостатнє освітлення робочої зони.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.10. Оператору видається такий спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту:

- костюм бавовняний з водовідштовхувальним просоченням з капюшоном - на 12 місяців;

- чоботи гумові – на 12 місяців;

- фартух прогумований – на 12 місяців;

- рукавиці гумові – на 3 місяці.

1.11. Оператор повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого спецодягу, спецвзуття, а також виконувати правила користування ними.

1.12. Оператор повинен знати і виконувати вимоги Інструкції з експлуатації автомийки.

1.13. Під час роботи оператор повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни. Забороняється забруднювати навколишнє природне середовище.

Переодягатися і залишати особисті речі треба в побутових приміщеннях. Не можна мити руки бензином, гасом, емульсією. Воду для пиття вживати в спеціально обладнаних місцях. Їжу необхідно приймати в спеціально обладнаних приміщеннях (їдальні, буфеті, кімнаті прийому їжі).

1.14. За невиконання даної Інструкції оператор несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Необхідно одягнути спецодяг, спецвзуття, перевірити справність засобів індивідуального захисту.

2.2. Підготувати до роботи робоче місце, прибрати непотрібні предмети, переконатися в тому, що територія робочої зони знаходиться у безпечному стані.

Перевірити справність обладнання, правильність установки і надійність закріплення щіток, подачу електроенергії, води, стислого повітря.

2.3. Проводити щоденне техобслуговування відповідно до Інструкції з експлуатації, випробувати роботу автомийки.

2.4. За відсутності умов для безпечного виконання роботи, повідомити про це свого безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності – керівника вищого рівня. Без усунення наявних несправностей та порушень вимог охорони

Праці або вжиття визначених керівником запобіжних заходів до роботи не приступати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Миття автомобілів, двигунів повинно проводитись в спеціально відведених приміщеннях або на відкритих площадках.

3.2. Для миття та знежирення повинні застосовуватися негорючі суміші, пасти, розчинники, емульсії та інші безпечні у пожежному відношенні засоби.

3.3. Під час миття автомобілів оператор повинен:

- при механізованому митті – виконувати вимоги Інструкції з експлуатації мийки, знаходитись у водонепроникній кабіні;

- при шланговому (ручному) митті автомобілів – слідкувати за надійністю ізоляції зони миття від відкритих струмоведучих провідників та електрообладнання;

- для заїзду автомобілів на мийку використовувати світлову сигналізацію, яка сповіщає про дозвіл заїзду на піст;

- при митті автомобільних двигунів, що працюють на етилованому бензині, провести попередню нейтралізацію тетраетилсвинцю нейтралізуючим розчином (дихлораміном хлорного вапна);

- бути уважним до сигналів водіїв під час миття автомобілів;

- дозволяти виїзд автомобіля з поста тільки в разі відсутності людей на шляху руху та інших небезпек для руху автомобіля.

3.4. Оператору забороняється:

- під час роботи механізованої мийки знаходиться на шляху руху порталу мийки та автомобілів;

- застосовувати бензин та інші легкозаймисті рідини невідомого складу для протирання автомобілів, знежирення та миття деталей, вузлів та агрегатів;

- проводити мийку транспортних засобів, габарити яких перевищують встановлені для даного типу мийки розміри або мають іншу конфігурацію;

- проводити самостійний ремонт технологічного обладнання мийки, електроустановок, електропроводки, арматури освітлення, за винятком усунення неполадок, передбачених інструкцією з експлуатації;

- вносити будь-які зміни у конструкцію автомийки.

3.5. При проведенні різних робіт по техобслуговуванню та при прибиранні необхідно проводити вимкнення подачі електроенергії, води, стислого повітря на агрегати механізованої мийки та вживати заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному увімкненню комутаційної апаратури. На приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційною електроапаратурою вивісити заборонні плакати “Не вмикати! Працюють люди!”.

3.6. Оператор автомийки зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди” має право зняти тільки той, хто його встановив. Забороняється вводити в роботу устаткування, якщо на пульті керування встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди”.

3.7. Під час руху на території необхідно ходити тільки по тротуарах чи пішохідних доріжках, при виході з будинку переконатись у відсутності транспорту.

3.8. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи оператор повинен прибрати у відведене місце інструмент, пристрої та матеріали.

4.2. Провести прибирання приміщення автомийки.

4.3. Вимкнути електрообладнання, подачу води і стисненого повітря при однозмінній роботі або передати зміннику.

4.4. Змінити спецодяг і прибрати його у відведене місце.

4.5. Вимити з милом руки і обличчя або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Якщо виникла небезпечна ситуація, необхідно негайно вимкнути мийку за допомогою кнопки аварійного вимкнення і повідомити про це керівника робіт.

5.2. При виникненні пожежі необхідно викликати пожежну охорону та доповісти керівнику робіт.

5.3. Розпочати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння. Електропроводку та електроустановки гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками.


 

5.4. У разі необхідності оператор автомийки повинен надати потерпілим при аварії або внаслідок нещасного випадку першу медичну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА ЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. Оператором заправних станцій (далі-оператор) по заправці паливом (бензином та мастилами) автомобілів, тракторів і самохідних дорожніх машин можуть бути особи не молодше 18 років, визнані придатними до даної роботи медичною комісією, які пройшли спеціальну підготовку і одержали посвідчення на право виконання зазначених робіт.

Забороняється використання жіночої праці на роботах з заправкою етилованим бензином.

1.4. Оператор, що приймається на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів та способів надання долікарської допомоги потерпілим, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.

До початку роботи безпосередньо на робочому місці оператор повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.

Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

1.5. Оператор після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого оператора, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.6. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення робіт і охорони праці оператор повинен проходити:

– періодично не рідше одного разу на квартал;

– при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;

– у зв’язку з допущенням випадку травматизму або порушенням вимог охорони праці, що не призвело до травми.

1.7. Оператор забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: при заправці автомобілів паливом та маслами – халат бавовняний, рукавиці комбіновані.

При роботі з етилованим бензином додатково: фартух гумовий, чоботи гумові, рукавички гумові.

На зовнішніх роботах взимку додатково: куртка бавовняна на утеплювальній прокладці, брюки бавовняні на утеплювальній прокладці, валянки.

У іншу пору року додатково: плащ непромокальний.

1.8. Заправні станції та пункти повинні бути обладнані спеціальними сховищами нафтопродуктів, бензо-, маслоколонками, засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, лопатами, крюками, брезентом, азбестовим полотном і т. п.

1.9. Ємності для зберігання нафтопродуктів повинні мати герметичні кришки, пробки, які зачиняються ключем.

1.10. Для ремонту тари і виміру нафтопродуктів, для відчинення кранів і пробок, щоб уникнути іскроутворення і можливого вибуху, треба застосовувати

Тільки обміднені інструменти або інструменти, що виготовлені з міцних кольорових металів. Забороняється застосовувати для цього сталевий інструмент.

Зливні труби роздавальних кранів також повинні бути з кольорового металу.

1.11. Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, які виключають можливість іскроутворення.

1.12. Кришки люків зливних колодязів необхідно відчиняти в момент зливу нафтопродуктів. Весь інший час вони повинні бути зачинені.

1.13. Не допускається експлуатація резервуарів для зберігання нафтопродуктів з несправними дихальними клапанами.

1.14. Наконечники зливних шлангів повинні бути заземлені.

1.15. З метою запобігання виникнення і дії статичної електрики при русі бензину по трубопроводах і зливних шлангах, яка може викликати вибух пари бензину, всі металеві частини повинні бути заземлені.

1.16. Освітлювальна арматура повинна бути у вибухонебезпечному виконанні.

На території заправної станції або пункту дозволяється користуватися тільки вибухобезпечними ручними електричними акумуляторними ліхтарями типу шахтарських ламп. Користуватися іншими ліхтарями типу “летюча миша” забороняється. Місце заправки повинно мати освітлення не менше 50 лк.

1.17. Допуск сторонніх осіб, а також операторів у нетверезому стані на територію заправки забороняється.

1.18. Правила пожежної безпеки, номера телефонів пожежної охорони, найближчого медпункту, адміністрації, а також попереджувальні надписи “Вогненебезпечно”, “Не палити”, “Вхід стороннім заборонено” повинні бути вивішені на заправній станції та в пунктах заправлення.

1.19.За невиконання даної Інструкції оператор несе відповідальність згідно з чинним законодавством України

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, спецвзуття та перевірити наявність засобів індивідуального захисту (респіратор, протигаз).

2.2. Оператор повинен перевірити:

– наявність засобів пожежогасіння;

– наявність і справність заземлення;

– технічний стан заправного інвентарю.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час заправки автомобілів та дорожніх машин на території паливно-заправних пунктів забороняється:

– палити і користуватися відкритим вогнем, при цьому повинні бути вивішені знаки безпеки “Вогненебезпечно”;

– працювати на незаземленій колонці та обладнанні;

– проводити будь-які роботи, не пов’язані з прийманням або відпуском нафтопродуктів;

– зберігати паливо і мастильні матеріали в непризначених для цього складських спорудах;

– заправляти автомобілі та дорожні машини у разі відсутності водія чи машиніста, а також у разі працюючого двигуна;

– заправляти автомобілі та дорожні машини при наявності підтікання пального з паливної системи, а також з відкритою горловиною паливних баків;

– заправляти автомобілі та дорожні машини під час зливу нафтопродуктів з цистерн, а також наливу нафтопродуктів в резервуари та заправляти транспорт під час грози;

– усувати несправності, торкатися електрообладнання і арматури, приладів освітлення і пускових пристроїв;

– заправляти вантажні і легкові автомобілі або самохідну дорожню техніку у разі перебування в них людей (в кузові, салоні або кабіні);

– заправляти автомашини, які завантажені легкозаймистими вантажами (хімічними товарами тощо).

3.2. Заправку автомобілів та дорожніх машин оператор повинен робити тільки механізованим шляхом.

3.3. Оператор зобов’язаний стежити за тим, щоб заправна техніка встановлювалась на площадці заправного пункту за розробленою схемою, при якій на випадок необхідності машини змогли б роз’їхатися.

Оператор повинен:

– знати, що найбільш небезпечними чинниками, котрі можуть на нього діяти в процесі роботи, є: легкозаймисті речовини, етилований бензин та інші нафтопродукти;

– бути уважним до сигналів водіїв заправної техніки.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути заправне обладнання у разі однозмінної роботи, а при двозмінної – передати особі, яка замінює, з обов’язковим записом в спеціальному журналі.

4.2. Зняти спецодяг, вимити з милом руки і лице (бажано теплою водою), а спецодяг провітрити і зберігати у вогнетривкій шафі.

4.3. Забороняється мити руки в бензині, гасі, а також витирати їх забрудненим ганчір’ям та тирсою.

4.4. При попаданні етилованого бензину на шкіру, його необхідно негайно змити змоченим в гасі чистим ганчір’ям, після чого змити теплою водою з милом.

4.5. У випадку попадання етилованого бензину в очі необхідно негайно звернутися до лікаря.

4.6. Місця, на які був пролитий бензин, треба протирати ганчір’ям, змоченим в гасі, засипати піском або розчином хлорного вапна.


 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Якщо виникла небезпечна ситуація, необхідно негайно вимкнути електрообладнання і повідомити про це керівника робіт.

5.2. При виникненні пожежі необхідно викликати пожежну охорону та доповісти керівнику робіт.

5.3. Розпочати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння. Електропроводку та електроустановки гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками.

5.4. У разі необхідності оператор повинен надати потерпілим при аварії або внаслідок нещасного випадку першу медичну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА КОПІЮВАЛЬНИХ АПАРАТІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. До самостійної роботи на копіювальних апаратах допускати осіб, які пройшли медичне обстеження, відповідне навчання по спеціальній програмі, а також пройшли вступній інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі на робочому місці один раз у квартал. Проведення інструктажів на робочому місці реєструється в журналі з обов`язковими підписами тих, хто проводив інструктаж і кого інструктували.

1.< >4. Керівник підрозділу, повинен застрахувати оператора копіювальних апаратів (далі-оператор) від нещасних випадків та професійного захворювання. В разі пошкодження здоров'я він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

< >1.5. За невиконання вимог даної Інструкції оператор несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. 0ператор копіювального апарата повинен мати 1 групу з електробезпеки.

1.7. 0соби, які виконують технічне обслуговування копіювальних а< >ПАратів, повинні мати ІІІ групу по електробезпеці < >.

1.8. Оператор повинен:

Зна< >ТИ шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання;

Правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

Вимоги щодо утримання робочого місця < >(не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

Правила особистої гігієни;

Вико< >НуВати правила внутрішнього трудового розпорядку;

< >Виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

Вмі< >Ти користуватись первинними засобами пожежогасіння; < >

Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

1.9. Основні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на оператора:

Дія електроструму;

Підв< >Ищена запиленість робочої зони;

Підвищений рівень шуму на робочому місці;

Пі< >ДВищ< >ЕНа температура поверхні обладнання;

Дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;

Конта< >Кт з порошком, який містить у собі селен.

1.10. Копіювальний апарат повинен встановлюватись в < >Приміщенні з обміном повітря 30 мз на годину на одного працюючого.

< >1.11.Температура повітря в приміщенні повинна бути 10-30оС, а вологість 20-90%.

1.12. Апарат необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між передньою і задньою, а також лівою і правою сторонами повинна бути в межах 3-5 мм. < >

1.13. Hі дозволя< >ЄТься встановлювати апарат на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи, в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.

< >1.14.Двері з приміщення, де встановлені копіювальні апарати, повинні відкриватись зовні.

1.15. Примі< >ЩЕн< >НЯ повинно бути забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано в документації конкретних моделей апаратів.

При відсутності цих даних, в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного і одного порошкового вогнегасника.

1.16. В< >ИРобнича площа для кожного апарата, розміщення апаратів і допоміжного обладнання, відстань між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в < >Експлуатаційній документації. При відсутності таких вказівок повинна бути забезпечена відстань не менше:

Між апаратом і стінами приміщень - 0,6 м.;

Між апаратом та іншим обладнанням - 1,0 м.

1.17. Робочі місця повинні бути забезпечені вогнетривкими шафами для зберігання мінімального (не більш ніж на одну зміну) запасу витратних експлуатаційних матеріалів, столами, стільцями та іншими необхідними < >Меблями.

1.18. Для збору відходів виробництва кожне робоче місце повинно бути обладнане металевим ящиком з кришкою.

1.19. У приміщеннях щоденно повинно проводитись вологе прибирання.

1.20. Генеральне прибирання з очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного разу на місяць, а побілення і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу в три роки.

1.21. Живлення апаратів здійснюється від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою струму не менше 3 А.

1.22. Розетка повинна розміщуватись не далеко від апарату в легко доступних місцях, щоб у випадках аварійної ситуації апарат своєчасно можна було вимкнути. Треба уникати використання < >Подовжувачів.

1.23. Для захисту від озону і оксидів азоту повинна бути змонтована < >ВИтягувальна вентиляція.< > Копіювальні апарати (не більше одного на приміщення) настільного типу, також ті, що мають вмонтовані озонові фільтри, що застосовуються періодично, для потреб самого підрозділу, можуть використовуватися без додаткової витягувальної вентиляції, за умови дотримання пунктів 1.10, 1.11, 1.16. та своєчасної заміни озонових фільтрів.

1.24. Забороняється застосовувати спецодяг з синтетичних матеріалів і шовку.

1.25. Забороняється знімати будь-які кришки чи панелі, які закріплені гвинтами.

1.26.Так як деякі деталі апарата знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки до деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.

1.27.Вносити які-небудь зміни в конструкцію апарата не допускається.

1.28.Не допускається ставити на апарат металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при попаданні їх у середину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.

1.29.При переміщенні апарата < >Необхідно вимкнути вилку з розетки, а після установки закріпити фіксаторами.

1.30.Не дозволяється розбирати і модернізувати кабель живлення апарата так, як це може призвести до пожежі або ураження електрострумом.

1.31. Не дозволяється демонтувати, проводити модифікацію апарата, бо це може привести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та інше.

1.32. Зберігати пляшки з < >Тонером необхідно в прохолодному темному місці.

1.33. Забороняється класти на < >Тонер важкі предмети.

1.34. Неможна спалювати старий тонер або пляшки з-під < >Тонера, бо в відкритому полум< >'Ї < >Тонерний пил може спалахнути.

1.35. Старі пляшки з-під тонера необхідно утилізувати.

1.36.< > ЯК< >ЩО апарат довгий час не використовується< >, його необхідно вимкнути від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1< >.Одягнути спецодяг, < >Застібнути на всі < >ҐУдзики, волосся підібрати під головний убір.

2.2.Перевірити стан робочого місця, відсутність в середині апарата сторонніх предметів, а на самому апараті, крім оригіналів, щоб нічого не було

2.3.Перевірити стан електрокабеля, щоб на ньому не було важких предметів і < >Згинів більш ніж потрібно.

2.4. Увімкнути вилку розетку і впевнитись, що вона міцно тримається. Не дозволяється вмикати і вимикати вилку мокрими руками.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При роботі на копіювальних апаратах, крім даної Інструкції, необхідно користуватися інструкціями по безпечній експлуатації апаратів відповідної моделі.

3.2.3абороняється експлуатація апаратів, технічний стан яких та вимоги безпеки, а також пожежної безпеки не відповідають встановленій документації на апарати конкретних моделей.

3.3.На< >ПР< >УгА живлення не повинна коливатись більш ніж на 10%.

3.4. Під час друку забороняється:

Вимикати живлення апарату;

Відчиняти дверцята чи кришки;

Виймати сітьовий кабель;

Переміщати апарат.

3.5.< > ЩО6 уникнути попадання в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається увімкнення < >РежимУ копіювання при піднят< >Ій Кришки.

< >3.6. Кришку відчиняти і зачиняти м< >'Яко, без ударів.

3.7. При видаленні зім'ятого паперу не можна торкатись нагрівального блоку так як він може бути дуже гарячим. Забороняється залишати в апараті обірваний папір.

3.< >8. Вида< >ЛятИ копії, що застряли слід не раніше ніж через 15 сек. після вимкнення машини.

3.9< >. Після видалення паперу необхідно впевнитись, що всі блоки та важелі повернуті в першочергове положення, а всі кришки зачинені.

< >3.І0. При виконанні операцій, пов< >'Язаних з можливим дотиком з матеріалами, що містять селен, слід користуватися медичними рукавичками.

3.11. Як< >ЩО руки забруднились фарбою:

Уникати повторного контакту з шкірою;

Негайно протерти шкіру вологою ганчіркою, або помити руки теплою водою з милом.

3.12.Сл< >Ід також < >Слідкувати, щоб фарба не попадала на одяг.

3.13.Як< >ЩО в середину апарата попали метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його вимкнути сітьовим вимикачем, а потім вимкнути вилку з розетки і викликати спеціаліста по обслуговуванню апарата. Вмикати апарат в такому стані забороняється.

3.14.При обслуговуванні апарата його необхідно вимкнути від електромережі.

3.15.3аборо< >НЯється приймати їжу під час розмножування документації. Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.

3.16. При виготовленні < >МатрицЬ не можна відчиняти верхню кришку.

3.17.3аборо< >НЯється використовувати алюмінієву фольгу, папір, який містить вуглець (графіт).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути апарат від електромережі.

4.2. Прибрати робоче місце; < >Макулатурний папір прибрати в спеціальний ящик.

4.3. Проч< >ИСтити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.

4.4. 3ня< >ТИ спецодяг.

4.5. Р< >ЕтЕльно помити руки, лице теплою водою з милом, прополоскати рот, при можливості прийняти душ.

4.6. Про всі недоліки, які мали місце в роботі, доповісти керівникові.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Якщо в апараті з'явився сторонній стукіт, дим, неприємний запах або щось виглядає незвично, слід негайно вимкнути основний вимикач живлення, а потім < >Вимкнути Вилку з розетки.

5.2. Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Не намагатись ліквідувати несправності самому.

5.5. Я< >КщО є потерпілі, необхідно надати першу допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.6. Як< >ЩО сталася пожежа, викликати пожежну охорону і приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

5.7< >. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

НСТРУКЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ З ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИМИ МАШИНАМИ,

ЩО КЕРУЮТЬСЯ З ПІДЛОГИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-1.03-02 "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

1.3.Інструкція діє протягом 5 років з дня її затвердження.

1.4.До керування вантажопідіймальною машиною з підлоги і зачіплю­вання вантажу на гак допускати осіб, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання за розробленою власником програмою перевірки навичок з керування машиною та зачіплювання вантажів, вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці.

1.5. Інструктаж по керуванню вантажопідіймальною машиною з підлоги підвішування вантажу на гак повинен проводитися в терміни передбачені для проходження Інструктажу по основній професії особового складу робітника, а також при порушенні вимог цієї Інструкції.

1.6. Інструкція видається всім особам, які керуються вантажопідіймальними машинами з підлоги, під розписку.

Особи, які не виконують вимоги інструкції несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

1 7. Спецодяг і спецвзуття та засоби індивідуального захисту вида­ються за нормами основної професії.

1.8. Вимоги пожежної виконувати згідно з вимогами за основною професію.

1.9. При нещасних випадках, аваріях, захворюванні, а також виявленні несправності вантажопідіймальної машини необхідно негайно повідомити про це керівника робіт.

1.10. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

Ураження електричним струмом;

Падіння вантажу;

Падіння при пересуванні.

1.11. За невиконання даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягнути спецодяг, спецвзуття, а при необхідності засоби індивідуального захисту (окуляри, рукавиці та інше).

2.2.Оглянути робоче місце прибрати з-під ніг все, що заважає ро­боті. Якщо підлога слизька (облита водою, мастилом та інше) необхідно її витерти, або посипати піском, тирсою.

2.3.Перевірити справність вантажозахоплюючих пристроїв, наявність на них ярликів, або клейма перевірити на ньому інвентарний номер, вантажопідйомність, дату випробування та наявність обривів окремих дро­тиків, спрацювання та корозії поверх встановлених норм для стропів ви­готовлених із сталевих канатів; наявність витяжки та спрацювання більше 10% діаметра кільця ланцюга.

2.4.Перевірити справність основних деталей та вузлів ванта­жопідіймальної машини - надійність кріплення захисного заземлення до кнопки керування; відсутність заїдання кнопок управління в гніздах; стан гака /спрацювання зіва не більше 10% первинної висоти вертикального перерізу гака, відсутність тріщин та надривів на поверхні, наявність шплінта гайки та легкість обертання гайки в гайковій обоймі, роботу гальм контрольним вантажем, або вантажем близьким до вантажопідіймальності механізму підіймання даної машини шляхом підіймання на висоту 200-300 мм з наступною витримкою в такому положенні продовж 10 хвилин; роботу обмежника висоти підіймання гака; справність освітлення місця роботи.

При виявленні несправності вантажопідіймальної машини або вантажозахоплюючих пристроїв, а також при закінченні строку чергового випробування, необхідно негайно повідомити про це керівникові робіт і без його вказівок до роботи не приступати.

Ліквідовувати самому несправності механізмів та електрообладнання забороняється.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

З.1. Користування тільки тими вантажопідіймальними машинами, на яких дозволено робити після одержання інструктажу.

З.2. Під час роботи бути уважним, не відхилятися на сторонні справи та розмови, не відвертати увагу інших робітників.

З.3. Обв'язку та зачіпку вантажу проводити тільки згідно з схемами, які повинні бути вивішені на місці виконання робіт.

З.4. Для обв'язки підйомного вантажу необхідно застосовувати стропи, які відповідають масі підйомного вантажу, з урахуванням числа скруток каната або ланцюга та кута їх нахилу.

Довжина каната та ланцюгів повинна бути такою, щоб кут між ними не перевищував 90 градусів.

З.5. Забороняється піднімати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність машини, яка вказана на трафареті.

З.6. Не допускати підйому гака вантажопідйомної машини до обмежни­ка висоти підйому (обмежник висоти підйому гака призначений для аварійних цілей).

З.7. При обв'язці вантажу, який має гострі ребра /кути/, необхідно мати підкладки для запобігання ушкодження стропів.

З.8.Дрібноштучні вантажі (поковки, відливки, заготівки готові де­талі та інше/ необхідно переміщати в спеціальній тарі, при цьому запов­нення її повинно бути не вище бортів. Тара повинна бути справною та мати маркування /номер, вантажопідйомність, власну вагу та призначення).

З.9. При підійманні та опусканні вантажу, встановленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагону, верстата або іншого обладнання не знаходитись самому і слідкувати за тим, щоб інші особи не знаходились між вантажем і вказаними частинами будівлі або обладнання.

З.10. Забороняється піднімати вантаж, що засипаний землею або примерз до землі, закладений іншими вантажами закріпленими болтами або залитий бетоном, а також метал і шлак, який захолонув у печі або приварився після зливу.

3.11. При підійманні вантажу близького по масі до дозволеної вантажопідйомності його необхідно попередньо підняти на висоту 200-300 мм та перевірити надійність дії гальма.

В усіх випадках перед підійманням вантажу необхідно впевнитись в тому, що вантаж надійно закріплений і не зможе випасти або розсипатись під час його транспортування.

3.12. При виявленні неправильної або ненадійного закріплення, зачеплення вантажу, його необхідно опустити і провести строповку знову. Необхідно пам’ятати, що утримувати стропи, які сповзають з вантажу при його підйомі чи транспортуванні, а також направляти його ударами молотка чи лома забороняється.

3.13. При переміщенні вантажу в горизонтальному напрямку він повинен бути піднятим не менше ніж на 0,5м вище зустрічних на шляху предметів. Вантаж необхідно піднімати плавно без ривків і розкачування.

Під час переміщення вантажу в горизонтальному напрямку необхідно знаходитись від нього на безпечній відстані, не проходити в стисних місцях та по захаращених проходах.

3.14. При перекосі вантажу не виправляти його масою свого тіла. Для розвороту, а також запобігання самовільного розвороту довгих та громіздких вантажів під час їх підйому та переміщенні, необхідно застосувати витяжки /канати та інше/.

З.15. На місце установлення вантажу повинні бути попередньо покладені відповідної міцності підкладки для того, щоб стропи або ланцюги могли бути легко і без перешкод витягнути з-під вантажу.

3.16. Не переміщувати вантаж по землі, підлозі чи рейкам при косому натягу вантажного канату вантажопідіймальної машини. Для цього необхідно встановлювати спеціальні блоки, які забезпечують вертикальне положення вантажного канату.

З.17. Перед опусканням вантажу оглянути місце, на яке вантаж необхідно опускати, і впевнитись, що виключена можливість його падіння, перекидання або сповзання на землю.

3.18. При перервах в роботі та закінченні її не залишати вантаж в підвішеному стані.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 . Підняти гак вантажопідіймальної машини, вимкнути електричну напругу.

4.2 . Вантажозахоплюючі пристрої скласти у відведене для них місце.

4.3 . Привести в порядок робоче місце - скласти у відведене місце матеріали, деталі, прибрати сміття.

4.4 Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, при можливості прийняти душ.

4.5 . Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які виявлені під час роботи та про вжиті заходи по їх усуненню.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 . Негайно припинити роботу, вимкнути струм, не допускати сторонніх осіб до небезпечного місця.

5.2 . Попередити про аварійну ситуацію керівника робіт і робити все можливе по усуненню наслідків аварії.

5.3 . Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу.

5.4 Якщо сталася пожежа викликати пожежну охорону, доповісти керівнику робіт та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ НА МАШИНАХ

КОНТАКТНОГО (ТОЧКОВОГО) ЗВАРЮВАННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. Дійсна Інструкція застосовується при виконанні робіт на машинах контактного (точкового) зварювання.

1.4.До самостійної роботи на машинах контактного (точкового) зварювання допускати осіб, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж, інструктаж з охорони праці і виробничої санітарії на робочому місці, що засвоїли безпечні методи, прийоми виконання робіт.

1.5. Особи, які працюють на машинах контактного зварювання, повинні мати другу кваліфікаційну групу по електробезпеці.

1.6. При виконанні робіт діють основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання;

Підвищена загазованість;

Недостатня освітленість робочої зони;

Незахищені струмоведучі частини електрообладнання;

Шкідливі компоненти в складі матеріалів, які діють через шкіру, органи дихання, шлунковий тракт та слизові оболонки органів зору та нюху.

1.7. Виконувати роботу, доручену керівником робіт.

1.8. При виконанні роботи будьте уважні, не відволікатися сторонніми справами і не відволікати інших.

1.9. Роботу проводити на справному устаткуванні, користуватися справними інструментами і пристосуваннями їх прямим призначенням.

1.10. У приміщенні, де проводяться зварювальні роботи, не приймати їжу, не палити, не зберігати особисті речі.

1.11. Гранична норма перенесення вантажів вручну на одну людину (при чергуванні з іншою роботою) не повинна перевищувати: 15 кг - для жінок і 50 кг - для чоловіків.

1.12 На території та у виробничих приміщеннях дотримуватися правил пересування і поводження, що діють в підрозділі.

1.13. Помітивши порушення вимог інструкцій ким-небудь із працюючих не залишатися до цього байдужим, а попередити його про необхідність дотримання вимог правил охорони праці.

1.14. У випадку захворювання чи одержання травми припинити роботу; особисто або через помічника по роботі сповістити про це майстра, звернутися до медпункту (лікарні).

1.15. Особовий склад забезпечувати спецодягом:

Костюмом брезентовим;

Черевиками шкіряними;

Рукавицями брезентовими;

Засобами індивідуального захисту.

1.16. За невиконання даної Інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Одягнути робочий одяг так, щоб він не стискував ваших дій, ретельно його заправити, брезентову куртку і брюки одягнути на випуск.

2.2 Перевірити наявність і справність індивідуальних засобів захисту.

2.3 Уважно оглянути робоче місце і привести його в порядок:

Забрати зайві предмети, пальне і легкозаймисті матеріали, звільнити проходи;

Переконатися в надійності захисного заземлення й огородження;

Справні інструменти і пристосування розташувати в зручному і безпечному місці;

Перевірити наявність дерев'яних трапів і діелектричного килимка біля контактно-зварювального апарата і рухомого загороджувального щита з прозорого негорючого матеріалу;

Переконатися в наявності води для охолодження.

2.4 Стежити, щоб будь-який ремонт, виправлення ушкоджень і налагодження механічної частини виконувалося при увімкненому мережному рубильнику, при цьому необхідно вивішувати табличку “Апарат не вмикати”.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1 . Не протирати деталі перед зварюванням легкозаймистими рідинами.

3.2 . Робити зварювання в захисних окулярах, або масці.

3.3 . Надійно закріплювати деталі, що зварюються, і вузли.

3.4 . Перемикати ступені регулювання зварювального струму, виконувати заміну чи зачищення електродів на точковому апараті тільки при вимкненому мережному рубильнику.

3.5 . При перервах у роботі вимикати машину від електромережі і закривати водяний вентиль.

3.6 . Якщо при дотику до корпуса апарата відчувається електричний струм, роботу припинити і сповістити про це начальника підрозділу.

3.7 . Для зняття зі стикових апаратів виробів користуватися рукавицями й кліщами.

3.8 . Стежити за охолодженням електродів.

3.9 . Стежити, щоб електропроводи не попадали у воду і не піддавалися дії високої температури.

3.10 . Не допускати витоку води, мастила або стиснутого повітря, стежити за справністю механізму стиску й регулятора часу.

3.11 . Не захаращувати проходи і робоче місце готовою продукцією й іншими матеріалами.

3.12 . Не залишайте апарат, який увімкнено, без догляду.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 . Вимкнути машину від електромережі.

4.2 . Перекрити вентилі.

4.3 . Вимкнути водяне охолодження, але не раніше чим через 30 хвилин після вимкнення апарату від мережі.

4.4 . Інструменти й пристосування протерти і забрати у відведене для них місце.

4.5 . Прибрати робоче місце, не залишати на ньому забрудненого матеріалу.

4.6 . Вимити руки теплою водою з милом або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 . При виникненні аварійної ситуації негайно вимкнути устаткування і повідомити начальника підрозділу.

5.2 . Повторне увімкнення устаткування без дозволу інженера заборонено.

5.3 . При одержанні травми необхідно надати постраждалому першу (медичну) допомогу, повідомити керівника робіт, викликати швидку медичну допомогу.

5.4. .Якщо сталася пожежа викликати пожежну охорону, доповісти керівнику робіт та приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.5. Якщо сталася пожежа викликати пожежну охорону, доповісти керівнику робіт та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОФІЦІАНТА

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція) розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місті відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.

1.4. В залежності від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до Інструкції додатком можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які працюють в сфері громадського харчування за професією офіціант.

1.6. До роботи офіціантом допускати осіб, не молодші 18 років, які можуть працювати в закладах громадського харчування за станом здоров’я згідно з медичним висновком лікувально-профілактичного закладу. Під час роботи офіціант повинен проходити періодичні медичні огляди – один раз на півроку з відміткою про це в особистій медичній книжці.

Керівник має право притягнути офіціанта, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

1.7. Офіціант, який приймається на роботу, повинен пройти підготовку за програмою санмінімуму і здати залік з відміткою про це у відповідному журналі і в особистій медичній книжці. В подальшому офіціант повинен щороку проходити перевірку знань з санмінімуму з відміткою в особистій медичній книжці. Осіб, які не здали заліків з санмінімуму, до роботи не допускати.

1.8. При прийомі на роботу, а також в процесі роботи офіціант повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, а також з питань надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Після первинного інструктажу на робочому місці офіціант повинен протягом 2–15 змін, в залежності від стажу роботи, пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника, який призначається наказом або розпорядженням по структурному підрозділу.

Повторний інструктаж проводиться через 6-ть місяців.

1.9. Офіціант, який працює на електричному обладнанні, повинен додатково пройти навчання з правил їх безпечної експлуатації та мати відповідне посвідчення.

1.10. Офіціант зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

Офіціант повинен дотримуватися встановленого розпорядку роботи: до початку роботи відмітити своє прибуття на роботу, а після закінчення робочого дня – вибуття з роботи у журналі (або у табельника, як встановлено у структурному підрозділі).

1.11. Офіціант повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – необхідно одержати від безпосереднього керівника робіт цільовий інструктаж з охорони праці.

1.12. Основні небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

Протяги, підвищена температура і вологість робочої зони;

Підвищена температура страв;

Електричний струм при пошкодженні ізоляції струмопровідних частин;

Слизька підлога при попаданні на неї рідин і продуктів.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.13. Відповідно до встановлених норм гранично допустима вага при підійманні та перенесенні вантажів постійно протягом робочої зміни для жінок не повинна перевищувати 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350 кг при переміщенні його з робочої поверхні (рівень стола, роздавальна тощо).

1.14. Відповідно до норм видачі санітарного одягу, санітарного взуття для робітників підприємств громадського харчування (затверджені Міністерством охорони здоров’я України 18.09.1991р.) офіціанту видається безкоштовно такий одяг:

Куртка біла бавовняна – на 4-и місяці;

Шапочка біла бавовняна – на 4-и місяці;

Фартух білий бавовняний – на 4-и місяці;

Рушник – на 4-и місяці;

Кітель білий полотняний – на 4-и місяці;

Блузка біла бавовняна – на 4-и місяці;

Наколка біла – на 4-и місяці.

1.15. Офіціант повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого одягу та інших засобів індивідуального захисту, а також виконувати правила користування ними.

1.16. Під час роботи офіціант повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни, зокрема:

Приходити на роботу у чистому одязі та взутті;

Не переодягатися на робочому місці, всі особисті речі і верхній одяг залишати в побутових приміщеннях;

Роботу виконувати в охайно заправленому, чистому санодязі. Забороняється зашпилювати спецодяг і тримати в кишенях одягу булавки, скляні та гострі предмети;

Волосся прибирати під косинку;

Своєчасно та коротко підстригати нігті;

Перед початком роботи мити руки з милом;

Не мити руки маслом, емульсією, гасом тощо;

При відвідуванні туалету знімати санодяг у спеціально відведеному місці, після відвідування – старанно мити руки з милом, бажано дезинфікуючим;

Приймати їжу в спеціально відведених для цього місцях;

Воду для пиття вживати з спеціально обладнаних місць;

При появі ознак застудного захворювання або шлункової дисфункції, а також нагноювань, порізів, опіків повідомляти керівництво та звертатися в медичні заклади для лікування;

Повідомляти про всі випадки захворювання шлунковими інфекціями у своїй сім’ї.

Забороняється забруднювати навколишнє природне середовище.

1.17. За невиконання вимог даної Інструкції офіціант несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Необхідно одягнути належний санодяг, а домашній – залишити в шафі санітарно-побутового приміщення. Волосся прибрати під косинку, вимити руки.

2.2. Перевірити:

Стан і відповідність санітарним вимогам, роздавальні страв обіднього залу;

Відсутність на підлозі води, сторонніх предметів, пролитих або розсипаних залишків продуктів харчування тощо;

Цілісність і справність ізоляції електропроводки, розеток, кнопок на пультах керування.

2.3. Підготувати необхідний інвентар, інструмент і посуд та перевірити його придатність для використання.

Ножі, за винятком різальної кромки, не повинні мати гострих граней, столовий і чайний посуд не повинен мати тріщин та відбитих країв, а емальований – пошкодженої емалі.

2.4. Переконатися, що вимірювальне обладнання відповідає метрологічним, торгово-експлуатаційним і санітарно-гігієнічним вимогам, має засвідчувальне тавро органів Держстандарту України та інвентарний номер.

2.5. Про всі відхилення і порушення в санітарному стані робочого місця, несправності обладнання, інструментів, пристосування, що встановлені під час приймання або заступання на зміну, необхідно повідомити свого безпосереднього керівника і не приступати до роботи до їх усунення або вжиття визначених керівником запобіжних заходів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час виконання роботи офіціант зобов’язаний виконувати вимоги безпеки, що передбачені інструкціями з експлуатації обладнання, а також цієї Інструкції.

3.2. Пляшки з напоями та водою перед розкриттям необхідно обтирати зовні чистою вологою тканиною. Розкриття пляшок проводити на столі.

При відкриванні пляшок з шипучими напоями не можна направляти їх горловину в напрямку людей. Не дозволяється витягування коркових пробок з горловини пляшки шляхом нанесення ударів по дну пляшки долонею руки або по твердій поверхні. Відкривати пляшки треба штопорами або ключем.

3.3. Скляні пляшки, склянки необхідно переміщати та ставити таким чином, щоб вони не вдарялися.

3.4. При роздачі гарячих страв (супи, соуси, напої) вони повинні мати температуру не нижче 75°С, другі страви і гарніри – не нижче 65°С, холодні супи та напої – не вище 14°С.

3.5. Перед подачею гарячих страв слід звільнити на столі відвідувача місце для них, прибравши або переставивши непотрібний посуд. Піднос зі стравами треба ставити на спеціальний стіл офіціанта.

Після кожного використання підносу його протирають чистою серветкою.

3.6. Чистий столовий посуд треба зберігати у зачинених шафах або на решітках, а прибори – в спеціальних ящиках-касетах. Забороняється зберігати прибори на підносах.

Не дозволяється використовувати чарки, фужери, келихи та інший посуд, який має сколи чи тріщини.

3.7. При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип’ятильник тощо) треба слідкувати, щоб кабель живлення не торкався нагрітих поверхонь або предметів.

3.8. При роботі на електронному контрольно-касовому апараті необхідно дотримуватися наступних вимог:

Перед вмиканням апарату оглянути штепсель та шнур живлення і переконатися в їх справності;

Стежити, щоб на клавіатурну панель і корпус апарату не потрапляла вода;

При несправності апарату припинити роботу і вимкнути його;

Після закінчення роботи перемикачем вимкнути його електроживлення і вийняти штепсель з електромережі.

Не дозволяється ремонтувати або регулювати роботу апарату після його пуску, працювати вологими руками, при знятій кришці, а також залишати апарат увімкненим без догляду.

3.9. Офіціанту забороняється:

Вмикати та вимикати обладнання, робота на якому не входить до його обов’язків чи не доручена безпосереднім керівником;

Вмикати в електромережу обладнання несправними вилками, в несправні розетки, або якщо пошкоджена ізоляція проводу;

Відчиняти щити освітлення, замінювати запобіжники та лампочки, торкатися оголених проводів.

3.10. Офіціант зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди” має право знімати тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати в роботу устаткування, якщо на пульті управління встановлено знак “Не включати! Працюють люди”.

3.11. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу офіціант повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі. До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи офіціант зобов’язаний вимкнути електрообладнання (особливо електронагрівальні пристрої), яке використо­вувалося в роботі.

4.2. Прибрати робоче місце, після миття витерти та покласти у відведене місце посуд, прибори, підноси та інший інвентар. Санітарна обробка, миття і чистка виконуються відповідно до інструкції про правила миття посуду і інвентаря.

4.3. Змінити санодяг і прибрати його в призначене місце.

4.4. Вимити руки і обличчя з милом або прийняти душ.

4.5. Повідомити свого керівника про виконану роботу, несправності та інші зауваження, що сталися під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Під час роботи можливі пожежі, загорання електропроводки, аварії з устаткуванням, що використовується.

5.2. При виникненні пожежі необхідно викликати пожежну частину за телефоном 01, повідомити керівництво і вжити заходів для ліквідації пожежі.

5.3. У разі подальшого поширення вогню, який загрожує особистому життю і життю оточуючих людей, необхідно евакуювати людей згідно з планом евакуації.

5.4. Якщо при короткому замиканні виникло займання електропроводки, слід терміново вжити заходів для знеструмлення обладнання і ліквідації пожежі. Електропроводи та електроустаткування треба гасити вуглекислотними чи порошковими вогнегасниками або піском.

5.5. При раптовому вимкненні напруги треба вимкнути всі електроустановки, що знаходились у роботі.

У разі необхідності офіціант зобов’язаний надати першу допомогу потерпілим при аварії, від нещасного випадку, отруєння або раптово захворілому згідно з “Інструкцією з надання першої (долікарської) допомоги при нещасних випадках”, використовуючи наявні у аптечці ліки і засоби.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОХОРОННИКА

1. ЗагальнІ положення

1.1. Дія Інструкції поширюється всі органи підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", СНІП ІІІ-4-80.

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. За даною Інструкцією охоронник внутрішній (далі – сторож) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та сторожа.

1.5. Власник повинен застрахувати сторожа від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я сторожа з вини власника, він (сторож) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції охоронник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До роботи сторожем допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.8. Сторож зобов’язаний:

Знати специфіку роботи підприємства; розташування окремих об’єктів, дільниць та інше;

Виконувати правила пожежної безпеки;

Знати номери телефонів виклику пожежної частини (01), міліції (02), “швидкої допомоги” (03), домашній телефон керівника підприємства, об’єктів, дільниць;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

Мати аптечку з необхідними медикаментами для надання першої медичної допомоги;

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та зокрема:

Не торкатися електродроту, арматури, загального освітлення, не відчиняти двері електрошаф;

На території підприємства ходити тільки по доріжках, тротуарах, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку;

Бути уважним під час чергування, не займатися сторонніми справами;

Не вмикати та не вимикати (крім аварійної ситуації) машин, верстатів, механізмів.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Прийняти зміну і розписатися в журналі прийому-здачі зміни.

2.2 Перед прийомом необхідно візуально впевнитись у відсутності на території підприємства, об’єктів, дільниць вогнищ, лежачого обірваного дроту та інше.

2.3. Перевірити сигналізацію, наявність засобів зв’язку, первинного пожежогасіння, засобів надання першої медичної допомоги.

2.4. Впевнитись, що на об’єктах, дільницях не увімкнені світильники, прибори нагрівання, інші пожежонебезпечні пристрої, а охоронно-пожежна сигналізація знаходиться в справному стані.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не відхилятись від маршруту під час огляду об’єктів, особливо в нічний час.

3.2. Не користуватися нагрівальними приладами з відкритою спіраллю, кустарного виробництва, а також електроприладами, які не мають інструкції по експлуатації.

3.3. Не ремонтувати електроприлади та електроосвітлення; не підіймати обірваний електродріт, не торкатися звисаючого дроту.

3.4. Не допускати розведення вогнищ на об’єкті, який охороняється, та поблизу нього.

3.5. Не вимикати сигнальні прилади, якщо спрацювала охоронно-пожежна сигналізація.

3.6. Увімкнення в електромережу побутових приладів проводити за допомогою штепсельних з’єднань.

3.7. Не підходити ближче 8-10 м до електродроту, який лежить на землі.

3.8. Під час пропускання на територію об’єкти транспортних засобів необхідно бути особливо уважним.

3.9. Ворота для проїзду транспорту повинні бути справними і обладнані фіксаторами.

3.10. Під час огляду транспортних засобів не можна ставати на їх колеса, необхідно користуватися переносними дробинами.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. На робочому місці вимкнути всі електропобутові прилади, місцеве освітлення та інше.

4.2. Привести у відповідність робоче місце, скласти документацію.

4.3. Зробити запис в журналі прийому-здачі зміни.

4.4. Доповісти керівникові та наступному черговому зміни про всі недоліки, які мали місце під час чергування.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. По можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, безпосередньо керівника.

5.4. Якщо є потерпілі, необхідно їм надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати “швидку медичну допомогу”.

5.5. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.

5.6. Після прибуття керівника виконувати його вказівки.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОХОРОННИКА - ПРОВІДНИКА СЛУЖБОВИХ СОБАК

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється всі органи підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція), розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місті відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.

1.4. В залежності від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до Інструкції додатком можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які працюють за професією охоронник-провідник службових собак (далі – охоронник-провідник).

1.6. Охоронник-провідник протягом зміни перебуває на об’єкті, який охороняє, і повинен виконувати доручену йому роботу, яка може включати:

Охорону території або приміщення і матеріальних цінностей, що знаходяться в них;

Здійснення пропускного і внутрішнього режимів;

Охорону спеціальних вантажів і грошових знаків при їх транспортуванні;

Контроль за додержанням протипожежного режиму.

1.7. До роботи охоронником-провідником допускати осіб чоловічої статі, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання за фахом і можуть виконувати роботу з охорони власності та об’єктів за станом здоров’я.

1.8. Охоронник-провідник при прийомі на роботу, а також в процесі роботи повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки, а також з питань надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Охоронник-провідник після первинного інструктажу на робочому місті повинен протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника, який призначається розпорядженням по структурному підрозділу. Повторний інструктаж проводиться один раз на 3-и місяці.

1.9. Охоронник-провідник зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

Охоронник-провідник до початку роботи зобов’язаний відмітити своє прибуття на роботу, а після закінчення робочого дня – вибуття з роботи у відповідному журналі (або у табельника, як встановлено у структурному підрозділі).

На безперервних роботах забороняється залишати робоче місце до прибуття змінника. У разі неприбуття змінника необхідно повідомити про це свого керівника.

1.10. Охоронник-провідник повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – одержати від безпосереднього керівника робіт інструктаж з охорони праці.

1.11. Під час роботи на охоронника-провідника можуть вплинути такі небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

необережне поводження зі зброєю при її зарядженні, розрядженні та застосуванні;

нанесення травми сторонніми особами;

ушкодження, отримані внаслідок контакту з собаками;

психологічні, нервово-психологічні, емоційні навантаження;

рухомі транспортні засоби;

підвищений рівень концентрації парів бензину;

підвищений рух повітря (протяги);

підвищена або понижена температура повітря;

підвищена вологість;

недостатнє освітлення робочої зони.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.12. Відповідно до Типових норм охороннику-провіднику видається такий спецодяг:

Костюм віскозно-лавсановий – на 12-ть місяців;

Куртка бавовняна на утеплювальній прокладці – на 36-ть місяців;

Штани бавовняні на утеплювальній прокладці – на 36-ть місяців;

Плащ бавовняний з водовідштовхувальним просоченням – черговий.

Згідно з колективним договором охороннику може видаватися інший додатковий спеціальний (формений) одяг.

1.13. Охоронник-провідник повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого спецодягу, спецвзуття, а також виконувати правила користування ними.

Засоби індивідуального захисту є майном підприємства і підлягають обов’язковому поверненню при звільненні, переводі на іншу роботу, де ці засоби не передбачені нормами, а також після закінчення строку використання замість отриманих нових.

У разі пропажі засобів індивідуального захисту у встановлених місцях їх зберігання або їх псування з причин, що не залежать від працівника, йому видається інший, придатний для використання комплект спецодягу, спецвзуття тощо.

1.14. Охоронник-провідник повинен знати:

Правила утримання службових собак, порядок використання та застосування їх на об’єктах, що охороняються;

Розташування і призначення всіх запірних пристроїв на своєму об’єкті (робочому місці);

Правила протипожежного режиму і виконувати їх;

Місця розташування сповіщальної електричної пожежної сигналізації, вогнегасників і засобів захисту, правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийоми гасіння;

Маршрути евакуації на випадок аварії чи пожежі;

Номери телефонів пожежної частини, список посадових осіб із зазначенням їх домашньої адреси, службового й домашнього телефонів.

1.15. Під час роботи охоронник-провідник повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни. Забороняється забруднювати навколишнє природне середовище. Переодягатися і залишати особисті речі треба в побутових приміщеннях. Не можна мити руки бензином, гасом, емульсією. Воду для пиття вживати з спеціально обладнаних фонтанчиків або питтєвих бачків. Їжу необхідно приймати в спеціально обладнаних приміщеннях (їдальні, буфеті, кімнаті прийому їжі).

1.16. Невиконання охоронником-провідником вимог цієї Інструкції вважається порушенням трудової дисципліни і він несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Заступати на зміну охоронник-провідник зобов’язаний у наданому спеціальному (форменому) одязі і спорядженні.

2.2. Перед початком роботи охоронник-провідник зобов’язаний:

Перевірити стан закріпленої зброї та іншого спорядження охоронника-провідника;

Перевірити наявність і справність спорядження собаки (нашийник, намордник, поводок, ланцюг), елементів кріплення (кільця, карабіни, замки тощо);

Переконатися в наявності та справності апаратури зв’язку, сигнальних пристроїв, попереджувальних знаків та знаків безпеки, приладів охоронно-пожежної сигналізації, засобів пожежогасіння, огорожі і табличок з попереджувальними написами, а також в справності електронагрівальних приладів, пічного опалення;

Перевірити наявність і справність проїзних воріт, турнікетів, замків, запірних пристроїв, печаток і пломб на об’єкті. При цьому у неробочий час вікна повинні бути зачинені на внутрішні запори, двері – на замки з навішеними пломбами, зразки товарів прибрані з вітрин, щоб не привертати до них уваги;

Пройти маршрутом безпечного руху, територією і у випадку негоди вжити заходів для запобігання ковзанню та падінню (посипати піском, шлаком тощо);

Прийняти службове приміщення охорони, блок-посту, вольєра для службової собаки в належному санітарному стані, а також майно і документацію. Після прийняття зміни зробити записи в журналі приймання-передачі чергування, в тому числі про виявлені недоліки та порушення режиму безпеки.

2.3. Про всі відхилення і порушення, що виявлені під час приймання зміни необхідно повідомити свого безпосереднього керівника і не приймати зміни до їх усунення або вжиття визначених керівником запобіжних заходів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час чергування охоронник-провідник повинен забезпечити дотримання встановленого пропускного режиму, не допускати в зону охорони сторонніх осіб, а в нічний час, святкові, неробочі і вихідні дні – усіх осіб, крім осіб, вказаних в наказі (розпорядженні) керівника об’єкта.

3.2. Обхід території об’єкта, що охороняється, охоронник-провідник повинен здійснювати за встановленим маршрутом. У вечірній і нічний час доби при обході території слід користуватися електричним ліхтарем. Маршрут має проходити ділянками території, вільними від сміття, ям, траншей, канав, колодязів, підземних комунікацій, резервуарів з водою.

3.3. При виїзді автотранспорту охоронник-провідник зобов’язаний:

Зупинити автомобіль біля проїзних воріт на лінії “СТОП”;

Перевірити автомобіль, впевнитись, що розходжень кількості вантажу з документальними даними не має.

3.4. При догляді транспортних засобів забороняється:

Проводити догляд до повної зупинки транспортного засобу;

Доглядати транспортний засіб, не переконавшись у тому, що він поставлений на ручні гальма;

Користуватися відкритим вогнем при догляді вантажів;

Проводити догляд в непристосованому для цього місці;

Підійматися на автомашини, ставши на колесо транспорту.

3.5. Перед випуском транспорту з території об’єкта охоронник-провідник зобов’язаний відкрити проїзні ворота, закріпити їх спеціальними гачками або фіксаторами, після чого стати у визначене безпечне місце (острівець безпеки).

3.6. При управлінні механізованими ворітьми необхідно:

Зняти пристрій, що замикає стулки воріт, якщо вони додатково ним закриті;

Переконатися у відсутності людей, транспорту і сторонніх предметів у зоні руху стулок воріт;

При виникненні шуму, вібрації стулок воріт і механізмів роботу припинити і повідомити про їх несправність керівництву об’єкта, який охороняється.

Після закінчення роботи стулки воріт необхідно встановити в положення “зачинено”.

Стулки немеханізованих воріт у відкритому стані треба зафіксувати стопорним пристроєм. Особливу обережність необхідно проявляти під час відчинення таких воріт у разі сильних поривів вітру.

3.7. Для полегшення роботи працівників охорони на контрольно-проїзних пунктах слід користуватися шлагбаумом.

Використання для цієї мети натяжних тросів забороняється.

У районі воріт обов’язкове встановлення дорожніх знаків: ”Обмеження швидкості”, “Проїзд без зупинки заборонений”.

3.8. Охоронник-провідник зобов’язаний:

Постійно слідкувати за поведінкою службової собаки;

Уміло управляти службовою собакою при несенні служби на території, що охороняється, своєчасно реагувати на її поведінку і не допускати випадкових укусів, при можливості відпускати собаку у вільне караулення;

Виставляти собаку на пост узимку – о 20-00 годині, улітку – о 22-00 і знімати її з поста не пізніше 7-00 години. У разі знаходження на об’єкті людей чи проведення робіт, собаку на пост виставляти тільки після того, як усі люди вийдуть з території, що охороняється;

При несенні служби, вигулі чи проведенні занять зі службовою собакою надійно кріпити нашийник, виключаючи можливість його зняття собакою;

При виставленні собак на блок-пости під час групових занять по можливості чергувати розміщення собак за статями (пес-сучка-пес-сучка), на відстані не ближче 3-х м один від одного. У випадках виникнення конфлікту між собаками залагоджують його тільки власники собак (різкі ривки повідком та відтягування двома руками під стегна з сильним натиском в пах);

На перервах прив’язувати собак до спеціального приколу або до інших придатних для цього предметів (дерево, паркан тощо) з таким розрахунком, щоб вони не мали можливості торкатись один одного, але могли стояти чи лежати;

Вигулювати собаку на короткому повідку в зоні контролю охоронника-провідника (100 м);

Не використовувати хворих собак для несення служби, а також собак з підозрою на хворобу;

Виконувати правила особистої гігієни при поводженні з собакою.

3.9. При несенні служби зі службовою собакою шляхом патрулювання по вказаному маршруту, собака повинна знаходитись на короткому повідку і бути в наморднику. При переміщенні поводок вільно захвачується пальцями лівої руки на відстані 10–15 см від нашийника, вільний кінець повідка збирається петлями у долоні правої руки.

Якщо на об’єкті, що охороняється, умови дозволяють нести службу з службовою собакою без повідка (ізольованість території об’єкта, неможливість прямого контакту зі сторонніми особами), його дозволяється відпускати у вільне караулення. При цьому охоронник-провідник постійно контролює поведінку собаки. У разі появи на території об’єкта, що охороняється, працюючих осіб або осіб, які перевіряють несення служби охороною, собака негайно береться на поводок.

3.10. При затриманні правопорушників необхідно дотримуватися наступного порядку:

Виявити їх наміри шляхом спостереження;

Визначити співвідношення фізичних сил правопорушника і охоронника;

У разі встановлення, що кількість правопорушників та їх фізичні можливості перевищують фізичні можливості охоронника, залучитися підтримкою сусідніх постів охорони, повідомити міліцію і тільки після цього вживати заходів для їх затримання;

Після затримання правопорушників провести зовнішній огляд одягу і речей затриманих з метою вилучення зброї, інших предметів, які можуть бути використані для нападу на охоронника.

3.11. При проведенні затримання правопорушника у приміщенні, собака застосовується, якщо є впевненість, що у приміщенні немає непричетних до правопорушення осіб.

3.12. Спеціальні засоби та пневматичну зброю охоронник-провідник повинен застосовувати у випадках, коли використані і не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на правопорушників, а саме:

При нападі на об’єкт, який охороняється;

Для припинення опору працівникам охорони, які виконують службові обов’язки з охорони об’єктів;

Для затримання і поставлення до органу міліції осіб, які вчинили правопорушення.

3.13. Рішення про застосування спеціальних засобів та пневматичної зброї приймає охоронник-провідник особисто.

3.14. Використанню спеціальних засобів, пневматичної зброї, застосуванню службової собаки, за винятком раптового нападу на працівників охорони, має передувати попередження про намір їх застосування. Попередження повинно бути зроблено голосно українською або російською мовою не менше двох разів: ”Стій! Стріляю!” або ”Стій! (Виходь!) Пускаю собаку!”.

Не дозволяється пускати собаку на затримання злочинця, якщо в той час між нею і злочинцем знаходиться особа, що не причетна до скоєння злочину, а також, якщо злочинні дії з боку порушника припинено. У випадках заподіяння собакою травм затриманому або погіршення його загального стану слід подати потерпілому необхідну медичну допомогу, а також повідомити медичний заклад. Собака при цьому по команді “Охороняй!” повинна знаходитись на відстані 2–3 м від затриманого.

3.15. Забороняється застосування спеціальних засобів та пневматичної зброї, а також службових собак:

До жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю або здоров’ю людей чи охоронника;

Для нанесення ушкоджень в області голови, шиї, живота та статевих органів, а також вести прицільну стрільбу.

3.16. У разі збройного нападу із застосуванням вогнепальної зброї на об’єкт, що охороняється, або на працівника охорони при загрозі його життю чи здоров’ю, охороннику–провіднику забороняється чинити опір нападаючим, застосовувати спеціальні засоби, пневматичну зброю та провокувати конфлікт.

3.17. При користуванні зброєю забороняється:

Залишати зброю без нагляду, де б це не було, і передавати її іншим особам;

Проводити чистку бензином і розбирати її під час чергування;

Направляти зброю в бік людей, якщо відсутні підстави для її використання;

Виймати зброю з кобури без потреби.

3.18. Під час чергування охоронник-провідник повинен стежити за дотриманням вимог правил пожежної безпеки, затримувати осіб, які користуються відкритим джерелом вогню і палять у місцях, де це заборонено, та доповідати про це безпосередньому або керівнику вищого рівня.

3.19. У разі аварійного вимкнення освітлення слід користуватися електричними переносними джерелами освітлення.

3.20. Охоронник-провідник повинен слідкувати, щоб усі місця, де ведуться будівельні роботи (ями, траншеї, відкриті люки), були огороджені, а в нічний час добре освітлені.

3.21. Охороннику-провіднику під час несення служби на стаціонарних і обхідних постах забороняється:

Виконувати роботи, не передбачені інструкцією з охорони об’єкта;

Допускати на робоче місце (пост) осіб, які не мають відношення до їх роботи;

Залишати пост (маршрут), за винятком випадків надання допомоги по запобіганню правопорушень, потерпілим при аваріях та пожежах, а також за обставин, що загрожують їх життю і здоров’ю;

Передавати стороннім особам та залишати без нагляду пневматичну зброю;

Допускати контакт службової собаки зі сторонніми особами (годувати, розмовляти, гладити);

Залишати собаку без нагляду при її знаходженні за межами вольєру;

Цькувати собаку на сторонніх осіб без необхідності, якщо це не пов’язано з охороною об’єкта;

Торкатися обірваної електропроводки, ставати на неї, самовільно ремонтувати електрообладнання;

Перевіряти перепустки на право проїзду на об’єкт під час руху транспорту;

Допускати сторонніх осіб до управління воротами з автоматичним приводом;

Перебувати в зоні проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

Вмикати та вимикати прилади охоронно-пожежної сигналізації, автоматичні вимикачі та рубильники високої напруги.

3.22. Охоронник-провідник зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди” має право зняти тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати в роботу устаткування, якщо на пульті управління встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди”.

3.23. Про кожний нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи охоронник-провідник повинен:

Помістити собаку у вольєр;

Прибрати своє робоче місце, вимкнути електроприлади;

Розрядити в спеціально відведеному місці пневматичну зброю;

Здати зміну в установленому порядку. Зміна вважається зданою і прийнятою після підпису в журналі чергування того, хто здає зміну, і того, хто її приймає;

Спецодяг, спецвзуття, спорядження, засоби індивідуального захисту прибрати у місце постійного зберігання;

Повідомити безпосереднього керівника і працівників наступної зміни про всі недоліки в технічному укріпленні, освітленні, роботі засобів сигналізації того об’єкта, що охороняється.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Під час чергування можливі пожежі, вибухи, загорання електропроводки.

5.2. У разі виникнення пожежі, вибуху охоронник-провідник повинен діяти відповідно до Інструкції про заходи пожежної безпеки, розробленої для цього об’єкта, негайно повідомити пожежну частину за телефоном 01, а також керівництво об’єкта, що охороняється, старшого охоронника (начальника відділу охорони) та вжити заходів щодо евакуації людей і гасіння пожежі.

5.3. Якщо при короткому замиканні виникло займання електропроводки необхідно терміново вжити заходів по знеструмленню лінії і ліквідації пожежі. Займання електропроводки слід гасити вуглекислотними чи порошковими вогнегасниками або піском.

5.4. У разі необхідності охоронник-провідник повинен надати першу медичну допомогу потерпілим при аварії, нещасних випадках, отруєннях.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПАРКЕТНИКА

1. Загальні положення

1.1.Дія Інструкції поширюється всі органи підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція), розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місті відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.3. До виконання паркетних робіт допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними до роботі за даною професією, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, первинний інструктаж, навчання, перевірку знань з питань охорони

Праці, стажування на робочому місці і які отримали посвідчення на право самостійної роботи.

1.4. Допуск паркетника до самостійної роботи оформлюється письмовим розпорядженням по підприємству.

1.5. Повторний інструктаж проводити через три місяці. Періодичну перевірку з техніки безпеки проводити через один рік.

1.6. При введенні в дію нових чи перероблених правил безпеки виконання робіт, після нещасного випадку або аварії, що трапилися на підприємстві чи в цеху (дільниці) через порушення працюючими правил охорони праці, і при встановленні фактів незадовільного знання працівниками інструкцій з охорони праці може бути призначена позачергова перевірка знань.

1.7. Паркетник не допускається до роботи в таких випадках:

З появою на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

При відсутності спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

При хворобливому стані;

При порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.8. Паркетник є підлеглим керівника ділянки, а в процесі роботи – бригадира і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.9. Паркетник зобов’язаний:

Виконувати роботу, по якій проінструктований і допущений майстром, якісно та у встановлений термін;

Утримувати устаткування і робоче місце в чистоті і порядку;

Працювати тільки справними інструментами, пристосуваннями і механізмами;

Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правил безпечного ведення паркетних робіт і пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

1.10. Паркетник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на працюючого. Це – можливість отруєння шкідливими парами, одержання травм, небезпека виникнення пожежі.

1.11. При наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів паркетник повинен застосовувати додатково засоби індивідуального захисту:

При ручній і механічної остріжці і циклюванню паркетних підлог – захисні окуляри («Моноблок-2» чи З1-БЦ);

При контакті з покриттям з нафтомаслостійкого і вогнестійкого матеріалів;

При наявності аерозолів, пари органічних розчинників, поліролів, лаків, готуванні мастик, ґрунтуванню основ – автомат дихальний «АСМ» чи респіратор;

При роботі з електрифікованим інструментом – вітрозахисні рукавиці.

1.12.За невиконання вимог даної Інструкції паркетник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи паркетник зобов’язаний:

Одержати завдання у керівника;

Одягнути спецодяг, акуратно заправити його, щоб не було звисаючих кінців;

Оглянути робоче місце, забрати непотрібні предмети і матеріали, звільнити проходи, переконатися в достатній освітленості робочого місця;

Перевірити цілісність електрозахисних засобів, на понижуючих трансформаторах перевірити справність ізоляції кабелю, наявність заземлення корпуса трансформатора і вторинної обмотки, наявність захисних щитків клем з високого і низького боку;

Переконатися у справності інструментів і пристосувань.

2.2. Ручні інструменти повинні мати гладкі рукоятки з деревини твердих порід (бука, граба, кизилу чи берези) і надійно закріплені робочі частини.

Різальні інструменти (стругальні ножі, струги, стамески, долота та ін.) повинні бути гостро заточені.

Напилки, викрутки, стамески, долота і інші інструменти, що мають гострі кінці для насадки ручок, використовувати без ручок забороняється.

2.3. На циркулярних пилках і фугувальних верстатах повинні бути штовхальники для просування коротких заготівель.

У машин, верстатів і електроінструментів повинні бути справними ізоляція і штепсельні з’єднання, а робочі частини (диск циркулярної пилки, ножі рубанків і стругальних машин) добре заточені, закріплені, не мати тріщин.

2.4. Необхідно перевірити справність машини, верстата, електроінструмента на холостому ході, переконатись у наявності і справності заземлення корпуса електродвигуна, а також огороджень і пускових пристосувань.

2.5. До роботи на деревообробних верстатах допускається паркетник, навчений за спеціальною програмою, який має відповідне посвідчення і ознайомлений з інструкцією з охорони праці, що вивішена на робочому місці.

2.6. Вмикати в електромережу механізовані інструменти, механізми та інші струмоприймачі слід тільки за допомогою призначених для цієї мети пристроїв.

2.7. При проведенні робіт, пов’язаних із застосуванням відкритого полум’я, треба одержати дозвіл на виконання вогневих робіт.

2.8. Приміщення для збереження матеріалів повинні бути обладнані протипожежним інвентарем.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Утримувати робоче місце і проходи в чистоті. Відходи деревини в міру їх нагромадження на робочих місцях і після закінчення роботи необхідно видаляти в спеціально відведені місця.

3.2. Матеріали слід складувати наступним чином:

Паркет у пачках – в окремому сухому закритому приміщенні з укладанням у штабель, висота якого при рядовому укладанні складає не більше ширини штабеля;

Лаки, розчинники, поліролі – у герметично закритій тарі в спеціально обладнаному вогнестійкому і вентильованому приміщенні.

3.3. Лаки, поліролі, що містять легкозаймисті і шкідливі речовини, слід зберігати в закритій тарі в темному приміщенні на відстані не менше 2 м від приладів опалення.

3.4. При перенесенні вручну пиломатеріалів (паркет, дошки) підношувачі повинні ставати по зросту і нести вантаж тільки на правому або на лівому плечі. Скидати з пліч або опускати піднесений матеріал необхідно одночасно по команді на підготовлену поверхню чи площадку.

3.5. Піднімати паркетні вироби необхідно в пакетах за допомогою спеціальних пристосувань (контейнерів), що виключають випадання окремих елементів з пакета.

Забороняється піднімати вантаж, який подається краном, безпосередньо в дверні (віконні) прорізи без пристрою виносних вантажоприймальних площадок.

3.6. Для перенесення і збереження інструментів паркетник повинен користуватися індивідуальною сумкою, портативною ручною шухлядою. Гострі частини інструмента необхідно захищати чохлами.

3.7. При заточенні інструмента на верстаті з абразивним каменем паркетнику необхідно:

Перевірити цілісність і міцність закріплення абразивного каменю і захисного кожуха;

Користуватися захисними окулярами при відсутності захисного екрана;

Під час заточення стояти збоку від круга;

Відрегулювати підручник верстата так, щоб зазор між підручником і кругом не перевищував 3 мм;

Підводити інструмент, що заточується, до круга поступово, щоб усунути можливість заклинювання інструмента і розриву круга;

Не робити заточення на бічних поверхнях круга;

Стежити за справністю заземлення корпуса електродвигуна.

3.8. При роботі ручним інструментом слід:

Різальний інструмент у всіх випадках класти лезом униз;

Направляти полотнина пилки по рисці за допомогою упора, розпилювати матеріал на коліні, направляти пилку рукою забороняється, матеріал при розпилюванні укладати на прокладки чи на верстак;

Стамеску при роботі направляти так, щоб лезо проходило поза рукою, оброблюваний предмет не підтримувати в напрямку леза;

Забороняється очищати рубанок від стружки пальцями з боку підошви рубанка;

При роботі зі стругальним інструментом варто класти його лезом від себе.

3.9. При роботі на машинах, верстатах і електроінструменті:

Стежити за справністю і надійністю заземлень корпуса електродвигуна;

Робочі частини повинні бути обгороджені захисними кожухами;

Роботи виконувати після того, як механізм набере нормальне число обертів і буде видавати рівний звук;

Під час роботи на циркулярній пилці і електрорубанку знаходитися осторонь і подавати оброблювані вироби за допомогою спеціального пристосування – колодці з рукояткою;

Стежити, щоб контактні силові проводи в місцях проходу були підвішені, не піддавалися псуванню і мали справну ізоляцію; не допускати утворення петель і натягу живильного проводу.

Зуби пилки повинні бути рівномірно розведені. Необхідно стежити, щоб на пильному диску і ножі електрорубанка не було тріщин.

3.10. При виконанні робіт за допомогою електроінструмента і на верстатах забороняється:

Допускати перегрів і перевантаження електроінструмента;

Гальмувати обертові частини руками або будь-якими предметами;

Змазувати електроінструмент під час роботи;

Залишати без нагляду не вимкнені від електромережі верстати, інструмент;

Тримати руки близько від обертових частин;

Стояти проти ріжучої частини;

Обробляти зледенілий матеріал;

Подавати оброблюваний матеріал ривками;

Складати оброблюваний матеріал на столі верстата чи на огородженні.

3.11. Забороняється чистити, ремонтувати устаткування, видаляти відходи, підтягувати клини, гайки до повної зупинки обертових частин, а також використовувати верстати і механізми не за прямим призначенням. Застосовувати стиснене повітря для очищення верстатів і робочих місць від обпилювань і пилу не дозволяється.

3.12. Забороняється виправляти і регулювати інструмент, користуватися їм, якщо відчувається навіть незначний витік струму. Паркетник не має права передавати електроінструмент іншим особам. Робити увімкнення механізмів і електроінструмента до електрорубильника, а також робити ремонт повинен тільки електромонтер.

3.13. Перед струганням паркету необхідно утопити виступаючі цвяхи, виправити виступаючі і заглиблені клепки.

3.14. При експлуатації паркетостругальної і паркетошліфувальної машин необхідно:

Перевірити кріплення ножів і інших вузлів, правильність увімкнення машин до електромережі, правильність обертання ножового барабана (по напрямку стрілки на кришці корпуса);

Регулярно змазувати машину, підтягувати нарізні сполучення;

Працювати в діелектричних рукавичках і калошах, перевіривши надійність заземлення;

Під час роботи не випускати рукоятки з рук, а під час перерви вимкнути машину шляхом рознімання штепсельних з’єднань;

Не допускати до роботи з машиною сторонніх осіб;

При струганні і шліфуванні паркету стружку або обпилювання з-під різальних інструментів забирати не ближче 1 м від машини.

3.15. При улаштуванні паркетних підлог на мастиці необхідно дотримуватися правил охорони праці при варінні, розігріві, транспортуванні і нанесенні гарячих мастик.

3.16. Готування бітумної мастики робити поза приміщенням у спеціально призначеній для цього тарі, установленій від джерел відкритого вогню на відстані не ближче 50 м.

При установці бітумного котла на відкритому повітрі над ним улаштовується неспалимий навіс. Розігрівати бітумні мастики усередині приміщення слід в електробітумоварках. Забороняється застосовувати для цієї мети прилади з відкритим вогнем (відкриті електроплитки та ін.)

3.17. При готуванні бітумної мастики необхідно:

Користуватися справним інвентарем і пристосуваннями;

Завантажувати котел не більше ніж на 3/4 його об’єму сухим бітумом;

При змішуванні розігрітий бітум вливати в бензин, перемішуючи дерев’яними мішалками.

Місце готування мастики повинно бути обгороджене.

3.18. Готову мастику слід розливати в тару з кришкою, яка щільно закривається, спеціальним черпаком з ручкою довжиною 1,6 м. Для перенесення бітумної мастики використовують спеціальні бачки конусоподібної форми, які розширюються донизу, із кришками, що щільно закриваються.

3.19. При готуванні і використанні бітумних мастик забороняється:

Вливати в гарячий бітум бензин і інші розчинники;

Застосовувати етилований бензин і бензол;

Відкривати тару з мастикою за допомогою зубила і молотка;

Переносити мастику по сходах (драбинах);

Передавати бачки з мастикою з рук у руки на висоту;

Палити і знаходитися з відкритим вогнем у бідонів, бачків з мастикою.

3.20. Розлиті на підлогу мастики треба збирати за допомогою дрантя, обпилювань чи сухого піску.

3.21. При нанесенні ґрунтовки і укладанні паркету на гарячі мастики утворюється велика кількість пари легкозаймистих речовин, яка з появою іскри може призвести до вибуху і важких опіків працюючих.

Для безпеки провадження робіт повинні виконуватися наступні вимоги:

Приміщення, в яких проводиться ґрунтовка, настилання паркетних підлог на мастиках, необхідно провітрювати;

Паління, запалювання сірників забороняється;

У секції, де виконується укладання паркету, плиток на гарячій мастиці, робота калориферів, газових пальників і інших джерел вогню не допускається, а також не допускається проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт незалежно від поверховості;

У секції повинні знаходитися тільки робітники, які займаються укладанням паркету;

Площа обклеювального шару мастики не повинна бути більше 0,6 м2, відстань між ланками працівників, що одночасно наклеюють паркет на мастиці в одному приміщенні, повинна бути не менше 6-8 м.

3.22. При настиланні підстави під паркетні підлоги забороняється ходити по незакріплених лагах.

При цьому паркетник повинен підтримувати цвях не у нижнього кінця, а під капелюшком, шухляду з цвяхами розташовувати з лівого боку.

3.23. Забороняється приймати їжу і палити на робочих місцях.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи паркетнику необхідно:

Вимкнути інструмент, верстати від електромережі і замкнути пускові рубильники на замок;

Протерти і змазати тертьові частини верстатів і механізмів;

Очистити ручний і механізований інструмент, пристосування і забрати їх у призначене для збереження місце.

4.2. Після закінчення варіння або розігріву бітумної мастики погасити топку котла (для чого спочатку перекрити паливний вентиль) чи вимкнути від електромережі термос для підігріву мастик, очистити бачок для нагрівання мастики і вимкнути його від електромережі.

4.3. Провітрити приміщення, у якому виконувалася наклейка паркету на бітумній мастиці.

4.4. Промити дизельним паливом кисті для нанесення ґрунтовки і зберігати їх у закритій шухляді.

4.5. Упорядкувати робоче місце, видалити будівельне сміття і сторонні предмети з проходів; про всі неполадки, виявлені під час роботи, повідомити майстра (виконроба), механіка.

4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття і привести їх у порядок, очистити від пилу інші індивідуальні засоби захисту. Вимити теплою водою з милом обличчя і руки або прийняти душ. Не можна мити руки різними розчинниками.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виявленні диму чи виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити керівника, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.

Одночасно з цим припинити роботу і вжити заходів по ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок і т. д.) відповідно джерелу пожежі.

Гасити займисту мастику слід сухим піском або пінним вогнегасником. Водою гасити забороняється.

5.2. З несподіваною появою газу в діючих цехах треба негайно одягнути протигаз, припинити роботу і вийти з небезпечної зони, повідомивши керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ КОНДИТЕРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правил охорони праці для підприємств громадського харчування".

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. За даною Інструкцією пекар-кондитер (далі – кондитер) інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та кондитера.

1.5. Власник повинен застрахувати кондитера від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я з вини власника, він (кондитер) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання вимог даної Інструкції кондитер несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. До роботи кондитером допускати осіб не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

Кондитер, який працює на електро - та газовому обладнанні, повинен пройти навчання по правилах безпечної експлуатації та мати відповідне посвідчення.

1.8. Кондитер повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;

Працювати тільки на справному обладнанні;

Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

Утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати його;

Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

Виконувати заходи по усуненню порушень правил охорони праці;

Приступаючи до роботи після відлучки з робочого місця і після стикання з забрудненими предметами, руки необхідно мити намилюванням не менше двох разів. Особливо ретельно їх слід мити після відвідування вбиральні. В цих

Випадках руки треба вимити теплою водою з милом, а потім 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна, а потім знову помити теплою водою з милом.

Особи, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів;

Утримувати нігті коротко підстриженими та не наносити на них лак;

Чоловіки - чисто поголені, жінки - охайно причесані;

Повідомляти про одержані на виробництві чи вдома порізи, удари, інші поранення, а також про інфекційні захворювання в сім’ї.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на кондитера:

Протяги;

Захаращеність робочого місця;

Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту, обладнання;

Підвищена температура обладнання;

Підвищена температура, вологість, рухливість повітря робочої зони;

Недостатня освітленість робочої зони;

Незахищені струмопровідні частини електрообладнання;

Підвищена загазованість робочої зони.

1.10. Кондитер забезпечується спецодягом: куртка біла бавовняна, брюки світлі бавовняні (спідниця біла бавовняна для жінок), фартух білий бавовняний, ковпак білий бавовняний або косинка біла бавовняна, рушник, тапочки або туфлі, або черевики текстильні чи текстильно-комбіновані на неслизькій підошві.

1.11. Зашпилювати спецодяг і тримати у кишенях одягу булавки, скляні та інші гострі предмети забороняється.

1.12. Всі рухомі частини машин і обладнання, що викликають небезпеку травмування, повинні бути закриті суцільними або сітчастими огорожами. Сторони вічка або діаметри отворів сітки огорожі повинні бути не більше 10 мм.

1.13. Ємності з мішалкою повинні мати кришки, зблоковані з пусковим пристроєм електродвигуна мішалки.

1.14. Обладнання, в яке завантажуються компоненти, що виділяють пил, повинно бути оснащене місцевим відсмоктувачем з наступною очисткою викиду повітря.

1.15. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

Характер робіт

Гранично допустима вага, кг

Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину)

10

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни

7

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

З робочої поверхні – 350 кг;

З підлоги – 175 кг;

Примітка:

1. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки.

2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо.

1.16. Кожний електронагрівальний апарат вмикається до зовнішньої мережі окремою електропроводкою з індивідуальними плавкими вставками та пусковими пристроями.

1.17. Пускові пристрої повинні знаходитись у безпосередній близькості від робочого місця, забезпечуючи при цьому швидке і безпечне вмикання та вимикання апарату.

1.18. У виробничих приміщеннях електропроводка повинна бути прокладена в трубах для захисту від механічних пошкоджень та вологи.

1.19. Засоби захисту повинні приводитися до готовності перед початком роботи обладнання і бути зблоковані так, щоб виконання робочого процесу було неможливе при вимкненні засобів захисту або їх несправності.

1.20. Пускові пристрої електродвигунів повинні мати захист від самовільного запуску при відновленні напруги у мережі після перерви у постачанні енергії.

1.21. Проводити очищення, ручне змащення і ремонт обладнання під час його роботи категорично забороняється. Ці операції слід виконувати тільки після повної зупинки обладнання.

1.22. Забороняється працювати на обладнанні з несправним або знятим огородженням рухомих частин.

1.23. Не повинні захаращуватись проходи до обладнання, до місць його вмикання та вимикання.

1.24. Працівники, які працюють на обладнанні, повинні бути забезпечені інструкціями по експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги з охорони праці.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Одягти спецодяг і упорядкувати його.

2.3. Підготувати робоче місце до виконання робіт, прибрати всі непотрібні речі.

2.4. Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене.

2.5. Підібрати та підготувати необхідні інструменти, пристосування, обладнання. Розташувати їх в безпечному для використання порядку.

2.6. Колючі, ріжучі інструменти розташовувати так, щоб випадково не отримати поранення.

2.7. Перевірити справність всіх пускових та блокувальних пристроїв механізованого обладнання, наявність захисного заземлення. Перевірити роботу обладнання на холостому ході.

2.8. Впевнитись в наявності у електрообладнання діелектричних килимків.

2.9. Перед початком роботи електроплити необхідно перевірити справність терморегулятора та пакетних перемикачів.

2.10. Під час роботи на газовому обладнанні необхідно ввімкнути вентиляцію, перевірити положення газових кранів на колекторі, відчинити шибер на димоході, перевірити тягу.

2.11. Забороняється працювати на газовому обладнанні за відсутності тяги, перевіряти герметичність газопроводу полум’ям сірника.

2.12. Приміщення, у якому розміщено газове обладнання, повинно мати вентиляцію, яка забезпечує триразовий обмін повітря за годину.

2.13. У приміщенні, де відчувається запах газу, забороняється вмикати або вимикати електроприлади, запалювати сірники, палити.

2.14. Не слід залишати без догляду працююче газове обладнання, а у разі припинення подачі газу слід негайно зачинити крани пальників.

2.15. Не допускати роботу обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

2.16. Перед кожним апаратом на підвідній газовій лінії повинен бути пробковий газовий кран.

2.17. Відкривати крани пальників і запалювати газове обладнання дозволяється тільки при палаючому запальнику.

2.18. Перевірити, щоб підлога не була мокрою, щоб не була пролита рідина, масло, технологічні продукти.

2.19. Перед початком роботи обладнання необхідно оглянути, перевірити правильність складання, надійність кріплення, наявність заземлення та його справність.

2.20. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатись у відсутності в машині сторонніх предметів та у надійності кріплення механізмів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перед вмиканням у роботу тістомісильної машини необхідно перевірити надійність кріплення змінної діжки до платформи, після чого випробувати роботу машини на холостому ході.

3.2. Лопать місильного важеля тістомісильної машини не повинна торкатися внутрішньої поверхні діжі.

3.3. Накочування та скочування змінної діжі з платформи машини треба проводити тільки при верхньому положенні місильного важеля і при вимкнутому електродвигуні.

3.4. Категорично забороняється працювати на тістомісильній машині без огороджувального щитка діжі або з піднятим щитком, завантажувати продукти у діжу при роботі місильного важеля.

3.5. Під час роботи тісторозкатувальної машини забороняється протирати вальці, відчиняти облицьовку, проводити огляд і очистку механізмів.

3.6. Збивачка та резервуари збивальної машини повинні бути надійно закріплені заколесником та установочним гвинтом.

3.7. Збивачка повинна бути встановлена так, щоб між нею та дном резервуара був зазор не менше 5 мм.

3.8. Продукти, що підлягають обробці, завантажуються тільки після повного складання збивальної машини. Додавати продукти у резервуар під час роботи машини забороняється.

3.9. Забороняється знімати резервуар та збивачку до повної зупинки машини.

3.10. Забороняється перемикати швидкості під час роботи машини.

3.11. Кількість одноразового завантаження машини продуктами регламентується паспортними даними машини.

3.12. Забороняється працювати на автоматах для смаження пончиків у разі несправності приладів автоматики, сигнальних ламп, повітряного манометру.

3.13. У разі заклинювання лопаток барабану автомату при його обертанні необхідно негайно відімкнути автомат від мережі.

3.14. Очищувати лопатки від пончиків, що налиплі або потрапили під лопатки, можна тільки виделкою зі стандартною ручкою при вимкнутому автоматі.

3.15. При появі в роботі автомату, магнітного пускача або в інших приладах шуму або стуку, іскріння та тріску потрібно негайно від’єднати пончиковий автомат від електромережі.

3.16. Забороняється переповнювати жарочну ванну автомату жиром вище встановленого рівня.

3.17. Не дозволяється працювати на автоматі при несправній вентиляції.

3.18. Перед вмиканням автомату для приготування і смаження пиріжків необхідно зробити перевірку механізмів, переконатися у відсутності сторонніх предметів.

3.19. Забороняється вмикати пончиковий автомат для роботи з несправною сигналізацією та автоматикою.

3.20. Забороняється усунення виявлених дефектів при увімкненому автоматі.

3.21. Усі щитки кожуху, кришки і дверцята автомату під час роботи повинні бути зачинені.

3.22. Злив олії з пончикового автомату проводити тільки після вимкнення та охолодження нагрівальних елементів.

3.23. Не дозволяється робота жарочно-кондитерських та пекарських шаф з несправними терморегуляторами, пакетними перемикачами, знятими кожухами, які закривають прилади та електрокомунікації.

Забороняється працювати біля шафи з голими руками.

3.24. Під час роботи обертаючої жаровні забороняється чистити ніж відсікача від млинцевої плівки, яка налипла.

3.25. Забороняється знімати під час роботи жаровні щітки, що огороджують редуктор та кришки автоматичних вимикачів, а також працювати зі знятими кришками.

3.26 Не дозволяється зливати у сорочку жаровні масло марок, які не вказані в експлуатаційній документації.

3.27. Забороняється працювати на сковородах при витіканні з сорочки масла або при недостатньому його рівні.

3.28. Перед вмиканням сковороди необхідно залити необхідну кількість жиру.

3.29. Забороняється встановлювати контакти електроконтактного термометра сковороди на температуру вище 260°С.

3.30. Електротермостат повинен мати штепсельний роз’їм з додатковим заземлюючим контактом.

Не дозволяється вмикати термостат без рідини.

3.31 Категорично забороняється мити та чистити обладнання, яке увімкнене в електромережу.

3.32. Під час роботи з електропічками, щоб не отримати опіків, необхідно користуватися рукавицями, серветками тощо.

3.33. Під час завантаження і розвантаження електропечей, духових шаф деками, жаровнями, сковородами необхідно розміщати їх на столі таким чином, щоб робітники, які знаходяться поряд не одержали випадкових опіків.

3.34. При виготовленні помадки необхідно заповнювати ємність посуду не більше ніж на 40 %.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. При вимкненні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління. При вимкненні газового обладнання необхідно перекрити подачу газу до пальників, закрити їх крани і загальний кран на газопроводі.

4.2. Прибрати робоче місце. Звільнити його від відходів виробництва, винести сміття, звільнити проходи.

4.3. Почистити, помити інвентар, інструмент, скласти його у відведене для нього місце.

4.4. Зняти спецодяг, покласти його у відведене для цього місце.

4.5. Помити обличчя, руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Негайно вимкнути від мережі електрообладнання, вимкнути від систем газ.

5.2. Не допускати до небезпечної зони сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо стався нещасний випадок, необхідно надати потерпілому першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати "швидку медичну допомогу".

5.5. Якщо сталася пожежа – викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.6. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПЕРУКАРЯ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи) .

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".

1.3. За даною Інструкцією перукар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та перукаря.

1.4. Власник повинен застрахувати перукаря від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я перукаря з вини власника, він (перукар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції перукар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До самостійної роботи допускати осіб, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеці.

1.7. Перукар проходить медичний огляд щоквартально; раз на рік проводиться флюорографія і огляд венерологом.

1.8. Перукар повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником і по якій він проінструктований;

Дотримуватись правил пожежної безпеки. Палити тільки в місцях, для цього відведених;

Користуватись спецодягом, спецвзуттям;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

Не розбирати і не виконувати будь-який ремонт електроінструменту.

1.9. Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, які діють на перукаря:

Підвищені температура і вологість повітря робочої зони;

Ураження електричним струмом;

Вплив хімічних матеріалів;

Підвищена запиленість повітря робочої зони;

Дія механічних факторів.

1.10. Перукар забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: халат, шапочка або косинка, взуття профілактичне, рукавички гумові.

1.11. Перукарні на одно - два робочих місця допускається влаштовувати в одній кімнаті, площа якої 15-25 м2, з виділенням підсобного відсіку легкою перегородкою заввишки 1,8-2 м.

1.12.У перукарнях на 5-ть робочих місць допускається суміщати вестибуль з гардеробом та залом чекання.

1.13. При встановленні перукарських крісел необхідно дотримуватись мінімальних відстаней:

Між паралельними рядами крісел (задніми стінками), розміщеними фронтами один проти одного, – 4,5 м;

Між рядами крісел (задніми стінами), розміщеними одне за одним, – 2,5 м;

Від крісел з сушурарами до робочих місць –1,5 м;

Між фронтами крісел з сушуарами – 2,0 м.

1.14. Відстань між кріслами (по осі) повинна бути – 1,8 м, від крайнього крісла до стіни – 0,7 м.

1.15. До роботи з електроапаратурою та електроінструментом допускати осіб, які пройшли навчання по правилах їх безпечної експлуатації і мають відповідне посвідчення.

1.16. Електроінструмент з металевим корпусом напругою вище 36 В обладнується спеціальним затискачем для приєднання заземлювального дроту з розпізнавальним знаком “З” або “Земля”.

1.17. Електроінструмент, що має на штепсельному з’єднанні додатковий заземлювальний контакт, підключається до відповідних розеток.

1.18. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються, в спеціальних коморах.

На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки. При зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

1.19. Перукар повинен знати властивість хімікатів, їх дію на організм і правила їх знешкодження.

1.20. На робочих місцях перукарів слід передбачати місцеве освітлення з використанням ламп розжарювання.

Світильники повинні мати відбивачі.

Використання відкритих ламп забороняється.

1.21. Перукарня повинна бути обладнана усіма видами санітарно-технічних пристроїв - водопроводом, каналізацією.

1.22. Перукар повинен суворо виконувати правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд, бути в чистому спецодязі та спецвзутті.

1.23. Інструмент зберігається на робочому місці або в шафі.

1.24. Для забезпечення безпеки осіб, що експлуатують сушуари, необхідно:

Навчити основам безпеки всіх працюючих;

На робочих місцях мати інструкцію по експлуатації сушуарів;

Підтримувати в справному стані ізоляцію електропроводів, а також здійснювати надійне приєднання сушуарів до захисного заземлення;

Під ногами повинні знаходитись ізольовані підставки;

Здійснювати контроль за станом та параметрами захисного заземлення;

Назначити осіб, які відповідають за експлуатацією сушуарів.

1.25. Встановлювати сушуари можливо в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських крісел. Кількість їх в жіночому залі може складати два апарати на одне робоче місце, а в чоловічому залі - один апарат на два робочих місця.

1.26. Апарати повинні установлюватись так, щоб унеможливити доторкання до всіх оточуючих металевих частин, в тому числі до труб системи опалення, каналізації тощо, які мають зв’язок з землею.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягти спецодяг і спецвзуття.

2.2. Перевірити справність електро - та механічного інструменту, наявність необхідних матеріалів (серветки, пеньюар, рушник, вата, хімікати, гребінки та інше); розташувати їх в зручному для користування порядку.

2.3. Перевірити наявність та справність захисного заземлення сушуарів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Продезінфікувати інструмент:

Бритву, ножиці опускаються у спирт (денатурований або гідролізний) міцністю 70 %, який наливається у широкогорлу посудину з притертою пробкою і об’ємом 100 мл (при дезінфекції необхідно стежити за тим, щоб ріжуча поверхня була повністю занурена у спирт);

Машинки для стрижки та металеві гребінки обробляються спиртовою горілкою;

Різальна частина електричної машинки підлягає кип’ятінню, а пластмасовий корпус протирають 0,5%-им розчином хлораміну;

Інструменти та вироби з пластмаси дезінфікуються 0,5%-им розчином хлораміну протягом 10-15 хв.

Розчин наливають у пластмасові банки з кришками ємністю не менше 500 мл та замінюють не рідше одного разу на 5 днів.

3.2. Перед початком роботи з кожним відвідувачем перукар повинен на очах відвідувача помити руки з милом, накрити клієнта чистим пеньюаром, закрити його чистою серветкою, а підголівник крісла - паперовою або бавовняною серветкою.

3.3. Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

3.4. Під час застосування шкідливих речовин необхідно дотримуватись особливої обережності, остерігатися потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

3.5. Під час виконання хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

3.6. Для нанесення фарби на волосся необхідно користуватися ватним тампоном, який після використання замінюється.

3.7. Під час виконання завивки «перманент» змочування волосся розчином проводиться ватним тампоном, який замінюють після використання.

3.8. Перед проведенням хімічної завивки і фарбування волосся фарбниками перукар зобов’язаний зробити клієнтові пробу на чутливість шкіри.

3.9. Під час застосування для клієнта одеколону слід користуватися пульверизатором.

3.10. Струшувати волосся з пеньюару і серветок у робочому залі забороняється.

3.11. Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини (масла, емульсії тощо) слід ретельно витерти.

3.12. Залишаючи робоче місце, перукар повинен вимкнути освітлення та електричні прилади.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути від електромережі електроінструмент, електрообладнання, місцеве освітлення.

4.2. Електроінструмент, електрообладнання та інший інструмент упорядкувати і розкласти в певному порядку на робочому столі або покласти в шафу.

4.3. Ретельно закрити флакони з хімікатами. Креми, пасти, одеколон покласти у відведене для них місце.

4.4. Прибрати робоче місце.

4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити їх і покласти в відведене для них місце.

4.6. Помити руки, обличчя з милом. При можливості прийняти душ.

4.7. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Аварійна та небезпечна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, ураження хімікатами, механічним обладнанням та інше.

5.2. При виникненні такої ситуації відключити електроспоживачів. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівника.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, надати потерпілому першу медичну допомогу. При необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

-

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПЛИТОЧНИКА - ЛИЦЮВАЛЬНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі підрозділи)

1.2.Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці

1.3. По даній Інструкції плиточник - лицювальник (далі – лицювальник), інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та лицювальника.

1.4. Власник повинен застрахувати лицювальника від нещасних випадків та професійного захворювання. В разі пошкодження здоров’я він (лицювальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції плиточник - лицювальник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. До самостійної роботи лицювальником допускати осіб віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання для роботи на верстатному обладнанні і мають відповідну кваліфікацію; пройшли вступний інструктаж по охороні праці та інструктаж на робочому місці.

1.7. Лицювальник комплексної бригади повинен бути проінструктованим за всіма видами робіт, які він виконує.

1.8. Робоче місце лицювальника в залежності від виду лицювальних робіт може бути в середині будівлі чи зовні.

1.9. Робоче місце лицювальника повинно бути обладнане: переносним столиком, плиткорізами, лопаткою для нанесення розчину, шнуром-порядовкою, ножем, матеріалом для кріплення.

1.10. Лицювальник, який працює з електроінструментом, повинен бути проінструктований по його безпечній експлуатації.

1.11. Лицювальник повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;

Знаходячись на будівельному майданчику, користуватись захисною каскою;

Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і безпеку товаришів по роботі;

Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб;

Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований і яка доручена керівником робіт;

Не виконувати вказівок, якщо вони суперечать правилам охорони праці;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.12. Основні шкідливі і небезпечні фактори, які діють на лицювальника:

Дія на організм парів мастик і розчинників;

Ураження електрострумом;

Падіння з висоти;

Падіння предметів;

Термічні і хімічні опіки;

Поранення від ручного інструмента і верстатного обладнання;

Недостатнє освітлення робочої зони, захаращення робочої зони.

1.13. Лицювальник забезпечується спецодягом: полу-комбінезон бавовняний, фартух прогумований, наколінники брезентові, респіратор, окуляри захисні; на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.14. Ручні інструменти не повинні мати: пошкоджень на робочих поверхнях, на бокових гранях у місцях затискання їх руками, задирок та гострих ребер, на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою.

1.15. Для переноски інструменту лицювальник повинен користуватися індивідуальною сумкою або портативним ящиком. Гострі краї інструменту слід захищати чохлами.

1.16. Робоче місце лицювальника повинно бути забезпеченим випробуваним інвентарним огородженням, захисним і запобіжним устаткуванням, пристосуваннями (риштування, помости, стрем’янки, столики та інше), виготовленими за типовими проектами.

1.17. Забороняється виконувати лицювальні роботи на неогороджених робочих місцях, розташованих на висоті більше 1,3 м над землею чи перекриттям, в неосвітлених та затемнених місцях.

1.18. Забороняється використовувати ненадійні, випадкові опори для підмащування.

1.19. У випадках недоцільності улаштування риштувань чи помостів лицювальник на висоті повинен користуватися запобіжним поясом (місце кріплення карабіна вказує керівник робіт).

1.20. Настили риштувань і помостів та інші засоби підмащування необхідно періодично під час роботи очищати від будівельного сміття, а взимку від снігу і полію та посипати піском.

1.21. Забороняється виконувати зовнішні лицювальні роботи на риштуваннях при грозі, ожеледі, тумані, при вітрі 15 м/сек. і більше.

1.22. Лицювальнику слід отримати індивідуальні запобіжні пристосування (після інструктажу по правилах користування ними):

Запобіжний пояс – при роботі на висоті;

Окуляри захисні – при підколці та підтісуванні плитки, підготовці і очистці поверхні під лицювання;

Респіратор – при припорошенні сухим лементом прошарку під плиточну підлогу;

Протигаз шланговий – при обробці швів, очистці лицьованих поверхонь кислотою;

Каску з підшлемником для захисту голови від падаючих предметів.

1.23. Плиточні матеріали необхідно складувати висотою не більше 1 м.

1.24. Пиловидні матеріали (цемент, вапно, гіпс та інше) необхідно зберігати в щільно закритих контейнерах, ящиках. Вказані матеріали в паперовій тарі необхідно складувати в закритих сухих приміщеннях.

1.25. Вантаж на риштуваннях і помостах необхідно розташовувати згідно з схемами навантаження.

1.26. Лицювальник, який працює механізованим інструментом і на верстатах повинен пройти навчання по безпечній їх експлуатації і мати відповідне посвідчення.

1.27. Приміщення, в яких виконується робота з використанням пиловидних в’яжучих матеріалів, перхлорвінілових мастик, ксилоліту, масляних речовин, повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією.

1.28. Рукоятки та проводка верстатів повинні бути ізольованими; ремені, шківи, рубильники повинні мати огородження.

1.29. При роботі на установках по приготуванню бітумних мастик, з пневмоінструментом лицювальник повинен пройти навчання по безпечній їх експлуатації і мати відповідне посвідчення.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи лицювальник повинен:

Оглянути робоче місце, прибрати непотрібні матеріали, предмети, звільнити проходи;

Оглянути і підготувати для роботи інструменти і пристосування;

Перевірити надійність насадження інструмента на рукоятки.

2.2. При роботі на верстатах необхідно перевірити:

Наявність заземлення електродвигуна і корпуса верстата;

Перевірити пускові і гальмові пристрої верстата, наявність та справність огороджень і захисних засобів.

2.3. При роботі з пневмоінструментом необхідно оглянути повітряні шланги по всій довжині, перевірити міцність з’єднань, а також з’єднання шлангів до пневмоінструменту.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При приготуванні бітумних та інших мастик з органічними розчинниками лицювальнику заборонено:

Заповнювати котел більше ніж на 3/4 його ємності;

Вливати в гарячий бітум, бензин та інші розчинники;

Застосовувати для приготування мастик і праймера етилований бензин чи бензол;

Палити поблизу від місця приготування мастик і користуватися відкритим вогнем;

Відкривати тару з мастикою при допомозі зубила і молотка.

3.2. Готову мастику слід розливати в тару з щільно закриваючою кришкою спеціальним черпаком з ручкою довжиною 1,6 м.

3.3.При встановленні бітумного котла на відкритому повітрі над ним необхідно встановити вогнестійкий навіс.

3.4. Розігрівати бітумні мастики у середині приміщення необхідно тільки в електробітумоварках. Забороняється застосовувати для цього прилади з відкритим вогнем.

3.5. Забороняється виконувати лицювальні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі без проміжних захисних настилів.

3.6. При виконанні лицювальних робіт невеликого об’єму на висоті не більше 5 м дозволяється користуватися приставними драбинами з врізними щаблями. Нижні кінці драбин повинні мати гострі металеві наконечника при дерев’яній підлозі і гумові – при бетонній і кам’яній.

3.7. Лицювальнику забороняється розвантажувати і очищати лопатами та іншими ручними інструментами барабани і корита змішувальних машин під час їх роботи.

3.8. Жолоба і корита змішувальних машин безперервної дії під час роботи необхідно закривати по всій довжині кришкою і решіткою з чарунком не більше 7х7 см.

3.9. При роботі на верстатах забороняється:

Тримати руки близько до обертаючих машин;

Подавати оброблюваний елемент ривками;

Залишати верстат увімкненим без нагляду.

3.10. При заточці інструменту не допускається робота боковими (торцевими) поверхнями кругів. Зазор між краєм підручника і робочої поверхні круга повинен бути не більше 3 мм.

3.11. Верстати в проміжку між операціями, після вимкнення від мережі, слід очищати від камінного пилу та зерен абразиву щіткою чи мокрою тканиною.

3.12. Під час роботи ручний інструмент (скарпель, бучарду) слід щільно притискати до каменю, який обробляється.

3.13. Каменерізальний верстат необхідно періодично зупиняти для підклинювання полотна пили.

3.14. При різці плиток на верстаті необхідно міняти карборундові круги тільки після вимкнення і повної зупинки верстата.

3.15. При роботі на свердлильному верстаті, свердло повинно бути міцно закріплене в гнізді шпинделем. Стружку слід видаляти щіткою або спеціальними гачками. Забороняється братися за свердло до повної його зупинки.

3.16. При заїданні ріжучого інструмента слід негайно зупинити верстат.

3.17. Забороняється гальмувати обертаючі частини верстата руками чи будь-якими предметами.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути верстати від електромережі, зачинити пускові рубильники на замок.

4.2. Протерти і змастити усі частини верстатів і механізмів.

4.3. Очистити інструменти, пристосування від бруду і пилу і здати їх на зберігання.

4.4. Ручний механізований інструмент привести в порядок, протерти і здати на зберігання.

4.5. Привести в порядок робоче місце, прибрати будівельне сміття, сторонні предмети.

4.6. Мастику, розчинники, залишки цементу та інших матеріалів здати на склад.

4.7. Зняти спецодяг, помити руки, лице з милом: при можливості прийняти душ.

4.8. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Причинами аварійної ситуації, що можуть призвести до нещасних випадків являються: ураження електрострумом, падіння з висоти, падіння предметів, опіки, поранення, загорання мастик та інше.

5.2. В разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

5.2.1. негайно припинити роботу, вимкнути верстати, механізований інструмент від електромережі, вжити заходів щодо попередження травматизму, попередити про те, що сталося, керівника робіт;

5.2.2. огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб;

5.2.3. при травмуванні людей надавати їм першу допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу;

5.3. Якщо сталася пожежа, негайно викликати пожежну частину, і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.4. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечних наслідків.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПОКРІВЕЛЬНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи)

1.2.Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці.

1.3. До виконання покрівельних робіт допускати осіб не молодше за 18 років, які пройшли:

Професійну підготовку;

Медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією;

Вступний інструктаж з охорони праці;

Навчання (стажування) безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з питань охорони праці і отримали посвідчення на право самостійної роботи;

Первинний інструктаж на робочому місці.

1.4. Допуск покрівельника до самостійної роботи оформляється письмовим розпорядженням по підприємству.

Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводиться один раз на три місяці, а періодична перевірка знань з охорони праці – не рідше одного разу на рік.

1.5. Покрівельник не допускається до роботи в таких випадках:

З появою на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

При відсутності спецодягу і спецвзуття або інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

У випадку хвороби;

При порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.6. До виконання покрівельних робіт з гарячими мастиками не допускаються робітники із захворюванням шкіри, верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і матері, що годують.

1.7. Покрівельник є підлеглим майстру або виконробу ділянки, а в процесі роботи – бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.8. Покрівельник зобов’язаний:

Виконувати усі вказівки по дотриманню правил охорони праці;

Виконувати роботу, по якій проінструктований і до якої він допущений;

Утримувати робоче місце протягом робочого дня в чистоті і порядку, не захаращувати робоче місце і проходи матеріалами;

Не робити покрівельні роботи на необгороджених робочих місцях, розташованих на висоті більше 1 м над землею, у неосвітлених чи затемнених місцях;

Використовувати тільки надійні опори для підмащування;

Працювати тільки справним інструментом, пристосуваннями і механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням;

Про кожний нещасний випадок або аварію, пожежу, що виникли, та в інших випадках, що можуть призвести до аварії або нещасного випадку, повідомити виконроба дільниці; надати першу медичну допомогу постраждалим і направити їх до медпункту; зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих людей, і не приступати до роботи до усунення причин нещасного випадку чи аварії;

Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правил безпечного ведення покрівельних робіт і пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

1.9. Покрівельник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на робочому місці:

Небезпека одержання травм;

Падіння з висоти;

Виділення шкідливої пари;

Небезпека ураження електричним струмом;

Небезпека одержання опіків при визначених видах робіт.

1.10. Покрівельник зобов’язаний користуватися засобами індивідуального захисту.

При роботі на висоті покрівельник повинен використовувати запобіжний пояс, кріплення якого необхідно здійснювати за елементи конструкцій у місцях, зазначених виконробом, чи за страхувальний канат.

У випадку розташування каната уздовж схилу даху (поверхні) кріплення карабіна страхувального пояса повинне здійснюватися до спеціальних уловлювачів, встановлених на канаті.

Для захисту голови від падаючих предметів використовується захисна каска з підшоломником.

При очищенні рулонних матеріалів від тальку, очищенні основ від пилу і сміття необхідні захисні окуляри; при просіванні наповнювачів при приготуванні мастик – респіратор «Лепесток»; при наявності аерозолів, пари органічних розчинників, готуванні холодних мастик, ґрунтуванні основ – респіратор РУ-60М; при контакті з розплавленими мастиками – брезентові рукавиці.

1.11. Покрівельні роботи необхідно виконувати при наявності проекту провадження робіт.

1.12. За невиконання вимог даної Інструкції покрівельник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Покрівельник повинен надіти спецодяг і переконатися в його справності. При роботі з гарячими мастиками брюки необхідно носити тільки навипуск. Взуття повинно бути нековзним. Запобіжні пристосування (пояс, мотузка, переносні драбини і т. д.) повинні бути вчасно випробувані і мати бирки.

2.2. Необхідно пройти у виконроба інструктаж про безпечні методи, прийоми і послідовність виконання майбутньої роботи.

2.3. Перед початком роботи покрівельнику потрібно підготувати робоче місце, віддалити непотрібні матеріали, предмети, очистити всі проходи, робочі місця від залишків мастики, бетону, сміття, бруду.

2.4. Підготувати для роботи інструмент і пристосування.

Перевірити справність ручного інструмента: молотка, киянки, зубила, черпака, конусних бачків. Рукоятки ручного інструмента повинні бути гладкими без сучків і тріщин, із сухого дерева твердих порід (береза, клен, дуб) і укріплені дерев’яними (на клеї) чи металевими клинами.

Інструмент не повинен мати збитих чи скошених робочих поверхонь.

2.5. Перевірити справність і міцність покрівлі, збірних покрівельних щитів, парапетних ґрат.

2.6. Повірити наявність і міцність тимчасових огороджень на покрівлі, що складаються із інвентарних стійок, поруччя і бортової дошки, висотою не менше 15 см.

2.7. Кількість покрівельних матеріалів на робочих місцях не повинна перевищувати змінної потреби.

2.8. Якщо на покрівлі є електричні проводи, то перед початком робіт необхідно переконатися в тому, що вони знеструмлені.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При роботі на схилах покрівель з ухилом більше 20° і при обробці карнизів покрівлі з будь-яким ухилом покрівельник зобов’язаний користатися запобіжним поясом і мотузкою, міцно прив’язаною до стійких конструкцій будинку. Місця закріплення повинен заздалегідь вказати майстер або виконроб.

3.2. При роботі на покрівлі з ухилом більше 25°, а також на мокрій чи покритій інеєм /снігом/ покрівлі, крім запобіжного пояса, необхідно застосовувати драбини шириною 30 см з нашитими планками.

3.3. Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється.

3.4. Щоб уникнути падіння з покрівлі будь-яких предметів на людей, які проходять, установлюються запобіжні козирки над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого падіння предметів відгороджується, і вивішується попереджувальний плакат «Прохід заборонено».

3.5. При складанні на покрівлі штучних матеріалів, інструмента і тари з мастикою необхідно застосовувати заходи проти їх ковзання по схилу чи здування вітром. Розміщати на даху матеріали допускається тільки в місцях, передбачених проектом проведення робіт.

3.6. Підйом будь-яких матеріалів вручну забороняється. Піднімати матеріали слід тільки засобами механізації. Покрівельні матеріали при їх підйомі треба укладати в спеціальну тару для запобігання їх випадання.

3.7. Підготовку, обрізку, випрямлення покрівельних аркушів необхідно робити внизу у визначених місцях на верстаті. Допускається виконувати ці роботи і у горищному приміщенні при наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів необхідно застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця.

Залишки і відходи покрівельного матеріалу не дозволяється розкидати; їх необхідно забирати в спеціально відведені місця.

3.8. Елементи і деталі покрівель, у тому числі компенсатори, захисні фартухи, ланки ринв, зливи, звиси і т. п., необхідно подавати на робоче місце в заготовленому виді. Заготівля зазначених елементів і деталей безпосередньо на робочому місці забороняється.

3.9. Прийомна площадка за периметром повинна мати міцне огородження висотою 1 м і бортову дошку не менше 15 см.

3.10. Для запобігання падіння з покрівлі рулонних матеріалів (руберойд, пергамент, толь і т. п.) укладати їх слід торцями по напрямку ухилу покрівлі. Бачки з бітумною мастикою необхідно встановлювати на вирівнюючи підставки трикутної форми.

3.11. Підйом і спуск робітників з покрівлі повинен здійснюватися тільки по внутрішніх сходах через горищне перекриття. При відсутності таких сходів улаштовуються тимчасові сходи відповідно до правил.

3.12. По покрівлі із азбестоцементних плиток і хвилястих листів, армоцементних чи армопенобетонних плит необхідно ходити при наявності драбин чи містків шириною не менше 30 см. Драбини і містки знизу підшивають повстю, щоб уникнути пошкодження готових ділянок.

Для проходу робітників, що виконують роботи на даху з ухилом більше 20°, улаштовуються трапи шириною не менше 0,3 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи на час роботи повинні бути закріплені.

3.13. Покриття карнизних спусків, жолобів, парапетів, а також підвіску водостічних лійок і труб необхідно робити з риштовання, лісів і колисок.

3.14. Перед застосуванням електрощітки для очищення покрівлі від іржі і старої фарби перевірити справність заземлення корпуса електромотора, стан ізоляції проводів (вони повинні бути укладені в гумові трубки). Електрощітку необхідно закріпити мотузкою. Не можна застосовувати електрощітку під час дощу і на мокрій покрівлі.

3.15. При улаштуванні покрівель з рулонних матеріалів на мастиці необхідно дотримуватися правил варіння, розігріву, транспортування і носіння гарячих мастик.

3.16. Очищення руберойду від слюдяного посипання робити фібровими щітками, а від талькового – шляхом обробки поверхонь гасом, зеленим милом або іншими речовинами. Виконувати ці роботи треба в запобіжних окулярах і респіраторах.

3.17. При розігріві, перенесенні мастики необхідно надіти взуття на щільній підошві, брезентовий костюм (штани навипуск) і брезентові рукавиці.

3.18. Площадки готування мастик повинні бути віддалені від вогненебезпечних будівель, складів не менше ніж на 50 м; запаси сировини і палива необхідно зберігати на відстані від котла не менше ніж:

Тверде паливо – 5 м;

Бачок із соляркою – 6 м;

Газові балони – 20 м.

Площадка для установки варильного котла повинна бути попередньо очищена і спланована.

3.19. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані і мати неспалимі кришки, що щільно закриваються. Котли необхідно заповнювати не більше ніж на 3/4 їх ємності. Наповнювач, що завантажується в котел, повинен бути сухим, шматками по 5–10 см. Біля варильного котла повинен бути комплект протипожежних засобів: пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок.

3.20. Завантаження матеріалів у котел необхідно робити у визначеному порядку. При застосуванні бітумної мастики спочатку закласти бітум марки № 3, а після того, як він розплавиться, додати бітум марки № 5, обережно опускаючи його, щоб не було виплескування. Додавання холодного і сирого бітуму № 3 у розігріту мастику не допускається, тому що при цьому може відбутися викид гарячої маси.

3.21. Під час варіння мастики забороняється нахилятися над котлом. При завантаженні котла і перемішуванні маси знаходитися слід з боку, протилежного топковим дверцятам котла.

Котел повинен бути обладнаний площадкою обслуговування. Не можна залишати котел з гарячою мастикою без нагляду.

3.22. Бітумну мастику забирати з котла слід за допомогою зливального крана. У виняткових випадках допускається забирати мастику спеціальним металевим черпаком з дерев’яною ручкою довжиною не менше 1,6 м.

3.23. Забороняється перенесення мастики у відкритій тарі. Для перенесення необхідно користуватися тільки спеціальними баками, що щільно закриваються

І мають форму усіченого конуса. Кришки бачків повинні мати запірні пристрої, які не допускають відкривання при випадковому перекиданні.

3.24. Для заповнення мастикою бачки необхідно ставити біля варильного котла на спеціальній підставці такої висоти, щоб верх бачка був на 3 – 5 см нижче за рівень крана котла.

Для запобігання розплескування мастики бачки треба заповнювати не більше ніж на 3/4 їх об’єму, і ставити на місця, що виключають перекидання і падіння.

3.25. Переносити бачки з бітумною мастикою вручну дозволяється тільки на спеціальних утримувачах з рукояткою для двох робітників.

3.26. Площадка на даху для установки бачків з гарячою мастикою повинна бути рівною, достатніх розмірів, з міцним огородженням.

3.27. При нанесенні гарячої мастики необхідно надіти окуляри і стати з навітряного боку.

3.28. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками. Відстань від установки до житлових будинків повинна бути не менше 200 м.

Для попередження спучування і виплеску гарячої маси під час варіння необхідно періодично перемішувати її, не допускаючи вилучення вологи.

Перемішування і черпання необхідно робити металевою мішалкою з ручкою довжиною не менше 1,5 м.

3.29. Змішування бітуму з бензином повинно робитися на відстані не менше 20 м від місця нагрівання бітуму; при змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в бензин, перемішуючи його дерев’яною мішалкою. Температура бітуму при цьому не повинна перевищувати 70 °С.

Не можна готувати праймер на етілірованому бензині чи бензолі через їх високу токсичність.

3.30. Зберігати бензин на робочій площадці допускається в кількості, яка не перевищує денної витрати. Бачки і бочки, у яких приготовляється, транспортується і зберігається праймер, повинні щільно закриватися. Тару з бензином забороняється тримати відкритою. Не можна близько підходити до топки котла в облитому бензином і промасленому спецодязі.

Вигвинчувати пробки бочок, що містять бензин чи праймер, загвинчувати пробки на порожній тарі слід тільки спеціальним інструментом, що не утворює іскру. Перевіряючи наявність бензину в тарі, забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь.

3.31. При розігріві бітуму пропаном газову установку повинні обслуговувати особи, що мають посвідчення на право роботи на газовому паливі. Установка повинна бути обладнана вуглекислотними вогнегасниками.

3.32. Чистку варильних котлів необхідно робити тільки після їх остигання до температури не вище +50 °С в запобіжних окулярах.

Покрівельнику забороняється:

Переливати гарячий бітум з одного котла в іншій;

Передавати бачки з рук у руки на висоті;

Транспортувати гарячий бітум у бачках на автомобілі.

3.33. При улаштуванні скляних дахів і ліхтарів під місцем роботи повинен бути улаштований суцільний дощатий настил.

При укладанні драбин по скляних ліхтарях до нижньої поверхні повинні бути прибиті бруски, що не дозволяють передати навантаження від драбини на ліхтар. У міру заскління драбина повинна переміщатися.

3.34. Парасолі під вентиляційними шахтами необхідно влаштовувати з риштування, а під димарями – з риштувань, міцно закріплених за риштування даху.

3.35. Забороняється прийом їжі і паління на робочих місцях.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення робіт покрівельнику необхідно:

Забрати інструмент і пристосування, упорядкувати робоче місце;

Очистити робоче місце від залишків матеріалу і будівельного сміття, загасити топку, щільно закрити кришку котла;

Матеріали, що залишилися, і переносні драбини забрати з покрівлі на горищні перекриття чи закріпити так, щоб уникнути здування вітром;

Спецодяг і індивідуальні засоби захисту зберігати у відведеному місці;

Про неполадки, що виникли під час роботи, повідомити бригадиру чи майстру;

Спустити колиски вниз і зняти рукоятки з лебідок;

Вимкнути електроінструменти і механізми від електромережі;

Здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс;

Прийняти теплий душ або ретельно вимити водою з милом обличчя і руки.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Не дозволяється робити покрівельні роботи під час грози, ожеледі, тумана, вітру силою 6-ть балів і більше, а також під час дощу, сильного снігопаду і з настанням темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення самої покрівлі і підходів до неї.

5.2. Під час готування чи розігріву мастики у випадку появи течі в котлі необхідно негайно погасити вогонь у топці, звільнити котел від мастики і усунути течію.

При запаленні мастики негайно закрити котел кришкою і припинити подачу палива. Не можна гасити полум’я водою чи снігом. Окремо палаючі частини необхідно засипати піском.

5.3. При виявленні диму або виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити бригадира, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.

Одночасно з цим, припинити роботу і вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно джерелу пожежі.

5.4. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, повідомивши бригадира, вчасно і правильно надати першу допомогу постраждалим.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ ІЗ ЛЕГКОЗАЙМИСТИМИ РІДИНАМИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи).

1.2.Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці.

1.3.До виконання робіт із легкозаймистими рідинами ( ЛЗР ) допускати осіб, що пройшли медогляд, навчання за професією, вступний інструктаж, інструктаж з охорони праці на робочому місці, та засвоїли безпечні методи виконання роботи.

1.4. Шкідливими і небезпечними виробничими чинниками супутніми при роботі з ЛЗР вважати:

Пожежо - і вибухонебезпека;

Токсичність;

Дія на шкіру ЛЗР. До легкозаймистих рідин відносяться речовини, що утворюють при випаровуванні такі суміші з повітрям, що можуть легко займатися, а при певних концентраціях вибухати.

1.5. Небезпека ЛЗР полягає в низькій температурі спалаху їхніх парів ( від 18 до 600С).

1.6. ЛЗР шкідливий впливає на організм людини як при вдиханні парів, так і при дії через шкіряний покрив.

1.7. Робочі місця з багатим виділенням парів бензину, метилетилкетону, ацетону, деметилу формаміду, газу, толуолу, діоксану, етилового, ізопропилового спирту повинні обладнуватись місцевою витяжною вентиляцією.

1.8. Бензин, ацетон, деметил формамід, метилетилкетону, газу, толуол, діоксан, етиловий та ізопропиловий спирт повинні зберігатися в тарі, виготовлений з матеріалів, що не утворюють іскри з кришками та герметично закриваються (пробками), тара для збереження ЛЗР повинна мати чіткий напис «БЕНЗИН», «АЦЕТОН» і т. д.

1.9. Берегти ЛЗР повинні в спеціальних металевих шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

1.10.На входах приміщень, де провадиться робота з ЛЗР, повинні встановлюватися знаки, що визначають категорію виробництва по СН і П та клас приміщень по ПУЕ, а також знаки безпеки відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.4.026-76.

1.11.Одяг працюючих потрібно прати не рідше одного разу на тиждень.

1.12. При розтіканні пожежонебезпечних розчинників, розлиту рідину засипати піском, а потім обережно зібрати пісок, просочений рідиною, на дерев'яну лопатку або листок фанери.

1.13. У приміщеннях, де користуються ЛЗР, категорично забороняється користуватися відкритим вогнем, приймати їжу, зберігати особисті речі.

1.14. Підігрів ЛЗР виконувати на устаткуванні, атестованому для робіт із гарячими розчинниками і ЛЗР.

1.15. Забороняється робити підігрів ЛЗР на електроплитках з відкритими елементами, що гріють.

1.16. Кількість ЛЗР на робочому місці повинна бути не більше норми змінної потреби, встановленої технологічним процесом.

1.17. Збереження ЛЗР у виробничих помешканнях і на робочих місцях повинно провадитися з урахуванням їхньої сумісності відповідно до пункту 1.17.

1.18. Спільне збереження хімічних речовин, що відносяться до різноманітних груп, не припускається.

1.19. За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Найменування групи

Найменування речовин

Характеристика місця збереження

Вибухонебезпечні речовини

Діоксан

Ізольована вогнетривка шафа

Речовини, спроможні утворювати вибухові суміші з органічними продуктами

Хромовий ангідрит, перекис водню, калій двухромовокислий

Ізольована вогнетривка шафа. Перекис водню берегти окремо в темному місці

Легкозаймисті і пальні речовини

Рідини: толуол, бензин, ацетон, спирт етиловий, спирт ізопропиловий, диметілформамід, фоторезісти різних марок

Ізольоване відділення у відсіку витяжної шафи

Речовини, спроможні викликати загорання

Азотна кислота, сірчана кислота, марганцевокислий калій

Ізольовано від речовин інших груп

Легкогорючі речовини

Вата

Ізольовано від речовин інших груп

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Всі роботи проводити в спецодязі (комбінезон ізолюючий), у рукавичках гумових, фартух прогумований. Мати на робочому місці протигаз, окуляри захисні.

2.2 Перевірити стан робочого місця і переконатися, що протипожежний інвентар є в наявності і придатний до застосування, а підступи до нього не захаращенні.

2.3 Перевірити наявність і справність заземлення витяжних шаф.

2.4 Увімкнути витяжну вентиляцію за 15-20 хв. до початку роботи.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 .Усі роботи виконувати тільки при працюючій вентиляції і максимально закритих стулках витяжних шаф.

3.2 .Зливати ЛЗР у спеціальні ємності, що щільно закриваються, з відповідними написами, що знаходяться під витяжною вентиляцією. Не зливати ЛЗР і відпрацьовані речовини виробництва в стічну каналізацію, незалежно від кількості.

3.3 . Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Впорядкувати робоче місце, устаткування і здати зміннику або інженеру.

4.2 Виконувати збір ЛЗР роздільно по видах рідин у ємності з чітким позначенням назви рідини і попереджуючого напису“ ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО!”.

4.3 Зберігати просочені ГЖ і ЛЗР ганчірки, папір у металевих ємностях з кришками.

4.4 Вимкнути витяжну вентиляцію через 15-20 хв. після закінчення роботи.

4.5 Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і помістити до спеціальної шафи.

4.6 Вимити руки теплою водою з милом і прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, вимкнувши його від електромережі, доповісти начальнику підрозділу про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.2. При раптовому вимкненні вентиляції, треба швидко злити ЛЗР у ємності, щільно закриті стулки шафи, вийти з приміщення.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРИБИРАЛЬНИКА ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи).

1.2.Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція), розроблена згідно з вимогами “Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих нормативних актів про охорону праці.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.

1.4. До роботи прибиральником допускати осіб віком не молодше 18 років, які можуть виконувати роботу з прибирання приміщень і території за станом здоров’я.

1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які працюють за професією прибиральник виробничих приміщень (далі – прибиральник).

1.6. Прибиральник перебуває на підприємстві постійно протягом робочої зміни (або з ___ до ___ годин) і виконує роботи по прибиранню виробничих приміщень і території, використовуючи надані йому матеріали та засоби.

1.7. В залежності від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до Інструкції додатком можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.8. Прибиральник при прийомі на роботу, а також в процесі роботи повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки, а також з питань надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Повторний інструктаж проводиться один раз на 6-ть місяців.

1.9. Прибиральник зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

Прибиральник повинен дотримуватися встановленого розпорядку роботи. До початку роботи відмітити своє прибуття на роботу, а після закінчення робочого дня – вибуття з роботи у журналі (або у табельника – як встановлено у структурному підрозділі).

На безперервних роботах забороняється залишати робоче місце до прибуття змінника. В разі неприбуття змінника необхідно повідомити про це свого керівника.

1.10. Прибиральник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – одержати від безпосереднього керівника робіт інструктаж з охорони праці.

1.11. Під час роботи на прибиральника можуть впливати такі небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

Машини і механізми, що рухаються, рухомі частини підіймально-транспортного обладнання тощо;

Підвищена або понижена температура повітря робочої зони;

Підвищена рухомість, запилення повітря;

Недостатня освітленість робочої зони;

Електричний струм при замиканні його на корпус електроустаткування, арматури, обірвані проводи тощо;

Підвищений рівень концентрації парів бензину;

Небезпека падіння з висоти;

Гострі ребра обладнання, інструменту;

Небезпека наїзду транспортних засобів.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.12. У відповідності до загальнодержавних Типових галузевих норм та на підставі колективного договору прибиральнику видається такий спецодяг, спецвзуття, та інші засоби індивідуального захисту:

Халат бавовняний – на 12-ть місяців,

Рукавиці комбіновані – на 2-а місяці.

При митті підлоги і місць загального користування:

Чоботи гумові – на 12-ть місяців,

Рукавиці гумові – на 6-ть місяців.

1.13. Прибиральник повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також виконувати правила користування ними.

Засоби індивідуального захисту є майном підприємства і підлягають обов‘язковому поверненню при звільненні, переводі на іншу роботу, де ці засоби не передбачені нормами, а також по закінченні строку носки замість отриманих нових.

У разі пропажі засобів індивідуального захисту у встановлених місцях їх зберігання або псування з причин, що не залежать від працівника, йому видається інший, придатний для використання комплект спецодягу, спецвзуття тощо.

1.14. Під час роботи прибиральник повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни, забороняється забруднювати навколишнє середовище.

Переодягатися і залишати особисті речі та одяг треба в побутових приміщеннях. Не можна мити руки бензином, гасом, емульсією. Воду для пиття вживати з спеціально обладнаних місць. Їжу необхідно приймати в спеціально обладнаних приміщеннях (їдальні, буфеті, кімнаті прийому їжі).

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції прибиральник виробничих приміщень несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг і спецвзуття.

2.2. Підготувати необхідні для роботи матеріали, засоби та інвентар, перевірити їх придатність та справність.

2.3. Ознайомитись із зоною проведення прибирання, упевнитись у достатній її освітленості, відсутності предметів, що можуть становити загрозу життю або здоров’ю.

2.4. Про всі відхилення і порушення, що встановлені перед початком роботи, необхідно повідомити свого безпосереднього керівника і не приступати до роботи до їх усунення або вжиття визначених керівником запобіжних заходів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При прибиранні необхідно впевнитися, що:

Прилади, машини та механізми вимкнені;

Машини і механізми, що ремонтуються, стоять стійко;

Штабеля, матеріали, конструкції на складах стоять стійко.

3.2. Прибирання підлог і сміття в приміщеннях, де працюють механізми, необхідно виконувати тільки при наявності огорож небезпечних зон.

3.3. В приміщеннях треба проводити вологе прибирання, після миття підлогу витерти насухо.

3.4. Під час роботи дотримуватися такої послідовності: змочивши невелику ділянку підлоги, вимити її, витерти, а потім продовжувати прибирання. Не рекомендується мочити великі площі відразу.

3.5. Зону прибирання необхідно огороджувати щитами або попереджувальними стрічками для запобігання знаходження та можливого травмування працівників при падінні на мокрій підлозі.

3.6. Ганчірки, папір та інші відходи, просочені бензином, гасом, змивно-мастильними речовинами, фарбою тощо слід складати в металеві ящики, які щільно закриваються. Після закінчення роботи прибрати їх з приміщення.

3.7. При роботі необхідно користуватися тільки справним пристосуванням (драбиною, візком, тачкою та ін.).

3.8. Під час миття вікон не можна ставати на підвіконня, треба користуватися для цього спеціальною драбиною.

Драбина повинна бути справною, мати щаблі, вправлені в тятиву, а не прибиті цвяхами. На кінцях драбини повинні бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі. Не допускається користуватися замість драбини випадковими предметами.

3.9. Роботу на висоті 1,3 м і більше від підлоги треба виконувати тільки за нарядом-допуском.

3.10. Прибирання місць загального користування (туалети, умивальники тощо) треба проводити у гумових чоботях та рукавицях, а при хлоруванні і обробці унітазів – в респіраторі.

3.11. Мити підлогу в місцях загального користування слід з застосуванням розчину хлорного вапна з розрахунку дві столові ложки на відро води. Не дозволяється залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також заливати його гарячою водою, щоб уникнути інтенсивного утворення шкідливих парів. Готувати розчин хлорного вапна необхідно тільки в гумових рукавичках, зберігати – в закритій посудині та в спеціальному переносному ящику.

3.12. Раковини умивальників і унітазів необхідно мити гарячою водою з милом, спеціальними миючими розчинами або кальцинованою содою. Готувати розчин кальцинованої соди треба з розрахунку 60–80 г на відро води. Роботу виконувати в гумових рукавичках.

3.13. Гарячу воду для миття підлоги слід переносити у закритій посудині. У виняткових випадках при перенесенні гарячої води в відрах без кришки, наповнювати їх треба не більше ніж на три чверті місткості.

3.14. При переміщенні столів, стільців, шаф та іншого інвентаря і меблів, треба зняти з їх поверхні предмети, які можуть впасти.

3.15. При прибиранні пролитих мастил, рідини тощо необхідно попередньо посипати їх піском.

3.16. Прибирати випадково розбите скло слід за допомогою щітки і тільки в рукавицях, а ганчірки, якими прибирались місця з осколками скла, складати в окремий ящик.

3.17. Протирати електрошафи, пускові апарати та інше електроустаткування дозволяється тільки після зняття напруги.

3.18. При виявленні електричного струму на радіаторах, трубах та різного роду апаратах, неізольованих або пошкоджених електропроводів, несправних вимикачів, штепсельних розеток та інших несправностей або порушень, негайно припинити роботу та повідомити адміністрацію.

3.19. Під час прибирання не дозволяється:

Проводити прибирання під працюючим устаткуванням або в безпосередній близькості від рухомих механізмів;

Зупиняти або пускати на робочий хід устаткування, а також витирати його під час роботи;

Класти на обладнання, електроустаткування і нагрівальні пристрої та залишати в проходах, проїздах ганчірки, мітли, швабри та інші предмети;

Витирати рубильники та інші вимикачі струму, лагодити електропроводку, вимикачі, штепсельні розетки;

Користуватися для прибирання пожежним обладнанням;

Прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;

Прибирати металеву стружку без рукавиць;

Розкидати й залишати неприбраними промаслені обтирочні матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівлі місця, що забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються;

Збирати в один ящик ганчірки, папір і промаслене дрантя. Все сміття повинно зберігатися в спеціальних ящиках у відведеному місці;

Спалювати сміття на території підприємства.

3.20. При роботі необхідно уникати протягів, бути уважним та слідкувати за станом маршових сходів, проходів.

3.21. Прибиральник зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди!” має право зняти тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати в роботу устаткування, якщо на пульті управління встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди!”.

3.22. Під час руху на території необхідно ходити тільки тротуарами чи пішохідними доріжками, при виході з будинку переконатися у відсутності рухомого транспорту.

3.23. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Необхідно усі приладдя, інструменти, драбини і інші речі прибрати у відведене місце.

4.2. Повідомити керівника технологічної дільниці, де проводилось прибирання, або безпосереднього керівника про закінчення роботи.

4.3. Зняти спецодяг і прибрати його у відведене місце.

4.4. Вимити руки і обличчя з милом або прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі раптового вимкнення електроенергії або замикання на корпус електроустаткування необхідно терміново вимкнути електроустаткування, повідомити про це свого безпосереднього керівника.

5.2. При виникненні пожежі сповістити пожежну охорону за телефоном 01 та керівника, розпочати гасіння пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

5.3. При загоранні електропроводів вимкнути напругу. Електропроводи, які знаходяться під напругою, слід гасити вуглекислотними або порошковими вогнегасниками та піском. Не можна гасити їх водою або пінним вогнегасником.

5.4. При сильному вітрі необхідно щільно зачинити вікна, двері, кватирки.

5.5. В разі необхідності прибиральник повинен надати потерпілим при аварії, внаслідок нещасного випадку першу допомогу а у разі необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРИБИРАЛЬНИКА СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція), розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місті відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.

1.4. До роботи прибиральника допускати осіб віком не молодше 18 років, які можуть виконувати роботу з прибирання приміщень і території за станом здоров’я.

1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які працюють за професією “прибиральник службових приміщень” (далі – прибиральник).

1.6. Прибиральник працює в ________________ і перебуває в ньому постійно протягом робочої зміни.

Прибиральник виконує роботу з прибирання службових приміщень, використовуючи надані йому матеріали та засоби.

1.7. В залежності від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до Інструкції додатком можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.8. Прибиральник при прийомі на роботу, а також в процесі роботи повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки, а також з питань надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Повторний інструктаж проводиться один раз на 6-ть місяців.

1.9. Прибиральник зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

1.10. Прибиральник повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – отримати від безпосереднього керівника робіт відповідний інструктаж з охорони праці.

1.11. Під час роботи на прибиральника можуть вплинути такі небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

Підвищена або понижена температура повітря робочої зони;

Підвищена рухомість повітря;

недостатня освітленість робочої зони;

електричний струм при замиканні його на корпус електроустаткування, а також при торканні до неізольованих проводів, арматури тощо;

небезпека падіння з висоти;

гострі ребра обладнання, інструменту.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.12. У відповідності з загальнодержавними Типовими галузевими нормами прибиральнику видається такий спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту:

Халат бавовняний – на 12-ть місяців;

Рукавиці комбіновані – на 2-а місяці.

При митті підлоги і місць загального користування:

Чоботи гумові – на 12-ть місяців;

Рукавиці гумові – на 6-ть місяців.

1.13. Прибиральник повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, а також виконувати правила користування ними.

Засоби індивідуального захисту є майном підприємства і підлягають обов’язковому поверненню при звільненні, переводі на іншу роботу, де ці засоби не передбачені нормами, а також після закінчення строку використання замість отриманих нових.

У разі зникнення засобів індивідуального захисту у встановлених місцях їх зберігання або псування з причин, що не залежать від працівника, йому видається інший, придатний для використання комплект спецодягу.

1.14. Під час роботи прибиральник повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни. Забороняється забруднювати навколишнє природне середовище. Переодягатися і залишати особисті речі треба в побутових приміщеннях. Не можна мити руки бензином, гасом, емульсією. Їжу необхідно приймати в спеціально обладнаних приміщеннях (їдальні, буфеті, кімнаті прийому їжі).

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції прибиральник службових приміщень несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягнути спецодяг і спецвзуття. Підготувати необхідні для роботи матеріали, засоби та інвентар, перевірити їх справність. Ознайомитися з зоною проведення прибирання, упевнитись у достатній її освітленості, відсутності предметів, що можуть становити загрозу життю або здоров’ю.

2.2. Про всі відхилення і порушення, що встановлені на початку роботи, необхідно повідомити свого безпосереднього керівника і не приступати до роботи до їх усунення або вжиття визначених керівником запобіжних заходів.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При прибиранні необхідно впевнитися, що:

Обчислювальна та інша допоміжна техніка вимкнена;

Меблі, наявні засоби виробництва стоять стійко.

3.2. В приміщенні, де необхідно проводити вологе прибирання, підлогу після миття витерти насухо.

3.3. При роботі дотримуватися такої послідовності: змочивши невелику ділянку підлоги, вимити її, витерти, а потім продовжувати прибирання. Не рекомендується змочувати великі площі відразу.

3.4. При роботі необхідно користуватися тільки справним пристосуванням (драбинкою, підставкою тощо) та обладнанням (пилосос, натирач підлоги тощо).

3.5. Під час миття вікон не дозволяється ставати на підвіконня, для цього треба користуватися спеціальною драбиною. Драбина повинна бути справною, мати щаблі, вправлені в тятиву, а не прибиті цвяхами. На кінцях драбини повинні бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі. Не допускається користуватися замість драбин випадковими предметами.

3.6. Роботу на висоті більше 1,3 м від підлоги треба виконувати тільки за нарядом-допуском.

3.7. Прибирання місць загального користування (туалети, умивальники тощо) треба проводити в гумових чоботях та рукавичках, а при хлоруванні і обробці унітазів – в респіраторі.

3.8. Мити підлогу в місцях загального користування слід з застосуванням спеціальних миючих засобів або розчину хлорного вапна з розрахунку 2 столові ложки на відро води. Не дозволяється залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також заливати його гарячою водою, щоб уникнути інтенсивного утворення шкідливих парів. Готувати розчин хлорного вапна необхідно тільки в гумових рукавичках, зберігати в закритій посудині та в спеціальному переносному ящику.

3.9. Раковини умивальників і унітазів необхідно мити гарячою водою з милом, спеціальними миючими розчинами або кальцинованою содою. Готувати розчин кальцинованої соди треба з розрахунку 60–80 г на відро води. Роботу виконувати в гумових рукавичках.

3.10. Гарячу воду для миття підлоги слід переносити у закритій посудині. У виняткових випадках при перенесенні гарячої води в відрах без кришки, наповнювати їх треба не більше, ніж на 3/4 загальної місткості.

3.11. При переміщенні столів, стільців, шаф та іншого інвентарю і меблів, треба зняти з їх поверхні предмети, які можуть впасти.

3.12. При прибиранні пролитих мастил, рідин тощо необхідно попередньо посипати їх тирсою або піском.

3.13. Прибирати розбите скло слід за допомогою щітки і тільки в рукавицях, а ганчірки, якими прибирались місця з осколками скла, складати в окремий ящик.

3.14. Протирати електрошафи, пускові апарати, обчислювальну техніку та інше електроустаткування дозволяється тільки після зняття напруги.

3.15. При виявленні електричного струму на радіаторах, трубах та різного роду апаратах, неізольованих або пошкоджених електродротів, несправних вимикачів, штепсельних розеток та інших несправностей або порушень, негайно припинити роботу і повідомити адміністрацію.

3.16. Під час прибирання не дозволяється:

Проводити прибирання працюючого устаткування;

Класти на обладнання пристрої та залишати в приміщеннях та коридорах мітли, швабри та інші засоби прибирання;

Витирати рубильники та інші вимикачі струму, лагодити електропроводку, вимикачі, штепсельні розетки;

Користуватися для прибирання пожежним обладнанням;

Прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;

Прибирати розбите скло без рукавиць;

Збирати в один ящик ганчірки, папір і промаслене дрантя. Все сміття необхідно збирати в спеціальних ящиках у відведеному місці;

Спалювати сміття.

3.17. Необхідно уникати протягів, бути уважним на маршових сходах та в проходах.

3.18. Прибиральник зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з написом “Не вмикати! Працюють люди” має право зняти тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати для роботи устаткування, якщо на пульті управління встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди”.

3.19. Під час руху на зовнішній території необхідно ходити тільки тротуарами чи пішохідними доріжками, при виході з будинку переконатися у відсутності рухомого транспорту.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Необхідно всі приладдя, інструменти, драбини і інші засоби прибрати у відведене місце.

4.2. Повідомити працівників службових приміщень, де проводилось прибирання, безпосереднього керівника, про закінчення роботи.

4.3. Змінити спецодяг і прибрати його у відведене місце.

4.4. Вимити руки і обличчя з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

5.2. При виникненні пожежі прибиральник зобов’язаний сповістити пожежну охорону та керівника, розпочати гасіння пожежі, використовуючи кран внутрішнього протипожежного водопроводу або за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

5.3. При загорянні електродротів вимкнути рубильник. Електродроти, які знаходяться під напругою, слід гасити вуглекислотним або порошковим вогнегасником та піском. Не допускати їх гасіння водою або пінним вогнегасником.

5.4. При сильному вітрі необхідно щільно закрити вікна, двері, кватирки.

5.5. В разі необхідності прибиральник повинен надати потерпілим при аварії або внаслідок нещасного випадку першу допомогу, а при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРОДАВЦЯ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

1. Загальні поЛОження

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі".

1.3. За даною Інструкцією продавець непродовольчих товарів (далі – продавець) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та продавця.

1.4. До самостійної роботи продавцем непродовольчих товарів допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції продавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6. Власник повинен застрахувати продавця від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я продавця з вини власника, він (продавець) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.7. Продавець повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі;

Утримувати робоче місце в належному стані; не захаращувати його, проходи і підходи;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

Користуватись справним обладнанням.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які діють на продавця:

Незадовільні метрологічні умови у виробничих приміщеннях;

Недостатня освітленість робочої зони;

Протяги;

Недостатні або перебільшені швидкість і вологість повітря робочої зони;

Ураження електричним струмом.

1.9. Продавець забезпечується робочою формою або спецодягом згідно з колективним договором (угодою).

1.10. Товари в складських приміщеннях треба розміщувати на стелажах або в штабелях, ширина проходу між якими повинна бути не менше 1 м.

1.11. Товари, що мають підвищену пожежну небезпеку (одеколон, духи, сірники та інше), не повинні зберігатися сумісно з іншими товарами. Для їх зберігання в магазинах необхідно виділяти спеціальні приміщення (комору).

1.12. Входи, виходи і сходи в магазинах повинні бути окремими для покупців та обслуговуючого персоналу.

1.13. Сходинки службових сходин повинні бути огороджені поручнями з решітками висотою не менше 0,9 м.

1.14. Забороняється захаращувати проходи і площу підлоги біля робочих місць.

1.15. Ширина проходів в торгових залах між одиницями устаткування, а також між устаткуванням і стінами приміщень повинна бути:

Між стелажами для інвентарних корзин та стіною (прохід для покупців в торговий зал) – 1,7-1,5 м;

Між прилавками і обладнанням за прилавками – 0,9 м;

Між кабінами контролерів - касирів – 0,6 м;

Між лініями касових кабін розрахункового вузла і стелажами для інвентарних корзин або столами для покупців – 2 - 1,6 м.

При доставці контейнерів до торгового залу за допомогою підіймально-транспортних засобів відстань між обладнанням необхідно збільшувати до 2,3 м.

1.16. За наявності в торгових залах вітрин необхідно забезпечити зручний доступ до виставлених взірців товарів, можливість протирання шибок і прибирання простору між ними.

1.17. На робочих місцях продавця між прилавком і пристінним обладнанням повинен бути справний дерев’яний настил висотою 50-60 мм від підлоги для запобігання переохолодження ніг.

1.18. На робочих місцях продавця повинні бути встановлені зручні стільці для відпочинку (через кожні 2-3 години роботи стоячи).

Не дозволяється використовувати для цих цілей ящики і інші випадкові предмети.

1.19. Продавці, які працюють на технологічному обладнанні, повинні пройти навчання за правилами безпечної їх експлуатації та мати відповідне посвідчення.

1.20. Дзеркала, які знаходяться в торговельному залі і примірочних кабінах, повинні бути надійно закріплені.

1.21. Штанги, з яких складаються примірочні, повинні бути міцно закріплені.

1.22. Підставки під праски повинні знаходитись на одному рівні із столами і мати з трьох боків бортики.

Столи для прасування швейних виробів повинні бути оббиті сукном чи повстю.

1.23. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.

Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг.

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

З робочої поверхні – 350 кг;

З підлоги – 175 кг.

У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, прилавка тощо.

При переміщенні вантажу на візках або в контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

1.24. Зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку та контейнери в торгових залах та на шляхах евакуації забороняється.

1.25. Робочі місця продавців повинні оснащатися необхідним обладнанням і інвентарем у відповідності з нормами технічного оснащення торгових об’єктів.

1.26. Робоче місце продавця необхідно розміщувати з урахуванням найбільш зручного зв’язку з підсобними приміщеннями.

1.27. Робочий запас товару повинен розміщуватись на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного обладнання в радіусі зони максимальної досяжності (на рівні від 0,5 до 0,8 м від підлоги і від 1,5 до 1,65 м по ширині).

1.28. Продавцям по продажу непродовольчих товарів при постійній роботі в неопалювальних місцях, приміщеннях, палатках, кіосках, ларьках або при розносній (розвізній) торгівлі повинен додатково видаватися безкоштовно теплий спецодяг, спецвзуття: куртка бавовняна на утепленій підкладці, валянки, калоші на валянки.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спеціальний одяг. Волосся прибрати під головний убір.

2.2. Звільнити робоче місце від тари та інших непотрібних речей, які не використовуються під час роботи.

2.3. Перевірити достатність освітлення робочої зони.

2.4. Перевірити наявність, справність та стійкість дерев’яної решітки, стан підлоги, стан повітря робочої зони.

2.5. Розмістити товар, інвентар таким чином, щоб забезпечувалась зручність в роботі, запобігались зайві переходи, рухи.

2.6. Перевірити, щоб обладнання, яке живиться від електромережі, мало справне захисне заземлення.

2.7. До початку роботи продавець повинен перевірити своє робоче місце, справність торгово-технологічного обладнання, інвентарю і пристроїв, за наявності пошкоджень або несправності повідомити керівника робіт.

2.8. Робоче місце повинно утримуватись в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Робоче місце необхідно утримувати в чистоті і порядку, не захаращувати його сторонніми речами, тарою та іншими предметами.

3.2. Під час перебування в місцях навантаження і розвантаження товарів не можна знаходитись на лінії руху транспорту або вантажу.

3.3. Для зняття товару з верхніх полиць необхідно користуватись приставними драбинами, які мають пристосування проти ковзання.

3.4. Нижні кінці тятив переносних драбин і драбин-стрем’янок повинні мати окуття із гострими наконечниками, а при користуванні ними на асфальтових, бетонних і подібних підлогах повинні бути башмаки з гуми або іншого матеріалу, який не ковзає. При необхідності верхні кінці драбини повинні мати спеціальні крюччя. Зламані драбини застосовувати забороняється.

3.5. Розміри приставної драбини повинні забезпечувати продавцю можливість виконувати роботу в положенні стоячи на сходинках, що знаходяться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.

3.6. Переносні дерев’яні драбини та розсувні драбини-стрем’янки довжиною більше 3 м повинні мати не менше двох металевих стяжних болтів, установлених під сходинками.

Розсувні драбини-стрем’янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх самовільного зрушення. Загальна довжина драбини не повинна перевищувати 5 м.

3.7. Застосування драбин, збитих на цвяхах, без урізання сходин в тятиви, не допускається. Забороняється робота стоячи з ящиків і інших сторонніх предметів.

3.8. Під час перенесення товарів в жорсткій тарі необхідно користуватися рукавичками.

3.9. Розкривання ящиків слід виконувати тільки з торцевого боку відповідним інструментом (цвяходерами, кліщами), при цьому цвяхи, що стирчать, виривати, а металеву оббивку загинати всередину ящика. Забороняється залишати в порожній тарі бите скло.

3.10. Бочки необхідно розкривати тільки спеціально призначеним для цього інструментом. Забороняється збивати обручі і вибивати дно бочок за допомогою сокири, лома і інших випадкових речей.

3.11. Перенесення гострих, ріжучих, колючих інструментів слід виконувати в чохлах. Зберігати їх необхідно в пеналах.

3.12. Під час перевірки електротоварів, радіотоварів, використовуючи електровимірювальні або випробувальні прилади, необхідно слідкувати за тим, щоб дріт був ізольований. Забороняється залишати електроприлади під напругою.

Продавці повинні пройти навчання за правилами безпечного користування електроприладами.

3.13. Під час різання тканин необхідно користуватися ножицями з ізольованими ручками.

3.14. У робочий час завантаження товарів та вивантаження тари має здійснюватись шляхами, не пов’язаними з евакуаційними виходами для покупців з торгових залів.

3.15. Кравецькі ножиці для різання сукняних тканин повинні бути легкими, добре наточеними, довжиною до 180 мм.

3.16. Продаж вогнепальної зброї, боєприпасів і піротехнічних виробів дозволяється виконувати в спеціалізованих магазинах тільки на верхніх поверхах.

3.17. Зберігати порох в магазинах можна тільки в спеціальній коморі з вогнестійкими стінами, стелею і без вікон.

3.18. Дозволяється зберігати в магазинах не більше, ніж по одному ящику з димним і бездимним порохом, а також споряджених набоїв в кількості 15 тис. шт.

3.19. Викладати порох разом із капсулами і набоями на прилавок можна тільки для передачі покупцеві.

3.20. Продаж пороху дозволяється тільки у заводській упаковці. Розкривати заводську упаковку ящиків з боєприпасами в приміщеннях складів забороняється.

3.21. В кожному торговому приміщенні повинно бути не менше двох шаф: одна – для зберігання пороху, друга - для зберігання капсулів і споряджених набоїв.

Зберігати їх в одній шафі забороняється.

3.22. Забороняється прасувати одяг електропрасками безпосередньо в торгових залах та на складах (для цього повинно бути виділено спеціально обладнане приміщення).

3.23. В магазинах забороняється:

Проводити вогневі роботи під час перебування людей в торгових залах;

Розміщувати відділи і секції для продажу парфумерних товарів поблизу виходів і біля шляхів евакуації;

Зберігати одночасно в магазині більше 15 тис. аерозольних упаковок;

Викладати целулоїдні і інші пожежонебезпечні вироби у вітринах;

Складати і зберігати товари в торгових залах магазинів з прилавками;

Розмішувати на шляхах евакуації і сходових клітках пункти по ремонту годинників, граверні та інші майстерні;

Розміщувати торгові автомати і торгувати товарами на площадці сходових кліток, в тамбурах та на інших шляхах евакуації.

3.24. В магазинах з великою кількістю покупців доставка товарів на робочі місця повинна бути здійснена до відкриття магазину.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи все обладнання повинно бути переведено в положення, яке виключає можливість його пуску сторонніми особами.

4.2. Прибрати сміття та відходи за межі магазину, упорядкувати робоче місце.

4.3. Зняти спецодяг, покласти його в відповідне місце.

4.4. Помити обличчя, руки з милом. При можливості прийняти душ.

4.5. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час виконання робіт.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації або ситуації, яка може призвести до аварії чи нещасного випадку (вихід з ладу обладнання, ураження електричним струмом, виявлення напруги на металевих частинах обладнання, відрив заземлюючого приводу та інше), необхідно вимкнути обладнання від електромережі.

5.2. Огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРОДАВЦЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.3. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі".

1.3. За даною інструкцією продавець продовольчих товарів (далі – продавець) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносити до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та продавця.

1.4. До самостійної роботи продавцем допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

В разі пошкодження здоров’я продавця з вини власника, він (продавець) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції продавець несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

1.6. Власник повинен застрахувати продавця від нещасних випадків та професійних захворювань.

1.7. На території підприємства (магазину) продавець повинен виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та зокрема:

1.7.1. не торкатись електрообладнання, електродроту, арматури загального освітлення, не відчиняти дверцята електрошаф;

1.7.2. не вимикати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини та механізми, робота на яких йому не доручена.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на продавця:

Незадовільні метеорологічні умови у виробничих приміщеннях;

Забруднення повітря газами та пилом;

Недостатнє освітлення;

Високий рівень шуму та вібрації;

Ураження електрострумом;

Захаращеність робочого місця.

1.9. Згідно з діючими нормами продавцю видається безкоштовно спецодяг і спецвзуття: куртка біла бавовняна, туфлі; продавцям хліба та хлібобулочних виробів видаються – халат білий бавовняний, берет або шапочка біла бавовняна, туфлі.

Продавцям по продажу продовольчих товарів при постійній роботі в неопалюваних місцях, приміщеннях, палатках, кіосках, ларьках або при розносній (розвізній) торгівлі повинен додатково видаватися безкоштовно теплий спецодяг, спецвзуття: куртка бавовняна на утепленій підкладці, валянки, калоші на валянки.

1.10. Працівники, зайняті роботою з продовольчими товарами, повинні бути: чоловіки - ретельно виголені, жінки - охайно причесані.

1.11. Після відлучання з робочого місця та після взаємодії з забрудненими предметами необхідно ретельно мити руки. Особливо ретельно їх необхідно мити після відвідування вбиральні, упорядкування одягу, взуття. В цих випадках руки необхідно вимити теплою водою з милом, 0,2% розчином хлорного вапна, а потім знову помити теплою водою.

Працівники, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів.

1.12. Нігті повинні бути коротко підстриженими, за ними необхідно систематично слідкувати, на них не слід наносити лак, тому що він може попасти до продовольчих товарів.

1.13. На цементну, бетонну підлогу необхідно встановлювати дерев’яну підставку висотою 50–60 мм від підлоги для запобігання переохолодження ніг.

1.14. Під час продажу муки, крохмалю, круп та інших товарів, які виділяють пил, необхідно користуватися респіратором.

1.15. Через кожні 2 - 3 години роботи, стоячи на ногах, необхідно робити невеликі перерви (5 - 10 хвилин), для цього на робочому місці повинен бути стілець.

1.16. Робоче місце повинно бути влаштовано таким чином, щоб на ньому не було протягів.

1.17. Жінкам піднімати і переміщати вантажі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) допускається не більше 10 кг.

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни допускається не більше 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни не повинна перевищувати:

З робочої поверхні – 350 кг;

З підлоги – 175 кг.

У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, прилавка тощо.

1.18. Робоче місце продавця повинно оснащатися необхідним обладнанням і інвентарем у відповідності з нормами технічного оснащення торгових об’єктів.

1.19. Робоче місце повинно утримуватись в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

1.20. Робоче місце продавця необхідно розміщувати з урахуванням найбільш зручного зв’язку з підсобними приміщеннями.

1.21. Робочий запас товару повинен розміщуватися на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного обладнання в радіусі зони максимальної досяжності (на рівні від 0,5 до 0,8 м від підлоги і від 1,5 до 1,65 м по ширині).

1.22. Установка настільних ваг повинна виконуватися так, щоб станина міцно упиралася на всі чотири опори і під час роботи не сталося мимовільного переміщування чи падіння ваг.

1.23. Товарні ваги повинні установлюватися на рівній підлозі.

1.24. Продавці, допущені до роботи на обладнанні, повинні бути забезпечені і ознайомлені під розпис з інструкцією по експлуатації даного виду обладнання.

Не допускати до експлуатації обладнання сторонніх осіб.

1.25. Обладнання для механічної нарізки гастрономічних продуктів установлюється на робочій поверхні так, щоб рухомі частини його не виступали за межі цієї поверхні і в положенні, що виключало б його переміщення.

На непрацюючому обладнанні регулятор товщини нарізки повинен знаходитися в нульовому положенні.

1.26. Заточувальний пристрій для ножа машини для нарізання гастрономічних товарів повинен знаходитись в неробочому положенні.

1.27. При застосуванні ножів (при ручному нарізанні) вони повинні мати гладкі, без задирок, зручно і міцно насаджені дерев’яні ручки. Ріжучі частини ножів повинні своєчасно наточуватись. Ножі повинні мати на ручках захисні виступи.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи необхідно:

Звільнити робоче місце від тари та непотрібних під час роботи речей;

Упорядкувати робоче місце, спецодяг, спецвзуття;

Перевірити наявність та справність інструменту, інвентарю та устаткування;

Тара та інвентар повинні мати постійні закріплені за ними місця;

Інвентар, який береться правою рукою, розміщується справа від продавця, який знаходиться в центрі робочого місця, а той, який береться лівою рукою, розміщується зліва;

Товари та інвентар, які використовуються частіше, розташовуються ближче до продавця, а ті, що використовуються рідше, - подалі від нього;

Товари підвищеного та постійного попиту та інвентар, який використовується для них, розташовується в оптимальних зонах їх досягнення при роботі стоячи;

Товари, які користуються комплексним попитом, розміщуються поряд.

2.2. Перед початком експлуатації устаткування необхідно впевнитись в його справності:

Перевірити міцність кріплення на фундаменті;

Перевірити наявність та надійність кріплення та справність огорожі на рухомих частинах машин (зубчаті та ремінні передачі та інше);

Перевірити наявність та справність захисного заземлення.

2.3. Перед експлуатацією обладнання для нарізки гастрономічних продуктів необхідно перевірити якість заточування ножа, надійність кріплення ножа і захисного щитка.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час виконання роботи необхідно:

Утримувати робоче місце в чистоті та порядку, не захаращувати проходи і підходи тарою та іншими речами;

Для відкриття тари використовувати відповідний інструмент (цвяходери, кліщі, молоток та інше);

Розкривання ящиків виконувати тільки з торцевого боку;

З відкритої тари необхідно зразу видалити з дощок цвяхи, а кінці металевої окантовки загнути всередину тари (забороняється залишати в порожній тарі бите скло);

Для зняття товарів з верхніх полиць необхідно користуватися переносними драбинами, драбинами - стрем’янками (на нижніх кінцях сходів повинні бути гострі металеві - для дерев’яних та подібних підлог, чи гумові - для бетонних і кам’яних підлог, наконечники);

Користуватися зламаними драбинами забороняється;

Застосування драбин, збитих на цвяхах, без урізання сходин в тятиви забороняється;

Не користуватися замість драбин випадковими предметами (бочками, ящиками та інше);

Банки з консервованою продукцією необхідно відкривати спеціальним ключем;

Відкривати пляшки необхідно штопором або ключем;

Тару необхідно укладати в стопи висотою не вище 2 м;

Не укладати тару на сходах та у проходах;

Під час перенесення товарів в жорсткій упаковці необхідно користуватися рукавицями;

Пролитий на підлогу жир, продукти, які впали, треба негайно прибрати;

Під час роботи з ножем необхідно бути обережним, правильно тримати його при різці продуктів (ніж необхідно тримати лезом від себе). Зберігати ножі слід в спеціальних чохлах;

Працювати на підйомних механізмах дозволяється тільки особам, закріпленими за ними та які пройшли спеціальне навчання безпечним методам праці.

3.2. Під час роботи на обладнанні для нарізки гастрономічних продуктів забороняється:

Експлуатація машини без огороджувального щитка ножа і заточувального пристрою;

Експлуатація заточувального пристрою без блокувального пристрою.

Перевіряти гостроту ріжучих кромок ножа рукою.

Підтримувати продукт в лотку під час роботи машини.

Перевіряти зазори на працюючій машині.

Знімати решту продуктів з ножа рукою.

3.3. Очищати ніж від засмальцювання необхідно за допомогою виделки-лопатки та чистої серветки.

3.4. У випадку необхідності відлучитися з робочого місця устаткування слід вимкнути.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Все обладнання повинно бути переведено в положення, яке виключає можливість їх пуску сторонніми особами.

4.2. Вимкнути обладнання від електромережі.

4.3. Після вимкнення від електромережі зробити санітарну обробку та чистку обладнання.

4.4. Зовнішні поверхні обладнання необхідно протерти насухо.

4.5. Вимкнути холодильне устаткування, якщо воно не заповнене продуктами.

4.6. Прибрати робоче місце від залишків продуктів, помити інвентар і скласти його у відповідне місце.

4.7. Зняти спецодяг, спецвзуття, покласти його у відповідне місце.

4.8. Помити обличчя, руки з милом. При можливості прийняти душ.

4.9. Доповісти керівникові про всі помічені недоліки під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Негайно зупинити обладнання, вимкнути його від електромережі в таких випадках:

При перерві подачі електричної напруги;

При спалахуванні електродвигуна та дротів і за наявності запаху горілої гуми;

Спостерігається іскріння на електричних приборах машин і механізмів;

Появі мастильних плям в місцях з’єднання трубок, а також інших частинах холодильного устаткування.

5.2. Аварійна ситуація, що може призвести до нещасного випадку, може статися також при ураженні електричним струмом, падінні на слизькій підлозі, пораненні інвентарем та інше.

5.3. При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно вимкнути обладнання.

5.4. Огородити небезпечне місце та не допускати до нього сторонніх осіб.

5.5. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.6. Якщо є потерпілі, необхідно їм надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.8. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ РЕДАКТОРІВ, КОРЕКТОРІВ ТА ПРОГРАМІСТІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 8.7.10-1.01-96 “Правил охорони праці для видавництв і редакцій”, ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які прой­шли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі на ро­бочому місці один раз на півріччя, періодичні медичні огля­ди - один раз в два роки.

1.4. Працівники видавництв під час редагування (літера­турного, технічного, художнього), перекладу, коректування, виконання художньо-графічних робіт і складання комп'ютер­них програм повинні дотримуватися вимог загальної та да­ної Інструкцій з охорони праці.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

1.6. Під час виконання робіт редакторами, коректорами, програмістами мають місце такі небезпечні та шкідливі фак­тори, а саме: Психофізіологічні - Статичні перевантаження, нервово-психічні перевантаження.

1.7. Освітлення робочого місця має бути рівномірним. Світловий потік має падати на робочу поверхню зліва та зверху. При штучному освітленні слід застосовувати світиль­ники розсіяного світла. Для роботи з кольоровими оригі­налами слід користуватися люмінесцентними лампами типу ЛДЦ.

1.8. Книги, оригінали та довідкові матеріали потрібно зберігати в шафах чи на спеціальних полицях.

1.6. Особисті речі та верхній одяг необхідно зберігати в шафах або спеціально відведених місцях.

1.9. Різальні інструменти слід тримати тільки в спеціаль­них футлярах. Забороняється класти їх в кишені, закріплю­вати гострою частиною на столі, підвіконні та ін.

1.10. Олівці необхідно застругувати лише з одного кінця, користуючись при цьому спеціальними пристроями.

1.11. Не слід користуватися настільним склом через блискучість його поверхні та велику теплоємність, що призво­дить до переохолоджування рук.

1.12. Озеленюючи приміщення, слід уникати квітів та рос­лин з різким чи пряним запахом. Не слід захаращувати квіта­ми вікна. Квіти слід розміщувати на стінах, стелажах, на по­верхні меблів.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Прибрати робоче місце, звільнити його від усього зайвого. Засоби праці (ручки, олівець, фарби, рядкомір, лупу, довідкову літературу тощо) на робочому місці розташову­ють згідно з послідовністю робіт, що виконуються.

2.2. Верхню кришку столу, якщо вона має поворотний пристрій, слід установити в зручне положення та відрегулю­вати висоту стільця.

2.3. Перевірити справність застосовуваного обладнання, чи достатньо освітлене робоче місце (чи працюють всі лам­пи загального освітлення, справність світильника місцевого освітлення).

2.4. Про всі помічені несправності повідомити керівника робіт. У випадку потенційної небезпеки до роботи не при­ступати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Необхідно сидіти прямо, вільно, не спираючись груд­ною кліткою на край столу. Для зручності доцільно застосо­вувати опорні планки для ніг. Під час роботи над оригінала­ми великого формату слід вибирати зручну робочу позу, що не викликає швидкого стомлення.

3.2. Відстань від очей до робочої поверхні має бути та­кою ж, як при читанні; цю відстань необхідно витримувати постійною протягом всього робочого дня.

3.3. Оригінали та коректурні відбитки повинні знаходити­ся в положенні, перпендикулярному осі зору. Доцільно ко­ристуватися настільним пюпітром.

3.4. Коли стомлюються очі, необхідно зробити невелику паузу, перевести погляд на сторонній предмет, за кольо­ром контрастний оригіналу, з яким проводиться робота.

3.5. У вечірні години чи під час зниження природного ос­вітлення не слід користуватися одним місцевим освітленням при виключеному загальному.

3.6. В приміщенні повинна дотримуватися тиша. Розмо­ви з відвідувачами слід вести в окремій кімнаті.

3.7. Регулярно провітрювати приміщення, не допускати утворення протягів.

3.8. Дотримуватися режиму праці та відпочинку. Рекомен­дується через кожні 2 години роботи влаштовувати 5-10-хвилинні перерви, під час яких виконувати виробничу гімна­стику, а також у спеціально обладнаному при­міщенні проводити сеанси психофізіологічного розвантаження. При тривалому писанні рекомендується робити масаж правої руки, включаючи лікоть та м'язи плечового суг­лоба.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання та побутові електроприлади.

4.2. Прибрати робоче місце.

4.3. Вимити руки теплою водою з милом.

4.4. Вимкнути спочатку місцеве, а потім загальне освіт­лення.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У випадку виявлення ознак горіння (дим, запах гару) знайти джерело займання і вжити заходів для його ліквідації, повідомити керівника робіт.

5.2. В разі виникнення пожежі негайно повідомити по­жежну частину, вжити необхідних заходів для евакуації лю­дей і приступити до гасіння первинними засобами пожежо­гасіння.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.5. Виконувати всі вказівки керівник робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ РІЗАЛЬНИКА

НА ГІЛЬЙОТИННИХТА ПНЕВМАТИЧНИХ СТАНКАХ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 8.7.10-1.01-96 “Правил охорони праці для видавництв і редакцій”, а також правил роботи на гільйотинних та пневматичних станках”.

1.3.До самостійного виконання робіт на ножицях допускати осіб, що пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, інструктаж з охорони праці на робочому місці, які засвоїли безпечні прийоми та методи її виконання.

1.4. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

Незахищені рухливі елементи виробничого устаткування, вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали;

Небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

Підвищений рівень вібрації;

Підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

Підвищена запиленість повітря.

1.5. Виконувати тільки ту роботу, що доручена інженером, начальником.

1.6. При переводі на іншу роботу або на інший верстат, раніше не вивчений, до роботи приступати тільки після одержання від начальника відповідного інструктажу про безпечні способи її виконання.

1.7. Працювати на справному устаткуванні, користаючись справними інструментами і пристосуваннями. Інструменти використовувати за їх призначенням.

1.8. У випадку виявлення несправності устаткування і небезпеці для навколишніх, яка виникла під час роботи негайно припинити роботу, вимкнути верстат, повідомити керівника.

1.9. Не піднімати вручну вагу масою понад припустиму норму: 15 кг - для жінок, 50 кг - для чоловіків.

1.10. Дотримуватися правил пересування в приміщеннях, користуватися встановленими проходами і переходами, не перелазити і не проходити через огородження, штабелі деталей, тару, відходи виробництва.

1.11. Помітивши порушення правил охорони праці ким-небудь, не залишатися до цього байдужим, а попередьте порушника про необхідність дотримування вимог охорони праці.

1.12. Особа, яка допускається до роботи, повинна вміти надати першу медичну допомогу.

1.13. Працюючий зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку. Палити можна тільки в спеціально відведеному місці. Вживання спиртних напоїв на робочому місці категорично заборонено.

1.14. Під час роботи, працюючий повинен бути одягнений у робочий халат і рукавиці спеціальні.

1.15. За невиконання вимог даної Інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягнути робочий халат так, щоб не було кінців, що розвиваються і звисають, застебнути на всі ґудзики, підібрати волосся під головний убір, надягнути рукавиці.

2.2.Уважно оглянути робоче місце і привести його в порядок:

Забрати усі зайві предмети та такі, що заважають;

Розташувати інструменти і пристосування, які необхідні, в зручному порядку;

Перевірити справність інструментів і пристосувань;

Переконатися в справності захисного заземлення;

Перевірити наявність і справність огороджень приводу робочої зони верстата, педалі, освітлення;

Переконатися в тому, що підлога суха і підніжні ґрати справні;

2.3. Підготувати тару для укладання нарізаних заготовок.

2.4. Випробувати верстат на холостому ходу:

Переконатися у відсутності здвоєного ходу в гільйотинних ножицях;

Перевірити правильність регулювання противаги (ніж не повинен самовільно опускатися).

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Підтримувати на робочому місці чистоту і порядок, не захаращувати робоче місце і проходи готовою продукцією, тарою і відходами виробництва.

3.2. Укладати біля робочого місця готову продукцію в стійкі штабелі висотою не більш одного метра. Круглі заготовки закріплювати в упорах.

3.3. Не знімати і не відкривати огородження і запобіжні пристрої під час роботи верстата.

3.4. Зупинити верстат і вимкнути електричний двигун при відході від верстата, при перервах у подачі електроенергії, під час прибирання, змащення, чищення верстата, а також при виявленні яких-небудь несправностей устаткування.

3.5. Не допускати на своє робоче місце осіб, які не мають відношення до дорученої роботи.

3.6. Без дозволу адміністрації не передавати працюючий верстат іншому працівнику.

3.7. При роботі на ручних і механічних гільйотинних ножицях розташувати матеріал на столі підлягає розкрою.

3.8. Не класти на стіл чи станину ножиців, інструмент та ін. предмети.

3.9. Не працювати з ножами, змазаними жиром чи олією. Ножі повинні бути чистими і сухими.

3.10. Упори, які фіксують матеріал, що розрізається, закріплювати надійно.

3.11. При різанні укласти лист на стіл ножиців і просунути під ножиці до упора, виставленого по розмітці, притримуючи лист руками натиснути правою ногою на педаль. Руки в цей час повинні знаходитися поза небезпечною зоною. Після натискання на педаль, негайно зняти з неї ногу.

3.12. Не працювати без запобіжної лінійки чи інших захисних пристроїв.

3.13. Не переводити гільйотинні ножиці на безупинний цикл роботи без дозволу інженера.

3.14. Припинити роботу на ножицях, якщо при настроюванні на одиночний хід після зняття ноги з педалі відбувається повторне опускання ножа.

3.15. Не поправляти і не утримувати склотекстоліт, що подається під ніж, після натискання на педаль, навіть якщо лист покладений неправильно.

3.16. При різанні листів малого розміру подати матеріал за допомогою спеціального пристосування, а не руками.

3.17. Заміну ножів проводити при вимкненому електричному двигуні ножиців, знятих запобіжниках і вивішеній табличці “Не вмикати – ремонт”.

3.18. При вирізці великих деталей користуватися столом, встановленим на рівні ножів.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути верстат, прибрати своє робоче місце, очистити устаткування від обрізків металу, пилу, зробити змащення верстата.

4.2. Прибрати у встановлене місце інструмент та інше оснащення.

4.3. Зняти робочий одяг та індивідуальні засоби захисту, помістити їх у місце, призначене для постійного збереження.

4.4. Вимкнути електроосвітлення та електроживлення.

4.5. Вимити обличчя й руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.6. Про всі зауваження і виниклі несправності необхідно повідомити керівника робіт, прийнявши при цьому необхідні запобіжні заходи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У випадку виникнення аварійної ситуації необхідно негайно вимкнути устаткування і доповісти керівнику робіт.

5.2. Без дозволу керівника робіт повторне увімкнення устаткування заборонене.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки керівник робіт по ліквідації небезпеки

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ РОБІТНИКА СКЛАДУ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі "Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", "Положення про розробку інструкцій по охороні праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4. По даній Інструкції робітник складу (далі – робітник), інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6-ть місяців (повторний інструктаж). Результат інструктажу заносити до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого і робітника.

1.5. До роботи допускати осіб віком не молодше 18-и років, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж по охороні праці та інструктаж на робочому місці.

1.6. За невиконання даної Інструкції робітник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.7. Власник повинен застрахувати робітника від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я робітника з вини власника, він (робітник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.8. Робітника, який зайнятий на обслуговуванні транспортних та вантажопідіймальних машин, допускати до самостійної роботи після проходження курсового навчання по спеціальній програмі, здачі екзаменів і одержання посвідчення.

1.9. Робітник повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Не стояти під вантажем;

Не торкатися оголеного дроту, арматури загального освітлення, не відчиняти електрошафи, не вмикати та не вимикати (крім аварійник ситуацій) устаткування, машини, механізми;

Знати правила пожежної безпеки, електробезпеки; вміти користуватись засобами пожежогасіння, діелектричними захисними засобами, знати та вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

Виконувати тільки ту роботу; яка доручена керівником та по якій проінструктований.

1.10. Головними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які діють на працівника, вважається:

Забрудненість повітря газами та пилом;

Недостатня освітленість робочої зони;

Несправність механізмів, пристроїв;

Захаращеність робочої зони;

Відсутність необхідних пристосувань, обладнання;

Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

1.11. Робітнику видається спецодяг при постійній роботі на складі:

Горючих та мастильних матеріалів, лаків та фарб: фартук прогумований з нагрудником, рукавиці комбіновані;

Металу, вугілля, лісу та інших матеріалів: халат бавовняний, рукавиці комбіновані, черевики кожані або чоботи кирзові;

Взимку при роботі з неопалюваних приміщеннях та на зовнішніх роботах додатково: куртка, та брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.12. На складі повинні бути вивішені таблиці ваги вантажу, схема і плакати по безпечній роботі з вантажем.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг; при необхідності підготувати засоби індивідуального захисту.

2.2. Перевірити наявність та справність всіх механізмів, устаткування.

2.3. Не допускати в зону обслуговування сторонніх осіб.

2.4. Прибрати робочу зону від сторонніх предметів.

2.5. Перевірити освітлення робочої зони.

2.6. Одержати завдання від керівника.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Не дозволяти працювати на складі з настанням темряви при недостат­ньому освітленні.

3.2. Для переміщення вантажів на складі вагою від 50 до 500 кг необхідно користуватися простішими пристроями: візками, тачками та інше.

3.3. Гранична норма підіймання вантажів для жінок:

Підіймання та переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину – 10 кг);

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг;

Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом кожної години робочої зміни; не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги –175 кг;

У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки;

При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг;

Рівнем робочої поверхні вважається різень стола, верстата, тощо.

3.4. Гранична норма підіймання вантажу для чоловіків віком більше 18 років становить 50 кг.

3.5. Перед навантаженням вантажу на візок необхідно впевнитись в його справності.

3.6. Переміщати візок необхідно плавно без поштовхів.

3.7. Вантаж на візку повинен лежати стійко і укладатися так, щоб він не зміг зачепитися під час руху за зустрічні предмети.

3.8. Важкі штучні матеріали, а також ящики з обладнанням необхідно переміщати за допомогою спеціальних ломів по підкладках або котках.

3.9. При підводі котків під вантаж необхідно знаходитись збоку, а брати їх зверху.

3.10. При складуванні матеріалів необхідно залишати проходи та проїзди між штабелями. Ширина проїзду залежить від габаритів транспорту, а проходи повинні бути не менше 1 м.

3.11. При роботі на штабелях висотою більше 1,5 м необхідно користуватися переносними драбинами.

3.12. Переміщати кислоти та їдкий луг з скляній тарі допускається тільки в плетених кошиках та ящиках.

3.13. Діжки з горючими речовинами повинні розташовуватись на спеціальних підставках або бути заклиненими дерев’яними клинцями.

Не допускається перекатувати їх металевими ломами.

3.14. При переносі вантажу вдвох вручну, на плечі, його треба укладати на одне й теж плече (ліве чи праве) і йти з вантажем в ногу, не кидати вантаж через голову, кидати його по команді.

3.15. При переносі вантажу на спині необхідно застосовувати м’які підкладки та гачки, а при переносі товарів в жорсткій тарі – рукавички.

3.16. Переносити матеріали на носилках допускається у виняткових випадках на відстань не більше 50 м по рівному шляху.

3.17. Переміщати балони можна тільки на спеціальних носилках та візках. Підйом їх на висоту допускається тільки механізованим способом в спеціальних контейнерах.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути всі електроспоживачі.

4.2. Прибрати робочу зону.

4.3. Прибрати візки, пристрої, кошики та інше устаткування в місце їх утримання.

4.4. Зняти спецодяг; помити руки та лице з милом; при можливості прийняти душ.

4.5. Повідомити керівництво про всі недоліки, які мали місце дід час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Негайно припинити роботу, огородити небезпечну зону, повідомити про це керівника.

5.2. При несправності вантажопідіймальної техніки припинити навантаження та розвантаження.

5.3. Якщо стався нещасний випадок і є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу.

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. В усіх випадках виконувати вказівки керівника по усуненню наслідків аварії.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ РОБІТНИКА, ЯКИЙ ЗДІЙСНЮЄ РОБОТИ З РУЧНИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ПРИСТРОЯМИ ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція з охорони праці при роботі з ручними інструментами та пристроями під час технічного обслуговування транспортних засобів (далі – Інструкція), розроблена згідно з Законом України “Про охорону праці” і встановлює вимоги до пристроїв та інструментів, а також правила їх використання під час ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту”.

1.4. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які здійснюють ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів.

1.5. При роботі з інструментом та пристроями на робітника можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

Падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

Довільне опускання підйомників, домкратів;

Електричний струм;

Відлітаючі осколки металу;

Гострі кромки, краї, задирки на інструменті та обладнанні.

1.6. Під час роботи з пристроями та інструментами робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, передбачених їх основною професією, також додатковими засобами захисту залежно від використовуваних пристроїв та інструментів, виду та місця виконання робіт.

Робітник, який отримав засоби захисту в індивідуальне користування, відповідають за їх правильну експлуатацію, цілість та своєчасне повернення.

1.7. Перед використанням засобів захисту робітник зобов’язаний перевірити їх справність і придатність до експлуатації.

1.8. За невиконання вимог даної Інструкції винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягнути спецодяг, перевірити справність використовуваних пристроїв та інструментів, а також дотримання термінів їх випробувань відповідно до чинних нормативних документів.

2.2. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

На робочих поверхнях – пошкоджень (вибоїн, відколів);

На бокових гранях у місцях затискання їх рукою – задирок та гострих ребер;

На дерев’яних поверхнях ручок – сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

Наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

2.3. Зубила повинні бути завдовжки не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила – 60–70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка опуклу лінію.

2.4. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

2.5. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїв, площини зіва ключів повинні бути паралельними і незакатаними.

Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

2.6. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

2.7. Зенкера, свердла і подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту мають бути без нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, міцно пригнаними і правильно центрованими.

2.8. Конструкція підставок повинна забезпечувати надійність і стійкість при їх застосуванні, а також запобігати сковзанню транспортних засобів, що установлені на них. На кожній підставці (козелку) повинно бути позначене граничне допустиме навантаження.

2.9. Помісти, площадки для виконання робіт з обслуговування та ремонту автомобілів, які розташовані на висоті 1 м і більше (над рівнем підлоги), повинні бути стійкі, мати драбину і поручні заввишки 1 м з одним середнім проміжним горизонтальним елементом і суцільну бокову обшивку від підлоги на висоту не менше 0,15 м. Відстань між стояками поручнів не повинна перевищувати 2 м.

При довжині помостів і площадок більше ніж 3 м під ними повинні установлюватися проміжні опори. Ширина помосту має бути не менше 0,6 м.

Дошки настилу повинні бути укладені без зазорів та надійно закріплені. Кінці дощок повинні знаходитися на опорах. Товщина дощок повинна бути не менше 40 мм. При виготовленні настилу із металу він має бути рифленим.

2.10. Переносні драбини-стрем’янки, що виготовлені із дерева, повинні мати врізані у тятиву східці завширшки не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними болтами.

Забороняється застосовувати драбини з набивними східцями.

Відстань між східцями драбини (у т. ч. і помостів) не повинна бути більше 250 мм і менше 150 мм.

Драбини-стрем’янки повинні бути такої довжини, щоб працівник міг працювати зі східців, що відстають від верхнього кінця драбини не менше як на 1 м.

Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню.

Задні ніжки драбин-стрем’янок повинні бути скріплені стяжками.

2.11. Для перенесення інструменту до робочого місця необхідно використовувати тільки спеціальні сумки або ящики. Не дозволяється переносити слюсарний інструмент в кишенях.

2.12. До початку роботи слід ретельно оглянути робоче місце і переконатися в його достатній освітленості, відсутності сторонніх предметів, справності підлоги, відсутності механічних пошкоджень трубопроводів гідро - та пневмосистем, запобіжних клапанів, кабелів.

Пристрої та робочий інструмент треба розміщати зручно і безпечно для користування, щоб уникнути їх випадкового переміщення або падіння.

2.13. Про виявлені несправності устаткування, інструмента або пристосування необхідно повідомити безпосереднього керівника і до усунення неполадок до роботи не приступати. Несправний інструмент підлягає заміні.

Працювати на несправному устаткуванні, пристроях і несправним інструментом забороняється.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час роботи з інструментами і пристроями необхідно користуватися відповідними засобами індивідуального захисту. При роботі на оглядових канавах, естакадах працюючі повинні бути у захисних касках, бути уважними до сигналів водіїв транспортних засобів та співпрацівників.

3.2. Перед тим, як користуватись пристроями і інструментом, треба перевірити наявність огородження небезпечних місць і не заходити без дозволу за постійні і тимчасові огородження.

3.3. При обслуговуванні та ремонті автомобілів (у т. ч. двигунів) на висоті понад 1 м необхідно користуватися спеціальними помостами, естакадами, площадками або драбинами-стрем’янками.

Застосовувати приставні драбини не дозволяється.

При підійманні по драбині забороняється тримати у руках інструмент, деталі, матеріали та інші предмети. Для цієї мети повинна застосовуватись сумка або спеціальні ящики.

3.4. При роботі рожковими (накидними) гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок, правильно накладати ключ на гайку; не можна підтискувати гайку ривком.

Забороняється відкручувати гайки ключами більших розмірів з підкладанням металевих пластинок між гранями гайки і ключа, а також подовжувати рукоятки ключа шляхом приєднання іншого ключа або труби.

3.5. При роботі зубилом або іншим інструментом для рубки металу необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання ураженню очей осколками металу. Забороняється стояти проти обрубуваного кінця заготовки.

3.6. При роботі з пневматичним інструментом подавати повітря дозволяється тільки після установлення інструмента у робоче положення. Забороняється направляти струмінь повітря на себе або на інших.

3.7. При експлуатації електроінструменту необхідно додержуватись усіх вимог безпеки інструкції з експлуатації. Не дозволяється вставляти чи виймати робочу частину електроінструменту із патрона, а також регулювати без вимкнення його від електромережі штепсельною вилкою та повної зупинки обертальних частин.

3.8. Забороняється торкатись до електропроводів, арматури загального освітлення, відчиняти дверцята електрошаф, вмикати та зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не входить в обов’язки працівника.

3.9. У вибухонебезпечних приміщеннях і зонах треба користуватися тільки обмідненим інструментом, який не дає іскор, та переносними світильниками напругою 12 В у вибухозахищеному виконанні.

3.10. Використані обтиральні матеріали і забруднене мастилом ганчір’я слід прибирати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються.

3.11. У разі необхідності тимчасового залишення робочого місця працівник зобов’язаний вжити заходів щодо недопущення використання пристроїв, інструменту, приладів сторонніми особами, вимкнути електричне живлення.

3.12. Під час роботи працівник зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки. Забороняючий знак безпеки з надписом “Не вмикати! Працюють люди” має право знімати тільки той, хто його встановив. Забороняється вмикати в роботу устаткування, якщо на пульті керування встановлено знак “Не вмикати! Працюють люди”.

3.13. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим або свідком якого він був, про аварію, пожежу необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасіння пожежі. До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати у відведене місце або здати пристрої, інструменти, прилади, засоби індивідуального та колективного захисту.

4.2. Привести в порядок робоче місце, майстерню, сміття убрати в спеціально відведене місце, зняти напругу з обладнання, вимкнути світло.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття та прибрати його у відведене місце. Вимити руки і лице з милом.

4.4. Повідомити керівника робіт про виконану роботу, несправності та інші зауваження, що сталися під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Під час роботи можливі пожежі, загорання електропроводки, аварії з устаткуванням, що використовується.

5.2. У разі виникнення пожежі працівник повинен негайно повідомити пожежну частину за телефоном 01, а також безпосереднього або вищого керівника, приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

5.3. Якщо при короткому замиканні виникло займання електропроводки, необхідно терміново вжити заходів щодо знеструмлення лінії і ліквідації пожежі. Займання електропроводки слід гасити вуглекислотними чи порошковими вогнегасниками або піском.

При раптовому вимкненні напруги треба вимкнути всі електроустановки, що були у роботі.

5.4. Якщо є потерпілі, надати першу допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СВЕРДЛЯРА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі "Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", "Положення про розробку інструкцій по охороні праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці", "Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів".

1.3. Інструкція діє протягом 3-х років з дня затвердження.

1.4.По даній Інструкції свердляр інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3-и місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносити до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та свердляра.

1.5. До роботи на свердлильних верстатах допускати осіб не молодше 18 років, які пройшли відповідне навчання, медичний огляд, вступний інструктаж по охороні праці та інструктаж на робочому місці.

1.6. Власник повинен застрахувати свердляра від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я з вини власника, він (свердляр) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.7. За невиконання вимог даної Інструкції свердляр несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

1.8. Свердляр, який користується при роботі вантажопідіймальними механізмами, повинен пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.

1.9. Свердляр повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

Утримувати своє робоче місце в чистоті і порядку;

Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

Користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту;

Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних

Випадках;

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.10. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на свердляра:

Захаращеність робочого місця;

Обертові частини верстата і деталі, що обертаються;

Деталі, заготовка та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають;

Різальний інструмент;

Підвищена температура оброблюваних деталей та інструменту;

Ураження електричним струмом;

Підвищені рівні шуму, вібрації.

1.11. Свердляр забезпечується спецодягом і засобами індивідуального захисту: костюм віскозо-лавсановий, черевики шкіряні, окуляри захисні при установці і знятті великогабаритних деталей додатково - рукавиці комбіновані.

1.12. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев’яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.

1.13. Верстати повинні приводитись у дію та обслуговуватись тільки тими особами, за якими вони закріплені.

1.14. Ремонт верстатів повинен виконуватись спеціально призначеними особами.

1.15. Біля кожного верстата повинна бути вивішена табличка із зазначенням особи, яка відповідає за експлуатацію.

1.16. Для зняття, установлення деталей або заготовок масою більше 20 кг необхідно використовувати підйомно-транспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).

1.17. Мастильно-охолоджувальні рідини повинні мати відповідний дозвіл Міністерства охорони здоров’я.

1.18. Гачки для видалення стружки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою.

Не дозволяється користуватися гачками з ручкою, яка має форму петлі.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.Одягнути спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту. Рукава необхідно застібнути, волосся прибрати під головний убір.

2.2. Прийняти верстат від змінника.

2.3. Приготувати гачок для видалення стружки.

2.4. Перевірити наявність і справність:

Огородження зубчатих коліс, привідних ременів, приводів, а також струмоведучих частин електричної апаратури;

Захисного заземлення;

Запобіжних пристроїв для захисту від стружки, охолоджуючих рідин;

Пристрою для кріплення інструменту, деталей;

Ріжучого, вимірювального інструменту, пристосувань.

2.5. Перевірити верстат на холостому ході:

Справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки руху та інше);

Справність систем змащення і охолодження (впевнитись в тому, що мастильна і охолоджувальна рідини подаються нормально і безперервно);

Справність фіксації важелів увімкнення і перемикання;

Відсутність заїдань та надмірної слабини в рухомих частинах верстата-шпинделя, подовжніх і поперечних полозків.

2.6. Перевірити правильність заточки інструменту.

2.7. Розкласти інструмент, пристосування в зручному для користування порядку.

2.8. Шланги, які підводять охолоджувальну рідину розмістити так, щоб вони не торкались ріжучого інструменту і рухомих частин верстата.

2.9. Відрегулювати місцеве освітлення.